Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Четверта Сирійська війна — конфлікт між Єгиптом Птолемеїв і державою Селевкідів, що тривав від 219 до 217 року до н. е.
| Четверта Сирійська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сирійські війни | |||||||
 Золота октадрахма, на якій зображено Птолемея IV Філопатора. 27.7 г. Британський музей | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Держава СелевкідівНабатеї | Держава Птолемеїв | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Антіох III Великий | Птолемей IV Філопатор | ||||||
Причини війни
Станом на початок 210-х років до н. е. в історії взаємовідносин держав Селевкідів та Птолемеїв уже було три війни, у яких єгипетські царі без особливого успіху намагались розширити зону свого контролю на східному узбережжі Середземного моря. Втім, протилежна сторона також мала територіальні зазіхання, вважаючи своїми всі належні тут Птолемеям регіони — Фінікію (без Арвада, що й так перебував у межах впливу сирійських царів) та Палестину (разом із Зайорданням). Колись вони (так само як і Сирія), належали Антигону I Одноокому, проти якого у складі широкої коаліції боролись родоначальники династій Селевк I та Птолемей I. Останній при цьому практично ухилився від участі у вирішальній , проте використав її результати для розширення своїх володінь.
У 219 р. до н. е. молодий сирійський цар Антіох III (відомий згодом як Великий) вирішив розпочати війну проти Єгипту за захоплення Келесирії (у вузькому сенсі лише ліванська долина Бекаа, проте в ширшому значенні цим терміном охоплювали всю Фінікію та Палестину). На той час він зміг упоратись із повстанням у східних провінціях під проводом сатрапа Мідії Молона та здійснити вдалий похід проти Атропатени, тоді як спроба нападу на Сирію з Малої Азії повсталого дядька царя по матері завершилась невдачею (втім, у самій Малій Азії Ахей почувався доволі впевнено й далі володів значними силами). В Єгипті ж на той час правив так само молодий Птолемей IV Філопатор, котрий, на відміну від свого сирійського візаві, віддавав перевагу розвагам та був байдужим до зовнішніх справ.
Кампанія 219 р. до н. е
Повернення Селевкії Пієрії
Антіох ІІІ вирішив розпочати війну з повернення приморського міста Селевкія Пієрія, що лежало всього за кілька десятків кілометрів від столиці Селевкидів Антіохії та мало виконувати функцію її порту. Селевкія була єдиним сирійським містом, котре зміг утримати в своїх руках по завершенні Третьої Сирійської війни батько нинішнього єгипетського царя Птолемей III (хоча спочатку йому вдалось тоді заволодіти всією Сирією).
Відправивши Теодота з доволі сильним військом для зайняття проходів у Келесирію, сам Антіох прибув до Селевкії, наказавши підійти туди ж своєму флоту під начальством Діогнета. Оскільки командир гарнізону відмовився капітулювати, Антіох почав штурм міста з кількох сторін. Втім, саме воно була гарно захищене урвищами, так що єдиними сприятливими для нападу напрямками були обернені до моря корабельні та передмістя, що лежало між ними та верхньою частиною Селевкії. Атака велась достатньо рішучо, так що невдовзі ці нижні частини міста були захоплені. Це надало змогу молодшим командирам (підкупленим, за твердженням Полібія, Антіохом) звернутися до командувача гарнізону з вимогою капітулювати допоки ще є можливість. Останній погодився на переговори та здав місто на умовах недоторканності всіх людей вільного статусу.
Вторгнення до Келесирії
Через якийсь час після того, як Пієрія захопила Селевкію, до Антіоха звернувся один з воєначальників Птолемея Теодот. Вважаючи себе ображеним єгипетським царем, він вирішив перейти на сторону Селевкідів, причому захопив сам важливе приморське місто Птолемаїду, а через свого спільника — так само цінний фінікійський Тір. Антіох виступив на допомогу Теодоту, обложеному у Птолемаїді ще одним єгипетським полководцем . Останній вислав до Беріта (сучасний Бейрут) загін із завданням зайняти тіснину та завадити ворожій армії пройти. Проте сирійський цар зміг вибити ворога з його позицій, оволодіти проходом та рушити далі. Ще до підходу Антіоха Ніколай зняв облогу Птолемаїди і відступив, тоді як Селевкідам дістались не лише два важливі порти, але й сорок військових кораблів, серед яких половина мала не менше ніж чотири ряди весел.
Тим часом прийшли звістки, що Птолемей готується до оборони Єгипту, стягнув війська у Пелузій та відкриває канали, щоб ускладнити ворогу пересування. На той час з моменту початку війн діадохів Єгипет уже двічі зазнавав вторгнення з Азії (уперше це зробив Пердікка, вдруге — Антигон Одноокий), проте щоразу нападники не могли подолати побудовану в дельті Ніла оборону. Тому, дізнавшись про приготування ворога, Антіох відмовився від плану негайного походу в Єгипет та зайнявся підкоренням палестинських міст. Якісь із них здавались, проте ті, котрі мали гарні оборонні позиції та були осаджені залогами, сирійському царю доводилось облягати. У підсумку він зупинився під стінами ще однієї приморської фортеці Дор.
Завдяки гарному розташуванню та підкріпленням, котрі посилав Ніколай, захопити Дор не вдавалось. Тим часом наближалась зима, яку Антіох бажав провести у Сирії, ближче від зайнятих Ахеєм територій. Тому він погодився на пропозицію єгипетських послів укласти чотиримісячне перемир'я і вирушив на зимові квартири. Сирійський цар не очікував на подальший спротив Єгипту та збирався продиктувати супернику умови миру. При цьому єгиптяни насправді вели масштабні військові приготування та використовували перемовини як засіб затягнути час та приспати пильність ворога.
Кампанія 218 р. до н. е
Прохід Антіоха через Фінікію
Обмін посольствами, що тривав протягом зими, не привів до жодних результатів (цьому, зокрема, завадило бажання єгиптян включити у договір Ахея, що закріпило б шкідливе для сирійського царства відокремлення Малої Азії). З настанням весни командувач єгипетської армії у Келесирії Ніколай, який накопичив у районі Гази великі припаси та отримав значні підкріплення, рушив уперед. Очікуючи новий похід ворожих сил по узбережжю, він зайшов північніше Сідона, здобув містечко Порфіріон та взявся укріплювати прохід між морем і Ліванським хребтом, збираючись зупинити тут ворожу армію. Поряд на якірну стоянку стала єгипетська ескадра під командуванням Перигена.
Антіох ІІІ також стягнув свої війська, перевалив через приморські гори та вийшов на середземноморське узбережжя моря біля Маратоса (Амріта). Тут він прийняв посольство від розташованого дещо північніше по узбережжю значного фінікійського міста Арвад, з яким підтвердив союз. Далі армія Селевкидів рушила на південь уздовж обернених до моря західних схилів Ліванського хребта, а паралельно їй по морю йшов флот під командуванням Діогнета.
Хоча Ніколай займав гарні укріплені позиції на кряжі, котрий перекривав весь простір між хребтом та морем, проте він зазнав поразки у битві при Порфіріоні та відступив до Сидона. Антіох, який спершу дав війську відпочити, також підійшов сюди. Втім, Сідон був заздалегідь забезпечений припасами, а тепер ще й осаджений великою залогою, тому сирійський цар не наважився штурмувати його, а натомість попрямував далі на південь.
Похід у Галілею та Зайордання
Відправивши свій флот до Тіра, Антіох рушив на схід Палестини. Вийшовши в околиці Тиверіадського озера, він прийняв капітуляцію розташованого тут міста Філотерія (Бет-Ієрах). Так само здався і Скіфополь, розташований на західному березі Йордану за два десятки кілометрів від виходу останнього із озера. Залишивши тут гарнізони, Антіох перейшов у Їзреельську долину (тягнеться у широтному напрямку до моря), де знаходилось місто Атабірій. Останній займав вершину високого пагорбу округлої форми (гора Фавор), підйом на який займав біля трьох кілометрів. На цей раз довелось застосувати силу, доповнену військовою хитрістю: сховавши у засідці частину своїх воїнів, Антіох зав'язав сутичку з оборонцями Атабірія та імітував втечу. У підсумку переслідувачі опинились в пастці та втратили багатьох, тоді як солдати сирійського царя на плечах відступаючих змогли увірватись у місто.
Розмістивши гарнізон і в Атабірії, Антіох вирушив на східний берег Йордана та зайняв Пелу. На той час це ще було не місто, а сторожова фортеця, зведена на протилежній від Скіфополя стороні йорданської долини. При її розкопках археологи виявили залишки пожежі, котра вирувала тут наприкінці 3 століття до н. е. — можливо, саме під час Четвертої Сирійської війни. Полібій одним реченням повідомляє про захоплення Пели, Камуна та Гефруна — два останні пункти, ймовірно, знаходились у тому ж регіоні.
Далі сирійський цар вирушив на північний схід та здобув місто Абіла разом із розміщеним тут гарнізоном. Тепер у північному Зайорданні сторони Птолемеїв трималась лише гарно укріплена Гадара (на захід від Абіли, на хребті, з якого відкривається вид на Тиверіадське озеро). Антіох отаборився під містом та організував зведення облогових споруд, котрі настрахали містян та підштовхнули їх до капітуляції.
Успіхи селевкидської армії сприяли зраді кількох дрібних воєначальників Птолемея. Втім, значна частина єгипетських загонів зібралась до Філадельфії (на місці столиці сучасної Йорданії Амману) та тривожила набігами арабів, котрі незадовго до того примкнули до Антіоха. Останній виступив проти цього міста та, після нелегкої облоги, захопив його.
Полишивши у Філадельфії значний гарнізон та виславши великий загін до Самарії, Антіох з головним військом вирушив на зимові квартири до приморської Птолемаїди.
Кампанія 217 р. до н. е
З самого початку війни в державі Птолемеїв розгорнулась масштабна програма набору та навчання солдат. Вербувались найманці не лише в Греції, але також залучили лівійців, фракійців та галатів. Втім, і цього було визнано недостатнім, тому вперше за історію елліністичного правління в Єгипті набрали двадцять тисяч автохтонних єгиптян. У результаті з настанням весни 217 р. до н. е. Птолемей IV виступив в похід із сімдесятьма тисячами піхотинців, п'ятьма тисячами вершників та 73 слонами.
Антіох ІІІ також стягнув із різних куточків своєї величезної держави — від малоазійської Кілікії до Карманії в сучасному південно-східному Ірані — велику кількість воїнів. До них долучили сім з половиною тисяч найманців із Греції, тисячу фракційців та до десяти тисяч арабів. Всього в армії Антіоха було шістдесят дві тисячі піхотинців, шість тисяч кіннотників та сто два слона (причому це були індійські тварини, котрих лякались наявні у єгиптян африканські слони).
Армія Птолемея зібралась біля Пелузія, де між солдатами розподілили заздалегідь наготовані запаси, та рушила далі на схід через пустелю. Через п'ять діб переходу по безводній місцевості єгиптяни підійшли до першого міста Келесирії — Рафії. Сюди ж прибув зі своїм військом Антіох, котрий дав воїнам відпочинок у Газі, після чого неспішно пішов назустріч супротивнику.
Після перших незначних сутичок між загонами, котрі вирушали з обох таборів за водою та продовольством, відбулась вирішальна битва при Рафії. У ній сирійський цар зазнав поразки, втративши біля 14 тисяч солдат — всемеро більше, ніж супротивник. Поховавши загиблих, Антіох відступив у рідні краї, тоді як Птолемей без спротиву повернув собі різноманітні міста Келесирії, котрі поспішали перейти на бік переможця.
Завершення війни
Прибувши до столиці, Антіох одразу відправив до Птолемея послів, оскільки після поразки не довіряв населенню та побоювався, як би Ахей не скористався ситуацією. Єгипетський цар, котрий був радий перемозі та зворотному завоюванню Келесирії, легко погодився завершити війну на умовах статус-кво, що надало змогу Антіоху перейти до підготовки .
Також можливо відзначити, що рішення набрати та навчити військовій справі велику кількість автохтонних єгиптян мало наслідки, котрі вийшли за межі Четвертої Сирійської війни. Коли через десяток років на півдні Єгипту спалахнуло потужне повстання місцевого населення проти елліністичного уряду, до нього приєдналось чимало досвідчених воїнів, котрим для бунту бракувало лише провідника. Саме ж повстання значною мірою було викликане економічною кризою та підвищенням податків, котрі спровокувала все та ж Четверта Сирійська з її величезними витратами на набір найманців.
Джерела
Полібій, «Історія»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chetverta Sirijska vijna konflikt mizh Yegiptom Ptolemeyiv i derzhavoyu Selevkidiv sho trivav vid 219 do 217 roku do n e Chetverta Sirijska vijnaSirijski vijniZolota oktadrahma na yakij zobrazheno Ptolemeya IV Filopatora 27 7 g Britanskij muzej Zolota oktadrahma na yakij zobrazheno Ptolemeya IV Filopatora 27 7 g Britanskij muzejData 219 do n e 217 do n e Misce KelesiriyaRezultat Peremoga YegiptuStoroniDerzhava Selevkidiv Nabateyi Derzhava PtolemeyivKomanduvachiAntioh III Velikij Ptolemej IV FilopatorPrichini vijniSpirna teritoriya mizh derzhavami Selevkidiv ta Ptolemeyiv Kelesiriya vidilena zelenim Na mapi poznacheni zgadani u statti Sidon Tir Ptolemayida Gadara Filadelfiya ta Rafiya Stanom na pochatok 210 h rokiv do n e v istoriyi vzayemovidnosin derzhav Selevkidiv ta Ptolemeyiv uzhe bulo tri vijni u yakih yegipetski cari bez osoblivogo uspihu namagalis rozshiriti zonu svogo kontrolyu na shidnomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya Vtim protilezhna storona takozh mala teritorialni zazihannya vvazhayuchi svoyimi vsi nalezhni tut Ptolemeyam regioni Finikiyu bez Arvada sho j tak perebuvav u mezhah vplivu sirijskih cariv ta Palestinu razom iz Zajordannyam Kolis voni tak samo yak i Siriya nalezhali Antigonu I Odnookomu proti yakogo u skladi shirokoyi koaliciyi borolis rodonachalniki dinastij Selevk I ta Ptolemej I Ostannij pri comu praktichno uhilivsya vid uchasti u virishalnij prote vikoristav yiyi rezultati dlya rozshirennya svoyih volodin U 219 r do n e molodij sirijskij car Antioh III vidomij zgodom yak Velikij virishiv rozpochati vijnu proti Yegiptu za zahoplennya Kelesiriyi u vuzkomu sensi lishe livanska dolina Bekaa prote v shirshomu znachenni cim terminom ohoplyuvali vsyu Finikiyu ta Palestinu Na toj chas vin zmig uporatis iz povstannyam u shidnih provinciyah pid provodom satrapa Midiyi Molona ta zdijsniti vdalij pohid proti Atropateni todi yak sproba napadu na Siriyu z Maloyi Aziyi povstalogo dyadka carya po materi zavershilas nevdacheyu vtim u samij Malij Aziyi Ahej pochuvavsya dovoli vpevneno j dali volodiv znachnimi silami V Yegipti zh na toj chas praviv tak samo molodij Ptolemej IV Filopator kotrij na vidminu vid svogo sirijskogo vizavi viddavav perevagu rozvagam ta buv bajduzhim do zovnishnih sprav Kampaniya 219 r do n ePovernennya Selevkiyi Piyeriyi Antioh III virishiv rozpochati vijnu z povernennya primorskogo mista Selevkiya Piyeriya sho lezhalo vsogo za kilka desyatkiv kilometriv vid stolici Selevkidiv Antiohiyi ta malo vikonuvati funkciyu yiyi portu Selevkiya bula yedinim sirijskim mistom kotre zmig utrimati v svoyih rukah po zavershenni Tretoyi Sirijskoyi vijni batko ninishnogo yegipetskogo carya Ptolemej III hocha spochatku jomu vdalos todi zavoloditi vsiyeyu Siriyeyu Vidpravivshi Teodota z dovoli silnim vijskom dlya zajnyattya prohodiv u Kelesiriyu sam Antioh pribuv do Selevkiyi nakazavshi pidijti tudi zh svoyemu flotu pid nachalstvom Diogneta Oskilki komandir garnizonu vidmovivsya kapitulyuvati Antioh pochav shturm mista z kilkoh storin Vtim same vono bula garno zahishene urvishami tak sho yedinimi spriyatlivimi dlya napadu napryamkami buli oberneni do morya korabelni ta peredmistya sho lezhalo mizh nimi ta verhnoyu chastinoyu Selevkiyi Ataka velas dostatno rishucho tak sho nevdovzi ci nizhni chastini mista buli zahopleni Ce nadalo zmogu molodshim komandiram pidkuplenim za tverdzhennyam Polibiya Antiohom zvernutisya do komanduvacha garnizonu z vimogoyu kapitulyuvati dopoki she ye mozhlivist Ostannij pogodivsya na peregovori ta zdav misto na umovah nedotorkannosti vsih lyudej vilnogo statusu Vtorgnennya do Kelesiriyi Cherez yakijs chas pislya togo yak Piyeriya zahopila Selevkiyu do Antioha zvernuvsya odin z voyenachalnikiv Ptolemeya Teodot Vvazhayuchi sebe obrazhenim yegipetskim carem vin virishiv perejti na storonu Selevkidiv prichomu zahopiv sam vazhlive primorske misto Ptolemayidu a cherez svogo spilnika tak samo cinnij finikijskij Tir Antioh vistupiv na dopomogu Teodotu oblozhenomu u Ptolemayidi she odnim yegipetskim polkovodcem Ostannij vislav do Berita suchasnij Bejrut zagin iz zavdannyam zajnyati tisninu ta zavaditi vorozhij armiyi projti Prote sirijskij car zmig vibiti voroga z jogo pozicij ovoloditi prohodom ta rushiti dali She do pidhodu Antioha Nikolaj znyav oblogu Ptolemayidi i vidstupiv todi yak Selevkidam distalis ne lishe dva vazhlivi porti ale j sorok vijskovih korabliv sered yakih polovina mala ne menshe nizh chotiri ryadi vesel Tim chasom prijshli zvistki sho Ptolemej gotuyetsya do oboroni Yegiptu styagnuv vijska u Peluzij ta vidkrivaye kanali shob uskladniti vorogu peresuvannya Na toj chas z momentu pochatku vijn diadohiv Yegipet uzhe dvichi zaznavav vtorgnennya z Aziyi upershe ce zrobiv Perdikka vdruge Antigon Odnookij prote shorazu napadniki ne mogli podolati pobudovanu v delti Nila oboronu Tomu diznavshis pro prigotuvannya voroga Antioh vidmovivsya vid planu negajnogo pohodu v Yegipet ta zajnyavsya pidkorennyam palestinskih mist Yakis iz nih zdavalis prote ti kotri mali garni oboronni poziciyi ta buli osadzheni zalogami sirijskomu caryu dovodilos oblyagati U pidsumku vin zupinivsya pid stinami she odniyeyi primorskoyi forteci Dor Zavdyaki garnomu roztashuvannyu ta pidkriplennyam kotri posilav Nikolaj zahopiti Dor ne vdavalos Tim chasom nablizhalas zima yaku Antioh bazhav provesti u Siriyi blizhche vid zajnyatih Aheyem teritorij Tomu vin pogodivsya na propoziciyu yegipetskih posliv uklasti chotirimisyachne peremir ya i virushiv na zimovi kvartiri Sirijskij car ne ochikuvav na podalshij sprotiv Yegiptu ta zbiravsya prodiktuvati superniku umovi miru Pri comu yegiptyani naspravdi veli masshtabni vijskovi prigotuvannya ta vikoristovuvali peremovini yak zasib zatyagnuti chas ta prispati pilnist voroga Antioh IIIKampaniya 218 r do n eProhid Antioha cherez Finikiyu Obmin posolstvami sho trivav protyagom zimi ne priviv do zhodnih rezultativ comu zokrema zavadilo bazhannya yegiptyan vklyuchiti u dogovir Aheya sho zakripilo b shkidlive dlya sirijskogo carstva vidokremlennya Maloyi Aziyi Z nastannyam vesni komanduvach yegipetskoyi armiyi u Kelesiriyi Nikolaj yakij nakopichiv u rajoni Gazi veliki pripasi ta otrimav znachni pidkriplennya rushiv upered Ochikuyuchi novij pohid vorozhih sil po uzberezhzhyu vin zajshov pivnichnishe Sidona zdobuv mistechko Porfirion ta vzyavsya ukriplyuvati prohid mizh morem i Livanskim hrebtom zbirayuchis zupiniti tut vorozhu armiyu Poryad na yakirnu stoyanku stala yegipetska eskadra pid komanduvannyam Perigena Antioh III takozh styagnuv svoyi vijska perevaliv cherez primorski gori ta vijshov na seredzemnomorske uzberezhzhya morya bilya Maratosa Amrita Tut vin prijnyav posolstvo vid roztashovanogo desho pivnichnishe po uzberezhzhyu znachnogo finikijskogo mista Arvad z yakim pidtverdiv soyuz Dali armiya Selevkidiv rushila na pivden uzdovzh obernenih do morya zahidnih shiliv Livanskogo hrebta a paralelno yij po moryu jshov flot pid komanduvannyam Diogneta Dokladnishe Bitva pri Porfirioni Hocha Nikolaj zajmav garni ukripleni poziciyi na kryazhi kotrij perekrivav ves prostir mizh hrebtom ta morem prote vin zaznav porazki u bitvi pri Porfirioni ta vidstupiv do Sidona Antioh yakij spershu dav vijsku vidpochiti takozh pidijshov syudi Vtim Sidon buv zazdalegid zabezpechenij pripasami a teper she j osadzhenij velikoyu zalogoyu tomu sirijskij car ne navazhivsya shturmuvati jogo a natomist popryamuvav dali na pivden Pohid u Galileyu ta Zajordannya Vidpravivshi svij flot do Tira Antioh rushiv na shid Palestini Vijshovshi v okolici Tiveriadskogo ozera vin prijnyav kapitulyaciyu roztashovanogo tut mista Filoteriya Bet Iyerah Tak samo zdavsya i Skifopol roztashovanij na zahidnomu berezi Jordanu za dva desyatki kilometriv vid vihodu ostannogo iz ozera Zalishivshi tut garnizoni Antioh perejshov u Yizreelsku dolinu tyagnetsya u shirotnomu napryamku do morya de znahodilos misto Atabirij Ostannij zajmav vershinu visokogo pagorbu okrugloyi formi gora Favor pidjom na yakij zajmav bilya troh kilometriv Na cej raz dovelos zastosuvati silu dopovnenu vijskovoyu hitristyu shovavshi u zasidci chastinu svoyih voyiniv Antioh zav yazav sutichku z oboroncyami Atabiriya ta imituvav vtechu U pidsumku peresliduvachi opinilis v pastci ta vtratili bagatoh todi yak soldati sirijskogo carya na plechah vidstupayuchih zmogli uvirvatis u misto Rozmistivshi garnizon i v Atabiriyi Antioh virushiv na shidnij bereg Jordana ta zajnyav Pelu Na toj chas ce she bulo ne misto a storozhova fortecya zvedena na protilezhnij vid Skifopolya storoni jordanskoyi dolini Pri yiyi rozkopkah arheologi viyavili zalishki pozhezhi kotra viruvala tut naprikinci 3 stolittya do n e mozhlivo same pid chas Chetvertoyi Sirijskoyi vijni Polibij odnim rechennyam povidomlyaye pro zahoplennya Peli Kamuna ta Gefruna dva ostanni punkti jmovirno znahodilis u tomu zh regioni Dali sirijskij car virushiv na pivnichnij shid ta zdobuv misto Abila razom iz rozmishenim tut garnizonom Teper u pivnichnomu Zajordanni storoni Ptolemeyiv trimalas lishe garno ukriplena Gadara na zahid vid Abili na hrebti z yakogo vidkrivayetsya vid na Tiveriadske ozero Antioh otaborivsya pid mistom ta organizuvav zvedennya oblogovih sporud kotri nastrahali mistyan ta pidshtovhnuli yih do kapitulyaciyi Dokladnishe Obloga Filadelfiyi Uspihi selevkidskoyi armiyi spriyali zradi kilkoh dribnih voyenachalnikiv Ptolemeya Vtim znachna chastina yegipetskih zagoniv zibralas do Filadelfiyi na misci stolici suchasnoyi Jordaniyi Ammanu ta trivozhila nabigami arabiv kotri nezadovgo do togo primknuli do Antioha Ostannij vistupiv proti cogo mista ta pislya nelegkoyi oblogi zahopiv jogo Polishivshi u Filadelfiyi znachnij garnizon ta vislavshi velikij zagin do Samariyi Antioh z golovnim vijskom virushiv na zimovi kvartiri do primorskoyi Ptolemayidi Ptolemej IVKampaniya 217 r do n eZ samogo pochatku vijni v derzhavi Ptolemeyiv rozgornulas masshtabna programa naboru ta navchannya soldat Verbuvalis najmanci ne lishe v Greciyi ale takozh zaluchili livijciv frakijciv ta galativ Vtim i cogo bulo viznano nedostatnim tomu vpershe za istoriyu ellinistichnogo pravlinnya v Yegipti nabrali dvadcyat tisyach avtohtonnih yegiptyan U rezultati z nastannyam vesni 217 r do n e Ptolemej IV vistupiv v pohid iz simdesyatma tisyachami pihotinciv p yatma tisyachami vershnikiv ta 73 slonami Antioh III takozh styagnuv iz riznih kutochkiv svoyeyi velicheznoyi derzhavi vid maloazijskoyi Kilikiyi do Karmaniyi v suchasnomu pivdenno shidnomu Irani veliku kilkist voyiniv Do nih doluchili sim z polovinoyu tisyach najmanciv iz Greciyi tisyachu frakcijciv ta do desyati tisyach arabiv Vsogo v armiyi Antioha bulo shistdesyat dvi tisyachi pihotinciv shist tisyach kinnotnikiv ta sto dva slona prichomu ce buli indijski tvarini kotrih lyakalis nayavni u yegiptyan afrikanski sloni Armiya Ptolemeya zibralas bilya Peluziya de mizh soldatami rozpodilili zazdalegid nagotovani zapasi ta rushila dali na shid cherez pustelyu Cherez p yat dib perehodu po bezvodnij miscevosti yegiptyani pidijshli do pershogo mista Kelesiriyi Rafiyi Syudi zh pribuv zi svoyim vijskom Antioh kotrij dav voyinam vidpochinok u Gazi pislya chogo nespishno pishov nazustrich suprotivniku Dokladnishe Bitva pri Rafiyi Pislya pershih neznachnih sutichok mizh zagonami kotri virushali z oboh taboriv za vodoyu ta prodovolstvom vidbulas virishalna bitva pri Rafiyi U nij sirijskij car zaznav porazki vtrativshi bilya 14 tisyach soldat vsemero bilshe nizh suprotivnik Pohovavshi zagiblih Antioh vidstupiv u ridni krayi todi yak Ptolemej bez sprotivu povernuv sobi riznomanitni mista Kelesiriyi kotri pospishali perejti na bik peremozhcya Zavershennya vijniPribuvshi do stolici Antioh odrazu vidpraviv do Ptolemeya posliv oskilki pislya porazki ne doviryav naselennyu ta poboyuvavsya yak bi Ahej ne skoristavsya situaciyeyu Yegipetskij car kotrij buv radij peremozi ta zvorotnomu zavoyuvannyu Kelesiriyi legko pogodivsya zavershiti vijnu na umovah status kvo sho nadalo zmogu Antiohu perejti do pidgotovki Takozh mozhlivo vidznachiti sho rishennya nabrati ta navchiti vijskovij spravi veliku kilkist avtohtonnih yegiptyan malo naslidki kotri vijshli za mezhi Chetvertoyi Sirijskoyi vijni Koli cherez desyatok rokiv na pivdni Yegiptu spalahnulo potuzhne povstannya miscevogo naselennya proti ellinistichnogo uryadu do nogo priyednalos chimalo dosvidchenih voyiniv kotrim dlya buntu brakuvalo lishe providnika Same zh povstannya znachnoyu miroyu bulo viklikane ekonomichnoyu krizoyu ta pidvishennyam podatkiv kotri sprovokuvala vse ta zh Chetverta Sirijska z yiyi velicheznimi vitratami na nabir najmanciv DzherelaPolibij Istoriya