Ця стаття містить текст, що не відповідає . (червень 2009) |
Фердинан де Сосюр (фр. Ferdinand de Saussure; 26 листопада 1857, Женева — 22 лютого 1913) — швейцарський лінгвіст, засновник структуралізму. Його вважають одним з основоположників сучасної лінгвістики й одним із найвидатніших мовознавців XX століття. Серед найважливіших праць — «Курс загальної лінґвістики» (Cours de linguistique générale; виданий посмертно, 1916 року), перекладений багатьма мовами.
Фердинан де Сосюр | |
---|---|
фр. Ferdinand de Saussure | |
Народився | 26 листопада 1857[3][4][…] Женева, Швейцарія[1] |
Помер | 22 лютого 1913[1][2][…] (55 років) Вюфлан-ле-Шато, Во, Швейцарія |
Країна | Швейцарія |
Діяльність | мовознавець |
Галузь | структурна лінгвістика |
Alma mater | Женевський університет (1876), Лейпцизький університет (1880) і d |
Вчителі | d, d, Георг Курціус, Анрі-Фредерік Амієль, d і d |
Відомі учні | d і d[7] |
Знання мов | французька[8][9] і швейцарський діалект |
Заклад | Практична школа вищих досліджень і Женевський університет |
Magnum opus | семіологія[d], структурна лінгвістика, Женевська лінгвістична школа і d |
Рід | d |
Батько | Анрі Соссюр |
Родичі | d[10] і d[11] |
Брати, сестри | d[11], d[10] і d[11] |
У шлюбі з | d[12] |
Діти | d і d |
Автограф | |
|
Біографія
Фердинанд де Соссюр народився у франкомовній частині Швейцарії недалеко від Женеви в сім'ї, яка дала світові видатних учених, головним чином геологів і біологів. Інтерес юнака до мови та її законів став визначним при виборі університету. В 1870-х роках головною сферою занять Соссюра вважалась індоєвропеїстика, а всі найкращі вчені працювали в Лейпцигу. Соссюр поїхав туди навчатися. Він дуже швидко збагнув усі премудрості індоєвропейських мов й у 20 років (такого ще у світовій лінгвістиці не було) написав велику за обсягом і важливу за значенням книгу «Записки про первинну систему голосних в індоєвропейських мовах», яка була видана 1879 року. У ній Соссюр запропонував абсолютно нові ідеї, що значно випереджали свій час. Спираючись лише на системність мови, він висунув гіпотезу про існування в праіндоєвропейській мові особливих фонем, які не збереглися в жодній відомій мові, але вплинули на вимову сусідніх голосних. Соссюр назвав ці фонеми (від грецького «горлянка»). Вже після смерті Фердинанда де Сосюра виявилося, що у повторно відкритій хетській мові, одній із найдавніших відомих нам індоєвропейських мов, ще зберігався один із ларингалів. Саме з цієї книги Ян Бодуен де Куртене взяв термін «фонема», надавши йому нового змісту.
Проте книга принесла Соссюрові не лише відомість, а й багато прикрощів. Провідні вчені Німеччини не сприйняли ідей Фердинанда де Соссюра, визнавши їх занадто сміливими. Його праця зазнала нищівної критики. Захистивши дисертацію, Соссюр покинув непривітну Німеччину й переїхав до Парижа, де працював понад десять років, а потім повернувся в рідну Женеву й до кінця життя викладав у Женевському університеті. Соссюр написав небагато, а опублікував ще менше.
Юнацька праця залишилася єдиною книгою, виданою за життя. Колишня знаменитість була забута. Помер Фердинанд де Соссюр порівняно рано. А в 1916 році, через три роки після його смерті, з'явився «Курс загальної лінгвістики», який увічнив його ім'я. Фердинанд де Соссюр не збирався видавати книгу, поки його ідеї не наберуть «довершеної форми». Лише наприкінці життя Соссюр почав вести курс загальної лінгвістики. Він тричі викладав цей курс, імпровізуючи перед студентами і часто придумуючи щось нове на ходу. Наприклад, на одній із лекцій він сказав студентам:
Закреслімо терміни «поняття» і «акустичний знак» і замінимо їх на «позначене» й «позначення».
Сьогодні неможливо уявити лінгвістику без двох останніх термінів. Коли Фердинанд де Соссюр помер, двоє його колишніх студентів — відомі лінгвісти Шарль Баллі й постановили на його честь видати цей курс. Вони зібрали у студентів конспекти, з'єднали на їх основі тричі прочитаний курс в один, додали дещо від себе й видали працю від імені старшого колеги, хоча авторів насправді було троє.
«Курс загальної лінгвістики» дуже швидко став відомим у всьому світі й був перекладений на багато інших мов (український переклад Андрія Корнійчука та Костянтина Тищенка вийшов друком в 1998 році у київському видавництві «Основи»). Часто його називають найважливішою лінгвістичною працею XX сторіччя. Найбільше враження справили три ідеї Соссюра: про розмежування мови та мовлення, мову як систему знаків та розрізнення синхронії й діахронії. Мовознавство XX сторіччя впевнилося в істотній різниці між двома поняттями, запропонованими Фердинандом де Соссюром, — мовою та мовленням. Перед лінгвістами постало питання: текст належить до явищ мови чи мовлення? Де його місце? Соссюр порівнював людей зі словниками. Можна провести аналогію між людьми і текстами: кожен з них є неповторним.
Переклади українською
- Сосюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. / Фердінан де Сосюр; [пер. з фр. А. Корнійчук, К, Тищенко]. — К.: Основи, 1998. — 324 с.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118605879 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internet Philosophy Ontology project
- GeneaStar
- Babelio — 2007.
- Saussure F. d. De l'emploi du génitif absolu en sanscrit — 1881. — P. 97.
- Genesis — , 1979. — ISSN 1526-954X; 1526-968X; 0192-253X; 1520-6408 — doi:10.4000/GENESIS.1091
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- https://hls-dhs-dss.ch/de/articles/016165/2013-01-31/
- https://www2.unil.ch/elitessuisses/personne.php?id=61114
- https://www2.unil.ch/elitessuisses/personne.php?id=69078
Література
- О. Сорокопуд. Соссюр Фердинанд де // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.675
- Сосюр, Фердинан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 594. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Просяник О.П. Наукова концепція Ф. де Соссюра: досвід реінтерпретації [ 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (2018)
Посилання
- Соссюр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Закон Соссюра; Соссюр Фердинанд де // 485 Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 199; 485. — .
Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2009 Ferdinan de Sosyur fr Ferdinand de Saussure 26 listopada 1857 Zheneva 22 lyutogo 1913 shvejcarskij lingvist zasnovnik strukturalizmu Jogo vvazhayut odnim z osnovopolozhnikiv suchasnoyi lingvistiki j odnim iz najvidatnishih movoznavciv XX stolittya Sered najvazhlivishih prac Kurs zagalnoyi lingvistiki Cours de linguistique generale vidanij posmertno 1916 roku perekladenij bagatma movami Ferdinan de Sosyurfr Ferdinand de SaussureNarodivsya26 listopada 1857 1857 11 26 3 4 Zheneva Shvejcariya 1 Pomer22 lyutogo 1913 1913 02 22 1 2 55 rokiv Vyuflan le Shato Vo ShvejcariyaKrayina ShvejcariyaDiyalnistmovoznavecGaluzstrukturna lingvistikaAlma materZhenevskij universitet 1876 Lejpcizkij universitet 1880 i dVchitelid d Georg Kurcius Anri Frederik Amiyel d i dVidomi uchnid i d 7 Znannya movfrancuzka 8 9 i shvejcarskij dialektZakladPraktichna shkola vishih doslidzhen i Zhenevskij universitetMagnum opussemiologiya d strukturna lingvistika Zhenevska lingvistichna shkola i dRiddBatkoAnri SossyurRodichid 10 i d 11 Brati sestrid 11 d 10 i d 11 U shlyubi zd 12 Ditid i dAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaFerdinand de Sossyur narodivsya u frankomovnij chastini Shvejcariyi nedaleko vid Zhenevi v sim yi yaka dala svitovi vidatnih uchenih golovnim chinom geologiv i biologiv Interes yunaka do movi ta yiyi zakoniv stav viznachnim pri vibori universitetu V 1870 h rokah golovnoyu sferoyu zanyat Sossyura vvazhalas indoyevropeyistika a vsi najkrashi vcheni pracyuvali v Lejpcigu Sossyur poyihav tudi navchatisya Vin duzhe shvidko zbagnuv usi premudrosti indoyevropejskih mov j u 20 rokiv takogo she u svitovij lingvistici ne bulo napisav veliku za obsyagom i vazhlivu za znachennyam knigu Zapiski pro pervinnu sistemu golosnih v indoyevropejskih movah yaka bula vidana 1879 roku U nij Sossyur zaproponuvav absolyutno novi ideyi sho znachno viperedzhali svij chas Spirayuchis lishe na sistemnist movi vin visunuv gipotezu pro isnuvannya v praindoyevropejskij movi osoblivih fonem yaki ne zbereglisya v zhodnij vidomij movi ale vplinuli na vimovu susidnih golosnih Sossyur nazvav ci fonemi vid greckogo gorlyanka Vzhe pislya smerti Ferdinanda de Sosyura viyavilosya sho u povtorno vidkritij hetskij movi odnij iz najdavnishih vidomih nam indoyevropejskih mov she zberigavsya odin iz laringaliv Same z ciyeyi knigi Yan Boduen de Kurtene vzyav termin fonema nadavshi jomu novogo zmistu Prote kniga prinesla Sossyurovi ne lishe vidomist a j bagato prikroshiv Providni vcheni Nimechchini ne sprijnyali idej Ferdinanda de Sossyura viznavshi yih zanadto smilivimi Jogo pracya zaznala nishivnoyi kritiki Zahistivshi disertaciyu Sossyur pokinuv neprivitnu Nimechchinu j pereyihav do Parizha de pracyuvav ponad desyat rokiv a potim povernuvsya v ridnu Zhenevu j do kincya zhittya vikladav u Zhenevskomu universiteti Sossyur napisav nebagato a opublikuvav she menshe Yunacka pracya zalishilasya yedinoyu knigoyu vidanoyu za zhittya Kolishnya znamenitist bula zabuta Pomer Ferdinand de Sossyur porivnyano rano A v 1916 roci cherez tri roki pislya jogo smerti z yavivsya Kurs zagalnoyi lingvistiki yakij uvichniv jogo im ya Ferdinand de Sossyur ne zbiravsya vidavati knigu poki jogo ideyi ne naberut dovershenoyi formi Lishe naprikinci zhittya Sossyur pochav vesti kurs zagalnoyi lingvistiki Vin trichi vikladav cej kurs improvizuyuchi pered studentami i chasto pridumuyuchi shos nove na hodu Napriklad na odnij iz lekcij vin skazav studentam Zakreslimo termini ponyattya i akustichnij znak i zaminimo yih na poznachene j poznachennya Sogodni nemozhlivo uyaviti lingvistiku bez dvoh ostannih terminiv Koli Ferdinand de Sossyur pomer dvoye jogo kolishnih studentiv vidomi lingvisti Sharl Balli j postanovili na jogo chest vidati cej kurs Voni zibrali u studentiv konspekti z yednali na yih osnovi trichi prochitanij kurs v odin dodali desho vid sebe j vidali pracyu vid imeni starshogo kolegi hocha avtoriv naspravdi bulo troye Kurs zagalnoyi lingvistiki duzhe shvidko stav vidomim u vsomu sviti j buv perekladenij na bagato inshih mov ukrayinskij pereklad Andriya Kornijchuka ta Kostyantina Tishenka vijshov drukom v 1998 roci u kiyivskomu vidavnictvi Osnovi Chasto jogo nazivayut najvazhlivishoyu lingvistichnoyu praceyu XX storichchya Najbilshe vrazhennya spravili tri ideyi Sossyura pro rozmezhuvannya movi ta movlennya movu yak sistemu znakiv ta rozriznennya sinhroniyi j diahroniyi Movoznavstvo XX storichchya vpevnilosya v istotnij riznici mizh dvoma ponyattyami zaproponovanimi Ferdinandom de Sossyurom movoyu ta movlennyam Pered lingvistami postalo pitannya tekst nalezhit do yavish movi chi movlennya De jogo misce Sossyur porivnyuvav lyudej zi slovnikami Mozhna provesti analogiyu mizh lyudmi i tekstami kozhen z nih ye nepovtornim Perekladi ukrayinskoyuFerdinan de Sosyur u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Genealogiya na Rodovodi Ferdinan de Sosyur u Vikishovishi Sosyur F de Kurs zagalnoyi lingvistiki Ferdinan de Sosyur per z fr A Kornijchuk K Tishenko K Osnovi 1998 324 s Div takozhZakon Fortunatova de SosyuraPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118605879 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Babelio 2007 d Track Q2877812 Saussure F d De l emploi du genitif absolu en sanscrit 1881 P 97 d Track Q13230d Track Q23846572 Genesis Wiley 1979 ISSN 1526 954X 1526 968X 0192 253X 1520 6408 doi 10 4000 GENESIS 1091 d Track Q5532784d Track Q1479654 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 https hls dhs dss ch de articles 016165 2013 01 31 https www2 unil ch elitessuisses personne php id 61114 https www2 unil ch elitessuisses personne php id 69078LiteraturaO Sorokopud Sossyur Ferdinand de Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 675 ISBN 978 966 611 818 2 Sosyur Ferdinan Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 594 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Prosyanik O P Naukova koncepciya F de Sossyura dosvid reinterpretaciyi 17 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 2018 PosilannyaSossyur Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Zakon Sossyura Sossyur Ferdinand de 485 Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 199 485 ISBN 978 966 439 921 7 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi