Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Канцероге́н (лат. cancer — рак, лат. gen — утворення, створення) — хімічні речовини або чи , які є причиною виникнення злоякісних новоутворень (раку).
Поняття канцерогенів
Комітет експертів ВООЗ в 1979 р. дав визначення поняттю: «Канцерогеном (фізичним, хімічним або вірусним) називають агент, що може викликати або прискорювати розвиток новоутворення, незалежно від механізму (або механізмів) його дії або ступеню специфічності ефекту. Канцероген — це агент, що в силу своїх фізичних або хімічних властивостей може викликати незворотну зміну або пошкодження у тих частинах генетичного апарату, які здійснюють гомеостатичний контроль над соматичними клітинами».
Канцерогенами називають речовини, які сприяють утворенню та розвитку . Причому, канцерогенез напряму пов'язують з антропогенезом (діяльністю людини). Але це не зовсім так[], оскільки до канцерогенів відносять також фізичні впливи: іонізуюча та неіонізуюча радіація, наприклад, сонячне випромінювання (яке не можна віднести до антропогенної діяльності). Також канцерогенну дію мають біологічні агенти, до яких належать різноманітні віруси.
Класифікація
За походженням канцерогени можна класифікувати на антропогенні (породжені діяльністю людини) та природні (відомими прикладами природних канцерогенів є ізопрен — основна складова природних каучуків та терпени з хвої).
Хімічні речовини та професійні впливи з точки зору їх канцерогенності для людини поділяються на три групи:
- хімічні речовини, група речовин, виробничий процес або , які є однозначно канцерогенними для людини; до цієї групи належать речовини лише за наявності достатніх епідеміологічних доказів, що свідчать про причинний зв'язок між впливом речовини та виникненням раку; характерні представники цієї групи- 4-амінобіфеніл (ефективний антиоксидант), сполуки миш'яку, азбест (волокнистий силікат, сюди ж належить і шифер, що виготовляється з азбесту), вінілхлорид, полівінілхлорид.
- речовини, можливо канцерогенні для людини; до них належать сполуки з більш або менш високим ступенем доведення їх канцерогенної дії. Представники: металічний берилій та декотрі його сполуки, акрилонітрил, епіхлоргідрин, 1,4-діоксан, (анальгетик).
- речовини, що не можуть бути класифіковані з точки зору їх канцерогенності (тобто їхній канцерогенний вплив не доведено): характерні представники цієї групи — фторурацил, бензилхлорид, фенобарбітал, стирол, сахарин.
За хімічною структурою канцерогенні речовини належать до різноманітних класів неорганічних та органічних сполук, вони належать до:
- поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ);
- ароматичних азосполук;
- ароматичних аміносполук;
- нітрозосполук та нітрозамінів;
- металів, металоїдів та неорганічних солей (найвідоміші нам канцерогени цієї групи — сполуки арсену, кадмію, кобальту, хрому).
За пріоритетністю небезпеки було виокремлено три основних класи відомих на сьогодні канцерогенів.
Перший — це група поліциклічних хроматичних вуглеводнів, найвідомішим представником яких є бензопірен. Другий — клас нітрозаміни і третій — важкі метали. Сюди ж ще можна віднести азбести (які отримують пріоритет через поширеність використання, особливо в будівництві) та діоксини, є продуктом термічної переробки органічної сировини чи продуктом хлорування під дією високих температур.
Останні дві групи канцерогенів не вивчаються і найближчим часом, їхнім дослідженням українські вчені не будуть займатися[], незважаючи на небезпеку для довкілля та здоров'я людства.
За впливом на геном людини канцерогени поділяють на
- генотоксичні, які руйнують та змінюють діяльність клітинного ядра, таким чином перебудовуючи генетичний код, та викликаючи цим неконтрольований поділ клітин — утворення пухлин.
- негенотоксичні, які впливають тільки на фізіологічні процеси, але так само викликають .
Нормування впливу. ГДК
Стосовно канцерогенів вживається термін — гранично допустима концентрація (ГДК), тобто, вміст речовини в довкіллі, який не призводить до хвороб та мутацій. Поширена думка[], що канцерогенів взагалі не повинно бути в природі. Це не так, в певних концентраціях канцерогени були присутні на планеті впродовж усієї її історії. Крім того, вважається, що одночасно велика доза шкідливої речовини для організму є більш прийнятною, ніж постійно присутня незначна. Оскільки велика доза вбиває клітину, в той час, як мала при постійному впливі призводить до руйнувань на молекулярному, клітинному та міжклітинному рівні.
Дія на організм
| Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
У довкіллі, поряд із канцерогенними, існують і інші токсичні речовини, які виконують роль своєрідних модифікаторів того чи іншого канцерогену. Отож слід враховувати комплексність дії біологічних, фізичних, хімічних чинників на організм людини в навколишньому її середовищі. А сьогодні дедалі переконливіше говорять[] і про необхідність врахування чинників психологічних. Благополуччя і рівновага в організмі залежить від стану систем, які покликані оберігати здоров'я організму — імунної, ендокринної, біохімічної.
Випромінювання
Іонізуюча радіація
Усі види іонізуючої радіації: електромагнітні хвилі (рентгенівські та γ-промені) і корпускулярні (а- і β-частинки, протони, нейтрони) — є канцерогенними для людини і тварин.
Радіаційний канцерогенез було виявлено через 7 років після відкриття рентгенівського випромінювання. Першою жертвою став перший виробник рентгенівських трубок Фрікен, який перевіряв якість своєї продукції на власних руках. У нього виник рак шкіри, через який він помер.
У I пол. XX століття у виробництві годинників використовували хімічний склад, що містив радій. Ним покривали циферблати, щоб вони світилися в темряві. Жінки, які виконували цю роботу, зволожували пензлики, якими працювали, губами та язиком. У багатьох з них через певний час розвивався (рак ротової порожнини).
У шахтарів, які тривалий час працювали в уранових копальнях центральної Європи та СТНА (район Рокі Маунтін), частота виникнення раку легень була в 10 разів вищою, в порівнянні з шахтарями інших копалень. Рак спричиняло вдихання шахтного пилу, що містив радіоактивний уран.
Через кілька років після вибухів американських ядерних бомб у японських містах Хіросіма (6 серпня 1945 р.) та Нагасакі (9 серпня 1945 р.) зросла частота лейкозів (особливо гострого і хронічного мієлолейкозу). Дещо пізніше почала збільшуватися кількість злоякісних пухлин молочної залози, товстої кишки, щитоподібної залози, легень. Загалом частота цих пухлин і лейкозів зберігалася на підвищеному рівні протягом 25 років після вибухів.
Вибухи водневих бомб супроводжуються виділенням в атмосферу сполук радіоактивного йоду. Серед населення тихоокеанських Маршаллових островів, поблизу яких здійснювали випробування термоядерної зброї, найбільше постраждали діти віком до 10 років. У 90 % з них протягом наступних 15 років розвивалися вузли в щитоподібній залозі, які у 5 % випадків перетворювалися в злоякісні пухлини.
Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році стала причиною значного зростання (з 30 до 2000 випадків) раку щитоподібної залози серед дітей, що проживали в чорнобильській зоні.
Закономірності радіаційного канцерогенезу:
- виникнення пухлин залежить від дози і виду іонізуючого випромінювання. Що більша доза, то більша ймовірність канцерогенезу. При однаковій дозі вплив корпускулярних видів радіації має важчі наслідки, ніж дія електромагнітних променів. Останнє підтверджується наслідками вже згадуваних бомбардувань 1945 року. Так, на Хіросіму було скинуто бомбу («Little boy») з ураном-235, що виділяє при вибуху нейтрони і γ-промені, а на Нагасакі — бомбу («Fat man») з плутонієм-239, що є джерелом одного тільки γ-випромінювання. Виявилося, що в Хіросімі частота лейкозів збільшувалася вже при поглиненій дозі в 50 рад, тим часом як у Нагасакі навіть доза в 100 рад не призводила до зростання кількості випадків білокрів'я;
- тривала дія низьких доз (менше 1 рад/год) з огляду канцерогенезу є небезпечнішою, ніж короткочасна експозиція великих доз чи повторна дія;
- залежність між дозою і частотою виникнення пухлин не має лінійного характеру. Радіаційний канцерогенез є стохастичним біологічним ефектом. Не існує мінімальної порогової дози іонізуючого випромінювання, здатної перетворювати нормальні клітини в пухлинні. Пухлини можуть виникнути при будь-якій малій поглиненій дозі, їхня поява визначається тільки законами ймовірності.
В основі канцерогенної дії іонізуючої радіації лежить її здатність викликати мутації в генах, причетних до регуляції клітинного циклу.
Ультрафіолетові промені (УФП)
Найбільшу канцерогенну дію мають УФП з довжиною хвиль від 280 до 315 нм. Показано, що тривале перебування на сонці збільшує ймовірність розвитку злоякісних пухлин шкіри: різних видів її раку, меланоми. Ризик виникнення цих пухлин є значно більшим у людей з недостатньою пігментацією шкіри.
Крім клінічних спостережень, є експериментальні дані про те, що тривала дія сонячних променів на білих щурів у більшості випадків викликала розвиток раку шкіри.
Вважають, що канцерогенність УФП пов'язана з утворенням у молекулах ДНК тимінових димерів. В умовах, коли інтенсивність УФП висока або недостатня потужність систем репарації ДНК, відбувається накопичення тимінових димерів, наслідком чого є мутації. Якщо вони виникають у генах, причетних до регуляції клітинного циклу, то високою стає ймовірність перетворення нормальних клітин у пухлинні.
Ілюстрацією сказаного є спадкова хвороба пігментна ксеродерма, в основі якої лежить генетичний дефект ферментів репарації ДНК. Так, у хворих на цю недугу ризик виникнення раку на не захищених від сонця ділянках шкіри у 2000 разів вищий, ніж у здорових людей.
Канцерогени при готуванні їжі
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2009) |
Канцерогени у тютюновій продуції
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2009) |
Руйнування канцерогенів
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2009) |
Проканцерогени
| Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2009) |
Класифікація канцерогенів за
Категоризація канцерогенних факторів основана згідно з наявністю доказової бази, отриманої в дослідженнях на людях і на піддослідних тваринах.
Група 1: Фактори, канцерогенні для людини. Ця категорія використовується при наявності достатніх доказів канцерогенності у людини. У виняткових випадках фактор може бути поміщений в цю категорію, коли доказів канцерогенності для людини менше, ніж достатньо, але є достатні докази канцерогенності у піддослідних тварин і переконливі докази на людях, що фактор має відповідний механізм канцерогенності.
Група 2. До цієї категорії належать фактори, для яких, з однієї сторони, майже доведено ступінь канцерогенності у людини, а також ті, для яких, з іншого боку, немає ніяких даних про канцерогенністю для людини, але є переконливі докази канцерогенності у піддослідних тварин. Фактори, належать до групи 2А (ймовірно канцерогенні для людини) або групи 2В (можливо канцерогенні для людини) на основі епідеміологічних і експериментальних доказів канцерогенності. Терміни, ймовірно канцерогенні і можливо канцерогенні не мають кількісного значення і використовуються лише як ідентифікатори різних рівнів доказовості канцерогенності для людини. Ймовірно канцерогенні означають більш високий рівень доказовості, ніж можливо канцерогенні.
Група 2А: Фактори, ймовірно канцерогенні для людини. Ця категорія використовується при наявності обмежених доказів канцерогенності у людини і достатніх доказів канцерогенності у піддослідних тварин. У деяких випадках фактор може бути віднесений в цю категорію, коли існує недостатньо доказів канцерогенності для людей і достатньо доказів канцерогенності у піддослідних тварин, і є переконливі докази, що канцерогенез забезпечується через механізм, який також реалізується в людському організмі. У виняткових випадках фактор може бути віднесений в цю категорію виключно на основі обмеженого підтвердження канцерогенності у людини. Фактор може бути віднесений до цієї категорії з чисто наукових міркувань, якщо він належить до класу хімічних чинників, з яких один або кілька були класифіковані у групі 1 або групі 2А.
Група 2В: Фактори, можливо канцерогенні для людини. В цю категорію входять фактори, щодо яких є обмежені докази канцерогенності для людини, і недостатні докази канцерогенності у піддослідних тварин. Також можуть бути віднесені фактори при наявності некоректних результатів доказів канцерогенності у людини, але є достатні докази канцерогенності у піддослідних тварин. У деяких випадках фактор, для якого існує достатньо доказів канцерогенності для людини, і недостатні докази канцерогенності у піддослідних тварин разом з відповідними доказами інших наукових даних може бути поміщений в цю групу. Фактор може бути віднесений до цієї категорії виключно на основі переконливих доказів наукового аналізу та інших відповідних даних.
Група 3: Фактори, не класифіковані за їх канцерогенністю для людини. Ця категорія використовується найчастіше для факторів, для яких недостатньо доказів канцерогенності для людини і некоректні або обмежені у експериментальних тварин. У виняткових випадках фактори, для яких недостатньо доказів канцерогенності для людей, але є достатні докази у піддослідних тварин можуть бути поміщені в цю категорію, коли є переконливі докази того, що механізм канцерогенності у піддослідних тварин не працює у людей. Фактори, які не потрапляють в будь-яку іншу групу також поміщаються в цю категорію. Група 3 не є встановленням факту неканцерогенності для людини та загальної безпечності фактора. Навпаки, це означає, що необхідні подальші дослідження.
Група 4: Фактори, ймовірно не канцерогенні для людини. Ця категорія використовується для факторів, для яких є свідчення відсутності канцерогенності у людини і у експериментальних тварин. У деяких випадках фактори, для яких недостатньо доказів наявності або відсутності канцерогенності для людей, але є переконливі свідчення відсутності канцерогенності для піддослідних тварин, та якщо вони мають багато аналітичних та інших відповідних даних, можуть бути віднесені до цієї групи.
IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans, PREAMBLE, LYON, FRANCE, 2006
Дослідження канцерогенного впливу
Проблема впливу канцерогенних чинників на організм людини є сьогодні надзвичайно актуальною. Наприклад, фахівці ВООЗ і стверджують, що 70—80 % пухлин виникає під впливом негативних зовнішніх чинників (хімічних, фізичних і навіть деяких біологічних). Робота, що ведеться в цьому напрямку є, очевидно, недостатньою. Так, натепер у світі відомо понад десять мільйонів сполук, тоді як на канцерогенність досліджено не більше десяти тисяч.
Становище в Україні
Україна підписала хартію про заборону використання азбестових матеріалів в будівництві і побуті. Проте, ще впродовж двох років ця вимога не діятиме. Крім того, матеріали, які містять азбест, стають небезпечними з часом, коли починають старіти, руйнуватися і перетворюються на відходи, надійних методів утилізації яких досі не існує. Тому наслідки нинішнього їх використання люди відчуватимуть на собі ще довго. Так само, як до сьогодні людство відчуває вплив ДДТ — — інсектициду, винахіднику якого в свій час вручили Нобелівську премію. Речовина, що належить до ароматичних фтор, хлор-вмісних похідних вуглеводнів, тобто за всіма ознаками — канцероген високого рівня небезпеки. Проте з часом ДДТ розпадається на дві ще небезпечніших речовини — та , вони не розкладаються, накопичуються в жировому шарі тварин та в олієвмісних рослинах. Таким чином таким небезпечним канцерогеном уже впродовж півстоліття постачає людям природа.
Див. також
Примітки
- Атаман О. В. Патофізіологія. Т.1. Загальна патологія.: Підручник для ВНЗ, с. 362, на «Google Books»
Посилання
- Канцероген // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 104.
- В. М. Михайленко, к.б.н.; П. М. Михайленко, к.б.н Канцерогени в харчових продуктах: звідки і що робити? [ 9 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Паразитарні канцерогенні агенти [ 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (укр.): microsvit
 | Це незавершена стаття з онкології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanceroge n lat cancer rak lat gen utvorennya stvorennya himichni rechovini abo chi yaki ye prichinoyu viniknennya zloyakisnih novoutvoren raku Ponyattya kancerogenivKomitet ekspertiv VOOZ v 1979 r dav viznachennya ponyattyu Kancerogenom fizichnim himichnim abo virusnim nazivayut agent sho mozhe viklikati abo priskoryuvati rozvitok novoutvorennya nezalezhno vid mehanizmu abo mehanizmiv jogo diyi abo stupenyu specifichnosti efektu Kancerogen ce agent sho v silu svoyih fizichnih abo himichnih vlastivostej mozhe viklikati nezvorotnu zminu abo poshkodzhennya u tih chastinah genetichnogo aparatu yaki zdijsnyuyut gomeostatichnij kontrol nad somatichnimi klitinami Kancerogenami nazivayut rechovini yaki spriyayut utvorennyu ta rozvitku Prichomu kancerogenez napryamu pov yazuyut z antropogenezom diyalnistyu lyudini Ale ce ne zovsim tak dzherelo oskilki do kancerogeniv vidnosyat takozh fizichni vplivi ionizuyucha ta neionizuyucha radiaciya napriklad sonyachne viprominyuvannya yake ne mozhna vidnesti do antropogennoyi diyalnosti Takozh kancerogennu diyu mayut biologichni agenti do yakih nalezhat riznomanitni virusi KlasifikaciyaZa pohodzhennyam kancerogeni mozhna klasifikuvati na antropogenni porodzheni diyalnistyu lyudini ta prirodni vidomimi prikladami prirodnih kancerogeniv ye izopren osnovna skladova prirodnih kauchukiv ta terpeni z hvoyi Himichni rechovini ta profesijni vplivi z tochki zoru yih kancerogennosti dlya lyudini podilyayutsya na tri grupi himichni rechovini grupa rechovin virobnichij proces abo yaki ye odnoznachno kancerogennimi dlya lyudini do ciyeyi grupi nalezhat rechovini lishe za nayavnosti dostatnih epidemiologichnih dokaziv sho svidchat pro prichinnij zv yazok mizh vplivom rechovini ta viniknennyam raku harakterni predstavniki ciyeyi grupi 4 aminobifenil efektivnij antioksidant spoluki mish yaku azbest voloknistij silikat syudi zh nalezhit i shifer sho vigotovlyayetsya z azbestu vinilhlorid polivinilhlorid rechovini mozhlivo kancerogenni dlya lyudini do nih nalezhat spoluki z bilsh abo mensh visokim stupenem dovedennya yih kancerogennoyi diyi Predstavniki metalichnij berilij ta dekotri jogo spoluki akrilonitril epihlorgidrin 1 4 dioksan analgetik rechovini sho ne mozhut buti klasifikovani z tochki zoru yih kancerogennosti tobto yihnij kancerogennij vpliv ne dovedeno harakterni predstavniki ciyeyi grupi ftoruracil benzilhlorid fenobarbital stirol saharin Za himichnoyu strukturoyu kancerogenni rechovini nalezhat do riznomanitnih klasiv neorganichnih ta organichnih spoluk voni nalezhat do policiklichnih aromatichnih vuglevodniv PAV aromatichnih azospoluk aromatichnih aminospoluk nitrozospoluk ta nitrozaminiv metaliv metaloyidiv ta neorganichnih solej najvidomishi nam kancerogeni ciyeyi grupi spoluki arsenu kadmiyu kobaltu hromu Za prioritetnistyu nebezpeki bulo viokremleno tri osnovnih klasi vidomih na sogodni kancerogeniv Pershij ce grupa policiklichnih hromatichnih vuglevodniv najvidomishim predstavnikom yakih ye benzopiren Drugij klas nitrozamini i tretij vazhki metali Syudi zh she mozhna vidnesti azbesti yaki otrimuyut prioritet cherez poshirenist vikoristannya osoblivo v budivnictvi ta dioksini ye produktom termichnoyi pererobki organichnoyi sirovini chi produktom hloruvannya pid diyeyu visokih temperatur Ostanni dvi grupi kancerogeniv ne vivchayutsya i najblizhchim chasom yihnim doslidzhennyam ukrayinski vcheni ne budut zajmatisya dzherelo nezvazhayuchi na nebezpeku dlya dovkillya ta zdorov ya lyudstva Za vplivom na genom lyudini kancerogeni podilyayut na genotoksichni yaki rujnuyut ta zminyuyut diyalnist klitinnogo yadra takim chinom perebudovuyuchi genetichnij kod ta viklikayuchi cim nekontrolovanij podil klitin utvorennya puhlin negenotoksichni yaki vplivayut tilki na fiziologichni procesi ale tak samo viklikayut Normuvannya vplivu GDKDokladnishe Granichno dopustima koncentraciya Stosovno kancerogeniv vzhivayetsya termin granichno dopustima koncentraciya GDK tobto vmist rechovini v dovkilli yakij ne prizvodit do hvorob ta mutacij Poshirena dumka dzherelo sho kancerogeniv vzagali ne povinno buti v prirodi Ce ne tak v pevnih koncentraciyah kancerogeni buli prisutni na planeti vprodovzh usiyeyi yiyi istoriyi Krim togo vvazhayetsya sho odnochasno velika doza shkidlivoyi rechovini dlya organizmu ye bilsh prijnyatnoyu nizh postijno prisutnya neznachna Oskilki velika doza vbivaye klitinu v toj chas yak mala pri postijnomu vplivi prizvodit do rujnuvan na molekulyarnomu klitinnomu ta mizhklitinnomu rivni Diya na organizmZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya U dovkilli poryad iz kancerogennimi isnuyut i inshi toksichni rechovini yaki vikonuyut rol svoyeridnih modifikatoriv togo chi inshogo kancerogenu Otozh slid vrahovuvati kompleksnist diyi biologichnih fizichnih himichnih chinnikiv na organizm lyudini v navkolishnomu yiyi seredovishi A sogodni dedali perekonlivishe govoryat dzherelo i pro neobhidnist vrahuvannya chinnikiv psihologichnih Blagopoluchchya i rivnovaga v organizmi zalezhit vid stanu sistem yaki poklikani oberigati zdorov ya organizmu imunnoyi endokrinnoyi biohimichnoyi Pri gotuvanni smazhenni yizhi u nij mozhut utvoryuvatis kancerogeniViprominyuvannyaIonizuyucha radiaciya Usi vidi ionizuyuchoyi radiaciyi elektromagnitni hvili rentgenivski ta g promeni i korpuskulyarni a i b chastinki protoni nejtroni ye kancerogennimi dlya lyudini i tvarin Radiacijnij kancerogenez bulo viyavleno cherez 7 rokiv pislya vidkrittya rentgenivskogo viprominyuvannya Pershoyu zhertvoyu stav pershij virobnik rentgenivskih trubok Friken yakij pereviryav yakist svoyeyi produkciyi na vlasnih rukah U nogo vinik rak shkiri cherez yakij vin pomer U I pol XX stolittya u virobnictvi godinnikiv vikoristovuvali himichnij sklad sho mistiv radij Nim pokrivali ciferblati shob voni svitilisya v temryavi Zhinki yaki vikonuvali cyu robotu zvolozhuvali penzliki yakimi pracyuvali gubami ta yazikom U bagatoh z nih cherez pevnij chas rozvivavsya rak rotovoyi porozhnini U shahtariv yaki trivalij chas pracyuvali v uranovih kopalnyah centralnoyi Yevropi ta STNA rajon Roki Mauntin chastota viniknennya raku legen bula v 10 raziv vishoyu v porivnyanni z shahtaryami inshih kopalen Rak sprichinyalo vdihannya shahtnogo pilu sho mistiv radioaktivnij uran Cherez kilka rokiv pislya vibuhiv amerikanskih yadernih bomb u yaponskih mistah Hirosima 6 serpnya 1945 r ta Nagasaki 9 serpnya 1945 r zrosla chastota lejkoziv osoblivo gostrogo i hronichnogo miyelolejkozu Desho piznishe pochala zbilshuvatisya kilkist zloyakisnih puhlin molochnoyi zalozi tovstoyi kishki shitopodibnoyi zalozi legen Zagalom chastota cih puhlin i lejkoziv zberigalasya na pidvishenomu rivni protyagom 25 rokiv pislya vibuhiv Vibuhi vodnevih bomb suprovodzhuyutsya vidilennyam v atmosferu spoluk radioaktivnogo jodu Sered naselennya tihookeanskih Marshallovih ostroviv poblizu yakih zdijsnyuvali viprobuvannya termoyadernoyi zbroyi najbil she postrazhdali diti vikom do 10 rokiv U 90 z nih protyagom nastupnih 15 rokiv rozvivalisya vuzli v shitopodibnij zalozi yaki u 5 vipadkiv peretvoryuvalisya v zloyakisni puhlini Avariya na Chornobilskij AES u 1986 roci stala prichinoyu znachnogo zrostannya z 30 do 2000 vipadkiv raku shitopodibnoyi zalozi sered ditej sho prozhivali v chornobilskij zoni Zakonomirnosti radiacijnogo kancerogenezu viniknennya puhlin zalezhit vid dozi i vidu ionizuyuchogo viprominyuvannya Sho bilsha doza to bilsha jmovirnist kancerogenezu Pri odnakovij dozi vpliv korpuskulyarnih vidiv radiaciyi maye vazhchi naslidki nizh diya elektromagnitnih promeniv Ostannye pidtverdzhuyetsya naslidkami vzhe zgaduvanih bombarduvan 1945 roku Tak na Hirosimu bulo skinuto bombu Little boy z uranom 235 sho vidilyaye pri vibuhu nejtroni i g promeni a na Nagasaki bombu Fat man z plutoniyem 239 sho ye dzherelom odnogo tilki g viprominyuvannya Viyavilosya sho v Hirosimi chastota lejkoziv zbilshuvalasya vzhe pri poglinenij dozi v 50 rad tim chasom yak u Nagasaki navit doza v 100 rad ne prizvodila do zrostannya kilkosti vipadkiv bilokriv ya trivala diya nizkih doz menshe 1 rad god z oglyadu kancerogenezu ye nebezpechnishoyu nizh korotkochasna ekspoziciya velikih doz chi povtorna diya zalezhnist mizh dozoyu i chastotoyu viniknennya puhlin ne maye linijnogo harakteru Radiacijnij kancerogenez ye stohastichnim biologichnim efektom Ne isnuye minimalnoyi porogovoyi dozi ionizuyuchogo viprominyuvannya zdatnoyi peretvoryuvati normalni klitini v puhlinni Puhlini mozhut viniknuti pri bud yakij malij poglinenij dozi yihnya poyava viznachayetsya tilki zakonami jmovirnosti V osnovi kancerogennoyi diyi ionizuyuchoyi radiaciyi lezhit yiyi zdatnist viklikati mutaciyi v genah prichetnih do regulyaciyi klitinnogo ciklu Ultrafioletovi promeni UFP Najbilshu kancerogennu diyu mayut UFP z dovzhinoyu hvil vid 280 do 315 nm Pokazano sho trivale perebuvannya na sonci zbilshuye jmovirnist rozvitku zloyakisnih puhlin shkiri riznih vidiv yiyi raku melanomi Rizik viniknennya cih puhlin ye znachno bilshim u lyudej z nedostatnoyu pigmentaciyeyu shkiri Krim klinichnih sposterezhen ye eksperimentalni dani pro te sho trivala diya sonyachnih promeniv na bilih shuriv u bilshosti vipadkiv viklikala rozvitok raku shkiri Vvazhayut sho kancerogennist UFP pov yazana z utvorennyam u molekulah DNK timinovih dimeriv V umovah koli intensivnist UFP visoka abo nedostatnya potuzhnist sistem reparaciyi DNK vidbuvayetsya nakopichennya timinovih dimeriv naslidkom chogo ye mutaciyi Yaksho voni vinikayut u genah prichetnih do regulyaciyi klitinnogo ciklu to visokoyu staye jmovirnist peretvorennya normalnih klitin u puhlinni Ilyustraciyeyu skazanogo ye spadkova hvoroba pigmentna kseroderma v osnovi yakoyi lezhit genetichnij defekt fermentiv reparaciyi DNK Tak u hvorih na cyu nedugu rizik viniknennya raku na ne zahishenih vid soncya dilyankah shkiri u 2000 raziv vishij nizh u zdorovih lyudej Kancerogeni pri gotuvanni yizhiCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2009 Kancerogeni u tyutyunovij produciyiCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2009 Rujnuvannya kancerogenivCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2009 ProkancerogeniCej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2009 Klasifikaciya kancerogeniv zaKategorizaciya kancerogennih faktoriv osnovana zgidno z nayavnistyu dokazovoyi bazi otrimanoyi v doslidzhennyah na lyudyah i na piddoslidnih tvarinah Grupa 1 Faktori kancerogenni dlya lyudini Cya kategoriya vikoristovuyetsya pri nayavnosti dostatnih dokaziv kancerogennosti u lyudini U vinyatkovih vipadkah faktor mozhe buti pomishenij v cyu kategoriyu koli dokaziv kancerogennosti dlya lyudini menshe nizh dostatno ale ye dostatni dokazi kancerogennosti u piddoslidnih tvarin i perekonlivi dokazi na lyudyah sho faktor maye vidpovidnij mehanizm kancerogennosti Grupa 2 Do ciyeyi kategoriyi nalezhat faktori dlya yakih z odniyeyi storoni majzhe dovedeno stupin kancerogennosti u lyudini a takozh ti dlya yakih z inshogo boku nemaye niyakih danih pro kancerogennistyu dlya lyudini ale ye perekonlivi dokazi kancerogennosti u piddoslidnih tvarin Faktori nalezhat do grupi 2A jmovirno kancerogenni dlya lyudini abo grupi 2V mozhlivo kancerogenni dlya lyudini na osnovi epidemiologichnih i eksperimentalnih dokaziv kancerogennosti Termini jmovirno kancerogenni i mozhlivo kancerogenni ne mayut kilkisnogo znachennya i vikoristovuyutsya lishe yak identifikatori riznih rivniv dokazovosti kancerogennosti dlya lyudini Jmovirno kancerogenni oznachayut bilsh visokij riven dokazovosti nizh mozhlivo kancerogenni Grupa 2A Faktori jmovirno kancerogenni dlya lyudini Cya kategoriya vikoristovuyetsya pri nayavnosti obmezhenih dokaziv kancerogennosti u lyudini i dostatnih dokaziv kancerogennosti u piddoslidnih tvarin U deyakih vipadkah faktor mozhe buti vidnesenij v cyu kategoriyu koli isnuye nedostatno dokaziv kancerogennosti dlya lyudej i dostatno dokaziv kancerogennosti u piddoslidnih tvarin i ye perekonlivi dokazi sho kancerogenez zabezpechuyetsya cherez mehanizm yakij takozh realizuyetsya v lyudskomu organizmi U vinyatkovih vipadkah faktor mozhe buti vidnesenij v cyu kategoriyu viklyuchno na osnovi obmezhenogo pidtverdzhennya kancerogennosti u lyudini Faktor mozhe buti vidnesenij do ciyeyi kategoriyi z chisto naukovih mirkuvan yaksho vin nalezhit do klasu himichnih chinnikiv z yakih odin abo kilka buli klasifikovani u grupi 1 abo grupi 2A Grupa 2V Faktori mozhlivo kancerogenni dlya lyudini V cyu kategoriyu vhodyat faktori shodo yakih ye obmezheni dokazi kancerogennosti dlya lyudini i nedostatni dokazi kancerogennosti u piddoslidnih tvarin Takozh mozhut buti vidneseni faktori pri nayavnosti nekorektnih rezultativ dokaziv kancerogennosti u lyudini ale ye dostatni dokazi kancerogennosti u piddoslidnih tvarin U deyakih vipadkah faktor dlya yakogo isnuye dostatno dokaziv kancerogennosti dlya lyudini i nedostatni dokazi kancerogennosti u piddoslidnih tvarin razom z vidpovidnimi dokazami inshih naukovih danih mozhe buti pomishenij v cyu grupu Faktor mozhe buti vidnesenij do ciyeyi kategoriyi viklyuchno na osnovi perekonlivih dokaziv naukovogo analizu ta inshih vidpovidnih danih Grupa 3 Faktori ne klasifikovani za yih kancerogennistyu dlya lyudini Cya kategoriya vikoristovuyetsya najchastishe dlya faktoriv dlya yakih nedostatno dokaziv kancerogennosti dlya lyudini i nekorektni abo obmezheni u eksperimentalnih tvarin U vinyatkovih vipadkah faktori dlya yakih nedostatno dokaziv kancerogennosti dlya lyudej ale ye dostatni dokazi u piddoslidnih tvarin mozhut buti pomisheni v cyu kategoriyu koli ye perekonlivi dokazi togo sho mehanizm kancerogennosti u piddoslidnih tvarin ne pracyuye u lyudej Faktori yaki ne potraplyayut v bud yaku inshu grupu takozh pomishayutsya v cyu kategoriyu Grupa 3 ne ye vstanovlennyam faktu nekancerogennosti dlya lyudini ta zagalnoyi bezpechnosti faktora Navpaki ce oznachaye sho neobhidni podalshi doslidzhennya Grupa 4 Faktori jmovirno ne kancerogenni dlya lyudini Cya kategoriya vikoristovuyetsya dlya faktoriv dlya yakih ye svidchennya vidsutnosti kancerogennosti u lyudini i u eksperimentalnih tvarin U deyakih vipadkah faktori dlya yakih nedostatno dokaziv nayavnosti abo vidsutnosti kancerogennosti dlya lyudej ale ye perekonlivi svidchennya vidsutnosti kancerogennosti dlya piddoslidnih tvarin ta yaksho voni mayut bagato analitichnih ta inshih vidpovidnih danih mozhut buti vidneseni do ciyeyi grupi IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans PREAMBLE LYON FRANCE 2006Doslidzhennya kancerogennogo vplivuProblema vplivu kancerogennih chinnikiv na organizm lyudini ye sogodni nadzvichajno aktualnoyu Napriklad fahivci VOOZ i stverdzhuyut sho 70 80 puhlin vinikaye pid vplivom negativnih zovnishnih chinnikiv himichnih fizichnih i navit deyakih biologichnih Robota sho vedetsya v comu napryamku ye ochevidno nedostatnoyu Tak nateper u sviti vidomo ponad desyat miljoniv spoluk todi yak na kancerogennist doslidzheno ne bilshe desyati tisyach Stanovishe v Ukrayini Ukrayina pidpisala hartiyu pro zaboronu vikoristannya azbestovih materialiv v budivnictvi i pobuti Prote she vprodovzh dvoh rokiv cya vimoga ne diyatime Krim togo materiali yaki mistyat azbest stayut nebezpechnimi z chasom koli pochinayut stariti rujnuvatisya i peretvoryuyutsya na vidhodi nadijnih metodiv utilizaciyi yakih dosi ne isnuye Tomu naslidki ninishnogo yih vikoristannya lyudi vidchuvatimut na sobi she dovgo Tak samo yak do sogodni lyudstvo vidchuvaye vpliv DDT insekticidu vinahidniku yakogo v svij chas vruchili Nobelivsku premiyu Rechovina sho nalezhit do aromatichnih ftor hlor vmisnih pohidnih vuglevodniv tobto za vsima oznakami kancerogen visokogo rivnya nebezpeki Prote z chasom DDT rozpadayetsya na dvi she nebezpechnishih rechovini ta voni ne rozkladayutsya nakopichuyutsya v zhirovomu shari tvarin ta v oliyevmisnih roslinah Takim chinom takim nebezpechnim kancerogenom uzhe vprodovzh pivstolittya postachaye lyudyam priroda Div takozhAzbestova promislovist Azbestocementna promislovist Smazhennya Harchovi dobavkiPrimitkiAtaman O V Patofiziologiya T 1 Zagalna patologiya Pidruchnik dlya VNZ s 362 na Google Books PosilannyaKancerogen navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 104 V M Mihajlenko k b n P M Mihajlenko k b n Kancerogeni v harchovih produktah zvidki i sho robiti 9 kvitnya 2009 u Wayback Machine Parazitarni kancerogenni agenti 16 zhovtnya 2015 u Wayback Machine ukr microsvit Ce nezavershena stattya z onkologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi