Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна між Вільною територією і УНР — конфлікт між повстанськими загонами на чолі з Н. Махном і збройними силами Української держави, і Австро-Угорщини на першому етапі та між Революційною Повстанською Армією України Вільної території і Армією Української Народної Республіки на другому.
| Махновсько-петлюрівська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дібрівський загін отамана Щуся 1918 рік. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Вільна територія |  Українська Держава УНР | ||||||
| Командувачі | |||||||
Махно Нестор Іванович Щусь Федосій Юстинович  Колос Григорій Оксентійович |  Васильченко Гнат Михайлович Воробйов Гаврило Юхимович Божко Юхим Гулий-Гуленко Андрій Олексійович | ||||||
| Військові сили | |||||||
| Революційна повстанська армія Радянська Революційно робітничо-селянська армія Катеринославського району | 8-й Катеринославський корпус
| ||||||
Хід бойових дій
25 липня 1918 в Гуляйполі на горищі хати відбулося зібрання 8 анархістів, які утворили ініціативну групу для підготовки відкритої повстанської боротьби. Планувалось створити бойові групи, які мали намір нападати на маєтки і дрібні підрозділи гетьманської варти. Незабаром в Гуляйполі з'явилося 5 ініціативних груп по 3-5 чоловік. Перший повстанський загін за межами Гуляйполя був створений в селі Воскресенка, який розгромив німецький загін. Щоб втекти від переслідування німців, Махно переселився в Тернівку, в навколишніх селах якої створює бойові групи в Тернівці, Марфополі, Hoвo-Гупалівці, Степанівці, у Славгороді.
Всі спроби захопити Гуляйполе були безрезультатними. Махновці розбившись на маленькі групи по 5 осіб пішли до Дніпра, намагаючись об'єднатися з місцевими загонами, і підготувати похід на Гуляйполе. Жителі Гуляйполя, Марфополя, Степанівки в свою чергу зібрали загін чисельністю 100 осіб. Уникаючи переслідування, Махно вирушив на запорізький Великий Луг, де приєднався до гайдамаків розпущеної «синьожупанної дивізії», з якими вів партизанську війну, він зміг загітувати десяток гайдамаків перейти на свою сторону. Незабаром Махно повернувся в Гуляйполе, де зібрав своїх прихильників, таких як Семен Каретник, , , , Василь Шарівський. Для повстання потрібні були гроші, які махновці дістали, пограбувавши банк в селі Жеребець. У серпні в Гуляйполе купили кулемет і реквізували в німецьких колоністів тачанку і коней.
Перший загін Махно налічував 13 осіб і перші зіткнення сталися з самообороною вільних хліборобів. Незабаром Махно напав на маєток поміщика Рєзникова, який загинув разом з кількома офіцерами. Після чергового зіткнення з державною вартою повстанці дістали 15 гвинтівок, кулемет, 15 коней. В кінці вересня махновці вже могли здійснювати справжні військові операції. Сам загін налічував 120 бійців при 120 шаблях і 4 кулеметах і не відрізнявся від інших повстанських загонів губернії.
В середині вересня 1918 махновці почали проводити бойові операції, метою яких було зайняти Гуляйполе. 26 вересня відбулося серйозне зіткнення повстанців з австрійцями під селом Марфополь. 27 вересня махновці зайняли Гуляйполе, а вже 28 вересня австрійці вибили повстанців з міста. Після чого Махно вирушив у Дніпровські плавні, де до нього приєдналися залишки загону Єрмолаєва на чолі з отаманом села Тернівка. По дорозі в Гуляйполе махновці .
16 жовтня Махно знову прийняв спробу зайняти Гуляйполе, але після приходу підкріплення, повстанці знову покинули місто. Після чого кінний загін махновців 19-21 жовтня здійснив рейд по околицях Юзівки і Маріуполя. Після чого повстанці зупинилися в селі Дібрівка, в околицях якої діяв загін отамана Щуся. Після чотирьох днів перебування в селі до Махна приєднався загін Щуся, який налічував 53 людини і 100 місцевих селян. Незабаром село оточили австрійці, німці і загони Державної варти махновці відступили в Дібрівський ліс, який був оточений противником. На зборах повстанців Махно запропонував 300 своїм бійцям прорвати оточення, до нього приєдналися 30 людей Щуся. 10 жовтня в Дібрівському лісі.
У Дібрівці, яка палала, був зібраний мітинг, на якому місцеві селяни прозвали переможця - батьком Махно. З цього моменту по всій Україні почалися ширитися легенди про батька Махна, як захисника скривдженого селянства.
У другій половині жовтня 1918 року Махно покинув Дібрівка і разом зі своїм загоном зрейдував маршрутом Гаврилівка — Іванівка — Комар — Богатир — Велика Новосілка — Времівка — Дібрівка. Переміщаючись по цьому району, махновці розорили кілька німецьких колоній, бажаючи помститися колоністам за згорілу Дібрівку, в якій після цього з 1000 будинків залишилося 400.
В кінці жовтня махновців вже налічувалося 500 осіб і діяли в Бахмутському, Маріупольському, Бердянському, Павлоградському повітах, тут вони роззброювали німецькі частини і загони варти. Також вони здійснювали напади на станції Гайчур, Чаплине, Пологи, Гришине, Славгород пускали під відкіс ешелони з австрійцями. Біля села Старий Кременчік махновці розбили великий загін варти і захопили 3 кулемети.
30 жовтня Махно знову зайняв Гуляйполе і через телеграф оголосив ультиматум повітовій владі в Олександрівську, що, якщо вони не відпустять полонених махновців: Саву Махно, Федора Крата, Павла Користильова, Олексія Калашникова, Олександра Шрамка, то він захопить Олександрівськ. Але на початку листопада махновців знову вибили з Гуляйполя.
На початку листопада загін махновців чисельністю 300 бійців рейдував в районі сіл Лукащівське, Бразолівське, Різдвяне, вступаючи в сутички з німецькими колоністами і залізничною вартою генерала Осецького. На боротьбу з Махном в район Гуляйполя були кинуті частини 8-го Катеринославського корпусу і 12 австрійського корпусу, ці сили витіснили Махна на північ, де до нього приєднався загін Вельгельма. 11 листопада махновці захопили 53 тисячі карбованців на станції Гайчур. При спробі захопити потяг на станції Новогупайловка загін Махна був розбитий, а під Махном був убитий кінь.
У ніч на 15 листопада відбулася , в якому махновці зазнали великих втрат. Після нього частина повстанців розбіглася, а частина вирушила до Дніпра, де захопили Славгород і Жеребець.
У 20 числах листопада 1918 року гетьманський уряд повідомляв:
«Махно убитий, а його банда розгромлена»З 21 на 22 листопада радянські повстанці захопили Новомосковськ.
11 листопада 1918 році в Німеччині почалася революція, і була оголошена евакуація німецьких і австрійських частин з України.
25 листопада махновці захопили станцію Пологи, після нетривалого припинення руху поїздів через станцію Махно заявив, що більше не буде втручатися в роботу залізничників. 27 листопада Махно захопив Гуляйполе, Оріхів, Гайчур, Новокарлівку і навколишні села влада на місці перейшла до штабу махновців і волосного ревкому на чолі з Левком Користильовим. На станції Новогупайловка і Синельникове були роззброєні ешелони з німцями, частина майна була забрана повстанцями, а частина віддана місцевому населенню. 28 листопада після бою добровольців з урядовими військами УНР в Катеринославі останні відступили на південь, де вступили в 29 листопада Махно видав указ про загальне повстання «Вільної території».
На початок грудня армія Махна нараховувала 3-4 тисячі повстанців при 30 кулеметах і 6 гарматах. Махно взявся реорганізовувати загони у вільні батальйони, які мали би захопити ділянки фронту. В Гуляйполе прибули загони: Лепетченка з Павлограда (200 бійців), братів Королових з Комишівахи (100 бійців), загін з Юзівського району (200 бійців), також прибув великий загін з Новоспасівки чисельністю 650 осіб на чолі В. Куриленка і Л. Бондорця .
Гуляйполе стало центром повстання. У місті перебувала Рада революційних повстанців, Штаб РПАУ, які керували повстанцями Катеринославщини та Таврії. До Штабу входили Н. Махно, Ф. Щусь, О. Чубенко, B. Білаш, C. Каретніков, О. Марченко, I. Лютий, B. Куріленко.
10-11 грудня, після вигнання 8-го білогвардійського корпусу, влада в губернії перейшла до Директорії УНР. На початку грудня більшовики Олександрівська вели переговори про спільну операцію по захопленню Олександрівська. У той же час про спільні дії з Махно домовився більшовик Колос, загін якого діяв в Павлоградському повіті. В середині грудня махновці і більшовики почали операцію в Гришинському напрямку.
У північно-західному напрямку був відправлений загін Петра Петренка, який разом із радянськими повстанцями захопив Гришине, Очеретине і просувався на північ, де встановили зв'язок із повстанцями Краматорська і на схід. Дрібні сутички з армією УНР проходили на північних ділянках Новомосковська, Знам'янки, Юр'ївки, Самійлівки, Олександрівки, Краматорська. На Катеринославській і Ніжньодніпровській ділянці було затишшя.
2 січня 1919 загін анархіста Чередняка самовільно захопив Харків, радянський уряд оголосив його заколотником, після чого його заарештували, а його загін роззброєно. Але незабаром Чередняк разом з Катеринославським анархістським полком пішов до Махна і став у нього командувачем загону.
Мирні переговори між Директорією УНР і Махновцями
В кінці листопада 1918 року в Катеринославі на сторону Директорії УНР перейшла частина 8-го Катеринославського полку на чолі з Гавриїлом Горобцем. Горобець запропонував Махно військовий союз проти білогвардійців. Махно відправив до Катеринослава Чубенка і Миргородського для збору інформації про становище в місті і про політичну програму нової української влади.
13 грудня 1918 року Горобець запропонував підписати мирний договір проти білогвардійців і донських козаків. Махновську делегацію склали Чубенко, Миргородський, Херсонський, Гарєєв. 15 грудня підписали мирний договір з командувачем частинами Армії УНР на Катеринославщині, за яким махновці організовували фронт проти білих і захищали Катеринослав і Олександрівськ. За договором махновці дозволяли проводити мобілізацію на своїй території Армії УНР, а УНР зі свого боку обіцяла постачати махновцям амуніцію і зброю.В цей же день махновці отримали вагон патронів, пів вагона зброї, вибухівки та обмундирування. Незабаром після укладення перемир'я махновці почали бойові дії проти УНР, але загін Армії УНР вибив їх з Синельникового.
У той же час отаман Армії УНР Гулий-Гуленко був призначений командиром Південної групи Армії УНР, яка діяла проти махновців і білогвардійців по лінії Олександрівськ, Синельникове, Ясинувата.
Відновлення бойових дій
Відносини між махновцями і урядовими військами погіршилися після того як отаман Горобець 20 — 21 грудня дав наказ Захару Малолітку розігнати перше засідання новообраної ради Катеринослава, який вважав, що рада занадто була ліва, в місті почалися арешти більшовиків. Після цього більшовики втекли в Нижньодніпровськ, де 25 грудня оголосили ультиматум отаману Горобцю, що якщо він не звільнить більшовиків, то останні піднімуть повстання в місті. У саме місто прибували проукраїнськи налаштовані повстанські загони на чолі з Малашко Михайло Васильович, Божко Юхим, Гладченко Трифон Федорович, і готувалися наступати на більшовиків з півночі і північного заходу. В цей же час Колос шукав підтримки у Махна і обговорював спільні бойові дії проти Армії УНР. Махно підтримав більшовиків і почав бойові дії проти української урядової армії у губернії.
Губком більшовиків запропонувала Махну очолити військову операцію заволодіння Катеринославом, його призначили головнокомандувачем Радянської Революційно робітничо-селянської армії Катеринославського району і пообіцяли більшу частину трофеїв віддати махновцям. Махновець Марченко став координувати дії махновців і червоних повстанців проти частин Армії УНР в районі Катеринослава, 26 грудня в Нижньодніпровск прибув Махно, Щусь Куриленко з загоном 500 бійців. Червоні повстанці нараховували 3000 бійців і контролювали Кам'янське, Нижньодніпровск, Павлоград, але для штурму Катеринослава вони виділили 800 бійців. 27 грудня почався штурм Катеринослава, остаточно місто було захоплено 30 грудня 1918 року. Проте 31 грудня 1918 р. частини Армії УНР під командуванням Романа Самокиша зуміли повернути місто, а махновці відступили.
Конфлікт махновців з більшовиками
Перша конфронтація махновців і більшовиків почалася з того, що вони не давали вивезти трофеї в Гуляйполе. Також більшовики не відреагували на вимоги Махна, щоби в Катеринославському ревкомі були представлені всі партії: есери, анархісти, меншовики, більшовики. У місті було напружене становище — більшовики відмовлялися вводити свої частини в місто, боячись впливу махновців. Щоб припинити мародерства в місті, Махно наказав розстрілювати повстанців.
26 січня 1919 махновці зайняли Олександрівськ.
Цитати
 | "Махнівщина була одною з багатьох причин, що примусили наше військо залишити Лівоберіжжя. Хоч вона сама з себе не була якоюсь великою загрозою для нашої армії, але при одночасному наступі інших ворожих армій сприяла скоршому залишенню Лівобережжя нашими частинами." |  |
| | "Рівночасно повстанці бються з добровольцями, а також виступили збройно проти військ Директорії тому, що земельний закон Директорії дозволяв набувати селянам найвище 40 десятин землі за викупом. Махнівці стоять на становищі, що вся земля поміщиків переходить даром на власність селян. В двох битвах під Синельниковом і Катеринославом розбили вони війська Директорії, а самі подалися всею силою проти добровольців." Ірчан Мирослав Махно і махновці: Враження очевидця. | |
| | «.. відділ батька Махна, який вважав себе за анархіста і жодних ідейних підвалин не мав. Це був чистої води авантюрник. Кількість його відділу часом доходила до 10 000. Пересувалися вони на возах, часто роблячи денні переходи до 100 кілометрів. Боротьба проти цих анархічних повстанських відділів була дуже важкою, потребувала відтягнення з фронту великих сил Української Армії. | |
Сили сторін
- На боці повстанців воював член Центральної ради УНР Шаровський Василь Михайлович .
- В боях з махновцями в районі Лозової брав участь в рядах Армії УНР майбутній поет Сосюра Володимир Миколайович .
- Після революції в 20-х роках два колишніх супротивника Гулий-Гуленко і Махно зустрічалися в Бухаресті і обговорювали спільні дії з підготовки повстання проти більшовиків в Україні.
Втрати махновців
Втрати Армії УНР
Примітки
- Савченко В. А. Махно. Стр 54
- Белаш А. А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махно. Стр. 39
- Савченко В. А. Махно. Стр 55
- Савченко В. А. Махно. с. 56
- Савченко В. А. Махно. Стр 57
- Белаш А. А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махно. Стр 42
- Белаш А. А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махно. Стр. 40
- Савченко В. А. Махно. Стр 58-59
- Белаш А. А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махно. Стр 44-45
- Савченко В. А. Махно. Стр. 61
- Савченко В. А. Махно. Стр 62
- Колос, Г. А. Заметки о подпольи и вооруженной борьбе, Стр 29
- Савченко В. А. Махно. Стр 65
- Савченко В. А. Махно. Стр 66
- Колос, Г. А. Заметки о подполье и вооруженной борьбе, Стр 28
- Савченко В. А. Махно. Стр 70-71
- Україна в огні й бурі революції 1917—1921.- т. І Стр 63
- Савченко В. А. Махно Стр 71
- Ред. Михайло Садовський. За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6. Каліш, 1936. Стр 148
Джерела
- Савченко В. А. Махно/Худож.-оформлювач А. С. Ленчик. — Харків: Фоліо, 2008. — 415 с. — (Історичне досьє).
- Белаш А. А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махно. Киев, 1993
- Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921:Документы и материалы / Серия: Крестьянская революция в России. 1902—1922 гг.: Документы м материалы / Под ред. В. Данилова и Т. Шанина. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2006. — 1000 с.
- Колос, Г. А. Заметки о подпольи и вооруженной борьбе, 1918—1919 г. / Г. А. Колос ; Испарт ОК КП(б)У. — Днепропетровск: Б. и., 1927. — 47, [1] с. : портр.
- Удовиченко О. Україна у війні за державність. Вінншеґ:, 1954;
- Україна в огні й бурі революції 1917—1921.- т. І: Центральна Рада — Гетьманщина, Директорія. — Прага: «Пробоєм», 1942; Новий Ульм: «Прометей», 1950—210 с. Посилання [ 28 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna mizh Vilnoyu teritoriyeyu i UNR konflikt mizh povstanskimi zagonami na choli z N Mahnom i zbrojnimi silami Ukrayinskoyi derzhavi i Avstro Ugorshini na pershomu etapi ta mizh Revolyucijnoyu Povstanskoyu Armiyeyu Ukrayini Vilnoyi teritoriyi i Armiyeyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki na drugomu Mahnovsko petlyurivska vijnaDibrivskij zagin otamana Shusya 1918 rik Dibrivskij zagin otamana Shusya 1918 rik Data lipen 1918 lyutij 1919Misce ZaporozhzhyaRezultat Peremoga mahnovcivStoroniVilna teritoriya Ukrayinska Derzhava UNRKomanduvachiMahno Nestor Ivanovich Shus Fedosij Yustinovich Kolos Grigorij Oksentijovich Vasilchenko Gnat Mihajlovich Vorobjov Gavrilo Yuhimovich Bozhko Yuhim Gulij Gulenko Andrij OleksijovichVijskovi siliRevolyucijna povstanska armiya Radyanska Revolyucijno robitnicho selyanska armiya Katerinoslavskogo rajonu 8 j Katerinoslavskij korpus Sichovi Strilci Zaporizkij korpus Armiyi UNR Vilne kozactvoHid bojovih dijOtaman Shus 25 lipnya 1918 v Gulyajpoli na gorishi hati vidbulosya zibrannya 8 anarhistiv yaki utvorili iniciativnu grupu dlya pidgotovki vidkritoyi povstanskoyi borotbi Planuvalos stvoriti bojovi grupi yaki mali namir napadati na mayetki i dribni pidrozdili getmanskoyi varti Nezabarom v Gulyajpoli z yavilosya 5 iniciativnih grup po 3 5 cholovik Pershij povstanskij zagin za mezhami Gulyajpolya buv stvorenij v seli Voskresenka yakij rozgromiv nimeckij zagin Shob vtekti vid peresliduvannya nimciv Mahno pereselivsya v Ternivku v navkolishnih selah yakoyi stvoryuye bojovi grupi v Ternivci Marfopoli Hovo Gupalivci Stepanivci u Slavgorodi Vsi sprobi zahopiti Gulyajpole buli bezrezultatnimi Mahnovci rozbivshis na malenki grupi po 5 osib pishli do Dnipra namagayuchis ob yednatisya z miscevimi zagonami i pidgotuvati pohid na Gulyajpole Zhiteli Gulyajpolya Marfopolya Stepanivki v svoyu chergu zibrali zagin chiselnistyu 100 osib Unikayuchi peresliduvannya Mahno virushiv na zaporizkij Velikij Lug de priyednavsya do gajdamakiv rozpushenoyi sinozhupannoyi diviziyi z yakimi viv partizansku vijnu vin zmig zagituvati desyatok gajdamakiv perejti na svoyu storonu Nezabarom Mahno povernuvsya v Gulyajpole de zibrav svoyih prihilnikiv takih yak Semen Karetnik Vasil Sharivskij Dlya povstannya potribni buli groshi yaki mahnovci distali pograbuvavshi bank v seli Zherebec U serpni v Gulyajpole kupili kulemet i rekvizuvali v nimeckih kolonistiv tachanku i konej Otaman Teslenko Pershij zagin Mahno nalichuvav 13 osib i pershi zitknennya stalisya z samooboronoyu vilnih hliborobiv Nezabarom Mahno napav na mayetok pomishika Ryeznikova yakij zaginuv razom z kilkoma oficerami Pislya chergovogo zitknennya z derzhavnoyu vartoyu povstanci distali 15 gvintivok kulemet 15 konej V kinci veresnya mahnovci vzhe mogli zdijsnyuvati spravzhni vijskovi operaciyi Sam zagin nalichuvav 120 bijciv pri 120 shablyah i 4 kulemetah i ne vidriznyavsya vid inshih povstanskih zagoniv guberniyi V seredini veresnya 1918 mahnovci pochali provoditi bojovi operaciyi metoyu yakih bulo zajnyati Gulyajpole 26 veresnya vidbulosya serjozne zitknennya povstanciv z avstrijcyami pid selom Marfopol 27 veresnya mahnovci zajnyali Gulyajpole a vzhe 28 veresnya avstrijci vibili povstanciv z mista Pislya chogo Mahno virushiv u Dniprovski plavni de do nogo priyednalisya zalishki zagonu Yermolayeva na choli z otamanom sela Ternivka Po dorozi v Gulyajpole mahnovci 16 zhovtnya Mahno znovu prijnyav sprobu zajnyati Gulyajpole ale pislya prihodu pidkriplennya povstanci znovu pokinuli misto Pislya chogo kinnij zagin mahnovciv 19 21 zhovtnya zdijsniv rejd po okolicyah Yuzivki i Mariupolya Pislya chogo povstanci zupinilisya v seli Dibrivka v okolicyah yakoyi diyav zagin otamana Shusya Pislya chotiroh dniv perebuvannya v seli do Mahna priyednavsya zagin Shusya yakij nalichuvav 53 lyudini i 100 miscevih selyan Nezabarom selo otochili avstrijci nimci i zagoni Derzhavnoyi varti mahnovci vidstupili v Dibrivskij lis yakij buv otochenij protivnikom Na zborah povstanciv Mahno zaproponuvav 300 svoyim bijcyam prorvati otochennya do nogo priyednalisya 30 lyudej Shusya 10 zhovtnya v Dibrivskomu lisi U Dibrivci yaka palala buv zibranij miting na yakomu miscevi selyani prozvali peremozhcya batkom Mahno Z cogo momentu po vsij Ukrayini pochalisya shiritisya legendi pro batka Mahna yak zahisnika skrivdzhenogo selyanstva U drugij polovini zhovtnya 1918 roku Mahno pokinuv Dibrivka i razom zi svoyim zagonom zrejduvav marshrutom Gavrilivka Ivanivka Komar Bogatir Velika Novosilka Vremivka Dibrivka Peremishayuchis po comu rajonu mahnovci rozorili kilka nimeckih kolonij bazhayuchi pomstitisya kolonistam za zgorilu Dibrivku v yakij pislya cogo z 1000 budinkiv zalishilosya 400 V kinci zhovtnya mahnovciv vzhe nalichuvalosya 500 osib i diyali v Bahmutskomu Mariupolskomu Berdyanskomu Pavlogradskomu povitah tut voni rozzbroyuvali nimecki chastini i zagoni varti Takozh voni zdijsnyuvali napadi na stanciyi Gajchur Chapline Pologi Grishine Slavgorod puskali pid vidkis esheloni z avstrijcyami Bilya sela Starij Kremenchik mahnovci rozbili velikij zagin varti i zahopili 3 kulemeti 30 zhovtnya Mahno znovu zajnyav Gulyajpole i cherez telegraf ogolosiv ultimatum povitovij vladi v Oleksandrivsku sho yaksho voni ne vidpustyat polonenih mahnovciv Savu Mahno Fedora Krata Pavla Koristilova Oleksiya Kalashnikova Oleksandra Shramka to vin zahopit Oleksandrivsk Ale na pochatku listopada mahnovciv znovu vibili z Gulyajpolya Na pochatku listopada zagin mahnovciv chiselnistyu 300 bijciv rejduvav v rajoni sil Lukashivske Brazolivske Rizdvyane vstupayuchi v sutichki z nimeckimi kolonistami i zaliznichnoyu vartoyu generala Oseckogo Na borotbu z Mahnom v rajon Gulyajpolya buli kinuti chastini 8 go Katerinoslavskogo korpusu i 12 avstrijskogo korpusu ci sili vitisnili Mahna na pivnich de do nogo priyednavsya zagin Velgelma 11 listopada mahnovci zahopili 53 tisyachi karbovanciv na stanciyi Gajchur Pri sprobi zahopiti potyag na stanciyi Novogupajlovka zagin Mahna buv rozbitij a pid Mahnom buv ubitij kin U nich na 15 listopada vidbulasya v yakomu mahnovci zaznali velikih vtrat Pislya nogo chastina povstanciv rozbiglasya a chastina virushila do Dnipra de zahopili Slavgorod i Zherebec U 20 chislah listopada 1918 roku getmanskij uryad povidomlyav Mahno ubitij a jogo banda rozgromlena Z 21 na 22 listopada radyanski povstanci zahopili Novomoskovsk 11 listopada 1918 roci v Nimechchini pochalasya revolyuciya i bula ogoloshena evakuaciya nimeckih i avstrijskih chastin z Ukrayini 25 listopada mahnovci zahopili stanciyu Pologi pislya netrivalogo pripinennya ruhu poyizdiv cherez stanciyu Mahno zayaviv sho bilshe ne bude vtruchatisya v robotu zaliznichnikiv 27 listopada Mahno zahopiv Gulyajpole Orihiv Gajchur Novokarlivku i navkolishni sela vlada na misci perejshla do shtabu mahnovciv i volosnogo revkomu na choli z Levkom Koristilovim Na stanciyi Novogupajlovka i Sinelnikove buli rozzbroyeni esheloni z nimcyami chastina majna bula zabrana povstancyami a chastina viddana miscevomu naselennyu 28 listopada pislya boyu dobrovolciv z uryadovimi vijskami UNR v Katerinoslavi ostanni vidstupili na pivden de vstupili v 29 listopada Mahno vidav ukaz pro zagalne povstannya Vilnoyi teritoriyi Povstanskij otaman Maksimenko Na pochatok grudnya armiya Mahna narahovuvala 3 4 tisyachi povstanciv pri 30 kulemetah i 6 garmatah Mahno vzyavsya reorganizovuvati zagoni u vilni bataljoni yaki mali bi zahopiti dilyanki frontu V Gulyajpole pribuli zagoni Lepetchenka z Pavlograda 200 bijciv brativ Korolovih z Komishivahi 100 bijciv zagin z Yuzivskogo rajonu 200 bijciv takozh pribuv velikij zagin z Novospasivki chiselnistyu 650 osib na choli V Kurilenka i L Bondorcya Gulyajpole stalo centrom povstannya U misti perebuvala Rada revolyucijnih povstanciv Shtab RPAU yaki keruvali povstancyami Katerinoslavshini ta Tavriyi Do Shtabu vhodili N Mahno F Shus O Chubenko B Bilash C Karetnikov O Marchenko I Lyutij B Kurilenko 10 11 grudnya pislya vignannya 8 go bilogvardijskogo korpusu vlada v guberniyi perejshla do Direktoriyi UNR Na pochatku grudnya bilshoviki Oleksandrivska veli peregovori pro spilnu operaciyu po zahoplennyu Oleksandrivska U toj zhe chas pro spilni diyi z Mahno domovivsya bilshovik Kolos zagin yakogo diyav v Pavlogradskomu poviti V seredini grudnya mahnovci i bilshoviki pochali operaciyu v Grishinskomu napryamku U pivnichno zahidnomu napryamku buv vidpravlenij zagin Petra Petrenka yakij razom iz radyanskimi povstancyami zahopiv Grishine Ocheretine i prosuvavsya na pivnich de vstanovili zv yazok iz povstancyami Kramatorska i na shid Dribni sutichki z armiyeyu UNR prohodili na pivnichnih dilyankah Novomoskovska Znam yanki Yur yivki Samijlivki Oleksandrivki Kramatorska Na Katerinoslavskij i Nizhnodniprovskij dilyanci bulo zatishshya 2 sichnya 1919 zagin anarhista Cherednyaka samovilno zahopiv Harkiv radyanskij uryad ogolosiv jogo zakolotnikom pislya chogo jogo zaareshtuvali a jogo zagin rozzbroyeno Ale nezabarom Cherednyak razom z Katerinoslavskim anarhistskim polkom pishov do Mahna i stav u nogo komanduvachem zagonu Otaman Armiyi UNR Gulij GulenkoMirni peregovori mizh Direktoriyeyu UNR i Mahnovcyami V kinci listopada 1918 roku v Katerinoslavi na storonu Direktoriyi UNR perejshla chastina 8 go Katerinoslavskogo polku na choli z Gavriyilom Gorobcem Gorobec zaproponuvav Mahno vijskovij soyuz proti bilogvardijciv Mahno vidpraviv do Katerinoslava Chubenka i Mirgorodskogo dlya zboru informaciyi pro stanovishe v misti i pro politichnu programu novoyi ukrayinskoyi vladi 13 grudnya 1918 roku Gorobec zaproponuvav pidpisati mirnij dogovir proti bilogvardijciv i donskih kozakiv Mahnovsku delegaciyu sklali Chubenko Mirgorodskij Hersonskij Garyeyev 15 grudnya pidpisali mirnij dogovir z komanduvachem chastinami Armiyi UNR na Katerinoslavshini za yakim mahnovci organizovuvali front proti bilih i zahishali Katerinoslav i Oleksandrivsk Za dogovorom mahnovci dozvolyali provoditi mobilizaciyu na svoyij teritoriyi Armiyi UNR a UNR zi svogo boku obicyala postachati mahnovcyam amuniciyu i zbroyu V cej zhe den mahnovci otrimali vagon patroniv piv vagona zbroyi vibuhivki ta obmundiruvannya Nezabarom pislya ukladennya peremir ya mahnovci pochali bojovi diyi proti UNR ale zagin Armiyi UNR vibiv yih z Sinelnikovogo U toj zhe chas otaman Armiyi UNR Gulij Gulenko buv priznachenij komandirom Pivdennoyi grupi Armiyi UNR yaka diyala proti mahnovciv i bilogvardijciv po liniyi Oleksandrivsk Sinelnikove Yasinuvata Vidnovlennya bojovih dij Vidnosini mizh mahnovcyami i uryadovimi vijskami pogirshilisya pislya togo yak otaman Gorobec 20 21 grudnya dav nakaz Zaharu Malolitku rozignati pershe zasidannya novoobranoyi radi Katerinoslava yakij vvazhav sho rada zanadto bula liva v misti pochalisya areshti bilshovikiv Pislya cogo bilshoviki vtekli v Nizhnodniprovsk de 25 grudnya ogolosili ultimatum otamanu Gorobcyu sho yaksho vin ne zvilnit bilshovikiv to ostanni pidnimut povstannya v misti U same misto pribuvali proukrayinski nalashtovani povstanski zagoni na choli z Malashko Mihajlo Vasilovich Bozhko Yuhim Gladchenko Trifon Fedorovich i gotuvalisya nastupati na bilshovikiv z pivnochi i pivnichnogo zahodu V cej zhe chas Kolos shukav pidtrimki u Mahna i obgovoryuvav spilni bojovi diyi proti Armiyi UNR Mahno pidtrimav bilshovikiv i pochav bojovi diyi proti ukrayinskoyi uryadovoyi armiyi u guberniyi Gubkom bilshovikiv zaproponuvala Mahnu ocholiti vijskovu operaciyu zavolodinnya Katerinoslavom jogo priznachili golovnokomanduvachem Radyanskoyi Revolyucijno robitnicho selyanskoyi armiyi Katerinoslavskogo rajonu i poobicyali bilshu chastinu trofeyiv viddati mahnovcyam Mahnovec Marchenko stav koordinuvati diyi mahnovciv i chervonih povstanciv proti chastin Armiyi UNR v rajoni Katerinoslava 26 grudnya v Nizhnodniprovsk pribuv Mahno Shus Kurilenko z zagonom 500 bijciv Chervoni povstanci narahovuvali 3000 bijciv i kontrolyuvali Kam yanske Nizhnodniprovsk Pavlograd ale dlya shturmu Katerinoslava voni vidilili 800 bijciv 27 grudnya pochavsya shturm Katerinoslava ostatochno misto bulo zahopleno 30 grudnya 1918 roku Prote 31 grudnya 1918 r chastini Armiyi UNR pid komanduvannyam Romana Samokisha zumili povernuti misto a mahnovci vidstupili Konflikt mahnovciv z bilshovikami Persha konfrontaciya mahnovciv i bilshovikiv pochalasya z togo sho voni ne davali vivezti trofeyi v Gulyajpole Takozh bilshoviki ne vidreaguvali na vimogi Mahna shobi v Katerinoslavskomu revkomi buli predstavleni vsi partiyi eseri anarhisti menshoviki bilshoviki U misti bulo napruzhene stanovishe bilshoviki vidmovlyalisya vvoditi svoyi chastini v misto boyachis vplivu mahnovciv Shob pripiniti maroderstva v misti Mahno nakazav rozstrilyuvati povstanciv 26 sichnya 1919 mahnovci zajnyali Oleksandrivsk Citati Mahnivshina bula odnoyu z bagatoh prichin sho primusili nashe vijsko zalishiti Livoberizhzhya Hoch vona sama z sebe ne bula yakoyus velikoyu zagrozoyu dlya nashoyi armiyi ale pri odnochasnomu nastupi inshih vorozhih armij spriyala skorshomu zalishennyu Livoberezhzhya nashimi chastinami Savchenko Volodimir Rivnochasno povstanci byutsya z dobrovolcyami a takozh vistupili zbrojno proti vijsk Direktoriyi tomu sho zemelnij zakon Direktoriyi dozvolyav nabuvati selyanam najvishe 40 desyatin zemli za vikupom Mahnivci stoyat na stanovishi sho vsya zemlya pomishikiv perehodit darom na vlasnist selyan V dvoh bitvah pid Sinelnikovom i Katerinoslavom rozbili voni vijska Direktoriyi a sami podalisya vseyu siloyu proti dobrovolciv Irchan Miroslav Mahno i mahnovci Vrazhennya ochevidcya viddil batka Mahna yakij vvazhav sebe za anarhista i zhodnih idejnih pidvalin ne mav Ce buv chistoyi vodi avantyurnik Kilkist jogo viddilu chasom dohodila do 10 000 Peresuvalisya voni na vozah chasto roblyachi denni perehodi do 100 kilometriv Borotba proti cih anarhichnih povstanskih viddiliv bula duzhe vazhkoyu potrebuvala vidtyagnennya z frontu velikih sil Ukrayinskoyi Armiyi Oleksandr Ivanovich Udovichenko Sili storinNa boci povstanciv voyuvav chlen Centralnoyi radi UNR Sharovskij Vasil Mihajlovich V boyah z mahnovcyami v rajoni Lozovoyi brav uchast v ryadah Armiyi UNR majbutnij poet Sosyura Volodimir Mikolajovich Pislya revolyuciyi v 20 h rokah dva kolishnih suprotivnika Gulij Gulenko i Mahno zustrichalisya v Buharesti i obgovoryuvali spilni diyi z pidgotovki povstannya proti bilshovikiv v Ukrayini Vtrati mahnovciv Klochko Volodimir YurijovichVtrati Armiyi UNRPrimitkiSavchenko V A Mahno Str 54 Belash A A V Belash V F Dorogi Nestora Mahno Str 39 Savchenko V A Mahno Str 55 Savchenko V A Mahno s 56 Savchenko V A Mahno Str 57 Belash A A V Belash V F Dorogi Nestora Mahno Str 42 Belash A A V Belash V F Dorogi Nestora Mahno Str 40 Savchenko V A Mahno Str 58 59 Belash A A V Belash V F Dorogi Nestora Mahno Str 44 45 Savchenko V A Mahno Str 61 Savchenko V A Mahno Str 62 Kolos G A Zametki o podpoli i vooruzhennoj borbe Str 29 Savchenko V A Mahno Str 65 Savchenko V A Mahno Str 66 Kolos G A Zametki o podpole i vooruzhennoj borbe Str 28 Savchenko V A Mahno Str 70 71 Ukrayina v ogni j buri revolyuciyi 1917 1921 t I Str 63 Savchenko V A Mahno Str 71 Red Mihajlo Sadovskij Za derzhavnist Materiyali do istoriyi ukrayinskogo vijska zb 6 Kalish 1936 Str 148DzherelaSavchenko V A Mahno Hudozh oformlyuvach A S Lenchik Harkiv Folio 2008 415 s Istorichne dosye Belash A A V Belash V F Dorogi Nestora Mahno Kiev 1993 Nestor Mahno Krestyanskoe dvizhenie na Ukraine 1918 1921 Dokumenty i materialy Seriya Krestyanskaya revolyuciya v Rossii 1902 1922 gg Dokumenty m materialy Pod red V Danilova i T Shanina M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2006 1000 s Kolos G A Zametki o podpoli i vooruzhennoj borbe 1918 1919 g G A Kolos Ispart OK KP b U Dnepropetrovsk B i 1927 47 1 s portr Udovichenko O Ukrayina u vijni za derzhavnist Vinnsheg 1954 Ukrayina v ogni j buri revolyuciyi 1917 1921 t I Centralna Rada Getmanshina Direktoriya Praga Proboyem 1942 Novij Ulm Prometej 1950 210 s Posilannya 28 chervnya 2018 u Wayback Machine