Бабак альпійський (Marmota marmota) — гризун родини вивіркових. Поширений у високогірних районах Центральної й Південної Європи, найбільше в Альпах. В Європі це другий за розміром гризун після бобра. Як правило, альпійські бабаки досягають статевої зрілості до третього року життя і тільки тоді покидають свою сім'ю. Цим зумовлене соціальне мешкання бабаків колоніями, що налічують до 20 особин.
Бабак альпійський | |
---|---|
Бабак альпійський поїдає яблуко | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
Рід: | Бабак (Marmota) |
Вид: | Бабак альпійський (M. marmota) |
Біноміальна назва | |
Marmota marmota (Linnaeus, 1758) | |
Ареал бабака альпійського |
Альпійський бабак — типовий представник фауни льодовикового періоду, що в епоху Плейстоцену мешкав на європейських низовинах. Сьогодні він є реліктом того часу, а його ареал обмежений високогірними районами, оскільки тільки тут залишилися відповідні для нього умови проживання. Зимова сплячка тривалістю від 6 до 7 місяців дозволяє бабакові обходитися без їжі впродовж тривалого часу виключно завдяки власним запасам жиру.
Розповсюдження
Природний ареал альпійського бабака включає Альпи, Карпати і Високі Татри, причому у всіх цих гірських системах бабак зустрічається лише на частині території. На східних схилах Альп, у Центральному масиві, горах Юра, Воґезах і Піренеях альпійський бабак був інтродукований порівняно недавно. Маленька ізольована популяція бабаків існує також у горах Шварцвальд на південному заході Німеччини.
Альпійських бабаків можна зустріти на кам'янистих схилах на висоті від 600 до 3200 м над рівнем моря. За сприятливих умов на 1 км². мешкають від 40 до 80 особин.
Зовнішній вигляд
Самці й самиці зовні один від одного майже не відрізняються і визначити стать в польових умовах доволі складно. У середньому самці виглядають дещо більшими і важчими. Довжина тіла варіюється від 40 до 50 см, довжина хвоста від 10 до 20 см. Маса міняється протягом року, проте, здорові, дорослі самці важать не менше 3 кг. Маса самиць дещо менша.
Голова чорнувато-сіра, зі світлішою мордою. Вуха маленькі, покриті волоссям. Хутро складається зі щільної, міцної щетини і підшерстя з коротшого, дещо хвилястого волосся. Забарвлення хутра може бути достатнє різноманітним. Спина буває сірого, світло-коричневого або рудого кольору, нижня частина найчастіше жовтувата. Рідко зустрічаються особини з чорнуватим хутром. Линяння відбувається раз на рік, зазвичай у червні.
Передні лапи значно коротші ніж задні й мають чотири пальці, тоді як задні — п'ять. Альпійські бабаки стопоходячі, безволосі підошви їхніх лап із добре сформованими подушечками.
Харчування
Ранньою весною основу раціону бабака складає коріння, а пізніше — листя і суцвіття різних трав. Літом нестачі кормів тварини не відчувають: вони споживають лише невелику частку того, що знаходиться навколо, й отримують користь навіть від того, що велика рогата худоба, що пасеться на лугах, сприяє зростанню свіжого поросту. Денна активність бабаків обмежується температурним чинником. Вони страждають від перегріву і тому, в жаркий час доби, більшу його частину проводять у прохолодних норах. Крім того, тварини витрачають менше часу на харчування у разі присутності природних ворогів або людей неподалік. У харчуванні тварина віддає перевагу бідним на целюлозу молодим пагонам і суцвіттям. Безпосередньо після зимової сплячки вживає в їжу будь-який поріст, що знаходиться поблизу, незалежно від виду. Проте з приростом кормової бази починає спеціалізуватися на певних видах рослин, зокрема віддає перевагу альпійській конюшині, багатьом видам астрагалу, підмаренників, а особливо морквянцю гірському, морському і чорніючому подорожникам. Дослідження показали, що бабаки віддають перевагу передусім рослинам, багатим на поліненасичені жирні кислоти, які не можуть бути синтезовані самостійно організмом ссавця. При цьому вища концентрація істотних жирних кислот у білій жировій тканині сплячих тварин дає їм можливість під час зимової сплячки більше понижувати температуру тіла.
Спосіб життя
Альпійські бабаки активні у світлий час доби. Як правило, живуть сім'ями, кістяк якої складає доросла пара, а решта членів є її різновіковими нащадками. Кількість членів в одній сім'ї може досягати 20-и особин. У групі завжди виразно виявляється соціальна ієрархія, при цьому кожен член пари домінує над іншими бабаками тільки своєї статі — альфа-самець над нащадками чоловічої статі, а альфа-самиця над нащадками жіночої. Така ж поведінка виявляється і щодо чужаків, що потрапили на територію сім'ї: дорослого самця проганяє найвищий за рангом самець, а самицю відповідно найвища за рангом самиця. Молодих тварин-чужаків терплять лише тоді, коли в самій сімейній групі є потомство того ж віку. Тварини проводять багато часу усередині сімейної групи, доглядаючи за хутром інших і влаштовуючи ігри.
Почувши небезпеку, бабаки встають на задні лапи, щоб краще оглядати околиці і, помітивши порушника їхнього спокою або хижака, видають гучний свист «фійть-фійть», чутний на великій відстані. Тоді всі бабаки, що живуть по сусідству, негайно насторожуються і зникають у норах. Через деякий час вони знову з'являються на поверхні біля входу в нору і дивляться, чи минула небезпека.
Величина території, що охороняється, становить приблизно 2,5 га. Межі ділянки в певний момент мітить панівна пара. Вони виділяють секрет зі щокових залоз, що інтенсивно пахне, яким регулярно позначають скелі й дерева в межах своєї території. Крім того, самці регулярно обстежують межі своєї ділянки, при цьому змахують і ударяють хвостом про землю.
Великі нори, створені бабаками протягом декількох поколінь, мають, як правило, широко розгалужену систему камер і тунелів. Зазвичай такі нори складаються з 3-х різних типів камер. Разом з короткими тунелями з одним або двома входами, є також літні нори, чиї гніздові камери часто розташовані під землею на глибині до 1,5 м. Короткі тунелі служать для втечі тварин при наближенні хижака. Літні нори використовуються насамперед для захисту від денної спеки. Найважливішою складовою системи лабіринтів є нора для зимування, гніздові камери якої розташовані набагато глибше за гніздові камери літніх нір, до 7 м під поверхнею землі. Усі нори і гніздові камери мають так звані камери-вбиральні, які використовуються цілий рік для виділення екскрементів.
У будівництві і змісті своєї нори бере участь усе сімейство. Спочатку бабаки розпушують землю передніми лапами або зубами, потім сильними рухами задніх ніг викидають її назовні. Витягнутий на поверхню ґрунт, об'єм якого може досягати кількох кубометрів, скупчується горами навколо нори.
Сплячка
Сплячка, під-час якої бабаки втрачають до третини маси свого тіла, продовжується з жовтня по березень. Їй передує період, коли бабаки починають збирати суху траву і приносити її в гніздову камеру. Сіно служить як підстилка і для ізоляції гніздової камери. Вхід у нору тварини закладають перемішаною з травою і каменями землею, при цьому це перекриття може досягати семи метрів у довжину. Закінчивши приготування, тварини починають укладатися. У центрі гніздової камери лягають найсприйнятливіші до холоду молоді бабаки, яких дорослі зігріватимуть своїми тілами. Частота пульсу скорочується до п'яти ударів на хвилину, основний обмін зводиться до мінімуму, температура тіла знижується з 37 °C до 2–3 °C, відповідаючи температурі повітря в норі. Тварини прокидаються кожні два тижні приблизно на 24 години. Зігрівши своє тіло до 37 градусів, вони опоряджаються, очищають підлогу від посліду і знову лягають, тісно притиснувшись один до одного. Усі бабаки прокидаються одночасно, тільки така синхронність дозволяє звести до мінімуму витрату цінної енергії. Тварини прокидаються і «не за розкладом», якщо температура повітря в норі стає дуже низькою. Особливо часто прокидаються в холодній норі молоді бабаки. Дорослі тоді починають ворушитися, щоб теплом свого тіла підвищити температуру повітря.
Розмноження
Спаровування відбувається після закінчення сплячки у квітні — травні і продовжується протягом близько 2-х тижнів. Тільки альфа-самиця сімейної групи може продовжити рід. Субпанівні самиці також вагітніють, проте їхня боротьба з панівною самицею, яка відбувається передусім упродовж перших 3 тижнів вагітності, збільшує концентрацію глюкокортикоїдів у крові до такого ступеня, що приводить до переривання вагітності. Раннє спаровування збільшує шанси майбутніх дитинчат накопичити достатній для зимівлі запас жиру. Та все ж їхні жирові запаси порівняно менші, ніж у дорослих бабаків.
Альфа-самиця злучається не тільки з альфа-самцем, але й із субпанівними самцями. Дослідження показують, що домінантний самець не є батьком близько 25 % дитинчат. Субпанівні самці часто є потомством панівного самця. У багатьох випадках вони є також потомством альфа-самиці, таким чином ступінь близької спорідненості в межах сімейної групи може бути дуже високою.
Самиці бабака розмножуються не щороку, а роблять паузу між двома вагітностями, тривалістю іноді до 4 років. Чи стануть вони після зимівлі вагітними, залежить насамперед від маси тіла. Самиці альпійського бабака витрачають до лактаційного періоду жирові запаси, які вони накопичили в попередньому році. Тому вони можуть розмножуватися тільки тоді, коли маса тіла перевершує певну мінімальну масу.
Приблизно через 5 тижнів вагітності на світ з'являються від 2-х до 6-и голих, сліпих, глухих і беззубих дитинчат. У середньому понос складається з 4 дитинчат, кожна з яких при народженні важить близько 30 г. Проте якщо самиця харчується недостатньо, то вона виносить, як правило, тільки одного дитинча. Дитинчата відкривають очі приблизно у віці 24-х днів і впродовж 6 тижнів годуються молоком матері. У віці близько 40 днів вони вперше покидають нору, їхня маса в цей час становить приблизно 240 г. До цього моменту вони вже можуть харчуватися зеленими кормами й лише іноді годуються молоком матері.
Дитинчата стають статевозрілими не раніше, ніж після другої сплячки, але, як правило, приступають до розмноження тільки після третьої сплячки. Короткі літні місяці надають дуже коротку фазу росту, що уповільнює статеве дозрівання: у регіонах, де умови проживання ще суворіші, дитинчата здатні розмножуватися тільки після четвертої зимової сплячки. У будь-якому випадку, вони залишаються до досягнення статевої зрілості в сімейній групі, в якій вони з'явилися на світ.
Тривалість життя
Альпійські бабаки живуть на волі до 13-15 років. Дитинчата часто гинуть під час своєї першої сплячки. Дуже висока смертність у тварин, які покидають свою сімейну групу, щоб влаштувати власну ділянку. Такі тварини у пошуках відповідної території дуже часто гинуть від хижаків. Окремі дослідження указують на те, що менше 50 % тварин переносять зиму, якщо їм не вдалося до того часу сформувати пару. На відміну від них, з тварин у віці від двох до восьми років, які залишаються в сімейній групі, щороку від хижаків або протягом зими вмирають лише близько 5 % особин.
Максимальна тривалість життя була зареєстрована для народженої на волі особини і склала 17,4 роки.
Вороги
Найнебезпечніший ворог для дорослих бабаків — беркут. Беркути в період виведення потомства вбивають приблизно 70 % бабаків. При цьому бабаки складають до 80 % всієї здобичі цього птаха. Проте популяції бабаків це не загрожує. Ділянка беркута охоплює територію від 20 до 90 км²., тоді як бабаки у відповідному життєвому просторі можуть досягати поголів'я 40—80 тварин.
Лісова куниця і ворон також полюють на альпійського бабака, проте тільки на дитинчат. З дорослими бабаками вони не можуть впоратися. Нападати на дорослого альпійського бабака інколи вдається рудій лисиці, але тільки тоді, коли вона кидається на нього із засідки. Тому руда лисиця воліє полювати на молодих бабаків.
Альпійський бабак і людина
Альпійський бабак не належить до видів, що охороняються. Найбільша популяція в Австрійських Альпах налічує близько 30 тис. особин, на інших ділянках ареалу — в Італійських, Швейцарських і Французьких Альпах їхня чисельність дещо менша. Максимальна щільність зареєстрована у Швейцарії — від 40 до 80 дорослих бабаків на км² і в Баварії — 130—150 особин на км².
Альпійський бабак вважається мисливською дичиною. У Німеччині полювання на бабака заборонене, в Австрії і Швейцарії щороку вбивають від 12 до 16 тис. тварин. У деяких регіонах бабаків як і раніше вживають у їжу, як наприклад у Граубюндені і Форарльберзі. Крім того, на них полюють заради їхніх сильних різців, які вважаються мисливським трофеєм. Деякі селяни намагаються очистити від бабаків альпійські луки й пасовища, оскільки їхня активність із перекопування ґрунту значно утрудняє сільськогосподарські роботи. Нарешті, бабаковий жир використовуються в народній медицині, хоча дослідження, проведені кілька років тому відомою фармацевтичною фірмою Bayer, не підтвердили цілющих властивостей цього продукту.
Широкомордий альпійський бабак колись мешкав і на території Українських Карпат, проте на початку 20 століття був повністю винищений. Зараз обговорюються спроби його реінтродукції, бажаного цього ж підвиду, але через його невелику численність необхідні заходи з охорони переселеної популяції, що уповільнить здійснення конкретних кроків.
Підвиди
Альпійський бабак має один підвид (окрім номінативного) — широкомордий альпійський бабак (Marmota marmota latirostris Kratochvil, 1961). Він поширений у гірських масивах Західних Карпат і Татр на території Польщі, Чехії і Словаччини. З часів льодовикового періоду він мешкає ізольовано від своїх родичів в Альпах. Загальна чисельність популяції цього підвиду невелика і становить 700—1000 особин. Проте за останні 30 років вона зросла в 1,5–2 рази.
Посилання
- Marmota marmota. The IUCN Red List of Threatened Species. Міжнародний союз охорони природи. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 14 листопада 2009.
- W. Arnold und F. Frey-Roos: Verzögerte Abwanderung und gemeinschaftliche Jungenfürsorge: Anpassungen des Alpenmurmeltieres (Marmota marmota) an eiszeitliche Lebensbedingungen in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- Preleuthner M., Pinsker W. (1999). Genetische Verarmung des Alpenmurmeltieres (Marmota marmota, Rodentia, Sciuridae) in Österreich: Befunde aus Isoenzymanalysen. Stapfia. 63: 129—138.
- Dimitrij I. Bibikow (1996). Die Murmeltiere der Welt. Westarp.
- W. Arnold: Allgemeine Biologie und Lebensweise des Alpenmurmeltieres (Marmota marmota) in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- U. Bruns, F. Frey-Roos, T. Ruf und W. Arnold: Nahrungsökologie des Alpenmurmeltieres (Marmota marmota) und die Bedeutung essentieller Fettsäuren, in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- K. Hackländer, U. Bruns und W. Arnold: Reproduktion und Paarungssystem bei Alpenmurmeltieren, in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- Альпийский сурок. Энциклопедия мир животных. anim.clow.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 14 листопада 2009.
- Катарина Хайнрих. Альпийский сурок. Человек и природа. Deutsche Welle radio. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 14 листопада 2009.
- Ronald Nowak (1999). Walker's Mammals of the World.
- Richard Weigl (2005). Longevity of Mammals in Captivity.
{{}}
: Проігноровано|work=
() - Альпійський бабак (Murmeltiere, Alpine Marmot). 12.10.2008. Архів оригіналу за 14.08.2011.
- Фауна. Oficjalny potral promocyjny Rzeczypospolitej Polskiej.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . Життя Українських Карпат. Архів оригіналу за 5 вересня 2009. Процитовано 26 листопада 2009.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()
Література
- W. Arnold: Allgemeine Biologie und Lebensweise des Alpenmurmeltieres (Marmot a marmota) in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- W. Arnold und F. Frey-Roos: Verzögerte Abwanderung und gemeinschaftliche Jungenfürsorge: Anpassungen des Alpenmurmeltieres (Marmota marmota) an eiszeitliche Lebensbedingungen in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- Dimitrij I. Bibikow: Die Murmeltiere der Welt. Westarp 1996.
- U. Bruns, F. Frey-Roos, T. Ruf und W. Arnold: Nahrungsökologie des Alpenmurmeltieres (Marmota marmota) und die Bedeutung essentieller Fettsäuren, in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- K. Hackländer, U. Bruns und W. Arnold: Reproduktion und Paarungssystem bei Alpenmurmeltieren, in Preleuthner und Aubrecht (Hrsg), 1999
- Monika Preleuthner, Gerhard Aubrecht (Hrsg): Murmeltiere, Stapfia 63, Oberösterreichisches Landesmuseum, Linz 1999,
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бабак альпійський |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Babak alpijskij Marmota marmota grizun rodini vivirkovih Poshirenij u visokogirnih rajonah Centralnoyi j Pivdennoyi Yevropi najbilshe v Alpah V Yevropi ce drugij za rozmirom grizun pislya bobra Yak pravilo alpijski babaki dosyagayut statevoyi zrilosti do tretogo roku zhittya i tilki todi pokidayut svoyu sim yu Cim zumovlene socialne meshkannya babakiv koloniyami sho nalichuyut do 20 osobin Babak alpijskijBabak alpijskij poyidaye yablukoOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Vivirkovi Sciuridae Rid Babak Marmota Vid Babak alpijskij M marmota Binomialna nazvaMarmota marmota Linnaeus 1758 Areal babaka alpijskogo Alpijskij babak tipovij predstavnik fauni lodovikovogo periodu sho v epohu Plejstocenu meshkav na yevropejskih nizovinah Sogodni vin ye reliktom togo chasu a jogo areal obmezhenij visokogirnimi rajonami oskilki tilki tut zalishilisya vidpovidni dlya nogo umovi prozhivannya Zimova splyachka trivalistyu vid 6 do 7 misyaciv dozvolyaye babakovi obhoditisya bez yizhi vprodovzh trivalogo chasu viklyuchno zavdyaki vlasnim zapasam zhiru RozpovsyudzhennyaPrirodnij areal alpijskogo babaka vklyuchaye Alpi Karpati i Visoki Tatri prichomu u vsih cih girskih sistemah babak zustrichayetsya lishe na chastini teritoriyi Na shidnih shilah Alp u Centralnomu masivi gorah Yura Vogezah i Pireneyah alpijskij babak buv introdukovanij porivnyano nedavno Malenka izolovana populyaciya babakiv isnuye takozh u gorah Shvarcvald na pivdennomu zahodi Nimechchini Alpijskih babakiv mozhna zustriti na kam yanistih shilah na visoti vid 600 do 3200 m nad rivnem morya Za spriyatlivih umov na 1 km meshkayut vid 40 do 80 osobin Zovnishnij viglyadDetalne zobrazhennya golovi Samci j samici zovni odin vid odnogo majzhe ne vidriznyayutsya i viznachiti stat v polovih umovah dovoli skladno U serednomu samci viglyadayut desho bilshimi i vazhchimi Dovzhina tila variyuyetsya vid 40 do 50 sm dovzhina hvosta vid 10 do 20 sm Masa minyayetsya protyagom roku prote zdorovi dorosli samci vazhat ne menshe 3 kg Masa samic desho mensha Golova chornuvato sira zi svitlishoyu mordoyu Vuha malenki pokriti volossyam Hutro skladayetsya zi shilnoyi micnoyi shetini i pidsherstya z korotshogo desho hvilyastogo volossya Zabarvlennya hutra mozhe buti dostatnye riznomanitnim Spina buvaye sirogo svitlo korichnevogo abo rudogo koloru nizhnya chastina najchastishe zhovtuvata Ridko zustrichayutsya osobini z chornuvatim hutrom Linyannya vidbuvayetsya raz na rik zazvichaj u chervni Peredni lapi znachno korotshi nizh zadni j mayut chotiri palci todi yak zadni p yat Alpijski babaki stopohodyachi bezvolosi pidoshvi yihnih lap iz dobre sformovanimi podushechkami HarchuvannyaMorkvyanec girskij Ligusticum mutellina roslina yaku vvazhayut ulyublenoyu pozhivoyu alpijskih babakiv Rannoyu vesnoyu osnovu racionu babaka skladaye korinnya a piznishe listya i sucvittya riznih trav Litom nestachi kormiv tvarini ne vidchuvayut voni spozhivayut lishe neveliku chastku togo sho znahoditsya navkolo j otrimuyut korist navit vid togo sho velika rogata hudoba sho pasetsya na lugah spriyaye zrostannyu svizhogo porostu Denna aktivnist babakiv obmezhuyetsya temperaturnim chinnikom Voni strazhdayut vid peregrivu i tomu v zharkij chas dobi bilshu jogo chastinu provodyat u proholodnih norah Krim togo tvarini vitrachayut menshe chasu na harchuvannya u razi prisutnosti prirodnih vorogiv abo lyudej nepodalik U harchuvanni tvarina viddaye perevagu bidnim na celyulozu molodim pagonam i sucvittyam Bezposeredno pislya zimovoyi splyachki vzhivaye v yizhu bud yakij porist sho znahoditsya poblizu nezalezhno vid vidu Prote z prirostom kormovoyi bazi pochinaye specializuvatisya na pevnih vidah roslin zokrema viddaye perevagu alpijskij konyushini bagatom vidam astragalu pidmarennikiv a osoblivo morkvyancyu girskomu morskomu i chorniyuchomu podorozhnikam Doslidzhennya pokazali sho babaki viddayut perevagu peredusim roslinam bagatim na polinenasicheni zhirni kisloti yaki ne mozhut buti sintezovani samostijno organizmom ssavcya Pri comu visha koncentraciya istotnih zhirnih kislot u bilij zhirovij tkanini splyachih tvarin daye yim mozhlivist pid chas zimovoyi splyachki bilshe ponizhuvati temperaturu tila Sposib zhittyaAlpijski babaki aktivni u svitlij chas dobi Yak pravilo zhivut sim yami kistyak yakoyi skladaye dorosla para a reshta chleniv ye yiyi riznovikovimi nashadkami Kilkist chleniv v odnij sim yi mozhe dosyagati 20 i osobin U grupi zavzhdi virazno viyavlyayetsya socialna iyerarhiya pri comu kozhen chlen pari dominuye nad inshimi babakami tilki svoyeyi stati alfa samec nad nashadkami cholovichoyi stati a alfa samicya nad nashadkami zhinochoyi Taka zh povedinka viyavlyayetsya i shodo chuzhakiv sho potrapili na teritoriyu sim yi doroslogo samcya proganyaye najvishij za rangom samec a samicyu vidpovidno najvisha za rangom samicya Molodih tvarin chuzhakiv terplyat lishe todi koli v samij simejnij grupi ye potomstvo togo zh viku Tvarini provodyat bagato chasu useredini simejnoyi grupi doglyadayuchi za hutrom inshih i vlashtovuyuchi igri source source Poperedzhuvalnij svist alpijskogo babaka gurkit ce shum vitru Pochuvshi nebezpeku babaki vstayut na zadni lapi shob krashe oglyadati okolici i pomitivshi porushnika yihnogo spokoyu abo hizhaka vidayut guchnij svist fijt fijt chutnij na velikij vidstani Todi vsi babaki sho zhivut po susidstvu negajno nastorozhuyutsya i znikayut u norah Cherez deyakij chas voni znovu z yavlyayutsya na poverhni bilya vhodu v noru i divlyatsya chi minula nebezpeka Velichina teritoriyi sho ohoronyayetsya stanovit priblizno 2 5 ga Mezhi dilyanki v pevnij moment mitit panivna para Voni vidilyayut sekret zi shokovih zaloz sho intensivno pahne yakim regulyarno poznachayut skeli j dereva v mezhah svoyeyi teritoriyi Krim togo samci regulyarno obstezhuyut mezhi svoyeyi dilyanki pri comu zmahuyut i udaryayut hvostom pro zemlyu Peredni lapi babaka Veliki nori stvoreni babakami protyagom dekilkoh pokolin mayut yak pravilo shiroko rozgaluzhenu sistemu kamer i tuneliv Zazvichaj taki nori skladayutsya z 3 h riznih tipiv kamer Razom z korotkimi tunelyami z odnim abo dvoma vhodami ye takozh litni nori chiyi gnizdovi kameri chasto roztashovani pid zemleyu na glibini do 1 5 m Korotki tuneli sluzhat dlya vtechi tvarin pri nablizhenni hizhaka Litni nori vikoristovuyutsya nasampered dlya zahistu vid dennoyi speki Najvazhlivishoyu skladovoyu sistemi labirintiv ye nora dlya zimuvannya gnizdovi kameri yakoyi roztashovani nabagato glibshe za gnizdovi kameri litnih nir do 7 m pid poverhneyu zemli Usi nori i gnizdovi kameri mayut tak zvani kameri vbiralni yaki vikoristovuyutsya cilij rik dlya vidilennya ekskrementiv U budivnictvi i zmisti svoyeyi nori bere uchast use simejstvo Spochatku babaki rozpushuyut zemlyu perednimi lapami abo zubami potim silnimi ruhami zadnih nig vikidayut yiyi nazovni Vityagnutij na poverhnyu grunt ob yem yakogo mozhe dosyagati kilkoh kubometriv skupchuyetsya gorami navkolo nori SplyachkaSplyachka pid chas yakoyi babaki vtrachayut do tretini masi svogo tila prodovzhuyetsya z zhovtnya po berezen Yij pereduye period koli babaki pochinayut zbirati suhu travu i prinositi yiyi v gnizdovu kameru Sino sluzhit yak pidstilka i dlya izolyaciyi gnizdovoyi kameri Vhid u noru tvarini zakladayut peremishanoyu z travoyu i kamenyami zemleyu pri comu ce perekrittya mozhe dosyagati semi metriv u dovzhinu Zakinchivshi prigotuvannya tvarini pochinayut ukladatisya U centri gnizdovoyi kameri lyagayut najsprijnyatlivishi do holodu molodi babaki yakih dorosli zigrivatimut svoyimi tilami Chastota pulsu skorochuyetsya do p yati udariv na hvilinu osnovnij obmin zvoditsya do minimumu temperatura tila znizhuyetsya z 37 C do 2 3 C vidpovidayuchi temperaturi povitrya v nori Tvarini prokidayutsya kozhni dva tizhni priblizno na 24 godini Zigrivshi svoye tilo do 37 gradusiv voni oporyadzhayutsya ochishayut pidlogu vid poslidu i znovu lyagayut tisno pritisnuvshis odin do odnogo Usi babaki prokidayutsya odnochasno tilki taka sinhronnist dozvolyaye zvesti do minimumu vitratu cinnoyi energiyi Tvarini prokidayutsya i ne za rozkladom yaksho temperatura povitrya v nori staye duzhe nizkoyu Osoblivo chasto prokidayutsya v holodnij nori molodi babaki Dorosli todi pochinayut vorushitisya shob teplom svogo tila pidvishiti temperaturu povitrya RozmnozhennyaMolodi babaki Sparovuvannya vidbuvayetsya pislya zakinchennya splyachki u kvitni travni i prodovzhuyetsya protyagom blizko 2 h tizhniv Tilki alfa samicya simejnoyi grupi mozhe prodovzhiti rid Subpanivni samici takozh vagitniyut prote yihnya borotba z panivnoyu samiceyu yaka vidbuvayetsya peredusim uprodovzh pershih 3 tizhniv vagitnosti zbilshuye koncentraciyu glyukokortikoyidiv u krovi do takogo stupenya sho privodit do pererivannya vagitnosti Rannye sparovuvannya zbilshuye shansi majbutnih ditinchat nakopichiti dostatnij dlya zimivli zapas zhiru Ta vse zh yihni zhirovi zapasi porivnyano menshi nizh u doroslih babakiv Alfa samicya zluchayetsya ne tilki z alfa samcem ale j iz subpanivnimi samcyami Doslidzhennya pokazuyut sho dominantnij samec ne ye batkom blizko 25 ditinchat Subpanivni samci chasto ye potomstvom panivnogo samcya U bagatoh vipadkah voni ye takozh potomstvom alfa samici takim chinom stupin blizkoyi sporidnenosti v mezhah simejnoyi grupi mozhe buti duzhe visokoyu Samici babaka rozmnozhuyutsya ne shoroku a roblyat pauzu mizh dvoma vagitnostyami trivalistyu inodi do 4 rokiv Chi stanut voni pislya zimivli vagitnimi zalezhit nasampered vid masi tila Samici alpijskogo babaka vitrachayut do laktacijnogo periodu zhirovi zapasi yaki voni nakopichili v poperednomu roci Tomu voni mozhut rozmnozhuvatisya tilki todi koli masa tila perevershuye pevnu minimalnu masu Priblizno cherez 5 tizhniv vagitnosti na svit z yavlyayutsya vid 2 h do 6 i golih slipih gluhih i bezzubih ditinchat U serednomu ponos skladayetsya z 4 ditinchat kozhna z yakih pri narodzhenni vazhit blizko 30 g Prote yaksho samicya harchuyetsya nedostatno to vona vinosit yak pravilo tilki odnogo ditincha Ditinchata vidkrivayut ochi priblizno u vici 24 h dniv i vprodovzh 6 tizhniv goduyutsya molokom materi U vici blizko 40 dniv voni vpershe pokidayut noru yihnya masa v cej chas stanovit priblizno 240 g Do cogo momentu voni vzhe mozhut harchuvatisya zelenimi kormami j lishe inodi goduyutsya molokom materi Ditinchata stayut statevozrilimi ne ranishe nizh pislya drugoyi splyachki ale yak pravilo pristupayut do rozmnozhennya tilki pislya tretoyi splyachki Korotki litni misyaci nadayut duzhe korotku fazu rostu sho upovilnyuye stateve dozrivannya u regionah de umovi prozhivannya she suvorishi ditinchata zdatni rozmnozhuvatisya tilki pislya chetvertoyi zimovoyi splyachki U bud yakomu vipadku voni zalishayutsya do dosyagnennya statevoyi zrilosti v simejnij grupi v yakij voni z yavilisya na svit Trivalist zhittyaAlpijski babaki zhivut na voli do 13 15 rokiv Ditinchata chasto ginut pid chas svoyeyi pershoyi splyachki Duzhe visoka smertnist u tvarin yaki pokidayut svoyu simejnu grupu shob vlashtuvati vlasnu dilyanku Taki tvarini u poshukah vidpovidnoyi teritoriyi duzhe chasto ginut vid hizhakiv Okremi doslidzhennya ukazuyut na te sho menshe 50 tvarin perenosyat zimu yaksho yim ne vdalosya do togo chasu sformuvati paru Na vidminu vid nih z tvarin u vici vid dvoh do vosmi rokiv yaki zalishayutsya v simejnij grupi shoroku vid hizhakiv abo protyagom zimi vmirayut lishe blizko 5 osobin Maksimalna trivalist zhittya bula zareyestrovana dlya narodzhenoyi na voli osobini i sklala 17 4 roki VorogiNajnebezpechnishij vorog dlya doroslih babakiv berkut Berkuti v period vivedennya potomstva vbivayut priblizno 70 babakiv Pri comu babaki skladayut do 80 vsiyeyi zdobichi cogo ptaha Prote populyaciyi babakiv ce ne zagrozhuye Dilyanka berkuta ohoplyuye teritoriyu vid 20 do 90 km todi yak babaki u vidpovidnomu zhittyevomu prostori mozhut dosyagati pogoliv ya 40 80 tvarin Lisova kunicya i voron takozh polyuyut na alpijskogo babaka prote tilki na ditinchat Z doroslimi babakami voni ne mozhut vporatisya Napadati na doroslogo alpijskogo babaka inkoli vdayetsya rudij lisici ale tilki todi koli vona kidayetsya na nogo iz zasidki Tomu ruda lisicya voliye polyuvati na molodih babakiv Alpijskij babak i lyudinababakovij zhir Alpijskij babak ne nalezhit do vidiv sho ohoronyayutsya Najbilsha populyaciya v Avstrijskih Alpah nalichuye blizko 30 tis osobin na inshih dilyankah arealu v Italijskih Shvejcarskih i Francuzkih Alpah yihnya chiselnist desho mensha Maksimalna shilnist zareyestrovana u Shvejcariyi vid 40 do 80 doroslih babakiv na km i v Bavariyi 130 150 osobin na km Alpijskij babak vvazhayetsya mislivskoyu dichinoyu U Nimechchini polyuvannya na babaka zaboronene v Avstriyi i Shvejcariyi shoroku vbivayut vid 12 do 16 tis tvarin U deyakih regionah babakiv yak i ranishe vzhivayut u yizhu yak napriklad u Graubyundeni i Forarlberzi Krim togo na nih polyuyut zaradi yihnih silnih rizciv yaki vvazhayutsya mislivskim trofeyem Deyaki selyani namagayutsya ochistiti vid babakiv alpijski luki j pasovisha oskilki yihnya aktivnist iz perekopuvannya gruntu znachno utrudnyaye silskogospodarski roboti Nareshti babakovij zhir vikoristovuyutsya v narodnij medicini hocha doslidzhennya provedeni kilka rokiv tomu vidomoyu farmacevtichnoyu firmoyu Bayer ne pidtverdili cilyushih vlastivostej cogo produktu Shirokomordij alpijskij babak kolis meshkav i na teritoriyi Ukrayinskih Karpat prote na pochatku 20 stolittya buv povnistyu vinishenij Zaraz obgovoryuyutsya sprobi jogo reintrodukciyi bazhanogo cogo zh pidvidu ale cherez jogo neveliku chislennist neobhidni zahodi z ohoroni pereselenoyi populyaciyi sho upovilnit zdijsnennya konkretnih krokiv PidvidiAlpijskij babak maye odin pidvid okrim nominativnogo shirokomordij alpijskij babak Marmota marmota latirostris Kratochvil 1961 Vin poshirenij u girskih masivah Zahidnih Karpat i Tatr na teritoriyi Polshi Chehiyi i Slovachchini Z chasiv lodovikovogo periodu vin meshkaye izolovano vid svoyih rodichiv v Alpah Zagalna chiselnist populyaciyi cogo pidvidu nevelika i stanovit 700 1000 osobin Prote za ostanni 30 rokiv vona zrosla v 1 5 2 razi PosilannyaMarmota marmota The IUCN Red List of Threatened Species Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 14 listopada 2009 W Arnold und F Frey Roos Verzogerte Abwanderung und gemeinschaftliche Jungenfursorge Anpassungen des Alpenmurmeltieres Marmota marmota an eiszeitliche Lebensbedingungen in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 Preleuthner M Pinsker W 1999 Genetische Verarmung des Alpenmurmeltieres Marmota marmota Rodentia Sciuridae in Osterreich Befunde aus Isoenzymanalysen Stapfia 63 129 138 Dimitrij I Bibikow 1996 Die Murmeltiere der Welt Westarp W Arnold Allgemeine Biologie und Lebensweise des Alpenmurmeltieres Marmota marmota in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 U Bruns F Frey Roos T Ruf und W Arnold Nahrungsokologie des Alpenmurmeltieres Marmota marmota und die Bedeutung essentieller Fettsauren in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 K Hacklander U Bruns und W Arnold Reproduktion und Paarungssystem bei Alpenmurmeltieren in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 Alpijskij surok Enciklopediya mir zhivotnyh anim clow ru Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 14 listopada 2009 Katarina Hajnrih Alpijskij surok Chelovek i priroda Deutsche Welle radio Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 14 listopada 2009 Ronald Nowak 1999 Walker s Mammals of the World Richard Weigl 2005 Longevity of Mammals in Captivity a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka Alpijskij babak Murmeltiere Alpine Marmot 12 10 2008 Arhiv originalu za 14 08 2011 Fauna Oficjalny potral promocyjny Rzeczypospolitej Polskiej a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zhittya Ukrayinskih Karpat Arhiv originalu za 5 veresnya 2009 Procitovano 26 listopada 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka LiteraturaW Arnold Allgemeine Biologie und Lebensweise des Alpenmurmeltieres Marmot a marmota in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 W Arnold und F Frey Roos Verzogerte Abwanderung und gemeinschaftliche Jungenfursorge Anpassungen des Alpenmurmeltieres Marmota marmota an eiszeitliche Lebensbedingungen in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 Dimitrij I Bibikow Die Murmeltiere der Welt Westarp 1996 ISBN 3 89432 426 0 U Bruns F Frey Roos T Ruf und W Arnold Nahrungsokologie des Alpenmurmeltieres Marmota marmota und die Bedeutung essentieller Fettsauren in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 K Hacklander U Bruns und W Arnold Reproduktion und Paarungssystem bei Alpenmurmeltieren in Preleuthner und Aubrecht Hrsg 1999 Monika Preleuthner Gerhard Aubrecht Hrsg Murmeltiere Stapfia 63 Oberosterreichisches Landesmuseum Linz 1999 ISBN 3 85474 044 1Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Babak alpijskij