Жан Старобі́нскі, Жан Старобінський (фр. Jean Starobinski; 17 листопада 1920, Женева — 4 березня 2019) — швейцарський філолог, історик культури Нового часу, літературний критик, писав французькою мовою. Один з представників «Женевської школи» літературознавчих досліджень (, та ін).
Жан Старобінскі | |
---|---|
фр. Jean Starobinski | |
Народився | 17 листопада 1920[4][5][…] Женева, Швейцарія[3] |
Помер | 4 березня 2019[1][2][3](98 років) Морж, Во, Швейцарія[6][3] |
Країна | Швейцарія[7] |
Діяльність | medical historian, історик літератури, лікар-письменник, літературний критик, викладач університету, філософ, лікар, літературний теоретик |
Галузь | психіатрія[8], теорія літератури[8], історія медицини[8], літературна критика[8] і французька література[8] |
Alma mater | Женевський університет і d |
Знання мов | французька[9][8] |
Заклад | Університет Джонса Гопкінса, Базельський університет, Женевський університет, Женевський університет і Федеральна вища технічна школа Цюриха |
Членство | Національна академія дей-Лінчей, Німецька академія мови і поезії, Американська академія мистецтв і наук, Академія моральних і політичних наук, Британська академія, Європейська академія[10] і Туринська академія наук[3] |
Напрямок | d |
Посада | президент |
Конфесія | юдаїзм |
Батько | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Біографія
З єврейської родини польського походження — його батько, лікар Арон Старобінський (1893—1965), емігрував до Швейцарії з Варшави, мати Сулка Фрідман — з Любліна 1913.
Вивчав класичну філологію і медицину в Женевському університеті, де потім і викладав. Пізніше працював психіатром. Швейцарське громадянство отримав лише 1948 року. В 1953—1956 працював у США (Балтимор). До кінця 1950-х поєднував дослідження історика літератури та роботу лікаря-психотерапевта.
Помер 4 березня 2019 року.
Науковий доробок
У центрі уваги Старобинскі є проблема розуміння культури. В її аналізі він використовує досягнення мовознавства, психології та психоаналізу, теорії та історії мистецтва. Медичний досвід дав йому можливість глибоких досліджень меланхолії, в тому числі — в поезії Бодлера. Дослідженню меланхолії присвячена його дисертація «Histoire du traitement de la mélancolie, des origines à 1900» («Історія ставлення (лікування) до меланхолії від початків до 1900 року», 1960), а також праці «Меланхолія в дзеркалі. Три прочитання Бодлера» (1990), «Чорнило меланхолії» (2012).
Старобінскі також досліджував визначні теми образотворчого мистецтва Європи до Французької революції («Винаходження свободи», 1964), а також сам період Французької революції («1789», 1973).
Найбільшу відомість Жанові Старобінскі принесли праці з французької літератури XVI—XVIII століття ((Монтень, Руссо, Монтеск'є, Дідро, Расін, Корнель), в яких він поєднав психоаналітичні та феноменологічні методи дослідження, погляд лікаря на багатоплановість людського досвіду та погляд літературознавця на тематичні взаємозв'язки художніх творів.
Старобінскі є автором ґрунтовних статей про поезію, в яких розглядає таких авторів, як Анрі Мішо, Ів Бонфуа, Пауль Целан, Філіп Жакоте та ін.
1964 року він опублікував дослідження Фердінана де Соссюра про анаграми.
Приватний архів Жана Старобінскі та його бібліотека (40 000 томів) зберігаються в Швейцарському літературному архіві Швейцарської національної бібліотеки (Берн).
Твори Жана Старобінскі перекладено на всі основні європейькі мови. Українською мовою перекладалися окремі фрагменти творів.
Визнання
Член багатьох Академій світу, включаючи Академії моральних і політичних наук Інституту Франції, почесний доктор Брюссельського, Чиказького, Колумбійського, Монреальського, Туринського, та інших університетів, Цюрихської політехнічної школи, університету Джона Гопкінса, університетів у Осло і Клужі.
Лауреат найстаріших швейцарських премій Шіллера (1961) і Рамбера (1965), Великої премії Королівської академії Бельгії (1972), Європейської премії імені Шарля Вейонна за есеїстику (1982), премії Бальцана (1984), премії Гете (Гамбург, 1994), Премії Грінцане Кавур (1998), премії Ясперса (Гайдельберг, 1999) тощо.
Твори
- Montesquieu, Paris, Seuil, 1953; reedited, 1994.
- Jean-Jacques Rousseau: la transparence et l'obstacle, Paris, Plon, 1957; Gallimard, 1971.
- Histoire du traitement de la mélancolie, des origines à 1900 Thèse, Bâle, Acta psychosomatica, 1960.
- L’Œil vivant, Paris, Gallimard, 1961.
- L'Invention de la Liberté, Geneva, Skira, 1964.
- Hamlet et Freud in Hamlet et Oedipus, Tel Gallimard, Poche,
- Portrait de l'artiste en saltimbanque, Geneva, Skira, 1970; Paris, Gallimard, 2004.
- La Relation critique, Paris, Gallimard, 1970; coll. «Tel», 2000.
- Les Mots sous les mots: les anagrammes de Ferdinand de Saussure, Paris, Gallimard, 1971.
- 1789: Les Emblèmes de la Raison, Paris, Flammarion, 1973.
- Trois Fureurs, Paris, Gallimard, 1974.
- «La conscience du corps» in Revue Française de Psychanalyse, 1981, n0 45/2,
- Montaigne en mouvement, Paris, Gallimard, 1982.
- Claude Garache, Paris, Flammarion, 1988.
- Table d'orientation, Lausanne, L’Âge d'homme, 1989.
- Le Remède dans le mal. Critique et légitimation de l'artifice à l’âge des Lumières, Paris, Gallimard, 1989.
- La mélancolie au miroir. Trois lectures de Baudelaire, Paris, Julliard, 1990.
- Diderot dans l'espace des peintres, Paris, Réunion des Musées Nationaux, 1991.
- Largesse, Paris, Réunion des Musées Nationaux, 1994.
- Action et réaction. Vie et aventures d'un couple, Paris, Seuil, 1999.
- La Poésie et la guerre, chroniques 1942—1944, Zoé, Geneva, 1999.
- La Caresse et le fouet, André Chénier, with engravings by Claude Garache, Editart, D. Blanco, Geneva, 1999.
- Le poème d'invitation, La Dogana, Geneva, 2001.
- Les enchanteresses, Seuil, Paris, 2005.
- Largesse, Paris, Gallimard, 2007.
- La parole est moitié à celuy qui parle… : entretiens avec Gérard Macé, Genève, La Dogana, 2009.
- L'Encre de la mélancolie, Paris, Le Seuil, 2012
- Accuser et séduire, Paris, Gallimard, 2012
- Diderot, un diable de ramage, Paris, Gallimard, 2012
- La Beauté du monde — La littérature et les arts, Paris, Gallimard, 2016
Примітки
- https://www.rts.ch/info/culture/livres/10268880-deces-du-critique-litteraire-et-psychiatre-genevois-jean-starobinski.html
- AlKindi
- www.accademiadellescienze.it
- Енциклопедія Брокгауз
- Каталог фантастичної літератури Вежетті
- LIBRIS — 2018.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://www.ae-info.org/ae/User/Starobinski_Jean
- . Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 2 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 липня 2016. Процитовано 2 квітня 2017.
- Décès du critique littéraire et psychiatre genevois Jean Starobinski. rts.ch (фр.). 6 березня 2019. Процитовано 20 травня 2023.
- Jean Starobinski, historien des idées, est mort. Le Monde.fr (фр.). 6 березня 2019. Процитовано 20 травня 2023.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 3 квітня 2017.
Посилання
- (фр.)
- Société Jean-Jacques Rousseau [ 30 березня 2009 у Wayback Machine.] (фр.)
- Video Starobinski, Jean (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Starobi nski Zhan Starobinskij fr Jean Starobinski 17 listopada 1920 Zheneva 4 bereznya 2019 shvejcarskij filolog istorik kulturi Novogo chasu literaturnij kritik pisav francuzkoyu movoyu Odin z predstavnikiv Zhenevskoyi shkoli literaturoznavchih doslidzhen ta in Zhan Starobinskifr Jean StarobinskiNarodivsya17 listopada 1920 1920 11 17 4 5 Zheneva Shvejcariya 3 Pomer4 bereznya 2019 2019 03 04 1 2 3 98 rokiv Morzh Vo Shvejcariya 6 3 Krayina Shvejcariya 7 Diyalnistmedical historian istorik literaturi likar pismennik literaturnij kritik vikladach universitetu filosof likar literaturnij teoretikGaluzpsihiatriya 8 teoriya literaturi 8 istoriya medicini 8 literaturna kritika 8 i francuzka literatura 8 Alma materZhenevskij universitet i dZnannya movfrancuzka 9 8 ZakladUniversitet Dzhonsa Gopkinsa Bazelskij universitet Zhenevskij universitet Zhenevskij universitet i Federalna visha tehnichna shkola CyurihaChlenstvoNacionalna akademiya dej Linchej Nimecka akademiya movi i poeziyi Amerikanska akademiya mistectv i nauk Akademiya moralnih i politichnih nauk Britanska akademiya Yevropejska akademiya 10 i Turinska akademiya nauk 3 NapryamokdPosadaprezidentKonfesiyayudayizmBatkodDitidNagorodid 1988 Premiya Balcana 1984 premiya Karla Yaspersa 1998 d 1965 Yevropejska premiya Sharlya Vejonna za eseyistiku 1982 d 1998 d 1979 d 1979 d 1987 d 1995 d 1973 Chlen Britanskoyi akademiyi Premiya Shillera 1961 premiya Grincane Kavur 1998 d d Q126416246 3 chervnya 1992 d 1973 d 1988 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZ yevrejskoyi rodini polskogo pohodzhennya jogo batko likar Aron Starobinskij 1893 1965 emigruvav do Shvejcariyi z Varshavi mati Sulka Fridman z Lyublina 1913 Vivchav klasichnu filologiyu i medicinu v Zhenevskomu universiteti de potim i vikladav Piznishe pracyuvav psihiatrom Shvejcarske gromadyanstvo otrimav lishe 1948 roku V 1953 1956 pracyuvav u SShA Baltimor Do kincya 1950 h poyednuvav doslidzhennya istorika literaturi ta robotu likarya psihoterapevta Pomer 4 bereznya 2019 roku Naukovij dorobokU centri uvagi Starobinski ye problema rozuminnya kulturi V yiyi analizi vin vikoristovuye dosyagnennya movoznavstva psihologiyi ta psihoanalizu teoriyi ta istoriyi mistectva Medichnij dosvid dav jomu mozhlivist glibokih doslidzhen melanholiyi v tomu chisli v poeziyi Bodlera Doslidzhennyu melanholiyi prisvyachena jogo disertaciya Histoire du traitement de la melancolie des origines a 1900 Istoriya stavlennya likuvannya do melanholiyi vid pochatkiv do 1900 roku 1960 a takozh praci Melanholiya v dzerkali Tri prochitannya Bodlera 1990 Chornilo melanholiyi 2012 Starobinski takozh doslidzhuvav viznachni temi obrazotvorchogo mistectva Yevropi do Francuzkoyi revolyuciyi Vinahodzhennya svobodi 1964 a takozh sam period Francuzkoyi revolyuciyi 1789 1973 Najbilshu vidomist Zhanovi Starobinski prinesli praci z francuzkoyi literaturi XVI XVIII stolittya Monten Russo Montesk ye Didro Rasin Kornel v yakih vin poyednav psihoanalitichni ta fenomenologichni metodi doslidzhennya poglyad likarya na bagatoplanovist lyudskogo dosvidu ta poglyad literaturoznavcya na tematichni vzayemozv yazki hudozhnih tvoriv Starobinski ye avtorom gruntovnih statej pro poeziyu v yakih rozglyadaye takih avtoriv yak Anri Misho Iv Bonfua Paul Celan Filip Zhakote ta in 1964 roku vin opublikuvav doslidzhennya Ferdinana de Sossyura pro anagrami Privatnij arhiv Zhana Starobinski ta jogo biblioteka 40 000 tomiv zberigayutsya v Shvejcarskomu literaturnomu arhivi Shvejcarskoyi nacionalnoyi biblioteki Bern Tvori Zhana Starobinski perekladeno na vsi osnovni yevropejki movi Ukrayinskoyu movoyu perekladalisya okremi fragmenti tvoriv ViznannyaChlen bagatoh Akademij svitu vklyuchayuchi Akademiyi moralnih i politichnih nauk Institutu Franciyi pochesnij doktor Bryusselskogo Chikazkogo Kolumbijskogo Monrealskogo Turinskogo ta inshih universitetiv Cyurihskoyi politehnichnoyi shkoli universitetu Dzhona Gopkinsa universitetiv u Oslo i Kluzhi Laureat najstarishih shvejcarskih premij Shillera 1961 i Rambera 1965 Velikoyi premiyi Korolivskoyi akademiyi Belgiyi 1972 Yevropejskoyi premiyi imeni Sharlya Vejonna za eseyistiku 1982 premiyi Balcana 1984 premiyi Gete Gamburg 1994 Premiyi Grincane Kavur 1998 premiyi Yaspersa Gajdelberg 1999 tosho TvoriMontesquieu Paris Seuil 1953 reedited 1994 Jean Jacques Rousseau la transparence et l obstacle Paris Plon 1957 Gallimard 1971 Histoire du traitement de la melancolie des origines a 1900 These Bale Acta psychosomatica 1960 L Œil vivant Paris Gallimard 1961 L Invention de la Liberte Geneva Skira 1964 Hamlet et Freud in Hamlet et Oedipus Tel Gallimard Poche ISBN 2 07 020651 3 Portrait de l artiste en saltimbanque Geneva Skira 1970 Paris Gallimard 2004 La Relation critique Paris Gallimard 1970 coll Tel 2000 Les Mots sous les mots les anagrammes de Ferdinand de Saussure Paris Gallimard 1971 1789 Les Emblemes de la Raison Paris Flammarion 1973 Trois Fureurs Paris Gallimard 1974 La conscience du corps in Revue Francaise de Psychanalyse 1981 n0 45 2 Montaigne en mouvement Paris Gallimard 1982 Claude Garache Paris Flammarion 1988 Table d orientation Lausanne L Age d homme 1989 Le Remede dans le mal Critique et legitimation de l artifice a l age des Lumieres Paris Gallimard 1989 La melancolie au miroir Trois lectures de Baudelaire Paris Julliard 1990 Diderot dans l espace des peintres Paris Reunion des Musees Nationaux 1991 Largesse Paris Reunion des Musees Nationaux 1994 Action et reaction Vie et aventures d un couple Paris Seuil 1999 La Poesie et la guerre chroniques 1942 1944 Zoe Geneva 1999 La Caresse et le fouet Andre Chenier with engravings by Claude Garache Editart D Blanco Geneva 1999 Le poeme d invitation La Dogana Geneva 2001 Les enchanteresses Seuil Paris 2005 Largesse Paris Gallimard 2007 La parole est moitie a celuy qui parle entretiens avec Gerard Mace Geneve La Dogana 2009 L Encre de la melancolie Paris Le Seuil 2012 Accuser et seduire Paris Gallimard 2012 Diderot un diable de ramage Paris Gallimard 2012 La Beaute du monde La litterature et les arts Paris Gallimard 2016Primitkihttps www rts ch info culture livres 10268880 deces du critique litteraire et psychiatre genevois jean starobinski html AlKindi d Track Q101207543d Track Q104244355 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Katalog fantastichnoyi literaturi Vezhetti d Track Q23023088 LIBRIS 2018 d Track Q1798125 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www ae info org ae User Starobinski Jean Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 2 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 2 lipnya 2016 Procitovano 2 kvitnya 2017 Deces du critique litteraire et psychiatre genevois Jean Starobinski rts ch fr 6 bereznya 2019 Procitovano 20 travnya 2023 Jean Starobinski historien des idees est mort Le Monde fr fr 6 bereznya 2019 Procitovano 20 travnya 2023 Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 3 kvitnya 2017 Posilannya fr Societe Jean Jacques Rousseau 30 bereznya 2009 u Wayback Machine fr Video Starobinski Jean fr