Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ка́рська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (1878—1917) у південно-західній частині Закавказзя. На півночі межувала з Кутаїською та Тіфліською губерніями, на сході — з Еріванською губернією, на півдні — з Туреччини. Адміністративний центр — місто Карс.
| Карська область | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1878 |
|---|---|
| Офіційна назва | рос. Карсская область |
| Країна |  Російська імперія і  Демократична Республіка Вірменія |
| Столиця | Карс |
| Адміністративна одиниця | Кавказький край Демократична Республіка Вірменія |
| Кількість населення | 290 654 осіб[1] і 162 979 осіб |
| На заміну | Ерзурум |
| Час/дата припинення існування | 2 грудня 1920 |
| Площа | 18 927 399 670 квадратний метр |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Карська область у Вікісховищі | |
Координати: 40°36′25″ пн. ш. 43°05′35″ сх. д. / 40.60694444447177176° пн. ш. 43.09305555558377421° сх. д.
Нині колишня територія Карської області займає частину Вірменії та трьох турецьких провінцій (іл): Карс, Ерзурум та Ардахан.
Фізико-географічна характеристика
Площа — 16 473 кв. верст або 18 646,6 кв. км.
Рельєф, в основному, гірський; низовинними є тільки долини річок Аракс, тощо. Гори (6—10 тисяч футів) утворюють плато, вкриті пасовищами. Ґрунти родючі, безплідні кам'янисті простори були незначними.
Річки належали до басейнів Кури, Аракса й Чороха, із них найбільш значна — Аракс (в області лише 140 верст). З озер найбільше — (75 кв. верст) у північній частині області на висоті 6522 футів.
Клімат — в основному суворий і тільки в глибоких долинах Аракса й Ольти-чаю теплий.
Населення
Станом на 1 січня 1892 року в області проживало — 201 тисяч чоловік, в тому числі вірмени (21,5 %), турки (24 %), курди (15 %), закавказькі татари (14 %), греки (13,5 %), росіяни (7 %), туркмени та інші. (7 %).
Національний склад у 1897 за округами:
| Округ | вірмени | турки | курди | греки | карапапахи | росіяни | туркмени | українці | поляки | закавказькі татари |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Область в цілому | 25,3 % | 21,9 % | 14,8 % | 11,2 % | 10,3 % | 7,7 % | 2,9 % | 1,8 % | 1,1 % | … |
| Ардаганський | 2,9 % | 42,6 % | 19,1 % | 11,9 % | 12,0 % | 3,0 % | 6,6 % | … | … | … |
| Кагизманський | 36,5 % | 8,7 % | 29,9 % | 12,2 % | … | 4,4 % | 1,1 % | 2,4 % | 1,5 % | 1,5 % |
| Карський | 34,8 % | 7,9 % | 6,8 % | 11,0 % | 16,4 % | 12,6 % | 1,8 % | 2,5 % | 1,6 % | 1,1 % |
| Ольтинський | 9,9 % | 62,6 % | 11,1 % | 8,6 % | … | 2,8 % | 3,2 % | … | … | … |
Органи влади
Адміністративний поділ
На початку XX століття область поділялась на 4 округи:
| № | Округ | Окружне місто | Площа, верст² | Населення (1897), осіб |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Ардаган (4142 чол.) | 4959,5 | 65 763 | |
| 2 | Кагизман (10 518 чол.) | 3881,4 | 59 230 | |
| 3 | Карс (20 805 чол.) | 5189,2 | 134 142 | |
| 4 | (2373 чол.) | 2600,6 | 31 519 |
Начальники області
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін перебування на посаді |
|---|---|---|
| Іван Попко | генерал-майор | |
| генерал-лейтенант |
Військові губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-лейтенант | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-лейтенант | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-майор | ||
| генерал-лейтенант | ||
| полковник | ||
| генерал-майор |
Помічники начальника області
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін перебування на посаді |
|---|---|---|
| підполковник |
Помічники військового губернатора
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін перебування на посаді |
|---|---|---|
| генерал-майор | ||
| полковник | ||
| генерал-майор |
Історія
Етимологія
Карська область була заснована 1 листопада 1877 року. До її складу увійшли землі Карського й Чалдирського санджаків Османської імперії, що відійшли до Росії від Туреччини в результаті російсько-турецької війни 1877—1878 років та були закріплені за Росією за рішенням Берлінського конгресу 1878 року.
З 1921 року, відповідно до , перебувала у складі Туреччини. 1945 року були висунуті територіальні претензії СРСР до Туреччини, відповідно до яких територія колишньої Карської області мала бути розділена між Грузинською та Вірменською РСР. 1953 року Радянський Союз відмовився від цих претензій.
Геральдика
Відомі уродженці
- — відповідальний сходознавець
- — генерал-майор, Герой Радянського Союзу
- — радянський воєначальник, відомий військовий теоретик
- Осепян Гаїк Олександрович — вірменський радянський воєначальник, перший секретар ЦК КП Вірменської РСР у 1927—1928 роках.
Примітки
- https://www.webcitation.org/65d3u9KQR?url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=64
- . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 6 травня 2013.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюДемоскоп Weeklyне вказано текст - Наказ від 1 листопада 1877 року № 409
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карська область |
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ka rska o blast administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi 1878 1917 u pivdenno zahidnij chastini Zakavkazzya Na pivnochi mezhuvala z Kutayiskoyu ta Tifliskoyu guberniyami na shodi z Erivanskoyu guberniyeyu na pivdni z Turechchini Administrativnij centr misto Kars Karska oblastGerbData stvorennya zasnuvannya1878Oficijna nazvaros Karsskaya oblastKrayina Rosijska imperiya i Demokratichna Respublika VirmeniyaStolicyaKarsAdministrativna odinicyaKavkazkij kraj Demokratichna Respublika VirmeniyaKilkist naselennya290 654 osib 1 i 162 979 osibNa zaminuErzurumChas data pripinennya isnuvannya2 grudnya 1920Plosha18 927 399 670 kvadratnij metrKategoriya map na Vikishovishid Karska oblast u Vikishovishi Koordinati 40 36 25 pn sh 43 05 35 sh d 40 60694444447177176 pn sh 43 09305555558377421 sh d 40 60694444447177176 43 09305555558377421Karta 1883 roku sho vklyuchaye Karsku oblast i prilegli provinciyi Rosijskoyi imperiyi ta Osmanskoyi Turechchini Nini kolishnya teritoriya Karskoyi oblasti zajmaye chastinu Virmeniyi ta troh tureckih provincij il Kars Erzurum ta Ardahan Fiziko geografichna harakteristikaPlosha 16 473 kv verst abo 18 646 6 kv km Relyef v osnovnomu girskij nizovinnimi ye tilki dolini richok Araks tosho Gori 6 10 tisyach futiv utvoryuyut plato vkriti pasovishami Grunti rodyuchi bezplidni kam yanisti prostori buli neznachnimi Richki nalezhali do basejniv Kuri Araksa j Choroha iz nih najbilsh znachna Araks v oblasti lishe 140 verst Z ozer najbilshe 75 kv verst u pivnichnij chastini oblasti na visoti 6522 futiv Klimat v osnovnomu suvorij i tilki v glibokih dolinah Araksa j Olti chayu teplij NaselennyaStanom na 1 sichnya 1892 roku v oblasti prozhivalo 201 tisyach cholovik v tomu chisli virmeni 21 5 turki 24 kurdi 15 zakavkazki tatari 14 greki 13 5 rosiyani 7 turkmeni ta inshi 7 Nacionalnij sklad u 1897 za okrugami Okrug virmeni turki kurdi greki karapapahi rosiyani turkmeni ukrayinci polyaki zakavkazki tatariOblast v cilomu 25 3 21 9 14 8 11 2 10 3 7 7 2 9 1 8 1 1 Ardaganskij 2 9 42 6 19 1 11 9 12 0 3 0 6 6 Kagizmanskij 36 5 8 7 29 9 12 2 4 4 1 1 2 4 1 5 1 5 Karskij 34 8 7 9 6 8 11 0 16 4 12 6 1 8 2 5 1 6 1 1 Oltinskij 9 9 62 6 11 1 8 6 2 8 3 2 Organi vladiAdministrativnij podil Gerb oblasti z oficijnim opisom 1881 Na pochatku XX stolittya oblast podilyalas na 4 okrugi Okrug Okruzhne misto Plosha verst Naselennya 1897 osib1 Ardagan 4142 chol 4959 5 65 7632 Kagizman 10 518 chol 3881 4 59 2303 Kars 20 805 chol 5189 2 134 1424 2373 chol 2600 6 31 519Nachalniki oblasti Im ya Titul chin zvannya Termin perebuvannya na posadiIvan Popko general major 01 11 1877 08 06 1878general lejtenant 08 06 1878 27 10 1878Vijskovi gubernatori Im ya Titul chin zvannya Termin perebuvannya na posadigeneral lejtenant 27 10 1878 01 04 1881general major 01 04 1881 05 10 1883general lejtenant 05 10 1883 22 04 1898general major 17 05 1898 20 07 1899general major 26 01 1900 23 06 1908general lejtenant 23 06 1908 12 07 1912polkovnik 12 07 1912 1915general major 1915 1917Pomichniki nachalnika oblasti Im ya Titul chin zvannya Termin perebuvannya na posadipidpolkovnik 01 11 1877 15 08 1878Pomichniki vijskovogo gubernatora Im ya Titul chin zvannya Termin perebuvannya na posadigeneral major 25 11 1878 18 05 1879polkovnik 01 08 1879 01 07 1883general major 19 06 1899IstoriyaEtimologiya Karska oblast bula zasnovana 1 listopada 1877 roku Do yiyi skladu uvijshli zemli Karskogo j Chaldirskogo sandzhakiv Osmanskoyi imperiyi sho vidijshli do Rosiyi vid Turechchini v rezultati rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv ta buli zakripleni za Rosiyeyu za rishennyam Berlinskogo kongresu 1878 roku Z 1921 roku vidpovidno do perebuvala u skladi Turechchini 1945 roku buli visunuti teritorialni pretenziyi SRSR do Turechchini vidpovidno do yakih teritoriya kolishnoyi Karskoyi oblasti mala buti rozdilena mizh Gruzinskoyu ta Virmenskoyu RSR 1953 roku Radyanskij Soyuz vidmovivsya vid cih pretenzij Geraldika Oficijnij gerb oblasti 1881 Suchasnij risunok gerba oblasti 2000 ni Vidomi urodzhenci vidpovidalnij shodoznavec general major Geroj Radyanskogo Soyuzu radyanskij voyenachalnik vidomij vijskovij teoretik Osepyan Gayik Oleksandrovich virmenskij radyanskij voyenachalnik pershij sekretar CK KP Virmenskoyi RSR u 1927 1928 rokah Primitkihttps www webcitation org 65d3u9KQR url http demoscope ru weekly ssp rus gub 97 php reg 64 Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 6 travnya 2013 Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu Demoskop Weekly ne vkazano tekst Nakaz vid 1 listopada 1877 roku 409DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karska oblastEnciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907