Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ян Ґловач-Олешніцький або Ян званий «Ґловачем» Олешніцький із Олешніци гербу Дембно (нар. бл. 1400 — пом. 1460) — державний діяч Королівства Польського, каштелян жарнувський (1425—1430), маршалок великий коронний (1430—1440), староста генеральний краківський (1439—1440), великорадця краківський (1439), сандомирський каштелян (1440—1442) і воєвода (1442—1460).
| Ян Ґловач-Олешніцький | |
|---|---|
| пол. Jan Głowacz Oleśnicki, Jan Głowacz z Oleśnicy | |
 Родовий герб Дембно | |
| Каштелян жарнувський | |
| 1425 — 1430 | |
| Монарх | Владислав II Ягайло |
| Попередник | Рафал із Міхува |
| Наступник | Пшибислав Дзік із Кадлуба |
| маршалок великий коронний | |
| 1430 — 1440 | |
| Монарх | Владислав II Ягайло, Владислав III Варненчик |
| Попередник | Вавжинець Заремба з Калінової |
| Наступник | Миколай Лянцкоронський із Бжезя |
| Староста генеральний краківський | |
| 1439 — 1440 | |
| Попередник | [pl] |
| Наступник | Ян Пілецький |
| Великорадця краківський | |
| 1439 | |
| Попередник | Бартош Обулець із Ґурів |
| Наступник | [pl] |
| Каштелян сандомирський | |
| 1440 — 1442 | |
| Попередник | [pl] |
| Наступник | Пшедбор із Конецполя |
| Воєвода сандомирський | |
| 1442 — 1460 | |
| Монарх | Владислав III Варненчик, Казимир IV Ягеллончик |
| Попередник | [pl] |
| Наступник | [pl] |
| Народився | 1400 |
| Помер | 1460 |
| Похований | Костьол Святого Хреста |
| Країна | Королівство Польське |
| Батько | [pl] |
| Мати | Доброхна з Рожнова |
| У шлюбі з | Анна Тенчинська |
| Діти | Збіґнєв, Катажина, Збіґнєв, Ян, Анджей, Фелікс Ян, Анна |
| Брати | Збіґнєв, Пахна, Катажина |
Життєпис
Народився Ян близько 1400 року у сім'ї [pl], краківського земського судді та старости, й Доброхни з Рожнова. Походив зі шляхетського роду Олешніцьких гербу Дембно. Мав старшого брата Збіґнєва, кардинала та єпископа краківського, та 2-х сестер — Пахну й Катажину. Використовував придомок «із Олешніци» від назви родового міста у Сандомирському воєводстві.
Імовірно, брав участь у Голубській війні з Тевтонським орденом 1422 року, після її закінчення, наприкінці року викликав листом сілезького лицаря на службі ордену Конрада Нємпча на поєдинок через зраду останнім даного слова лицаря не служити більше тевтонцям.
Від самого початку своєї політичної кар'єри перебував під впливом свого старшого брата, краківського єпископа, а пізніше — кардинала (1449) Збіґнєва Олешніцького. З 1425 по 1430 роки перебував на посаді каштеляна жарнувського. 1430 року отримав посаду маршалка великого коронного, яку обіймав до 1440 року. У жовтні 1430 року супроводжував короля Владислава Ягайла до Литви, після повернення поширював звістку про тамтешнє ув'язнення короля. 1431 року з власною хоругвою взяв участь у Луцькому поході проти Свидригайла, під час якого він був призначений королем одним із головнокомандувачів.
13 січня 1433 року Ян Олешніцький за допомогою восьми свідків зняв із себе звинувачення від [pl] щодо нешляхетності. 8 квітня 1434 року Ян уклав домовленість із лідером опозиції щодо політики свого брата, Спитком Мельштинським, яка, зокрема, передбачала шлюб племінниці останнього Ядвіги зі Збіґнєвом, старшим сином Олешніцького. Проте, запланований шлюб не відбувся через передчасну смерть Збіґнєва, домовленість була розірвана 1441 року. 25 липня 1434 як маршалок оголосив про вибір новим королем Владислава III Варненчика. Наприкінці цього року їздив у посольство до Сигізмунда Люксембурга щодо можливого одруження новообраного короля з онукою імператора. 1438 року він брав участь у військовому поході на підтримку польської кандидатури на чеський престол, виставивши власну хоругву зі 120 вояків.
Протягом 1439—1440 років обіймав посаду генерального старости краківського, був також великорадцею краківським (1439). Навесні 1439 року, після створення у Новому Корчині Збіґнєвом Олешніцьким антигуситської конфедерації, на це місто здійснив наїзд Спитко з Мельштину, створивши гуситську конфедерацію; агресивні дії останнього, зокрема, були спрямовані й на Яна Ґловача та його маєтності, хоча останнього не було в місті.
Упродовж 1440—1442 років був каштеляном сандомирським. Навесні 1440 року, разом із дядьком [pl], виїхав разом із князями Казимиром і Болеславом до Литви.
Восени 1442 року був призначений на посаду воєводи сандомирського, ним був до кінця свого життя. Влітку 1444 року разом із примасом Вінцентієм Котом відбував посольство до Вільна, яке посприяло вирішенню суперечки між Литвою та Мазовією за Підляшшя, зокрема, щодо Дорогичинської землі.
Після смерті Владислава Варненчика в листопаді 1444 року, Ян Ґловач підтримував кандидатуру мазовецького князя Болеслава IV на польський трон. Проте, навесні 1446 року був членом посольства до князя Казимира, яке схилило його до прийняття польської корони. За відомостями Яна Длугоша, під час коронації Казимира IV Ягеллончика 25 червня 1447 року «Ян Ґловач з Олешніци, воєвода сандомирський, тримав меч Щербцем званий».
1452 року разом із братом-кардиналом і воєводою краківським [pl] опинився в рядах опозиції, яка прагнула відібрати у литовців частину Волині з Луцьком. Проте пізніше знайшов порозуміння з королем. 1454 року підтримав інкорпорацію Королівської Пруссії до складу Королівства Польського. Цього ж року засвідчив видання королем Нешавських статутів. Після смерті 1455 року брата Збіґнєва, політична кар'єра Яна Олешніцького закінчилася, адже він не був самостійним гравцем, а здебільшого виконував політичні, родинні та маєткові плани покійного кардинала. Він брав участь у сеймах 1456 і 1459 років, востаннє публічно виступив 29 червня 1460 року. Очевидно, невдовзі після того помер, був похований у кляшторі Святого Хреста на Лисій горі.
Маєтності та фундації
1427 року Збіґнєв Олешніцький придбав для Яна село Пінчів з околицями. 1428 року останній отримав від короля право на заснування міста. Разом із братом на місці старого замку, протягом 30 років збудували новий, витративши на це значні кошти — 20 тисяч гривень. 1432 року придбав із заставою королівський замок і місто Солець-над-Віслою в Сандомирській землі разом із 8 селами за 1200 марок і одержав від короля право вічного володіння.
Наприкінці життя Ян Ґловач став одним із найбагатших магнатів Малопольщі. 1450 року він володів містечком Пінчевом із замком і близько 50 селами у Віслицькому та Сандомирському повітах, 6 селами у Краківській землі та 6 селами у Люблінському повіті. У своїх маєтностях він переводив села на німецьке право і намагався товаризувати хлібне господарство.
3 жовтня 1449 року Ян разом із братом Збіґнєвом видали фундаційний документ кляштору паулінів у Пінчеві. 1453 року Збіґнєв Олешніцький заснував кляштор і костел бернардинів на Страдомі (Краків) на землі, яка належала Яну Ґловачу.
Сім'я
Ян Олешніцький 1424 року одружився з Анною Тенчинською, донькою підстолія краківського та каштеляна войницького Анджея Тенчинського. Мали семеро дітей:
- Збіґнєв;
- Катажина — дружина каштеляна сандомирського ;
- Збіґнєв — єпископ куявсько-поморський, архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі; підканцлер коронний;
- Ян — придворний королівський, староста негродовий любовельський;
- Анджей — каштелян сондецький і староста львівський;
- Фелікс Ян;
- Анна — дружина воєводи люблінського [pl].
Примітки
- Maria Koczerska, Jan Oleśnicki zwany Głowacz herbu Dębno [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. XXIII "Niemirycz Władysław - Olszak Wacław", Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich - Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978, s. 764-766. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
- Piwowarczyk, Obyczaj rycerski w Polsce późnośredniowiecznej (XIV—XV wiek), Wydawnictwo DiG, Warszawa 1998, s. 169—171.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 264.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 78.
- Maria Koczerska, Człowiek wielkiego formatu: Zbigniew Oleśnicki (1389−1455). Portal jandlugosz.edu.pl.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 288.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 315.
- Bożena Czwojdrak, Kilka uwag o konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku, [w:] Średniowiecze Polskie i Powszechne, T. 2, 2002, s. 199, 201.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 178.
- Jarosław Nikodem, Zbigniew Oleśnicki wobec Unii Polsko-Litewskiej w latach 1434—1453, [w:] Nasza Przeszłość, t. 92, 1999, s. 93.
- Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. IV, Urzędnicy małopolscy XII—XV wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Janusz Kurtyka [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1990, s. 227.
- Tomasz Graff, Wizja polityczna Zbigniewa Oleśnickiego w okresie bezkrólewia po śmierci Władysława III, [w:] PRACE KOMISJI ŚRODKOWOEUROPEJSKIEJ PAU, TOM XXII, 2014, s. 23.
- Tomasz Graff, Wizja polityczna Zbigniewa Oleśnickiego w okresie bezkrólewia po śmierci Władysława III, [w:] PRACE KOMISJI ŚRODKOWOEUROPEJSKIEJ PAU, TOM XXII, 2014, s. 37.
- Jarosław Nikodem, Zbigniew Oleśnicki wobec Unii Polsko-Litewskiej w latach 1434—1453, [w:] Nasza Przeszłość, t. 92, 1999, s. 109.
- Zdzisław Żygulski jun.: Szczerbiec, [w:} Urbs celeberrima. Księga pamiątkowa na 750-lecie lokacji Krakowa, red. Andrzej Grzybkowski, Zdzisław Żygulski jun., Teresa Grzybkowska, Kraków, Muzeum Narodowe w Krakowie, 2008, s. 310.
- Jan Wincenty Bandtkie, Ius Polonicum: codicibus veteribus manuscriptum et editionibus quibusque collatis, Warszawa 1831, s. 291.
- Zenon Guldon, Jacek Wijaczka, Skupiska i gminy żydowskie w Polsce do końca XVI wieku, [w:] Czasy Nowożytne, 21, 2008, s. 155.
- L. Kajzer, S. Kołodziejski, J. Salm, Leksykon zamków w Polsce, red. naukowa L. Kajzer, Warszawa 2007, s 383.
- Justyna Dziadek, Najstarsze zabytki piśmiennictwa średniowiecznego w Muzeum Narodowego w Kielcach. Komentarz. Edycja. Tłumaczenie., [w:] Rocznik Muzeum Narodowego w Kielcach, Tom 31, 2016, s. 192, 198—200.
- Aleksander Andrzejewski, Jan Salm, The Castle in Pińczów: Research, Protection and Exposition of Relics, [w:] Castellologica Bohemica, Plzeň, 2018, s. 149 (PDF).
- Maria Koczerska, Piętnastowieczne biografie Zbigniewa Oleśnickiego, [w:] Studia Źródłoznawcze = Commentationes, T. 24, 1979, s. 66.
- Włodzimierz Bielak, Okoliczności fundacji klasztoru kanoników regularnych w Kraśniku, [w:] Archiwa, biblioteki i muzea kościelne, #108, 2017, s. 23.
Джерела
- Maria Koczerska, Jan Oleśnicki zwany Głowacz herbu Dębno [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. XXIII "Niemirycz Władysław - Olszak Wacław", Wrocław, Zakład Narodowy im. Ossolińskich - Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978, s. 764-766. Internetowy Polski Słownik Biograficzny.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Oleshnickij Yan Glovach Oleshnickij abo Yan zvanij Glovachem Oleshnickij iz Oleshnici gerbu Dembno nar bl 1400 pom 1460 derzhavnij diyach Korolivstva Polskogo kashtelyan zharnuvskij 1425 1430 marshalok velikij koronnij 1430 1440 starosta generalnij krakivskij 1439 1440 velikoradcya krakivskij 1439 sandomirskij kashtelyan 1440 1442 i voyevoda 1442 1460 Yan Glovach Oleshnickijpol Jan Glowacz Olesnicki Jan Glowacz z OlesnicyYan Glovach OleshnickijRodovij gerb DembnoKashtelyan zharnuvskij1425 1430MonarhVladislav II YagajloPoperednikRafal iz MihuvaNastupnikPshibislav Dzik iz Kadlubamarshalok velikij koronnij1430 1440MonarhVladislav II Yagajlo Vladislav III VarnenchikPoperednikVavzhinec Zaremba z KalinovoyiNastupnikMikolaj Lyanckoronskij iz BzhezyaStarosta generalnij krakivskij1439 1440Poperednik pl NastupnikYan PileckijVelikoradcya krakivskij1439PoperednikBartosh Obulec iz GurivNastupnik pl Kashtelyan sandomirskij1440 1442Poperednik pl NastupnikPshedbor iz KonecpolyaVoyevoda sandomirskij1442 1460MonarhVladislav III Varnenchik Kazimir IV YagellonchikPoperednik pl Nastupnik pl Narodivsya1400Pomer1460PohovanijKostol Svyatogo HrestaKrayinaKorolivstvo PolskeBatko pl MatiDobrohna z RozhnovaU shlyubi zAnna TenchinskaDitiZbignyev Katazhina Zbignyev Yan Andzhej Feliks Yan AnnaBratiZbignyev Pahna KatazhinaZhittyepisNarodivsya Yan blizko 1400 roku u sim yi pl krakivskogo zemskogo suddi ta starosti j Dobrohni z Rozhnova Pohodiv zi shlyahetskogo rodu Oleshnickih gerbu Dembno Mav starshogo brata Zbignyeva kardinala ta yepiskopa krakivskogo ta 2 h sester Pahnu j Katazhinu Vikoristovuvav pridomok iz Oleshnici vid nazvi rodovogo mista u Sandomirskomu voyevodstvi Imovirno brav uchast u Golubskij vijni z Tevtonskim ordenom 1422 roku pislya yiyi zakinchennya naprikinci roku viklikav listom silezkogo licarya na sluzhbi ordenu Konrada Nyempcha na poyedinok cherez zradu ostannim danogo slova licarya ne sluzhiti bilshe tevtoncyam Vid samogo pochatku svoyeyi politichnoyi kar yeri perebuvav pid vplivom svogo starshogo brata krakivskogo yepiskopa a piznishe kardinala 1449 Zbignyeva Oleshnickogo Z 1425 po 1430 roki perebuvav na posadi kashtelyana zharnuvskogo 1430 roku otrimav posadu marshalka velikogo koronnogo yaku obijmav do 1440 roku U zhovtni 1430 roku suprovodzhuvav korolya Vladislava Yagajla do Litvi pislya povernennya poshiryuvav zvistku pro tamteshnye uv yaznennya korolya 1431 roku z vlasnoyu horugvoyu vzyav uchast u Luckomu pohodi proti Svidrigajla pid chas yakogo vin buv priznachenij korolem odnim iz golovnokomanduvachiv 13 sichnya 1433 roku Yan Oleshnickij za dopomogoyu vosmi svidkiv znyav iz sebe zvinuvachennya vid pl shodo neshlyahetnosti 8 kvitnya 1434 roku Yan uklav domovlenist iz liderom opoziciyi shodo politiki svogo brata Spitkom Melshtinskim yaka zokrema peredbachala shlyub pleminnici ostannogo Yadvigi zi Zbignyevom starshim sinom Oleshnickogo Prote zaplanovanij shlyub ne vidbuvsya cherez peredchasnu smert Zbignyeva domovlenist bula rozirvana 1441 roku 25 lipnya 1434 yak marshalok ogolosiv pro vibir novim korolem Vladislava III Varnenchika Naprikinci cogo roku yizdiv u posolstvo do Sigizmunda Lyuksemburga shodo mozhlivogo odruzhennya novoobranogo korolya z onukoyu imperatora 1438 roku vin brav uchast u vijskovomu pohodi na pidtrimku polskoyi kandidaturi na cheskij prestol vistavivshi vlasnu horugvu zi 120 voyakiv Protyagom 1439 1440 rokiv obijmav posadu generalnogo starosti krakivskogo buv takozh velikoradceyu krakivskim 1439 Navesni 1439 roku pislya stvorennya u Novomu Korchini Zbignyevom Oleshnickim antigusitskoyi konfederaciyi na ce misto zdijsniv nayizd Spitko z Melshtinu stvorivshi gusitsku konfederaciyu agresivni diyi ostannogo zokrema buli spryamovani j na Yana Glovacha ta jogo mayetnosti hocha ostannogo ne bulo v misti Uprodovzh 1440 1442 rokiv buv kashtelyanom sandomirskim Navesni 1440 roku razom iz dyadkom pl viyihav razom iz knyazyami Kazimirom i Boleslavom do Litvi Voseni 1442 roku buv priznachenij na posadu voyevodi sandomirskogo nim buv do kincya svogo zhittya Vlitku 1444 roku razom iz primasom Vincentiyem Kotom vidbuvav posolstvo do Vilna yake pospriyalo virishennyu superechki mizh Litvoyu ta Mazoviyeyu za Pidlyashshya zokrema shodo Dorogichinskoyi zemli Pislya smerti Vladislava Varnenchika v listopadi 1444 roku Yan Glovach pidtrimuvav kandidaturu mazoveckogo knyazya Boleslava IV na polskij tron Prote navesni 1446 roku buv chlenom posolstva do knyazya Kazimira yake shililo jogo do prijnyattya polskoyi koroni Za vidomostyami Yana Dlugosha pid chas koronaciyi Kazimira IV Yagellonchika 25 chervnya 1447 roku Yan Glovach z Oleshnici voyevoda sandomirskij trimav mech Sherbcem zvanij 1452 roku razom iz bratom kardinalom i voyevodoyu krakivskim pl opinivsya v ryadah opoziciyi yaka pragnula vidibrati u litovciv chastinu Volini z Luckom Prote piznishe znajshov porozuminnya z korolem 1454 roku pidtrimav inkorporaciyu Korolivskoyi Prussiyi do skladu Korolivstva Polskogo Cogo zh roku zasvidchiv vidannya korolem Neshavskih statutiv Pislya smerti 1455 roku brata Zbignyeva politichna kar yera Yana Oleshnickogo zakinchilasya adzhe vin ne buv samostijnim gravcem a zdebilshogo vikonuvav politichni rodinni ta mayetkovi plani pokijnogo kardinala Vin brav uchast u sejmah 1456 i 1459 rokiv vostannye publichno vistupiv 29 chervnya 1460 roku Ochevidno nevdovzi pislya togo pomer buv pohovanij u klyashtori Svyatogo Hresta na Lisij gori Mayetnosti ta fundaciyi1427 roku Zbignyev Oleshnickij pridbav dlya Yana selo Pinchiv z okolicyami 1428 roku ostannij otrimav vid korolya pravo na zasnuvannya mista Razom iz bratom na misci starogo zamku protyagom 30 rokiv zbuduvali novij vitrativshi na ce znachni koshti 20 tisyach griven 1432 roku pridbav iz zastavoyu korolivskij zamok i misto Solec nad Visloyu v Sandomirskij zemli razom iz 8 selami za 1200 marok i oderzhav vid korolya pravo vichnogo volodinnya Naprikinci zhittya Yan Glovach stav odnim iz najbagatshih magnativ Malopolshi 1450 roku vin volodiv mistechkom Pinchevom iz zamkom i blizko 50 selami u Vislickomu ta Sandomirskomu povitah 6 selami u Krakivskij zemli ta 6 selami u Lyublinskomu poviti U svoyih mayetnostyah vin perevodiv sela na nimecke pravo i namagavsya tovarizuvati hlibne gospodarstvo 3 zhovtnya 1449 roku Yan razom iz bratom Zbignyevom vidali fundacijnij dokument klyashtoru pauliniv u Pinchevi 1453 roku Zbignyev Oleshnickij zasnuvav klyashtor i kostel bernardiniv na Stradomi Krakiv na zemli yaka nalezhala Yanu Glovachu Sim yaYan Oleshnickij 1424 roku odruzhivsya z Annoyu Tenchinskoyu donkoyu pidstoliya krakivskogo ta kashtelyana vojnickogo Andzheya Tenchinskogo Mali semero ditej Zbignyev Katazhina druzhina kashtelyana sandomirskogo Zbignyev yepiskop kuyavsko pomorskij arhiyepiskop Gnyeznenskij i primas Polshi pidkancler koronnij Yan pridvornij korolivskij starosta negrodovij lyubovelskij Andzhej kashtelyan sondeckij i starosta lvivskij Feliks Yan Anna druzhina voyevodi lyublinskogo pl PrimitkiMaria Koczerska Jan Olesnicki zwany Glowacz herbu Debno w Polski Slownik Biograficzny t XXIII Niemirycz Wladyslaw Olszak Waclaw Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 s 764 766 Internetowy Polski Slownik Biograficzny Piwowarczyk Obyczaj rycerski w Polsce poznosredniowiecznej XIV XV wiek Wydawnictwo DiG Warszawa 1998 s 169 171 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 264 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 78 Maria Koczerska Czlowiek wielkiego formatu Zbigniew Olesnicki 1389 1455 Portal jandlugosz edu pl Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 288 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 315 Bozena Czwojdrak Kilka uwag o konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku w Sredniowiecze Polskie i Powszechne T 2 2002 s 199 201 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 178 Jaroslaw Nikodem Zbigniew Olesnicki wobec Unii Polsko Litewskiej w latach 1434 1453 w Nasza Przeszlosc t 92 1999 s 93 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T IV Urzednicy malopolscy XII XV wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Janusz Kurtyka et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1990 s 227 Tomasz Graff Wizja polityczna Zbigniewa Olesnickiego w okresie bezkrolewia po smierci Wladyslawa III w PRACE KOMISJI SRODKOWOEUROPEJSKIEJ PAU TOM XXII 2014 s 23 Tomasz Graff Wizja polityczna Zbigniewa Olesnickiego w okresie bezkrolewia po smierci Wladyslawa III w PRACE KOMISJI SRODKOWOEUROPEJSKIEJ PAU TOM XXII 2014 s 37 Jaroslaw Nikodem Zbigniew Olesnicki wobec Unii Polsko Litewskiej w latach 1434 1453 w Nasza Przeszlosc t 92 1999 s 109 Zdzislaw Zygulski jun Szczerbiec w Urbs celeberrima Ksiega pamiatkowa na 750 lecie lokacji Krakowa red Andrzej Grzybkowski Zdzislaw Zygulski jun Teresa Grzybkowska Krakow Muzeum Narodowe w Krakowie 2008 s 310 Jan Wincenty Bandtkie Ius Polonicum codicibus veteribus manuscriptum et editionibus quibusque collatis Warszawa 1831 s 291 Zenon Guldon Jacek Wijaczka Skupiska i gminy zydowskie w Polsce do konca XVI wieku w Czasy Nowozytne 21 2008 s 155 L Kajzer S Kolodziejski J Salm Leksykon zamkow w Polsce red naukowa L Kajzer Warszawa 2007 s 383 Justyna Dziadek Najstarsze zabytki pismiennictwa sredniowiecznego w Muzeum Narodowego w Kielcach Komentarz Edycja Tlumaczenie w Rocznik Muzeum Narodowego w Kielcach Tom 31 2016 s 192 198 200 Aleksander Andrzejewski Jan Salm The Castle in Pinczow Research Protection and Exposition of Relics w Castellologica Bohemica Plzen 2018 s 149 PDF Maria Koczerska Pietnastowieczne biografie Zbigniewa Olesnickiego w Studia Zrodloznawcze Commentationes T 24 1979 s 66 Wlodzimierz Bielak Okolicznosci fundacji klasztoru kanonikow regularnych w Krasniku w Archiwa biblioteki i muzea koscielne 108 2017 s 23 DzherelaMaria Koczerska Jan Olesnicki zwany Glowacz herbu Debno w Polski Slownik Biograficzny t XXIII Niemirycz Wladyslaw Olszak Waclaw Wroclaw Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1978 s 764 766 Internetowy Polski Slownik Biograficzny