Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Французький консула т фр Consulat період в історії Франції під час якого влада в країні де факто належала Наполеону І Бо

Французький консулат

Французький консулат

Французький консула́т (фр. Consulat) — період в історії Франції, під час якого влада в країні де-факто належала Наполеону І Бонапарту, хоч і юридично була обмежена. Період тривав з 9 листопада 1799 року (18 брюмера VIII року Бонапартом було здійснено державний переворот) по 18 травня 1804 року (коли Наполеон був проголошений імператором).

Французький консулат
Дата створення / заснування 9 листопада 1799
image
Голова Наполеон I Бонапарт
Континент Європа
Країна image Франція і image Перша французька республіка
Посада голови держави консул[d] і d
Розташування штаб-квартири Тюїльрі
Попередник Директорія
Наступник Перша Французька імперія
Час/дата припинення існування 18 травня 1804
image Французький консулат у Вікісховищі

Періоди

Тимчасове консульство

image
Наполеон 18 брюмера
image
Наполеон у замку Сен-Клу виголошує промову

Тимчасове консульство — період державного перевороту 18 брюмера, який тривав з 9 листопада по 24 грудня 1799 року.

Основні події:

Державний переворот стає несподіванкою для всієї Франції, тим більше, що необхідність його не була виправдана в очах суспільства. Події 18 та 19 брюмера у Парижі викликали здивування. Робітники паризьких передмість поставилися до перевороту байдуже. Але водночас виникає протидія в департаментах Франції, і, щоб якось її стримати, виникають тимчасові консули, які розпочинають кадрові чистки в департаментах.

Тимчасові консули Бонапарт, Жозеф Сієс і займають свої пости з 20 брюмера до 3 нівоза VIII року (11 листопада — 24 грудня 1799 року). На першому засіданні тимчасових консулів виникає питання щодо обрання президента консульства серед них, але, не прийшовши до однозначного рішення, зупиняються на тому, щоб кожен з них по черзі головував один день. Хоча Бонапарт не отримав бажані повноваження одразу, все ж період характеризується поступовим посиленням його влади.

Десятирічне консульство

image
Портрет трьох консулів (зліва направо): Камбасерес, Бонапарт, Лебрен

Десятирічне консульство — період, який знаменується обранням Наполеона першим консулом з усією повнотою влади. Протягом цього періоду Наполеон Бонапарт, не оголосивши себе главою держави, як перший консул зарекомендував себе консервативним, авторитарним, самодержавним очільником. Однак відомий історик Роберт Б. Холтман назвав французький консулат «одним з найважливіших періодів всієї французької історії».

Після прийняття Конституції VIII року, новими консулами були призначені Бонапарт, Жан-Жак Камбасерес та Франсуа Лебрен. На першому засіданні колегії трьох консулів, яке відбулося 4 нівоза VIII року (25 грудня 1799 р.) було сформовано уряд та призначено сім міністрів: юстиції  — Андре-Жозефа Абріаля, закордонних справ  — Шарля Моріса Талейрана, внутрішніх справ  — Люсьєна Бонапарта, фінансів  — Годена, флоту та колоній  — П'єра Форфе, поліції  — Жозефа Фуше. Пізніше в уряді були зроблені деякі перестановки, у зв'язку з війною. (Франція-Австрія).

Довічне консульство

Довічне консульство — період в історії Франції, який знаменується подією 2 серпня 1802 року, коли сенат офіційно оголосив підсумки плебісциту щодо надання Наполеону Бонапарту довічного консульства. За надання довічного консула проголосувала 98 % людей. Уся повнота влади знаходиться в руках Наполеона.

Становлення консулату

image
тимчасовий консул — Еммануель-Жозеф Сієс
image
тимчасовий консул — Роже Дюко

Після перевороту 18 брюмера єдину владу у Франції представляв тимчасовий уряд, що складався з трьох консулів (Бонапарт, Еммануель-Жозеф Сієс, ). Але ще після перевороту вважалося, що влада дістанеться саме Жозефу Сієсу, одному з очільників перевороту, але він з невідомих причин поступився Наполеону. Деякі з дослідників вважають, що Сієсу не вистачило амбіцій, тому він був вимушений віддати важелі влади Наполеону і не претендувати на першого консула.

На двох комісіях з членів і Старійшин лежав обов'язок скласти нову редакцію . Париж поставився до перевороту цілком спокійно, не висловивши нічим свого невдоволення і навіть явно співчуваючи новому порядку; в провінції подекуди протестували деякі особи, але протест був не сильним. Французька і навіть закордонна біржі поставилися до перевороту з повною довірою і спокоєм; замість звичайного в таких випадках зниження біржових цін, вони в самі дні 18 та 19 брюмера почали підвищення акцій. Воно тривало протягом наступних місяців і досягло в кінці 1800 року за одну акцію 44 франки. 20 брюмера була прийнята постанова про вигнання з Франції 34-х якобінців, однак, одразу ж скасоване. У численних заявах нового уряду говорилося про його вірність принципам революції; була підтверджена обов'язковість республіканського календаря; залишено в силі декрет про емігрантів, «яких батьківщина назавжди вивергає зі свого середовища». Щоб довести свою миролюбність консули звернулися до Англії та Австрії з мирними пропозиціями.

До 22 фрімера VIII року комісії, які писали конституцію, закінчили свої роботи; проект Сієса був перероблений згідно з бажаннями Бонапарта, який був головним автором конституції. Це була цілком монархічна конституція, що зберігала лише примару народної влади. Конституція, з повноваженнями верховної виконавчої влади трьома консулами, призначила на 10-річний термін першим консулом — Бонапарта, другим — Камбасереса і третім (на 5-річний термін) — Лебрена. Перший консул отримав право призначати діячів на всі державні посади, не виключаючи членів законодавчого корпусу, трибунату, державної ради та сенату. Конституція була віддана народному голосуванню (плебісциту), і це було майже єдиним виявом народного суверенітету.

При голосуванні народом не допускалися дебати; голосування було відкрите. 3011000 людей проголосувало «За» конституцію і тільки 1562 «Проти» неї; «За» голосувала майже вся паризька інтелігенція, професура різних навчальних закладів, художники, адвокати, в тому числі чимало колишніх монтаньярів. Примітно й те, що новий порядок був введений в дію ще до плебісциту. Вся влада відтепер була в руках фактично однієї особи — Наполеона Бонапарта. Згодом він сформував уряд та міністерство.

Розквіт консульства у Франції

image
Наполенон І Бонапарт — перший консул
image
Камбасерес — 2-й консул
image
 — 3-й консул

Завдання Бонапарта було важким. Треба було створити майже зовсім наново все управління, відновити фінанси, що перебували у вкрай заплутаному положенні, при повній відсутності кредитів і як-небудь покінчити з другою коаліцією. Одним з перших наказів Бонапарта була заборона 27 нівоза VIII року (17 січня 1800 року), «на час війни», 60 політичних періодичних видань в Парижі. (Збережено було всього 13 і то з підпорядкуванням міністру поліції та з загрозою заборони й вилучення в разі появи в них статей, що «не виявляють належної поваги до соціального порядку, до народного суверенітету, до слави армії … і до держав, дружнім республіці». Поліційні переслідування політичних противників вирізнялися при консульстві (а згодом і при імперії) крайньою грубістю.

Таким чином, придушуючи всі прояви політичної волі, Бонапарт енергійно втілював у життя позитивну частину своєї програми. Вона полягала в створенні твердої, вкрай централізованої влади, в заступництві промисловості, особливо землеробства, в примиренні з новим порядком речей всіх тих елементів старого суспільства, які тільки можуть з ним змиритися (особливо церкву), у поліпшенні фінансів тощо.

Законом 28 плювіоза VIII року (17 лютого 1800 р.) «Про поділ території та адміністрації» збережено і зміцнено поділ Франції на департаменти та введено новий поділ — на округи. На чолі департаменту — префект. При ньому засновані рада префектури та генеральна рада, і ті й інші призначаються урядом з пропонованих виборцями списків департаментських нотаблів (виборці обирали зі свого середовища одну десяту частину осіб, що були комунальними нотаблями). Останні зі свого середовища теж одну десяту — тобто на всю Францію близько 50000 чоловік — департаментських нотаблів. В округах при супрефектах складалися теж призначені урядом окружні ради. У містах міським господарством повинні були завідувати призначені мери.

Таким чином все управління зверху до низу було суворо централізованим, повертаючись в епоху дореволюційних часів. Префекти займали місце інтендантів старої монархії, але були наділені реальнішою владою і діяли під суворішим контролем центрального уряду. 18 березня 1800 року був затверджений закон про судову організацію Франції, пройнятий тими ж прагненнями. 7 лютого 1801 року цей закон, зважаючи на роялістський замах на життя Бонапарта, був доповнений законом про особливі трибунали для всіх випадків. Важливим законодавчим актом був цивільний кодекс 1804 року, згодом (1807 року) перейменований в кодекс Наполеона (Code Napoléon), за ним вже пізніше (у часи імперії) пішли кодекси цивільного та кримінального судочинства (1806), торговельного права (1807), кримінальних законів (1810).

Цивільний кодекс допускав розлучення за бажанням подружжя, але при цьому право влади надавалося чоловікові (батькові), безумовно підпорядковуючи їй дружину і дітей. У галузі кримінального права Наполеонівського законодавство відчутне повернення у часи дореволюційних традицій, щедро розсипаючи смертну кару; відновлені такі покарання, як-от: відсікання у батьковбивця перед стратою праву руку, таврування плеча, приковування до каторжників важкого ядра; ці покарання були остаточно скасовані лише у 1832 році.

У 1801 році за сприяння уряду було засновано товариство заохочення національної промисловості. Значно поліпшено шляхи сполучення як сухопутні так і морські (в тому числі річкові); закон про охорону лісів XI року врятував їх від необачного винищення. 7 нівозу VIII року (25 грудня 1799 р.) церковні будівлі були повернені церквам; 15 липня 1801 укладено з папою Пієм VII конкордат, в силу якого законом 18 жерміналя Χ року (8 квітня 1802 р.) відновлено державну церкву у Франції; єпископи повинні були призначатися першим консулом, але отримувати підтвердження у папи; останньої важливою в цьому напрямку мірою, прийнятою вже при імперії, було скасування республіканського календаря і відновлення християнського (1 січня 1806 року).

Католицька церква настільки примирилася з новим порядком речей у Франції, що папа погодився вінчати Наполеона на царство. Згодом відносини їх знову зіпсувалися і папа відлучив Наполеона від церкви.

Див. також

Примітки

  1. Robert B. Holtman, The Napoleonic Revolution (Baton Rouge: Louisiana State University Press, 1981), 31.
  2. http://www.napoleon.org/en/Template/chronologie.asp?idpage=460201&onglet=1
  3. Frank McLynn (2002). Napoleon. Arcade Publishing. с. 253—254. ISBN .
  4. Lucius Hudson Holt, Alexander Wheeler Chilton (1919). A Brief History of Europe from 1789–1815. The Macmillan Company. с. 206.
  5. Cronin 1994, pp. 242
  6. Antoine-Claire Thibaudeau, "Creation of the Consular Government, " Napoleon: Symbol for an Age, A Brief History with Documents, ed. Rafe Blaufarb (New York: Bedford/St. Martin's, 2008), 54-56.

Література

  • André Latreille, L'ère napoléonienne, Armand Colin, Paräis, 1972.
  • Jacques-Olivier Boudon, Histoire du Consulat et de l'Empire, Perrin, Paris, 2003.
  • Jean-Paul Bertaud, Le Consulat et l'Empire, Armand Colin, Paräis, 1988.
  • Jean-Paul Bertaud, 1799. Bonaparte prend le pouvoir, Complexe, Bréissel, 1987.
  • Jean Tulard, Dictionnaire Napoléon, Fayard, Paris, 1999.
  • Thierry Lentz, Le Grand Consulat, Fayard, Paris, 1999.

Інтернет-джерела

  • Конституція Французької Республіки (1799) рос. мовою
  • Конституція VIII року (фр.)
  • Конституція Х року

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Francuzkij konsula t fr Consulat period v istoriyi Franciyi pid chas yakogo vlada v krayini de fakto nalezhala Napoleonu I Bonapartu hoch i yuridichno bula obmezhena Period trivav z 9 listopada 1799 roku 18 bryumera VIII roku Bonapartom bulo zdijsneno derzhavnij perevorot po 18 travnya 1804 roku koli Napoleon buv progoloshenij imperatorom Francuzkij konsulat Data stvorennya zasnuvannya9 listopada 1799 GolovaNapoleon I Bonapart KontinentYevropa Krayina Franciya i Persha francuzka respublika Posada golovi derzhavikonsul d i d Roztashuvannya shtab kvartiriTyuyilri PoperednikDirektoriya NastupnikPersha Francuzka imperiya Chas data pripinennya isnuvannya18 travnya 1804 Francuzkij konsulat u VikishovishiPeriodiTimchasove konsulstvo Napoleon 18 bryumera Napoleon u zamku Sen Klu vigoloshuye promovu Timchasove konsulstvo period derzhavnogo perevorotu 18 bryumera yakij trivav z 9 listopada po 24 grudnya 1799 roku Osnovni podiyi Zasnuvannya timchasovoyi konsulskoyi komisiyi Napoleon Bonapart Emmanuel Zhozef Siyes ru Povernennya do Franciyi Lazar Karno Zhozef f Lafayeta ta inshih vplivovih emigrantiv Ostatochne pridushennya Vandejskogo povstannya 1793 1796 Rozrobka i prijnyattya ru Derzhavnij perevorot staye nespodivankoyu dlya vsiyeyi Franciyi tim bilshe sho neobhidnist jogo ne bula vipravdana v ochah suspilstva Podiyi 18 ta 19 bryumera u Parizhi viklikali zdivuvannya Robitniki parizkih peredmist postavilisya do perevorotu bajduzhe Ale vodnochas vinikaye protidiya v departamentah Franciyi i shob yakos yiyi strimati vinikayut timchasovi konsuli yaki rozpochinayut kadrovi chistki v departamentah Timchasovi konsuli Bonapart Zhozef Siyes i zajmayut svoyi posti z 20 bryumera do 3 nivoza VIII roku 11 listopada 24 grudnya 1799 roku Na pershomu zasidanni timchasovih konsuliv vinikaye pitannya shodo obrannya prezidenta konsulstva sered nih ale ne prijshovshi do odnoznachnogo rishennya zupinyayutsya na tomu shob kozhen z nih po cherzi golovuvav odin den Hocha Bonapart ne otrimav bazhani povnovazhennya odrazu vse zh period harakterizuyetsya postupovim posilennyam jogo vladi Desyatirichne konsulstvo Portret troh konsuliv zliva napravo Kambaseres Bonapart Lebren Desyatirichne konsulstvo period yakij znamenuyetsya obrannyam Napoleona pershim konsulom z usiyeyu povnotoyu vladi Protyagom cogo periodu Napoleon Bonapart ne ogolosivshi sebe glavoyu derzhavi yak pershij konsul zarekomenduvav sebe konservativnim avtoritarnim samoderzhavnim ochilnikom Odnak vidomij istorik Robert B Holtman nazvav francuzkij konsulat odnim z najvazhlivishih periodiv vsiyeyi francuzkoyi istoriyi Osnovni podiyi Bonapart staye pershim konsulom Drugim i tretim konsulami po suti radnikami 1753 1824 ta 1739 1824 Obrannya chleniv senatu i Derzhavnogo uryadu Represiyi shodo drukarstva Prefekturi ta administrativna reforma Rozgrom Avstriyi ta zmicnennya vladi Bonaparta Pislya prijnyattya Konstituciyi VIII roku novimi konsulami buli priznacheni Bonapart Zhan Zhak Kambaseres ta Fransua Lebren Na pershomu zasidanni kolegiyi troh konsuliv yake vidbulosya 4 nivoza VIII roku 25 grudnya 1799 r bulo sformovano uryad ta priznacheno sim ministriv yusticiyi Andre Zhozefa Abrialya zakordonnih sprav Sharlya Morisa Talejrana vnutrishnih sprav Lyusyena Bonaparta finansiv Godena flotu ta kolonij P yera Forfe policiyi Zhozefa Fushe Piznishe v uryadi buli zrobleni deyaki perestanovki u zv yazku z vijnoyu Franciya Avstriya Dovichne konsulstvo Dovichne konsulstvo period v istoriyi Franciyi yakij znamenuyetsya podiyeyu 2 serpnya 1802 roku koli senat oficijno ogolosiv pidsumki plebiscitu shodo nadannya Napoleonu Bonapartu dovichnogo konsulstva Za nadannya dovichnogo konsula progolosuvala 98 lyudej Usya povnota vladi znahoditsya v rukah Napoleona Osnovni podiyi Vstanovlennya dovichnogo konsulstva Prijnyattya Konstituciyi X roku Formuvannya imperatorskogo dvoru Stvorennya Ordena Pochesnogo Legionu Represiyi proti supernikiv Bonaparta Zhorzha Kadudalya Sharlya Pishegryu Zhana Viktora Moro vbivstvo gercoga Engiyenskogo Am yenskij mir z Angliyeyu i pidgotovka do novoyi vijni Vstanovlennya imperiyi Stanovlennya konsulatutimchasovij konsul Emmanuel Zhozef Siyes timchasovij konsul Rozhe Dyuko Pislya perevorotu 18 bryumera yedinu vladu u Franciyi predstavlyav timchasovij uryad sho skladavsya z troh konsuliv Bonapart Emmanuel Zhozef Siyes Ale she pislya perevorotu vvazhalosya sho vlada distanetsya same Zhozefu Siyesu odnomu z ochilnikiv perevorotu ale vin z nevidomih prichin postupivsya Napoleonu Deyaki z doslidnikiv vvazhayut sho Siyesu ne vistachilo ambicij tomu vin buv vimushenij viddati vazheli vladi Napoleonu i ne pretenduvati na pershogo konsula Na dvoh komisiyah z chleniv i Starijshin lezhav obov yazok sklasti novu redakciyu Parizh postavivsya do perevorotu cilkom spokijno ne vislovivshi nichim svogo nevdovolennya i navit yavno spivchuvayuchi novomu poryadku v provinciyi podekudi protestuvali deyaki osobi ale protest buv ne silnim Francuzka i navit zakordonna birzhi postavilisya do perevorotu z povnoyu doviroyu i spokoyem zamist zvichajnogo v takih vipadkah znizhennya birzhovih cin voni v sami dni 18 ta 19 bryumera pochali pidvishennya akcij Vono trivalo protyagom nastupnih misyaciv i dosyaglo v kinci 1800 roku za odnu akciyu 44 franki 20 bryumera bula prijnyata postanova pro vignannya z Franciyi 34 h yakobinciv odnak odrazu zh skasovane U chislennih zayavah novogo uryadu govorilosya pro jogo virnist principam revolyuciyi bula pidtverdzhena obov yazkovist respublikanskogo kalendarya zalisheno v sili dekret pro emigrantiv yakih batkivshina nazavzhdi vivergaye zi svogo seredovisha Shob dovesti svoyu mirolyubnist konsuli zvernulisya do Angliyi ta Avstriyi z mirnimi propoziciyami Do 22 frimera VIII roku komisiyi yaki pisali konstituciyu zakinchili svoyi roboti proekt Siyesa buv pereroblenij zgidno z bazhannyami Bonaparta yakij buv golovnim avtorom konstituciyi Ce bula cilkom monarhichna konstituciya sho zberigala lishe primaru narodnoyi vladi Konstituciya z povnovazhennyami verhovnoyi vikonavchoyi vladi troma konsulami priznachila na 10 richnij termin pershim konsulom Bonaparta drugim Kambaseresa i tretim na 5 richnij termin Lebrena Pershij konsul otrimav pravo priznachati diyachiv na vsi derzhavni posadi ne viklyuchayuchi chleniv zakonodavchogo korpusu tribunatu derzhavnoyi radi ta senatu Konstituciya bula viddana narodnomu golosuvannyu plebiscitu i ce bulo majzhe yedinim viyavom narodnogo suverenitetu Pri golosuvanni narodom ne dopuskalisya debati golosuvannya bulo vidkrite 3011000 lyudej progolosuvalo Za konstituciyu i tilki 1562 Proti neyi Za golosuvala majzhe vsya parizka inteligenciya profesura riznih navchalnih zakladiv hudozhniki advokati v tomu chisli chimalo kolishnih montanyariv Primitno j te sho novij poryadok buv vvedenij v diyu she do plebiscitu Vsya vlada vidteper bula v rukah faktichno odniyeyi osobi Napoleona Bonaparta Zgodom vin sformuvav uryad ta ministerstvo Rozkvit konsulstva u FranciyiNapolenon I Bonapart pershij konsul Kambaseres 2 j konsul 3 j konsul Zavdannya Bonaparta bulo vazhkim Treba bulo stvoriti majzhe zovsim nanovo vse upravlinnya vidnoviti finansi sho perebuvali u vkraj zaplutanomu polozhenni pri povnij vidsutnosti kreditiv i yak nebud pokinchiti z drugoyu koaliciyeyu Odnim z pershih nakaziv Bonaparta bula zaborona 27 nivoza VIII roku 17 sichnya 1800 roku na chas vijni 60 politichnih periodichnih vidan v Parizhi Zberezheno bulo vsogo 13 i to z pidporyadkuvannyam ministru policiyi ta z zagrozoyu zaboroni j viluchennya v razi poyavi v nih statej sho ne viyavlyayut nalezhnoyi povagi do socialnogo poryadku do narodnogo suverenitetu do slavi armiyi i do derzhav druzhnim respublici Policijni peresliduvannya politichnih protivnikiv viriznyalisya pri konsulstvi a zgodom i pri imperiyi krajnoyu grubistyu Takim chinom pridushuyuchi vsi proyavi politichnoyi voli Bonapart energijno vtilyuvav u zhittya pozitivnu chastinu svoyeyi programi Vona polyagala v stvorenni tverdoyi vkraj centralizovanoyi vladi v zastupnictvi promislovosti osoblivo zemlerobstva v primirenni z novim poryadkom rechej vsih tih elementiv starogo suspilstva yaki tilki mozhut z nim zmiritisya osoblivo cerkvu u polipshenni finansiv tosho Zakonom 28 plyuvioza VIII roku 17 lyutogo 1800 r Pro podil teritoriyi ta administraciyi zberezheno i zmicneno podil Franciyi na departamenti ta vvedeno novij podil na okrugi Na choli departamentu prefekt Pri nomu zasnovani rada prefekturi ta generalna rada i ti j inshi priznachayutsya uryadom z proponovanih viborcyami spiskiv departamentskih notabliv viborci obirali zi svogo seredovisha odnu desyatu chastinu osib sho buli komunalnimi notablyami Ostanni zi svogo seredovisha tezh odnu desyatu tobto na vsyu Franciyu blizko 50000 cholovik departamentskih notabliv V okrugah pri suprefektah skladalisya tezh priznacheni uryadom okruzhni radi U mistah miskim gospodarstvom povinni buli zaviduvati priznacheni meri Takim chinom vse upravlinnya zverhu do nizu bulo suvoro centralizovanim povertayuchis v epohu dorevolyucijnih chasiv Prefekti zajmali misce intendantiv staroyi monarhiyi ale buli nadileni realnishoyu vladoyu i diyali pid suvorishim kontrolem centralnogo uryadu 18 bereznya 1800 roku buv zatverdzhenij zakon pro sudovu organizaciyu Franciyi projnyatij timi zh pragnennyami 7 lyutogo 1801 roku cej zakon zvazhayuchi na royalistskij zamah na zhittya Bonaparta buv dopovnenij zakonom pro osoblivi tribunali dlya vsih vipadkiv Vazhlivim zakonodavchim aktom buv civilnij kodeks 1804 roku zgodom 1807 roku perejmenovanij v kodeks Napoleona Code Napoleon za nim vzhe piznishe u chasi imperiyi pishli kodeksi civilnogo ta kriminalnogo sudochinstva 1806 torgovelnogo prava 1807 kriminalnih zakoniv 1810 Civilnij kodeks dopuskav rozluchennya za bazhannyam podruzhzhya ale pri comu pravo vladi nadavalosya cholovikovi batkovi bezumovno pidporyadkovuyuchi yij druzhinu i ditej U galuzi kriminalnogo prava Napoleonivskogo zakonodavstvo vidchutne povernennya u chasi dorevolyucijnih tradicij shedro rozsipayuchi smertnu karu vidnovleni taki pokarannya yak ot vidsikannya u batkovbivcya pered stratoyu pravu ruku tavruvannya plecha prikovuvannya do katorzhnikiv vazhkogo yadra ci pokarannya buli ostatochno skasovani lishe u 1832 roci U 1801 roci za spriyannya uryadu bulo zasnovano tovaristvo zaohochennya nacionalnoyi promislovosti Znachno polipsheno shlyahi spoluchennya yak suhoputni tak i morski v tomu chisli richkovi zakon pro ohoronu lisiv XI roku vryatuvav yih vid neobachnogo vinishennya 7 nivozu VIII roku 25 grudnya 1799 r cerkovni budivli buli poverneni cerkvam 15 lipnya 1801 ukladeno z papoyu Piyem VII konkordat v silu yakogo zakonom 18 zherminalya X roku 8 kvitnya 1802 r vidnovleno derzhavnu cerkvu u Franciyi yepiskopi povinni buli priznachatisya pershim konsulom ale otrimuvati pidtverdzhennya u papi ostannoyi vazhlivoyu v comu napryamku miroyu prijnyatoyu vzhe pri imperiyi bulo skasuvannya respublikanskogo kalendarya i vidnovlennya hristiyanskogo 1 sichnya 1806 roku Katolicka cerkva nastilki primirilasya z novim poryadkom rechej u Franciyi sho papa pogodivsya vinchati Napoleona na carstvo Zgodom vidnosini yih znovu zipsuvalisya i papa vidluchiv Napoleona vid cerkvi Div takozhNapoleon I Bonapart Napoleonivski vijni Franko rosijska vijna 1812PrimitkiRobert B Holtman The Napoleonic Revolution Baton Rouge Louisiana State University Press 1981 31 http www napoleon org en Template chronologie asp idpage 460201 amp onglet 1 Frank McLynn 2002 Napoleon Arcade Publishing s 253 254 ISBN 9781559706315 Lucius Hudson Holt Alexander Wheeler Chilton 1919 A Brief History of Europe from 1789 1815 The Macmillan Company s 206 Cronin 1994 pp 242 Antoine Claire Thibaudeau Creation of the Consular Government Napoleon Symbol for an Age A Brief History with Documents ed Rafe Blaufarb New York Bedford St Martin s 2008 54 56 LiteraturaAndre Latreille L ere napoleonienne Armand Colin Parais 1972 Jacques Olivier Boudon Histoire du Consulat et de l Empire Perrin Paris 2003 Jean Paul Bertaud Le Consulat et l Empire Armand Colin Parais 1988 Jean Paul Bertaud 1799 Bonaparte prend le pouvoir Complexe Breissel 1987 Jean Tulard Dictionnaire Napoleon Fayard Paris 1999 Thierry Lentz Le Grand Consulat Fayard Paris 1999 Internet dzherelaKonstituciya Francuzkoyi Respubliki 1799 ros movoyu Konstituciya VIII roku fr Konstituciya H roku

Дата публікації:
Топ