Кавказький край — офіційне найменування великої країни на Кавказі, яка перебувала під суверенітетом Російської імперії як її край.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODJMelpsTHlWRU1DVTVRU1ZFTUNWQ01DVkVNU1U0TUNWRU1TVTRNaVZFTUNWQ01GOGxSREFsT1VFbFJEQWxRakFsUkRBbFFqSWxSREFsUWtFbFJEQWxRakFsUkRBbFFqY2xSREVsT0RFbFJEQWxRa0VsUkRBbFFrVWxSREFsUWpNbFJEQWxRa1ZmSlVRd0pVSkJKVVF4SlRnd0pVUXdKVUl3SlVReEpUaEdYekU0TmpnbFJEQWxRak11YW5Cbkx6SXlNSEI0TFNWRU1DVTVRU1ZFTUNWQ01DVkVNU1U0TUNWRU1TVTRNaVZFTUNWQ01GOGxSREFsT1VFbFJEQWxRakFsUkRBbFFqSWxSREFsUWtFbFJEQWxRakFsUkRBbFFqY2xSREVsT0RFbFJEQWxRa0VsUkRBbFFrVWxSREFsUWpNbFJEQWxRa1ZmSlVRd0pVSkJKVVF4SlRnd0pVUXdKVUl3SlVReEpUaEdYekU0TmpnbFJEQWxRak11YW5Cbi5qcGc=.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek0xTDFKMWMzTnBZVjlEWVhWamRYTjFjMTh4T0RneUxtcHdaeTh5TWpCd2VDMVNkWE56YVdGZlEyRjFZM1Z6ZFhOZk1UZzRNaTVxY0djPS5qcGc=.jpg)
З 1844 по 1882 на чолі Кавказького краю стояв намісник, у 1882—1905 рр. — володар громадянською частиною на Кавказі (одночасно обіймав посади командувача військами Кавказького військового округу і військового наказного отамана всіх Кавказьких (Кубанського і Терського) козачих військ) і в 1905—1917 рр. — знову намісник. Центром краю вважався Тифліс.
Географія
Кавказький край розташовувався (під 46½—38½° пн. шир. і 37°20'-50°20' сх.. довг. від Гринвіча) між Чорним (з Азовським) і Каспійським морями (Кавказький або Понто-Каспійський, перешийок) межує на півдні з Туреччиною і Персією а на півночі — з Європейською Росією (Астраханською губернією та Областю Війська Донського).
Північна межа
Північна межа краю починаючись біля впадіння річки ЄЇ в Єйський лиман Таганрозької затоки Азовського моря, проходила цій річці, притоку її (Кугу-Її), середнього Єгорлику, оз. Маничу, річках західних та (Східний Мантичам) і річці Гейдуку, що впадає в затоку Каспійського моря, відомою під назвою Кумського прорану, або култуку.
Південна межа
Південна межа Кавказького краю збігалася з державною кордоном Росії з Туреччиною і Персією. Вона починалася на заході, на березі Чорного моря, біля мису Коп-миш. Прямуючи далі кордон з Туреччиною проходить через вершину Великого Арарату і спускається в сідловину (Сардар-булак) між ним і Малим Араратом. Загальна протяжність кордону Кавказького краю з Туреччиною — 521 1/2 в.
Адміністративний поділ
До складу краю входили наступні губернії, області і округи:
Примітки
- Край, Енциклопедичний словник «Конституційне право Росії»[недоступне посилання з Сентябрь 2018][недоступне посилання]
- Кавказский край // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 13 лютого 2019.
- Кавказький край. Кутаїське генерал-губернаторство. Військово-статистичний огляд Російської імперії, т. 16, ч. 5, Генеральний штаб, 1858 р.
Література
- Национальные окраины Российской империи: становление и развитие системы управления. М., 1998.
- Кавказский край. Кутаисское генерал-губернаторство. Военно-статистическое обозрение Российской империи, т. 16, ч. 5, Генеральный штаб, 1858 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет