У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Привілля значення Приві лля колишні назви село Асесорське 1695 р по

На території селища працювали шахти: «Корунд» (1912—1925 р.р.), на цьому ж місці шахта ім. 1-го травня (1931—1941 р.р.), шахта ім. Артема (1924—1941 р.р.), Томашевська-Північна (1960-19?? р.р.).

Транспорт

Існує регулярне автобусне сполучення з містом обласного значення Лисичанськом.

Пам'ятки

— меморіальний комплекс загиблим під час Другої світової війни. Відкритий у 2010 році.

Історія

У XVIII сторіччі на місці селища існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового що згадується як «Займище Асесорське на Донці» від 1695 року.

29 березня, 1 квітня й 29 травня 1753 р. Сенат видав укази про поселення на вільних територіях на правому березі Дінця між річками Бахмуткою й Луганню сербів, болгар, угорців й інших вихідців з Балканських країн православного сповідання, що втекли з-під турецького ярма й перебували на території Австрії. Поселенці були об'єднані в роти, з них сформували два гусарських полки, що носили назви по іменах їхніх командирів — Йована Шевича й , а адміністративно-територіальна військова одиниця названа Слов'яносербією.

Через їхню нечисленність, у 1764 році обидва полки були об'єднані в один, котрий одержав назву Бахмутського гусарського, із загальною нумерацією рот. Усього їх було 16.

На місці поселення роти створювали польові укріплення — шанці. Військовослужбовці одержували землю, яку повинні були обробляти. Нові поселення, що виникли на базі військових підрозділів, згодом одержали власні найменування. Поселення 5-ї роти стало іменуватися Привільним.

Військові селяни вели своє господарство та захищали кордони держави від набігів татар. Після приєднання в 1783 році Криму до Росії небезпека минула, і військові поселення були переведені на положення казенних селян.

Офіцерів гусарських рот царський уряд наділив вільними землями, які були поблизу військових поселень. Нові власники вели своє господарство на кріпосницькій основі, прагнучи залучити сюди й закріпити за собою робочу силу.

За даними на 1859 рік:

у казенному селі Привільне (5-а рота) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 320 осіб (155 чоловічої статі та 165 — жіночої), налічувалось 31 дворове господарство, існувала православна церква.
у казенному сільці Привільне (5-а рота) мешкало 204 особи (105 чоловічої статі та 99 — жіночої), налічувалось 21 дворове господарство.

Станом на 1886 рік у колишньому державному (казеному) селі Привільне Рубежівської волості мешкало 843 особи, налічувалось 167 дворових господарств, існували православна церква й лавка.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 986 осіб (461 чоловічої статі та 525 — жіночої), з яких 970 — православної віри.

У 1908 році в селі Привільне II Лисичанської волості мешкало 1090 осіб (558 чоловічої статі та 532 — жіночої), налічувалось 165 дворових господарства.

Російсько-українська війна (з 2014)

23 липня 2014 під час наступу українських підрозділів, залучених до АТО, Привілля було звільнено від загонів російських бойовиків.

Повномасштабна фаза (з 2022)

1 липня 2022 року місто було окуповане російськими загарбниками.

Населення

Національний склад

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	71,05%
росіяни	26,09%
білоруси	1,48%
татари	0,28%
молдовани	0,19%
поляки	0,14%
вірмени	0,12%
інші/не вказали	0,65%

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Чисельність, осіб	Доля
Українська	4 605	50,71%
Російська	4 424	48,72%
Білоруська	20	0,22%
Вірменська	9	0,10%
Румунська	1	0,01%
Інші/Не вказали	22	0,24%
Разом	9 081	100%

Постаті

Денисов Дмитро Миколайович (1973—2014) — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Світлини

Покинутий будинок
Меморіал
тут був храм
Цвинтар "Казенний"
весна 2019
залишки млина
омут
річка
вулиця
ярок
джерело
Терикони шахти Привільнянська

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
Верховна Рада м Лисичанськ Луганська область
. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.
Верховна Рада м Привілля Луганська область
Della
Лисичанскуголь
Віктор Тихонов відкрив меморіальний комплекс «Привільнянський плацдарм» ^{[недоступне посилання]}
Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 767) (рос. дореф.)
Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 768) (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 8-13)
У Лисичанську воювати з боку терористів залишилися тільки чеченці
Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Згадки у ЗМІ

М.Кулишов. Воздушно-канатные дороги Донецкого угольного бассейна. Шахты и рудники Донбасса. https://www.donmining.info.(рос.)
История города Приволье.(рос.)
П.М. Блидченко (12.12.2013). К 50-летию образования города Приволья.(рос.)
ПРИВОЛЬЕ, ЛИСИЧАНСКИЙ РАЙОН, ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ (ЛУГАНСКАЯ) ОБЛАСТЬ. 12.06.2018.(рос.)

П.М. Блидченко (2013). Приволью-50 фоторепортаж.(рос.)

Привольнянский плацдарм – стратегическая высота на пути к освобождению Донбасса. 06.05.2009.(рос.)

Джерела та література

Вирський Д. С. Привілля // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 498. — .
Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.

Це незавершена стаття про Луганську область.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)

[2] Верховна Рада м Лисичанськ Луганська область

[3] . Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.

[4] Верховна Рада м Привілля Луганська область

[5] Della

[6] Лисичанскуголь

[7] Віктор Тихонов відкрив меморіальний комплекс «Привільнянський плацдарм» ^{[недоступне посилання]}

[8] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 767) (рос. дореф.)

[9] Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 768) (рос. дореф.)

[10] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

[11] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[12] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 8-13)

[13] У Лисичанську воювати з боку терористів залишилися тільки чеченці

[14] Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.

[ukr-socialdata-mova-2001-15] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних