Приморська низовина (лит. Pajūrio žemuma, латис. Piejūras zemiene) — низовина, що тягнеться уздовж більшої частини східного узбережжя Балтійського моря, приблизно, від північної частини східного узбережжя Ризької затоки до південного узбережжя Куршської затоки. Всередині неї виділяють декілька дрібніших одиниць рельєфу, якими є в районі південного узбережжя Ризької затоки, Нижньоніманська низовина в низов'ях Німану, у низов'ях р. тощо.
Приморська низовина | |
Країна | Латвія, Литва і Естонія |
---|---|
Спільний кордон із | d, Q16360554?, d, Q12677123?, d, d, Q12369198? |
Координати: 56°55′00″ пн. ш. 23°39′00″ сх. д. / 56.91666667002777302286631° пн. ш. 23.65000000002777724716906960° сх. д.
Литва
Розташована між Балтійським морем і західними схилами Жемайтської височини. Рельєф низовини утворився шляхом просування однієї з гігантських частин льодовика по западині Балтійського моря і . В результаті льодовик покрив всю нинішню територію Приморської низовини, а також західний схил Жемайтської височини. Надалі, коли льодовик почав танути, на стику Приморської низовини з Жемайтською височиною сформувалися прильодовикові озера, які потім, через спускання річками водної маси в море, поволі зникли. Після остаточного відступу льодовика, на його місці залишилася моренна рівнина з великою кількістю овальних пологих пагорбів, розокремлених зниженнями.
Істотний вплив Балтійського моря на місцевий клімат обмежена межами вузької прибережної смуги шириною менше 50 км. Для морського клімату Приморської низовини характерна м'яка малосніжна зима, і утворення стійкого снігового покриву відбувається виключно на схилах Жемайтської височини і тільки в холодні зими. У теплу пору року кількість опадів коливається в межах 450—500 мм, при цьому максимум їх випадає восени. Через таку велику кількістю осінніх опадів і безлічі зимових відлиг режим річок нестійкий, тому повені, викликані осінніми зливами, часто сильніше весняних.
Озер на Приморській низовині мало, найбільшими є і . Річкова мережа досить розвинута, і забезпечує добрий дренаж всієї низовини, успішно перешкоджаючи поступовому заболочуванню. Тому найбільші болота розташовані тільки у безстічних улоговинах між пагорбами і долинах деяких річок. Найбільшими річками що протікають по Приморській низовині є: Мінія, (у низов'ях — ) і .
Горизонт грунтів Приморської низовини в основному формувався на моренних суглинках. Бідні подзолисто-борові грунти утворилися на морських пісках. Переважаючими є дерново-підзолисті, дерново-глейові і алювіальні різновиди. Переважна частина їх має підвищену кислотність і потребує вапнування.
Ліси на низовині зустрічаються рідко. В основному це вільшанки, ялинники і приморські бори. Найбільші лісові масиви розташовані на півночі низовини, у населених пунктів Салантай, і ..
Примітки
- A. Rudovics, T. Rudovica. Latvijas fiziskā ģeogrāfija, 1995, 130. lpp.
- Тарвидас С. С., Басаликас А. Б. Литва. — М.: Мысль, 1967. — 286 с. — (Советский Союз)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primorska nizovina lit Pajurio zemuma latis Piejuras zemiene nizovina sho tyagnetsya uzdovzh bilshoyi chastini shidnogo uzberezhzhya Baltijskogo morya priblizno vid pivnichnoyi chastini shidnogo uzberezhzhya Rizkoyi zatoki do pivdennogo uzberezhzhya Kurshskoyi zatoki Vseredini neyi vidilyayut dekilka dribnishih odinic relyefu yakimi ye v rajoni pivdennogo uzberezhzhya Rizkoyi zatoki Nizhnonimanska nizovina v nizov yah Nimanu u nizov yah r tosho Primorska nizovinaKrayina Latviya Litva i EstoniyaSpilnij kordon izd Q16360554 d Q12677123 d d Q12369198 Koordinati 56 55 00 pn sh 23 39 00 sh d 56 91666667002777302286631 pn sh 23 65000000002777724716906960 sh d 56 91666667002777302286631 23 65000000002777724716906960LitvaRoztashovana mizh Baltijskim morem i zahidnimi shilami Zhemajtskoyi visochini Relyef nizovini utvorivsya shlyahom prosuvannya odniyeyi z gigantskih chastin lodovika po zapadini Baltijskogo morya i V rezultati lodovik pokriv vsyu ninishnyu teritoriyu Primorskoyi nizovini a takozh zahidnij shil Zhemajtskoyi visochini Nadali koli lodovik pochav tanuti na stiku Primorskoyi nizovini z Zhemajtskoyu visochinoyu sformuvalisya prilodovikovi ozera yaki potim cherez spuskannya richkami vodnoyi masi v more povoli znikli Pislya ostatochnogo vidstupu lodovika na jogo misci zalishilasya morenna rivnina z velikoyu kilkistyu ovalnih pologih pagorbiv rozokremlenih znizhennyami Istotnij vpliv Baltijskogo morya na miscevij klimat obmezhena mezhami vuzkoyi priberezhnoyi smugi shirinoyu menshe 50 km Dlya morskogo klimatu Primorskoyi nizovini harakterna m yaka malosnizhna zima i utvorennya stijkogo snigovogo pokrivu vidbuvayetsya viklyuchno na shilah Zhemajtskoyi visochini i tilki v holodni zimi U teplu poru roku kilkist opadiv kolivayetsya v mezhah 450 500 mm pri comu maksimum yih vipadaye voseni Cherez taku veliku kilkistyu osinnih opadiv i bezlichi zimovih vidlig rezhim richok nestijkij tomu poveni viklikani osinnimi zlivami chasto silnishe vesnyanih Ozer na Primorskij nizovini malo najbilshimi ye i Richkova merezha dosit rozvinuta i zabezpechuye dobrij drenazh vsiyeyi nizovini uspishno pereshkodzhayuchi postupovomu zabolochuvannyu Tomu najbilshi bolota roztashovani tilki u bezstichnih ulogovinah mizh pagorbami i dolinah deyakih richok Najbilshimi richkami sho protikayut po Primorskij nizovini ye Miniya u nizov yah i Gorizont gruntiv Primorskoyi nizovini v osnovnomu formuvavsya na morennih suglinkah Bidni podzolisto borovi grunti utvorilisya na morskih piskah Perevazhayuchimi ye dernovo pidzolisti dernovo glejovi i alyuvialni riznovidi Perevazhna chastina yih maye pidvishenu kislotnist i potrebuye vapnuvannya Lisi na nizovini zustrichayutsya ridko V osnovnomu ce vilshanki yalinniki i primorski bori Najbilshi lisovi masivi roztashovani na pivnochi nizovini u naselenih punktiv Salantaj i PrimitkiA Rudovics T Rudovica Latvijas fiziska geografija 1995 130 lpp Tarvidas S S Basalikas A B Litva M Mysl 1967 286 s Sovetskij Soyuz