Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шарль П єр Бодле р фр Charles Pierre Baudelaire 9 квітня 1821 18210409 Париж 31 серпня 1867 Париж французький поет літер

Бодлер

Бодлер

Шарль П'єр Бодле́р, фр. Charles Pierre Baudelaire (9 квітня 1821(18210409), Париж — 31 серпня 1867, Париж) — французький поет, літературний критик та перекладач, один з найвпливовіших представників французької літератури XIX століття.

Шарль П'єр Бодлер
фр. Charles Baudelaire
image
портрет 1862–1863 року
Ім'я при народженніфр. Charles-Pierre Baudelaire
Народився9 квітня 1821(1821-04-09)[1][2][…]
Париж, Франція[4]
Помер31 серпня 1867(1867-08-31)[1][2][…] (46 років)
Париж, Франція[4]
·сифіліс
Похованняцвинтар Монпарнас
Країнаimage Франція[5]
Місце проживанняd
Діяльністьпоет, художній критик, есеїст, перекладач, письменник, літературний критик, перекладач, критик, журналіст
Сфера роботипоезія
Alma materліцей Людовика Великого і Ліцей Сент-Луї
Мова творівфранцузька
Роки активності1844 — 1866
Жанрелегія і Декадентство (течія)
Magnum opusКвіти зла, d, d, d, d і d
Конфесіякатолицтво
Батькоd
Матиd
Автографimage
Нагороди
image Шарль Бодлер у Вікісховищі
image  Висловлювання у Вікіцитатах
image  Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

image
Портрет Шарля Бодлера (1844)

Народився 9 квітня 1821 року в Парижі. Його батько, Франсуа Бодлер, походив з селян, який в епоху Наполеона став сенатором. У рік народження сина йому виповнилося 62 роки, а дружині було всього 27 років. Франсуа Бодлер був художником, і він з раннього дитинства прищеплював сину любов до мистецтва, водив його по музеях і галереях, знайомив зі своїми друзями-художниками. Але в шестирічному віці хлопець втратив батька. Через рік матір Шарля одружилася з генералом Опіком; стосунки з вітчимом у хлопця не склалися. Шлюб матері справив важкий вплив на характер Шарля, який в підлітковому віці, навсупереч вітчиму і матері, часто робив вчинки, які шокували суспільство. Його вітчим — офіцер французької армії Жак Опік (1789—1857), згодом зробив блискучу військову (генерал), дипломатичну (посол у Мадриді) і політичну (сенатор) кар'єри. У 1832 році сім'я переїхала до Ліона.

1833 року Бодлер вступив до Ліонського Королівського коледжу і мешкав у пансіоні.

Після повернення сім'ї в Париж у 1836 році Бодлер продовжив освіту в Ліцеї Людовіка Великого; він знову жив у пансіоні, суворий режим якого вітчим вважав необхідним для виховання непокірного пасинка.

1837 року Бодлер написав свій перший вірш «Несумісність» (Incompatibilite). У 1839 році його виключили з Ліцею, але вже в серпні він склав іспити на бакалавра.

1839—1841 — слухав лекції з права в Сорбонні. Зблизився з паризькою богемою. У 1841 році батьки відправили його в морську подорож до Атланти, щоб врятувати його від цього середовища. Але у вересні Бодлер перервав плавання і кілька місяців жив на о. Маврикій. У 1842 році повернувся до Парижу. Після досягнення повноліття Бодлер успадкував батьківські 75 тисяч франків.

З 1843 року він став працювати в літературних журналах, передусім як автор оглядів і рецензій про культурне життя Парижа. Познайомився з ведучими письменниками і поетами Франції: Оноре де Бальзаком, Жераром де Нервалем, Теофілем Готьє, Сент-Бевом, Віктором Гюго і П'єром Дюпоном. Богемний спосіб життя і пристрасть до колекціювання живопису втягнули його у величезні витрати. За два роки він розтратив третину успадкованих грошей. У 1844 році за рішенням сімейної ради над Бодлером встановлено опіку. Він гостро переживав приниження. У 1845 році зробив спробу самогубства. Наприкінці 1845 року остаточно порвав з вітчимом. Того ж року відбувся його літературний дебют: у журналі «Художник» (Artiste) опубліковано сонет «Дамі креолці» (A une dame creole), складений ще в період перебування Бодлера на Маврикії. Тоді ж він заявив про себе як про тонкого поціновувача живопису, написавши есе про художній салон 1845 року. («Салон 1845 року», Le salon de 1845); з цього часу Бодлер став одним з головних літературних і художніх критиків свого часу.

1846 року вийшла в світ брошура «Салон 1846 року» (Le salon de 1846). Бодлер вступив у «Товариство літераторів». У 1847 році опублікував у «Бюлетені», який видавало «Товариство» свою першу поему в прозі «Фанфарло» (La Fanfarlo). Значно розширив коло своїх знайомств: крім поетів і письменників до нього входили художники (Делакруа, Курбе, Дом'є, Мане), відомий фотограф Надар і майбутній видавець поетичних збірників Бодлера Пуле-Малассі.

Під час Лютневої революції 1848 року бився на барикадах проти королівських військ. У 1851 році, в дні державного перевороту Наполеона ІІІ (грудень 1851) взяв участь у вуличних боях.

У 1850-их роках активно пропагував у Франції творчість Едгара По (переклади, дослідження).

25 червня 1857 року Пуле-Малассі випустив поетичну збірку Бодлера «Квіти зла» (Fleurs du Mal), яка викликала гучний скандал. За рішенням влади тираж було арештовано. 21 серпня 1857 — «за образу суспільної моралі» Бодлер засуджений трибуналом департаменту Сена до штрафу 300 франків і до заборони шести найбільш «аморальних» поезій.

1860 року було опубліковано збірку коротких художньо-філософських есе «Штучні раї» (Paradis artificiels). У цій збірці Бодлер досліджує проблему впливу на людину збуджувальних засобів: вина, гашишу й опіуму. Вихваляючи вино, він засудив використання наркотичних речовин. На його думку, художник від природи обдарований поетичною уявою і не має потреби в штучному створенні образів.

1861 року вийшло друге видання «Квітів Зла», останнє при житті поета, до складу якого включено тридцять п'ять нових віршів. Спроба здійснити третє видання «Квітів зла» наштовхнулося на відмову головних видавничих будинків Леві, Гарн'є і Етцеля.

Незабаром Бодлер висунув свою кандидатуру у Французьку академію, але потім зняв її, вважаючи свій вчинок негідним поета.

image
Шарль Бодлер (1863). Світлина Етьєна Каржа

1864 року журнал «Фігаро» (Figaro) опублікував шість поем у прозі під заголовком «Паризький сплін» (Spleen de Paris). У квітні 1864 року Бодлер, рятуючись від кредиторів, поїхав до Брюсселя, де сподівався заробити на життя проводячи лекції на літературно-художні теми, однак його лекції не мали успіху у бельгійської аудиторії.

1865 року в Бодлера з'явилися симптоми порушення мови, як наслідок пізньої стадії сифілісу. У 1866 році після серцевого нападу мати відвезла Бодлера в Париж у лікарню лікаря Дюваля. 31 серпня 1867 року після тривалої агонії Бодлер помер на руках матері. Похований 2 вересня на цвинтарі Монпарнас у Парижі. В останню путь його проводжала лише невелика група друзів (Поль Верлен, Теодор де Банвіль тощо).

1868 року видавничий дім , який придбав у Пуле-Малассі права на публікацію творів Бодлера, випустив третє видання «Квітів Зла», доповнене останніми віршами Бодлера та збірник статей про мистецтво «Естетичні цікавинки» (Curiosités esthetiques).

1869 року вийшла збірка літературних есе «Романтичне мистецтво» (Art romantique) та збірка поезій у прозі «[en]» (фр. Le Spleen de Paris, в інших виданнях — «Маленькі поезії в прозі» (Petits poemes en prose)). Пізніше було видано виконані Бодлером переклади творів Едгара По.

В «Естетичних цікавинках» та «Романтичному мистецтві» представлені мистецько-теоретичні погляди Бодлера. Досліджуючи творчість близьких йому за духом художників і письменників, у першу чергу Ежена Делакруа та Едгара По, він формулює своє розуміння романтизму як «мистецтва сучасності», тобто «найактуальнішого вираження прекрасного», що характеризується «глибиною, духовністю і прагненням до нескінченного» (intimite, spiritualite, aspiration vers infini); романтизм — не у виборі сюжетів, не в правдоподібності, а в особливій «манері відчувати» (maniere de sentir).

31 травня 1949 року «Квіти Зла» Бодлера було реабілітовано — Карна палата Касаційного суду скасувала вирок трибуналу департаменту Сена від 21 серпня 1857 року.

Психоделічні досліди

Бодлеру належить один з найбільш виразних описів впливу гашишу на людський організм, який на довгі роки став еталоном для всіх, хто писав про психотропні продукти з конопель. З 1844 по 1848 рік Бодлер відвідував «Клуб гашишистів», заснований , і вживав Давамеск (алжирський різновид гашишу). За свідченням Теофіля Готьє, який активно брав участь в житті клубу, Бодлер "прийняв гашиш раз або двічі в ході експериментів, але ніколи не вживав його постійно. Це щастя, що купується в аптеці, йому було огидним". Згодом Бодлер почав вживати опіум, але до початку 1850-х років подолав цю залежність і написав три великі статті про свій психоделічний досвід, які ввійшли до збірки «Штучні раї» (1860).

Дві статті з трьох — «Вино і гашиш» (1851) і «Поема про гашиш» (1858) — присвячені канабіноїдам. Бодлер вважав їхній вплив цікавим, але неприйнятним для творчої особистості. На думку Бодлера, "вино робить людину щасливою і товариською, гашиш ізолює її. Вино звеличує волю, гашиш знищує її ". Незважаючи на це, у своїх статтях він виступав як об'єктивний спостерігач, що не перебільшує психотропних ефектів гашишу, але й не впадає в зайве моралізаторство; тому і невтішні висновки, які він робив зі свого досвіду, сприймаються з певною часткою довіри.

Твори

  • Salon de 1845 (1845)
  • Salon de 1846 (1846)
  • La Fanfarlo (1847), новела
  • Du vin et du haschisch (1851)
  • Fusées (1851), щоденник («Щоденник-моє оголене серце» казав Шарль Бодлер)
  • L'Art romantique (1852)
  • Morale du joujou (1853, перевидання в 1869)
  • Exposition universelle — 1855 — Beaux-arts (1855)
  • Квіти зла (фр. Les Fleurs du mal, 1857)
  • Les Paradis artificiels — I: Le Poème du haschich (1858)
  • Salon de 1859. Lettres à M. le Directeur de la revue française (1859)
  • Les Paradis artificiels (1860)
  • La Chevelure (1861)
  • Réflexions sur quelques-uns de mes contemporains (1861)
  • Richard Wagner et Tannhäuser à Paris (1861)
  • Petits poèmes en prose ou Le Spleen de Paris (1862), poème en prose
  • Le Peintre de la vie moderne (1863)
  • L'œuvre et la vie d'Eugène Delacroix (1863)
  • Mon cœur mis à nu (1864), щоденник
  • Curiosités esthétiques (1868)
  • Le Spleen de Paris (1869), вірші у прозі
  • L'Art romantique (1869)
  • Journaux intimes (1851–1862)
  • Oeuvres completes, v. 1-2, Gallimard, Bibliothèque de la Pléiade, Paris.
  • Correspondance, v. 1-2, Gallimard, Bibliothèque de la Pléiade, Paris.

Українські переклади

image
Українське видання Шарля Бодлера

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Charles Baudelaire
    d:Track:Q17299517
  3. Charles Baudelaire — OUP, 2006. —
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  4. Бодлер Шарль // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
    d:Track:Q4903493
  6. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
    d:Track:Q50358336

Див. також

Література

  • Pierre Jean Jouve, Tombeau de Baudelaire, Fata Morgana, 2006. Première édition, La Baconnière, 1942 ;
  • Jean Starobinski, La Mélancolie au miroir. Trois Études sur Baudelaire., Julliard, 1989 ;
  • Giovanni Macchia, Baudelaire e la poetica della malinconia, 1946 ; Rizzoli, 1992 ;
  • Jérôme Thélot, Baudelaire. Violence et poésie, Gallimard, Bibliothèque des idées, 1993 ;
  • Claude Pichois et Jean-Paul Avice, Dictionnaire Baudelaire, Du Lérot, 2002.
  • John E. Jackson, Baudelaire sans fin, éd. José Corti, 2005 ;
  • Madeleine Lazard, Un homme singulier, Charles Baudelaire, Paris, arléa, 2010. () ;
  • Bernard Lechevalier, Le Cerveau mélomane de Baudelaire: musique et neuropsychologie, 2010 () ;
  • Roland Biétry, Baudelaire: le Parnasse, Le Mont-sur-Lausanne, Editions Loisirs et Pédagogie,‎ 2007, 54 p. ();

Посилання

Шарль Бодлер
у сестринських Вікіпроєктах
image Цитати у Вікіцитатах?
image Теми у Вікіджерелах?
image Шарль Бодлер у Вікісховищі?
  • Бодлер Шарль // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 153. — .
  • Переклади творів Бодлера українською мовою, Ukrcenter [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • http://maysterni.com/publication.php?id=154151 [ 10 грудня 2021 у Wayback Machine.]
  • Документи з процесу проти збірки "Квіти зла"
  • Baudelaire Critique d'art — Бодлер як критик мистецтва [ 15 липня 2020 у Wayback Machine.]
  • Magazine d'information des actualités baudelairiennes — Журнал, присвячений творчості Бодлера [ 13 січня 2007 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sharl P yer Bodle r fr Charles Pierre Baudelaire 9 kvitnya 1821 18210409 Parizh 31 serpnya 1867 Parizh francuzkij poet literaturnij kritik ta perekladach odin z najvplivovishih predstavnikiv francuzkoyi literaturi XIX stolittya Sharl P yer Bodlerfr Charles Baudelaireportret 1862 1863 rokuIm ya pri narodzhennifr Charles Pierre BaudelaireNarodivsya9 kvitnya 1821 1821 04 09 1 2 Parizh Franciya 4 Pomer31 serpnya 1867 1867 08 31 1 2 46 rokiv Parizh Franciya 4 sifilisPohovannyacvintar MonparnasKrayina Franciya 5 Misce prozhivannyadDiyalnistpoet hudozhnij kritik eseyist perekladach pismennik literaturnij kritik perekladach kritik zhurnalistSfera robotipoeziyaAlma materlicej Lyudovika Velikogo i Licej Sent LuyiMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnosti1844 1866Zhanrelegiya i Dekadentstvo techiya Magnum opusKviti zla d d d d i dKonfesiyakatolictvoBatkodMatidAvtografNagorodiKonkur zheneral Sharl Bodler u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaPortret Sharlya Bodlera 1844 Narodivsya 9 kvitnya 1821 roku v Parizhi Jogo batko Fransua Bodler pohodiv z selyan yakij v epohu Napoleona stav senatorom U rik narodzhennya sina jomu vipovnilosya 62 roki a druzhini bulo vsogo 27 rokiv Fransua Bodler buv hudozhnikom i vin z rannogo ditinstva prisheplyuvav sinu lyubov do mistectva vodiv jogo po muzeyah i galereyah znajomiv zi svoyimi druzyami hudozhnikami Ale v shestirichnomu vici hlopec vtrativ batka Cherez rik matir Sharlya odruzhilasya z generalom Opikom stosunki z vitchimom u hlopcya ne sklalisya Shlyub materi spraviv vazhkij vpliv na harakter Sharlya yakij v pidlitkovomu vici navsuperech vitchimu i materi chasto robiv vchinki yaki shokuvali suspilstvo Jogo vitchim oficer francuzkoyi armiyi Zhak Opik 1789 1857 zgodom zrobiv bliskuchu vijskovu general diplomatichnu posol u Madridi i politichnu senator kar yeri U 1832 roci sim ya pereyihala do Liona 1833 roku Bodler vstupiv do Lionskogo Korolivskogo koledzhu i meshkav u pansioni Pislya povernennya sim yi v Parizh u 1836 roci Bodler prodovzhiv osvitu v Liceyi Lyudovika Velikogo vin znovu zhiv u pansioni suvorij rezhim yakogo vitchim vvazhav neobhidnim dlya vihovannya nepokirnogo pasinka 1837 roku Bodler napisav svij pershij virsh Nesumisnist Incompatibilite U 1839 roci jogo viklyuchili z Liceyu ale vzhe v serpni vin sklav ispiti na bakalavra 1839 1841 sluhav lekciyi z prava v Sorbonni Zblizivsya z parizkoyu bogemoyu U 1841 roci batki vidpravili jogo v morsku podorozh do Atlanti shob vryatuvati jogo vid cogo seredovisha Ale u veresni Bodler perervav plavannya i kilka misyaciv zhiv na o Mavrikij U 1842 roci povernuvsya do Parizhu Pislya dosyagnennya povnolittya Bodler uspadkuvav batkivski 75 tisyach frankiv Z 1843 roku vin stav pracyuvati v literaturnih zhurnalah peredusim yak avtor oglyadiv i recenzij pro kulturne zhittya Parizha Poznajomivsya z veduchimi pismennikami i poetami Franciyi Onore de Balzakom Zherarom de Nervalem Teofilem Gotye Sent Bevom Viktorom Gyugo i P yerom Dyuponom Bogemnij sposib zhittya i pristrast do kolekciyuvannya zhivopisu vtyagnuli jogo u velichezni vitrati Za dva roki vin roztrativ tretinu uspadkovanih groshej U 1844 roci za rishennyam simejnoyi radi nad Bodlerom vstanovleno opiku Vin gostro perezhivav prinizhennya U 1845 roci zrobiv sprobu samogubstva Naprikinci 1845 roku ostatochno porvav z vitchimom Togo zh roku vidbuvsya jogo literaturnij debyut u zhurnali Hudozhnik Artiste opublikovano sonet Dami kreolci A une dame creole skladenij she v period perebuvannya Bodlera na Mavrikiyi Todi zh vin zayaviv pro sebe yak pro tonkogo pocinovuvacha zhivopisu napisavshi ese pro hudozhnij salon 1845 roku Salon 1845 roku Le salon de 1845 z cogo chasu Bodler stav odnim z golovnih literaturnih i hudozhnih kritikiv svogo chasu 1846 roku vijshla v svit broshura Salon 1846 roku Le salon de 1846 Bodler vstupiv u Tovaristvo literatoriv U 1847 roci opublikuvav u Byuleteni yakij vidavalo Tovaristvo svoyu pershu poemu v prozi Fanfarlo La Fanfarlo Znachno rozshiriv kolo svoyih znajomstv krim poetiv i pismennikiv do nogo vhodili hudozhniki Delakrua Kurbe Dom ye Mane vidomij fotograf Nadar i majbutnij vidavec poetichnih zbirnikiv Bodlera Pule Malassi Pid chas Lyutnevoyi revolyuciyi 1848 roku bivsya na barikadah proti korolivskih vijsk U 1851 roci v dni derzhavnogo perevorotu Napoleona III gruden 1851 vzyav uchast u vulichnih boyah U 1850 ih rokah aktivno propaguvav u Franciyi tvorchist Edgara Po perekladi doslidzhennya 25 chervnya 1857 roku Pule Malassi vipustiv poetichnu zbirku Bodlera Kviti zla Fleurs du Mal yaka viklikala guchnij skandal Za rishennyam vladi tirazh bulo areshtovano 21 serpnya 1857 za obrazu suspilnoyi morali Bodler zasudzhenij tribunalom departamentu Sena do shtrafu 300 frankiv i do zaboroni shesti najbilsh amoralnih poezij 1860 roku bulo opublikovano zbirku korotkih hudozhno filosofskih ese Shtuchni rayi Paradis artificiels U cij zbirci Bodler doslidzhuye problemu vplivu na lyudinu zbudzhuvalnih zasobiv vina gashishu j opiumu Vihvalyayuchi vino vin zasudiv vikoristannya narkotichnih rechovin Na jogo dumku hudozhnik vid prirodi obdarovanij poetichnoyu uyavoyu i ne maye potrebi v shtuchnomu stvorenni obraziv 1861 roku vijshlo druge vidannya Kvitiv Zla ostannye pri zhitti poeta do skladu yakogo vklyucheno tridcyat p yat novih virshiv Sproba zdijsniti tretye vidannya Kvitiv zla nashtovhnulosya na vidmovu golovnih vidavnichih budinkiv Levi Garn ye i Etcelya Nezabarom Bodler visunuv svoyu kandidaturu u Francuzku akademiyu ale potim znyav yiyi vvazhayuchi svij vchinok negidnim poeta Sharl Bodler 1863 Svitlina Etyena Karzha 1864 roku zhurnal Figaro Figaro opublikuvav shist poem u prozi pid zagolovkom Parizkij splin Spleen de Paris U kvitni 1864 roku Bodler ryatuyuchis vid kreditoriv poyihav do Bryusselya de spodivavsya zarobiti na zhittya provodyachi lekciyi na literaturno hudozhni temi odnak jogo lekciyi ne mali uspihu u belgijskoyi auditoriyi 1865 roku v Bodlera z yavilisya simptomi porushennya movi yak naslidok piznoyi stadiyi sifilisu U 1866 roci pislya sercevogo napadu mati vidvezla Bodlera v Parizh u likarnyu likarya Dyuvalya 31 serpnya 1867 roku pislya trivaloyi agoniyi Bodler pomer na rukah materi Pohovanij 2 veresnya na cvintari Monparnas u Parizhi V ostannyu put jogo provodzhala lishe nevelika grupa druziv Pol Verlen Teodor de Banvil tosho 1868 roku vidavnichij dim yakij pridbav u Pule Malassi prava na publikaciyu tvoriv Bodlera vipustiv tretye vidannya Kvitiv Zla dopovnene ostannimi virshami Bodlera ta zbirnik statej pro mistectvo Estetichni cikavinki Curiosites esthetiques 1869 roku vijshla zbirka literaturnih ese Romantichne mistectvo Art romantique ta zbirka poezij u prozi en fr Le Spleen de Paris v inshih vidannyah Malenki poeziyi v prozi Petits poemes en prose Piznishe bulo vidano vikonani Bodlerom perekladi tvoriv Edgara Po V Estetichnih cikavinkah ta Romantichnomu mistectvi predstavleni mistecko teoretichni poglyadi Bodlera Doslidzhuyuchi tvorchist blizkih jomu za duhom hudozhnikiv i pismennikiv u pershu chergu Ezhena Delakrua ta Edgara Po vin formulyuye svoye rozuminnya romantizmu yak mistectva suchasnosti tobto najaktualnishogo virazhennya prekrasnogo sho harakterizuyetsya glibinoyu duhovnistyu i pragnennyam do neskinchennogo intimite spiritualite aspiration vers infini romantizm ne u vibori syuzhetiv ne v pravdopodibnosti a v osoblivij maneri vidchuvati maniere de sentir 31 travnya 1949 roku Kviti Zla Bodlera bulo reabilitovano Karna palata Kasacijnogo sudu skasuvala virok tribunalu departamentu Sena vid 21 serpnya 1857 roku Psihodelichni doslidiBodleru nalezhit odin z najbilsh viraznih opisiv vplivu gashishu na lyudskij organizm yakij na dovgi roki stav etalonom dlya vsih hto pisav pro psihotropni produkti z konopel Z 1844 po 1848 rik Bodler vidviduvav Klub gashishistiv zasnovanij i vzhivav Davamesk alzhirskij riznovid gashishu Za svidchennyam Teofilya Gotye yakij aktivno brav uchast v zhitti klubu Bodler prijnyav gashish raz abo dvichi v hodi eksperimentiv ale nikoli ne vzhivav jogo postijno Ce shastya sho kupuyetsya v apteci jomu bulo ogidnim Zgodom Bodler pochav vzhivati opium ale do pochatku 1850 h rokiv podolav cyu zalezhnist i napisav tri veliki statti pro svij psihodelichnij dosvid yaki vvijshli do zbirki Shtuchni rayi 1860 Dvi statti z troh Vino i gashish 1851 i Poema pro gashish 1858 prisvyacheni kanabinoyidam Bodler vvazhav yihnij vpliv cikavim ale neprijnyatnim dlya tvorchoyi osobistosti Na dumku Bodlera vino robit lyudinu shaslivoyu i tovariskoyu gashish izolyuye yiyi Vino zvelichuye volyu gashish znishuye yiyi Nezvazhayuchi na ce u svoyih stattyah vin vistupav yak ob yektivnij sposterigach sho ne perebilshuye psihotropnih efektiv gashishu ale j ne vpadaye v zajve moralizatorstvo tomu i nevtishni visnovki yaki vin robiv zi svogo dosvidu sprijmayutsya z pevnoyu chastkoyu doviri TvoriSalon de 1845 1845 Salon de 1846 1846 La Fanfarlo 1847 novela Du vin et du haschisch 1851 Fusees 1851 shodennik Shodennik moye ogolene serce kazav Sharl Bodler L Art romantique 1852 Morale du joujou 1853 perevidannya v 1869 Exposition universelle 1855 Beaux arts 1855 Kviti zla fr Les Fleurs du mal 1857 Les Paradis artificiels I Le Poeme du haschich 1858 Salon de 1859 Lettres a M le Directeur de la revue francaise 1859 Les Paradis artificiels 1860 La Chevelure 1861 Reflexions sur quelques uns de mes contemporains 1861 Richard Wagner et Tannhauser a Paris 1861 Petits poemes en prose ou Le Spleen de Paris 1862 poeme en prose Le Peintre de la vie moderne 1863 L œuvre et la vie d Eugene Delacroix 1863 Mon cœur mis a nu 1864 shodennik Curiosites esthetiques 1868 Le Spleen de Paris 1869 virshi u prozi L Art romantique 1869 Journaux intimes 1851 1862 Oeuvres completes v 1 2 Gallimard Bibliotheque de la Pleiade Paris Correspondance v 1 2 Gallimard Bibliotheque de la Pleiade Paris Ukrayinski perekladiUkrayinske vidannya Sharlya Bodlera Shurat V Poeziya XIX stolittya ch 1 Lviv 1903 Zorya 1897 ch 15 perekl P Grabovskogo Sharl Bodler Poeziyi perekladDmitra Pavlichka ta Mihajla Moskalenka vid Dnipro 1989 357 s 29 chervnya 2020 u Wayback Machine Sharl Bodler Poeziyi v perekladi Vsevoloda Tkachenka 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine Sharl Bodler Parizkij splin Valter Benyamin Ese per z francuzkoyi ta nimeckoyi Romana Osadchuka Kiyiv Komubuk 2017 Sharl Bodler Poradi molodim literatoram per z fr Oleksiya Solyanika https chtyvo org ua Sharl Bodler Yak splachuvati borgi yaksho vi genialni per z fr Oleksiya Solyanika https chtyvo org ua PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Charles Baudelaire d Track Q17299517 Charles Baudelaire OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Bodler Sharl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Virtualna biblioteka imeni Migelya de Servantesa 1999 d Track Q4903493 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336Div takozhSimvolizm Proklyati poeti Albatros virsh LiteraturaPierre Jean Jouve Tombeau de Baudelaire Fata Morgana 2006 Premiere edition La Baconniere 1942 Jean Starobinski La Melancolie au miroir Trois Etudes sur Baudelaire Julliard 1989 Giovanni Macchia Baudelaire e la poetica della malinconia 1946 Rizzoli 1992 Jerome Thelot Baudelaire Violence et poesie Gallimard Bibliotheque des idees 1993 Claude Pichois et Jean Paul Avice Dictionnaire Baudelaire Du Lerot 2002 John E Jackson Baudelaire sans fin ed Jose Corti 2005 Madeleine Lazard Un homme singulier Charles Baudelaire Paris arlea 2010 ISBN 978 2 86959 870 6 Bernard Lechevalier Le Cerveau melomane de Baudelaire musique et neuropsychologie 2010 ISBN 2 7381 2382 1 Roland Bietry Baudelaire le Parnasse Le Mont sur Lausanne Editions Loisirs et Pedagogie 2007 54 p ISBN 978 2 606 01235 9 PosilannyaSharl Bodler u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Sharl Bodler u Vikishovishi Bodler Sharl Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2005 T 1 A K S 153 ISBN 966 692 578 8 Perekladi tvoriv Bodlera ukrayinskoyu movoyu Ukrcenter 16 sichnya 2021 u Wayback Machine http maysterni com publication php id 154151 10 grudnya 2021 u Wayback Machine Dokumenti z procesu proti zbirki Kviti zla Baudelaire Critique d art Bodler yak kritik mistectva 15 lipnya 2020 u Wayback Machine Magazine d information des actualites baudelairiennes Zhurnal prisvyachenij tvorchosti Bodlera 13 sichnya 2007 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ