Палац Фрідріхсфельде (нім. Schloss Friedrichsfelde) — будівля неокласичного стилю, розташована в однойменному районі берлінського округу Ліхтенберг. Один з прикладів архітектури раннього класицизму у Німеччині. Палац Фрідріхсфельде, палацовий парк і родове кладовище їх колишніх власників фон Тресків є охоронюваними історичними пам'ятками Берліна.
Палац Фрідріхсфельде | |
Дата створення / заснування | 1685 |
---|---|
Названо на честь | Фрідріх I |
Засновник | d |
Напрям, рух мистецький | неокласицизм |
Країна | Німеччина[1][2] |
Адміністративна одиниця | Ліхтенберґ[d][2] |
Місце розташування | Зоопарк Фрідріхсфельде Фрідріхсфельде |
Власник | d, Фрідріх I, d, d і Август Фердинанд Прусський |
Архітектор | d і Йоганн Арнольд Нерінг |
Архітектурний стиль | архітектура неокласицизму і класицизм |
Статус спадщини | пам'ятка культури[d] |
Адреса | Am Tierpark 41, 10319 Berlin[2] |
Стан збереженості | d[2] |
Сторінка інституції на Вікісховищі | Schloss Friedrichsfelde |
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
Офіційний сайт | |
Палац Фрідріхсфельде у Вікісховищі |
Координати: 52°30′16″ пн. ш. 13°31′24″ сх. д. / 52.50444444447177261° пн. ш. 13.52333333336077636° сх. д.
Історія
Місцевість, де нині стоїть палац Фрідріхсфельде, була вперше згадана 2 квітня 1265 року як Розенфельд (нім. Rosenfelde) і довгі роки була селом на східній околиці Берліна. Новий поворот в її долі позначив 1685 рік, коли виходець з Голландії, морський міністр Бранденбурга (а за сумісництвом пірат і організатор работоргівлі) Беньямін Рауле — новий власник цих земель, за три роки до того подарованих йому курфюрстом Бранденбурга Фрідріхом Вільгельмом I — доручив архітектору Йогану Арнольду Нерінгу побудувати тут перший палац. Невелика двоповерхова будівля в голландському стилі, розташована в центрі закладеного в ті ж роки парку, спочатку служила для розваг знаті і не призначалась для постійного проживання.
Після того, як Рауле потрапив у немилість і опинився в ув'язненні в цитаделі Шпандау, Розенфельд разом з палацом перейшов у власність курфюрста Фрідріха III і 25 січня 1699 року був перейменований на його честь на Фрідріхсфельде. Син останнього, прусського короля Фрідріх Вільгельм I, незабаром після свого сходження на престол подарував палац з прилеглими до нього землями своєму дядькові — прусському принцу і воєначальнику Альбрехту Фрідріху Бранденбург-Шведському, за дорученням якого в 1719 році архітектор Мартін Генріх Беме (нім. Martin Heinrich Böhme перебудував і збільшив палац, додавши до п'яти вже існуючих колон ще шість, а також прикрасивши дах будівлі вісьмома скульптурами відомого німецького майстра бароко Бальтазара Пермозера, що дозволило принцу жити з тих пір в палаці, який став його резиденцією аж до його смерті в 1731 році. Після цього маєток перейшов до його сина Карла, який приділяв особливу увагу внутрішньому оздобленню палацу, прикрасивши його численними картинами, рельєфами і фризами. Після Семирічної війни російські війська, що квартирувались там, при своєму відході повністю розграбували палац і зробили практично непридатним для проживання. При його наступному власнику — молодшому браті Фрідріха Великого, принці Августі Фердінанді — Фрідріхсфельде досяг свого найбільшого розквіту, ставши однією з королівських резиденцій прусського двору. У палаці народилися і кілька його дітей, серед яких майбутні воєначальники і учасники наполеонівських воєн Луї Фердинанд і Август.
В 1785 році маєток купив і жив там наїздами курляндський герцог Петро Бірон з дружиною Доротеєю, при якому частина внутрішніх приміщень палацу була перебудована в стилі класицизму. Наступною відомою власницею Фрідріхсфельде стала принцеса Катерина Голштейн-Бекська, що жила в ньому з 1800 по 1811 рік. Вона розпорядилась перебудувати фасади. Серед гостей, яких вона приймала в палаці, були прусський король Фрідріх Вільгельм III, королева Пруссії Луїза, російський імператор Олександр I. Наступні візити були менш бажаними: в жовтні 1806 року Фрідріхсфельде ненадовго був штаб-квартирою французьких військ на чолі з маршалом Даву, там же влаштував парад своїх військ Наполеон. Після смерті принцеси маєток успадкували її діти Іван Барятинський і Ганна (у шлюбі Толстая).
В 1816 році палац і прилеглі до нього землі перейшли і майже 130 років залишалися у власності роду фон Тресків, які не тільки організували тут сучасне на ті часи сільськогосподарське виробництво, а й чимало зробили для збереження і поліпшення інтер'єру будівлі. Останній власник з їх числа — Сигізмунд фон[] — у травні 1945 року з однією валізою в руках був виставлений представниками Червоної армії з конфіскованого нею палацу, який перейшов у відання Комітету у справах мистецтв і — оскільки під час авіанальотів і боїв за місто практично не постраждав — використовувався для тимчасового складування та підготовки до відправлення до СРСР як репарацій творів мистецтва з берлінських музеїв. Разом з ними в Москву була переправлена і практично вся внутрішня обстановка палацу: більше тисячі книг з бібліотеки, 27 полотен різних майстрів живопису (в тому числі чотири картини Карла Шинкеля), гравюри, меблі, посуд, . У наступні місяці і роки палац був місцем притулку для німецьких біженців, літнім табором, будинком відпочинку будівельників, а потім будівлею управління східноберлінского зоопарку, відкритого в 1955 році на місці колишнього маєтку Фрідріхсфельде. Палац, в якому прямо на паркетних підлогах стояли клітки з тиграми, левами і мавпами, які чекали переселення в нові приміщення, все більше приходив в запустіння, а через небезпеку обвалу навіть довелося зняти його дах.
Все це призвело до того, що в середині 1960-х років влада міста постановили повністю знести будову, чому однак чинив опір директор зоопарку Генріх Дате, який домігся скасування цього рішення. Роботи з відновлення палацу через брак коштів тривали аж до 1981 року, коли він знову — тепер уже як музей — зміг відкрити свої двері. Кілька років палац знаходився під управлінням фонду міських музеїв Берліна (нім. Stiftung Stadtmuseum Berlin), а з 2009 року був знову переданий зоопарку Фрідріхсфельде, причому опіку над ним, включно із утриманням та інші організаційні питання, прийняло на себе товариство сприяння берлінським зоопаркам (нім. Förderverein von Tierpark Berlin und Zoo Berlin e.V.).
Архітектура та інтер'єр палацу
Палац є двоповерховою прямокутною, розміром приблизно 40 на 14 метрів, будівлею, виконану у стилі раннього класицизму. Будівля має по одному входу з північної та південної сторін і включає в себе наступні основні приміщення:
- фойє
- музична кімната (нім. Musikzimmer)
- садовий зал (нім. Gartensaal)
- чоловіча (або мисливська) кімната (нім. Herrenzimmer, Jagdzimmer)
- дамський салон (нім. Damensalon)
- кутовий кабінет (нім. Eckkabinett)
- блакитна кімната (нім. Blaues Zimmer)
- парадний зал (нім. Festsaal)
- зелена кімната (нім. Grünes Zimmer)
Особливу увагу привертають різьблені дубові сходи, які збереглися з першої половини XVIII століття. При відновленні практично втраченого покриття стін було вирішено орієнтуватися на обстановку часів принцеси Катерини, для чого використовувалися оригінальні шпалери і оббивки з інших німецьких палаців.
З оригінального оздоблення палацу після конфіскації і розграбування 1945 року дивом збереглися лише два предмети: шафа і свічник кінця XIX століття, чомусь викинутий тоді з вікна. Нинішній інтер'єр складають музичні інструменти, предмети меблів і мистецтва з різних епох, починаючи з XVII століття і закінчуючи роботами сучасних майстрів.
Парк Фрідріхсфельде
Закладка парку Фрідріхсфельде була виконана за планами архітектора Нерінга у 1686 році в стилі голландського саду з каналами, численними мармуровими лавами, садовими і тропічними деревами, трояндами і екзотичними квітами. На території парку знаходилися оранжерея, різні павільйони та інші споруди. Після цього його кілька разів перебудовували і він став найбільшим парком на схід від Берліна при принці Августі Фердінанді. В 1821 році перший власник Фрідріхсфельде з роду фон Тресків доручив відомому садовому художнику Петеру Ленне перетворення палацового парку в ландшафтний зі збереженням елементів стилю бароко.
Сучасне використання
На кінець 2010-х палац Фрідріхсфельде щодня відкритий для вільного доступу всім відвідувачам однойменного зоопарку. У ньому регулярно організовуються вечори класичної музики, екскурсії до його приміщень і виставки, присвячені історії цього місця, проводяться офіційні та святкові одруження, а особливою популярністю користуються щорічні костюмовані свята, що збирають понад 20 тисяч глядачів.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палац Фрідріхсфельде |
- archINFORM — 1994.
- Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
- (PDF) (нім.). Landesdenkmalamt Berlin. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
- Zeitreise Friedrichsfelde (нім.). Bezirksamt Lichtenberg von Berlin.
- Historisch-diplomatische Beiträge zur Geschichte der Stadt Berlin ( 1837 ) — С. 525 (нім.). Bayerische Staatsbibliothek.
- Erster Schlossbesitzer war ein „Seeräuber“ (PDF) (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V.
- (PDF) (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2019. Процитовано 10 вересня 2019.
- Die Geschichte vom Schloss Friedrichsfelde (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V.
- Schloss Friedrichsfelde (нім.). Das offizielle Hauptstadtportal.
- Schloss Friedrichsfelde wird Wohnschloss - Markgraf Albrecht Friedrich von Brandenburg-Schwedt (PDF) (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V.
- Fontane, Theodor. Wanderungen durch die Mark Brandenburg. Bd. 4: Spreeland. Berlin, 1882. — С. 134 (нім.). Deutsches Textarchiv.
- Fontane, Theodor. Wanderungen durch die Mark Brandenburg. Bd. 4: Spreeland. Berlin, 1882. — С. 135 (нім.). Deutsches Textarchiv.
- Fontane, Theodor. Wanderungen durch die Mark Brandenburg. Bd. 4: Spreeland. Berlin, 1882. — С. 139 (нім.). Deutsches Textarchiv.
- Dirk Moldt. 750 Jahre Friedrichsfelde – Vom mittelalterlichen Dorf zum Großstadtviertel (нім.). Museum Lichtenberg.
- Fontane, Theodor. Wanderungen durch die Mark Brandenburg. Bd. 4: Spreeland. Berlin, 1882. — С. 149 (нім.). Deutsches Textarchiv.
- Orte > Friedrichsfelde (1816-1945) (нім.). Familienverband der Familie v. Treskow.
- Sabine Flatau. Lustschloss eines niederländischen Abenteurers (нім.). Berliner Morgenpost GmbH, 03.02.2015.
- Ekkehard Höxtermann. „Verschleiertes Glück“ – Erinnerungen an Heinrich Dathe zum 25. Todestag (PDF) (нім.). VWB – Verlag für Wissenschaft und Bildung, 2017.
- (PDF) (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
- Historische Leinwandbespannungen im Schloss Friedrichsfelde (PDF) (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V.
- Abgeschlossene Spendenprojekte (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V.
- (нім.). Landesdenkmalamt Berlin. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2020.
- Ein Friedhof mitten im Tierpark Berlin (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V.
- (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V. Архів оригіналу за 9 квітня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
- (нім.). Gemeinschaft der Förderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e.V. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 16 листопада 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palac Fridrihsfelde nim Schloss Friedrichsfelde budivlya neoklasichnogo stilyu roztashovana v odnojmennomu rajoni berlinskogo okrugu Lihtenberg Odin z prikladiv arhitekturi rannogo klasicizmu u Nimechchini Palac Fridrihsfelde palacovij park i rodove kladovishe yih kolishnih vlasnikiv fon Treskiv ye ohoronyuvanimi istorichnimi pam yatkami Berlina Palac Fridrihsfelde Data stvorennya zasnuvannya1685 Nazvano na chestFridrih I Zasnovnikd Napryam ruh misteckijneoklasicizm Krayina Nimechchina 1 2 Administrativna odinicyaLihtenberg d 2 Misce roztashuvannyaZoopark Fridrihsfelde Fridrihsfelde Vlasnikd Fridrih I d d i Avgust Ferdinand Prusskij Arhitektord i Jogann Arnold Nering Arhitekturnij stilarhitektura neoklasicizmu i klasicizm Status spadshinipam yatka kulturi d AdresaAm Tierpark 41 10319 Berlin 2 Stan zberezhenostid 2 Storinka instituciyi na VikishovishiSchloss Friedrichsfelde Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Oficijnij sajt Palac Fridrihsfelde u Vikishovishi Koordinati 52 30 16 pn sh 13 31 24 sh d 52 50444444447177261 pn sh 13 52333333336077636 sh d 52 50444444447177261 13 52333333336077636IstoriyaPalac Fridrihsfelde druga polovina XIX stolittya Paradnij zal palacu Miscevist de nini stoyit palac Fridrihsfelde bula vpershe zgadana 2 kvitnya 1265 roku yak Rozenfeld nim Rosenfelde i dovgi roki bula selom na shidnij okolici Berlina Novij povorot v yiyi doli poznachiv 1685 rik koli vihodec z Gollandiyi morskij ministr Brandenburga a za sumisnictvom pirat i organizator rabotorgivli Benyamin Raule novij vlasnik cih zemel za tri roki do togo podarovanih jomu kurfyurstom Brandenburga Fridrihom Vilgelmom I doruchiv arhitektoru Joganu Arnoldu Neringu pobuduvati tut pershij palac Nevelika dvopoverhova budivlya v gollandskomu stili roztashovana v centri zakladenogo v ti zh roki parku spochatku sluzhila dlya rozvag znati i ne priznachalas dlya postijnogo prozhivannya Pislya togo yak Raule potrapiv u nemilist i opinivsya v uv yaznenni v citadeli Shpandau Rozenfeld razom z palacom perejshov u vlasnist kurfyursta Fridriha III i 25 sichnya 1699 roku buv perejmenovanij na jogo chest na Fridrihsfelde Sin ostannogo prusskogo korolya Fridrih Vilgelm I nezabarom pislya svogo shodzhennya na prestol podaruvav palac z prileglimi do nogo zemlyami svoyemu dyadkovi prusskomu princu i voyenachalniku Albrehtu Fridrihu Brandenburg Shvedskomu za doruchennyam yakogo v 1719 roci arhitektor Martin Genrih Beme nim Martin Heinrich Bohme perebuduvav i zbilshiv palac dodavshi do p yati vzhe isnuyuchih kolon she shist a takozh prikrasivshi dah budivli vismoma skulpturami vidomogo nimeckogo majstra baroko Baltazara Permozera sho dozvolilo princu zhiti z tih pir v palaci yakij stav jogo rezidenciyeyu azh do jogo smerti v 1731 roci Pislya cogo mayetok perejshov do jogo sina Karla yakij pridilyav osoblivu uvagu vnutrishnomu ozdoblennyu palacu prikrasivshi jogo chislennimi kartinami relyefami i frizami Pislya Semirichnoyi vijni rosijski vijska sho kvartiruvalis tam pri svoyemu vidhodi povnistyu rozgrabuvali palac i zrobili praktichno nepridatnim dlya prozhivannya Pri jogo nastupnomu vlasniku molodshomu brati Fridriha Velikogo princi Avgusti Ferdinandi Fridrihsfelde dosyag svogo najbilshogo rozkvitu stavshi odniyeyu z korolivskih rezidencij prusskogo dvoru U palaci narodilisya i kilka jogo ditej sered yakih majbutni voyenachalniki i uchasniki napoleonivskih voyen Luyi Ferdinand i Avgust V 1785 roci mayetok kupiv i zhiv tam nayizdami kurlyandskij gercog Petro Biron z druzhinoyu Doroteyeyu pri yakomu chastina vnutrishnih primishen palacu bula perebudovana v stili klasicizmu Nastupnoyu vidomoyu vlasniceyu Fridrihsfelde stala princesa Katerina Golshtejn Bekska sho zhila v nomu z 1800 po 1811 rik Vona rozporyadilas perebuduvati fasadi Sered gostej yakih vona prijmala v palaci buli prusskij korol Fridrih Vilgelm III koroleva Prussiyi Luyiza rosijskij imperator Oleksandr I Nastupni viziti buli mensh bazhanimi v zhovtni 1806 roku Fridrihsfelde nenadovgo buv shtab kvartiroyu francuzkih vijsk na choli z marshalom Davu tam zhe vlashtuvav parad svoyih vijsk Napoleon Pislya smerti princesi mayetok uspadkuvali yiyi diti Ivan Baryatinskij i Ganna u shlyubi Tolstaya V 1816 roci palac i prilegli do nogo zemli perejshli i majzhe 130 rokiv zalishalisya u vlasnosti rodu fon Treskiv yaki ne tilki organizuvali tut suchasne na ti chasi silskogospodarske virobnictvo a j chimalo zrobili dlya zberezhennya i polipshennya inter yeru budivli Ostannij vlasnik z yih chisla Sigizmund fon utochniti u travni 1945 roku z odniyeyu valizoyu v rukah buv vistavlenij predstavnikami Chervonoyi armiyi z konfiskovanogo neyu palacu yakij perejshov u vidannya Komitetu u spravah mistectv i oskilki pid chas avianalotiv i boyiv za misto praktichno ne postrazhdav vikoristovuvavsya dlya timchasovogo skladuvannya ta pidgotovki do vidpravlennya do SRSR yak reparacij tvoriv mistectva z berlinskih muzeyiv Razom z nimi v Moskvu bula perepravlena i praktichno vsya vnutrishnya obstanovka palacu bilshe tisyachi knig z biblioteki 27 poloten riznih majstriv zhivopisu v tomu chisli chotiri kartini Karla Shinkelya gravyuri mebli posud U nastupni misyaci i roki palac buv miscem pritulku dlya nimeckih bizhenciv litnim taborom budinkom vidpochinku budivelnikiv a potim budivleyu upravlinnya shidnoberlinskogo zooparku vidkritogo v 1955 roci na misci kolishnogo mayetku Fridrihsfelde Palac v yakomu pryamo na parketnih pidlogah stoyali klitki z tigrami levami i mavpami yaki chekali pereselennya v novi primishennya vse bilshe prihodiv v zapustinnya a cherez nebezpeku obvalu navit dovelosya znyati jogo dah Vse ce prizvelo do togo sho v seredini 1960 h rokiv vlada mista postanovili povnistyu znesti budovu chomu odnak chiniv opir direktor zooparku Genrih Date yakij domigsya skasuvannya cogo rishennya Roboti z vidnovlennya palacu cherez brak koshtiv trivali azh do 1981 roku koli vin znovu teper uzhe yak muzej zmig vidkriti svoyi dveri Kilka rokiv palac znahodivsya pid upravlinnyam fondu miskih muzeyiv Berlina nim Stiftung Stadtmuseum Berlin a z 2009 roku buv znovu peredanij zooparku Fridrihsfelde prichomu opiku nad nim vklyuchno iz utrimannyam ta inshi organizacijni pitannya prijnyalo na sebe tovaristvo spriyannya berlinskim zooparkam nim Forderverein von Tierpark Berlin und Zoo Berlin e V ShodiArhitektura ta inter yer palacuMislivska kimnata Palac ye dvopoverhovoyu pryamokutnoyu rozmirom priblizno 40 na 14 metriv budivleyu vikonanu u stili rannogo klasicizmu Budivlya maye po odnomu vhodu z pivnichnoyi ta pivdennoyi storin i vklyuchaye v sebe nastupni osnovni primishennya fojye muzichna kimnata nim Musikzimmer sadovij zal nim Gartensaal cholovicha abo mislivska kimnata nim Herrenzimmer Jagdzimmer damskij salon nim Damensalon kutovij kabinet nim Eckkabinett blakitna kimnata nim Blaues Zimmer paradnij zal nim Festsaal zelena kimnata nim Grunes Zimmer Osoblivu uvagu privertayut rizbleni dubovi shodi yaki zbereglisya z pershoyi polovini XVIII stolittya Pri vidnovlenni praktichno vtrachenogo pokrittya stin bulo virisheno oriyentuvatisya na obstanovku chasiv princesi Katerini dlya chogo vikoristovuvalisya originalni shpaleri i obbivki z inshih nimeckih palaciv Z originalnogo ozdoblennya palacu pislya konfiskaciyi i rozgrabuvannya 1945 roku divom zbereglisya lishe dva predmeti shafa i svichnik kincya XIX stolittya chomus vikinutij todi z vikna Ninishnij inter yer skladayut muzichni instrumenti predmeti mebliv i mistectva z riznih epoh pochinayuchi z XVII stolittya i zakinchuyuchi robotami suchasnih majstriv Park FridrihsfeldePelikani v parku Fridrihsfelde Zakladka parku Fridrihsfelde bula vikonana za planami arhitektora Neringa u 1686 roci v stili gollandskogo sadu z kanalami chislennimi marmurovimi lavami sadovimi i tropichnimi derevami troyandami i ekzotichnimi kvitami Na teritoriyi parku znahodilisya oranzhereya rizni paviljoni ta inshi sporudi Pislya cogo jogo kilka raziv perebudovuvali i vin stav najbilshim parkom na shid vid Berlina pri princi Avgusti Ferdinandi V 1821 roci pershij vlasnik Fridrihsfelde z rodu fon Treskiv doruchiv vidomomu sadovomu hudozhniku Peteru Lenne peretvorennya palacovogo parku v landshaftnij zi zberezhennyam elementiv stilyu baroko Suchasne vikoristannyaNa kinec 2010 h palac Fridrihsfelde shodnya vidkritij dlya vilnogo dostupu vsim vidviduvacham odnojmennogo zooparku U nomu regulyarno organizovuyutsya vechori klasichnoyi muziki ekskursiyi do jogo primishen i vistavki prisvyacheni istoriyi cogo miscya provodyatsya oficijni ta svyatkovi odruzhennya a osoblivoyu populyarnistyu koristuyutsya shorichni kostyumovani svyata sho zbirayut ponad 20 tisyach glyadachiv PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Palac Fridrihsfelde archINFORM 1994 d Track Q265049 Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany d Track Q107174967 PDF nim Landesdenkmalamt Berlin Arhiv originalu PDF za 18 lyutogo 2019 Procitovano 16 listopada 2020 Zeitreise Friedrichsfelde nim Bezirksamt Lichtenberg von Berlin Historisch diplomatische Beitrage zur Geschichte der Stadt Berlin 1837 S 525 nim Bayerische Staatsbibliothek Erster Schlossbesitzer war ein Seerauber PDF nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V PDF nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V Arhiv originalu PDF za 29 sichnya 2019 Procitovano 10 veresnya 2019 Die Geschichte vom Schloss Friedrichsfelde nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V Schloss Friedrichsfelde nim Das offizielle Hauptstadtportal Schloss Friedrichsfelde wird Wohnschloss Markgraf Albrecht Friedrich von Brandenburg Schwedt PDF nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V Fontane Theodor Wanderungen durch die Mark Brandenburg Bd 4 Spreeland Berlin 1882 S 134 nim Deutsches Textarchiv Fontane Theodor Wanderungen durch die Mark Brandenburg Bd 4 Spreeland Berlin 1882 S 135 nim Deutsches Textarchiv Fontane Theodor Wanderungen durch die Mark Brandenburg Bd 4 Spreeland Berlin 1882 S 139 nim Deutsches Textarchiv Dirk Moldt 750 Jahre Friedrichsfelde Vom mittelalterlichen Dorf zum Grossstadtviertel nim Museum Lichtenberg Fontane Theodor Wanderungen durch die Mark Brandenburg Bd 4 Spreeland Berlin 1882 S 149 nim Deutsches Textarchiv Orte gt Friedrichsfelde 1816 1945 nim Familienverband der Familie v Treskow Sabine Flatau Lustschloss eines niederlandischen Abenteurers nim Berliner Morgenpost GmbH 03 02 2015 Ekkehard Hoxtermann Verschleiertes Gluck Erinnerungen an Heinrich Dathe zum 25 Todestag PDF nim VWB Verlag fur Wissenschaft und Bildung 2017 PDF nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V Arhiv originalu PDF za 6 kvitnya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2019 Historische Leinwandbespannungen im Schloss Friedrichsfelde PDF nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V Abgeschlossene Spendenprojekte nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V nim Landesdenkmalamt Berlin Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 16 listopada 2020 Ein Friedhof mitten im Tierpark Berlin nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V Arhiv originalu za 9 kvitnya 2019 Procitovano 16 listopada 2020 nim Gemeinschaft der Forderer von Tierpark Berlin und Zoologischem Garten Berlin e V Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 16 listopada 2020