Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
фауністичне різноманіття Цуманської пущі представлене в основному лісовими видами — неморальні (лат. nemoralis — лісовий) і бореальні, значну частку становлять широкоареальні види — мешканці луків, водойм та боліт. Представлені тут тварини-синантропи, які екологічно пов'язані з агроландшафтами, в тому числі й помешканнями людини. За узагальненими даними на території Цуманської пущі виявлено 249 видів хребетних тварин, з них кісткових риб — 23, земноводних -11, плазунів — 7, птахів — 166, ссавців — 42 види.
Історія досліджень
Перші писемні свідчення щодо надзвичайного багатства тваринного світу Цуманських лісів ми знаходимо в Літописі, у частині, де йдеться про Луцький з'їзд монархів Європи 1492 року. Згідно з цим історичним документом до столу вінценосних осіб та їхньої світи щодня протягом двох місяців із лісів Цуманської пущі постачали м'ясо зубрів, лосів, кабанів та інших тварин.
В цілому слід визнати, що до останнього часу у фауністичному відношенні Цуманська пуща була вивчена недостатньо. У першій половині XX століття в цьому районі спорадично працювали відомі західноукраїнські зоологи Ф. І. Страутман та К. О. Татаринов, які зібрали фрагментарні матеріали щодо хребетних тварин і навели їх у своїх узагальнювальих працях.
У кінці XX століття хребетних тварин регіону, переважно птахів, спорадично вивчали М. В. Химин та деякі інші дослідники. Регулярне вивчення природних комплексів Цуманської пущі розпочалось з 2002 року. Цю роботу очолив Науковий центр заповідної справи Мінекоресурсів України, який організував кілька комплексних експедицій, зокрема і з вивчення фауни (збирались дані щодо видового складу, чисельності окремих видів, територіального та біотопічного розподілу переважно хребетних тварин, а також матеріали щодо раритетної компоненти фауни). Тоді ж співробітники Інституту зоології НАН України О. О. Байдашников, З. Л. Берест та О. Ю. Мороз, яких Науковий центр залучав до польових досліджень, розпочали вивчення безхребетних тварин Цуманських лісів.
Загальна характеристика
За зоогеографічними параметрами територія Цуманської пущі належить до бореальної лісової зоогеографічної зони поліського зоогеографічного округу, західно-волинського зоогеографічного району (Страутман, Татаринов, 1958). За більш сучасними уявленнями (Щербак, 1988) територія Цуманської пущі належить до Бореальної європейсько-сибірської підобласті, Східноєвропейського округу, району мішаного, листяного лісу та лісостепу, підділянки Західне або Волинське Полісся.
Характерними представниками фауни хребетних західно-волинського зоогеографічного району є такі види, як черепаха болотна (Emys orbicularis), лелека чорний (Ciconia nigra), тетерук (Lyrurus tetrix), орябок (Tetrastes bonasia), журавель сірий (Grus grus), баранець великий (Gallinago media), сорокопуд сірий (Lanius excubitor) видра річкова (Lutra lutra), лось (Alces alces), бобер річковий (Castor fiber) та деякі інші.
Викопна плейстоцен-голоценова фауна птахів та ссавців свідчить про те, що протягом плейстоцену і голоцену зазначена територія, що належить до Волинського Полісся, була південною частиною природної лісової зони. Загалом, склад фауни хребетних з тих часів мало змінився.
Характер фауни Цуманської пущі значною мірою визначають її географічне розташування, особливості рельєфу, розподіл та склад рослинності. Наявність на цій території значних площ листяних (дубових та грабово- дубових), мішаних (з переважанням дуба та сосни) та соснових лісів, наявність заболочених ділянок і численних водотоків створюють широку гаму біотопів — саме це є причиною багатства та різноманітності фауни цього унікального куточка Українського Полісся.
Важливим чинником слід визнати й те, що фауна цієї частини Полісся, як і флора, є відносно молодою. Її характеризує наявність помітної кількості погра- ничноареальних видів, які перебувають тут на південній межі свого поширення (рись, глушень, тетерук, рябчик, чорниш, сорокопуд сірий та деякі інші). У складі фауни Цуманської пущі переважають лісові види — неморальні і бореальні, значну частку становлять широкоареальні види — мешканці луків, водойм та боліт. Представлені тут і тварини-синантропи, які екологічно пов'язані з агроландшафтами, в тому числі й помешканнями людини. За узагальненими даними на території Цуманської пущі виявлено 249 видів хребетних тварин, з них кісткових риб — 23, земноводних -11, плазунів — 7, птахів — 166, ссавців — 42 види.
За співвідношенням між фаунами хребетних зазначеної території, Волині та всієї України, хребетні регіону становлять 64,1 %, а їх класи — 61,3-100 % від волинської фауни і, відповідно, 31,8 % та 12,4-69,2 % від фауни України. Достатньо високі показники за співвідношенням до Волині (30-67,4 %) та за відношенням до України (11,5-40,3 %) мають види хребетних, які охороняються відповідно до Червоних книг, Червоних списків, міжнародних конвенцій та угод.
Основні фауністичні комплекси
Аналіз біотопічного розподілу хребетних тварин на території Цуманської пущі дозволяє виділити 6 основних фауністичних комплексів.
Фауністичний комплекс широколистяних лісів
Характерний для значних площ і є одним із найбагатших. У ньому представлений 131 вид хребетних, зокрема 84 види птахів, серед яких переважають горобцеподібні (Passeriformes). Ссавці, плазуни та земноводні представлені в цьому комплексі значно меншою кількістю видів. Типовими видами для цього комплексу є, зокрема, жаба гостроморда (Rana arvalis), зяблик (Fringilla coelebs), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), дятел середній (Dendrocopos medius), вівчарик жовтобровий (Phylloscopus sibilatrix), вільшанка (Erithacus rubeculd), синиці блакитна (Parus caeruleus) та велика (Parus major), дрозди співочий (Turdus philomelos) та чорний (Turdus merula), куниця лісова (Martes martes), вовчок горішниковий (Muscardinus avellanarius), сарна європейська (Capreolus capreolus) та деякі інші. Характеризований фауністичний комплекс в орнітофауністичному відношенні є одним з найбагатших і становить понад 90 % від кількості видів птахів загального західноукраїнського орнітокомплексу широколистяних лісів (Горбань, 1992). Значною є чисельність окремих видів птахів. Так, наприклад, у стиглих та пристигаючих грабово-дубових ділянках щільність мухоловки білошийої становить 1,4-4 пар/км2, а дятла середнього — 5-12,9 пар/км2. Щільність інших видів птахів така: вівчарика жовтобрового — 1,7-8 пар/км2, синиці блакитної- 1,4-19 пар/км2, зяблика- 1,7-33 пар/км2.
У цьому фауністичному комплексі також представлено найбільшу кількість рідкісних видів хребетних тварин: 15 видів, занесених до Червоної книги України (71,4 % від усієї кількості червонокнижних хребетних, що зустрічаються на досліджуваній території) — мідянка (Coronella austriaca), лелека чорний, лунь польовий (Circus cyaneus), змієїд (Circaetus gallicus), підорлик малий (Aquila ротагіпа), беркут (Aquila chrysaetus), орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla), журавель сірий, пугач (Bubo bubo), сорокопуд сірий, рись звичайна (Lynx lynx), горностай (Mustela erminea), норка європейська (Mustela lutreola), борсук (Meles meles) і бізон європейський (Bison bonasus), 8 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (100 %) — орлан-білохвіст, деркач (Crex сгех), рись звичайна, вовк (Canis lupus), ведмідь бурий (Ursus arctos), видра річкова, вовчок горішниковий і бізон європейський; 11 видів, занесених до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (73,3 %) — тритон гребенястий (Trilurus crislatus), кумка звичайна (Bombina bombina), квакша (Hyla arborea), черепаха болотна, ящірка живородна (Lacerta vivipara), деркач, норка європейська, видра річкова, бобер річковий, вивірка звичайна (Sciurus vulgaris) і бізон європейський.
Фауністичний комплекс соснових лісів
Представлений на значній площі, але він помітно бідніший за видовим складом. Причому найбіднішими за цим показником є молоді культури сосни (особливо непроріджені), більш багатими середньовікові і пристигаючі насадження, а також сосняки з домішкою ялини звичайної, дуба звичайного та інших порід і з добре розвиненим підліском. У цьому фауністичному комплексі нараховано 101 вид хребетних тварин.
Перше місце як за видовим складом, так і за чисельністю займають птахи (67 видів), серед яких домінують горобцеподібні. У меншій кількості трапляються ссавці, земноводні та плазуни. Типовими представниками цього комплексу є, зокрема, жаба гостроморда, дятел звичайний (Dendrocopus major), зяблик, вівчарик-ковалик, дрізд співочий, вільшанка, дрізд чорний, золотомушка жовточуба (Regulus regulus), гаїчка чорноголова (Farns monlanus), синиця чубата (Parus cristatus) та велика, білка звичайна та інші.
Для цього комплексу щільність зокрема дятла звичайного становить 5-20 пар/км2, щеврика лісового (Anthus trivialis) — 0,8-17,5 пар/га, зяблика — 10-122,5 пар/км2, дрозда співочого — 0,8-7,5 пар/км2, дрозда чорного — 6-15 пар/км2. Мисливські види ссавців у цьому фауністичному комплексі щільністю поступаються широколистяним лісам, що пов'язано передусім із захисними функціями та кормовою базою.
У цьому фауністичному комплексі також представлено велику кількість рідкісних видів хребетних тварин: 14 видів, занесених до Червоної книги України (66,6 % від усієї кількості червонокнижних хребетних, що зустрічаються на досліджуваній території) — мідянка, лелека чорний, змієїд, підорлик малий, орлан-білохвіст, глушець, журавель сірий, пугач, сорокопуд сірий, рись звичайна, горностай, норка європейська, борсук і бізон європейський; 5 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (62,5 %) — орлан- білохвіст, рись звичайна, вовк, видра річкова і бізон європейський; 6 видів, занесених до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (40,0 %) — кумка звичайна, черепаха болотна, ящірка живородна, норка європейська, білка звичайна і бізон європейський.
Фауністичний комплекс лук
Характерний для незначних площ і є дещо біднішим за видовим складом, порівняно із лісовими. Склад хребетних формують представники 90 видів. У цьому фауністичному комплексі найбільш представлено ссавців (23 види) і птахів (53 види), дещо менш чисельними є земноводні та плазуни. Серед останніх переважають мігруючі види. До типових представників цього комплексу належать ропухи зелена (Bufo viridis) і сіра (Bufo bufo), ящірки прудка (Lacerta agilis) та живородна, чайка (Vanellus vanellus), жайворонок польовий (Alauda arvensis), шеврик лучний (Anthus pratensis), плиска жовта (Motacilla flava), трав'янка лучна (Saxicola rubetrd), вівсянка очеретяна (Emberiza schoeniclus), ласка (Mustela nivalis), заєць сірий (Lepus europaeus), мишка лучна (Micromys minutus).
Щільність окремих видів птахів у цих комплексах є низькою, що свідчить про наявність переважно малопродуктивних лук, сформованих на супіщаних ґрунтах, а також на--осушених торфовищах у долинах малих річок. Так, для плиски жовтої і трав'янки лучної щільність становить менше 1 пари/км2. Низькою є щільність чайки — менше І пари/км2, за щільності виду для Середньої Європи 1-10 пар/км2.
У цьому фауністичному комплексі також представлено значну кількість рідкісних видів хребетних тварин: 11 видів, занесених до Червоної книги України (52,3 % від усієї кількості червонокнижних хребетних, що зустрічаються на досліджуваній території) — лелека чорний, лунь польовий, змієїд, підорлик малий, журавель сірий, пугач, сорокопуд сірий, горностай, норка європейська, видра річкова, бізон європейський; 5 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (62,5 %) — орлан-білохвіст, деркач, вовк, видра річкова, бізон європейський; 5 видів, занесених до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (33,3 %) — кумка звичайна, деркач, норка європейська, видра річкова, бізон європейський.
Фауністичний комплекс боліт
Представлено на незначних площах і він є одним з найбідніших за видовим складом хребетних, який формують представники 72 видів. У цьому фауністичному комплексі найбільш представлено птахів (38) і ссавців (17 видів), значно менше тут земноводних і плазунів. До типових представників цього комплексу належать жаба гостроморда, ящірка живородна, вуж звичайний (Natrix natrix), журавель сірий, баранець звичайний (Gallinago gallinago), вівсянка очеретяна, горностай. При цьому раніше звичайний для цього комплексу баранець звичайний помітно скоротив свою чисельність через осушення заплав малих річок. Незначна щільність тут, зокрема, луня очеретяного (Circus aeruginosas) — до 2 пар/км2.
У цьому фауністичному комплексі також представлено найбільшу кількість рідкісних видів хребетних тварин: 11 видів, занесених до Червоної книги України (56,8 % від усієї кількості червонокнижних хребетних, що зустрічаються на досліджуваній території) — лелека чорний, лунь польовий, змієїд, підорлик малий, глушець, журавель сірий, пугач, сорокопуд сірий, горностай, норка європейська і видра річкова; 3 види, занесені до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (37,5 %) — деркач, вовк і видра річкова; 8 видів, занесених до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (53,3 %) — тритон гребенястий, кумка звичайна, квакша, черепаха болотна, ящірка живородна, деркач, норка європейська і видра річкова.
Фауністичний комплекс водойм
Представлено на незначній площі, проте він є одним з найбагатших за видовим складом — хребетних у ньому нараховується 124 види. Найбільш характерною групою для цього фауністичного комплексу є птахи (72 види), зокрема водоплавні та навколоводні, а також кісткові риби, Ссавців представлено 16 видами. До типових представників цього комплексу належать жаби ставкова (Rana esculenta) та озерна (Rana ridibunda), черепаха болотна, пірникози мала (Podiceps ruficollis) та велика (Podiceps cristatus), крижень (Anas platyrhynchos), лунь очеретяний (Circus aeruginosas), курочка водяна (Gallinula chloropus), лиска (Fulica atra), крячок річковий (Sterna hirundo, очеретянки ставкова (Acrocephalus scirpaceus) та велика (Acrocephalus arundinaceus), бобер, нориця водяна (Arvicola amphibius) та деякі інші.
Серед специфічних видів, які важко піддаються реєстрації унаслідок потайного способу життя варто відмітити пірникозу малу і погонича малого (Porzana parva), які хоча і є відносно рідкісними, проте заселяють переважну більшість водойм, в тому числі й лісові стави (пірникоза мала). Чисельність цих видів на окремих водоймах (6-40 га) становить 1-2 пари.
Індикаторними видами цих угідь та їхнього екологічного стану є бобер річко- вий, нориця водяна та черепаха болотна. Остання помітно скоротила свою чисель- ність унаслідок тотального розорювання їх кладок лисицею та деякими іншими ссавцями. У цьому комплексі природним шляхом з'явилася акліматизована дещо раніше в інших місцях ондатра (Ondatra zibethicus), чисельність якої спочатку була відносно високою, а тепер (як і в інших місцях) зменшилась.
У зв'язку із маловодністю цієї території (відсутність середніх та великих річок, озер, комплексів ставів тощо), водоплавні та водно-болотяні птахи, в тому числі і мисливські, мають низьку чисельність. Про дефіцит місць гніздування водоплавних птахів за наявності відносно непоганої кормової бази свідчить той факт, що більшість крижнів і чирянок великих (Anas querquedula) гніздяться по меліоративних канавах навіть серед напівзімкнутих лісових ділянок.
У цьому фауністичному комплексі також представлено значну кількість рідкісних видів хребетних тварин: 8 видів, занесених до Червоної книги України (28 % від усієї кількості червонокнижних хребетних, що зустрічаються на досліджуваній площі) — лелека чорний, чернь білоока, гоголь, скопа, орлан- білохвіст, горностай, норка європейська і видра річкова; 2 види, занесені до Європейського Червоного списку тварин, що зперебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (25 %) — орлан-білохвіст і видра річкова; 8 видів, занесених до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (53,3 %) — карась золотистий, бичок річковий, тритон гребенястий, кумка звичайна, квакша, черепаха болотна, видра річкова і бобер річковий.
Фауністичний комплекс населених пунктів та агроландшафтів
Цей комплекс хоча і займає порівняно незначну площу, проте є одним з відносно багатих за видовим складом — представляє 91 вид хребетних тварин, зокрема 70 видів птахів і 15 видів ссавців; значно менше туг мешкає земноводних і плазунів. До типових представників цього комплексу належать ропуха сіра, жайворонок польовий, горобці польовий (Passer montanus) та хатній (Passer domesticus), ластівка сільська (Hirundo rustica), миша звичайна (Mus nmsculus), пацюк мандрівний (Rattus norvegicus) та деякі інші.
Щільність населення окремих птахів така: жайворонок польовий — 2-25 пар/км2, плиска жовта і трав'янка лучна — до 5 пар/км2.
У цілому тваринний світ агроландшафтів збіднений, навіть порівняно із суміжними ділянками, що зумовлено передусім низькими якостями супіщаних ґрунтів, а відтак — збідненістю рослинних кормів, необроблюваністю значної частини сільськогосподарських земель та їх забур'яненістю.
Для цього комплексу (зокрема у населених пунктах) відмічено 2 нових види, які, природно розширяючи свій ареал, мешкають тут з 1970-80-х років — це горлиця садова (Streptopelia decaocto) і дятел сирійський (Dendrocopos syhacus). У цьому фауністичному комплексі також представлено певну кількість рід- кісних видів хребетних тварин: 5 видів, занесених до Червоної книги України (23,8 % від усієї кількості червонокнижних хребетних, що зустрічаються на досліджуваній території) — лунь польовий, балобан, сорокопуд сірий, горностай і бізон європейський; 2 види, занесені до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (25 %) — деркач і бізон європейський; 2 види, занесені до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (13,3 %) — деркач і бізон європейський. Раритетна компонента фауни хребетних тварин За результатами багаторічних досліджень фауни хребетних на характеризованій території зареєстровано 21 вид, занесений до Червоної книги України (1994): мідянка, лелека чорний, чернь білоока (Aythya пугоса), гоголь (Bucephala clangula), скопа (Pandion haliaetus), лунь польовий, змієїд, підорлик малий, беркут, орлан-білохвіст, балобан (Falco cherrug), глушець (Telrao urogallus), журавель сірий, пугач, сорокопуд сірий, рись звичайна, горностай, норка європейська, борсук, видра річкова, бізон європейський, 8 видів, занесених до Європейського Червоного списку тварин, що перебувають під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991): орлан-білохвіст, деркач, рись звичайна, вовк, ведмідь бурий, видра річкова, вовчок горішниковий, бізон європейський та 15 видів, занесених до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи (Red List IUCN, 2000): карась золотистий (Carassius carassius), бичок річковий (Nzogobms fluviatilis), тритон гребенястий, кумка звичайна, квакша, черепаха болотна, ящірка живородна, чернь білоока, деркач, баранець великий, норка європейська, видра річкова, бобер річковий, білка звичайна, бізон європейський.
Крім того на досліджуваній території зустрічається 206 видів хребетних, віднесених до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, 1979), або Бернської конвенції (Конвенція 1998 р.), 31 вид птахів, віднесенй до Угоди про збереження афро- свразійських мііруючих водно-болотяних птахів (Угода 1999 р.), 3 види кажанів, віднесені до Угоди про збереження кажанів в Європі, 29 видів хребетних, віднесених до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, або Вашингтонської конвенції (CITES).
За міжнародними критеріями ІВА-територій (території, важливі для збереження видового різноманіття та кількісного багатства птахів) Цуманську пущу віднесено до Українського та Європейського каталогів ІВА-територій. Це стало можливим завдяки показникам чисельності окремих видів, зокрема — лелеки чорного, підорлика малого, журавля сірого, деркача і пугача, а також малочисельних видів, зокрема — луня лучного Circus pygargus (1-2 гніздові пари), сови сірої Strix aluco (15-25 гніздових пар) і дятла середнього (120—180 гніздових пар).
Рідкісні види хребетних тварин
- Мідянка Coronella austriaca Laur. Рідкісний вид, що зустрічається поодинокими особинами на сонячних галявинах та узліссях широколистяних лісів Горянського та Цуманського лісництв Цуманського держлісгоспу і Звірівського та Муравищенського лісництв Ківерцівського держлісгоспу. На окремих ділянках щільність становить 0-2 ос./км2, а середні показники — менше 0,1 ос./км2. Занесена до Червоної книги України (1994).
- Лелека чорний Ciconia nigra (L.). Рідкісний вид, що гніздиться у важкодоступних лісових масивах, часто заболочених, на ділянках зі старими вільховими та дубово-сосновими лісами. Зустрічається у Берестянському, Горянському, Партизанському, Холоневичівському і Цуманському лісництвах Цуманського держлісгоспу, Звірівському, Муравищенському і Сокиричівському лісництвах Ківерцівського держлісгоспу, а також під час харчування на луках і болотах уздовж річок Конопельки, Кормин та Сичівки і Радзивилівського каналу. На зазначеній території гніздиться 10-15 пар. Перелітний птах, зустрічається з квітня по жовтень. Занесений до Червоної книги України, охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення. За зазначеною чисельністю виду, який належить за класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значущості до категорії, що мають несприятливий охоронний статус (SPEC3), територія, на якій він перебуває, підпадає під міжнародні критерії виділення ІВА-територій — тобто належить до територій, що забезпечують існування видів з несприятливим охоронним статусом в Європі (категорія В2).
- Чернь білоока Aythya nyroca (Giild.). Рідкісний вид, ймовірно зниклий з території, який гніздився (1-2 пари) на ставах Богуславка у 1960-80-х роках. Останні спостереження стосуються початку 1990-х років, коли на ставах спостерігалися, очевидно, пролітні поодинокі особини. Можлива поява виду в майбутньому. Перелітний птах, зустрічається з квітня по вересень. Занесений до Червоної книги України, Червоного списку МСОП, Конвенції про міжнародну торгівлю дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення, Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів. За класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значущості належить до категорії видів всесвітньої природоохоронної значущості (SPEC1), тобто є глобально вразливим видом.
- Гоголь Bucepftala clangula (L.). Рідкісний вид, що спостерігається лише в окремі роки (травень 2003 р.), зокрема на невеличких лісових водоймах, проте імовірність гніздування незначна через відсутність придатних для гніздування місць. Занесений до Червоної книги України (1994), Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотяних птахів (1996).
- Скопа Pandion haliaetus (L.). Рідкісний вид, що в окремі роки (1996, 1997) спостерігається на ставах Богуславка як під час міграцій, так і у гніздовий період. Спостерігалися поодинокі особини. Перелітний птах, зустрічається з квітня по жовтень. Занесений до Червоної книги України, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.
- Лунь польовий Circus cyaneus (L.). Рідкісний вид, що трапляється переважно під час міграцій. Відомі факти гніздування на вирубках та узліссях заболочених ділянок лісу Ківерцівського держлісгоспу. Занесений до Червоної книги України знаходиться під охороною Конвенції про охорону дикої фауни і флори та природних середовищ існування в Європі.
- Змієїд Circaetus gallicus (Gm.). Рідкісний гніздовий (1-2 пари) вид Зві- рівського та Муравищенського лісництв Ківерцівського держлісгоспу. Занесено до Червоної книги України, охороняється Конвенцією про охорону дикої фауни і флори та природних середовищ існування в Європі, Конвенції про міжнародну торгівлю дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.
- Підорлик малий Aquila pomarina C.L.Brehm. Рідкісний вид, що гніздиться у важкодоступних лісових масивах, часто заболочених, серед старих вільхових, дубово-соснових лісів. Зустрічається у Берестянському, Горинському га Партизанському лісництвах Цуманського держлісгоспу, Звірівському, Ківерцівському, Муравищенському та Сокиричівському лісництвах Ківерцівського держлісгоспу. Під час харчування зустрічається на луках, болотах уздовж р. Кормин і Радзивилівського каналу. На зазначеній території гніздиться 5-7 пар. Спостерігалися поодинокі дорослі особини або пари, а також молоді та нестатево зрілі птахи. Занесений до Червоної книги України. Охороняється Конвенцією CITES.
- Беркут Aquila chrysaeios (L.). Дуже рідкісний вид. За останні ЗО років відомий лише один (1986 р.) достовірний випадок гніздування (Волове очко…, 1993). Занесений до Червоної книги України, Червоного списку МСОП, додатку Конвенції про міжнародну торгівлю дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення.
- Орлан-білохвіст Haliaeetus albicilla (L.). Рідкісний вид, який спостерігається в окремі зими (2000, 2003) у Звірівському і Муравищенському лісництвах Ківерцівського держлісгоспу. Занесений до Червоної книги України, Сиропейського Червоного списку, Червоного списку МСОП. Охороняється Конвенцією CITES.
- Балобан Falco cherrug Gray. Рідкісний прольотний вид. В окремі роки (1990-і) трапляються поодинокі особини на пасовищах, перелісках і луках. Занесений до Червоної книги України, Червоного списку МСОП. Охороняється Конвенцією CITES.
- Глухар, глушець Tetrao urogallus L. Рідкісний вид, очевидно зниклий з території. Гніздився у соснових лісах (1-3 пари) до середини 1980-х років Останні спостереження відносяться до початку 1990-х років, коли відмічалися окремі особини. Зустрічався у Берестянському лісництві Цуманського держлісгоспу. Можлива поява виду в майбутньому. Занесений до Червоної книги України. 13. Журавель сірий Grus grus (L.). Рідкісний вид, що гніздиться на важкодоступних болотах серед лісових масивів та уздовж Радзивилівського каналу та р. Кормин. Зустрічається у Берестянському, Горинському, Холоневичівському лісництвах Цуманського держлісгоспу, Звірівському, Муравищенському лісництвах Ківерцівського держлісгоспу, а також під час харчування на луках і болотах уздовж р. Кормин та Радзивилівського каналу. На зазначеній території гніздиться 6-10 пар. Перелітний птах, зустрічається з кінця березня по жовтень. Під час міграцій через територію пролітає 150—300 особин, частина з яких зупиняється для відпочинку і харчування. Занесений до Червоної книги України, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення, Угоди про збереження афро- євразійських мігруючих водно-болотяних птахів. За зазначеною чисельністю виду, який належить за класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значущості до категорії, що мають несприятливий охоронний статус (SPEC3), територія, на якій він перебуває, підпадає під міжнародні критерії виділення ІВА-території і належать до територій, що забезпечують існування видів з несприятливим охоронним статусом в Європі.
- Деркач Сгех crex (L.). Рідкісний вид, що гніздиться на луках у долинах рік Конопелька, Кормин і Путилівка, та лісових луках Берестянського і Партизанського лісництв Цуманського держлісгоспу, Звірівського за Муравищенського лісництв Ківерцівського держлісгоспу. На зазначеній території гніздиться у різні роки 30-60 пар. Перелітний птах, зустрічається з кінця квітня по вересень. Занесений до Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП. За загальноєвропейською класифікацією, належить до категорії видів всесвітньої природоохоронної значущості (SPEC1), або є глобально вразливим видом. Територія на якій він перебуває, за його чисельністю, підпадає під міжнародні критерії виділення (категорія А1).
- Баранець великий, дупель Gallinago media (Lath.). Рідкісний вид, що гніздиться на луках у заплаві р. Кормин. У гніздовий період 2002 р. зареєстровано 2 токуючих самці. На низинному болоті серед заплави р. Конопелька, гніздова популяція зникла на початку 1990-х років. Перелітний птах, зустрічається з квітня по вересень-жовтень. Занесений до Червоного списку МСОП. За загальноєвропейською класифікацією належить до категорії видів всесвітньої природоохоронної значущості (SPEC2), тобто є глобально вразливим видом.
- Пугач Bubo bubo (L.). Рідкісний вид, що гніздиться у важкодоступних лісових масивах, часто заболочених, серед старих вільхових і дубово-соснових лісів. Зустрічається у Партизанському лісництві Цуманського держлісгоспу, а також під час харчування на луках і болотах уздовж р. Кормин та Радзивилівського каналу. На зазначеній території гніздиться 1-2 пари. Осілий птах. Занесений до Червоної книги України, Конвенції про міжнародну торгівлю дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення. За зазначеною чисельністю виду, який належить за класифікацією видів загальноєвропейської природоохоронної значущості до категорії, що мають несприятливий охоронний статус (SPEC3), територія, на якій він перебуває, підпадає під міжнародні критерії виділення ІВА-території (категорія В2).
- Сорокопуд сірий Lanius cxcubitor L. Рідкісний вид, що гніздиться переважно на узліссях, галявинах дубово-соснових лісів. Зустрічається також на чагарниках пришляхових насаджень на північ від с. Берестяне. Під час зимівлі та харчування зустрічається На луках і болотах уздовж р. Кормин, зокрема в Берестянському лісництві Цуманського держлісгоспу та Звірівському лісництві Ківерцівського держлісгоспу. На зазначеній території гніздиться 1-2 пари. Осілий та перелітний птах. Занесений до Червоної книги України. За загальноєвропейською класифікацією належить до категорії видів, що мають несприятливий охоронний статус (SPEC3).
- Рись звичайна Lynx lynx L. Рідкісний вид, ймовірно зниклий з території. Зустрічався до середини XX століття, пізніше спостерігалися лише окремі особини (останній випадок зареєстровано в період між 1987—1992 роками). Зустрічався на межі Цуманського і Горинського лісництв Цуманського держлісгоспу. Можлива поява виду в майбутньому. Занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку, додатків Бернської Конвенції та Конвенції CITES.
- Вовк Cams lupus L. Рідкісний вид, який зустрічається у захаращених ділянках лісів, важкодоступних болотах. Спостерігаються переважно поодинокі прохідні особини в Цуманському, Горинському та Холоневичівському лісництвах Цуманського держлісгоспу та Муравищенському лісництві Ківерцівського держлісгоспу. Занесений до Європейського червоного списку, додатків Бернської Конвенції та Конвенції CITES.
- Ведмідь бурий Ursus arctos L. Дуже рідкісний вид, що час від часу з'являється на досліджуваній території. Протягом XX століття було кілька випадків заходу цих звірів, ймовірно із південної частини Білорусі. Останні суперечливі спостереження стосуються середини червня 2001 року, коли сліди однієї особини спостерігалися у Звірівському лісництві Ківерцівського держлісгоспу. Занесений до Європейського Червоного списку. Охороняється Бернською та CITES Конвенціями.
- Горностай Mustela erminea L. Рідкісний вид, який зустрічається уздовж річок Кормин, Конопелька і Путилівка, по заболочених лісових масивах, (окрема у Бересгянському та Цуманському лісництвах Цуманського держлісгоспу, а також уздовж ставів Богуславки. Осілий вид. Занесений до Червоної книги України, Європейського червоного списку, додатку III Бернської Конвенції.
- Норка європейська Mustela lutreola L. Рідкісний вид, що зникає з території, унаслідок витіснення акліматизованим видом — норкою американською. До середини XX століття був малочисельним, а подекуди і звичайним видом. Зустрічається уздовж ріки Кормин, по заболочених лісовий масивах. В останні роки спостерігаються лише поодинокі особини, зокрема Є Цуманському лісництві Цуманського держлісгоспу. Осілий та кочовий вид. Занесений до Червоної книги України, Червоного списку МСОП, додатку ІІ Конвенції про охорону дикої фауни і флори та природних середовищ існування в Європі.
- Борсук Meies meles L. Рідкісний вид, який зустрічається переважно в широколистяних або мішаних лісах одинокими поселеннями, зокрема у Бересгянському, Горинському, Партизанському і Цуманському лісництвах Цуманського держлісгоспу, Звірівському лісництві Ківерцівського держлісгоспу. Чисельність 15-20 сімей. Осілий вид. Занесений до Червоної книги України, додатку III Бернської Конвенції.
- Видра річкова Lutra lutra L. Рідкісний вид, який зустрічається на річках Кормин та Конопелька, рідше на р. Путилівка, ставах Богуславка, окремих канавах та каналах серед заболочених лісових масивів у Бересгянському лісництві Цуманського держлісгоспу, Дернівському лісництві Ківерцівського міжгосподарського спеціалізованого лісогосподарського підприємства та Звірівському лісництві Ківерцівського держлісгоспу. Занесений до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП, додатків Бернської Конвенції та Конвенції CITES.
- Вовчок горішниковий Muscardinus avellanarius L. Рідкісний вид. Зустрічається поодинокими особинами біля галявин та просік на ділянках широколистяних лісів, переважно з густим підліском (в тому числі із ліщини), зокрема — у кв. 27 Горинського лісництва і кв. З Цуманського лісництва Цуманського держлісгоспу. Гнізда будує серед густого сплетіння гілочок чагарників. Чисельність незначна. Занесений до Європейського Червоного списку, Червоного списку МСОП.
- Зубр, бізон європейський Bison bonasus L. Рідкісний вид, який в окремі роки з'являється під час сезонних кочівель із Звірівського державного мисливського господарства через Партизанське лісництво Цуманського держлісгоспу. Тут протягом 1989—1994 років спостерігалися окремі особини або ж невеликі групи з 2-4 особин. У Звірово-Котівських лісах (в межах Звірівського та Муравищенського лісництв Ківерцівського держлісгоспу) мешкає основне стадо бізонів європейських, або зубрів. Завезений сюди у 1965 році, вид досяг максимальної чисельності у 205 голів у 1991 році. Але пізніше, унаслідок послаблення заходів щодо охорони зубра з боку Звірівського мисливського господарства та інтенсифікації ведення лісового господарства у Ківерцівському держлісгоспі, чисельність виду почала падати, і станом на кінець 2003 року, очевидно, становить 25-35 особин (чисельність достовірно так і не встановлено). При цьому розрахункова оптимальна чисельність зубра для цих угідь становить 65 голів. Занесений до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, Червоної книги Міжнародного Союзу Охорони Природи.
Для інших видів хребетних тварин, які занесені до Європейського Червоного списку і Червоного списку МСОП, окрему характеристику не подано через те, що ці види для даної території відносно звичайні і переважно широко розповсюджені.
Див. також
Джерела
Ця стаття не містить . (січень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Fitoriznomanittya Cumanskoyi pushi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2017 Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2017 faunistichne riznomanittya Cumanskoyi pushi predstavlene v osnovnomu lisovimi vidami nemoralni lat nemoralis lisovij i borealni znachnu chastku stanovlyat shirokoarealni vidi meshkanci lukiv vodojm ta bolit Predstavleni tut tvarini sinantropi yaki ekologichno pov yazani z agrolandshaftami v tomu chisli j pomeshkannyami lyudini Za uzagalnenimi danimi na teritoriyi Cumanskoyi pushi viyavleno 249 vidiv hrebetnih tvarin z nih kistkovih rib 23 zemnovodnih 11 plazuniv 7 ptahiv 166 ssavciv 42 vidi Norka yevropejskaIstoriya doslidzhenPershi pisemni svidchennya shodo nadzvichajnogo bagatstva tvarinnogo svitu Cumanskih lisiv mi znahodimo v Litopisi u chastini de jdetsya pro Luckij z yizd monarhiv Yevropi 1492 roku Zgidno z cim istorichnim dokumentom do stolu vincenosnih osib ta yihnoyi sviti shodnya protyagom dvoh misyaciv iz lisiv Cumanskoyi pushi postachali m yaso zubriv losiv kabaniv ta inshih tvarin V cilomu slid viznati sho do ostannogo chasu u faunistichnomu vidnoshenni Cumanska pusha bula vivchena nedostatno U pershij polovini XX stolittya v comu rajoni sporadichno pracyuvali vidomi zahidnoukrayinski zoologi F I Strautman ta K O Tatarinov yaki zibrali fragmentarni materiali shodo hrebetnih tvarin i naveli yih u svoyih uzagalnyuvalih pracyah U kinci XX stolittya hrebetnih tvarin regionu perevazhno ptahiv sporadichno vivchali M V Himin ta deyaki inshi doslidniki Regulyarne vivchennya prirodnih kompleksiv Cumanskoyi pushi rozpochalos z 2002 roku Cyu robotu ocholiv Naukovij centr zapovidnoyi spravi Minekoresursiv Ukrayini yakij organizuvav kilka kompleksnih ekspedicij zokrema i z vivchennya fauni zbiralis dani shodo vidovogo skladu chiselnosti okremih vidiv teritorialnogo ta biotopichnogo rozpodilu perevazhno hrebetnih tvarin a takozh materiali shodo raritetnoyi komponenti fauni Todi zh spivrobitniki Institutu zoologiyi NAN Ukrayini O O Bajdashnikov Z L Berest ta O Yu Moroz yakih Naukovij centr zaluchav do polovih doslidzhen rozpochali vivchennya bezhrebetnih tvarin Cumanskih lisiv Zagalna harakteristikaZa zoogeografichnimi parametrami teritoriya Cumanskoyi pushi nalezhit do borealnoyi lisovoyi zoogeografichnoyi zoni poliskogo zoogeografichnogo okrugu zahidno volinskogo zoogeografichnogo rajonu Strautman Tatarinov 1958 Za bilsh suchasnimi uyavlennyami Sherbak 1988 teritoriya Cumanskoyi pushi nalezhit do Borealnoyi yevropejsko sibirskoyi pidoblasti Shidnoyevropejskogo okrugu rajonu mishanogo listyanogo lisu ta lisostepu piddilyanki Zahidne abo Volinske Polissya Harakternimi predstavnikami fauni hrebetnih zahidno volinskogo zoogeografichnogo rajonu ye taki vidi yak cherepaha bolotna Emys orbicularis leleka chornij Ciconia nigra teteruk Lyrurus tetrix oryabok Tetrastes bonasia zhuravel sirij Grus grus baranec velikij Gallinago media sorokopud sirij Lanius excubitor vidra richkova Lutra lutra los Alces alces bober richkovij Castor fiber ta deyaki inshi Vikopna plejstocen golocenova fauna ptahiv ta ssavciv svidchit pro te sho protyagom plejstocenu i golocenu zaznachena teritoriya sho nalezhit do Volinskogo Polissya bula pivdennoyu chastinoyu prirodnoyi lisovoyi zoni Zagalom sklad fauni hrebetnih z tih chasiv malo zminivsya Harakter fauni Cumanskoyi pushi znachnoyu miroyu viznachayut yiyi geografichne roztashuvannya osoblivosti relyefu rozpodil ta sklad roslinnosti Nayavnist na cij teritoriyi znachnih plosh listyanih dubovih ta grabovo dubovih mishanih z perevazhannyam duba ta sosni ta sosnovih lisiv nayavnist zabolochenih dilyanok i chislennih vodotokiv stvoryuyut shiroku gamu biotopiv same ce ye prichinoyu bagatstva ta riznomanitnosti fauni cogo unikalnogo kutochka Ukrayinskogo Polissya Vazhlivim chinnikom slid viznati j te sho fauna ciyeyi chastini Polissya yak i flora ye vidnosno molodoyu Yiyi harakterizuye nayavnist pomitnoyi kilkosti pogra nichnoarealnih vidiv yaki perebuvayut tut na pivdennij mezhi svogo poshirennya ris glushen teteruk ryabchik chornish sorokopud sirij ta deyaki inshi U skladi fauni Cumanskoyi pushi perevazhayut lisovi vidi nemoralni i borealni znachnu chastku stanovlyat shirokoarealni vidi meshkanci lukiv vodojm ta bolit Predstavleni tut i tvarini sinantropi yaki ekologichno pov yazani z agrolandshaftami v tomu chisli j pomeshkannyami lyudini Za uzagalnenimi danimi na teritoriyi Cumanskoyi pushi viyavleno 249 vidiv hrebetnih tvarin z nih kistkovih rib 23 zemnovodnih 11 plazuniv 7 ptahiv 166 ssavciv 42 vidi Za spivvidnoshennyam mizh faunami hrebetnih zaznachenoyi teritoriyi Volini ta vsiyeyi Ukrayini hrebetni regionu stanovlyat 64 1 a yih klasi 61 3 100 vid volinskoyi fauni i vidpovidno 31 8 ta 12 4 69 2 vid fauni Ukrayini Dostatno visoki pokazniki za spivvidnoshennyam do Volini 30 67 4 ta za vidnoshennyam do Ukrayini 11 5 40 3 mayut vidi hrebetnih yaki ohoronyayutsya vidpovidno do Chervonih knig Chervonih spiskiv mizhnarodnih konvencij ta ugod Osnovni faunistichni kompleksiAnaliz biotopichnogo rozpodilu hrebetnih tvarin na teritoriyi Cumanskoyi pushi dozvolyaye vidiliti 6 osnovnih faunistichnih kompleksiv Faunistichnij kompleks shirokolistyanih lisiv Harakternij dlya znachnih plosh i ye odnim iz najbagatshih U nomu predstavlenij 131 vid hrebetnih zokrema 84 vidi ptahiv sered yakih perevazhayut gorobcepodibni Passeriformes Ssavci plazuni ta zemnovodni predstavleni v comu kompleksi znachno menshoyu kilkistyu vidiv Tipovimi vidami dlya cogo kompleksu ye zokrema zhaba gostromorda Rana arvalis zyablik Fringilla coelebs vivcharik kovalik Phylloscopus collybita dyatel serednij Dendrocopos medius vivcharik zhovtobrovij Phylloscopus sibilatrix vilshanka Erithacus rubeculd sinici blakitna Parus caeruleus ta velika Parus major drozdi spivochij Turdus philomelos ta chornij Turdus merula kunicya lisova Martes martes vovchok gorishnikovij Muscardinus avellanarius sarna yevropejska Capreolus capreolus ta deyaki inshi Harakterizovanij faunistichnij kompleks v ornitofaunistichnomu vidnoshenni ye odnim z najbagatshih i stanovit ponad 90 vid kilkosti vidiv ptahiv zagalnogo zahidnoukrayinskogo ornitokompleksu shirokolistyanih lisiv Gorban 1992 Znachnoyu ye chiselnist okremih vidiv ptahiv Tak napriklad u stiglih ta pristigayuchih grabovo dubovih dilyankah shilnist muholovki biloshijoyi stanovit 1 4 4 par km2 a dyatla serednogo 5 12 9 par km2 Shilnist inshih vidiv ptahiv taka vivcharika zhovtobrovogo 1 7 8 par km2 sinici blakitnoyi 1 4 19 par km2 zyablika 1 7 33 par km2 U comu faunistichnomu kompleksi takozh predstavleno najbilshu kilkist ridkisnih vidiv hrebetnih tvarin 15 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 71 4 vid usiyeyi kilkosti chervonoknizhnih hrebetnih sho zustrichayutsya na doslidzhuvanij teritoriyi midyanka Coronella austriaca leleka chornij lun polovij Circus cyaneus zmiyeyid Circaetus gallicus pidorlik malij Aquila rotagipa berkut Aquila chrysaetus orlan bilohvist Haliaeetus albicilla zhuravel sirij pugach Bubo bubo sorokopud sirij ris zvichajna Lynx lynx gornostaj Mustela erminea norka yevropejska Mustela lutreola borsuk Meles meles i bizon yevropejskij Bison bonasus 8 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 100 orlan bilohvist derkach Crex sgeh ris zvichajna vovk Canis lupus vedmid burij Ursus arctos vidra richkova vovchok gorishnikovij i bizon yevropejskij 11 vidiv zanesenih do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 73 3 triton grebenyastij Trilurus crislatus kumka zvichajna Bombina bombina kvaksha Hyla arborea cherepaha bolotna yashirka zhivorodna Lacerta vivipara derkach norka yevropejska vidra richkova bober richkovij vivirka zvichajna Sciurus vulgaris i bizon yevropejskij Faunistichnij kompleks sosnovih lisiv Predstavlenij na znachnij ploshi ale vin pomitno bidnishij za vidovim skladom Prichomu najbidnishimi za cim pokaznikom ye molodi kulturi sosni osoblivo neproridzheni bilsh bagatimi serednovikovi i pristigayuchi nasadzhennya a takozh sosnyaki z domishkoyu yalini zvichajnoyi duba zvichajnogo ta inshih porid i z dobre rozvinenim pidliskom U comu faunistichnomu kompleksi narahovano 101 vid hrebetnih tvarin Pershe misce yak za vidovim skladom tak i za chiselnistyu zajmayut ptahi 67 vidiv sered yakih dominuyut gorobcepodibni U menshij kilkosti traplyayutsya ssavci zemnovodni ta plazuni Tipovimi predstavnikami cogo kompleksu ye zokrema zhaba gostromorda dyatel zvichajnij Dendrocopus major zyablik vivcharik kovalik drizd spivochij vilshanka drizd chornij zolotomushka zhovtochuba Regulus regulus gayichka chornogolova Farns monlanus sinicya chubata Parus cristatus ta velika bilka zvichajna ta inshi Dlya cogo kompleksu shilnist zokrema dyatla zvichajnogo stanovit 5 20 par km2 shevrika lisovogo Anthus trivialis 0 8 17 5 par ga zyablika 10 122 5 par km2 drozda spivochogo 0 8 7 5 par km2 drozda chornogo 6 15 par km2 Mislivski vidi ssavciv u comu faunistichnomu kompleksi shilnistyu postupayutsya shirokolistyanim lisam sho pov yazano peredusim iz zahisnimi funkciyami ta kormovoyu bazoyu U comu faunistichnomu kompleksi takozh predstavleno veliku kilkist ridkisnih vidiv hrebetnih tvarin 14 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 66 6 vid usiyeyi kilkosti chervonoknizhnih hrebetnih sho zustrichayutsya na doslidzhuvanij teritoriyi midyanka leleka chornij zmiyeyid pidorlik malij orlan bilohvist glushec zhuravel sirij pugach sorokopud sirij ris zvichajna gornostaj norka yevropejska borsuk i bizon yevropejskij 5 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 62 5 orlan bilohvist ris zvichajna vovk vidra richkova i bizon yevropejskij 6 vidiv zanesenih do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 40 0 kumka zvichajna cherepaha bolotna yashirka zhivorodna norka yevropejska bilka zvichajna i bizon yevropejskij Faunistichnij kompleks luk Harakternij dlya neznachnih plosh i ye desho bidnishim za vidovim skladom porivnyano iz lisovimi Sklad hrebetnih formuyut predstavniki 90 vidiv U comu faunistichnomu kompleksi najbilsh predstavleno ssavciv 23 vidi i ptahiv 53 vidi desho mensh chiselnimi ye zemnovodni ta plazuni Sered ostannih perevazhayut migruyuchi vidi Do tipovih predstavnikiv cogo kompleksu nalezhat ropuhi zelena Bufo viridis i sira Bufo bufo yashirki prudka Lacerta agilis ta zhivorodna chajka Vanellus vanellus zhajvoronok polovij Alauda arvensis shevrik luchnij Anthus pratensis pliska zhovta Motacilla flava trav yanka luchna Saxicola rubetrd vivsyanka ocheretyana Emberiza schoeniclus laska Mustela nivalis zayec sirij Lepus europaeus mishka luchna Micromys minutus Shilnist okremih vidiv ptahiv u cih kompleksah ye nizkoyu sho svidchit pro nayavnist perevazhno maloproduktivnih luk sformovanih na supishanih gruntah a takozh na osushenih torfovishah u dolinah malih richok Tak dlya pliski zhovtoyi i trav yanki luchnoyi shilnist stanovit menshe 1 pari km2 Nizkoyu ye shilnist chajki menshe I pari km2 za shilnosti vidu dlya Serednoyi Yevropi 1 10 par km2 U comu faunistichnomu kompleksi takozh predstavleno znachnu kilkist ridkisnih vidiv hrebetnih tvarin 11 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 52 3 vid usiyeyi kilkosti chervonoknizhnih hrebetnih sho zustrichayutsya na doslidzhuvanij teritoriyi leleka chornij lun polovij zmiyeyid pidorlik malij zhuravel sirij pugach sorokopud sirij gornostaj norka yevropejska vidra richkova bizon yevropejskij 5 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 62 5 orlan bilohvist derkach vovk vidra richkova bizon yevropejskij 5 vidiv zanesenih do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 33 3 kumka zvichajna derkach norka yevropejska vidra richkova bizon yevropejskij Faunistichnij kompleks bolit Predstavleno na neznachnih ploshah i vin ye odnim z najbidnishih za vidovim skladom hrebetnih yakij formuyut predstavniki 72 vidiv U comu faunistichnomu kompleksi najbilsh predstavleno ptahiv 38 i ssavciv 17 vidiv znachno menshe tut zemnovodnih i plazuniv Do tipovih predstavnikiv cogo kompleksu nalezhat zhaba gostromorda yashirka zhivorodna vuzh zvichajnij Natrix natrix zhuravel sirij baranec zvichajnij Gallinago gallinago vivsyanka ocheretyana gornostaj Pri comu ranishe zvichajnij dlya cogo kompleksu baranec zvichajnij pomitno skorotiv svoyu chiselnist cherez osushennya zaplav malih richok Neznachna shilnist tut zokrema lunya ocheretyanogo Circus aeruginosas do 2 par km2 U comu faunistichnomu kompleksi takozh predstavleno najbilshu kilkist ridkisnih vidiv hrebetnih tvarin 11 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 56 8 vid usiyeyi kilkosti chervonoknizhnih hrebetnih sho zustrichayutsya na doslidzhuvanij teritoriyi leleka chornij lun polovij zmiyeyid pidorlik malij glushec zhuravel sirij pugach sorokopud sirij gornostaj norka yevropejska i vidra richkova 3 vidi zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 37 5 derkach vovk i vidra richkova 8 vidiv zanesenih do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 53 3 triton grebenyastij kumka zvichajna kvaksha cherepaha bolotna yashirka zhivorodna derkach norka yevropejska i vidra richkova Faunistichnij kompleks vodojm Predstavleno na neznachnij ploshi prote vin ye odnim z najbagatshih za vidovim skladom hrebetnih u nomu narahovuyetsya 124 vidi Najbilsh harakternoyu grupoyu dlya cogo faunistichnogo kompleksu ye ptahi 72 vidi zokrema vodoplavni ta navkolovodni a takozh kistkovi ribi Ssavciv predstavleno 16 vidami Do tipovih predstavnikiv cogo kompleksu nalezhat zhabi stavkova Rana esculenta ta ozerna Rana ridibunda cherepaha bolotna pirnikozi mala Podiceps ruficollis ta velika Podiceps cristatus krizhen Anas platyrhynchos lun ocheretyanij Circus aeruginosas kurochka vodyana Gallinula chloropus liska Fulica atra kryachok richkovij Sterna hirundo ocheretyanki stavkova Acrocephalus scirpaceus ta velika Acrocephalus arundinaceus bober noricya vodyana Arvicola amphibius ta deyaki inshi Sered specifichnih vidiv yaki vazhko piddayutsya reyestraciyi unaslidok potajnogo sposobu zhittya varto vidmititi pirnikozu malu i pogonicha malogo Porzana parva yaki hocha i ye vidnosno ridkisnimi prote zaselyayut perevazhnu bilshist vodojm v tomu chisli j lisovi stavi pirnikoza mala Chiselnist cih vidiv na okremih vodojmah 6 40 ga stanovit 1 2 pari Indikatornimi vidami cih ugid ta yihnogo ekologichnogo stanu ye bober richko vij noricya vodyana ta cherepaha bolotna Ostannya pomitno skorotila svoyu chisel nist unaslidok totalnogo rozoryuvannya yih kladok lisiceyu ta deyakimi inshimi ssavcyami U comu kompleksi prirodnim shlyahom z yavilasya aklimatizovana desho ranishe v inshih miscyah ondatra Ondatra zibethicus chiselnist yakoyi spochatku bula vidnosno visokoyu a teper yak i v inshih miscyah zmenshilas U zv yazku iz malovodnistyu ciyeyi teritoriyi vidsutnist serednih ta velikih richok ozer kompleksiv staviv tosho vodoplavni ta vodno bolotyani ptahi v tomu chisli i mislivski mayut nizku chiselnist Pro deficit misc gnizduvannya vodoplavnih ptahiv za nayavnosti vidnosno nepoganoyi kormovoyi bazi svidchit toj fakt sho bilshist krizhniv i chiryanok velikih Anas querquedula gnizdyatsya po meliorativnih kanavah navit sered napivzimknutih lisovih dilyanok U comu faunistichnomu kompleksi takozh predstavleno znachnu kilkist ridkisnih vidiv hrebetnih tvarin 8 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 28 vid usiyeyi kilkosti chervonoknizhnih hrebetnih sho zustrichayutsya na doslidzhuvanij ploshi leleka chornij chern bilooka gogol skopa orlan bilohvist gornostaj norka yevropejska i vidra richkova 2 vidi zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho zperebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 25 orlan bilohvist i vidra richkova 8 vidiv zanesenih do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 53 3 karas zolotistij bichok richkovij triton grebenyastij kumka zvichajna kvaksha cherepaha bolotna vidra richkova i bober richkovij Faunistichnij kompleks naselenih punktiv ta agrolandshaftiv Cej kompleks hocha i zajmaye porivnyano neznachnu ploshu prote ye odnim z vidnosno bagatih za vidovim skladom predstavlyaye 91 vid hrebetnih tvarin zokrema 70 vidiv ptahiv i 15 vidiv ssavciv znachno menshe tug meshkaye zemnovodnih i plazuniv Do tipovih predstavnikiv cogo kompleksu nalezhat ropuha sira zhajvoronok polovij gorobci polovij Passer montanus ta hatnij Passer domesticus lastivka silska Hirundo rustica misha zvichajna Mus nmsculus pacyuk mandrivnij Rattus norvegicus ta deyaki inshi Shilnist naselennya okremih ptahiv taka zhajvoronok polovij 2 25 par km2 pliska zhovta i trav yanka luchna do 5 par km2 U cilomu tvarinnij svit agrolandshaftiv zbidnenij navit porivnyano iz sumizhnimi dilyankami sho zumovleno peredusim nizkimi yakostyami supishanih gruntiv a vidtak zbidnenistyu roslinnih kormiv neobroblyuvanistyu znachnoyi chastini silskogospodarskih zemel ta yih zabur yanenistyu Dlya cogo kompleksu zokrema u naselenih punktah vidmicheno 2 novih vidi yaki prirodno rozshiryayuchi svij areal meshkayut tut z 1970 80 h rokiv ce gorlicya sadova Streptopelia decaocto i dyatel sirijskij Dendrocopos syhacus U comu faunistichnomu kompleksi takozh predstavleno pevnu kilkist rid kisnih vidiv hrebetnih tvarin 5 vidiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini 23 8 vid usiyeyi kilkosti chervonoknizhnih hrebetnih sho zustrichayutsya na doslidzhuvanij teritoriyi lun polovij baloban sorokopud sirij gornostaj i bizon yevropejskij 2 vidi zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 25 derkach i bizon yevropejskij 2 vidi zaneseni do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi 13 3 derkach i bizon yevropejskij Raritetna komponenta fauni hrebetnih tvarin Za rezultatami bagatorichnih doslidzhen fauni hrebetnih na harakterizovanij teritoriyi zareyestrovano 21 vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 midyanka leleka chornij chern bilooka Aythya pugosa gogol Bucephala clangula skopa Pandion haliaetus lun polovij zmiyeyid pidorlik malij berkut orlan bilohvist baloban Falco cherrug glushec Telrao urogallus zhuravel sirij pugach sorokopud sirij ris zvichajna gornostaj norka yevropejska borsuk vidra richkova bizon yevropejskij 8 vidiv zanesenih do Yevropejskogo Chervonogo spisku tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya u svitovomu masshtabi 1991 orlan bilohvist derkach ris zvichajna vovk vedmid burij vidra richkova vovchok gorishnikovij bizon yevropejskij ta 15 vidiv zanesenih do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi Red List IUCN 2000 karas zolotistij Carassius carassius bichok richkovij Nzogobms fluviatilis triton grebenyastij kumka zvichajna kvaksha cherepaha bolotna yashirka zhivorodna chern bilooka derkach baranec velikij norka yevropejska vidra richkova bober richkovij bilka zvichajna bizon yevropejskij Krim togo na doslidzhuvanij teritoriyi zustrichayetsya 206 vidiv hrebetnih vidnesenih do Konvenciyi pro ohoronu dikoyi flori i fauni ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Bern 1979 abo Bernskoyi konvenciyi Konvenciya 1998 r 31 vid ptahiv vidnesenj do Ugodi pro zberezhennya afro svrazijskih miiruyuchih vodno bolotyanih ptahiv Ugoda 1999 r 3 vidi kazhaniv vidneseni do Ugodi pro zberezhennya kazhaniv v Yevropi 29 vidiv hrebetnih vidnesenih do Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya abo Vashingtonskoyi konvenciyi CITES Za mizhnarodnimi kriteriyami IVA teritorij teritoriyi vazhlivi dlya zberezhennya vidovogo riznomanittya ta kilkisnogo bagatstva ptahiv Cumansku pushu vidneseno do Ukrayinskogo ta Yevropejskogo katalogiv IVA teritorij Ce stalo mozhlivim zavdyaki pokaznikam chiselnosti okremih vidiv zokrema leleki chornogo pidorlika malogo zhuravlya sirogo derkacha i pugacha a takozh malochiselnih vidiv zokrema lunya luchnogo Circus pygargus 1 2 gnizdovi pari sovi siroyi Strix aluco 15 25 gnizdovih par i dyatla serednogo 120 180 gnizdovih par Ridkisni vidi hrebetnih tvarinMidyanka Coronella austriaca Laur Ridkisnij vid sho zustrichayetsya poodinokimi osobinami na sonyachnih galyavinah ta uzlissyah shirokolistyanih lisiv Goryanskogo ta Cumanskogo lisnictv Cumanskogo derzhlisgospu i Zvirivskogo ta Muravishenskogo lisnictv Kivercivskogo derzhlisgospu Na okremih dilyankah shilnist stanovit 0 2 os km2 a seredni pokazniki menshe 0 1 os km2 Zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 Leleka chornij Ciconia nigra L Ridkisnij vid sho gnizditsya u vazhkodostupnih lisovih masivah chasto zabolochenih na dilyankah zi starimi vilhovimi ta dubovo sosnovimi lisami Zustrichayetsya u Berestyanskomu Goryanskomu Partizanskomu Holonevichivskomu i Cumanskomu lisnictvah Cumanskogo derzhlisgospu Zvirivskomu Muravishenskomu i Sokirichivskomu lisnictvah Kivercivskogo derzhlisgospu a takozh pid chas harchuvannya na lukah i bolotah uzdovzh richok Konopelki Kormin ta Sichivki i Radzivilivskogo kanalu Na zaznachenij teritoriyi gnizditsya 10 15 par Perelitnij ptah zustrichayetsya z kvitnya po zhovten Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronyayetsya Konvenciyeyu pro mizhnarodnu torgivlyu dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Za zaznachenoyu chiselnistyu vidu yakij nalezhit za klasifikaciyeyu vidiv zagalnoyevropejskoyi prirodoohoronnoyi znachushosti do kategoriyi sho mayut nespriyatlivij ohoronnij status SPEC3 teritoriya na yakij vin perebuvaye pidpadaye pid mizhnarodni kriteriyi vidilennya IVA teritorij tobto nalezhit do teritorij sho zabezpechuyut isnuvannya vidiv z nespriyatlivim ohoronnim statusom v Yevropi kategoriya V2 Chern bilooka Aythya nyroca Giild Ridkisnij vid jmovirno zniklij z teritoriyi yakij gnizdivsya 1 2 pari na stavah Boguslavka u 1960 80 h rokah Ostanni sposterezhennya stosuyutsya pochatku 1990 h rokiv koli na stavah sposterigalisya ochevidno prolitni poodinoki osobini Mozhliva poyava vidu v majbutnomu Perelitnij ptah zustrichayetsya z kvitnya po veresen Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Chervonogo spisku MSOP Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotyanih ptahiv Za klasifikaciyeyu vidiv zagalnoyevropejskoyi prirodoohoronnoyi znachushosti nalezhit do kategoriyi vidiv vsesvitnoyi prirodoohoronnoyi znachushosti SPEC1 tobto ye globalno vrazlivim vidom Gogol Bucepftala clangula L Ridkisnij vid sho sposterigayetsya lishe v okremi roki traven 2003 r zokrema na nevelichkih lisovih vodojmah prote imovirnist gnizduvannya neznachna cherez vidsutnist pridatnih dlya gnizduvannya misc Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotyanih ptahiv 1996 Skopa Pandion haliaetus L Ridkisnij vid sho v okremi roki 1996 1997 sposterigayetsya na stavah Boguslavka yak pid chas migracij tak i u gnizdovij period Sposterigalisya poodinoki osobini Perelitnij ptah zustrichayetsya z kvitnya po zhovten Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Lun polovij Circus cyaneus L Ridkisnij vid sho traplyayetsya perevazhno pid chas migracij Vidomi fakti gnizduvannya na virubkah ta uzlissyah zabolochenih dilyanok lisu Kivercivskogo derzhlisgospu Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini znahoditsya pid ohoronoyu Konvenciyi pro ohoronu dikoyi fauni i flori ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Zmiyeyid Circaetus gallicus Gm Ridkisnij gnizdovij 1 2 pari vid Zvi rivskogo ta Muravishenskogo lisnictv Kivercivskogo derzhlisgospu Zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini ohoronyayetsya Konvenciyeyu pro ohoronu dikoyi fauni i flori ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Pidorlik malij Aquila pomarina C L Brehm Ridkisnij vid sho gnizditsya u vazhkodostupnih lisovih masivah chasto zabolochenih sered starih vilhovih dubovo sosnovih lisiv Zustrichayetsya u Berestyanskomu Gorinskomu ga Partizanskomu lisnictvah Cumanskogo derzhlisgospu Zvirivskomu Kivercivskomu Muravishenskomu ta Sokirichivskomu lisnictvah Kivercivskogo derzhlisgospu Pid chas harchuvannya zustrichayetsya na lukah bolotah uzdovzh r Kormin i Radzivilivskogo kanalu Na zaznachenij teritoriyi gnizditsya 5 7 par Sposterigalisya poodinoki dorosli osobini abo pari a takozh molodi ta nestatevo zrili ptahi Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Ohoronyayetsya Konvenciyeyu CITES Berkut Aquila chrysaeios L Duzhe ridkisnij vid Za ostanni ZO rokiv vidomij lishe odin 1986 r dostovirnij vipadok gnizduvannya Volove ochko 1993 Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Chervonogo spisku MSOP dodatku Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Orlan bilohvist Haliaeetus albicilla L Ridkisnij vid yakij sposterigayetsya v okremi zimi 2000 2003 u Zvirivskomu i Muravishenskomu lisnictvah Kivercivskogo derzhlisgospu Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Siropejskogo Chervonogo spisku Chervonogo spisku MSOP Ohoronyayetsya Konvenciyeyu CITES Baloban Falco cherrug Gray Ridkisnij prolotnij vid V okremi roki 1990 i traplyayutsya poodinoki osobini na pasovishah pereliskah i lukah Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Chervonogo spisku MSOP Ohoronyayetsya Konvenciyeyu CITES Gluhar glushec Tetrao urogallus L Ridkisnij vid ochevidno zniklij z teritoriyi Gnizdivsya u sosnovih lisah 1 3 pari do seredini 1980 h rokiv Ostanni sposterezhennya vidnosyatsya do pochatku 1990 h rokiv koli vidmichalisya okremi osobini Zustrichavsya u Berestyanskomu lisnictvi Cumanskogo derzhlisgospu Mozhliva poyava vidu v majbutnomu Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 13 Zhuravel sirij Grus grus L Ridkisnij vid sho gnizditsya na vazhkodostupnih bolotah sered lisovih masiviv ta uzdovzh Radzivilivskogo kanalu ta r Kormin Zustrichayetsya u Berestyanskomu Gorinskomu Holonevichivskomu lisnictvah Cumanskogo derzhlisgospu Zvirivskomu Muravishenskomu lisnictvah Kivercivskogo derzhlisgospu a takozh pid chas harchuvannya na lukah i bolotah uzdovzh r Kormin ta Radzivilivskogo kanalu Na zaznachenij teritoriyi gnizditsya 6 10 par Perelitnij ptah zustrichayetsya z kincya bereznya po zhovten Pid chas migracij cherez teritoriyu prolitaye 150 300 osobin chastina z yakih zupinyayetsya dlya vidpochinku i harchuvannya Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Ugodi pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotyanih ptahiv Za zaznachenoyu chiselnistyu vidu yakij nalezhit za klasifikaciyeyu vidiv zagalnoyevropejskoyi prirodoohoronnoyi znachushosti do kategoriyi sho mayut nespriyatlivij ohoronnij status SPEC3 teritoriya na yakij vin perebuvaye pidpadaye pid mizhnarodni kriteriyi vidilennya IVA teritoriyi i nalezhat do teritorij sho zabezpechuyut isnuvannya vidiv z nespriyatlivim ohoronnim statusom v Yevropi Derkach Sgeh crex L Ridkisnij vid sho gnizditsya na lukah u dolinah rik Konopelka Kormin i Putilivka ta lisovih lukah Berestyanskogo i Partizanskogo lisnictv Cumanskogo derzhlisgospu Zvirivskogo za Muravishenskogo lisnictv Kivercivskogo derzhlisgospu Na zaznachenij teritoriyi gnizditsya u rizni roki 30 60 par Perelitnij ptah zustrichayetsya z kincya kvitnya po veresen Zanesenij do Yevropejskogo Chervonogo spisku Chervonogo spisku MSOP Za zagalnoyevropejskoyu klasifikaciyeyu nalezhit do kategoriyi vidiv vsesvitnoyi prirodoohoronnoyi znachushosti SPEC1 abo ye globalno vrazlivim vidom Teritoriya na yakij vin perebuvaye za jogo chiselnistyu pidpadaye pid mizhnarodni kriteriyi vidilennya kategoriya A1 Baranec velikij dupel Gallinago media Lath Ridkisnij vid sho gnizditsya na lukah u zaplavi r Kormin U gnizdovij period 2002 r zareyestrovano 2 tokuyuchih samci Na nizinnomu boloti sered zaplavi r Konopelka gnizdova populyaciya znikla na pochatku 1990 h rokiv Perelitnij ptah zustrichayetsya z kvitnya po veresen zhovten Zanesenij do Chervonogo spisku MSOP Za zagalnoyevropejskoyu klasifikaciyeyu nalezhit do kategoriyi vidiv vsesvitnoyi prirodoohoronnoyi znachushosti SPEC2 tobto ye globalno vrazlivim vidom Pugach Bubo bubo L Ridkisnij vid sho gnizditsya u vazhkodostupnih lisovih masivah chasto zabolochenih sered starih vilhovih i dubovo sosnovih lisiv Zustrichayetsya u Partizanskomu lisnictvi Cumanskogo derzhlisgospu a takozh pid chas harchuvannya na lukah i bolotah uzdovzh r Kormin ta Radzivilivskogo kanalu Na zaznachenij teritoriyi gnizditsya 1 2 pari Osilij ptah Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu dikoyi fauni ta flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Za zaznachenoyu chiselnistyu vidu yakij nalezhit za klasifikaciyeyu vidiv zagalnoyevropejskoyi prirodoohoronnoyi znachushosti do kategoriyi sho mayut nespriyatlivij ohoronnij status SPEC3 teritoriya na yakij vin perebuvaye pidpadaye pid mizhnarodni kriteriyi vidilennya IVA teritoriyi kategoriya V2 Sorokopud sirij Lanius cxcubitor L Ridkisnij vid sho gnizditsya perevazhno na uzlissyah galyavinah dubovo sosnovih lisiv Zustrichayetsya takozh na chagarnikah prishlyahovih nasadzhen na pivnich vid s Berestyane Pid chas zimivli ta harchuvannya zustrichayetsya Na lukah i bolotah uzdovzh r Kormin zokrema v Berestyanskomu lisnictvi Cumanskogo derzhlisgospu ta Zvirivskomu lisnictvi Kivercivskogo derzhlisgospu Na zaznachenij teritoriyi gnizditsya 1 2 pari Osilij ta perelitnij ptah Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Za zagalnoyevropejskoyu klasifikaciyeyu nalezhit do kategoriyi vidiv sho mayut nespriyatlivij ohoronnij status SPEC3 Ris zvichajna Lynx lynx L Ridkisnij vid jmovirno zniklij z teritoriyi Zustrichavsya do seredini XX stolittya piznishe sposterigalisya lishe okremi osobini ostannij vipadok zareyestrovano v period mizh 1987 1992 rokami Zustrichavsya na mezhi Cumanskogo i Gorinskogo lisnictv Cumanskogo derzhlisgospu Mozhliva poyava vidu v majbutnomu Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Yevropejskogo chervonogo spisku dodatkiv Bernskoyi Konvenciyi ta Konvenciyi CITES Vovk Cams lupus L Ridkisnij vid yakij zustrichayetsya u zaharashenih dilyankah lisiv vazhkodostupnih bolotah Sposterigayutsya perevazhno poodinoki prohidni osobini v Cumanskomu Gorinskomu ta Holonevichivskomu lisnictvah Cumanskogo derzhlisgospu ta Muravishenskomu lisnictvi Kivercivskogo derzhlisgospu Zanesenij do Yevropejskogo chervonogo spisku dodatkiv Bernskoyi Konvenciyi ta Konvenciyi CITES Vedmid burij Ursus arctos L Duzhe ridkisnij vid sho chas vid chasu z yavlyayetsya na doslidzhuvanij teritoriyi Protyagom XX stolittya bulo kilka vipadkiv zahodu cih zviriv jmovirno iz pivdennoyi chastini Bilorusi Ostanni superechlivi sposterezhennya stosuyutsya seredini chervnya 2001 roku koli slidi odniyeyi osobini sposterigalisya u Zvirivskomu lisnictvi Kivercivskogo derzhlisgospu Zanesenij do Yevropejskogo Chervonogo spisku Ohoronyayetsya Bernskoyu ta CITES Konvenciyami Gornostaj Mustela erminea L Ridkisnij vid yakij zustrichayetsya uzdovzh richok Kormin Konopelka i Putilivka po zabolochenih lisovih masivah okrema u Beresgyanskomu ta Cumanskomu lisnictvah Cumanskogo derzhlisgospu a takozh uzdovzh staviv Boguslavki Osilij vid Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Yevropejskogo chervonogo spisku dodatku III Bernskoyi Konvenciyi Norka yevropejska Mustela lutreola L Ridkisnij vid sho znikaye z teritoriyi unaslidok vitisnennya aklimatizovanim vidom norkoyu amerikanskoyu Do seredini XX stolittya buv malochiselnim a podekudi i zvichajnim vidom Zustrichayetsya uzdovzh riki Kormin po zabolochenih lisovij masivah V ostanni roki sposterigayutsya lishe poodinoki osobini zokrema Ye Cumanskomu lisnictvi Cumanskogo derzhlisgospu Osilij ta kochovij vid Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Chervonogo spisku MSOP dodatku II Konvenciyi pro ohoronu dikoyi fauni i flori ta prirodnih seredovish isnuvannya v Yevropi Borsuk Meies meles L Ridkisnij vid yakij zustrichayetsya perevazhno v shirokolistyanih abo mishanih lisah odinokimi poselennyami zokrema u Beresgyanskomu Gorinskomu Partizanskomu i Cumanskomu lisnictvah Cumanskogo derzhlisgospu Zvirivskomu lisnictvi Kivercivskogo derzhlisgospu Chiselnist 15 20 simej Osilij vid Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini dodatku III Bernskoyi Konvenciyi Vidra richkova Lutra lutra L Ridkisnij vid yakij zustrichayetsya na richkah Kormin ta Konopelka ridshe na r Putilivka stavah Boguslavka okremih kanavah ta kanalah sered zabolochenih lisovih masiviv u Beresgyanskomu lisnictvi Cumanskogo derzhlisgospu Dernivskomu lisnictvi Kivercivskogo mizhgospodarskogo specializovanogo lisogospodarskogo pidpriyemstva ta Zvirivskomu lisnictvi Kivercivskogo derzhlisgospu Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Yevropejskogo Chervonogo spisku Chervonogo spisku MSOP dodatkiv Bernskoyi Konvenciyi ta Konvenciyi CITES Vovchok gorishnikovij Muscardinus avellanarius L Ridkisnij vid Zustrichayetsya poodinokimi osobinami bilya galyavin ta prosik na dilyankah shirokolistyanih lisiv perevazhno z gustim pidliskom v tomu chisli iz lishini zokrema u kv 27 Gorinskogo lisnictva i kv Z Cumanskogo lisnictva Cumanskogo derzhlisgospu Gnizda buduye sered gustogo spletinnya gilochok chagarnikiv Chiselnist neznachna Zanesenij do Yevropejskogo Chervonogo spisku Chervonogo spisku MSOP Zubr bizon yevropejskij Bison bonasus L Ridkisnij vid yakij v okremi roki z yavlyayetsya pid chas sezonnih kochivel iz Zvirivskogo derzhavnogo mislivskogo gospodarstva cherez Partizanske lisnictvo Cumanskogo derzhlisgospu Tut protyagom 1989 1994 rokiv sposterigalisya okremi osobini abo zh neveliki grupi z 2 4 osobin U Zvirovo Kotivskih lisah v mezhah Zvirivskogo ta Muravishenskogo lisnictv Kivercivskogo derzhlisgospu meshkaye osnovne stado bizoniv yevropejskih abo zubriv Zavezenij syudi u 1965 roci vid dosyag maksimalnoyi chiselnosti u 205 goliv u 1991 roci Ale piznishe unaslidok poslablennya zahodiv shodo ohoroni zubra z boku Zvirivskogo mislivskogo gospodarstva ta intensifikaciyi vedennya lisovogo gospodarstva u Kivercivskomu derzhlisgospi chiselnist vidu pochala padati i stanom na kinec 2003 roku ochevidno stanovit 25 35 osobin chiselnist dostovirno tak i ne vstanovleno Pri comu rozrahunkova optimalna chiselnist zubra dlya cih ugid stanovit 65 goliv Zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini Yevropejskogo Chervonogo spisku Chervonoyi knigi Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi Dlya inshih vidiv hrebetnih tvarin yaki zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku i Chervonogo spisku MSOP okremu harakteristiku ne podano cherez te sho ci vidi dlya danoyi teritoriyi vidnosno zvichajni i perevazhno shiroko rozpovsyudzheni Div takozhCumanska pusha Nacionalnij prirodnij park Cumanska pusha Fitoriznomanittya Cumanskoyi pushiDzherelaCya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2017