Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коле́гіуми да́внього Льво́ва — навчальні заклади, які були закладені протягом XVII—XVIII ст., перетворивши місто на найбільший освітній центр тогочасної України. Якщо у XVII ст. заклади єзуїтів, театинців слугували для католицького виховання шляхти, підготовки священиків, то у XVIII ст. значну частину навчальних програм займали природничі і точні науки.
Колегіум єзуїтів
Перші значні фундуші для початку навчання молоді єзуїтами надали сандомирський воєвода, староста львівський Єжи Мнішек, Зофія Мелецька — донька Миколая Мелецького, вдова князя Івана Симеона Олельковича-Слуцького (†1592), на якому вигас цей рід і який обіцяв 1590 року єзуїтам відкрити у Львові академію. Перші відомі згадки про діяльність закладу єзуїтів походять з 1606 року. Через два роки король Сигізмунд III Ваза видав декрет, яким остаточно закріпив за єзуїтами місце під міським муром для будівництва костелу і колегіуму, завдяки чому восени 1608 було набрано перших 200 учнів колегіуму. Вони вивчали граматику і Синтаксис латинської мови, поетику, риторику (1609), логіку, математику, фізику (1612), теологію. У 1630 році тут безкоштовно навчалось 700 учнів, існувала бурса для 12 незаможних учнів. Найвідомішими учнями колегіуму стали гетьман Богдан Зиновій Хмельницький та воєвода руський, князь Ярема Вишневецький, молдавський історик Уреке Григорій.
У вересні 1658 на генеральному з'їзді провінції єзуїтів у Кракові вперше було ухвалене звернення до генерала ордену про створення університету на базі колегіуму у Львові. На створення академії райця Марцін Анчевський пожертвував 30000 злотих. Аналогічне звернення до короля Яна Казимира прийняв магістрат міста.
На 1615 рік було куплено обладнання для друкарні колегіуму, перші відомі видання якої походять з 1642 року. До кінця століття двічі оновлювали шрифти друкарні, було опубліковано 61 назв книг, а ректор Ян Бєльський відвів для неї спеціальне приміщення. У XVIII ст. у друкарні працювали гравери А. Недбалович, Н. Зубжицький, Я. Лях. У 1700—1725 роках вийшло 75 назв книг, у 1726—1750 роках 272 назви, у 1750—1773 роках — 183 назви. Провінціал єзуїтів Томаш Дунін 1744 дозволив друкарні видавати підручники для закладів єзуїтів у Малопольщі і Русі.
Першим ректором був Якуб Вуєк. Одним з очільників був Анджей Семенський.
Колегія театинів
Для навчання вірменської молоді, підготовки вірменських священиків і успішного впровадження унії на землях Руського, Подільського воєводств вірменський архієпископ Микола Торосевич 1671 запросив до Львова ченців театинців для відкриття папського колегіуму. Архієпископ віддав тісні будівлі пустуючого вірменського монастиря при церкві Св. Хреста у розпорядження ченцям, для яких 1744 розпочав їхню ґрунтовну перебудову архітектор Бернард Меретин. Він перебудував будівлі монастиря, біля яких прибудував костел св. Казимира Королевича, оздобленням котрого займався видатний скульптор Йоган Георг Пінзель. На ту пору через значну кількість охочих навчатись у їхньому закладі театинці розпочали будівництво нового нового монастиря, куди перебрались 1747 року, продавши старі будівлі ченцям місіонерам (лазаристам).
Будівництво нового конвікту під Високим замком театинці змогли розпочати завдяки фундації королевича Якуба Людвіґа Собеського, який подарував їм земельну ділянку. Надто дорогий проект римського архітектора Ніколо Сальві спростив і пристосував для місцевих умов Гаетано Кіавері (1730). Колегія була закрита австрійцями 1785 року, а будівлі передані під артилерійські казарми. Від червоного кольору дахівки його звали «Червоним кляштором».
Collegium Nobilium єзуїтів
Задля випередження ініціативи піярів єзуїти вирішили відкрити у Львові свій шляхетський — перший у Речі Посполитій. Для цього навесні 1749 року (у вересні відкрито) до міста прибув Юзеф Гловер, який здійснив перебудову Гловерівської кам'яниці на вулиці Руській під Високим міським муром, купленої єзуїтами 1724 року, і 14 років був ректором закладу. Гловер розповсюдив рекламні проспекти колегіуму, де вихваляв переваги закритого закладу для виховання шляхетської молоді і де навчання мало відбуватись за взірцем аналогічних закладів Риму і Відня задля виховання майбутніх політиків, військових. У навчанні перевага надавалась вивченню історії, права Речі Посполитої, мов польської, німецької, французької, написанню офіційних листів, навчанню виголошення промов, ведення диспутів задля виховання у дусі патріотизму і релігійності. Учні вивчали географію, математику, архітектуру (цивільну і військову), військову тактику, астрономію, філософію, гру на музичних інструментах, брали уроки танців, верхової їзди, фехтування, ставили театральні вистави, брали участь у диспутах. Скажімо, для вивчення військової справи 1747 року у Львові видали підручник Фаустина Ігнатія Ґродзицького SI «Scientia artium militarium». За науки, що не були передбачені в програмі «Ratio studiorum» (1599), єзуїти брали платню з батьків. До колегіуму приймали виключно шляхтичів з 8 років, що вміли читати і писати, знали основи латини, а навчання тривало 2-3 роки. Практикували публічний іспит випускників за участі іменитих гостей (скажімо, 1757 року був присутнім великий литовський гетьман Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька»).
Близько 20 учнів мали дотримуватись правил закладу, розпорядку, ночувати у бурсі, де були 2- і 4-місні кімнати. Учнів селили за класами, на поверсі у бурсі жив один з викладачів, чисельність яких становила 5-10 осіб. Серед учнів колегіуму були представники родів Потоцьких, Красицьких, Стадницьких, Грабінських, Скарбеків.
Згідно з папським бреве від 21 липня 1773 Товариство Ісусове було розпущено, що призвело до закриття колегіуму. Після відновлення ордену єзуїти 1820 року повернулись до міста. Оскільки будівля «Collegium Nobilium» належала іншим власникам, то єзуїти почали будувати нову будівлю за проектом Штадлера Фіделіса (1839—1844) поблизу давнього монастиря тринітаріїв. 1848 року в ході «весни народів» їх знову прогнали і будівлю зайняло військо.
Колегія піярів
У столиці Речі Посполитої Варшаві 1740 року піяр, прихильник ідей Просвітництва Станислав Конарський (1700—1773) заклав Колегіум Нобіліум (початково лат. Collegium Novum) з 8-річним навчанням. На відміну від закладів єзуїтів тут меншу увагу надавали вивченню латинської і грецької мов, надаючи перевагу вивченню природничих наук, математики, філософії. У Львові 1748 року львівський суфраган Самуель Ґловінський за підтримки Станіслава Конарського звернувся до папи Бенедикта XIV, короля Августа ІІІ Веттіна-Саса з пропозицією закласти конвікт піярів, які появились в місті ще 1718 року. За зразком варшавського закладу його вирішили назвати Колегіум Нобіліум, хоча була поширеною назва Назареум, як у римського колегіуму. Також за зразок фасаду будівлі використали римську базиліку Сан-Джованні-на-Латерно. Через протидію єзуїтів колегіум відкрили лише 1758 року, а 19 травня 1760 було закладено наріжний камінь будівлі за проектом архітектора Франческо Плаціді чи Паоло Фонтана. Через протидію єзуїтів до будівництва будівлі закладу приступили з червня 1764 року. Роботи тривали до 1776 року під керівництвом архітектора Франциска Ксаверія Кульчицького. Зі смертю фундатора колегіуму єпископа Самуеля Ґловінського припинилось фінансування будівництва. Хоча на той час було недобудоване ліве крило, будівля колегії була найбільшою і найпомпезнішою в тогочасному місті, що не мала аналогів на теренах Руського воєводства. Чи не єдиним гідним суперником був колегіум єзуїтів у Кременці на Волині.
1784 року згідно з декретом австрійського ерцгерцога, імператора Йозефа ІІ у Львові планували відкрити університет, колегіум піарів, де перебувало 9 ченців, попереднього року закрили в час церковної реформи нової австрійської влади. Спорожнілу будівлю передали для створення загального шпиталю. Завершеного вигляду будівля тепер вже шпиталю набула 1885 року, коли добудували її східне крило.
Освіта
У Краківському університеті протягом XV—XVI ст. навчалось близько 800 русинів, серед яких було 108 вихідців зі Львова. Для бідних, але здібних студентів литвинів і русинів, професор Ян Існер на Вишневій вулиці заклав 1409 бурсу. Вихідці з Русі навчались у Сорбоні ще 1253 року. Петро Кордован, 1368 р. (Іван з Рутенії). Львівський русин Станіслав Білецький навчався 1561 у Кенігсберзі, де його як бідного, але здібного студента звільнили від плати за навчання. Через значний наплив вихідців з Русі з 1567 в європейських університетах почали відмічати студентів «рутенської» нації. В цей час близько 20 русинів навчаються в університеті Лейпцига. Немало львів'ян навчалось в Падуї, Болоньї. Але найбільше вихідців зі Львова викладало і навчалось у Академії Замостя, закладеної 1594 з благословення папи Климента VII. Папа своєю буллою дозволив в академії надавати звання докторів права, філософії, медицини, а Іван Грех на своїй землі заклав при медичному факультеті шпиталь для бідних «грецької і руської» віри.
Університет
Згідно з Гадяцькою мирною угодою 1658 в Україні допускалась діяльність двох православних академій. Крім Києво-Могилянської академії друга академія мала постати у Львові на базі братської школи, але в одному місті могла існувати лише одна академія. Для недопущення створення у Львові руської академії було отримано привілей Яна ІІ Казимира від 20 січня 1661 про надання колегіуму єзуїтів на гідності Академію і титулу університету з правом встановлення генеральних студій на кожному з дозволених факультетів — теології як схоластичної, так і моральної, філософії, математики і обох прав, медицини і вільних мистецтв, надання наукових ступенів магістра, ліценціата, доктора. Привілей опротестував Краківський університет, де не бажали бачити конкурентів на теренах Польщі, що підтримало світське духовенство, противники єзуїтів. Внаслідок цих кроків колегіум так і не став закладом вищого рівня, адже ні Сейм, ні Римська Курія не підтвердили королівського привілею. На 1667 вісім викладачів колегіуму-університету навчало близько 500 студентів на відділеннях філософському (навчання 2-3 роки) та теологічному (навчання 4 роки). З 1744 було відкрито кафедру математики, астрономічну обсерваторію. До 17 викладачів навчало тоді близько 700 студентів, зокрема польської, французької, німецької мов, географії, історії. Привілей Яна Казимира на заснування академії підтвердив 1758 король Август ІІІ Веттін, призначивши урочисте відкриття на 11 грудня 1759 року. Цього разу хвилю протестів розпочав ректор ледь живої кафедральної школи. Його знову підтримало світське духовенство, магістрат Львова, які оголосили бойкот академії. Остаточно суд визнав акт закладення незаконним.
Для закладення університету у Львові австрійці призначили будівлі монастиря тринітаріїв. 17 червня 1784 уряд затвердив список викладачів та бюджет університету, який повинен був складатись з 4 факультетів: філософського, юридичного, медичного, теологічного. Університет урочисто відкрили 16 листопада 1784 року.
Див. також
Примітки
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 89. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 6 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 82. (пол.)
Джерела
- Вуйцик В. С.. Колеґія театинів // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14.
- Кахнич В. Передумови заснування львівського університету. — 2011.
Посилання
- Станіслав Конарський [ 30 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Колегіум піярів [ 27 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- Друкарня єзуїтів (Я. Ісаєвич. Українське книговидання) [ 3 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Львівський єзуїтський колегіум на фільмі з дрона [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kole giumi da vnogo Lvo va navchalni zakladi yaki buli zakladeni protyagom XVII XVIII st peretvorivshi misto na najbilshij osvitnij centr togochasnoyi Ukrayini Yaksho u XVII st zakladi yezuyitiv teatinciv sluguvali dlya katolickogo vihovannya shlyahti pidgotovki svyashenikiv to u XVIII st znachnu chastinu navchalnih program zajmali prirodnichi i tochni nauki Kolegium yezuyitivDokladnishe Lvivska yezuyitska kolegiya Kolegium yezuyitiv na pochatku HH st Pershi znachni fundushi dlya pochatku navchannya molodi yezuyitami nadali sandomirskij voyevoda starosta lvivskij Yezhi Mnishek Zofiya Melecka donka Mikolaya Meleckogo vdova knyazya Ivana Simeona Olelkovicha Sluckogo 1592 na yakomu vigas cej rid i yakij obicyav 1590 roku yezuyitam vidkriti u Lvovi akademiyu Pershi vidomi zgadki pro diyalnist zakladu yezuyitiv pohodyat z 1606 roku Cherez dva roki korol Sigizmund III Vaza vidav dekret yakim ostatochno zakripiv za yezuyitami misce pid miskim murom dlya budivnictva kostelu i kolegiumu zavdyaki chomu voseni 1608 bulo nabrano pershih 200 uchniv kolegiumu Voni vivchali gramatiku i Sintaksis latinskoyi movi poetiku ritoriku 1609 logiku matematiku fiziku 1612 teologiyu U 1630 roci tut bezkoshtovno navchalos 700 uchniv isnuvala bursa dlya 12 nezamozhnih uchniv Najvidomishimi uchnyami kolegiumu stali getman Bogdan Zinovij Hmelnickij ta voyevoda ruskij knyaz Yarema Vishneveckij moldavskij istorik Ureke Grigorij U veresni 1658 na generalnomu z yizdi provinciyi yezuyitiv u Krakovi vpershe bulo uhvalene zvernennya do generala ordenu pro stvorennya universitetu na bazi kolegiumu u Lvovi Na stvorennya akademiyi rajcya Marcin Anchevskij pozhertvuvav 30000 zlotih Analogichne zvernennya do korolya Yana Kazimira prijnyav magistrat mista Na 1615 rik bulo kupleno obladnannya dlya drukarni kolegiumu pershi vidomi vidannya yakoyi pohodyat z 1642 roku Do kincya stolittya dvichi onovlyuvali shrifti drukarni bulo opublikovano 61 nazv knig a rektor Yan Byelskij vidviv dlya neyi specialne primishennya U XVIII st u drukarni pracyuvali graveri A Nedbalovich N Zubzhickij Ya Lyah U 1700 1725 rokah vijshlo 75 nazv knig u 1726 1750 rokah 272 nazvi u 1750 1773 rokah 183 nazvi Provincial yezuyitiv Tomash Dunin 1744 dozvoliv drukarni vidavati pidruchniki dlya zakladiv yezuyitiv u Malopolshi i Rusi Pershim rektorom buv Yakub Vuyek Odnim z ochilnikiv buv Andzhej Semenskij Kolegiya teatiniv Chervonij klyashtor na litografiyi K Auera Ser XIX st Dlya navchannya virmenskoyi molodi pidgotovki virmenskih svyashenikiv i uspishnogo vprovadzhennya uniyi na zemlyah Ruskogo Podilskogo voyevodstv virmenskij arhiyepiskop Mikola Torosevich 1671 zaprosiv do Lvova chenciv teatinciv dlya vidkrittya papskogo kolegiumu Arhiyepiskop viddav tisni budivli pustuyuchogo virmenskogo monastirya pri cerkvi Sv Hresta u rozporyadzhennya chencyam dlya yakih 1744 rozpochav yihnyu gruntovnu perebudovu arhitektor Bernard Meretin Vin perebuduvav budivli monastirya bilya yakih pribuduvav kostel sv Kazimira Korolevicha ozdoblennyam kotrogo zajmavsya vidatnij skulptor Jogan Georg Pinzel Na tu poru cherez znachnu kilkist ohochih navchatis u yihnomu zakladi teatinci rozpochali budivnictvo novogo novogo monastirya kudi perebralis 1747 roku prodavshi stari budivli chencyam misioneram lazaristam Budivnictvo novogo konviktu pid Visokim zamkom teatinci zmogli rozpochati zavdyaki fundaciyi korolevicha Yakuba Lyudviga Sobeskogo yakij podaruvav yim zemelnu dilyanku Nadto dorogij proekt rimskogo arhitektora Nikolo Salvi sprostiv i pristosuvav dlya miscevih umov Gaetano Kiaveri 1730 Kolegiya bula zakrita avstrijcyami 1785 roku a budivli peredani pid artilerijski kazarmi Vid chervonogo koloru dahivki jogo zvali Chervonim klyashtorom Collegium Nobilium yezuyitivDavnij kolegium yezuyitiv zliva Zadlya viperedzhennya iniciativi piyariv yezuyiti virishili vidkriti u Lvovi svij shlyahetskij pershij u Rechi Pospolitij Dlya cogo navesni 1749 roku u veresni vidkrito do mista pribuv Yuzef Glover yakij zdijsniv perebudovu Gloverivskoyi kam yanici na vulici Ruskij pid Visokim miskim murom kuplenoyi yezuyitami 1724 roku i 14 rokiv buv rektorom zakladu Glover rozpovsyudiv reklamni prospekti kolegiumu de vihvalyav perevagi zakritogo zakladu dlya vihovannya shlyahetskoyi molodi i de navchannya malo vidbuvatis za vzircem analogichnih zakladiv Rimu i Vidnya zadlya vihovannya majbutnih politikiv vijskovih U navchanni perevaga nadavalas vivchennyu istoriyi prava Rechi Pospolitoyi mov polskoyi nimeckoyi francuzkoyi napisannyu oficijnih listiv navchannyu vigoloshennya promov vedennya disputiv zadlya vihovannya u dusi patriotizmu i religijnosti Uchni vivchali geografiyu matematiku arhitekturu civilnu i vijskovu vijskovu taktiku astronomiyu filosofiyu gru na muzichnih instrumentah brali uroki tanciv verhovoyi yizdi fehtuvannya stavili teatralni vistavi brali uchast u disputah Skazhimo dlya vivchennya vijskovoyi spravi 1747 roku u Lvovi vidali pidruchnik Faustina Ignatiya Grodzickogo SI Scientia artium militarium Za nauki sho ne buli peredbacheni v programi Ratio studiorum 1599 yezuyiti brali platnyu z batkiv Do kolegiumu prijmali viklyuchno shlyahtichiv z 8 rokiv sho vmili chitati i pisati znali osnovi latini a navchannya trivalo 2 3 roki Praktikuvali publichnij ispit vipusknikiv za uchasti imenitih gostej skazhimo 1757 roku buv prisutnim velikij litovskij getman Mihajlo Kazimir Radzivill Ribonka Blizko 20 uchniv mali dotrimuvatis pravil zakladu rozporyadku nochuvati u bursi de buli 2 i 4 misni kimnati Uchniv selili za klasami na poversi u bursi zhiv odin z vikladachiv chiselnist yakih stanovila 5 10 osib Sered uchniv kolegiumu buli predstavniki rodiv Potockih Krasickih Stadnickih Grabinskih Skarbekiv Zgidno z papskim breve vid 21 lipnya 1773 Tovaristvo Isusove bulo rozpusheno sho prizvelo do zakrittya kolegiumu Pislya vidnovlennya ordenu yezuyiti 1820 roku povernulis do mista Oskilki budivlya Collegium Nobilium nalezhala inshim vlasnikam to yezuyiti pochali buduvati novu budivlyu za proektom Shtadlera Fidelisa 1839 1844 poblizu davnogo monastirya trinitariyiv 1848 roku v hodi vesni narodiv yih znovu prognali i budivlyu zajnyalo vijsko Kolegiya piyarivDokladnishe Kolegiya piariv Lviv Kolegium piyariv U stolici Rechi Pospolitoyi Varshavi 1740 roku piyar prihilnik idej Prosvitnictva Stanislav Konarskij 1700 1773 zaklav Kolegium Nobilium pochatkovo lat Collegium Novum z 8 richnim navchannyam Na vidminu vid zakladiv yezuyitiv tut menshu uvagu nadavali vivchennyu latinskoyi i greckoyi mov nadayuchi perevagu vivchennyu prirodnichih nauk matematiki filosofiyi U Lvovi 1748 roku lvivskij sufragan Samuel Glovinskij za pidtrimki Stanislava Konarskogo zvernuvsya do papi Benedikta XIV korolya Avgusta III Vettina Sasa z propoziciyeyu zaklasti konvikt piyariv yaki poyavilis v misti she 1718 roku Za zrazkom varshavskogo zakladu jogo virishili nazvati Kolegium Nobilium hocha bula poshirenoyu nazva Nazareum yak u rimskogo kolegiumu Takozh za zrazok fasadu budivli vikoristali rimsku baziliku San Dzhovanni na Laterno Cherez protidiyu yezuyitiv kolegium vidkrili lishe 1758 roku a 19 travnya 1760 bulo zakladeno narizhnij kamin budivli za proektom arhitektora Franchesko Placidi chi Paolo Fontana Cherez protidiyu yezuyitiv do budivnictva budivli zakladu pristupili z chervnya 1764 roku Roboti trivali do 1776 roku pid kerivnictvom arhitektora Franciska Ksaveriya Kulchickogo Zi smertyu fundatora kolegiumu yepiskopa Samuelya Glovinskogo pripinilos finansuvannya budivnictva Hocha na toj chas bulo nedobudovane live krilo budivlya kolegiyi bula najbilshoyu i najpompeznishoyu v togochasnomu misti sho ne mala analogiv na terenah Ruskogo voyevodstva Chi ne yedinim gidnim supernikom buv kolegium yezuyitiv u Kremenci na Volini 1784 roku zgidno z dekretom avstrijskogo ercgercoga imperatora Jozefa II u Lvovi planuvali vidkriti universitet kolegium piariv de perebuvalo 9 chenciv poperednogo roku zakrili v chas cerkovnoyi reformi novoyi avstrijskoyi vladi Sporozhnilu budivlyu peredali dlya stvorennya zagalnogo shpitalyu Zavershenogo viglyadu budivlya teper vzhe shpitalyu nabula 1885 roku koli dobuduvali yiyi shidne krilo OsvitaU Krakivskomu universiteti protyagom XV XVI st navchalos blizko 800 rusiniv sered yakih bulo 108 vihidciv zi Lvova Dlya bidnih ale zdibnih studentiv litviniv i rusiniv profesor Yan Isner na Vishnevij vulici zaklav 1409 bursu Vihidci z Rusi navchalis u Sorboni she 1253 roku Petro Kordovan 1368 r Ivan z Ruteniyi Lvivskij rusin Stanislav Bileckij navchavsya 1561 u Kenigsberzi de jogo yak bidnogo ale zdibnogo studenta zvilnili vid plati za navchannya Cherez znachnij napliv vihidciv z Rusi z 1567 v yevropejskih universitetah pochali vidmichati studentiv rutenskoyi naciyi V cej chas blizko 20 rusiniv navchayutsya v universiteti Lejpciga Nemalo lviv yan navchalos v Paduyi Bolonyi Ale najbilshe vihidciv zi Lvova vikladalo i navchalos u Akademiyi Zamostya zakladenoyi 1594 z blagoslovennya papi Klimenta VII Papa svoyeyu bulloyu dozvoliv v akademiyi nadavati zvannya doktoriv prava filosofiyi medicini a Ivan Greh na svoyij zemli zaklav pri medichnomu fakulteti shpital dlya bidnih greckoyi i ruskoyi viri UniversitetZgidno z Gadyackoyu mirnoyu ugodoyu 1658 v Ukrayini dopuskalas diyalnist dvoh pravoslavnih akademij Krim Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi druga akademiya mala postati u Lvovi na bazi bratskoyi shkoli ale v odnomu misti mogla isnuvati lishe odna akademiya Dlya nedopushennya stvorennya u Lvovi ruskoyi akademiyi bulo otrimano privilej Yana II Kazimira vid 20 sichnya 1661 pro nadannya kolegiumu yezuyitiv na gidnosti Akademiyu i titulu universitetu z pravom vstanovlennya generalnih studij na kozhnomu z dozvolenih fakultetiv teologiyi yak sholastichnoyi tak i moralnoyi filosofiyi matematiki i oboh prav medicini i vilnih mistectv nadannya naukovih stupeniv magistra licenciata doktora Privilej oprotestuvav Krakivskij universitet de ne bazhali bachiti konkurentiv na terenah Polshi sho pidtrimalo svitske duhovenstvo protivniki yezuyitiv Vnaslidok cih krokiv kolegium tak i ne stav zakladom vishogo rivnya adzhe ni Sejm ni Rimska Kuriya ne pidtverdili korolivskogo privileyu Na 1667 visim vikladachiv kolegiumu universitetu navchalo blizko 500 studentiv na viddilennyah filosofskomu navchannya 2 3 roki ta teologichnomu navchannya 4 roki Z 1744 bulo vidkrito kafedru matematiki astronomichnu observatoriyu Do 17 vikladachiv navchalo todi blizko 700 studentiv zokrema polskoyi francuzkoyi nimeckoyi mov geografiyi istoriyi Privilej Yana Kazimira na zasnuvannya akademiyi pidtverdiv 1758 korol Avgust III Vettin priznachivshi urochiste vidkrittya na 11 grudnya 1759 roku Cogo razu hvilyu protestiv rozpochav rektor led zhivoyi kafedralnoyi shkoli Jogo znovu pidtrimalo svitske duhovenstvo magistrat Lvova yaki ogolosili bojkot akademiyi Ostatochno sud viznav akt zakladennya nezakonnim Dlya zakladennya universitetu u Lvovi avstrijci priznachili budivli monastirya trinitariyiv 17 chervnya 1784 uryad zatverdiv spisok vikladachiv ta byudzhet universitetu yakij povinen buv skladatis z 4 fakultetiv filosofskogo yuridichnogo medichnogo teologichnogo Universitet urochisto vidkrili 16 listopada 1784 roku Lviv u sestrinskih VikiproyektahProyekt Lviv Div takozhKolegium nobiliumPrimitkiOrlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa 1925 S 89 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 6 lipnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 82 pol DzherelaVujcik V S Kolegiya teatiniv Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 Kahnich V Peredumovi zasnuvannya lvivskogo universitetu 2011 PosilannyaStanislav Konarskij 30 lipnya 2014 u Wayback Machine Kolegium piyariv 27 veresnya 2014 u Wayback Machine Drukarnya yezuyitiv Ya Isayevich Ukrayinske knigovidannya 3 chervnya 2011 u Wayback Machine Lvivskij yezuyitskij kolegium na filmi z drona 28 zhovtnya 2021 u Wayback Machine