В Індії розмовляють 447 різними мовами, 2 тисячами діалектів. У Конституції Індії обумовлено, що гінді та англійська є двома мовами роботи національного уряду, тобто державними мовами. Крім того представлений офіційний список із 22 мов (scheduled languages), які можуть використовуватися урядами індійських штатів для різних адміністративних цілей.
Було заплановано, що в 1965 році англійська мова позбудеться статусу державної і буде називатися «додатковою державною мовою» до тих пір, поки не закінчиться повномасштабний перехід на гінді. Однак у зв'язку з протестами деяких штатів, у яких гінді не набув поширення, була збережена ситуація, коли дві мови є державними. Через швидку індустріалізацію і багатонаціональний вплив в економіці англійська мова продовжує залишатися популярним і впливовим засобом зв'язку в державному управлінні та бізнесі.
Державні мови
Офіційно визнані мови
Національні мови
Відносяться до п'яти мовних сімей:
- Індоєвропейські мови:
- індоарійські мови:
- ассамська (Ассам)
- бенгальська (Західна Бенгалія, Трипура)
- гінді (Уттар-Прадеш, Мадх'я-Прадеш, Чхаттісґарх, Делі, Уттаракханд, Хар'яна, Гімачал-Прадеш, Чандігарх, Біхар, Джхаркханд, Раджастхан, Андаманські і Нікобарські острови)
- гуджараті (Гуджарат, Даман і Діу, Дадра і Нагар-Хавелі)
- догрі (Джамму та Кашмір)
- кашмірська (Джамму та Кашмір)
- конкані (Гоа)
- майтхілі (Біхар, Джхаркханд)
- маратхі (Махараштра, Гоа, Даман і Діу)
- непальська (Сіккім)
- одія (Одіша)
- пенджабська (Пенджаб, Хар'яна, Гімачал-Прадеш, Чандігарх)
- санскрит (Уттаракханд)
- синдхі
- урду (Джамму та Кашмір)
- індоарійські мови:
- Дравідійські мови:
- Тибето-бірманські мови:
- Австроазійські мови:
- мови мунда:
- санталі (Біхар, Джхаркханд, Одіша, Західна Бенгалія)
- мови мунда:
Штати і союзні території
Штати
No. | Штат | Офіційна мова | Інші офіційно визнані мови |
---|---|---|---|
1. | Андхра-Прадеш | телугу | урду |
2. | Аруначал-Прадеш | англійська | немає |
3. | Ассам | ассамська | бенгальська,бодо |
4. | Біхар | майтхілі, гінді | урду |
5. | Чхаттісґарх | чхаттісґархі,гінді | немає |
6. | Гоа | конкані | |
7. | Гуджарат | гуджараті, гінді | |
8. | Хар'яна | гінді | панджабі |
9. | Гімачал-Прадеш | гінді | немає |
10. | Джамму та Кашмір | урду | немає |
11. | Джхаркханд | гінді, санталі | немає |
12. | Карнатака | каннада | немає |
13. | Керала | малаялам, англійська | |
14. | Мадх'я-Прадеш | гінді | |
15. | Махараштра | маратхі | |
16. | Маніпур | мейтей (маніпурі) | немає |
17. | Меґхалая | англійська | кхасі, гаро, |
18. | Мізорам | мізо | немає |
19. | Нагаленд | англійська | немає |
20. | Орісса | орія, | немає |
21. | Пенджаб | панджабі | немає |
22. | Раджастхан | гінді | раджастхані |
23. | Сіккім | непалі | немає |
24. | Тамілнад | тамільська | немає |
25. | Трипура | бенгальська, , англійська | немає |
26 | Уттаракханд | англійська, гінді | урду, санскрит |
27. | Уттар-Прадеш | гінді | урду |
28. | Західна Бенгалія | бенгальська, англійська | непальська |
No. | Союзна територія | Офіційна мова | Інші визнані офіційні мови |
---|---|---|---|
1. | Андаманські і Нікобарські острови | гінді, англійська | |
2. | Чандігарх | пенджабська, гінді, англійська | |
3. | Дадра і Нагар-Хавелі | маратхі, гуджараті | |
4. | Даман і Діу | гуджараті, англійська | маратхі |
5. | Делі | гінді, англійська | урду, пенджабська |
6. | Лакшадвіп | малаялам | |
7. | Пудучеррі | французька, тамільська та англійська | малаялам, телугу |
Інші популярні мови
Не мають офіційного статусу національних мов, але кількість, які володіють мовою, понад 5 мільйонів. Деякі з них визнані штатами як мови, але не визнані урядом Індії.
- бходжпурі (Біхар, Уттар-Прадеш)
- маґадгі (Біхар)
- (Біхар, Джхаркханд)
Мови Раджастхану
- марварі (часто вважається діалектом гінді)
- (часто вважається діалектом гінді)
Мови смуги гінді
- авадхі (часто вважається діалектом гінді)
- бунделі (часто вважається діалектом гінді)
- (часто вважається діалектом гінді)
- (часто вважається діалектом гінді)
- хар'янві (часто вважається діалектом гінді)
- гіндустані (суміш урду й гінді)
- чхаттісґархі (часто вважається діалектом гінді)
- гінгліш (суміш англійської та гінді)
Інші мови
Нечисленні мови, що не належать до вищенаведених груп
- Андаманські мови
- Нігалі
- Кусунда
- Нікобарські мови
- Шомпенські мови
- Тибетська мова, якою говорять в основному тибетські ченці, що втекли на територію Індії після захоплення Тибету Китаєм і проживають на території штату Гімачал-Прадеш.
Див. також
Примітки
- The Andhra Pradesh Official Language Act, 1966, declares Telugu to be the official language. This enactment was implemented by GO Ms No 420 in 2005. Rao, M. Malleswara (September 18, 2005), «Telugu declared official language [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]», The Hindu (Online edition). Проверено 16 июля 2007.Rao, M. Malleswara (18 вересня 2005), , The Hindu (Online edition), архів оригіналу за 10 серпня 2007, процитовано 16 липня 2007
- Urdu is used as a second official language in certain districts for certain specific purposes. Fatihi, A.R. (2003), «Urdu in Andhra Pradesh», Language in India Т. 3 (4), ISSN: 1930—2940, <http://www.languageinindia.com/april2003/urduinap.html>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Fatihi, A.R. (April 2003), Urdu in Andhra Pradesh, Language in India, 3 (4), ISSN: 1930-2940, процитовано 16 липня 2007
- Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 2.4, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 2.4, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- The official language of the state is English and Hindi is taught as a second language in school.Das, Varsha. Production of Literacy Materials in Minor Languages (PDF). National Book Trust of India. Архів оригіналу (PDF) за 25 серпня 2011. Процитовано 21 травня 2011.
- Five languages spoken by the principal tribes in Arunachal Pradesh — , , , and are offered to students in state schools, however English is the language of administration and recruitment. Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 2.3–2.4, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 2.3–2.4, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- Assamese is the official language of the State. Bodo is used as an associate official language for specific purposes in the districts of Kokrajhar and Nalbari and in the Udalguri sub division. Bengali is used for administrative and other official purposes in the districts of the Barak valley.Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 3.5, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 6 июня 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 3.5, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 6 червня 2007. See also Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 3.4, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 3.4, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- In three districts of in Assam[недоступне посилання з червня 2019]
- Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 20.5, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 20.5, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- Urdu is recognised as an additional official language for seven specific purposes, namely, receiving and replying to representations from the public; receiving documents in government offices; publishing ; issuing important letters and orders; publishing important advertisements; publishing government gazettes; and signboards at important places and offices.Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 20.5, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 20.5, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- The The Chhattisgarh Official Language (Amendment) Act, 2007 added «Chhattisgarhi» as an official language of the state, in addition to Hindi.The Chhattisgarh Official Language (Amendment) Act, 2007. Government of India. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 21 травня 2011.
- Commissioner Linguistic Minorities, 39th report: July 2000 — June 2001 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. section 6, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/4.zip>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, 39th report: July 2000 - June 2001, с. section 6, оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 16 липня 2007
- The Goa, Daman and Diu Official Language Act, 1987 makes Konkani the sole official language, but provides that Marathi may also be used for «for all or any of the official purposes». The Government also has a policy of replying in Marathi to correspondence received in Marathi. Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 11.3, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 6 июня 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 11.3, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 6 червня 2007 A petition is pending before the Supreme Court demanding official language status to Marathi as well. UNI (May 30, 2007), Marathi vs Konkani debate continues in Goa, <http://www.rediff.com/news/2007/may/30goa.htm>. Проверено 6 июня 2007.UNI (30 травня 2007), Marathi vs Konkani debate continues in Goa, процитовано 6 червня 2007
- Fatihi, A.R. (September 9, 2003), «Urdu in Gujarat», Language in India Т. 3, <http://www.languageinindia.com/sep2003/urduingujarat.html>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Fatihi, A.R. (9 вересня 2003), Urdu in Gujarat, Language in India, 3, процитовано 16 липня 2007
- Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 28.3, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 28.3, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 16 липня 2007
- Punjabi is officially designated as the «second language» of Haryana in March 2010. Before that, Tamil was the official second language.Punjabi edges out Tamil in Haryana
- Himachal Pradesh adopted Hindi as the sole official language in 2008.Hindi to be official language of H.P. [ 2011-09-24 у Wayback Machine.]
- Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 29.7, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 29.7, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 16 липня 2007
- Article 145 [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] of the makes Urdu the official language of the state, but provides for the continued use of English for all official purposes.
- Article 146 [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.] of the Constitution of Jammu and Kashmir, read together with the sixth schedule thereto, requires the government of the state to establish an academy to develop eight regional languages, namely , Dogri, Balti, Dardi, Punjabi, Pahari, Ladakhi and Gojri. None of these, however, are official.
- Commissioner Linguistic Minorities, 41st report: July 2002 — June 2003 [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.], с. para 15.3, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/23.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 15.3, архів оригіналу за 24 лютого 2007, процитовано 16 липня 2007.
- The Karnataka Official Language Act, 1963, Government of Karnataka, <http://dpal.kar.nic.in/26%20of%201963%20(E).pdf>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.The Karnataka Official Language Act, 1963 (PDF), Official website of Government of Karnataka, Government of Karnataka, процитовано 16 липня 2007
- The Karnataka Local Authorities (Official Language) Act, 1981, Government of Karnataka, <http://dpal.kar.nic.in/30%20of%201981%20(E).pdf>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.The Karnataka Local Authorities (Official Language) Act, 1981 (PDF), Official website of Government of Karnataka, Government of Karnataka, процитовано 16 липня 2007
- Commissioner Linguistic Minorities, 41st report: July 2002 — June 2003 [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.], с. para 9.5, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/23.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 14 октября 2009.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 9.5, архів оригіналу за 24 лютого 2007, процитовано 14 жовтня 2009.
- Malayalam, How to Arrest its Withering Away?, Central Institute of Indian Languages, Mysore, <http://www.languageinindia.com/feb2005/malayalamdevelopmentchandraj1.html>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Malayalam, How to Arrest its Withering Away?, M. K. Chand Raj, Ph.D. on Language in India, Central Institute of Indian Languages,Mysore, процитовано 16 липня 2007
- Language and Literature [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], Government of Madhya Pradesh, <http://www.mpgovt.nic.in/culture/language.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007., Official website of Government of Madhya Pradesh, Government of Madhya Pradesh, архів оригіналу за 29 вересня 2007, процитовано 16 липня 2007
- Maharashtra Tourism: Trivia, Government of Maharashtra, <http://www.maharashtratourism.gov.in/MTDC/HTML/MaharashtraTourism/Trivia.html>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Maharashtra Tourism: Trivia, Official website of Maharashtra Tourism, Government of Maharashtra, процитовано 16 липня 2007
- Palkar, A.B (2007), Report of One Man Commission Justice A.B.Palkar: Shri Bhaurao Dagadu Paralkar & Others V/s State of Maharashtra, vol. I, сс. 41, <http://www.maharashtra.gov.in/pdf/VOLUME-I.pdf>. Проверено 16 июля 2007.Palkar, A.B (2007), Report of One Man Commission Justice A.B.Palkar: Shri Bhaurao Dagadu Paralkar & Others V/s State of Maharashtra (PDF), т. I, с. 41, процитовано 16 липня 2007
- Section 2(f) of the Manipur Official Language Act, 1979 states that the official language of Manipur is the Manipuri language (an older English name for the Meitei language) written in the Bengali script. The Sangai Express, Mayek body threatens to stall proceeding, <http://www.e-pao.net/epRelatedNews.asp?heading=9&src=290703>. Проверено 16 июля 2007.The Sangai Express, Mayek body threatens to stall proceeding, процитовано 16 липня 2007.
- Nine tribal languages are recognised for the purpose of education, but have no other official status. Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], с. para 22.4, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 22.4, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 25.5, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 25.5, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 16 липня 2007
- The 43rd report of the National Commission of Linguistic Minorities reports that, from a date to be determined, Кхаси will have the status of an associate official language in the districts of the East Khasi Hills, West Khasi Hills, Jaintia Hills and Ri Bhoi. Garo will have a similar status in the districts of the East Garo Hills, West Garo Hills and South Garo Hills. Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], с. para 25.1, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 25.1, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007. On the 21st of March 2006, the Chief Minister of Meghalaya stated in the State Assembly that a notification to this effect had been issued. Meghalaya Legislative Assembly, Budget session: Starred Questions and Answers — Tuesday, the 21st March 2006., <http://megassembly.gov.in/questions/2006/21-03-2006s.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Meghalaya Legislative Assembly, Budget session: Starred Questions and Answers - Tuesday, the 21st March 2006., процитовано 16 липня 2007.
- Mizo is the sole official language under the Official Languages Act. However, this statute does not apply to autonomous regions of Mizoram.Commissioner Linguistic Minorities, 41st report: July 2002 — June 2003 [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.], с. paras 28.4, 28.9, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/23.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. paras 28.4, 28.9, архів оригіналу за 24 лютого 2007, процитовано 16 липня 2007.
- Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], с. para 17.4, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 17.4, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 5.4, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 5.4, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 16 липня 2007.
- Punjabi is the official language of the state. Section 8 of Punjab's Official Language Act requires the state Government to «take suitable steps to develop the Hindi language in the State» but does not give Hindi any official status. Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 19.6, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 6 июня 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 19.6, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 6 червня 2007.
- Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 26.4, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 26.4, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 16 липня 2007.
- Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 27.3, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 27.3, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- Government of Sikkim, Introduction to Sikkim [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.], <http://sikkim.nic.in/sws/home_int.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Government of Sikkim, , архів оригіналу за 10 травня 2008, процитовано 16 липня 2007.
- Eleven other languages — Bhutia, Lepcha, Limboo, Newari, Gurung, Mangar, Mukhia, Rai, Sherpa and Tamang — are termed «official», but only for the purposes of the preservation of culture and tradition. Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. paras 27.3–27.4, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. paras 27.3–27.4, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007. See also Commissioner Linguistic Minorities, 41st report: July 2002 — June 2003 [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.], с. paras 28.4, 28.9, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/23.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. paras 28.4, 28.9, архів оригіналу за 24 лютого 2007, процитовано 16 липня 2007.
- Whilst Tamil is the only official language, important communications are published in minority languages, and electoral rolls are published in Telugu, Kannada and Malayalam in areas where they are widely used. Commissioner Linguistic Minorities, 42nd report: July 2003 — June 2004 [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.], с. para 15.4, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/35.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 15.4, архів оригіналу за 8 жовтня 2007, процитовано 16 липня 2007.
- Commissioner Linguistic Minorities, 41st report: July 2002 — June 2003 [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.], с. para 17.3, <http://nclm.nic.in/shared/linkimages/23.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 16 июня 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 17.3, архів оригіналу за 24 лютого 2007, процитовано 16 червня 2007.
- English, Hindi, and Urdu are the official languages of the state, although the purposes for which Urdu is used have not been fully described. Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 7.3, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 7.3, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- Sanskrit to be promoted with priority: Nishank Nishank, Sanskrit made official language, <http://www.garhwalpost.com/index.php?mod=article&cat=Uttarakhand&article=5051>. Проверено 28 декабря 2009.Nishank, Sanskrit made official language, процитовано 28 грудня 2009
- Hindi is the official language, and Urdu is used for seven specific purposes, similar to those for which it is used in Bihar. Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. paras 6.1–6.2, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. paras 6.1–6.2, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- Bengali is the official language of West Bengal. Nepali is recognised as an additional official language in Darjeeling district. In addition, the government has a policy of replying to representations received in minority languages in those languages. Commissioner Linguistic Minorities, 43rd report: July 2004 — June 2005 [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.], сс. para 18.4, <http://nclm.nic.in/index1.asp?linkid=203> [ 19 червня 2009 у Wayback Machine.];. Проверено 16 июля 2007.Commissioner Linguistic Minorities, , с. para 18.4, архів оригіналу за 10 квітня 2009, процитовано 16 липня 2007.
- «Most of Indian languages are spoken in Andaman and Nicobar Islands because of its cosmopolitan nature. The common language is Hindi whereas English and Hindi are used in official correspondence.» Andaman District Administration, Profile [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.], <http://andamandt.nic.in/profile.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 6 июня 2007.Andaman District Administration, , архів оригіналу за 13 грудня 2011, процитовано 6 червня 2007
- Urdu and Punjabi are the second official languages of Delhi under the Delhi Official Language Bill, 2000 Punjabi, Urdu made official languages in Delhi, The Times of India, 2003-06-25, <http://timesofindia.indiatimes.com/articleshow/43388.cms>. Проверено 17 июля 2007.Punjabi, Urdu made official languages in Delhi, The Times of India, 25 червня 2003, процитовано 17 липня 2007
- Three languages are used for official purposes — Tamil, Telugu, and Malayalam. However, English and French are also reorganized for official purpose as per the official language policy. The official language policy of the union territory states that the Tamil language should be used for all or any of the official purposes of the union territory. In case of Mahe and Yanam, Malayalam and Telugu may be respectively used for official purpose. The English language may also be used for all or any of the official purposes. The French language shall remain the official language of the establishments so long as the elected representatives of the people shall not decide otherwise (ACT 28, Gazetteer, Pondicherry Vol. 1, P. II)Multilingualism and second language acquisition and learning in Pondicherry
- Office of the Chief Electoral Officer, Puducherry, General Information on Puducherry [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.], <http://www.ceopondicherry.nic.in/Bkground/GeneralInfo.htm>[недоступне посилання з вересня 2019];. Проверено 6 июня 2007.Office of the Chief Electoral Officer, Puducherry, , архів оригіналу за 28 вересня 2007, процитовано 6 червня 2007
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V Indiyi rozmovlyayut 447 riznimi movami 2 tisyachami dialektiv U Konstituciyi Indiyi obumovleno sho gindi ta anglijska ye dvoma movami roboti nacionalnogo uryadu tobto derzhavnimi movami Krim togo predstavlenij oficijnij spisok iz 22 mov scheduled languages yaki mozhut vikoristovuvatisya uryadami indijskih shtativ dlya riznih administrativnih cilej Indijski shtati z gindi anglijskoyu ta regionalnimi movami v yakosti oficijnih derzhavnih mov Bulo zaplanovano sho v 1965 roci anglijska mova pozbudetsya statusu derzhavnoyi i bude nazivatisya dodatkovoyu derzhavnoyu movoyu do tih pir poki ne zakinchitsya povnomasshtabnij perehid na gindi Odnak u zv yazku z protestami deyakih shtativ u yakih gindi ne nabuv poshirennya bula zberezhena situaciya koli dvi movi ye derzhavnimi Cherez shvidku industrializaciyu i bagatonacionalnij vpliv v ekonomici anglijska mova prodovzhuye zalishatisya populyarnim i vplivovim zasobom zv yazku v derzhavnomu upravlinni ta biznesi Derzhavni movigindi anglijskaOficijno viznani moviDokladnishe Nazvi Indiyi yiyi oficijnimi movami Nacionalni movi Vidnosyatsya do p yati movnih simej Indoyevropejski movi indoarijski movi assamska Assam bengalska Zahidna Bengaliya Tripura gindi Uttar Pradesh Madh ya Pradesh Chhattisgarh Deli Uttarakhand Har yana Gimachal Pradesh Chandigarh Bihar Dzhharkhand Radzhasthan Andamanski i Nikobarski ostrovi gudzharati Gudzharat Daman i Diu Dadra i Nagar Haveli dogri Dzhammu ta Kashmir kashmirska Dzhammu ta Kashmir konkani Goa majthili Bihar Dzhharkhand marathi Maharashtra Goa Daman i Diu nepalska Sikkim odiya Odisha pendzhabska Pendzhab Har yana Gimachal Pradesh Chandigarh sanskrit Uttarakhand sindhi urdu Dzhammu ta Kashmir Dravidijski movi kannada Karnataka malayalam Kerala Lakshadvip Puducherri tamilska Tamilnad Puducherri telugu Andhra Pradesh Puducherri Tibeto birmanski movi bodo Assam manipuri Manipur Avstroazijski movi movi munda santali Bihar Dzhharkhand Odisha Zahidna Bengaliya Shtati i soyuzni teritoriyi Shtati No Shtat Oficijna mova Inshi oficijno viznani movi1 Andhra Pradesh telugu urdu2 Arunachal Pradesh anglijska nemaye3 Assam assamska bengalska bodo4 Bihar majthili gindi urdu5 Chhattisgarh chhattisgarhi gindi nemaye6 Goa konkani7 Gudzharat gudzharati gindi8 Har yana gindi pandzhabi9 Gimachal Pradesh gindi nemaye10 Dzhammu ta Kashmir urdu nemaye11 Dzhharkhand gindi santali nemaye12 Karnataka kannada nemaye13 Kerala malayalam anglijska14 Madh ya Pradesh gindi15 Maharashtra marathi16 Manipur mejtej manipuri nemaye17 Meghalaya anglijska khasi garo 18 Mizoram mizo nemaye19 Nagalend anglijska nemaye20 Orissa oriya nemaye21 Pendzhab pandzhabi nemaye22 Radzhasthan gindi radzhasthani23 Sikkim nepali nemaye24 Tamilnad tamilska nemaye25 Tripura bengalska anglijska nemaye26 Uttarakhand anglijska gindi urdu sanskrit27 Uttar Pradesh gindi urdu28 Zahidna Bengaliya bengalska anglijska nepalskaSoyuzni teritoriyi No Soyuzna teritoriya Oficijna mova Inshi viznani oficijni movi1 Andamanski i Nikobarski ostrovi gindi anglijska2 Chandigarh pendzhabska gindi anglijska3 Dadra i Nagar Haveli marathi gudzharati4 Daman i Diu gudzharati anglijska marathi5 Deli gindi anglijska urdu pendzhabska6 Lakshadvip malayalam7 Puducherri francuzka tamilska ta anglijska malayalam teluguInshi populyarni moviNe mayut oficijnogo statusu nacionalnih mov ale kilkist yaki volodiyut movoyu ponad 5 miljoniv Deyaki z nih viznani shtatami yak movi ale ne viznani uryadom Indiyi Movi Biharu krim majthili bhodzhpuri Bihar Uttar Pradesh magadgi Bihar Bihar Dzhharkhand Movi Radzhasthanu marvari chasto vvazhayetsya dialektom gindi chasto vvazhayetsya dialektom gindi Movi smugi gindi avadhi chasto vvazhayetsya dialektom gindi bundeli chasto vvazhayetsya dialektom gindi chasto vvazhayetsya dialektom gindi chasto vvazhayetsya dialektom gindi har yanvi chasto vvazhayetsya dialektom gindi gindustani sumish urdu j gindi chhattisgarhi chasto vvazhayetsya dialektom gindi ginglish sumish anglijskoyi ta gindi Inshi movi kodava tulu divehiNechislenni movi sho ne nalezhat do vishenavedenih grupAndamanski movi Nigali Kusunda Nikobarski movi Shompenski movi Tibetska mova yakoyu govoryat v osnovnomu tibetski chenci sho vtekli na teritoriyu Indiyi pislya zahoplennya Tibetu Kitayem i prozhivayut na teritoriyi shtatu Gimachal Pradesh Div takozhPrimitkiThe Andhra Pradesh Official Language Act 1966 declares Telugu to be the official language This enactment was implemented by GO Ms No 420 in 2005 Rao M Malleswara September 18 2005 Telugu declared official language 10 serpnya 2007 u Wayback Machine The Hindu Online edition Provereno 16 iyulya 2007 Rao M Malleswara 18 veresnya 2005 The Hindu Online edition arhiv originalu za 10 serpnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Urdu is used as a second official language in certain districts for certain specific purposes Fatihi A R 2003 Urdu in Andhra Pradesh Language in India T 3 4 ISSN 1930 2940 lt http www languageinindia com april2003 urduinap html amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Fatihi A R April 2003 Urdu in Andhra Pradesh Language in India 3 4 ISSN 1930 2940 procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 2 4 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 2 4 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 The official language of the state is English and Hindi is taught as a second language in school Das Varsha Production of Literacy Materials in Minor Languages PDF National Book Trust of India Arhiv originalu PDF za 25 serpnya 2011 Procitovano 21 travnya 2011 Five languages spoken by the principal tribes in Arunachal Pradesh and are offered to students in state schools however English is the language of administration and recruitment Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 2 3 2 4 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Commissioner Linguistic Minorities s para 2 3 2 4 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Assamese is the official language of the State Bodo is used as an associate official language for specific purposes in the districts of Kokrajhar and Nalbari and in the Udalguri sub division Bengali is used for administrative and other official purposes in the districts of the Barak valley Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 3 5 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 6 iyunya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 3 5 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 6 chervnya 2007 See also Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 3 4 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 3 4 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 In three districts of in Assam nedostupne posilannya z chervnya 2019 Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 20 5 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 20 5 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Urdu is recognised as an additional official language for seven specific purposes namely receiving and replying to representations from the public receiving documents in government offices publishing issuing important letters and orders publishing important advertisements publishing government gazettes and signboards at important places and offices Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 20 5 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 20 5 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 The The Chhattisgarh Official Language Amendment Act 2007 added Chhattisgarhi as an official language of the state in addition to Hindi The Chhattisgarh Official Language Amendment Act 2007 Government of India Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 21 travnya 2011 Commissioner Linguistic Minorities 39th report July 2000 June 2001 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s section 6 lt http nclm nic in shared linkimages 4 zip amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 39th report July 2000 June 2001 s section 6 originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 The Goa Daman and Diu Official Language Act 1987 makes Konkani the sole official language but provides that Marathi may also be used for for all or any of the official purposes The Government also has a policy of replying in Marathi to correspondence received in Marathi Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 11 3 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 6 iyunya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 11 3 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 6 chervnya 2007 A petition is pending before the Supreme Court demanding official language status to Marathi as well UNI May 30 2007 Marathi vs Konkani debate continues in Goa lt http www rediff com news 2007 may 30goa htm gt Provereno 6 iyunya 2007 UNI 30 travnya 2007 Marathi vs Konkani debate continues in Goa procitovano 6 chervnya 2007 Fatihi A R September 9 2003 Urdu in Gujarat Language in India T 3 lt http www languageinindia com sep2003 urduingujarat html amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Fatihi A R 9 veresnya 2003 Urdu in Gujarat Language in India 3 procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 28 3 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 28 3 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Punjabi is officially designated as the second language of Haryana in March 2010 Before that Tamil was the official second language Punjabi edges out Tamil in Haryana Himachal Pradesh adopted Hindi as the sole official language in 2008 Hindi to be official language of H P 2011 09 24 u Wayback Machine Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 29 7 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 29 7 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Article 145 7 travnya 2012 u Wayback Machine of the makes Urdu the official language of the state but provides for the continued use of English for all official purposes Article 146 7 travnya 2012 u Wayback Machine of the Constitution of Jammu and Kashmir read together with the sixth schedule thereto requires the government of the state to establish an academy to develop eight regional languages namely Dogri Balti Dardi Punjabi Pahari Ladakhi and Gojri None of these however are official Commissioner Linguistic Minorities 41st report July 2002 June 2003 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine s para 15 3 lt http nclm nic in shared linkimages 23 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 15 3 arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 procitovano 16 lipnya 2007 The Karnataka Official Language Act 1963 Government of Karnataka lt http dpal kar nic in 26 20of 201963 20 E pdf amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 The Karnataka Official Language Act 1963 PDF Official website of Government of Karnataka Government of Karnataka procitovano 16 lipnya 2007 The Karnataka Local Authorities Official Language Act 1981 Government of Karnataka lt http dpal kar nic in 30 20of 201981 20 E pdf amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 The Karnataka Local Authorities Official Language Act 1981 PDF Official website of Government of Karnataka Government of Karnataka procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 41st report July 2002 June 2003 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine s para 9 5 lt http nclm nic in shared linkimages 23 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 14 oktyabrya 2009 Commissioner Linguistic Minorities s para 9 5 arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 procitovano 14 zhovtnya 2009 Malayalam How to Arrest its Withering Away Central Institute of Indian Languages Mysore lt http www languageinindia com feb2005 malayalamdevelopmentchandraj1 html amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Malayalam How to Arrest its Withering Away M K Chand Raj Ph D on Language in India Central Institute of Indian Languages Mysore procitovano 16 lipnya 2007 Language and Literature 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Government of Madhya Pradesh lt http www mpgovt nic in culture language htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Official website of Government of Madhya Pradesh Government of Madhya Pradesh arhiv originalu za 29 veresnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Maharashtra Tourism Trivia Government of Maharashtra lt http www maharashtratourism gov in MTDC HTML MaharashtraTourism Trivia html amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Maharashtra Tourism Trivia Official website of Maharashtra Tourism Government of Maharashtra procitovano 16 lipnya 2007 Palkar A B 2007 Report of One Man Commission Justice A B Palkar Shri Bhaurao Dagadu Paralkar amp Others V s State of Maharashtra vol I ss 41 lt http www maharashtra gov in pdf VOLUME I pdf gt Provereno 16 iyulya 2007 Palkar A B 2007 Report of One Man Commission Justice A B Palkar Shri Bhaurao Dagadu Paralkar amp Others V s State of Maharashtra PDF t I s 41 procitovano 16 lipnya 2007 Section 2 f of the Manipur Official Language Act 1979 states that the official language of Manipur is the Manipuri language an older English name for the Meitei language written in the Bengali script The Sangai Express Mayek body threatens to stall proceeding lt http www e pao net epRelatedNews asp heading 9 amp src 290703 gt Provereno 16 iyulya 2007 The Sangai Express Mayek body threatens to stall proceeding procitovano 16 lipnya 2007 Nine tribal languages are recognised for the purpose of education but have no other official status Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine s para 22 4 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 22 4 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 25 5 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 25 5 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 The 43rd report of the National Commission of Linguistic Minorities reports that from a date to be determined Khasi will have the status of an associate official language in the districts of the East Khasi Hills West Khasi Hills Jaintia Hills and Ri Bhoi Garo will have a similar status in the districts of the East Garo Hills West Garo Hills and South Garo Hills Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine s para 25 1 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 25 1 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 On the 21st of March 2006 the Chief Minister of Meghalaya stated in the State Assembly that a notification to this effect had been issued Meghalaya Legislative Assembly Budget session Starred Questions and Answers Tuesday the 21st March 2006 lt http megassembly gov in questions 2006 21 03 2006s htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Meghalaya Legislative Assembly Budget session Starred Questions and Answers Tuesday the 21st March 2006 procitovano 16 lipnya 2007 Mizo is the sole official language under the Official Languages Act However this statute does not apply to autonomous regions of Mizoram Commissioner Linguistic Minorities 41st report July 2002 June 2003 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine s paras 28 4 28 9 lt http nclm nic in shared linkimages 23 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s paras 28 4 28 9 arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine s para 17 4 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 17 4 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 5 4 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 5 4 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Punjabi is the official language of the state Section 8 of Punjab s Official Language Act requires the state Government to take suitable steps to develop the Hindi language in the State but does not give Hindi any official status Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 19 6 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 6 iyunya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 19 6 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 6 chervnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 26 4 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 26 4 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 27 3 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 27 3 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Government of Sikkim Introduction to Sikkim 10 travnya 2008 u Wayback Machine lt http sikkim nic in sws home int htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Government of Sikkim arhiv originalu za 10 travnya 2008 procitovano 16 lipnya 2007 Eleven other languages Bhutia Lepcha Limboo Newari Gurung Mangar Mukhia Rai Sherpa and Tamang are termed official but only for the purposes of the preservation of culture and tradition Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss paras 27 3 27 4 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s paras 27 3 27 4 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 See also Commissioner Linguistic Minorities 41st report July 2002 June 2003 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine s paras 28 4 28 9 lt http nclm nic in shared linkimages 23 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s paras 28 4 28 9 arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Whilst Tamil is the only official language important communications are published in minority languages and electoral rolls are published in Telugu Kannada and Malayalam in areas where they are widely used Commissioner Linguistic Minorities 42nd report July 2003 June 2004 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine s para 15 4 lt http nclm nic in shared linkimages 35 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 15 4 arhiv originalu za 8 zhovtnya 2007 procitovano 16 lipnya 2007 Commissioner Linguistic Minorities 41st report July 2002 June 2003 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine s para 17 3 lt http nclm nic in shared linkimages 23 htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 16 iyunya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 17 3 arhiv originalu za 24 lyutogo 2007 procitovano 16 chervnya 2007 English Hindi and Urdu are the official languages of the state although the purposes for which Urdu is used have not been fully described Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 7 3 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 7 3 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Sanskrit to be promoted with priority Nishank Nishank Sanskrit made official language lt http www garhwalpost com index php mod article amp cat Uttarakhand amp article 5051 gt Provereno 28 dekabrya 2009 Nishank Sanskrit made official language procitovano 28 grudnya 2009 Hindi is the official language and Urdu is used for seven specific purposes similar to those for which it is used in Bihar Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss paras 6 1 6 2 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s paras 6 1 6 2 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Bengali is the official language of West Bengal Nepali is recognised as an additional official language in Darjeeling district In addition the government has a policy of replying to representations received in minority languages in those languages Commissioner Linguistic Minorities 43rd report July 2004 June 2005 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine ss para 18 4 lt http nclm nic in index1 asp linkid 203 amp x3E 19 chervnya 2009 u Wayback Machine Provereno 16 iyulya 2007 Commissioner Linguistic Minorities s para 18 4 arhiv originalu za 10 kvitnya 2009 procitovano 16 lipnya 2007 Most of Indian languages are spoken in Andaman and Nicobar Islands because of its cosmopolitan nature The common language is Hindi whereas English and Hindi are used in official correspondence Andaman District Administration Profile 13 grudnya 2011 u Wayback Machine lt http andamandt nic in profile htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 6 iyunya 2007 Andaman District Administration arhiv originalu za 13 grudnya 2011 procitovano 6 chervnya 2007 Urdu and Punjabi are the second official languages of Delhi under the Delhi Official Language Bill 2000 Punjabi Urdu made official languages in Delhi The Times of India 2003 06 25 lt http timesofindia indiatimes com articleshow 43388 cms gt Provereno 17 iyulya 2007 Punjabi Urdu made official languages in Delhi The Times of India 25 chervnya 2003 procitovano 17 lipnya 2007 Three languages are used for official purposes Tamil Telugu and Malayalam However English and French are also reorganized for official purpose as per the official language policy The official language policy of the union territory states that the Tamil language should be used for all or any of the official purposes of the union territory In case of Mahe and Yanam Malayalam and Telugu may be respectively used for official purpose The English language may also be used for all or any of the official purposes The French language shall remain the official language of the establishments so long as the elected representatives of the people shall not decide otherwise ACT 28 Gazetteer Pondicherry Vol 1 P II Multilingualism and second language acquisition and learning in Pondicherry Office of the Chief Electoral Officer Puducherry General Information on Puducherry 28 veresnya 2007 u Wayback Machine lt http www ceopondicherry nic in Bkground GeneralInfo htm amp x3E nedostupne posilannya z veresnya 2019 Provereno 6 iyunya 2007 Office of the Chief Electoral Officer Puducherry arhiv originalu za 28 veresnya 2007 procitovano 6 chervnya 2007