Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Націона́льний парк Слі́тере (латис. Slīteres nacionālais parks) — природоохоронна територія, розташована у Дундазькому краї на західному узбережжі Латвії. Належить до європейської природоохоронної мережі Natura 2000. Національний парк заснований у 2000 році на базі колишнього природного заповідника Слітере — одного з найстаріших у балтійських країнах. Його площа складає 26 490 га (у тому числі 10 130 га прибережної території Балтійського моря); за цим показником Слітере є найменшим національним парком Латвії.
| латис. Slīteres nacionālais parks | |
|---|---|
 Краєвид національного парку з маяка Слітере. | |
| 57°37′27″ пн. ш. 22°17′39″ сх. д. / 57.62416667002777615° пн. ш. 22.29444444002777814° сх. д.Координати: 57°37′27″ пн. ш. 22°17′39″ сх. д. / 57.62416667002777615° пн. ш. 22.29444444002777814° сх. д. | |
| Країна |  Латвія |
| Розташування | Латвія |
| Найближче місто | Дундазький край, Латвія |
| Водні об'єкти | 10 130 га прибережної території Балтійського моря |
| Площа | 26 490 га |
| Засновано | 2000 |
  Слітере (Латвія) | |
 Слітере у Вікісховищі | |
Національний парк Слітере відомий своїми широколистими лісами та унікальним комплексом з дюн (латис. kangari) і низин між ними (латис. vigas), в яких розташовані міждюнні верхові болота. Більшість широколистих лісів розташовані на «Блакитних пагорбах» (латис. Zilie Kalni), що є геологічно одними з найвпізнаваніших рис парку. У парку знайдено сотні видів рослин, 29 видів яких більше ніде в Латвії не трапляються. Національний парк Слітере є частиною балтійського шляху міграції птахів і є одним з найкращих у Латвії місць для спостереження за ними — тут бачили майже всі латвійські види птахів та спостерігали проліт понад 60 000 птахів на годину під час весняних та осінніх міграцій. Серед великих ссавців у парку трапляються вовк, рись євразійська та лось звичайний, а у морській частині — балтійський тев'як та рідше нерпа кільчаста. У національному парку також мешкає багато рідкісних видів комах та равликів через високе різноманіття рослин та біомів.
Національний парк Слітере захищає значну частину історичного Лівонського узбережжя (латис. Līvõd Rãnda) — тут розташований мис Колкасраґс із селом Колка біля нього та лівонські села Вайде, Саунагс, Пітрагс.
Історія
Ще у 1921 році на узбережжі Балтійського моря під охорону було взято 1100 га території, яка отримала назву «Старої пам'ятки». У 1923 році вона була перетворена на природний заповідник. Згодом до неї долучали виведені з користування навколишні сільськогосподарські землі й ліси, внаслідок чого охоронювана площа зросла у понад десять разів. У 1979 році для дослідження й охорони території був виділений штат працівників, чим було остаточно закріплено її заповідний статус. На той час більшість земель природного заповідника Слітере належало Держлісфонду, незначна частина (524 га) — колгоспу «Дундага», а сам заповідник підпорядковувався Латвійському республіканському лісогосподарському об'єднанню «Латвіяс Межс». У 2000 році охоронювану територію розширили, водночас змінивши її статус — заповідник було перетворено на національний парк.
Клімат
Національний парк Слітере розташований в Атлантико-Континентальній кліматичній області і входить до підзони мішаних лісів помірного поясу. Клімат і гідрогеологічні умови парку зазнають впливу Балтійського моря та Ризької затоки. На його теренах переважають вітри північно-західних напрямків. Річні коливання температури повітря невеликі. Так, середня багаторічна температура січня становить -3 °C, а липня — лише 16,5 °C. Характерно, що кількість опадів у Слітере найнижча на території Латвії і становить близько 550 мм на рік.
Географія та гідрологія
Національний парк Слітере займає більшу частину і лежить цілком у межах однієї адміністративної одиниці — Дундазького краю. З півночі його терени обмежені узбережжям Балтійського моря (близько 20 км), зі сходу — узбережжям Ризької затоки (близько 7 км), західний кордон парку окреслює річка Кіканс, на південному заході кордон пролягає по берегу стародавнього Балтійського льодовикового озера. І лише на південному сході чітких геологічних меж національний парк не має.
Терени Слітере можна поділити на дві частини. Перша розташована в межах Приморської низовини і включає в себе берегові утворення, що відображають різні стадії формування Балтійського басейну: Балтійське льодовикове озеро, Анцилове та Літоринове море. Берег Анцилового озера піднятий над низовиною на 8 м — територія парку є єдиним місцем у Латвії, де можна побачити його залишки. Натомість, берег Балтійського льодовикового озера краще виражений. За сучасної доби він має вигляд 30-35-метрового уступу із крутизною схилів 30-45°, подекуди із добре вираженими терасами. Уступ розрізають яри, через що він і отримав місцеву назву «Блакитні пагорби».
Територія парку нижче уступу має незначний похил у напрямку з півдня на північ. Її вкривають малопотужні піски, а підстеляють водоупорні суглинки, внаслідок чого у цій частині сформувався унікальний для Латвії ландшафт, в якому піщані дюни (латис. kangari) чергуються із низинами (латис. vigas) завширшки 50-400 м. Низини часто зайняті верховими болотами. Дюни повторюють конфігурацію давніх підводних валів, але у безпосередній близькості до берега моря стають вищими, а низини між ними зникають. Такий рельєф пояснюють потужною діяльністю вітру в атлантичний період.
Сучасне узбережжя Балтійського моря та Ризької затоки має вигляд піщаного пляжу завширшки до 80 м. Під дією хвиль на ньому також сформувався абразійний уступ. Особливо потужні берегові процеси спостерігають на мисі Колкасраґс. Балтійське море спричинює ерозію річищ струмків та річок, що впадають у нього. Крім того, у підземних водах низин присутня велика кількість кальцію, що сприяє утворенню прісноводних вапняків та створює сприятливі умови для зростання кальцефільних видів рослин.
Друга частина парку, відділена від першої берегом Балтійського льодовикового озера, являє собою слабохвилясту морену на Дундазькому піднятті корінних девонських порід. У формуванні цієї моренної рівнини велику роль зіграли валдайський льодовик та його талі води.
Ґрунти та ландшафти
Національний парк Слітере розташований у Прибалтійській провінції зони підзолистих ґрунтів. Ґрунтотворними породами у ньому є здебільшого піски різних стадій Балтійського басейну, а на підвищеній моренній частині — моренні супіски та суглинки валдайського заледеніння. Загалом ґрунтовий покрив парку неоднорідний, що обумовлене перш за все різними режимами ґрунтового зволоження. Переважають підзолисті та усі типи болотних ґрунтів: низинні, перехідні та верхові. На місці колишніх сільськогосподарських угідь розвинуті дерново-підзолисті ґрунти із середнім та значним ступенем озолення.
Серед ландшафтів парку переважають ліси, що займають 70 % його території, ще 20 % площі Слітере охоплюють болота. Крім них незначні ділянки зайняті луками, рівнинними агроландшафтами, псамофітними угрупованнями (останні приурочені до берега Балтійського моря) та .
Ліси національного парку можна поділити на три типи: рівнинні, дюнні та болотні. Серед рівнинних лісів виділяються деревостани «Блакитних пагорбів», що розвинулись на поживних делювіальних ґрунтах. Їхній підлісок налічує багато трав'янистих рослин, серед яких особливо помітні папороті та яглиця. Не менш цікавий комплекс «кангарі — вігас», у якому рослини зростають в унікальних умовах чергування недостатнього (на дюнах) та надмірного (у низинах) зволоження. Найбільш цінні корінні ліси, не спотворені діяльністю людини, ростуть на ділянці «Стара пам'ятка» та на Блакитних пагорбах.
Флора
В межах національного парку Слітере описано 770 видів вищих рослин, в тому числі 46 видів — рідкісних для . Серед охоронюваних видів слід згадати такі як: Botrychium simplex, булатка червона, , , зозулині черевички справжні, , осока Девелла, тис ягідний, зозулинець шоломоносний, місячниця гірська.
На теренах Слітере знайдено усі види лісових біоценозів, що трапляються на території Латвії. Найбільш густі деревостани розташовані у південній частині парку на Дундазькому піднятті, де зростають ялиново-широколистяні та чисті ялинові ліси із квасеницею у трав'яному покриві. Подекуди серед них трапляються ялівцеві зарості. На Блакитних пагорбах їх заступають широколистяні ліси, утворені липою, в'язом, ясеном, кленом, меншою мірою — дубом. У цих лісах можна натрапити на рідкісну деревну рослину — тис ягідний. У трав'яному покриві тут зростають цибуля ведмежа, вероніка гірська, кюв'єра європейська, , папороті (включно із рідкісними багаторядниками Брауна та ). Далі на північ на сухих піщаних ґрунтах Приморській низовини розвиваються сосняки південнотайгового типу. Тут землю вкривають зарості чагарничків: брусниці, чорниці, лохини, багна звичайного, водянки чорної. У низинах в трав'яному покриві з'являється сфагнум, а на торфових болотах переважають сосняки сфагнового та осоково-очеретяного типу. Загалом серед деревних порід національного парку Слітере близько 75 % за площею займає сосна, ще 5 % — ялина, а 20 % припадає на листяні породи.
Болота Слітере внаслідок надмірного зволоження майже безлісі, лише інколи на них можна побачити поодинокі хирляві сосни. На верхових болотах панують , , бурий разом із росичками круглолистою та англійською. У міждюнних низинах квіткових рослин значно більше, тут повноцінний трав'яний покрив утворюють пухівки вузьколиста й широколиста, осоки чорна, жовта, зближена, орхідея Dactylorhiza baltica.
Лучні фітоценози Слітере — вторинного походження, вони утворилися на місці вирубаних лісів, здебільшого на вологих мінеральних та торф'яних ґрунтах. На луках найбільшого різноманіття рослинний покрив сягає в місцях виходу на поверхню підземних вод. Зокрема, тут можна знайти такі орхідеї як зозульки плямисті, билинець комарниковий, зозулинець шоломоносний.
Фауна
Національному парку Слітере притаманна фауна північних лісів. На його теренах відмічено чотири види копитних: дика свиня, сарна, лось та благородний олень. Жуйні тварини знаходяться під охороною, а чисельність диких свиней доводиться регулювати.
Хижі ссавці представлені такими видами як лисиця звичайна, вовк, уссурійський єнот, рись, бурий ведмідь, куниця, ласиця, борсук та європейська норка. Усі ці види автохтонні, окрім завезеного у 1948 році уссурійського єнота. Відносно нечисельні ведмеді й вовки, в той час як інші хижаки звичайні.
Серед гризунів найчисельніші мишак жовтогрудий, полівка звичайна та нориця руда, вивірка, також трапляються бобри. Рідкісною є ліскулька. У Слітере багато сірих зайців, натомість, білих зайців мешкає лише кілька пар. У різних біоценозах розповсюджені комахоїдні тварини, їхній видовий склад невеликий і типовий для фауни Латвії. Зокрема, у національному парку живуть мідиці, кроти, їжаки. На противагу їм рукокрилі представлені лише двома видами — пергачем північним та вуханем звичайним — обидва рідкісні для Латвії.
В акваторії, прилеглій до морських кордонів Слітере, неодноразово відмічали тев'яків, рідше — кільчастих нерп. Ці ссавці віддають перевагу водам Балтійського моря, а в Ризькій затоці трапляються не так часто.
Орнітофауна національного парку Слітере представлена 211 видами птахів, з яких 122 гніздуються, а інші є пролітними. У ландшафтах парку звичайними є дрібні лісові птахи — соловейко східний, снігур, вільшанка, вівчарики жовтобровий та весняний. У парку мешкають і рідкісні види птахів, проте їхня чисельність незначна. До таких представників орнітофауни слід віднести пугача, беркута, канюка, осоїда, яструба, глушця, тетерука, сірого журавля та чорного лелеку.
Із плазунів у Слітере трапляються вуж звичайний, гадюка звичайна, веретільниця ламка та інші ящірки. У водоймах знаходили поодиноких болотяних черепах. Земноводні є звичайними і численними мешканцями водойм, зокрема, тут знайдені жаби трав'яна і ставкова, ропуха звичайна, тритон гребінчастий, а також рідкісний для Латвії тритон звичайний. Іхтіофауна національного парку досить бідна. У водоймах водяться звичайні для цього регіону прісноводні риби, такі як йорж, сом, щука, лин, минь річковий, рибець. Крім того, у річки національного парку Слітере заходять на нерест таймень і лосось.
Фауна безхребетних тварин Слітере вивчена недостатньо повно. Найкраще досліджені комахи, перш за все листоїди, яких тут налічується 186 видів з 42 родів. Павукоподібних знайдено 65 видів, з яких особливої уваги заслуговує — цей вид вперше для науки було описано саме у Слітере. З вищих ракоподібних у водоймах національного парк трапляються бокоплави та річкові раки.
Див. також
Примітки
- Slīteres nacionālais parks [Національний парк Слітере.]. www.daba.gov.lv ((латис.)) . Процитовано 30 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2008. Процитовано 27 квітня 2016.
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники Прибалтики и Белоруссии. — С. 130—135. (рос.)
- Заповедники СССР: в 11 т. / под ред. В. Е. Соколова, Е. Е. Сыроечковского. — М.: Мысль, 1989. — Т. Заповедники Прибалтики и Белоруссии. — С. 136—139. (рос.)
Посилання
- Northern Kurzeme
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij park Sli tere latis Sliteres nacionalais parks prirodoohoronna teritoriya roztashovana u Dundazkomu krayi na zahidnomu uzberezhzhi Latviyi Nalezhit do yevropejskoyi prirodoohoronnoyi merezhi Natura 2000 Nacionalnij park zasnovanij u 2000 roci na bazi kolishnogo prirodnogo zapovidnika Slitere odnogo z najstarishih u baltijskih krayinah Jogo plosha skladaye 26 490 ga u tomu chisli 10 130 ga priberezhnoyi teritoriyi Baltijskogo morya za cim pokaznikom Slitere ye najmenshim nacionalnim parkom Latviyi Nacionalnij park Sliterelatis Sliteres nacionalais parksKrayevid nacionalnogo parku z mayaka Slitere Krayevid nacionalnogo parku z mayaka Slitere 57 37 27 pn sh 22 17 39 sh d 57 62416667002777615 pn sh 22 29444444002777814 sh d 57 62416667002777615 22 29444444002777814 Koordinati 57 37 27 pn sh 22 17 39 sh d 57 62416667002777615 pn sh 22 29444444002777814 sh d 57 62416667002777615 22 29444444002777814Krayina LatviyaRoztashuvannyaLatviyaNajblizhche mistoDundazkij kraj LatviyaVodni ob yekti10 130 ga priberezhnoyi teritoriyi Baltijskogo moryaPlosha26 490 gaZasnovano2000Slitere Latviya Slitere u Vikishovishi Nacionalnij park Slitere vidomij svoyimi shirokolistimi lisami ta unikalnim kompleksom z dyun latis kangari i nizin mizh nimi latis vigas v yakih roztashovani mizhdyunni verhovi bolota Bilshist shirokolistih lisiv roztashovani na Blakitnih pagorbah latis Zilie Kalni sho ye geologichno odnimi z najvpiznavanishih ris parku U parku znajdeno sotni vidiv roslin 29 vidiv yakih bilshe nide v Latviyi ne traplyayutsya Nacionalnij park Slitere ye chastinoyu baltijskogo shlyahu migraciyi ptahiv i ye odnim z najkrashih u Latviyi misc dlya sposterezhennya za nimi tut bachili majzhe vsi latvijski vidi ptahiv ta sposterigali prolit ponad 60 000 ptahiv na godinu pid chas vesnyanih ta osinnih migracij Sered velikih ssavciv u parku traplyayutsya vovk ris yevrazijska ta los zvichajnij a u morskij chastini baltijskij tev yak ta ridshe nerpa kilchasta U nacionalnomu parku takozh meshkaye bagato ridkisnih vidiv komah ta ravlikiv cherez visoke riznomanittya roslin ta biomiv Nacionalnij park Slitere zahishaye znachnu chastinu istorichnogo Livonskogo uzberezhzhya latis Livod Randa tut roztashovanij mis Kolkasrags iz selom Kolka bilya nogo ta livonski sela Vajde Saunags Pitrags IstoriyaShe u 1921 roci na uzberezhzhi Baltijskogo morya pid ohoronu bulo vzyato 1100 ga teritoriyi yaka otrimala nazvu Staroyi pam yatki U 1923 roci vona bula peretvorena na prirodnij zapovidnik Zgodom do neyi doluchali vivedeni z koristuvannya navkolishni silskogospodarski zemli j lisi vnaslidok chogo ohoronyuvana plosha zrosla u ponad desyat raziv U 1979 roci dlya doslidzhennya j ohoroni teritoriyi buv vidilenij shtat pracivnikiv chim bulo ostatochno zakripleno yiyi zapovidnij status Na toj chas bilshist zemel prirodnogo zapovidnika Slitere nalezhalo Derzhlisfondu neznachna chastina 524 ga kolgospu Dundaga a sam zapovidnik pidporyadkovuvavsya Latvijskomu respublikanskomu lisogospodarskomu ob yednannyu Latviyas Mezhs U 2000 roci ohoronyuvanu teritoriyu rozshirili vodnochas zminivshi yiyi status zapovidnik bulo peretvoreno na nacionalnij park KlimatNacionalnij park Slitere roztashovanij v Atlantiko Kontinentalnij klimatichnij oblasti i vhodit do pidzoni mishanih lisiv pomirnogo poyasu Klimat i gidrogeologichni umovi parku zaznayut vplivu Baltijskogo morya ta Rizkoyi zatoki Na jogo terenah perevazhayut vitri pivnichno zahidnih napryamkiv Richni kolivannya temperaturi povitrya neveliki Tak serednya bagatorichna temperatura sichnya stanovit 3 C a lipnya lishe 16 5 C Harakterno sho kilkist opadiv u Slitere najnizhcha na teritoriyi Latviyi i stanovit blizko 550 mm na rik Geografiya ta gidrologiyaNacionalnij park Slitere zajmaye bilshu chastinu i lezhit cilkom u mezhah odniyeyi administrativnoyi odinici Dundazkogo krayu Z pivnochi jogo tereni obmezheni uzberezhzhyam Baltijskogo morya blizko 20 km zi shodu uzberezhzhyam Rizkoyi zatoki blizko 7 km zahidnij kordon parku okreslyuye richka Kikans na pivdennomu zahodi kordon prolyagaye po beregu starodavnogo Baltijskogo lodovikovogo ozera I lishe na pivdennomu shodi chitkih geologichnih mezh nacionalnij park ne maye Tereni Slitere mozhna podiliti na dvi chastini Persha roztashovana v mezhah Primorskoyi nizovini i vklyuchaye v sebe beregovi utvorennya sho vidobrazhayut rizni stadiyi formuvannya Baltijskogo basejnu Baltijske lodovikove ozero Ancilove ta Litorinove more Bereg Ancilovogo ozera pidnyatij nad nizovinoyu na 8 m teritoriya parku ye yedinim miscem u Latviyi de mozhna pobachiti jogo zalishki Natomist bereg Baltijskogo lodovikovogo ozera krashe virazhenij Za suchasnoyi dobi vin maye viglyad 30 35 metrovogo ustupu iz krutiznoyu shiliv 30 45 podekudi iz dobre virazhenimi terasami Ustup rozrizayut yari cherez sho vin i otrimav miscevu nazvu Blakitni pagorbi Zahidne uzberezhzhya Rizkoyi zatoki nepodalik vid sela Kolka Teritoriya parku nizhche ustupu maye neznachnij pohil u napryamku z pivdnya na pivnich Yiyi vkrivayut malopotuzhni piski a pidstelyayut vodouporni suglinki vnaslidok chogo u cij chastini sformuvavsya unikalnij dlya Latviyi landshaft v yakomu pishani dyuni latis kangari cherguyutsya iz nizinami latis vigas zavshirshki 50 400 m Nizini chasto zajnyati verhovimi bolotami Dyuni povtoryuyut konfiguraciyu davnih pidvodnih valiv ale u bezposerednij blizkosti do berega morya stayut vishimi a nizini mizh nimi znikayut Takij relyef poyasnyuyut potuzhnoyu diyalnistyu vitru v atlantichnij period Suchasne uzberezhzhya Baltijskogo morya ta Rizkoyi zatoki maye viglyad pishanogo plyazhu zavshirshki do 80 m Pid diyeyu hvil na nomu takozh sformuvavsya abrazijnij ustup Osoblivo potuzhni beregovi procesi sposterigayut na misi Kolkasrags Baltijske more sprichinyuye eroziyu richish strumkiv ta richok sho vpadayut u nogo Krim togo u pidzemnih vodah nizin prisutnya velika kilkist kalciyu sho spriyaye utvorennyu prisnovodnih vapnyakiv ta stvoryuye spriyatlivi umovi dlya zrostannya kalcefilnih vidiv roslin Druga chastina parku viddilena vid pershoyi beregom Baltijskogo lodovikovogo ozera yavlyaye soboyu slabohvilyastu morenu na Dundazkomu pidnyatti korinnih devonskih porid U formuvanni ciyeyi morennoyi rivnini veliku rol zigrali valdajskij lodovik ta jogo tali vodi Grunti ta landshaftiSosnovij lis na misi Kolkasrags Nacionalnij park Slitere roztashovanij u Pribaltijskij provinciyi zoni pidzolistih gruntiv Gruntotvornimi porodami u nomu ye zdebilshogo piski riznih stadij Baltijskogo basejnu a na pidvishenij morennij chastini morenni supiski ta suglinki valdajskogo zaledeninnya Zagalom gruntovij pokriv parku neodnoridnij sho obumovlene persh za vse riznimi rezhimami gruntovogo zvolozhennya Perevazhayut pidzolisti ta usi tipi bolotnih gruntiv nizinni perehidni ta verhovi Na misci kolishnih silskogospodarskih ugid rozvinuti dernovo pidzolisti grunti iz serednim ta znachnim stupenem ozolennya Tipova vodojma u nizini mizh dyunami Sered landshaftiv parku perevazhayut lisi sho zajmayut 70 jogo teritoriyi she 20 ploshi Slitere ohoplyuyut bolota Krim nih neznachni dilyanki zajnyati lukami rivninnimi agrolandshaftami psamofitnimi ugrupovannyami ostanni priurocheni do berega Baltijskogo morya ta Lisi nacionalnogo parku mozhna podiliti na tri tipi rivninni dyunni ta bolotni Sered rivninnih lisiv vidilyayutsya derevostani Blakitnih pagorbiv sho rozvinulis na pozhivnih delyuvialnih gruntah Yihnij pidlisok nalichuye bagato trav yanistih roslin sered yakih osoblivo pomitni paporoti ta yaglicya Ne mensh cikavij kompleks kangari vigas u yakomu roslini zrostayut v unikalnih umovah cherguvannya nedostatnogo na dyunah ta nadmirnogo u nizinah zvolozhennya Najbilsh cinni korinni lisi ne spotvoreni diyalnistyu lyudini rostut na dilyanci Stara pam yatka ta na Blakitnih pagorbah FloraSucvittya eriki hrestolistoyi V mezhah nacionalnogo parku Slitere opisano 770 vidiv vishih roslin v tomu chisli 46 vidiv ridkisnih dlya Sered ohoronyuvanih vidiv slid zgadati taki yak Botrychium simplex bulatka chervona zozulini cherevichki spravzhni osoka Devella tis yagidnij zozulinec sholomonosnij misyachnicya girska Na terenah Slitere znajdeno usi vidi lisovih biocenoziv sho traplyayutsya na teritoriyi Latviyi Najbilsh gusti derevostani roztashovani u pivdennij chastini parku na Dundazkomu pidnyatti de zrostayut yalinovo shirokolistyani ta chisti yalinovi lisi iz kvaseniceyu u trav yanomu pokrivi Podekudi sered nih traplyayutsya yalivcevi zarosti Na Blakitnih pagorbah yih zastupayut shirokolistyani lisi utvoreni lipoyu v yazom yasenom klenom menshoyu miroyu dubom U cih lisah mozhna natrapiti na ridkisnu derevnu roslinu tis yagidnij U trav yanomu pokrivi tut zrostayut cibulya vedmezha veronika girska kyuv yera yevropejska paporoti vklyuchno iz ridkisnimi bagatoryadnikami Brauna ta Dali na pivnich na suhih pishanih gruntah Primorskij nizovini rozvivayutsya sosnyaki pivdennotajgovogo tipu Tut zemlyu vkrivayut zarosti chagarnichkiv brusnici chornici lohini bagna zvichajnogo vodyanki chornoyi U nizinah v trav yanomu pokrivi z yavlyayetsya sfagnum a na torfovih bolotah perevazhayut sosnyaki sfagnovogo ta osokovo ocheretyanogo tipu Zagalom sered derevnih porid nacionalnogo parku Slitere blizko 75 za plosheyu zajmaye sosna she 5 yalina a 20 pripadaye na listyani porodi Sfagnum chervonuvatij Bolota Slitere vnaslidok nadmirnogo zvolozhennya majzhe bezlisi lishe inkoli na nih mozhna pobachiti poodinoki hirlyavi sosni Na verhovih bolotah panuyut burij razom iz rosichkami kruglolistoyu ta anglijskoyu U mizhdyunnih nizinah kvitkovih roslin znachno bilshe tut povnocinnij trav yanij pokriv utvoryuyut puhivki vuzkolista j shirokolista osoki chorna zhovta zblizhena orhideya Dactylorhiza baltica Luchni fitocenozi Slitere vtorinnogo pohodzhennya voni utvorilisya na misci virubanih lisiv zdebilshogo na vologih mineralnih ta torf yanih gruntah Na lukah najbilshogo riznomanittya roslinnij pokriv syagaye v miscyah vihodu na poverhnyu pidzemnih vod Zokrema tut mozhna znajti taki orhideyi yak zozulki plyamisti bilinec komarnikovij zozulinec sholomonosnij FaunaRis yevrazijska Nacionalnomu parku Slitere pritamanna fauna pivnichnih lisiv Na jogo terenah vidmicheno chotiri vidi kopitnih dika svinya sarna los ta blagorodnij olen Zhujni tvarini znahodyatsya pid ohoronoyu a chiselnist dikih svinej dovoditsya regulyuvati Hizhi ssavci predstavleni takimi vidami yak lisicya zvichajna vovk ussurijskij yenot ris burij vedmid kunicya lasicya borsuk ta yevropejska norka Usi ci vidi avtohtonni okrim zavezenogo u 1948 roci ussurijskogo yenota Vidnosno nechiselni vedmedi j vovki v toj chas yak inshi hizhaki zvichajni Sered grizuniv najchiselnishi mishak zhovtogrudij polivka zvichajna ta noricya ruda vivirka takozh traplyayutsya bobri Ridkisnoyu ye liskulka U Slitere bagato sirih zajciv natomist bilih zajciv meshkaye lishe kilka par U riznih biocenozah rozpovsyudzheni komahoyidni tvarini yihnij vidovij sklad nevelikij i tipovij dlya fauni Latviyi Zokrema u nacionalnomu parku zhivut midici kroti yizhaki Na protivagu yim rukokrili predstavleni lishe dvoma vidami pergachem pivnichnim ta vuhanem zvichajnim obidva ridkisni dlya Latviyi Leleka chornij V akvatoriyi prileglij do morskih kordoniv Slitere neodnorazovo vidmichali tev yakiv ridshe kilchastih nerp Ci ssavci viddayut perevagu vodam Baltijskogo morya a v Rizkij zatoci traplyayutsya ne tak chasto Ornitofauna nacionalnogo parku Slitere predstavlena 211 vidami ptahiv z yakih 122 gnizduyutsya a inshi ye prolitnimi U landshaftah parku zvichajnimi ye dribni lisovi ptahi solovejko shidnij snigur vilshanka vivchariki zhovtobrovij ta vesnyanij U parku meshkayut i ridkisni vidi ptahiv prote yihnya chiselnist neznachna Do takih predstavnikiv ornitofauni slid vidnesti pugacha berkuta kanyuka osoyida yastruba glushcya teteruka sirogo zhuravlya ta chornogo leleku Triton zvichajnij Iz plazuniv u Slitere traplyayutsya vuzh zvichajnij gadyuka zvichajna veretilnicya lamka ta inshi yashirki U vodojmah znahodili poodinokih bolotyanih cherepah Zemnovodni ye zvichajnimi i chislennimi meshkancyami vodojm zokrema tut znajdeni zhabi trav yana i stavkova ropuha zvichajna triton grebinchastij a takozh ridkisnij dlya Latviyi triton zvichajnij Ihtiofauna nacionalnogo parku dosit bidna U vodojmah vodyatsya zvichajni dlya cogo regionu prisnovodni ribi taki yak jorzh som shuka lin min richkovij ribec Krim togo u richki nacionalnogo parku Slitere zahodyat na nerest tajmen i losos Fauna bezhrebetnih tvarin Slitere vivchena nedostatno povno Najkrashe doslidzheni komahi persh za vse listoyidi yakih tut nalichuyetsya 186 vidiv z 42 rodiv Pavukopodibnih znajdeno 65 vidiv z yakih osoblivoyi uvagi zaslugovuye cej vid vpershe dlya nauki bulo opisano same u Slitere Z vishih rakopodibnih u vodojmah nacionalnogo park traplyayutsya bokoplavi ta richkovi raki Div takozhSpisok nacionalnih parkiv baltijskih krayinPrimitkiSliteres nacionalais parks Nacionalnij park Slitere www daba gov lv latis Procitovano 30 travnya 2017 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2008 Procitovano 27 kvitnya 2016 Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki Pribaltiki i Belorussii S 130 135 ros Zapovedniki SSSR v 11 t pod red V E Sokolova E E Syroechkovskogo M Mysl 1989 T Zapovedniki Pribaltiki i Belorussii S 136 139 ros PosilannyaNorthern Kurzeme