Перша Французька імперія (1804—1815; фр. Le Premier Empire) — епоха імперії Наполеона Бонапарта у Франції. Перша імперія замінила Французький консулат. Перша імперія бере початок 18 травня 1804 року, з оголошення сенатором-консультом Наполеона Бонапарта «імператором французів» під іменем «Наполеон Перший». Коронація відбулася 2 грудня 1804 року в Соборі Паризької Богоматері. Першій Французькій Імперії був покладений кінець у квітні 1814 року зі зреченням від престолу Наполеона і його засланням на острів Ельба. Після періоду Першої Французької Імперії відкривається епоха Реставрації Бурбонів, за винятком періоду Ста днів, коли Наполеону вдалося тимчасово повернутися до влади, з 20 березня до 22 червня 1815 року.
Історія
Від Консулату до Імперії
В 1799 році Наполеон Бонапарт організовує заколот і стає Першим Консулом. Наполеон здобуває значних успіхів: за короткий час Франція стрімко стає лідером Європи у всіх галузях. Водночас зростає ризик монархічних переворотів. Сенат Франції пропонує Наполеону встановити особисту форму правління з переданням її в спадщину і передає владу в руки Французького Імператора. Плебісцитом 6 листопада 1804 року, французький народ підтверджує рішення Сенату (3 572 000 «за» і тільки 2572 «проти»). Таким чином, Конституція XII року затверджує зміну державного ладу і перехід до Імперії.
Початок Імперії
Наполеон вважає, що країні потрібні сильні і тверді основи, він відтворює жорсткість суспільства Франції Старого режиму. 25 травня 1804 року, Наполеон Бонапарт засновує місто Ла-Рош-сюр-Іон, щоб покласти кінець Вандейській війні, тривалому контрреволюційному повстанню в провінції Вандея.
Коронація 2 грудня 1804 року та початок імперії
Коронація відбулася 2 грудня 1804 року, в соборі Паризької Богоматері, у присутності папи Пія VII, що справив службу.
З 1804 року почалася нова епоха в історії Франції — епоха імперії. Царювання Наполеона було наповнене, з деякими перервами, війнами, спершу надзвичайно вдалими для Франції, хоча і з окремими несприятливими епізодами (Трафальгарська битва); Франція поширила свою владу і вплив майже на всю Європу, залишивши глибокий слід в її внутрішніх порядках. Починаючи з невдач в Іспанії (див. Іспано-португальська війна 1807—1814 рр.) і війни з Росією в 1812 році, удача зрадила імперії. Проте економічний баланс царювання Наполеона не може вважатися безумовно несприятливим для Франції. Воно закріпило багато завоювань революційної епохи і створило надзвичайно сприятливі умови для розвитку землеробства і промисловості.
У цю епоху у Франції (переважно за активного сприяння уряду) сильно поширилася культура деяких рослин, доти невідомих або мало відомих у Франції; найважливішою з них була картопля, введення якої почалося ще до революції, але йшло повільно. Площа оброблюваних земель збільшилася досить значно; виноробство з 1790 по 1810 рр. збільшилося у півтора раза; вивіз худоби з суми 4,5 млн франків в 1790 році піднявся до 9 млн у 1812 році; прядильна, ткацька, шовкова промисловість отримали величезний поштовх і посилилися в декілька разів; фабрична промисловість, вельми слабка до революції, була дуже розвинена до кінця царювання Наполеона. Вивізна торгівля Франції в першу половину царювання Наполеона швидко росла: в 1802—1804 рр. вивезення в середньому дорівнювалося 351 млн франків, в 1805—1807 рр. — 402 млн франків, в 1811—1812 рр. 356 млн франків. Ввезення, ускладнене тарифами й політичними подіями сильно коливалося з року в рік, але загалом падало (у 1802—465 млн франків, в 1812—257 млн франків.
Сама війна не приносила Франції великої шкоди (економічно). Вона велася на чужій території, на контрибуції і реквізиції, і Франція платила за них порівняно мало (хоча податки таки росли); навіть позики для неї не укладалися. Між тим вона звільняла країну від надлишкових робочих рук і давала величезні замовлення власної промисловості (ткацька промисловість значною мірою зобов'язана своїм зростанням військовим підприємствам Наполеона). Армія була установою деспотично-демократичною; в ній панувала воля однієї людини, але не було ні станових, ні інших подібних відмінностей; кожен солдат, незалежно від походження, «носив маршальський жезл у своєму ранці». Конскрипції, введені революцією, були пом'якшені встановленим під час консульства (1800) правом відкуповуватися від військової повинності, що примирило з війнами заможну буржуазію. Армія була селянською і дрібнобуржуазною і була надзвичайно популярною в народній масі. Так було переважно в першу половину царювання Наполеона; в другу, коли війна все ж виснажила народні засоби і, головне, війни стали менш вдалими, країні довелося розплачуватися за свої військові захоплення і крайнощі протекціонізму, що викликали страшну торгово-промислову кризу. Імперія звернулася у військову диктатуру, яка не могла бути міцною.
Деспотизм Наполеона відштовхнув від нього все ще зберігаючу любов до свободи частину інтелігенції (цензура 1810, висилка де Сталь, Констана та ін.); духовенство, що ледь із ним примирилося, знову зробилося найзапеклішим його ворогом. Стара аристократія, якій він дозволив повернутися на батьківщину і яку намагався наблизити до свого двору, не могла примиритися ні з втратою колишніх багатств, ні з новим становищем при дворі гордовитого і постійно ображаючого її імператора. Народні маси відчували себе стомленими і вимагали пом'якшення податного тягаря і припинення воїн. Не стерпівши навколо себе ні найменшої іскри самостійності, Наполеон наповнив усі створені ним установи людьми позбавленими власної волі. У хвилину випробування не можна було розраховувати на їх твердість і стійкість, і дійсно, після вступу союзних армії в Париж (31 березня 1814 року), призначений ним же сенат проголосив 3 квітня 1814 скинення його з престолу, опублікувавши у своєму «Акті скинення» цілий обвинувальний акт проти нього, в якому йому ставилися в провину порушення конституції, вчинені при підтримки сенату.
Адміністративний поділ
- Північна Італія
- Таро (1808—1814, колишнє Пармське герцогство)
Примітки
- Decree upon the Term, French Republic. оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- https://frenchmoments.eu/national-motto-of-france/
Джерела
- Bryant, Arthur. Years of Endurance 1793—1802 (1942); and Years of Victory, 1802—1812 (1944)
- Colton, Joel and Palmer, R.R. A History of the Modern World. New York: McGraw-Hill, Inc., 1992.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Franciya znachennya Francuzka respublika 1804 1808 Francuzka imperiya 1808 1815 Republique Francaise Empire Francais Imperium Francicum 1804 1814 1815 Prapor Franciyi Gerb FranciyiDeviz Liberte Ordre Public Svoboda gromadskij poryadok Stolicya ParizhMova i Francuzka mova oficijna Latinska mova ceremonialna regionalni BretonskaBaskskaZahidnoromanskiZahidnogermanskiZahidnoslov yanskiPivdennoslov yanskiReligiya Rimo katolicizm Kalvinizm Lyuteranstvo YudayizmGroshova odinicya Frank NapoleondorPlosha 2 100 000 1812 Naselennya 44 000 000 1812 Forma pravlinnya unitarna bonapartistska absolyutna monarhiya 1804 1814 unitarna bonapartistska napivkonstitucijna monarhiya 1815 Dinastiya BonapartiImperator Francuzkij 1804 1814 1815 Napoleon I Bonapart 1815 Napoleon IIPoperednik NastupnikPersha Francuzka respublikaKorolivstvo GollandiyaLigurijska respublikaAndorra Restavraciya BurbonivMoresnetOb yednane korolivstvo NiderlandivLyuksemburgVelike gercogstvo ToskanskeAndorraMonakoKnyazivstvo ElbaTimchasovij uryad Belgiyi 1814 1815 Sogodni ye chastinoyu Spisok Andorra Avstriya Belgiya Horvatiya Franciya Nimechchina Greciya Italiya Lyuksemburg Monako Niderlandi Sloveniya Ispaniya Shvejcariya VatikanVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha Francuzka imperiyaFrancuzka imperiya z yiyi kolonialnim volodinnyam u 1812 Francuzka imperiya z yiyi koloniyami Derzhavi sateliti ta okupovani teritoriyi u 1812 Persha Francuzka imperiya 1804 1815 fr Le Premier Empire epoha imperiyi Napoleona Bonaparta u Franciyi Persha imperiya zaminila Francuzkij konsulat Persha imperiya bere pochatok 18 travnya 1804 roku z ogoloshennya senatorom konsultom Napoleona Bonaparta imperatorom francuziv pid imenem Napoleon Pershij Koronaciya vidbulasya 2 grudnya 1804 roku v Sobori Parizkoyi Bogomateri Pershij Francuzkij Imperiyi buv pokladenij kinec u kvitni 1814 roku zi zrechennyam vid prestolu Napoleona i jogo zaslannyam na ostriv Elba Pislya periodu Pershoyi Francuzkoyi Imperiyi vidkrivayetsya epoha Restavraciyi Burboniv za vinyatkom periodu Sta dniv koli Napoleonu vdalosya timchasovo povernutisya do vladi z 20 bereznya do 22 chervnya 1815 roku IstoriyaVid Konsulatu do Imperiyi V 1799 roci Napoleon Bonapart organizovuye zakolot i staye Pershim Konsulom Napoleon zdobuvaye znachnih uspihiv za korotkij chas Franciya strimko staye liderom Yevropi u vsih galuzyah Vodnochas zrostaye rizik monarhichnih perevorotiv Senat Franciyi proponuye Napoleonu vstanoviti osobistu formu pravlinnya z peredannyam yiyi v spadshinu i peredaye vladu v ruki Francuzkogo Imperatora Plebiscitom 6 listopada 1804 roku francuzkij narod pidtverdzhuye rishennya Senatu 3 572 000 za i tilki 2572 proti Takim chinom Konstituciya XII roku zatverdzhuye zminu derzhavnogo ladu i perehid do Imperiyi Pochatok Imperiyi Napoleon vvazhaye sho krayini potribni silni i tverdi osnovi vin vidtvoryuye zhorstkist suspilstva Franciyi Starogo rezhimu 25 travnya 1804 roku Napoleon Bonapart zasnovuye misto La Rosh syur Ion shob poklasti kinec Vandejskij vijni trivalomu kontrrevolyucijnomu povstannyu v provinciyi Vandeya Koronaciya 2 grudnya 1804 roku ta pochatok imperiyi Koronaciya vidbulasya 2 grudnya 1804 roku v sobori Parizkoyi Bogomateri u prisutnosti papi Piya VII sho spraviv sluzhbu Z 1804 roku pochalasya nova epoha v istoriyi Franciyi epoha imperiyi Caryuvannya Napoleona bulo napovnene z deyakimi perervami vijnami spershu nadzvichajno vdalimi dlya Franciyi hocha i z okremimi nespriyatlivimi epizodami Trafalgarska bitva Franciya poshirila svoyu vladu i vpliv majzhe na vsyu Yevropu zalishivshi glibokij slid v yiyi vnutrishnih poryadkah Pochinayuchi z nevdach v Ispaniyi div Ispano portugalska vijna 1807 1814 rr i vijni z Rosiyeyu v 1812 roci udacha zradila imperiyi Prote ekonomichnij balans caryuvannya Napoleona ne mozhe vvazhatisya bezumovno nespriyatlivim dlya Franciyi Vono zakripilo bagato zavoyuvan revolyucijnoyi epohi i stvorilo nadzvichajno spriyatlivi umovi dlya rozvitku zemlerobstva i promislovosti U cyu epohu u Franciyi perevazhno za aktivnogo spriyannya uryadu silno poshirilasya kultura deyakih roslin doti nevidomih abo malo vidomih u Franciyi najvazhlivishoyu z nih bula kartoplya vvedennya yakoyi pochalosya she do revolyuciyi ale jshlo povilno Plosha obroblyuvanih zemel zbilshilasya dosit znachno vinorobstvo z 1790 po 1810 rr zbilshilosya u pivtora raza viviz hudobi z sumi 4 5 mln frankiv v 1790 roci pidnyavsya do 9 mln u 1812 roci pryadilna tkacka shovkova promislovist otrimali velicheznij poshtovh i posililisya v dekilka raziv fabrichna promislovist velmi slabka do revolyuciyi bula duzhe rozvinena do kincya caryuvannya Napoleona Vivizna torgivlya Franciyi v pershu polovinu caryuvannya Napoleona shvidko rosla v 1802 1804 rr vivezennya v serednomu dorivnyuvalosya 351 mln frankiv v 1805 1807 rr 402 mln frankiv v 1811 1812 rr 356 mln frankiv Vvezennya uskladnene tarifami j politichnimi podiyami silno kolivalosya z roku v rik ale zagalom padalo u 1802 465 mln frankiv v 1812 257 mln frankiv Sama vijna ne prinosila Franciyi velikoyi shkodi ekonomichno Vona velasya na chuzhij teritoriyi na kontribuciyi i rekviziciyi i Franciya platila za nih porivnyano malo hocha podatki taki rosli navit poziki dlya neyi ne ukladalisya Mizh tim vona zvilnyala krayinu vid nadlishkovih robochih ruk i davala velichezni zamovlennya vlasnoyi promislovosti tkacka promislovist znachnoyu miroyu zobov yazana svoyim zrostannyam vijskovim pidpriyemstvam Napoleona Armiya bula ustanovoyu despotichno demokratichnoyu v nij panuvala volya odniyeyi lyudini ale ne bulo ni stanovih ni inshih podibnih vidminnostej kozhen soldat nezalezhno vid pohodzhennya nosiv marshalskij zhezl u svoyemu ranci Konskripciyi vvedeni revolyuciyeyu buli pom yaksheni vstanovlenim pid chas konsulstva 1800 pravom vidkupovuvatisya vid vijskovoyi povinnosti sho primirilo z vijnami zamozhnu burzhuaziyu Armiya bula selyanskoyu i dribnoburzhuaznoyu i bula nadzvichajno populyarnoyu v narodnij masi Tak bulo perevazhno v pershu polovinu caryuvannya Napoleona v drugu koli vijna vse zh visnazhila narodni zasobi i golovne vijni stali mensh vdalimi krayini dovelosya rozplachuvatisya za svoyi vijskovi zahoplennya i krajnoshi protekcionizmu sho viklikali strashnu torgovo promislovu krizu Imperiya zvernulasya u vijskovu diktaturu yaka ne mogla buti micnoyu Despotizm Napoleona vidshtovhnuv vid nogo vse she zberigayuchu lyubov do svobodi chastinu inteligenciyi cenzura 1810 visilka de Stal Konstana ta in duhovenstvo sho led iz nim primirilosya znovu zrobilosya najzapeklishim jogo vorogom Stara aristokratiya yakij vin dozvoliv povernutisya na batkivshinu i yaku namagavsya nabliziti do svogo dvoru ne mogla primiritisya ni z vtratoyu kolishnih bagatstv ni z novim stanovishem pri dvori gordovitogo i postijno obrazhayuchogo yiyi imperatora Narodni masi vidchuvali sebe stomlenimi i vimagali pom yakshennya podatnogo tyagarya i pripinennya voyin Ne sterpivshi navkolo sebe ni najmenshoyi iskri samostijnosti Napoleon napovniv usi stvoreni nim ustanovi lyudmi pozbavlenimi vlasnoyi voli U hvilinu viprobuvannya ne mozhna bulo rozrahovuvati na yih tverdist i stijkist i dijsno pislya vstupu soyuznih armiyi v Parizh 31 bereznya 1814 roku priznachenij nim zhe senat progolosiv 3 kvitnya 1814 skinennya jogo z prestolu opublikuvavshi u svoyemu Akti skinennya cilij obvinuvalnij akt proti nogo v yakomu jomu stavilisya v provinu porushennya konstituciyi vchineni pri pidtrimki senatu Administrativnij podilPivnichna Italiya Taro 1808 1814 kolishnye Parmske gercogstvo PrimitkiDecree upon the Term French Republic originalu za 30 veresnya 2022 Procitovano 30 bereznya 2022 https frenchmoments eu national motto of france DzherelaBryant Arthur Years of Endurance 1793 1802 1942 and Years of Victory 1802 1812 1944 Colton Joel and Palmer R R A History of the Modern World New York McGraw Hill Inc 1992 ISBN 0 07 040826 2 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi