Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сі вчина пол Sufczyna село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 279 осіб 2

Сівчина

Сівчина

Сі́вчина (пол. Sufczyna) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 279 осіб (2011). Знаходиться на території Західних Карпат, над річкою Ступниця (пол. Stupnica) — правою притокою Сяну.

Село
Сівчина
пол. Sufczyna
image

Координати 49°43′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.467° сх. д. / 49.717; 22.467Координати: 49°43′ пн. ш. 22°28′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.467° сх. д. / 49.717; 22.467

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Попередні назви Кам'яна Воля (пол. Camyenna Wola, Schawczina Wola1456), Совчина (пол. Sowczyna, Szowczina 1468), Софчина (пол. Soffczyna 1485), Кам'яна (пол. Kamenna 1490)
Населення 279 осіб (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-740
Автомобільний код RPR
SIMC 0599623
GeoNames 757827
OSM ↑3012868 ·R (Гміна Бірча)
image
image
Сівчина
Сівчина (Польща)
image
image
Сівчина
Сівчина (Підкарпатське воєводство)
image Сівчина у Вікісховищі

Географія

Село розташоване на відстані 5 кілометрів на північ від Бірчі, 22 кілометри на захід від Перемишля і 48 кілометрів на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

Після захоплення цих земель Польщею село в 1340–1772 роках входило до складу Сяноцької землі (1494 in terra et districto sanociensis) Руського воєводства Королівства Польського. Католики належали до римо-католицької парафії в Бірчі, та в Бабичах (гміна Кривча). Греко-католицька громада села Сівчина належала до парафії в селі Березка (пол. Brzuska).

image
Церква Введення в Храм Пречистої Діви Марії у селі Сівчині. Cпоруджена у 1879р., зруйнована у 1963р.

Починаючи з 1456 село було власністю Станіслава, Миколи і Яна Кмітів (пол. Stanisława, Mikołaja i Jana Kmitów).

З 1491 року Сівчина перейшла у власність Єжи Бірецького (пол. Jerzego Bireckiego), сина дідича Бірчі.

У 1541 році місцевість стала власністю Барбари Гербурт (пол. Barbary Herburt).

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Сівчина відійшла до імперії Габсбургів та належала до гміни Бірчі Сяноцького округу Королівства Галичини і Лодомерії у складі Австрійської імперії.

У 19 столітті Сівчина була власністю графа Адальберта Дембінського (пол. Adalberta hr. Dembińskiego), потім Яна Стресова (пол. Jana Stresów). Йому також належала гута по виробництву скла, передана в 1890 році Людвікові Гейнерові (пол. Ludwikowi Geynerowi). Для працівників цієї гути закладено новий населений пункт — Ясениця-Сівчинська (пол. Jasienica Sufczyńska).

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року. Село входило до ґміни Бірча Добромильського повіту Львівського воєводства. На 1.01.1939 в селі було 1250 жителів, з них 930 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 20 поляків, 30 євреїв

До 1939 року в селі існував фільварок, який був власністю графів Тарновських (пол. hr. Tarnowskich).

Перед початком Другої світової війни в тому ж 1939 році населення Сівчини становило 1 тисячу 95 осіб. Абсолютну більшість з них (близько 87 %) складали українці, або, як вони самі себе називали в пам'ять про Червону русь, русини. В селі проживала також невелика кількість поляків (123 особи, або близько 11 %) та євреїв (23, або приблизно 2 %).

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі 17 вересня 1939 року Сівчина, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту і з червня 1941 року по липень 1944 року Сівчина знаходилась під німецькою окупацією.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

2 грудня 1944 року над селом потрапив в авіакатастрофу американський бойовий літак Б-24 «Ditney Hill».

В березні 1945 року Сівчина, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передана Польщі.

11 квітня 1945 року село стала місцем трагічних подій: підрозділами Армії Крайової, Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл були замордовані 26 українців, мешканців Сівчини.

Докладніше: Різня в Сівчині

На греко-католицькому цвинтарі Сівчина знаходиться братська могила кількох десятків українських мешканців села, замордованих 11 квітня 1945 року.

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 144 28 100 16
Жінки 135 31 77 27
Разом 279 59 177 43

Архітектура

В селі знаходилася філіальна греко-католицька мурована церква Введення в Храм Пресвятої Богородиці, побудована в 1879 році на місці старшої дерев'яної церкви. Церква була зруйнована в 1962 році.

Докладніше:

У Сівчині знаходиться також римсько-католицька парафія святої Ядвіги, що належить до деканату Бірчі. Парафіяльний костел святої Ядвіги є давньою придворною каплицею з XVIII століття, в яку в XIX столітті добудовано неф, а в 1930 вежу.

Галерея

  • image
    Хрест на межі Сівчини з Новим Селом
  • image
    Капличка в Сівчині
  • image
    Місце, де був фільварок Тарнавських
  • image
    Територія греко-католицької церкви та кладовища в Сівчині
  • image
    Римо-католицький костел в Сівчині

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сівчина

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) – TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 16 липня 2012.
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19.
  4. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  5. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2012.
  6. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 8 грудня 2012.
  7. «Życie Podkarpckie» 19 березня 2008
  8. Aeroplan Magazine номер 5 (20) за 1999 рік
  9. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  10. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 10 вересня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 16 липня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 10 вересня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 10 вересня 2012.
  15. * Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ
  16. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Див. також

Джерела, посилання та література


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Si vchina pol Sufczyna selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 279 osib 2011 Znahoditsya na teritoriyi Zahidnih Karpat nad richkoyu Stupnicya pol Stupnica pravoyu pritokoyu Syanu Selo Sivchina pol Sufczyna Koordinati 49 43 pn sh 22 28 sh d 49 717 pn sh 22 467 sh d 49 717 22 467 Koordinati 49 43 pn sh 22 28 sh d 49 717 pn sh 22 467 sh d 49 717 22 467 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaPoperedni nazvi Kam yana Volya pol Camyenna Wola Schawczina Wola1456 Sovchina pol Sowczyna Szowczina 1468 Sofchina pol Soffczyna 1485 Kam yana pol Kamenna 1490 Naselennya 279 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 740Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599623GeoNames 757827OSM 3012868 R Gmina Bircha SivchinaSivchina Polsha SivchinaSivchina Pidkarpatske voyevodstvo Sivchina u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na vidstani 5 kilometriv na pivnich vid Birchi 22 kilometri na zahid vid Peremishlya i 48 kilometriv na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaV XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Pislya zahoplennya cih zemel Polsheyu selo v 1340 1772 rokah vhodilo do skladu Syanockoyi zemli 1494 in terra et districto sanociensis Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Katoliki nalezhali do rimo katolickoyi parafiyi v Birchi ta v Babichah gmina Krivcha Greko katolicka gromada sela Sivchina nalezhala do parafiyi v seli Berezka pol Brzuska Cerkva Vvedennya v Hram Prechistoyi Divi Mariyi u seli Sivchini Cporudzhena u 1879r zrujnovana u 1963r Pochinayuchi z 1456 selo bulo vlasnistyu Stanislava Mikoli i Yana Kmitiv pol Stanislawa Mikolaja i Jana Kmitow Z 1491 roku Sivchina perejshla u vlasnist Yezhi Bireckogo pol Jerzego Bireckiego sina didicha Birchi U 1541 roci miscevist stala vlasnistyu Barbari Gerburt pol Barbary Herburt V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi Sivchina vidijshla do imperiyi Gabsburgiv ta nalezhala do gmini Birchi Syanockogo okrugu Korolivstva Galichini i Lodomeriyi u skladi Avstrijskoyi imperiyi U 19 stolitti Sivchina bula vlasnistyu grafa Adalberta Dembinskogo pol Adalberta hr Dembinskiego potim Yana Stresova pol Jana Stresow Jomu takozh nalezhala guta po virobnictvu skla peredana v 1890 roci Lyudvikovi Gejnerovi pol Ludwikowi Geynerowi Dlya pracivnikiv ciyeyi guti zakladeno novij naselenij punkt Yasenicya Sivchinska pol Jasienica Sufczynska Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku Selo vhodilo do gmini Bircha Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Na 1 01 1939 v seli bulo 1250 zhiteliv z nih 930 ukrayinciv grekokatolikiv 270 ukrayinciv rimokatolikiv 20 polyakiv 30 yevreyiv Do 1939 roku v seli isnuvav filvarok yakij buv vlasnistyu grafiv Tarnovskih pol hr Tarnowskich Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni v tomu zh 1939 roci naselennya Sivchini stanovilo 1 tisyachu 95 osib Absolyutnu bilshist z nih blizko 87 skladali ukrayinci abo yak voni sami sebe nazivali v pam yat pro Chervonu rus rusini V seli prozhivala takozh nevelika kilkist polyakiv 123 osobi abo blizko 11 ta yevreyiv 23 abo priblizno 2 Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi 17 veresnya 1939 roku Sivchina sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu i z chervnya 1941 roku po lipen 1944 roku Sivchina znahodilas pid nimeckoyu okupaciyeyu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev 2 grudnya 1944 roku nad selom potrapiv v aviakatastrofu amerikanskij bojovij litak B 24 Ditney Hill V berezni 1945 roku Sivchina yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredana Polshi 11 kvitnya 1945 roku selo stala miscem tragichnih podij pidrozdilami Armiyi Krajovoyi Bataljoniv hlopskih ta selyanami polyakami z navkolishnih sil buli zamordovani 26 ukrayinciv meshkanciv Sivchini Dokladnishe Riznya v Sivchini Na greko katolickomu cvintari Sivchina znahoditsya bratska mogila kilkoh desyatkiv ukrayinskih meshkanciv sela zamordovanih 11 kvitnya 1945 roku Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi v yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv Ukrayinske naselennya sela yakomu vdalosya uniknuti deportaciyi do SRSR popalo v 1947 roci pid etnichnu chistku pid chas provedennya Operaciyi Visla i bulo viseleno na ti teritoriyi u zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi sho do 1945 nalezhali Nimechchini U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 144 28 100 16Zhinki 135 31 77 27Razom 279 59 177 431785 385 greko katolikiv 86 rimo katolikiv i 8 yudeyiv 1840 560 greko katolikiv nema informaciyi pro inshi konfesiyi 1859 569 greko katolikiv 1879 650 greko katolikiv 1899 792 greko katoliki 1926 921 greko katolik 1938 1011 greko katolikiv 1939 949 ukrayinciv 123 polyaki 23 yevreyi 1997 289 osib 2006 293 osobiArhitekturaV seli znahodilasya filialna greko katolicka murovana cerkva Vvedennya v Hram Presvyatoyi Bogorodici pobudovana v 1879 roci na misci starshoyi derev yanoyi cerkvi Cerkva bula zrujnovana v 1962 roci Dokladnishe U Sivchini znahoditsya takozh rimsko katolicka parafiya svyatoyi Yadvigi sho nalezhit do dekanatu Birchi Parafiyalnij kostel svyatoyi Yadvigi ye davnoyu pridvornoyu kapliceyu z XVIII stolittya v yaku v XIX stolitti dobudovano nef a v 1930 vezhu GalereyaHrest na mezhi Sivchini z Novim Selom Kaplichka v Sivchini Misce de buv filvarok Tarnavskih Teritoriya greko katolickoyi cerkvi ta kladovisha v Sivchini Rimo katolickij kostel v SivchiniPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sivchina GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 16 lipnya 2012 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 19 Hronika za10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 8 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 8 grudnya 2012 Zycie Podkarpckie 19 bereznya 2008 Aeroplan Magazine nomer 5 20 za 1999 rik Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 10 veresnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 16 lipnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 10 veresnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 10 veresnya 2012 Akciya Visla Spisok viselenih sil ta mistechok Povit PEREMIShL Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Div takozhRiznya v Berezci Boyi v Birchi ta okolicyah Tragediya sela Pavlokomi Piskorovichi Riznya v SagriniDzherela posilannya ta literatura49 43 54 pn sh 22 28 10 sh d 49 73167 pn sh 22 46944 sh d 49 73167 22 46944 Storinka sela Sivchina na vebsajti gmini Bircha Bircha pol Bircza Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 230 pol Sivchina pol Sufczyna Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1890 T XI S 556 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ