Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ківерцівський національний природний парк «Цу́манська Пу́ща» — національний природний парк в Україні. Розташований у межах Ківерцівського району Волинської області, на території однойменного лісового масиву поблизу селища Цумань, в межиріччі Стиру та Горині. Парк займає 43% відносно усієї площі Цуманської пущі.
 В'їзд до Цуманської пущі | |
| 50°53′17″ пн. ш. 25°51′11″ сх. д. / 50.88805556002777308° пн. ш. 25.85333333002778033° сх. д.Координати: 50°53′17″ пн. ш. 25°51′11″ сх. д. / 50.88805556002777308° пн. ш. 25.85333333002778033° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаВолинська область, Ківерцівський район |
| Найближче місто | Ківерці |
| Площа | 33 475,34 га |
| Засновано | 2010 |
| Оператор | Міністерство екології та природних ресурсів України |
  Національний природний парк «Цуманська пуща» (Волинська область) | |
 Національний природний парк «Цуманська пуща» у Вікісховищі | |
Відповідно до Указу Президента України №203 від 22.02.2010 року «Про створення Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»» та на виконання наказу міністра екології та природних ресурсів України № 523 від 12.12.2011 року «Про затвердження Положення про Ківерцівський національний природний парк «Цуманська пуща»» була проведена юридична дія з реєстрації Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» в Єдиному державному реєстрі 23.09.2015 року.[]
Фізико-географічна характеристика
Саме слово «пуща» в слов'янських мовах означає великий, цільний лісовий масив, що зберігся у майже недоторканому стані. Цуманська пуща (як лісовий масив) розташована між 50° 45' і 51 °03' північної широти та між 25°3' і 26° 07' східної довготи. Загальна площа пущі становить близько 80 000 га (0,8 тис. км²). Площа Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» — 34 467,89 га земель, у тому числі 3 472,71 га земель, що вилучаються та надаються йому в постійне користування, та 30 995,18 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів.
Тектонічна, геологічна та геоморфологічна будова
У тектонічному відношенні Цуманська пуща розташована на Волино-Подільській плиті, яка належить Східноєвропейської платформи. Фундамент її складається з магматичних і метаморфічних гірських порід архейського й ранньопротерозойського віку, розчленованих на окремі блоки.
Цуманська пуща розміщена на двох геоморфологічних формах. На півночі - це Поліська низовина, на півдні - крайня північна частина Волинської височини. Переважно територія пущі належить до Рожище-Цуманського денудаційного району. Тут поширені масиви крейдових поверхонь, підвищені до 200 м, на яких утворилися родючі перегнійно-карбонатні ґрунти (Тростянецький, Журавичинський, Ківерцівський масиви), зрідка трапляються карстові озера.
Як і для Полісся в цілому, для цієї території характерним є вирівняний рельєф. Найнижча точка (163 м над рівнем моря) розташована в південно-східній частині Цуманської пущі на р. Горинь, а найвища (210 м над рівнем моря) — в північній частині, південніше с. Рудники. Отже відносні висоти досягають 57 м. Найбільші локальні перепади висот мають місце біля р. Горинь і становлять приблизно 20 м, відносні висоти на профілях долин менших річок здебільшого не перевищують 5 м. Поверхня утворена переважно флювіогляціальними (водно-льодовиковими) відкладами супіщаного механічного складу. Під ними залягає крейда, яка здебільшого розташована на значній глибині (близько 20 м) і слабо впливає на ґрунти та характер рослинності. Інколи крейдові породи підходять ближче до поверхні, переважно на північно-західному краю Цуманського лісу. Заплави займають невелику площу. Заплава Горині на ділянці річки, що межує з Цуманським лісом, не виявлена. Заплава Кормину має 100-200 м завширшки. Надзаплавні тераси складено породами легшого механічного складу і вкрито значною мірою сосновими лісами.
Клімат
За умовами атмосферної циркуляції Цуманська пуща належить до західної частини атлантико-континентальної області Європейської частини, що обумовлює помірно-континентальний клімат. Впродовж року тут переважає рух атлантичних повітряних мас, хоч часто проникає і повітря арктичного походження.
Загалом клімат характеризується відносно високою вологістю повітря, помірним вологим літом, м'якою похмурою з порівняно стійким сніговим покровом зимою і значною кількістю опадів.
Середня річна сума опадів становить приблизно 600 мм. Середня температура січня -5°С, середня температура липня +І8°С. Сума температур вище 10°С становить 2400-2450°, середня тривалість періоду з температурою понад 5°С — 200-205 днів, а з температурою понад 10°С — 160 днів. Сумарна сонячна радіація — 76 Ккал на см:, кількість годин сонячного сяйва — 1600. Порівняно із середніми для рівнинної частини України показниками клімат території характеризується меншою континентальністю (меншими річними коливаннями температури, більшою кількістю опадів).
Основними кліматичними факторами, що визначають ріст і розвиток рослинного комплексу, є: температура повітря і ґрунту, гідрологічний режим у різні періоди року, швидкість, напрям і повторюваність вітрів, протяжність вегетаційного періоду, сума плюсових температур.
З кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток рослинного комплексу, слід відмітити наявність пізніх весняних та ранніх осінніх заморозків.
Посушливі роки з випаданням опадів до 350 мм трапляються рідко — один раз в 15-20 років.
Поверхневі води
Територія належить до басейну Прип'яті, а точніше до басейнів двох її приток: Стиру і Горині. Найбільшою річкою, яка перетинає Цуманську пущу в східній її частині, є Горинь, права притока Прип'яті. Найбільшими, крім Горині, річками Цуманської пущі є Путилівка, Кормин, Конопелька і Стубла. Річка Кормин — права притока Стиру. В Цуманському лісі розташовані верхня та частково середня течії річки, яка бере початок у центральній частині лісового масиву і тече на північний схід. Русло Кормину майже на всьому протязі каналізоване. В південній частині території протікає із заходу на схід р. Путилівка (нижня її частина) — ліва притока Горині. На Путилівці побудовано кілька ставків. Конопелька — притока Стиру — протікає уздовж західного краю Цуманського лісу з південного сходу на північний захід. Річка Стубла протікає в Цуманському лісі нижньою течією з півдня на північ в його південно-східній частині на території Рівненської області. Стрипа — притока Кормину, тече із заходу на схід північніше від с. Берестяне, у неї впадає р. Млинок, яка протікає трохи південніше; русла обох річок переважно каналізовані. За режимом водозабезпечення річки належать до рівнинних з мішаним типом забезпечення з переважанням атмосферного (снігового та дощового).
У східній частині території, на межі Волинської і Рівненської областей розташоване Чортове болото, на якому є мережа каналів, найбільший з них — Радзивилівський канал — впадає в Кормин з правого боку. Крім Чортового болота на території є багато боліт меншої площі, здебільшого лісових.
Ґрунти
Переважаючими ґрунтами є дерново-підзолисті, в тому числі оглеєні, дернові та болотні ґрунти, а також низинні торфовища. Наявні також болотно-лучні та лучні ґрунти. Дерново-підзолисті ґрунти займають близько двох третин території. За механічним складом переважають легкосупіщані, супіщані і легкосуглинисті ґрунти. За рівнем оглеєння поширені неоглеєні, глеюваті і глеєві різновиди. Найбільшою за площею і найкраще вираженою ділянкою торфовищ є Чортове болото, розташоване у східній частині Цуманського лісу. Вирівнянісгь рельєфу Цуманської пущі, слабкий природний дренаж ґрунтів, їхнє сезонне перезволоження обумовили їхню слабку придатність для використання як орних земель. Це сприяло збереженню на цій території лісової рослинності.
Флора
За фізико-географічним районуванням України (1968), дана територія належить до Цуманського району області Волинського Полісся зони мішаних лісів, а за новим районуванням, наведеним у Географічній енциклопедії України (1993) - до Ківерцівсько-Цуманського району області Волинського Полісся.
За фізико-географічним районуванням України (1968), дана територія належить до Цуманського району області Волинського Полісся зони мішаних лісів, а за новим районуванням, наведеним у Географічній енциклопедії України (1993) — до Ківерцівсько-Цуманського району області Волинського Полісся.
Для Цуманської пущі характерна флора і фауна південної частини Полісся. У масиві переважають широколистяні та сосново-широколистяні ліси. Склад лісу не змінився внаслідок діяльності людей. Росте унікальна для України дугласія, або «хвойний дуб», висота яких може сягати мало не 100 метрів.
На території Цуманської пущі серед інших росте 15 видів рідкісних рослин та мешкає 27 видів унікальних тварин. Значна частина занесена до Червоної книги України (20 видів), Європейського Червоного Списку та Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи. В лісових масивах Цумані є ціла низка угруповань, занесених до Зеленої книги України.
Наприкінці серпня 2023 року на території Цуманської пущі вперше в Україні виявили місце, де росте рідкісна королівська папороть – Osmunda regalis.
Сьогодні Цуманська пуща є одним з небагатьох лісових масивів України, де водяться зубри.
Фауна
За зоогеографічними параметрами територія Цуманської пущі належить до бореальної лісової зоогеографічної зони поліського зоогеографічного округу, західно-волинського зоогеографічного району (Страутман, Татаринов, 1958). За більш сучасними уявленнями (Щербак, 1988) територія Цуманської пущі належить до Бореальної європейсько-сибірської підобласті, Східноєвропейського округу, району мішаного, лісу, підділянки Західне або Волинське Полісся.
Характерними представниками фауни хребетних західно-волинського зоогеографічного району є такі види, як черепаха болотна (Emys orbicularis), лелека чорний (Ciconia nigra), тетерук (Lyrurus tetrix), орябок (Tetrastes bonasia), журавель сірий (Grus grus), баранець великий (Gallinago media), сорокопуд сірий (Lanius excubitor) видра річкова (Lutra lutra), лось (Alces alces), бобер річковий (Castor fiber) та деякі інші.
Викопна плейстоцен-голоценова фауна птахів та ссавців свідчить про те, що протягом плейстоцену і голоцену зазначена територія, що належить до Волинського Полісся, була південною частиною природної лісової зони. Загалом, склад фауни хребетних з тих часів мало змінився.
Характер фауни Цуманської пущі значною мірою визначають її географічне розташування, особливості рельєфу, розподіл та склад рослинності. Наявність на цій території значних площ листяних (дубових та грабово- дубових), мішаних (з переважанням дуба та сосни) та соснових лісів, наявність заболочених ділянок і численних водотоків створюють широку гаму біотопів - саме це є причиною багатства та різноманітності фауни цього унікального куточка Українського Полісся.
Важливим чинником слід визнати й те, що фауна цієї частини Полісся, як і флора, є відносно молодою. Її характеризує наявність помітної кількості пограничноареальних видів, які перебувають тут на південній межі свого поширення (рись, глушець, тетерук, рябчик, чорниш, сорокопуд сірий та деякі інші). У складі фауни Цуманської пущі переважають лісові види - неморальні і бореальні, значну частку становлять широкоареальні види - мешканці луків, водойм та боліт. Представлені тут і тварини-синантропи, які екологічно пов'язані з агроландшафтами, в тому числі й помешканнями людини. За узагальненими даними на території Цуманської пущі виявлено 249 видів хребетних тварин, з них кісткових риб - 23, земноводних -11, плазунів - 7, птахів - 166, ссавців - 42 види.
За співвідношенням між фаунами хребетних зазначеної території, Волині та всієї України, хребетні регіону становлять 64,1 %, а їх класи - 61,3-100 % від волинської фауни і, відповідно, 31,8% та 12,4-69,2% від фауни України. Достатньо високі показники за співвідношенням до Волині (30-67,4 %) та за відношенням до України (11,5-40,3 %) мають види хребетних, які охороняються відповідно до Червоних книг, Червоних списків, міжнародних конвенцій та угод.
Території у складі Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща»
Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають.
До складу території національного природного парку «Цуманська пуща» входять такі об'єкти природно-заповідного фонду України:
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Зубр»
- Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Берестянський»
- Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Кормин»
- Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Горинські крутосхили»
- Заповідне урочище місцевого значення «Цуманьська пуща»
- Заповідне урочище місцевого значення «Божетарня і культура»
- Заповідне урочище місцевого значення «Дубово-сосновий ліс 1»
- Заповідне урочище місцевого значення «Дубово-сосновий ліс 2»
- Заповідне урочище місцевого значення «Дубово-сосновий ліс 3»
- Заповідне урочище місцевого значення «Дубово-сосновий ліс 4»
- Заповідне урочище місцевого значення «Дубово-сосновий ліс 5»
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Макаревичівський»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Богуславський ялинник»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дубово-соснове насадження»
- Зоологічна пам'ятка природи місцевого значення «Урочище Ревні»
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Ділянка дубового лісу»
Стан охорони біорізноманітності
На кінець 2016 року національний парк, порушуючи Указ Президента України, не отримав жодного гектара землі. Нині на території національного парку незаконно розташовані 5 приватних і громадських мисливських господарств — ДП МГ Звірівське, ДП Цуманське ЛГ, Ківерцівська райрада УТМР, ТОВ Майдан Мисливський, ТОВ ВКФ Явір плюс ЛТД, які незаконно отримали в оренду землі національного парку.
Мисливські господарства займають близько 5,7 тис. га, що становить 17 % площі Ківерцівського національного парку. Мисливські господарства незаконно проводять у парку масштабні полювання. Тільки одних мисливських вишок тут налічується понад 100. Є також мисливський будиночок з сауною, маса пасток для тварин, мисливські вольєри, де також триває полювання.
Ще однією екологічною проблемою парку є широкомасштабні рубки головного користування і санітарні рубки, які проводять лісники. Полювання і рубки завдають серйозної шкоди біорізноманітності.
Туристичні маршрути, екскурсії
Зусиллями місцевих активістів створені туристичні маршрути у парку. Серед них — кінний екотуристичний маршрут від села Котів на урочище Чисте болото завдовжки 15 км, водний еколого-просвітницький туристичний маршрут «По річці Путилівці», піший маршрут від смт Цумань по старій вузькоколійці на Чортове болото і далі через річку Кормин до села Берестяне.
Примітки
- Вперше в Україні: в «Цуманській пущі» знайшли рідкісну рослину (фото). Конкурент (інформаційне агентство) (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
- http://ecoethics.ru/ohotnichi-pahanyi-volyini-hotyat-udushit-kivertsovskiy-natsionalnyiy-park-tsumanskaya-pushha/ Охотничьи паханы Волыни хотят удушить Киверцовский национальный парк «Цуманская пуща»
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний природний парк «Цуманська пуща» |
- Про створення парку «Цуманська пуща»
- Природно-заповідний фонд Волинської області
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro nacionalnij park Pro lisovij masiv div Cumanska pusha Kivercivskij nacionalnij prirodnij park Cu manska Pu sha nacionalnij prirodnij park v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Kivercivskogo rajonu Volinskoyi oblasti na teritoriyi odnojmennogo lisovogo masivu poblizu selisha Cuman v mezhirichchi Stiru ta Gorini Park zajmaye 43 vidnosno usiyeyi ploshi Cumanskoyi pushi Nacionalnij prirodnij park Cumanska Pusha V yizd do Cumanskoyi pushiV yizd do Cumanskoyi pushi50 53 17 pn sh 25 51 11 sh d 50 88805556002777308 pn sh 25 85333333002778033 sh d 50 88805556002777308 25 85333333002778033 Koordinati 50 53 17 pn sh 25 51 11 sh d 50 88805556002777308 pn sh 25 85333333002778033 sh d 50 88805556002777308 25 85333333002778033Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Volinska oblast Kivercivskij rajonNajblizhche mistoKiverciPlosha33 475 34 gaZasnovano2010OperatorMinisterstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv UkrayiniNacionalnij prirodnij park Cumanska pusha Volinska oblast Nacionalnij prirodnij park Cumanska pusha u Vikishovishi Vidpovidno do Ukazu Prezidenta Ukrayini 203 vid 22 02 2010 roku Pro stvorennya Kivercivskogo nacionalnogo prirodnogo parku Cumanska pusha ta na vikonannya nakazu ministra ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini 523 vid 12 12 2011 roku Pro zatverdzhennya Polozhennya pro Kivercivskij nacionalnij prirodnij park Cumanska pusha bula provedena yuridichna diya z reyestraciyi Kivercivskogo nacionalnogo prirodnogo parku Cumanska pusha v Yedinomu derzhavnomu reyestri 23 09 2015 roku dzherelo Fiziko geografichna harakteristikaSame slovo pusha v slov yanskih movah oznachaye velikij cilnij lisovij masiv sho zberigsya u majzhe nedotorkanomu stani Cumanska pusha yak lisovij masiv roztashovana mizh 50 45 i 51 03 pivnichnoyi shiroti ta mizh 25 3 i 26 07 shidnoyi dovgoti Zagalna plosha pushi stanovit blizko 80 000 ga 0 8 tis km Plosha Kivercivskogo nacionalnogo prirodnogo parku Cumanska pusha 34 467 89 ga zemel u tomu chisli 3 472 71 ga zemel sho viluchayutsya ta nadayutsya jomu v postijne koristuvannya ta 30 995 18 ga zemel sho vklyuchayutsya do jogo skladu bez viluchennya u zemlekoristuvachiv Tektonichna geologichna ta geomorfologichna budova U tektonichnomu vidnoshenni Cumanska pusha roztashovana na Volino Podilskij pliti yaka nalezhit Shidnoyevropejskoyi platformi Fundament yiyi skladayetsya z magmatichnih i metamorfichnih girskih porid arhejskogo j rannoproterozojskogo viku rozchlenovanih na okremi bloki Cumanska pusha rozmishena na dvoh geomorfologichnih formah Na pivnochi ce Poliska nizovina na pivdni krajnya pivnichna chastina Volinskoyi visochini Perevazhno teritoriya pushi nalezhit do Rozhishe Cumanskogo denudacijnogo rajonu Tut poshireni masivi krejdovih poverhon pidvisheni do 200 m na yakih utvorilisya rodyuchi peregnijno karbonatni grunti Trostyaneckij Zhuravichinskij Kivercivskij masivi zridka traplyayutsya karstovi ozera Yak i dlya Polissya v cilomu dlya ciyeyi teritoriyi harakternim ye virivnyanij relyef Najnizhcha tochka 163 m nad rivnem morya roztashovana v pivdenno shidnij chastini Cumanskoyi pushi na r Gorin a najvisha 210 m nad rivnem morya v pivnichnij chastini pivdennishe s Rudniki Otzhe vidnosni visoti dosyagayut 57 m Najbilshi lokalni perepadi visot mayut misce bilya r Gorin i stanovlyat priblizno 20 m vidnosni visoti na profilyah dolin menshih richok zdebilshogo ne perevishuyut 5 m Poverhnya utvorena perevazhno flyuvioglyacialnimi vodno lodovikovimi vidkladami supishanogo mehanichnogo skladu Pid nimi zalyagaye krejda yaka zdebilshogo roztashovana na znachnij glibini blizko 20 m i slabo vplivaye na grunti ta harakter roslinnosti Inkoli krejdovi porodi pidhodyat blizhche do poverhni perevazhno na pivnichno zahidnomu krayu Cumanskogo lisu Zaplavi zajmayut neveliku ploshu Zaplava Gorini na dilyanci richki sho mezhuye z Cumanskim lisom ne viyavlena Zaplava Korminu maye 100 200 m zavshirshki Nadzaplavni terasi skladeno porodami legshogo mehanichnogo skladu i vkrito znachnoyu miroyu sosnovimi lisami KlimatZa umovami atmosfernoyi cirkulyaciyi Cumanska pusha nalezhit do zahidnoyi chastini atlantiko kontinentalnoyi oblasti Yevropejskoyi chastini sho obumovlyuye pomirno kontinentalnij klimat Vprodovzh roku tut perevazhaye ruh atlantichnih povitryanih mas hoch chasto pronikaye i povitrya arktichnogo pohodzhennya Zagalom klimat harakterizuyetsya vidnosno visokoyu vologistyu povitrya pomirnim vologim litom m yakoyu pohmuroyu z porivnyano stijkim snigovim pokrovom zimoyu i znachnoyu kilkistyu opadiv Serednya richna suma opadiv stanovit priblizno 600 mm Serednya temperatura sichnya 5 S serednya temperatura lipnya I8 S Suma temperatur vishe 10 S stanovit 2400 2450 serednya trivalist periodu z temperaturoyu ponad 5 S 200 205 dniv a z temperaturoyu ponad 10 S 160 dniv Sumarna sonyachna radiaciya 76 Kkal na sm kilkist godin sonyachnogo syajva 1600 Porivnyano iz serednimi dlya rivninnoyi chastini Ukrayini pokaznikami klimat teritoriyi harakterizuyetsya menshoyu kontinentalnistyu menshimi richnimi kolivannyami temperaturi bilshoyu kilkistyu opadiv Osnovnimi klimatichnimi faktorami sho viznachayut rist i rozvitok roslinnogo kompleksu ye temperatura povitrya i gruntu gidrologichnij rezhim u rizni periodi roku shvidkist napryam i povtoryuvanist vitriv protyazhnist vegetacijnogo periodu suma plyusovih temperatur Z klimatichnih faktoriv yaki negativno vplivayut na rist i rozvitok roslinnogo kompleksu slid vidmititi nayavnist piznih vesnyanih ta rannih osinnih zamorozkiv Posushlivi roki z vipadannyam opadiv do 350 mm traplyayutsya ridko odin raz v 15 20 rokiv Poverhnevi vodiCumanski stavi Teritoriya nalezhit do basejnu Prip yati a tochnishe do basejniv dvoh yiyi pritok Stiru i Gorini Najbilshoyu richkoyu yaka peretinaye Cumansku pushu v shidnij yiyi chastini ye Gorin prava pritoka Prip yati Najbilshimi krim Gorini richkami Cumanskoyi pushi ye Putilivka Kormin Konopelka i Stubla Richka Kormin prava pritoka Stiru V Cumanskomu lisi roztashovani verhnya ta chastkovo serednya techiyi richki yaka bere pochatok u centralnij chastini lisovogo masivu i teche na pivnichnij shid Ruslo Korminu majzhe na vsomu protyazi kanalizovane V pivdennij chastini teritoriyi protikaye iz zahodu na shid r Putilivka nizhnya yiyi chastina liva pritoka Gorini Na Putilivci pobudovano kilka stavkiv Konopelka pritoka Stiru protikaye uzdovzh zahidnogo krayu Cumanskogo lisu z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Richka Stubla protikaye v Cumanskomu lisi nizhnoyu techiyeyu z pivdnya na pivnich v jogo pivdenno shidnij chastini na teritoriyi Rivnenskoyi oblasti Stripa pritoka Korminu teche iz zahodu na shid pivnichnishe vid s Berestyane u neyi vpadaye r Mlinok yaka protikaye trohi pivdennishe rusla oboh richok perevazhno kanalizovani Za rezhimom vodozabezpechennya richki nalezhat do rivninnih z mishanim tipom zabezpechennya z perevazhannyam atmosfernogo snigovogo ta doshovogo U shidnij chastini teritoriyi na mezhi Volinskoyi i Rivnenskoyi oblastej roztashovane Chortove boloto na yakomu ye merezha kanaliv najbilshij z nih Radzivilivskij kanal vpadaye v Kormin z pravogo boku Krim Chortovogo bolota na teritoriyi ye bagato bolit menshoyi ploshi zdebilshogo lisovih GruntiPerevazhayuchimi gruntami ye dernovo pidzolisti v tomu chisli ogleyeni dernovi ta bolotni grunti a takozh nizinni torfovisha Nayavni takozh bolotno luchni ta luchni grunti Dernovo pidzolisti grunti zajmayut blizko dvoh tretin teritoriyi Za mehanichnim skladom perevazhayut legkosupishani supishani i legkosuglinisti grunti Za rivnem ogleyennya poshireni neogleyeni gleyuvati i gleyevi riznovidi Najbilshoyu za plosheyu i najkrashe virazhenoyu dilyankoyu torfovish ye Chortove boloto roztashovane u shidnij chastini Cumanskogo lisu Virivnyanisg relyefu Cumanskoyi pushi slabkij prirodnij drenazh gruntiv yihnye sezonne perezvolozhennya obumovili yihnyu slabku pridatnist dlya vikoristannya yak ornih zemel Ce spriyalo zberezhennyu na cij teritoriyi lisovoyi roslinnosti FloraDokladnishe Fitoriznomanittya Cumanskoyi pushi Za fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini 1968 dana teritoriya nalezhit do Cumanskogo rajonu oblasti Volinskogo Polissya zoni mishanih lisiv a za novim rajonuvannyam navedenim u Geografichnij enciklopediyi Ukrayini 1993 do Kivercivsko Cumanskogo rajonu oblasti Volinskogo Polissya Za fiziko geografichnim rajonuvannyam Ukrayini 1968 dana teritoriya nalezhit do Cumanskogo rajonu oblasti Volinskogo Polissya zoni mishanih lisiv a za novim rajonuvannyam navedenim u Geografichnij enciklopediyi Ukrayini 1993 do Kivercivsko Cumanskogo rajonu oblasti Volinskogo Polissya Dlya Cumanskoyi pushi harakterna flora i fauna pivdennoyi chastini Polissya U masivi perevazhayut shirokolistyani ta sosnovo shirokolistyani lisi Sklad lisu ne zminivsya vnaslidok diyalnosti lyudej Roste unikalna dlya Ukrayini duglasiya abo hvojnij dub visota yakih mozhe syagati malo ne 100 metriv Na teritoriyi Cumanskoyi pushi sered inshih roste 15 vidiv ridkisnih roslin ta meshkaye 27 vidiv unikalnih tvarin Znachna chastina zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini 20 vidiv Yevropejskogo Chervonogo Spisku ta Chervonoyi knigi Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi V lisovih masivah Cumani ye cila nizka ugrupovan zanesenih do Zelenoyi knigi Ukrayini Naprikinci serpnya 2023 roku na teritoriyi Cumanskoyi pushi vpershe v Ukrayini viyavili misce de roste ridkisna korolivska paporot Osmunda regalis Sogodni Cumanska pusha ye odnim z nebagatoh lisovih masiviv Ukrayini de vodyatsya zubri FaunaDokladnishe Faunistichne riznomanittya Cumanskoyi pushi Za zoogeografichnimi parametrami teritoriya Cumanskoyi pushi nalezhit do borealnoyi lisovoyi zoogeografichnoyi zoni poliskogo zoogeografichnogo okrugu zahidno volinskogo zoogeografichnogo rajonu Strautman Tatarinov 1958 Za bilsh suchasnimi uyavlennyami Sherbak 1988 teritoriya Cumanskoyi pushi nalezhit do Borealnoyi yevropejsko sibirskoyi pidoblasti Shidnoyevropejskogo okrugu rajonu mishanogo lisu piddilyanki Zahidne abo Volinske Polissya Harakternimi predstavnikami fauni hrebetnih zahidno volinskogo zoogeografichnogo rajonu ye taki vidi yak cherepaha bolotna Emys orbicularis leleka chornij Ciconia nigra teteruk Lyrurus tetrix oryabok Tetrastes bonasia zhuravel sirij Grus grus baranec velikij Gallinago media sorokopud sirij Lanius excubitor vidra richkova Lutra lutra los Alces alces bober richkovij Castor fiber ta deyaki inshi Vikopna plejstocen golocenova fauna ptahiv ta ssavciv svidchit pro te sho protyagom plejstocenu i golocenu zaznachena teritoriya sho nalezhit do Volinskogo Polissya bula pivdennoyu chastinoyu prirodnoyi lisovoyi zoni Zagalom sklad fauni hrebetnih z tih chasiv malo zminivsya Harakter fauni Cumanskoyi pushi znachnoyu miroyu viznachayut yiyi geografichne roztashuvannya osoblivosti relyefu rozpodil ta sklad roslinnosti Nayavnist na cij teritoriyi znachnih plosh listyanih dubovih ta grabovo dubovih mishanih z perevazhannyam duba ta sosni ta sosnovih lisiv nayavnist zabolochenih dilyanok i chislennih vodotokiv stvoryuyut shiroku gamu biotopiv same ce ye prichinoyu bagatstva ta riznomanitnosti fauni cogo unikalnogo kutochka Ukrayinskogo Polissya Vazhlivim chinnikom slid viznati j te sho fauna ciyeyi chastini Polissya yak i flora ye vidnosno molodoyu Yiyi harakterizuye nayavnist pomitnoyi kilkosti pogranichnoarealnih vidiv yaki perebuvayut tut na pivdennij mezhi svogo poshirennya ris glushec teteruk ryabchik chornish sorokopud sirij ta deyaki inshi U skladi fauni Cumanskoyi pushi perevazhayut lisovi vidi nemoralni i borealni znachnu chastku stanovlyat shirokoarealni vidi meshkanci lukiv vodojm ta bolit Predstavleni tut i tvarini sinantropi yaki ekologichno pov yazani z agrolandshaftami v tomu chisli j pomeshkannyami lyudini Za uzagalnenimi danimi na teritoriyi Cumanskoyi pushi viyavleno 249 vidiv hrebetnih tvarin z nih kistkovih rib 23 zemnovodnih 11 plazuniv 7 ptahiv 166 ssavciv 42 vidi Za spivvidnoshennyam mizh faunami hrebetnih zaznachenoyi teritoriyi Volini ta vsiyeyi Ukrayini hrebetni regionu stanovlyat 64 1 a yih klasi 61 3 100 vid volinskoyi fauni i vidpovidno 31 8 ta 12 4 69 2 vid fauni Ukrayini Dostatno visoki pokazniki za spivvidnoshennyam do Volini 30 67 4 ta za vidnoshennyam do Ukrayini 11 5 40 3 mayut vidi hrebetnih yaki ohoronyayutsya vidpovidno do Chervonih knig Chervonih spiskiv mizhnarodnih konvencij ta ugod Teritoriyi u skladi Kivercivskogo nacionalnogo prirodnogo parku Cumanska pusha Dokladnishe Teritoriyi PZF u skladi Kivercivskogo nacionalnogo prirodnogo parku Cumanska pusha Logotip parku Neridko ogoloshennyu nacionalnogo parku abo zapovidnika pereduye stvorennya odnogo abo kilkoh ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya V rezultati velikij NPP faktichno poglinaye ranishe stvoreni PZF Prote yihnij status zazvichaj zberigayut Do skladu teritoriyi nacionalnogo prirodnogo parku Cumanska pusha vhodyat taki ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Ukrayini Zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Zubr Zagalnozoologichnij zakaznik miscevogo znachennya Berestyanskij Landshaftnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Kormin Kompleksna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Gorinski krutoshili Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Cumanska pusha Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Bozhetarnya i kultura Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Dubovo sosnovij lis 1 Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Dubovo sosnovij lis 2 Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Dubovo sosnovij lis 3 Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Dubovo sosnovij lis 4 Zapovidne urochishe miscevogo znachennya Dubovo sosnovij lis 5 Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Makarevichivskij Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Boguslavskij yalinnik Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dubovo sosnove nasadzhennya Zoologichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Urochishe Revni Botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Dilyanka dubovogo lisu Stan ohoroni bioriznomanitnostiNa kinec 2016 roku nacionalnij park porushuyuchi Ukaz Prezidenta Ukrayini ne otrimav zhodnogo gektara zemli Nini na teritoriyi nacionalnogo parku nezakonno roztashovani 5 privatnih i gromadskih mislivskih gospodarstv DP MG Zvirivske DP Cumanske LG Kivercivska rajrada UTMR TOV Majdan Mislivskij TOV VKF Yavir plyus LTD yaki nezakonno otrimali v orendu zemli nacionalnogo parku Mislivski gospodarstva zajmayut blizko 5 7 tis ga sho stanovit 17 ploshi Kivercivskogo nacionalnogo parku Mislivski gospodarstva nezakonno provodyat u parku masshtabni polyuvannya Tilki odnih mislivskih vishok tut nalichuyetsya ponad 100 Ye takozh mislivskij budinochok z saunoyu masa pastok dlya tvarin mislivski volyeri de takozh trivaye polyuvannya She odniyeyu ekologichnoyu problemoyu parku ye shirokomasshtabni rubki golovnogo koristuvannya i sanitarni rubki yaki provodyat lisniki Polyuvannya i rubki zavdayut serjoznoyi shkodi bioriznomanitnosti Turistichni marshruti ekskursiyiZusillyami miscevih aktivistiv stvoreni turistichni marshruti u parku Sered nih kinnij ekoturistichnij marshrut vid sela Kotiv na urochishe Chiste boloto zavdovzhki 15 km vodnij ekologo prosvitnickij turistichnij marshrut Po richci Putilivci pishij marshrut vid smt Cuman po starij vuzkokolijci na Chortove boloto i dali cherez richku Kormin do sela Berestyane PrimitkiVpershe v Ukrayini v Cumanskij pushi znajshli ridkisnu roslinu foto Konkurent informacijne agentstvo ukr Procitovano 27 serpnya 2023 http ecoethics ru ohotnichi pahanyi volyini hotyat udushit kivertsovskiy natsionalnyiy park tsumanskaya pushha Ohotnichi pahany Volyni hotyat udushit Kivercovskij nacionalnyj park Cumanskaya pusha PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nacionalnij prirodnij park Cumanska pusha Pro stvorennya parku Cumanska pusha Prirodno zapovidnij fond Volinskoyi oblasti