Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шомпенська мова мова або декілька мов поширених у глибинних районах острова Великий Нікобар що входить до складу індійсь

Шомпенська мова

Шомпенська мова

Шомпенська мова — мова або декілька мов, поширених у глибинних районах острова Великий Нікобар, що входить до складу індійської союзної території Андаманські і Нікобарські острови.

шомпенська
Поширена вimage Індія: Нікобарські острови
Регіонострів Великий Нікобар
Носії229 (2011)
КласифікаціяАвстроазійська сім'я
Офіційний статус
Офіційна—
Коди мови
ISO 639-1—
ISO 639-2—
ISO 639-3sii

Даних про цю мову є дуже мало, почасти у зв'язку з політикою уряду Індії із захисту аборигенів Нікобарських островів від зовнішнього втручання. Більшість зібраних даних датується кінцем XIX століття, і лише короткі та уривчасті додаткові відомості було зібрано в кінці XX — на початку XXI ст.

Носії

Народність або група народностей шомпен — мисливці та збирачі, що живуть у гористій внутрішній частині острова Великий Нікобар. Проект Ethnologue оцінює чисельність носіїв шомпенської мови у 400 осіб (2004), більшість із яких одномовні. За даними перепису населення Індії 2011 року, чисельність шомпенів становила 229 осіб.

Класифікація

Традиційно шомпенські мови відносили до складу нікобарської групи австроазійської сім'ї, однак в основі цієї гіпотези лежало лише територіальне сусідство з нікобарськими мовами.

Вже давно було помічено, що шомпенська мова сильно відрізняється від решти нікобарських мов. Роджер Бленч (2007), проаналізувавши наявні лексичні дані про шомпенську мову, прийшов до висновку, що вона виявляє лише мінімальні зв'язки з нікобарськими мовами. Єдині слова, чиє австроазійське походження не підлягає сумніву — числівники та деякі назви частин тіла, які могли бути запозичені, наприклад, koi «голова», поряд з місцевим fiau. Бленч висунув гіпотезу, що шомпенська мова має бути зарахована до числа мовних ізолятів.

Жерар Дифлот (англ. Gérard Diffloth), провідний спеціаліст в галузі австроазійських мов, на 3-й Міжнародній Конференції з австроазійської лінгвістики (англ. International Conference of Austroasiatic Linguistics, ICAAL), що відбулася в Пуні 27 листопада 2007 року, спростував теорію Бленча. За його даними, близько половини відомої шомпенської лексики має нікобарську етимологію, трохи менше слів не можуть бути ідентифіковані з якоюсь певною мовною сім'єю, частина слів має мон-кхмерську етимологію, але не пов'язана з нікобарськими мовами. Георг ван Дрім (нід. George van Driem) припускає, що шомпенська не належить до нікобарських мов, але, як і вони, разом із монськими та аслійськими мовами, входить до складу ніко-монської гілки австроазійських мов (інша назва: південні мон-кхмерські мови). Роджер Бленч підтримує цю гіпотезу, відмовившись від своєї попередньої думки, й пропонує вважати шомпенську мову окремою гілкою австроазійської мовної сім'ї.

Варіанти

Ступінь спорідненості між собою різних діалектів, які називають «шомпенськими», є неясною. Списки слів, зібрані різними дослідниками, іноді абсолютно не схожі між собою. Наприклад, слово, що позначає «спина», за різними списками, звучить як gikau, tamnōi і hokōa; «купатися» —pu(g) oihoɔp і hōhōm.

Фонологія

Невідомо, чи відноситься описана нижче фонетична система до всіх шомпенських мов.

Є сім голосних, /i e ɛ a ɔ o u/, причому всі вони можуть бути назалізованими. У шомпенських мовах є така категорія, як довгота голосних, ймовірно, для всіх голосних, проте неясно, чи можуть бути довгими носові голосні.

Система приголосних — приблизно наступна:

Губні Ясенні Середньопіднебінні* Задньоязикові Гортанні
Носові [m] [n] [ɲ] [ŋ]
Проривні [p] [b] [t] [d] [tʃ]? [dʒ] ? [k] [ɡ] [ʔ]
[pʰ] [bʱ] [tʰ] [kʰ] [ɡʱ]
Фрикативні [ ɸ] [x] [ɣ] [h]
Апроксиманти [w] [l] [j]
* Середньопіднебінні змичні записуються як <c> і <j>. Неясно, як вони реалізуються фонетично.

Примітки

  1. Primary Census Abstract Data. A-11 Individual Scheduled Tribe Primary Census Abstract Data and its Appendix. Andaman & Nicobar Islands UT. Office of the Registrar General & Census Commissioner, India (англ.)
  2. Shom Peng. A language of India. Ethnologue: Languages of the World, 20th edition, 2017 (англ.)
  3. Roger Blench. The language of the Shom Pen: A language isolate in the Nicobar Islands [ 20 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Mother Tongue XII (2007): 179-202 (англ.)
  4. George van Driem. 2010Shompen.pdf The Shompen of Great Nicobar Island: new linguistic and genetic data [ 29 липня 2018 у Wayback Machine.]. Mother Tongue XIII (2008): 227-247 (англ.)
  5. Roger Blench with P. Sidwell. Is Shom Pen a distinct branch of Austroasiatic? [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Mon-Khmer Studies Journal, Special Issue 3 (2011): 9-18 (англ.)

Посилання

  • Шомпенська мова на сайті Ethnologue: Shom Peng. A language of India (англ.)
  • Шомпенська мова на сайті Glottolog 3.2: Language: Shom Peng [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
  • de Röepstorff, Ad. 1875. Vocabulary of Dialects Spoken in the Nicobar and Andaman Isles. Calcutta: Office of the Superintendent of Government Printing (англ.)
  • Man, E.H. 1886. A Brief Account of the Nicobar Islanders, with Special Reference to the Inland Tribe of Great Nicobar. The Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland, 15:428-451 (англ.)
  • Man, E.H. 1889. A dictionary of the Central Nicobarese language. London: W.H. Allen (англ.)
  • Rizvi, S.N.H. 1990. The Shompen: A Vanishing Tribe of the Great Nicobar Island. Calcutta: Seagull Books (англ.)
  • Elangaiyan, Rathinasabapathy, et al. 1995. Shompen-Hindi Bilingual Primer Śompen Bhāratī 1. Port Blair and Mysore: Tribal Welfare Department of the Andaman and Nicobar Administration, Ādivāsī Kalyāṇa Vibhāg Aṇḍamān tathā Nikobār Praśāsan, and Central Institute of Indian Languages
  • Chattopadhyay, Subhash Chandra and Asok Kumar Mukhopadhyay. 2003. https://books.google.com/books?id=x3IOAAAAYAAJ The Language of the Shompen of Great Nicobar: a preliminary appraisal]. Kolkata: Anthropological Survey of India (англ.)
  • van Driem, George. 2008. The Shompen of Great Nicobar Island: New linguistic and genetic data, and the Austroasiatic homeland revisited [ 14 лютого 2018 у Wayback Machine.]. Mother Tongue 13:227-247
  • Blench, R., P. Sidwell. 2011. Is Shom Pen a distinct branch of Austroasiatic? [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Austroasiatic studies. ICAAL IV. Mon-Khmer Studies, Special Issue 3: 9-18 (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shompenska mova mova abo dekilka mov poshirenih u glibinnih rajonah ostrova Velikij Nikobar sho vhodit do skladu indijskoyi soyuznoyi teritoriyi Andamanski i Nikobarski ostrovi shompenskaPoshirena v Indiya Nikobarski ostroviRegionostriv Velikij NikobarNosiyi229 2011 KlasifikaciyaAvstroazijska sim yaOficijnij statusOficijna Kodi moviISO 639 1 ISO 639 2 ISO 639 3sii Danih pro cyu movu ye duzhe malo pochasti u zv yazku z politikoyu uryadu Indiyi iz zahistu aborigeniv Nikobarskih ostroviv vid zovnishnogo vtruchannya Bilshist zibranih danih datuyetsya kincem XIX stolittya i lishe korotki ta urivchasti dodatkovi vidomosti bulo zibrano v kinci XX na pochatku XXI st NosiyiNarodnist abo grupa narodnostej shompen mislivci ta zbirachi sho zhivut u goristij vnutrishnij chastini ostrova Velikij Nikobar Proekt Ethnologue ocinyuye chiselnist nosiyiv shompenskoyi movi u 400 osib 2004 bilshist iz yakih odnomovni Za danimi perepisu naselennya Indiyi 2011 roku chiselnist shompeniv stanovila 229 osib KlasifikaciyaTradicijno shompenski movi vidnosili do skladu nikobarskoyi grupi avstroazijskoyi sim yi odnak v osnovi ciyeyi gipotezi lezhalo lishe teritorialne susidstvo z nikobarskimi movami Vzhe davno bulo pomicheno sho shompenska mova silno vidriznyayetsya vid reshti nikobarskih mov Rodzher Blench 2007 proanalizuvavshi nayavni leksichni dani pro shompensku movu prijshov do visnovku sho vona viyavlyaye lishe minimalni zv yazki z nikobarskimi movami Yedini slova chiye avstroazijske pohodzhennya ne pidlyagaye sumnivu chislivniki ta deyaki nazvi chastin tila yaki mogli buti zapozicheni napriklad koi golova poryad z miscevim fiau Blench visunuv gipotezu sho shompenska mova maye buti zarahovana do chisla movnih izolyativ Zherar Diflot angl Gerard Diffloth providnij specialist v galuzi avstroazijskih mov na 3 j Mizhnarodnij Konferenciyi z avstroazijskoyi lingvistiki angl International Conference of Austroasiatic Linguistics ICAAL sho vidbulasya v Puni 27 listopada 2007 roku sprostuvav teoriyu Blencha Za jogo danimi blizko polovini vidomoyi shompenskoyi leksiki maye nikobarsku etimologiyu trohi menshe sliv ne mozhut buti identifikovani z yakoyus pevnoyu movnoyu sim yeyu chastina sliv maye mon khmersku etimologiyu ale ne pov yazana z nikobarskimi movami Georg van Drim nid George van Driem pripuskaye sho shompenska ne nalezhit do nikobarskih mov ale yak i voni razom iz monskimi ta aslijskimi movami vhodit do skladu niko monskoyi gilki avstroazijskih mov insha nazva pivdenni mon khmerski movi Rodzher Blench pidtrimuye cyu gipotezu vidmovivshis vid svoyeyi poperednoyi dumki j proponuye vvazhati shompensku movu okremoyu gilkoyu avstroazijskoyi movnoyi sim yi VariantiStupin sporidnenosti mizh soboyu riznih dialektiv yaki nazivayut shompenskimi ye neyasnoyu Spiski sliv zibrani riznimi doslidnikami inodi absolyutno ne shozhi mizh soboyu Napriklad slovo sho poznachaye spina za riznimi spiskami zvuchit yak gikau tamnōi i hokōa kupatisya pu g oihoɔp i hōhōm FonologiyaNevidomo chi vidnositsya opisana nizhche fonetichna sistema do vsih shompenskih mov Ye sim golosnih i e ɛ a ɔ o u prichomu vsi voni mozhut buti nazalizovanimi U shompenskih movah ye taka kategoriya yak dovgota golosnih jmovirno dlya vsih golosnih prote neyasno chi mozhut buti dovgimi nosovi golosni Sistema prigolosnih priblizno nastupna Gubni Yasenni Serednopidnebinni Zadnoyazikovi Gortanni Nosovi m n ɲ ŋ Prorivni p b t d tʃ dʒ k ɡ ʔ pʰ bʱ tʰ kʰ ɡʱ Frikativni ɸ x ɣ h Aproksimanti w l j Serednopidnebinni zmichni zapisuyutsya yak lt c gt i lt j gt Neyasno yak voni realizuyutsya fonetichno PrimitkiPrimary Census Abstract Data A 11 Individual Scheduled Tribe Primary Census Abstract Data and its Appendix Andaman amp Nicobar Islands UT Office of the Registrar General amp Census Commissioner India angl Shom Peng A language of India Ethnologue Languages of the World 20th edition 2017 angl Roger Blench The language of the Shom Pen A language isolate in the Nicobar Islands 20 kvitnya 2015 u Wayback Machine Mother Tongue XII 2007 179 202 angl George van Driem 2010Shompen pdf The Shompen of Great Nicobar Island new linguistic and genetic data 29 lipnya 2018 u Wayback Machine Mother Tongue XIII 2008 227 247 angl Roger Blench with P Sidwell Is Shom Pen a distinct branch of Austroasiatic 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Mon Khmer Studies Journal Special Issue 3 2011 9 18 angl PosilannyaShompenska mova na sajti Ethnologue Shom Peng A language of India angl Shompenska mova na sajti Glottolog 3 2 Language Shom Peng 14 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl de Roepstorff Ad 1875 Vocabulary of Dialects Spoken in the Nicobar and Andaman Isles Calcutta Office of the Superintendent of Government Printing angl Man E H 1886 A Brief Account of the Nicobar Islanders with Special Reference to the Inland Tribe of Great Nicobar The Journal of the Anthropological Institute of Great Britain and Ireland 15 428 451 angl Man E H 1889 A dictionary of the Central Nicobarese language London W H Allen angl Rizvi S N H 1990 The Shompen A Vanishing Tribe of the Great Nicobar Island Calcutta Seagull Books angl Elangaiyan Rathinasabapathy et al 1995 Shompen Hindi Bilingual Primer Sompen Bharati 1 Port Blair and Mysore Tribal Welfare Department of the Andaman and Nicobar Administration Adivasi Kalyaṇa Vibhag Aṇḍaman tatha Nikobar Prasasan and Central Institute of Indian Languages Chattopadhyay Subhash Chandra and Asok Kumar Mukhopadhyay 2003 https books google com books id x3IOAAAAYAAJ The Language of the Shompen of Great Nicobar a preliminary appraisal Kolkata Anthropological Survey of India angl van Driem George 2008 The Shompen of Great Nicobar Island New linguistic and genetic data and the Austroasiatic homeland revisited 14 lyutogo 2018 u Wayback Machine Mother Tongue 13 227 247 Blench R P Sidwell 2011 Is Shom Pen a distinct branch of Austroasiatic 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Austroasiatic studies ICAAL IV Mon Khmer Studies Special Issue 3 9 18 angl

Дата публікації:
Топ