Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борівниця пол Borownica село в Польщі у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства Населення 102 особ

Борівниця

Борівниця

Борівниця (пол. Borownica) — село в Польщі, у гміні Бірча Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 102 особи (2011).

Село
Борівниця
пол. Borownica
image
Костел Серця Ісусового (1892),
фото 2007 р.

Координати 49°42′02″ пн. ш. 22°18′20″ сх. д. / 49.700555560027773083° пн. ш. 22.30555556002777706° сх. д. / 49.700555560027773083; 22.30555556002777706Координати: 49°42′02″ пн. ш. 22°18′20″ сх. д. / 49.700555560027773083° пн. ш. 22.30555556002777706° сх. д. / 49.700555560027773083; 22.30555556002777706

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Бірча
Висота центру 379 м
Населення 102 особи (2011)
Часовий пояс , влітку
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-751
Автомобільний код RPR
SIMC 0599050
GeoNames 775470
OSM r6854848  ·R
image
image
Борівниця
Борівниця (Польща)
image
image
Борівниця
Борівниця (Підкарпатське воєводство)
image Борівниця у Вікісховищі
image
Храм Найсвятішого Серця Ісусового в селі Борівниця

Географія

Село знаходиться на відстані 13 кілометрів на захід від центру гміни села Бірчі, 35 кілометри на захід від центру повіту міста Перемишля і 43 кілометри на південний схід від столиці воєводства — міста Ряшіва.

Історія

Руська доба

Найдавніша історія регіону де розташована Борівниця не відома. З початку Х століття, терени Надсяння, разом із племенами великих хорватів входили до сфери впливу Київської Русі. В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке входило до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.

=Епоха польського завоювання

Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського.

Село постало в 17 столітті як населений пункт для існуючої тут гути по виробництву скла, котра працювала ще в другій половині 19 століття.

Доба австрійського панування

В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Борівниця відійшла до імперії Габсбургів.

Міжвоєнний період

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це українське село Надсяння, як й інші етнічні українські території (Лемківщина, Підляшшя, Сокальщина, Равщина і Холмщина), опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні, що було закріплено в Ризькому мирному договорі 1921 року.

1 липня 1926 року з сільської гміни Явірник Руський вилучені присілки Борівниця, Жмулиська і Потік Чорний і з них створено самостійну сільську гміну Борівниця.

1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи сільська громада Борівниці втратила право самоврядності та була включена до об’єднаної сільської гміни Жогатин.

На 1.01.1939 в Борівниці з 760 жителів було 30 польськомовних українців-грекокатоликів, 720 поляків і 10 євреїв. Борівниця належала до греко-католицької парафії Явірник-Руський Бірчанського деканату Перемиської єпархії, до парафії також належали Жогатин з Процівкою.

До Другої світової війни Борівниця була присілком Явірника-Руського.

Період ІІ Світової війни

Після нападу 1 вересня 1939 року Третього Рейху на Польщу й початку Другої світової війни та вторгнення СРСР до Польщі з 17 вересня 1939 року, Борівниця, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР і ввійшла до складу Бірчанського району (районний центр — Бірча) утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).

З початком німецько-радянської війни село вже в перший тиждень було зайняте військами вермахту.

В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією.

13 серпня розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до Червоної Армії (облвоєнком — підполковник Карличев).

В березні 1945 року Борівниця, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.

Післявоєнна Польща

Москва підписала й 16 серпня 1945 року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі, про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «Закерзоння», тобто Підляшшя, Холмщини, Надсяння і Лемківщини.,

Розпочалося виселення українців з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в Любліні 9 вересня 1944 року, але, незважаючи на текст угоди, у якому наголошувалось, що «Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.», виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Напад УПА

Борівниця стала осередком для польської шовіністичної банди під керівництвом Яна Котвіцького «Сліпого», яка задля терору українців і примусу їх до втечі нападала, вбивала і палила регулярно довколишні українські села. Зокрема, чоловіче населення села, брало участь у знищенні села Павлокома. У відповідь, відділи УПА здійснили напад на Борівницю, під час якого, зачитавши вирок за бійню у Павлокомі, розстріляли групу дорослих чоловіків. Жінок та дітей відпустили. Внаслідок дій УПА, також було спалено сільські будівлі. Після цього польське населення, загалом покинуло село, частково повернувшись згодом.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 53 9 37 7
Жінки 49 7 31 11
Разом 102 16 68 18

Примітки

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Борівниця

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal) (Polish) . 1 червня 2008. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 7 жовтня 2012.
  3. Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. — Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986.
  4. Dz.U. 1926 nr 49 poz. 298 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Borowica w powiecie dobromilskim w województwie lwowskiem. [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2021. Процитовано 11 жовтня 2016.
  6. . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 11 жовтня 2016.
  7. Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 3 грудня 2012.
  9. . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 4 червня 2022.
  10. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, видавництво «Коло», 2009 рік;—
  11. . Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 31 жовтня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 жовтня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 25 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
  15. . Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 31 жовтня 2012.
  16. Apokryf Ruski [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
  17. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2022. Процитовано 14 грудня 2020.
  18. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела, посилання та література


image Це незавершена стаття з географії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Borivnicya pol Borownica selo v Polshi u gmini Bircha Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 102 osobi 2011 Selo Borivnicya pol Borownica Kostel Sercya Isusovogo 1892 foto 2007 r Koordinati 49 42 02 pn sh 22 18 20 sh d 49 700555560027773083 pn sh 22 30555556002777706 sh d 49 700555560027773083 22 30555556002777706 Koordinati 49 42 02 pn sh 22 18 20 sh d 49 700555560027773083 pn sh 22 30555556002777706 sh d 49 700555560027773083 22 30555556002777706 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina BirchaVisota centru 379 mNaselennya 102 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 751Avtomobilnij kod RPRSIMC 0599050GeoNames 775470OSM r6854848 RBorivnicyaBorivnicya Polsha BorivnicyaBorivnicya Pidkarpatske voyevodstvo Borivnicya u VikishovishiHram Najsvyatishogo Sercya Isusovogo v seli BorivnicyaGeografiyaSelo znahoditsya na vidstani 13 kilometriv na zahid vid centru gmini sela Birchi 35 kilometri na zahid vid centru povitu mista Peremishlya i 43 kilometri na pivdennij shid vid stolici voyevodstva mista Ryashiva IstoriyaRuska doba Najdavnisha istoriya regionu de roztashovana Borivnicya ne vidoma Z pochatku H stolittya tereni Nadsyannya razom iz plemenami velikih horvativ vhodili do sferi vplivu Kiyivskoyi Rusi V XI XIII stolittyah na cih zemlyah isnuvalo Peremishlske ruske knyazivstvo zi stoliceyu v Peremishli yake vhodilo do skladu Galickogo knyazivstva a piznishe Galicko Volinskogo knyazivstva Epoha polskogo zavoyuvannyaPislya zahoplennya cih zemel Polsheyu teritoriya v 1340 1772 rokah vhodila do skladu Syanockoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo Selo postalo v 17 stolitti yak naselenij punkt dlya isnuyuchoyi tut guti po virobnictvu skla kotra pracyuvala she v drugij polovini 19 stolittya Doba avstrijskogo panuvannya V 1772 roci vnaslidok pershogo podilu Polshi Borivnicya vidijshla do imperiyi Gabsburgiv Mizhvoyennij period Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya Drugoyi Rechi Pospolitoyi ce ukrayinske selo Nadsyannya yak j inshi etnichni ukrayinski teritoriyi Lemkivshina Pidlyashshya Sokalshina Ravshina i Holmshina opinilosya po polskomu boci rozmezhuvannya liniyi Kerzona u tak zvanomu Zakerzonni sho bulo zakripleno v Rizkomu mirnomu dogovori 1921 roku 1 lipnya 1926 roku z silskoyi gmini Yavirnik Ruskij vilucheni prisilki Borivnicya Zhmuliska i Potik Chornij i z nih stvoreno samostijnu silsku gminu Borivnicya 1 serpnya 1934 r vnaslidok administrativnoyi reformi silska gromada Borivnici vtratila pravo samovryadnosti ta bula vklyuchena do ob yednanoyi silskoyi gmini Zhogatin Na 1 01 1939 v Borivnici z 760 zhiteliv bulo 30 polskomovnih ukrayinciv grekokatolikiv 720 polyakiv i 10 yevreyiv Borivnicya nalezhala do greko katolickoyi parafiyi Yavirnik Ruskij Birchanskogo dekanatu Peremiskoyi yeparhiyi do parafiyi takozh nalezhali Zhogatin z Procivkoyu Do Drugoyi svitovoyi vijni Borivnicya bula prisilkom Yavirnika Ruskogo Period II Svitovoyi vijni Pislya napadu 1 veresnya 1939 roku Tretogo Rejhu na Polshu j pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ta vtorgnennya SRSR do Polshi z 17 veresnya 1939 roku Borivnicya sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR i vvijshla do skladu Birchanskogo rajonu rajonnij centr Bircha utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni selo vzhe v pershij tizhden bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu 13 serpnya rozpochato mobilizaciyu ukrayinskogo naselennya Drogobickoyi oblasti do Chervonoyi Armiyi oblvoyenkom pidpolkovnik Karlichev V berezni 1945 roku Borivnicya yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Pislyavoyenna Polsha Moskva pidpisala j 16 serpnya 1945 roku opublikuvala oficijno dogovir z Polsheyu pro vstanovlennya liniyi Kerzona ukrayinsko polskim kordonom ta nezvazhayuchi na bazhannya ukrayinciv zalishitis na ridnij zemli pro peredbachene dobrovilne viselennya priblizno odnogo miljona ukrayinciv z Zakerzonnya tobto Pidlyashshya Holmshini Nadsyannya i Lemkivshini Rozpochalosya viselennya ukrayinciv z ridnoyi zemli Provodyachi deportaciyu uryad Polshi yak i uryad SRSR keruvalisya Ugodoyu mizh cimi derzhavami pidpisanoyu v Lyublini 9 veresnya 1944 roku ale nezvazhayuchi na tekst ugodi u yakomu nagoloshuvalos sho Evakuaciyi pidlyagayut lishe ti z perelichenih osib yaki viyavili svoye bazhannya evakuyuvatisya i shodo prijnyattya yakih ye zgoda Uryadu Ukrayinskoyi RSR i Polskogo Komitetu Nacionalnogo Vizvolennya Evakuaciya ye dobrovilnoyu i tomu primus ne mozhe buti zastosovanij ni pryamo ni poseredno Bazhannya evakujovanih mozhe buti vislovleno yak usno tak i podano na pismi viselennya bulo primusovim i z zastosuvannyam vijskovih pidrozdiliv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Napad UPA Borivnicya stala oseredkom dlya polskoyi shovinistichnoyi bandi pid kerivnictvom Yana Kotvickogo Slipogo yaka zadlya teroru ukrayinciv i primusu yih do vtechi napadala vbivala i palila regulyarno dovkolishni ukrayinski sela Zokrema choloviche naselennya sela bralo uchast u znishenni sela Pavlokoma U vidpovid viddili UPA zdijsnili napad na Borivnicyu pid chas yakogo zachitavshi virok za bijnyu u Pavlokomi rozstrilyali grupu doroslih cholovikiv Zhinok ta ditej vidpustili Vnaslidok dij UPA takozh bulo spaleno silski budivli Pislya cogo polske naselennya zagalom pokinulo selo chastkovo povernuvshis zgodom NaselennyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 53 9 37 7Zhinki 49 7 31 11Razom 102 16 68 181926 14 greko katolikiv 1938 30 greko katolikivPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Borivnicya GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Central Statistical Office GUS TERYT National Register of Territorial Land Apportionment Journal Polish 1 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 7 zhovtnya 2012 Wladyslaw Makarski Nazwy miejscowosci dawnej ziemi sanockiej rozprawa doktorska KUL Wydzial Nauk Humanistycznych Lublin Redakcja Wydawnictw KUL 1986 ISBN 83 00 00202 2 Dz U 1926 nr 49 poz 298 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 6 maja 1926 r o utworzeniu gminy wiejskiej Borowica w powiecie dobromilskim w wojewodztwie lwowskiem 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol PDF Arhiv originalu PDF za 21 lyutogo 2021 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 11 zhovtnya 2016 Hronika za 10 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2012 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 3 grudnya 2012 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 4 chervnya 2022 Narisi z istoriyi Drogobicha vid najdavnishih chasiv do pochatku XXI st Drogobich vidavnictvo Kolo 2009 rik ISBN 978 966 7996 46 8 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2014 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 25 grudnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 30 chervnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 23 travnya 2013 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Apokryf Ruski 28 bereznya 2019 u Wayback Machine pol PDF Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2022 Procitovano 14 grudnya 2020 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Dzherela posilannya ta literaturaStorinka sela Borivnicya na vebsajti gmini Bircha 26 kvitnya 2012 u Wayback Machine Jawornik ruski z Borowica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 517 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ