Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яли Бою, Півде́нне узбере́жжя Кри́му або Півде́нний бе́рег Кри́му (ПБК; крим. Yalı Boyu), — частина чорноморського узбережжя Кримського півострова, від мису Айя на заході до масиву Кара-Даг на сході. Довжина близько 180 км, ширина 1-12 км, площа — 1255 км² (18 % території гірського Криму та близько 4,6 % площі півострова). Міжгірна улоговина біля Алушти — найширше місце південного узбережжя Криму. Скелі подекуди підходять до моря, а місцями відступають, утворюючи амфітеатри. Є найпівденнішим берегом України.
| Південне узбережжя Криму | |
 | |
| Коротка назва | ЮБК і ПБК |
|---|---|
| Країна |  Україна |
 Південне узбережжя Криму у Вікісховищі | |
Рельєф
Пологогорбиста поверхня, складена глинистими сланцями й вапняками, обмежена із півночі уступом Яйли, що круто обривається до моря на ділянці від мису Айя до Алушти. Загалом це прибережно-схилові височини (до висоти 400 м), окремі вулканічні низькогір'я та міжгірні улоговини.
Геологія
У районі Гурзуфа розташований лаколіт Аю-Даг (Ведмідь-гора), біля Коктебеля — древній вулканічний масив Кара-Даг.
Клімат
Південне узбережжя Криму — найтепліша ділянка кримського узбережжя та всієї України. Клімат середземноморський субтропічний (так звані «північні субтропіки»). Циклони взимку й підвищений атмосферний тиск улітку. У Ялті буває близько 210 ясних сонячних днів на рік. Близько 150 діб на рік середня добова температура вище +15 °C. Весна розпочинається рано. Літо сухе, майже бездощове, довге і спекотне, освіжають лишень морські бризи. Опади, які приносять середземноморські циклони, випадають восени і взимку. Зима дуже тепла, тому сніг відразу тане. Середня температура липня й серпня близько +24 °C; середня температура січня близько +4 °C. Опадів випадає до 600 мм на рік.
На погоду дуже впливають Кримські гори і Чорне море. Гори влітку захищають узбережжя від сухого перегрітого повітря степу, а взимку від холодних північних вітрів. Улітку море прохолодніше, ніж суходіл, воно зменшує літню спеку. За літо вода в морі добре прогрівається і взимку воно поступово віддає тепло, зігріваючи повітря над узбережжям. Температура поверхневих шарів морської води біля узбережжя в січні-лютому +4…+6°С, у липні-серпні — до +26 °C, однак при апвелінгах можливі різкі зниження температури до +13…+16°С.
| Клімат Ялти | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 17,8 | 19,0 | 27,8 | 28,5 | 33,0 | 34,2 | 39,1 | 39,1 | 35,0 | 31,5 | 25,3 | 22,8 | 39,1 |
| Середній максимум, °C | 7,1 | 7,1 | 9,5 | 14,4 | 19,8 | 24,7 | 28,2 | 28,4 | 23,4 | 17,8 | 12,4 | 8,6 | 16,8 |
| Середня температура, °C | 4,4 | 4,0 | 6,1 | 10,7 | 15,8 | 20,6 | 24,1 | 24,4 | 19,3 | 14,2 | 9,2 | 5,9 | 13,2 |
| Середній мінімум, °C | 2,3 | 1,6 | 3,5 | 7,7 | 12,6 | 17,2 | 20,3 | 20,5 | 15,9 | 11,2 | 6,7 | 3,7 | 10,3 |
| Абсолютний мінімум, °C | −12,2 | −12,3 | −7,3 | −3,8 | 2,8 | 7,8 | 12,2 | 8,9 | 3,9 | −1,1 | −8,9 | −7,4 | −12,3 |
| Годин сонячного сяйва | 74,4 | 81,2 | 136,4 | 180,0 | 235,6 | 285,0 | 316,2 | 291,4 | 234,0 | 167,4 | 99,0 | 68,2 | 2168,8 |
| Норма опадів, мм | 76 | 60 | 51 | 33 | 34 | 36 | 31 | 46 | 41 | 53 | 68 | 83 | 612 |
| Днів з опадами | 11 | 9 | 10 | 10 | 9 | 9 | 6 | 6 | 8 | 9 | 10 | 12 | 109 |
| Джерело: pogoda.ru.net (1981-2010) та Hong Kong Observatory (2011) | |||||||||||||
Ґрунти
На Південному березі Криму сформувалися коричневі ґрунти.
Рослинний світ
Це зона середземноморських вічнозелених твердолистих лісів та чагарників. Рослинність представлена ксерофітними дубово-ялівцевими лісами з ялівцю деревовидного, дуба пухнастого, . У підліску вічнозелені і листопадні чагарники, а також ксерофітні чагарникові зарості (шибляк). Серед них суничне дерево, , рускус, . Вище до висоти 900 м лежить пояс кримської сосни і дуба, а ще вище (до 1 300 м) у лісах переважає . На схилі Яйли — ліси з бука, дубу, кримської сосни. Південне узбережжя Криму вкрите насадженими кипарисами, пальмами, магноліями, могутніми ліванськими кедрами і лаврами, і також іншою субтропічною вічнозеленою садово-парковою рослинністю і плодовими деревами (абрикоси, персики, мигдаль, хурма, інжир).
У східній частині панує рослинність із переважанням посухостійких злаків та колючих листопадних чагарників (глоду, шипшини, держидерева).
Тваринний світ
Різноманітний тваринний світ Південного узбережжя Криму. Багато комах: метелики (рідкісний вид бражник мертва голова), жуки (турун кримський і вусач альпійський занесені до Червоної книги України), коники, бабки, джмелі. Комахи є кормом для багатого світу земноводних, плазунів (безнога ящірка — жовтопузик, змії), птахів, кажанів.
Кожної весни прилітають птахи: корольки, мухоловки, солов'ї, дрозди. На березі ж селяться чайки, баклани і качки, які живляться рибою. Хижі птахи, орли, яструби, соколи-сапсани, вони прилітають з гір та полюють на дрібних гризунів, зайців, білок.
Охорона природи
Для збереження й охорони природи створено заповідники. Унікальні природні комплекси вулканічного масиву юрського періоду та морського узбережжя оберігаються в Карадазькому заповіднику, єдиному мінералогічному заповіднику України. Частину заповідника становить акваторія Чорного моря. У заповіднику «Мис Мартьян» охороняють реліктовий середземноморський ліс з ялівцю, дуба пухнастого, сосни кримської, фісташки. Нікітський ботанічний сад, як один з найстаріших у світі (заснований у 1811 року), зберігає унікальну колекцію субтропічних рослин (пальми, метасеквоя, туя, кедр, бамбук).
Рекреація
Південний берег Криму став відомим як курортна зона із середини XIX століття. Завдяки популярності серед аристократії Російської імперії наприкінці XIX — початку XX століть тут велося інтенсивне будівництво літніх палаців і вілл, з яких найвідоміші Лівадійський, Масандрівський, Воронцовський, Юсуповський палаци й Дюльбер, маєтки князів Раєвських та Гагариних (Карасан), оточені дивовижними парками.
У Криму зосереджена найбільша кількість санаторно-курортних закладів — 623, з них 63 — санаторії, які належать Росії, Білорусі, Узбекистану. За офіційними даними на півострові у туристичній сфері задіяно близько 700 тисяч — це понад 10 тисяч чоловік.
Разом з тим туристична і санаторно-лікувальна галузі потерпають від низки проблем, а саме: недостатньої кількості коштів у місцевих бюджетах, які виділяються на розвиток інфраструктури курортів, невідповідності замірів води і ґрунту санітарно-епідеміологічним стандартам, зношеності і системи каналізаційно-очисних споруд. Суттєвою перепоною для розвитку рекреації стала анексія Криму Російською Федерацією в 2014 році, внаслідок чого транспортна система півострова була дезінтегрована, велика кількість суб'єктів підприємницької діяльності припинила роботу, а потік відпочиваючих зменшився у кілька разів.
Адміністративний поділ
На даний момент Південний берег Криму займає території Севастополя (част.), Ялтинської, Алуштинської й Судацької та частково Феодосійської міськрад АР Крим. Після повернення державного суверенітету України над територією, вона буде входити до Бахчисарайського (част.), Ялтинського та Феодосійського (част.) районів АР Крим. , .
Див. також
Література
- Багрова Л. А., Боков В. А., Багров Н. В. География Крыма. — К., 2001.(рос.)
- Байцар Андрій. Географія Криму.: навч.-метод. посібник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — с. 301.
- Денисик Г. І. Лісополе України. — Вінниця, 2001.
- Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое районирование / А. М. Маринич, В. М. Пащенко, П. Г. Шищенко. — К., 1986.(рос.)
- Як оздобити чорноморську перлину // «Урядовий кур'єр», № 130, 17 липня 2003.
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Джерела
- Булава Л. М. Фізична географія України. 8 клас: Підручник. — Харків.: Ранок, 2008. 224 с.
- Pogoda.ru.net. Weather and Climate (Russian) . Процитовано 21 квітня 2012.
- Climatological Information for Jalta, Ukraine [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] — Hong Kong Observatory
- Нові райони: карти + склад.
- Постанова Про утворення та ліквідацію районів.
Посилання
- Мапа Південного берегу[недоступне посилання з липня 2019].
- Топонімічний словник Криму.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yali Boyu Pivde nne uzbere zhzhya Kri mu abo Pivde nnij be reg Kri mu PBK krim Yali Boyu chastina chornomorskogo uzberezhzhya Krimskogo pivostrova vid misu Ajya na zahodi do masivu Kara Dag na shodi Dovzhina blizko 180 km shirina 1 12 km plosha 1255 km 18 teritoriyi girskogo Krimu ta blizko 4 6 ploshi pivostrova Mizhgirna ulogovina bilya Alushti najshirshe misce pivdennogo uzberezhzhya Krimu Skeli podekudi pidhodyat do morya a miscyami vidstupayut utvoryuyuchi amfiteatri Ye najpivdennishim beregom Ukrayini Pivdenne uzberezhzhya KrimuKorotka nazvaYuBK i PBKKrayina Ukrayina Pivdenne uzberezhzhya Krimu u VikishovishiPivdennij bereg Krimu Laspinska buhta mis SarichUstup yajli bilya AlushtiPivdenne uzberezhzhya Krimu Vid na Chorne more Rajon Yalti RelyefPologogorbista poverhnya skladena glinistimi slancyami j vapnyakami obmezhena iz pivnochi ustupom Yajli sho kruto obrivayetsya do morya na dilyanci vid misu Ajya do Alushti Zagalom ce priberezhno shilovi visochini do visoti 400 m okremi vulkanichni nizkogir ya ta mizhgirni ulogovini GeologiyaU rajoni Gurzufa roztashovanij lakolit Ayu Dag Vedmid gora bilya Koktebelya drevnij vulkanichnij masiv Kara Dag KlimatPivdenne uzberezhzhya Krimu najteplisha dilyanka krimskogo uzberezhzhya ta vsiyeyi Ukrayini Klimat seredzemnomorskij subtropichnij tak zvani pivnichni subtropiki Cikloni vzimku j pidvishenij atmosfernij tisk ulitku U Yalti buvaye blizko 210 yasnih sonyachnih dniv na rik Blizko 150 dib na rik serednya dobova temperatura vishe 15 C Vesna rozpochinayetsya rano Lito suhe majzhe bezdoshove dovge i spekotne osvizhayut lishen morski brizi Opadi yaki prinosyat seredzemnomorski cikloni vipadayut voseni i vzimku Zima duzhe tepla tomu snig vidrazu tane Serednya temperatura lipnya j serpnya blizko 24 C serednya temperatura sichnya blizko 4 C Opadiv vipadaye do 600 mm na rik Na pogodu duzhe vplivayut Krimski gori i Chorne more Gori vlitku zahishayut uzberezhzhya vid suhogo peregritogo povitrya stepu a vzimku vid holodnih pivnichnih vitriv Ulitku more proholodnishe nizh suhodil vono zmenshuye litnyu speku Za lito voda v mori dobre progrivayetsya i vzimku vono postupovo viddaye teplo zigrivayuchi povitrya nad uzberezhzhyam Temperatura poverhnevih shariv morskoyi vodi bilya uzberezhzhya v sichni lyutomu 4 6 S u lipni serpni do 26 C odnak pri apvelingah mozhlivi rizki znizhennya temperaturi do 13 16 S Klimat YaltiPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 17 8 19 0 27 8 28 5 33 0 34 2 39 1 39 1 35 0 31 5 25 3 22 8 39 1Serednij maksimum C 7 1 7 1 9 5 14 4 19 8 24 7 28 2 28 4 23 4 17 8 12 4 8 6 16 8Serednya temperatura C 4 4 4 0 6 1 10 7 15 8 20 6 24 1 24 4 19 3 14 2 9 2 5 9 13 2Serednij minimum C 2 3 1 6 3 5 7 7 12 6 17 2 20 3 20 5 15 9 11 2 6 7 3 7 10 3Absolyutnij minimum C 12 2 12 3 7 3 3 8 2 8 7 8 12 2 8 9 3 9 1 1 8 9 7 4 12 3Godin sonyachnogo syajva 74 4 81 2 136 4 180 0 235 6 285 0 316 2 291 4 234 0 167 4 99 0 68 2 2168 8Norma opadiv mm 76 60 51 33 34 36 31 46 41 53 68 83 612Dniv z opadami 11 9 10 10 9 9 6 6 8 9 10 12 109Dzherelo pogoda ru net 1981 2010 ta Hong Kong Observatory 2011 GruntiNa Pivdennomu berezi Krimu sformuvalisya korichnevi grunti Roslinnij svitCe zona seredzemnomorskih vichnozelenih tverdolistih lisiv ta chagarnikiv Roslinnist predstavlena kserofitnimi dubovo yalivcevimi lisami z yalivcyu derevovidnogo duba puhnastogo U pidlisku vichnozeleni i listopadni chagarniki a takozh kserofitni chagarnikovi zarosti shiblyak Sered nih sunichne derevo ruskus Vishe do visoti 900 m lezhit poyas krimskoyi sosni i duba a she vishe do 1 300 m u lisah perevazhaye Na shili Yajli lisi z buka dubu krimskoyi sosni Pivdenne uzberezhzhya Krimu vkrite nasadzhenimi kiparisami palmami magnoliyami mogutnimi livanskimi kedrami i lavrami i takozh inshoyu subtropichnoyu vichnozelenoyu sadovo parkovoyu roslinnistyu i plodovimi derevami abrikosi persiki migdal hurma inzhir U shidnij chastini panuye roslinnist iz perevazhannyam posuhostijkih zlakiv ta kolyuchih listopadnih chagarnikiv glodu shipshini derzhidereva Tvarinnij svitRiznomanitnij tvarinnij svit Pivdennogo uzberezhzhya Krimu Bagato komah meteliki ridkisnij vid brazhnik mertva golova zhuki turun krimskij i vusach alpijskij zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini koniki babki dzhmeli Komahi ye kormom dlya bagatogo svitu zemnovodnih plazuniv beznoga yashirka zhovtopuzik zmiyi ptahiv kazhaniv Kozhnoyi vesni prilitayut ptahi korolki muholovki solov yi drozdi Na berezi zh selyatsya chajki baklani i kachki yaki zhivlyatsya riboyu Hizhi ptahi orli yastrubi sokoli sapsani voni prilitayut z gir ta polyuyut na dribnih grizuniv zajciv bilok Ohorona prirodiDlya zberezhennya j ohoroni prirodi stvoreno zapovidniki Unikalni prirodni kompleksi vulkanichnogo masivu yurskogo periodu ta morskogo uzberezhzhya oberigayutsya v Karadazkomu zapovidniku yedinomu mineralogichnomu zapovidniku Ukrayini Chastinu zapovidnika stanovit akvatoriya Chornogo morya U zapovidniku Mis Martyan ohoronyayut reliktovij seredzemnomorskij lis z yalivcyu duba puhnastogo sosni krimskoyi fistashki Nikitskij botanichnij sad yak odin z najstarishih u sviti zasnovanij u 1811 roku zberigaye unikalnu kolekciyu subtropichnih roslin palmi metasekvoya tuya kedr bambuk RekreaciyaVoroncovskij palac v Alupci Pivdennij bereg Krimu stav vidomim yak kurortna zona iz seredini XIX stolittya Zavdyaki populyarnosti sered aristokratiyi Rosijskoyi imperiyi naprikinci XIX pochatku XX stolit tut velosya intensivne budivnictvo litnih palaciv i vill z yakih najvidomishi Livadijskij Masandrivskij Voroncovskij Yusupovskij palaci j Dyulber mayetki knyaziv Rayevskih ta Gagarinih Karasan otocheni divovizhnimi parkami U Krimu zoseredzhena najbilsha kilkist sanatorno kurortnih zakladiv 623 z nih 63 sanatoriyi yaki nalezhat Rosiyi Bilorusi Uzbekistanu Za oficijnimi danimi na pivostrovi u turistichnij sferi zadiyano blizko 700 tisyach ce ponad 10 tisyach cholovik Razom z tim turistichna i sanatorno likuvalna galuzi poterpayut vid nizki problem a same nedostatnoyi kilkosti koshtiv u miscevih byudzhetah yaki vidilyayutsya na rozvitok infrastrukturi kurortiv nevidpovidnosti zamiriv vodi i gruntu sanitarno epidemiologichnim standartam znoshenosti i sistemi kanalizacijno ochisnih sporud Suttyevoyu pereponoyu dlya rozvitku rekreaciyi stala aneksiya Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu v 2014 roci vnaslidok chogo transportna sistema pivostrova bula dezintegrovana velika kilkist sub yektiv pidpriyemnickoyi diyalnosti pripinila robotu a potik vidpochivayuchih zmenshivsya u kilka raziv Administrativnij podilNa danij moment Pivdennij bereg Krimu zajmaye teritoriyi Sevastopolya chast Yaltinskoyi Alushtinskoyi j Sudackoyi ta chastkovo Feodosijskoyi miskrad AR Krim Pislya povernennya derzhavnogo suverenitetu Ukrayini nad teritoriyeyu vona bude vhoditi do Bahchisarajskogo chast Yaltinskogo ta Feodosijskogo chast rajoniv AR Krim Div takozhPrirodni resursi Krimu Akciya Ochistimo Krim vid smittyaLiteraturaBagrova L A Bokov V A Bagrov N V Geografiya Kryma K 2001 ros Bajcar Andrij Geografiya Krimu navch metod posibnik Lviv LNU imeni Ivana Franka 2017 s 301 Denisik G I Lisopole Ukrayini Vinnicya 2001 Priroda Ukrainskoj SSR Landshafty i fiziko geograficheskoe rajonirovanie A M Marinich V M Pashenko P G Shishenko K 1986 ros Yak ozdobiti chornomorsku perlinu Uryadovij kur yer 130 17 lipnya 2003 Gornyj Krym Atlas turista GNPP Kartografiya Ukrgeodezkartografiya red D I Tihomirov D V Isaev geoinform podgot E A Stahova K DNVP Kartografiya 2010 112 s DzherelaBulava L M Fizichna geografiya Ukrayini 8 klas Pidruchnik Harkiv Ranok 2008 224 s ISBN 9789661598026 Pogoda ru net Weather and Climate Russian Procitovano 21 kvitnya 2012 Climatological Information for Jalta Ukraine 2016 03 04 u Wayback Machine Hong Kong Observatory Novi rajoni karti sklad Postanova Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaMapa Pivdennogo beregu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Toponimichnij slovnik Krimu