Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Попко Іван Діомидович (*1819 — †1893) — український історик ліберального напряму, етнограф. Народився в сім'ї священика, який походив з українських козаків, нащадка козаків Запорізької Січі, переселених з України на Кубань у 90-х роках XVIII століття. З дитинства захоплювався історією, літературою, писав вірші.
| Попко Іван Діомидович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 28 серпня (9 вересня) 1819 Тимашевськ, Тимашевський район | |||
| Помер | 11 вересня 1893 (74 роки) Харків, Російська імперія | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Діяльність | історик, військовий історик, етнограф | |||
| Сфера роботи | військова історія[1], військова служба[1] і етнографія[1] | |||
| Alma mater | Астраханська духовна семінарія | |||
| Нагороди |      | |||
| | ||||
 Попко Іван Діомидович у Вікісховищі | ||||
Навчався в Астраханській духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою. Потім навчався в Московській духовній академії. У 1841 році вступив рядовим козаком в десятий кінний полк Чорноморського війська і майже весь час прослужив на Кавказі: сім років на Кубанської народної лінії. Брав участь в наступних військових операціях Кавказької війни: рух колони від Ольгинської зміцнення в Абінський під командуванням генерал-лейтенанта Миколи Завадовського (вересень 1881 року); похід від Катеринодара до фортеці Анапа в складі зведеної команди кінного полку під командою військового старшини Рашпіля (березень 1842 року); рекогносцировка околиць р. Гастогай під командуванням генерал-ад'ютанта І. Н. Анрепа (квітень 1842 року); експедиція в землю натухайцев під начальством контр-адмірала Л. М. Серебрякова для спорудження укріплень на р. Гастогай і у Варениковій пристані (травень 1842 року); рекогносцировка в районі цієї пристані і «справа з горянами» на хребті Сенетх (травень 1842 року); експедиція загону контр-адмірала Л. М. Серебрякова в землю натухайців до р. Псіфа (вересень 1842 роки) . У 1843 році Іван Попко став хорунжим і потім через кожні два-три роки отримував новий чин: 1846 рік — сотник, 1850 рік — осавул, 1853 рік — військовий старшина.
У 1848 році був призначений письмоводителем Чорноморського козачого війська, в 1851 році — ад'ютантом командувача військами на Кавказькій лінії і в Чорноморії генерала Завадовського.
У 1850 році йому було доручено скласти історичну довідку. Іван Попко впорався з цим у рекордно короткий термін — за три місяці і подав козачому отаману опис «Про стан Чорноморського козачого війська з 1 січня 1825 до 1 січня 1850 року». Опис було високо оцінено в Петербурзі: ознайомився зі статистичними працею Попко імператор Микола I подарував автору діамантовий перстень.
У 1853 році Іван Попко брав участь у військовій експедиції проти шапсугів, в якій генерал Завадовський помер. Після смерті командувача Попко був звільнений з посади ад'ютанта і в березні 1854 зарахований в корпус на турецькому кордоні, в якому він проходив службу на посаді чергового штаб-офіцера. Брав участь в боях Кримської війни .
У 1856 році після закінчення війни Іван Попко був направлений у 2-й ескадрон Лейб-гвардії Чорноморського козачого дивізіону в Санкт-Петербург, а в 1858 році став штаб-офіцером для особливих доручень при начальнику Головного управління іррегулярних військ з переводом у Чорноморське військо підполковником.
Головні праці: «Статистичний опис Чорноморського козацтва» (1840), «Чорноморські козаки в їхньому цивільному і військовому побуті» (ч. 1—2, 1858). У своїх працях Попко ідеалізував козацтво. Праці Попка мають певне пізнавальне значення.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Полторак, 1995, с. 100.
- Колосовская, 2014.
- Полторак, 1995, с. 101.
Джерела та література
- Колосовская Т. А. Историко-исследовательская деятельность генерал-лейтенанта И. Д. Попко // Военно-исторический журнал. — М., 2014. — № 4. — ISSN 0321-0626.
- Памяти Ивана Диомидовича Попки: из исторического прошлого и духовного наследия северокавказского казачества. — Краснодар, 2003,
- Памяти Ивана Диомидовича Попко: Материалы научно-практической конференции, посвящённой 100-летию со дня смерти историка. — Краснодар, 1994.
- Петренко Є. Д. Попко Іван Діомидович //Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 421. — .
- Полторак С. Н. Есаул в генеральских погонах // : военно-исторический альманах. — СПб., 1995. — № 1. — С. 100—111.
Посилання
- Попко И. Д. Черноморскіе козаки въ ихъ гражданскомъ и военномъ быту: въ двухъ частяхъ. — СПб.: Тип. П. А. Кулиша, 1858. — 292 с.(рос. дореф.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Popko Ivan Diomidovich 1819 1893 ukrayinskij istorik liberalnogo napryamu etnograf Narodivsya v sim yi svyashenika yakij pohodiv z ukrayinskih kozakiv nashadka kozakiv Zaporizkoyi Sichi pereselenih z Ukrayini na Kuban u 90 h rokah XVIII stolittya Z ditinstva zahoplyuvavsya istoriyeyu literaturoyu pisav virshi Popko Ivan DiomidovichNarodivsya28 serpnya 9 veresnya 1819 Timashevsk Timashevskij rajonPomer11 veresnya 1893 1893 09 11 74 roki Harkiv Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik vijskovij istorik etnografSfera robotivijskova istoriya 1 vijskova sluzhba 1 i etnografiya 1 Alma materAstrahanska duhovna seminariyaNagorodi Popko Ivan Diomidovich u Vikishovishi Navchavsya v Astrahanskij duhovnoyi seminariyi yaku zakinchiv z vidznakoyu Potim navchavsya v Moskovskij duhovnij akademiyi U 1841 roci vstupiv ryadovim kozakom v desyatij kinnij polk Chornomorskogo vijska i majzhe ves chas prosluzhiv na Kavkazi sim rokiv na Kubanskoyi narodnoyi liniyi Brav uchast v nastupnih vijskovih operaciyah Kavkazkoyi vijni ruh koloni vid Olginskoyi zmicnennya v Abinskij pid komanduvannyam general lejtenanta Mikoli Zavadovskogo veresen 1881 roku pohid vid Katerinodara do forteci Anapa v skladi zvedenoyi komandi kinnogo polku pid komandoyu vijskovogo starshini Rashpilya berezen 1842 roku rekognoscirovka okolic r Gastogaj pid komanduvannyam general ad yutanta I N Anrepa kviten 1842 roku ekspediciya v zemlyu natuhajcev pid nachalstvom kontr admirala L M Serebryakova dlya sporudzhennya ukriplen na r Gastogaj i u Varenikovij pristani traven 1842 roku rekognoscirovka v rajoni ciyeyi pristani i sprava z goryanami na hrebti Seneth traven 1842 roku ekspediciya zagonu kontr admirala L M Serebryakova v zemlyu natuhajciv do r Psifa veresen 1842 roki U 1843 roci Ivan Popko stav horunzhim i potim cherez kozhni dva tri roki otrimuvav novij chin 1846 rik sotnik 1850 rik osavul 1853 rik vijskovij starshina U 1848 roci buv priznachenij pismovoditelem Chornomorskogo kozachogo vijska v 1851 roci ad yutantom komanduvacha vijskami na Kavkazkij liniyi i v Chornomoriyi generala Zavadovskogo U 1850 roci jomu bulo dorucheno sklasti istorichnu dovidku Ivan Popko vporavsya z cim u rekordno korotkij termin za tri misyaci i podav kozachomu otamanu opis Pro stan Chornomorskogo kozachogo vijska z 1 sichnya 1825 do 1 sichnya 1850 roku Opis bulo visoko ocineno v Peterburzi oznajomivsya zi statistichnimi praceyu Popko imperator Mikola I podaruvav avtoru diamantovij persten U 1853 roci Ivan Popko brav uchast u vijskovij ekspediciyi proti shapsugiv v yakij general Zavadovskij pomer Pislya smerti komanduvacha Popko buv zvilnenij z posadi ad yutanta i v berezni 1854 zarahovanij v korpus na tureckomu kordoni v yakomu vin prohodiv sluzhbu na posadi chergovogo shtab oficera Brav uchast v boyah Krimskoyi vijni U 1856 roci pislya zakinchennya vijni Ivan Popko buv napravlenij u 2 j eskadron Lejb gvardiyi Chornomorskogo kozachogo divizionu v Sankt Peterburg a v 1858 roci stav shtab oficerom dlya osoblivih doruchen pri nachalniku Golovnogo upravlinnya irregulyarnih vijsk z perevodom u Chornomorske vijsko pidpolkovnikom Golovni praci Statistichnij opis Chornomorskogo kozactva 1840 Chornomorski kozaki v yihnomu civilnomu i vijskovomu pobuti ch 1 2 1858 U svoyih pracyah Popko idealizuvav kozactvo Praci Popka mayut pevne piznavalne znachennya PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Poltorak 1995 s 100 Kolosovskaya 2014 Poltorak 1995 s 101 Dzherela ta literaturaKolosovskaya T A Istoriko issledovatelskaya deyatelnost general lejtenanta I D Popko Voenno istoricheskij zhurnal M 2014 4 ISSN 0321 0626 Pamyati Ivana Diomidovicha Popki iz istoricheskogo proshlogo i duhovnogo naslediya severokavkazskogo kazachestva Krasnodar 2003 ISBN 978 5 94932 006 8 Pamyati Ivana Diomidovicha Popko Materialy nauchno prakticheskoj konferencii posvyashyonnoj 100 letiyu so dnya smerti istorika Krasnodar 1994 Petrenko Ye D Popko Ivan Diomidovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 421 ISBN 978 966 00 1142 7 Poltorak S N Esaul v generalskih pogonah voenno istoricheskij almanah SPb 1995 1 S 100 111 PosilannyaPopko I D Chernomorskie kozaki v ih grazhdanskom i voennom bytu v dvuh chastyah SPb Tip P A Kulisha 1858 292 s ros doref Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Popko Ivan Diomidovich