Лакшадвіп (малаял. ലക്ഷദ്വീപ്, англ. Lakshadweep) — острівна союзна територія в складі Індії. Столиця — місто Каваратті. Населення — 60 595 осіб.
Лакшадвіп | |
Дата створення / заснування | 1 листопада 1956 |
---|---|
Офіційна назва | малаял. ലക്ഷദ്വീപ് |
Континент | Азія |
Країна | Індія |
Столиця | Каваратті |
Адміністративна одиниця | Індія |
Кількість населення | 60 595 осіб |
Адміністративно-територіально поділяється на | d |
Висота над рівнем моря | 16 м |
Мова комунікації | малаялам і мальдівська мова |
Площа | 32 км² |
Економіка теми | d |
Міське населення | 50 332[1] |
Сільське населення | 14 141[1] |
Кількість неписьменних людей | 11 920[1] |
Кількість письменних людей | 52 553[1] |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Офіційний сайт | |
Лакшадвіп у Вікісховищі |
Координати: 10°34′12″ пн. ш. 72°38′24″ сх. д. / 10.57000000002777718° пн. ш. 72.64000000002778279° сх. д.
Географія
Територія є групою островів в південно-східній частині Аравійського моря. Включає Лаккадівські і , а також . Лише 11 з цих островів постійно заселені.
Історія
Перші відомі історикам згадки цієї острівної групи іменують їх «Землями Пурануру», котрі є частиною древньої дравідской імперії, що простягається на величезних територіях Південної Індії. Мало що відомо в подробицях про ту епоху. Існують матеріальні свідчення того, що якийсь час опісля Лаккадіви контролювали представники династії Чера, у районі VII століття н. е. їх змінили Паллави, які називали ці острови Dweepa Laksham, однак традиційний фольклор самих остров'ян називає моментом появи першого поселення тут початок XII століття н. е. — епоху останнього Черамана Перумана — володаря Керали з династії Чера.
Найстаршими обжитими людьми островами регіону є Аміні, Калпені, Андротт, Каваратті і Агатті. Спочатку поселенці сповідували різні форми індуїзму, але з часом — до XIV століття — майже всі вони прийняли іслам. Дослідження індійських археологів показали також наявність слідів буддистської культури на Лаккадівах — між VI і VII століттями тут існували поселення її носіїв.
Згідно ж місцевими повір'ями, іслам був завезений на Лакшадвіп арабом по імені Убайдулла в 661 році н. е. Чоловік з таким ім'ям дійсно існував, більше того, його могила знаходиться на острові Андротт, і місцеві жителі дуже шанують її.
Приблизно в XI столітті владу над Лаккадівами перейшла до південноіндійської династії Чола, котра правила ними кілька століть, поки не втратила контроль на користь династії Колатхірі, в XVII столітті подарувала Лакшадвіп раджі з Каннур (сучасна Карнатака). Приблизно в цей же час ненадовго на островах з'являлися португальці, але вони були змушені піти під напором місцевих жителів.
У 1787 році влада над групою островів Аміндіві, до якої входять Аміні, Кадмат, Кілтан, Чхетлат та Бітра, перейшла до Типу Султану з Майсора, а після Третьої англо-майсорської війни 1789–1792 років правити тут стали британські колонізатори. Решта острова регіону відійшли до володарів Каннанора (регіон в сучасній Кералі). Пізніше, однак, британці прибрали до рук і їх.
Внаслідок віддаленості від континенту, новини про розділ Британської Індії на мусульманський Пакистан та Індійський Союз дійшли до Лаккадівів лише через кілька днів після 15 серпня 1947 року. Оскільки острова були частиною Мадрасського президентства, відповідно до Акту про проголошення незалежності вони автоматично відходили до Індійського Союзу. Однак, враховуючи те, що переважна більшість місцевого населення сповідувало іслам, новостворений Домініон Пакистан теоретично міг пред'явити претензії на цю територію. Для запобігання подібних спроб з боку Пакистану уряд Індійського Союзу відправив в район Лаккадівських островів свій флот з тим, щоб закріпити свій суверенітет над архіпелагом і підняти тут індійський національний прапор. Декількома годинами пізніше після прибуття індійського корабля поблизу островів з'явилися пакистанські судна, але помітивши індійську військову присутність вони були змушені повернути в Карачі.
У 1956 році, незважаючи на те, що за етнічною приналежністю більшість населення — малаялі, рішенням індійського уряду острова були відокремлені від адміністративних одиниць на материку і заснована союзна територія Лаккадівські, Мінікойські та Аміндівські острови (англ. Laccadive, Minicoy and Amindivi Islands). З 1973 року назва території змінено на Лакшадвіп.
Примітки
- http://www.censusindia.gov.in/pca/DDW_PCA0000_2011_Indiastatedist.xlsx
- . Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 28 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 28 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Official Site for Lakshadweep Islands [ 29 травня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Індії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lakshadvip malayal ലക ഷദ വ പ angl Lakshadweep ostrivna soyuzna teritoriya v skladi Indiyi Stolicya misto Kavaratti Naselennya 60 595 osib Lakshadvip Data stvorennya zasnuvannya1 listopada 1956 Oficijna nazvamalayal ലക ഷദ വ പ KontinentAziya Krayina Indiya StolicyaKavaratti Administrativna odinicyaIndiya Kilkist naselennya60 595 osib Administrativno teritorialno podilyayetsya nad Visota nad rivnem morya16 m Mova komunikaciyimalayalam i maldivska mova Plosha32 km Ekonomika temid Miske naselennya50 332 1 Silske naselennya14 141 1 Kilkist nepismennih lyudej11 920 1 Kilkist pismennih lyudej52 553 1 Kategoriya map na Vikishovishid Oficijnij sajt Lakshadvip u Vikishovishi Koordinati 10 34 12 pn sh 72 38 24 sh d 10 57000000002777718 pn sh 72 64000000002778279 sh d 10 57000000002777718 72 64000000002778279GeografiyaTeritoriya ye grupoyu ostroviv v pivdenno shidnij chastini Aravijskogo morya Vklyuchaye Lakkadivski i a takozh Lishe 11 z cih ostroviv postijno zaseleni IstoriyaPershi vidomi istorikam zgadki ciyeyi ostrivnoyi grupi imenuyut yih Zemlyami Puranuru kotri ye chastinoyu drevnoyi dravidskoj imperiyi sho prostyagayetsya na velicheznih teritoriyah Pivdennoyi Indiyi Malo sho vidomo v podrobicyah pro tu epohu Isnuyut materialni svidchennya togo sho yakijs chas opislya Lakkadivi kontrolyuvali predstavniki dinastiyi Chera u rajoni VII stolittya n e yih zminili Pallavi yaki nazivali ci ostrovi Dweepa Laksham odnak tradicijnij folklor samih ostrov yan nazivaye momentom poyavi pershogo poselennya tut pochatok XII stolittya n e epohu ostannogo Cheramana Perumana volodarya Kerali z dinastiyi Chera Najstarshimi obzhitimi lyudmi ostrovami regionu ye Amini Kalpeni Andrott Kavaratti i Agatti Spochatku poselenci spoviduvali rizni formi induyizmu ale z chasom do XIV stolittya majzhe vsi voni prijnyali islam Doslidzhennya indijskih arheologiv pokazali takozh nayavnist slidiv buddistskoyi kulturi na Lakkadivah mizh VI i VII stolittyami tut isnuvali poselennya yiyi nosiyiv Zgidno zh miscevimi povir yami islam buv zavezenij na Lakshadvip arabom po imeni Ubajdulla v 661 roci n e Cholovik z takim im yam dijsno isnuvav bilshe togo jogo mogila znahoditsya na ostrovi Andrott i miscevi zhiteli duzhe shanuyut yiyi Priblizno v XI stolitti vladu nad Lakkadivami perejshla do pivdennoindijskoyi dinastiyi Chola kotra pravila nimi kilka stolit poki ne vtratila kontrol na korist dinastiyi Kolathiri v XVII stolitti podaruvala Lakshadvip radzhi z Kannur suchasna Karnataka Priblizno v cej zhe chas nenadovgo na ostrovah z yavlyalisya portugalci ale voni buli zmusheni piti pid naporom miscevih zhiteliv U 1787 roci vlada nad grupoyu ostroviv Amindivi do yakoyi vhodyat Amini Kadmat Kiltan Chhetlat ta Bitra perejshla do Tipu Sultanu z Majsora a pislya Tretoyi anglo majsorskoyi vijni 1789 1792 rokiv praviti tut stali britanski kolonizatori Reshta ostrova regionu vidijshli do volodariv Kannanora region v suchasnij Kerali Piznishe odnak britanci pribrali do ruk i yih Vnaslidok viddalenosti vid kontinentu novini pro rozdil Britanskoyi Indiyi na musulmanskij Pakistan ta Indijskij Soyuz dijshli do Lakkadiviv lishe cherez kilka dniv pislya 15 serpnya 1947 roku Oskilki ostrova buli chastinoyu Madrasskogo prezidentstva vidpovidno do Aktu pro progoloshennya nezalezhnosti voni avtomatichno vidhodili do Indijskogo Soyuzu Odnak vrahovuyuchi te sho perevazhna bilshist miscevogo naselennya spoviduvalo islam novostvorenij Dominion Pakistan teoretichno mig pred yaviti pretenziyi na cyu teritoriyu Dlya zapobigannya podibnih sprob z boku Pakistanu uryad Indijskogo Soyuzu vidpraviv v rajon Lakkadivskih ostroviv svij flot z tim shob zakripiti svij suverenitet nad arhipelagom i pidnyati tut indijskij nacionalnij prapor Dekilkoma godinami piznishe pislya pributtya indijskogo korablya poblizu ostroviv z yavilisya pakistanski sudna ale pomitivshi indijsku vijskovu prisutnist voni buli zmusheni povernuti v Karachi U 1956 roci nezvazhayuchi na te sho za etnichnoyu prinalezhnistyu bilshist naselennya malayali rishennyam indijskogo uryadu ostrova buli vidokremleni vid administrativnih odinic na materiku i zasnovana soyuzna teritoriya Lakkadivski Minikojski ta Amindivski ostrovi angl Laccadive Minicoy and Amindivi Islands Z 1973 roku nazva teritoriyi zmineno na Lakshadvip Primitkihttp www censusindia gov in pca DDW PCA0000 2011 Indiastatedist xlsx Arhiv originalu za 11 chervnya 2011 Procitovano 28 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 25 kvitnya 2012 Procitovano 28 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaOfficial Site for Lakshadweep Islands 29 travnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Indiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi