К'юзі (італ. Chiusi) — місто і муніципалітет в Італії, у регіоні Тоскана, провінція Сієна, у давнину — самостійне місто-держава. Розташоване на відстані близько 135 км на північ від Рима, 105 км на південний схід від Флоренції.
К'юзі Chiusi | ||
---|---|---|
Комуна | ||
| ||
Країна | Італія | |
Регіон | Тоскана | |
Провінція | Сієна | |
Код ISTAT | 052011 | |
Поштові індекси | 53043, 53044, 53040 | |
Телефонний код | 0578 | |
Координати | 43°01′00″ пн. ш. 11°57′00″ сх. д. / 43.01667° пн. ш. 11.95000° сх. д.Координати: 43°01′00″ пн. ш. 11°57′00″ сх. д. / 43.01667° пн. ш. 11.95000° сх. д. | |
Висота | 398 м.н.р.м. | |
Площа | 58,06 км² | |
Населення | 8093 (01-01-2023) | |
Густота | 139,39 ос./км² | |
Розміщення | ||
Мапа | ||
Влада | ||
Мер | Juri Bettollini (5-6-2016) | |
Офіційна сторінка |
Населення — 8747 осіб (2014). Щорічний фестиваль відбувається 3 липня. Покровитель — Santa Mustiola.
Історія
Перше поселення на місці сучасного К'юзі виникло не пізніше VIII ст. до н. е. і мало назву Камарс (умбр. Camars). Його мешканцями були умбри або ж споріднені з ними італійські племена (на мові яких «камарс» нібито означає «болота»).
У VII ст. до н. е. умбрів відтіснили етруски, які обнеслі поселення мурами і надали йому нову назву — Клевсін (етр. Clevsin). Етруський Клевсін був самостійним містом-державою, одним з дванадцяти «гегемонів» Етрурії. Був відомий насамперед розвинутим сільським господарством, зокрема виноробством. Найвище піднесення Клевсіна припадає на часи правління Ларса Порсени, який воював із Аррецієм і Римом, останній цар якого — Тарквіній Гордий був союзником клевсінського володаря. Війна з римлянами загалом була успішною, за деякими даними клевсінці навіть захопили Рим і уклали з ним вигідний для себе союзний договір. Арретинці натомість здобули перемогу, у битві з ними загинув син Порсени. Сам Порсена був похований у рідному місті в розкішній гробниці. У 390 р. до н. е. клевсінець на ім'я Аррунт привів під мури міста військо галльского племені сенонів. Облогу галли зняли лише після того, як посварилися з римлянами і вирушили далі на південь.
Після перузіанського походу Квінта Фабія (309 р. до н. е.) Клевсін опинився під владою римлян, які називали місто на свій лад Клузієм (лат. Clusium). Клевсінці приєдналися до повстання 299 р. до н. е. і під мурами міста союзники повстанців — галли — розгромили один з римських легіонів. Проте в битві під римляни взяли реванш. А невдовзі був розгромлений і об'єднаний загін клевсінців і перузійців — за даними Лівія на полі бою залишилося три тисячі етрусків. Клузій остаточно опинився у складі Римської республіки — на правах союзника. У 187 р. до н. е. через Клузій була проведена Кассієва дорога. Під час першої громадянської війни Клузій був базою для Папірія Карбона, який очолював війська маріанців в Етрурії. Сулла «відплатив» за це виведенням на міські землі колонії своїх ветеранів.
Християнство у Клузії поширилося у III ст. Перший місцевий єпископ, про якого збереглися згадки, помер у 322 р.
У 540 р. Клузій згадується як фортеця, у якій готський король Вітігес розмістив тисячу вояків. У 560 р. в місті був збудований собор — теперішній собор Сан-Секундьяно. З приходом лангобардів Клузій став центром одного з їхніх герцогств.
У XI ст. К'юзі здобуває самостійність під владою власного єпископа, проте вже невдовзі опинилося під владою сусіднього Орв'єто. З 1231 р. підпорядковане Сієні, з 1556 — у складі Великого герцогства Тосканського.
Демографія
Населення за роками:
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 1305 іноземців з 58 країн, серед них 549 громадян країн Євросоюзу та 28 громадян України.
Сусідні муніципалітети
Див. також
Примітки
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
K yuzi ital Chiusi misto i municipalitet v Italiyi u regioni Toskana provinciya Siyena u davninu samostijne misto derzhava Roztashovane na vidstani blizko 135 km na pivnich vid Rima 105 km na pivdennij shid vid Florenciyi K yuzi ChiusiKomunaKrayina ItaliyaRegionToskanaProvinciyaSiyenaKod ISTAT052011Poshtovi indeksi53043 53044 53040Telefonnij kod0578Koordinati43 01 00 pn sh 11 57 00 sh d 43 01667 pn sh 11 95000 sh d 43 01667 11 95000 Koordinati 43 01 00 pn sh 11 57 00 sh d 43 01667 pn sh 11 95000 sh d 43 01667 11 95000Visota398 m n r m Plosha58 06 km Naselennya8093 01 01 2023 Gustota139 39 os km Rozmishennya MapaVladaMerJuri Bettollini 5 6 2016 Oficijna storinka Naselennya 8747 osib 2014 Shorichnij festival vidbuvayetsya 3 lipnya Pokrovitel Santa Mustiola IstoriyaPershe poselennya na misci suchasnogo K yuzi viniklo ne piznishe VIII st do n e i malo nazvu Kamars umbr Camars Jogo meshkancyami buli umbri abo zh sporidneni z nimi italijski plemena na movi yakih kamars nibito oznachaye bolota U VII st do n e umbriv vidtisnili etruski yaki obnesli poselennya murami i nadali jomu novu nazvu Klevsin etr Clevsin Etruskij Klevsin buv samostijnim mistom derzhavoyu odnim z dvanadcyati gegemoniv Etruriyi Buv vidomij nasampered rozvinutim silskim gospodarstvom zokrema vinorobstvom Najvishe pidnesennya Klevsina pripadaye na chasi pravlinnya Larsa Porseni yakij voyuvav iz Arreciyem i Rimom ostannij car yakogo Tarkvinij Gordij buv soyuznikom klevsinskogo volodarya Vijna z rimlyanami zagalom bula uspishnoyu za deyakimi danimi klevsinci navit zahopili Rim i uklali z nim vigidnij dlya sebe soyuznij dogovir Arretinci natomist zdobuli peremogu u bitvi z nimi zaginuv sin Porseni Sam Porsena buv pohovanij u ridnomu misti v rozkishnij grobnici U 390 r do n e klevsinec na im ya Arrunt priviv pid muri mista vijsko gallskogo plemeni senoniv Oblogu galli znyali lishe pislya togo yak posvarilisya z rimlyanami i virushili dali na pivden Pislya peruzianskogo pohodu Kvinta Fabiya 309 r do n e Klevsin opinivsya pid vladoyu rimlyan yaki nazivali misto na svij lad Kluziyem lat Clusium Klevsinci priyednalisya do povstannya 299 r do n e i pid murami mista soyuzniki povstanciv galli rozgromili odin z rimskih legioniv Prote v bitvi pid rimlyani vzyali revansh A nevdovzi buv rozgromlenij i ob yednanij zagin klevsinciv i peruzijciv za danimi Liviya na poli boyu zalishilosya tri tisyachi etruskiv Kluzij ostatochno opinivsya u skladi Rimskoyi respubliki na pravah soyuznika U 187 r do n e cherez Kluzij bula provedena Kassiyeva doroga Pid chas pershoyi gromadyanskoyi vijni Kluzij buv bazoyu dlya Papiriya Karbona yakij ocholyuvav vijska marianciv v Etruriyi Sulla vidplativ za ce vivedennyam na miski zemli koloniyi svoyih veteraniv Hristiyanstvo u Kluziyi poshirilosya u III st Pershij miscevij yepiskop pro yakogo zbereglisya zgadki pomer u 322 r U 540 r Kluzij zgaduyetsya yak fortecya u yakij gotskij korol Vitiges rozmistiv tisyachu voyakiv U 560 r v misti buv zbudovanij sobor teperishnij sobor San Sekundyano Z prihodom langobardiv Kluzij stav centrom odnogo z yihnih gercogstv U XI st K yuzi zdobuvaye samostijnist pid vladoyu vlasnogo yepiskopa prote vzhe nevdovzi opinilosya pid vladoyu susidnogo Orv yeto Z 1231 r pidporyadkovane Siyeni z 1556 u skladi Velikogo gercogstva Toskanskogo DemografiyaNaselennya za rokami Stanom na 1 sichnya 2023 roku v municipaliteti oficijno prozhivalo 1305 inozemciv z 58 krayin sered nih 549 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 28 gromadyan Ukrayini Susidni municipalitetiKastiljone del Lago Chetona K yanchiano Terme Chitta della P yeve Montepulchano SarteanoDiv takozhSpisok municipalitetiv provinciyi SiyenaPrimitkiFizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 ital Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 30 05 2024 Resident population by sex municipality and citizenship Postijne naselennya za stattyu municipalitetom i gromadyanstvom angl ISTAT Procitovano 12 chervnya 2024 Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi