Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Самарія івр שומרון Шомрон грец Σαμάρεια Самаріа древнє місто засноване у 876 р до н е як столиця північного Ізраїльськог

Самарія (місто)

Самарія (місто)

Самарія, івр. שומרון‎ (Шомрон), грец. Σαμάρεια (Самаріа) — древнє місто, засноване у 876 р. до н. е. як столиця північного Ізраїльського царства (історичні терени коліна Єфремового). Археологічні рештки розташовані неподалік сучасного міста Шхем на території Ізраїля.

Самарія
івр. שומרון‎
image
Основні дані
32°16′33″ пн. ш. 35°11′42″ сх. д. / 32.27611100002777533° пн. ш. 35.19500000002777540° сх. д. / 32.27611100002777533; 35.19500000002777540Координати: 32°16′33″ пн. ш. 35°11′42″ сх. д. / 32.27611100002777533° пн. ш. 35.19500000002777540° сх. д. / 32.27611100002777533; 35.19500000002777540
Країна Західний берег річки Йордан
Адмінодиниця Ізраїльське царство
Столиця для Ізраїльське царство (королівство, колишня держава)
Офіційна мова іврит (Ізраїльське царство)
GeoNames 284584
Міська влада
Мапа
image Самарія у Вікісховищі
image
90-метровий пагорб на вершині якого розташовувалась Самарія
image
планувальна структура Самарії часів північного Ізраїльського царства
image
царський дитинець Самарії часів Північного Ізраїльського царства

Період Північного царства

Після розділення єдиного єврейського царства у 997 р.до н. е. на Південне і Північне, за останнім закріпилась назва Ізраїльського, яким стала правити окрема династія царів. Оскільки релігійно — адміністративний центр у Єрусалимі залишився на території Юдеї, північні царі оселялись спочатку у Сихемі а потім у Тірці.

В часи правління ізраїльського царя Омрі, була побудована нова резиденція та столиця, що отримала назву Самарія. В Книзі Царів, ця подія описується так:

В тридцять перший рік Аси, царя Юдейського, став Омрі царем над Ізраїлем і царював дванадцять років. У Тірці він царював шість років. І купив Омрі гору Шомрон в Шемера за два таланти срібла, і забудував гору, і назвав побудоване ним місто Самарією (Шомрон), за іменем Шемера, господаря гори.

Найбільшого розквіту Самарія досягнула в період правління внука Омрі царя Єровоама II (789—748 рр. до н. е.), коли північне ізраїльське царство простягалось від Хамату (70 км на північ від Дамаску) до Мертвого Моря .

Після смерті Єровама II Самарія поступово стала занепадати. Ассирійці, почали захоплювати частини Ізраїльського Царства, а його саме перетворили на свого васала. Після смерті царя Ассирії Тіглатпаласара III у 727 р. до н. е., останній ізраїльський цар Осія (732—724 рр. до н. е.) повстав проти ассирійського панування . Це стало причиною військового конфлікту внаслідок якого Самарія була взята в облогу і через три роки здобута та зруйнована ассирійцями .

Ассирійське завоювання

Відповідно до написів з палацу ассирійського царя Саргона II в Хорсабаді, жителі Самарії були виселені та депортовані в Ассирію, а на їх місце поселено народи з інших частин ассирійської імперії.

[Самар] яни [які були у згоді з ворожим царем] … Я боровся з ними, і остаточно переміг їх … забрав. 50 колісниць для моїх королівських сил … [інші з них я зупинився посеред Ассирії ]… Тамуди, Ібадіди, Марсімани і Хаяпани, які живуть в далекій Аравії, в пустелі, які не знали ні наглядача, ні керівника, які ніколи не приносили данину будь-якому царю — за допомогою Ашшура пана мого, я переміг їх. Я переселив решту з них. Я поселив їх в Самарії / Самеріна

Після ассирійського завоювання, місто Самарія було відбудоване і продовжувало бути головним адміністративним центром провінції (а потім — сатрапії) протягом періоду панування ассирійської, ново-вавилонської та перської імперій.

Елліністичний та Римський період

image
Руїни вежі елліністичного періоду
image
Руїни колонади побудованої у Себастії, в час правління римського імператора Септимія Севера.

В 332 році до н. е., місто було завойоване військами Александра Македонського. Однак самаритяни підняли повстання проти нової влади і живцем спалили македонського намісника Сирії Андромаха. У відповідь Александр розправився із місцевою бунтівною елітою та заснував на місці Самарії македонську колонію для своїх військових ветеранів. До періоду еллінізму відносяться і досить добре збережені донині фортифікації та башти основна частина яких була зведена у II ст. до н. е.

В 108/7 році єврейський первосвященик та політичних лідер Іоанн Гіркан І, внаслідок річної облоги, захопив греко-македонську Самарію після чого місто було черговий раз зруйноване, а мешканці продані у рабство.

Після взяття Єрусалиму Помпеєм у 63 році до н. е. та утвердженні влади Риму, Самарія була відновлена в період правління намісника Ґабінія впродовж 57-55 рр. до н. е.

В боротьбі за владу, мешканці Самарії активно підтримали тетрарха Галілеї Ірода, який ставши царем Юдеї розпочав у місті велику будівельну кампанію, оселив тут 6000 своїх ветеранів та змінив назву його з Самарії на Себастію — в честь римського імператора (грец. sebastos — величний).

В першому століття, в Себастії стало поширюватись християнство, проповідуване тут, згідно з християнською традицією, апостолом Пилипом. Під час юдейського повстання Себастія, як оплот проримських настроїв була повністю зруйнована єврейськими повстанцями. Після придушення повстання місто поступово було відбудоване. Останній раз значні будівельні роботи в Себастії були здійснені близько 200 року за імператора Септимія Севера, як знак подяки за лояльність його жителів. Саме в цей час була споруджена добре збережена нині колонада, що обрамляла колись головну торгову вулицю.

З утвердженням християнства як державної релігії імперії, Себастія стала центром єпископства. В місті будують ряд християнських храмів і набуває поширення культ Івана Хрестителя, могила якого, згідно з поширеним твердженням, була розташована саме тут .

Після захоплення Палестини арабами у VII ст., Себастія приходить у занепад

Період Хрестових походів

Через кілька років після завоювання Палестини хрестоносцями та заснування Єрусалимського королівства, з'являються згадки про відродження життя у Себастії. Чернігівський ігумен Данило у своїх спогадах, що відносяться до того часу говорить:

… в двох верстах на захід знаходиться місце, що називається Себустія (Севастополі). Тут створене невелике містечко, в ньому знаходиться темниця Івана Хрестителя. В цій темниці була відсічена за наказом Ірода голова Івана Предтечі. Тут стоїть гріб його і створена хороша церква в ім'я Івана Предтечі. Зараз тут багатий католицький монастир.

Детальніші свідчення залишив про тодішню Себастію грецький мандрівник :

На віддалі одного дня звідси знаходиться місто Севастія. ... Посеред цього міста знаходиться і темниця, в яку Іван кинений був на скарги Іродіади... Наверху темниці знаходиться храм, в якому лежать дві раки, виконані з білого мармуру, з яких та, що справа, містить в собі, прах спаленого тіла Чесного Предтечі, а інша — тіло пророка Єлисея; зверху же в золотому ковчезі лежить ліва рука Предтечі, також кругом оправлена в золото. В верхній частині міста, а власне посередині його є пагорб, на якому колись стяв палац Ірода ... Тепер на цьому місці римський монастир. Храм в цьому монастирі круглий.

У липні 1187 року, Себастія була захоплена мусульманським відділом племінника Саладіна Хусама аль-Діна Мухамада. Кафедральний собор Івана Хрестителя був перетворений на мечеть, хоча християнам дозволявся доступ до реліквій. Поступово, містечко та релігійний центр почали занепадати. Руїни побудованого хрестоносцями кафедрального собору Івана Хрестителя збереглись донині.

Посилання

  • at the Israeli Parks Authority site. (англ.)
  • Samaria (Sebaste) [ 1 вересня 2015 у Wayback Machine.] BiblePlaces.com (англ.)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 26 серпня 2017. Процитовано 18 вересня 2011.
  2. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 вересня 2011.
  3. Друга Книга Царів 17,4[недоступне посилання]
  4. James M. Miller, John H. Hayes. A history of ancient Israel and Judah, p.334
  5. Друга Книга Царів 17,5-6 [недоступне посилання]
  6. Sargon II Inscriptions, COS 2.118A, p. 293
  7. James M. Miller, John H. Hayes. A history of ancient Israel and Judah, p.337
  8. Руф К. К. История Александра Македонского. — М.: Издательство МГУ, 1993. книга. IV, глава 8, 9-10
  9. Avraham Negev,Shimon Gibson. Archaeological encyclopedia of the Holy Land, р. 449
  10. Josephus, War I, 64-65
  11. Josephus, War I, 166
  12. Josephus, Antiq. XV, 296—298
  13. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2011.
  14. Josephus, War II, 458—460
  15. Avraham Negev,Shimon Gibson. Archaeological encyclopedia of the Holy Land, р. 450
  16. . Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 25 вересня 2011.
  17. . Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 25 вересня 2011.
  18. Denys Pringle. The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem. Cambrige University press 1998, р.287

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Samariya ivr שומרון Shomron grec Samareia Samaria drevnye misto zasnovane u 876 r do n e yak stolicya pivnichnogo Izrayilskogo carstva istorichni tereni kolina Yefremovogo Arheologichni reshtki roztashovani nepodalik suchasnogo mista Shhem na teritoriyi Izrayilya Samariya ivr שומרון Osnovni dani32 16 33 pn sh 35 11 42 sh d 32 27611100002777533 pn sh 35 19500000002777540 sh d 32 27611100002777533 35 19500000002777540 Koordinati 32 16 33 pn sh 35 11 42 sh d 32 27611100002777533 pn sh 35 19500000002777540 sh d 32 27611100002777533 35 19500000002777540 Krayina Zahidnij bereg richki JordanAdminodinicya Izrayilske carstvoStolicya dlya Izrayilske carstvo korolivstvo kolishnya derzhava Oficijna mova ivrit Izrayilske carstvo GeoNames 284584 Miska vlada Mapa Samariya u Vikishovishi 90 metrovij pagorb na vershini yakogo roztashovuvalas Samariya planuvalna struktura Samariyi chasiv pivnichnogo Izrayilskogo carstva carskij ditinec Samariyi chasiv Pivnichnogo Izrayilskogo carstvaPeriod Pivnichnogo carstvaPislya rozdilennya yedinogo yevrejskogo carstva u 997 r do n e na Pivdenne i Pivnichne za ostannim zakripilas nazva Izrayilskogo yakim stala praviti okrema dinastiya cariv Oskilki religijno administrativnij centr u Yerusalimi zalishivsya na teritoriyi Yudeyi pivnichni cari oselyalis spochatku u Sihemi a potim u Tirci V chasi pravlinnya izrayilskogo carya Omri bula pobudovana nova rezidenciya ta stolicya sho otrimala nazvu Samariya V Knizi Cariv cya podiya opisuyetsya tak V tridcyat pershij rik Asi carya Yudejskogo stav Omri carem nad Izrayilem i caryuvav dvanadcyat rokiv U Tirci vin caryuvav shist rokiv I kupiv Omri goru Shomron v Shemera za dva talanti sribla i zabuduvav goru i nazvav pobudovane nim misto Samariyeyu Shomron za imenem Shemera gospodarya gori Najbilshogo rozkvitu Samariya dosyagnula v period pravlinnya vnuka Omri carya Yerovoama II 789 748 rr do n e koli pivnichne izrayilske carstvo prostyagalos vid Hamatu 70 km na pivnich vid Damasku do Mertvogo Morya Pislya smerti Yerovama II Samariya postupovo stala zanepadati Assirijci pochali zahoplyuvati chastini Izrayilskogo Carstva a jogo same peretvorili na svogo vasala Pislya smerti carya Assiriyi Tiglatpalasara III u 727 r do n e ostannij izrayilskij car Osiya 732 724 rr do n e povstav proti assirijskogo panuvannya Ce stalo prichinoyu vijskovogo konfliktu vnaslidok yakogo Samariya bula vzyata v oblogu i cherez tri roki zdobuta ta zrujnovana assirijcyami Assirijske zavoyuvannyaVidpovidno do napisiv z palacu assirijskogo carya Sargona II v Horsabadi zhiteli Samariyi buli viseleni ta deportovani v Assiriyu a na yih misce poseleno narodi z inshih chastin assirijskoyi imperiyi Samar yani yaki buli u zgodi z vorozhim carem Ya borovsya z nimi i ostatochno peremig yih zabrav 50 kolisnic dlya moyih korolivskih sil inshi z nih ya zupinivsya posered Assiriyi Tamudi Ibadidi Marsimani i Hayapani yaki zhivut v dalekij Araviyi v pusteli yaki ne znali ni naglyadacha ni kerivnika yaki nikoli ne prinosili daninu bud yakomu caryu za dopomogoyu Ashshura pana mogo ya peremig yih Ya pereseliv reshtu z nih Ya poseliv yih v Samariyi Samerina Pislya assirijskogo zavoyuvannya misto Samariya bulo vidbudovane i prodovzhuvalo buti golovnim administrativnim centrom provinciyi a potim satrapiyi protyagom periodu panuvannya assirijskoyi novo vavilonskoyi ta perskoyi imperij Ellinistichnij ta Rimskij periodRuyini vezhi ellinistichnogo periodu Ruyini kolonadi pobudovanoyi u Sebastiyi v chas pravlinnya rimskogo imperatora Septimiya Severa V 332 roci do n e misto bulo zavojovane vijskami Aleksandra Makedonskogo Odnak samarityani pidnyali povstannya proti novoyi vladi i zhivcem spalili makedonskogo namisnika Siriyi Andromaha U vidpovid Aleksandr rozpravivsya iz miscevoyu buntivnoyu elitoyu ta zasnuvav na misci Samariyi makedonsku koloniyu dlya svoyih vijskovih veteraniv Do periodu ellinizmu vidnosyatsya i dosit dobre zberezheni donini fortifikaciyi ta bashti osnovna chastina yakih bula zvedena u II st do n e V 108 7 roci yevrejskij pervosvyashenik ta politichnih lider Ioann Girkan I vnaslidok richnoyi oblogi zahopiv greko makedonsku Samariyu pislya chogo misto bulo chergovij raz zrujnovane a meshkanci prodani u rabstvo Pislya vzyattya Yerusalimu Pompeyem u 63 roci do n e ta utverdzhenni vladi Rimu Samariya bula vidnovlena v period pravlinnya namisnika Gabiniya vprodovzh 57 55 rr do n e V borotbi za vladu meshkanci Samariyi aktivno pidtrimali tetrarha Galileyi Iroda yakij stavshi carem Yudeyi rozpochav u misti veliku budivelnu kampaniyu oseliv tut 6000 svoyih veteraniv ta zminiv nazvu jogo z Samariyi na Sebastiyu v chest rimskogo imperatora grec sebastos velichnij V pershomu stolittya v Sebastiyi stalo poshiryuvatis hristiyanstvo propoviduvane tut zgidno z hristiyanskoyu tradiciyeyu apostolom Pilipom Pid chas yudejskogo povstannya Sebastiya yak oplot prorimskih nastroyiv bula povnistyu zrujnovana yevrejskimi povstancyami Pislya pridushennya povstannya misto postupovo bulo vidbudovane Ostannij raz znachni budivelni roboti v Sebastiyi buli zdijsneni blizko 200 roku za imperatora Septimiya Severa yak znak podyaki za loyalnist jogo zhiteliv Same v cej chas bula sporudzhena dobre zberezhena nini kolonada sho obramlyala kolis golovnu torgovu vulicyu Z utverdzhennyam hristiyanstva yak derzhavnoyi religiyi imperiyi Sebastiya stala centrom yepiskopstva V misti buduyut ryad hristiyanskih hramiv i nabuvaye poshirennya kult Ivana Hrestitelya mogila yakogo zgidno z poshirenim tverdzhennyam bula roztashovana same tut Pislya zahoplennya Palestini arabami u VII st Sebastiya prihodit u zanepadPeriod Hrestovih pohodivCherez kilka rokiv pislya zavoyuvannya Palestini hrestonoscyami ta zasnuvannya Yerusalimskogo korolivstva z yavlyayutsya zgadki pro vidrodzhennya zhittya u Sebastiyi Chernigivskij igumen Danilo u svoyih spogadah sho vidnosyatsya do togo chasu govorit v dvoh verstah na zahid znahoditsya misce sho nazivayetsya Sebustiya Sevastopoli Tut stvorene nevelike mistechko v nomu znahoditsya temnicya Ivana Hrestitelya V cij temnici bula vidsichena za nakazom Iroda golova Ivana Predtechi Tut stoyit grib jogo i stvorena horosha cerkva v im ya Ivana Predtechi Zaraz tut bagatij katolickij monastir Detalnishi svidchennya zalishiv pro todishnyu Sebastiyu greckij mandrivnik Na viddali odnogo dnya zvidsi znahoditsya misto Sevastiya Posered cogo mista znahoditsya i temnicya v yaku Ivan kinenij buv na skargi Irodiadi Naverhu temnici znahoditsya hram v yakomu lezhat dvi raki vikonani z bilogo marmuru z yakih ta sho sprava mistit v sobi prah spalenogo tila Chesnogo Predtechi a insha tilo proroka Yeliseya zverhu zhe v zolotomu kovchezi lezhit liva ruka Predtechi takozh krugom opravlena v zoloto V verhnij chastini mista a vlasne poseredini jogo ye pagorb na yakomu kolis styav palac Iroda Teper na comu misci rimskij monastir Hram v comu monastiri kruglij U lipni 1187 roku Sebastiya bula zahoplena musulmanskim viddilom pleminnika Saladina Husama al Dina Muhamada Kafedralnij sobor Ivana Hrestitelya buv peretvorenij na mechet hocha hristiyanam dozvolyavsya dostup do relikvij Postupovo mistechko ta religijnij centr pochali zanepadati Ruyini pobudovanogo hrestonoscyami kafedralnogo soboru Ivana Hrestitelya zbereglis donini Posilannyaat the Israeli Parks Authority site angl Samaria Sebaste 1 veresnya 2015 u Wayback Machine BiblePlaces com angl Primitki Arhiv originalu za 26 serpnya 2017 Procitovano 18 veresnya 2011 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 19 veresnya 2011 Druga Kniga Cariv 17 4 nedostupne posilannya James M Miller John H Hayes A history of ancient Israel and Judah p 334 Druga Kniga Cariv 17 5 6 nedostupne posilannya Sargon II Inscriptions COS 2 118A p 293 James M Miller John H Hayes A history of ancient Israel and Judah p 337 Ruf K K Istoriya Aleksandra Makedonskogo M Izdatelstvo MGU 1993 kniga IV glava 8 9 10 Avraham Negev Shimon Gibson Archaeological encyclopedia of the Holy Land r 449 Josephus War I 64 65 Josephus War I 166 Josephus Antiq XV 296 298 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 veresnya 2011 Josephus War II 458 460 Avraham Negev Shimon Gibson Archaeological encyclopedia of the Holy Land r 450 Arhiv originalu za 26 veresnya 2011 Procitovano 25 veresnya 2011 Arhiv originalu za 19 serpnya 2011 Procitovano 25 veresnya 2011 Denys Pringle The Churches of the Crusader Kingdom of Jerusalem Cambrige University press 1998 r 287

Дата публікації:
Топ