Федосій Юстинович Щусь (* 25 березня 1893 Дібрівка, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія — † 30 червня 1921 Сумський повіт, Харківська губернія) — український революціонер, анархіст, один із провідних командирів Революційної повстанської армії України, «права рука» Нестора Махна.
Федосій Юстинович Щусь | |
---|---|
Ім'я при народженні | Федосій Юстинович Щусь |
Прізвисько | «Федос», «Морячок», «Матрос» |
Народження | 25 березня 1893 с. Дібрівка, Олександрівський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Смерть | 30 червня 1921 (28 років) Сумський повіт, Харківська губернія |
Країна | Вільна територія |
Приналежність | Революційна повстанська армія України |
Роки служби | 1917–1921 |
Звання | матрос |
Командування | партизанський загін кавалерійська бригада 1-го Донецького корпусу Революційної повстанської армії України (махновців) |
Війни / битви | Українська революція |
Щусь Федосій Юстинович у Вікісховищі |
Біографія
Походження
Народився в селі Дібрівка (Великомихайлівка) Олександрівського повіту Катеринославської губернії в українській селянській родині козацького походження.
Військова кар'єра
У 1915 році достроково взятий на військову службу. Спочатку потрапив до навчального підрозділу Чорноморського флоту, а згодом служив матросом. Федос завжди говорив, що служив на лінійному кораблі «Іван Златоуст», але жодних документальних підтверджень його словам не знайшлося. З великою вірогідністю Щусь проходив службу на якомусь незначному кораблі, а історію про службу на «Златоусті» вигадав для солідності. За часи служби займався спортом, володів прийомами французького боксу і досконало володів боротьбою джіу-джитсу.
Громадянська війна
У 1917 році зацікавлюється ідеями анархізму, вступає в загін революційних матросів, але згодом повертається на батьківщину, де стає діяльним членом «Чорної гвардії» — анархістського товариства Гуляйпілля. Згуртовує власний партизанський загін. Воює в основному проти австро-німецьких військ і Державної Варти Скоропадського. В одній із сутичок із гетьманською вартою загін Щуся був розбитий. Федосій із залишками своїх однодумців переховується у Дібрівському лісі.
26 вересня 1918 року на щусівців натрапляє агітаційно-рейдовий загін Нестора Махна, до якого приєднується Щусь і його люди. Пізніше, після вдалого розгрому австро-угорського полку в Дібрівках, де атакою керував Махно, щусівці обрали Махна своїм «батьком», а Щусь став його відданим прибічником.
З 1919 року — член штабу 3-ї Задніпровської бригади ім. батька Махна, з липня по серпень — начальник кавалерії загону Махна, з вересня по грудень — командир кавалерійської бригади 3-го корпусу. З травня 1920 по квітень 1921 — член штабу Повстанської Армії. 1921 — начштабу 2-ї групи РПАУ.
Загибель
Загинув 30 червня 1921 р. під Недригайловом, що на Сумщині в полі між селами Беседівка і Хоружівка в бою з 8-ю дивізією Червоного козацтва. Похований спочатку за селом біля шляху разом з іншими махновцями, та невдовзі тіла були ексгумовані чекістами, які сподівалися серед убитих знайти Махна, і за переказами місцевих жителів, знайшовши Щуся навіть салютували гадаючи, що натрапили на тіло Махна.
Фрагмент спогадів П. З. Скугорова:
На початку червня у села Костянтинівка бандити напали на роз’їзд першої сотні, вбили командира сотні, поранили двох козаків і, розсіявши наш роз’їзд, зупинилися в селі. Отримавши повідомлення, полк надіслав на зустріч банді півсотню, з якою поїхав і я. нам було наказано діяти валкою, почати перестрілку і відступити, заманюючи противника на узлісся. Тут розташувався у засідці весь наш винищувальний загін. Почалася перестрілка. Гикаючи, кинулися махновці в атаку, але були відбиті. Перестрілка посилювалася, і ми почали відходити. Велика група махновців наступала нам на п’яти. Прискорюючи наступ, півсотня сіла на залишений у балці коней та чвалом повернула до лісу. Вершники супротивника кинулися за нами, а за ними рухалась піхота. Ми дісталися до узлісся, різко спинили коней і повернули в атаку. Із засідки вдарив полк і несподіванкою появи збив ворога із пантелику. Півсотник Сергій Ковалевський кинувся у саму гущавину бандитів. Рубали їх нещадно. На полі змагань залишилося біля двохсот споборників Махна.
Наступного ранку селяни із сусіднього хутору розповіли, що після бою махновці привезли на кулеметній тачанці, застеленій килимами та чорними знаменами, вбитого командира і ховали в гаю з почестями. За їхніми словами, забитий був людиною середнього зросту, з довгим темним волоссям, і обличчя його побите віспою. За всіма ознаками, це був сам батько Махно. Наше командування повідомило Українському керівництву: «Махно вбитий». Але потрібні були докази. Довелося викопати труп. Вбитим був не Махно, а його найближчий помічник — Щусь.
Уривок із бюлетеню «Забуті могили українського війська» на вшанування пам'яті козаків Повстанської революційної селянської армії у с. Хоружівці Недригайлівського району Сумської області 30 червня 1921. Упорядкований головою СОО НСКУ О. М. Корнієнком.
На ранок 30 червня, переслідувані червоними, махновці продовжили рух у західному напрямку, пройшовши с. Деркачівку, допоки нарешті не досягли с. Хоружівки (Недригайлівський р-н). Повстанська армія зайшла у начебто спокійне село, але потрапили під комбіновану атаку 60-го і 488-го стрілецьких полків, противника, котрі перебували у засідці. Це змусило повстанців спішно шукати укриття в розташованих західніше Хоружівки селах Беседівка і Гринівка, вулиці яких вони намагалися перегородити барикадами. Однак з кожною хвилиною становище махновців ставало все більш і критичнішим: до місця бою підійшли «червонці» Григор’єва, підтягнулися авточастини та піхота. Було вирішено, залишивши в селах невеликий загін, скувати вуличним боєм 60-й і 488-го стрілецькі полки червоних і, розділивши основні сили на 2 групи, прориватися у різних напрямках. «Південна» група махновців з успіхом вибила з с. Малі Будки червоних. Перший батальйон 58-го радянського полку не встиг вчасно підійти, а загін на вантажівках через боягузтво комскладу, невдовзі розстріляного за вироком Полтавського дивізійного ревтрибуналу, розбігся без бою. В Малих Будках махновці захопили й спалили посланий для зв’язку з частинами автомобіль штабу. Каральні піхотні частини, що саме наспіли, не дали заволодіти рештою покинутого майна, але й утримати групу махновців від прориву на південний берег річки Сули через с. Коровинці вже не змогли. «Північна» ж група повстанців на чолі з Н.І. Махном, відійшла з с. Гринівки (Недригайлівського р-ну) на с. Біжівку (Буринського р-ну), де була перехоплена «червонцями» Григор'єва і після відчайдушної шабельної січі, зазнавши важких втрат. Розділилася для прориву на дрібні групки. Відійшовши на Терни, вона взяла курс на південь-південний схід. Найімовірніше, саме в цій сутичці з «червінцями» П.П. Григор'єва і загинув Ф. Ю. Щусь. Згідно зі спогадами учасника бою П. Скугорова і свідченнями полоненого червоноармійця Синявського, Ф. Щусь не був кинутий: його тіло було покладене на тачанку. Можливо, він був похований неподалік від місця бою. За іншими повідомленнями, партизани довезли до с. Костянтинівка Краснокутського р-ну сучасної Харківської області де і поховали.
Згідно зі статтею земляка Щуся Василя Зайцева «Федосій Щусь: спроба спростування легенд», Федосій загинув від кулеметної черги і поховання побратими максимально утаємничили:
... Що до загибелі Федосія Щуся, то в усіх авторів існує одна легенда: 6 червня 1921 року його вразила кулеметна черга із дзвіниці місцевої церкви, яка і стала причиною його миттєвої смерті. Але де це трапилося, приводяться різні місця: у Якова Шалі-біля станції Лозова; у листі Махна до П.Аршинова - на Полтавщині, а у більшості авторів - у містечку Недригайлове, Лебединського повіту, Харківської губернії (тепер це Сумська область). Махно так писав тому, що він наказав прибути 2-й групі махновців під командою Мефодія Забудька, де начальником штабу був Федосій Щусь, в Константиноградський повіт, Полтавської губернії для об’єднання з 1-ю групою під командуванням самого Батька Махна, щоб зрештою вдарити по столиці українського більшовизму - Харкову. Константиноград краще других повітів на Полтавщині відносився до махновців. Але 2-й групі, щоб уникнути переслідування 8-ї дивізії Червоного козацтва Примакова, прийшлося відійти дальше на північ, до цього самого Недригайлова, де і трапилася біда. Там,в полі під Недригайловим, Федосія Щуся і поховали, не насипаючи могили, а навпаки, зрівняли її з землею, ще й декілька разів проїхали по ній групою вершників, щоб червоні карателі-переслідувачі не знайшли могили і не поглумилися над останками видатного діяча махновського руху. В жовтні 1921 року, даючи показання керівництву червоного карального загону, в приміщенні Гаврилівського волревкому, Мефодій Забудько розповів про загибель і поховання свого начштабу Федосія Щуся. Може я де в чому повторюся, але я думаю варто привести цю розповідь “з перших вуст”: “Віддаляючись від переслідування 8-ї дивізії Червоного козацтва, ми проходили з загоном мимо містечка Недригайлове. І раптом, з дзвіниці місцевої церкви застрочив кулемет і Щусь був смертельно поранений. Перед смертю він заповідав: “Якщо я помру, то усе, що знаходиться у моїй тачанці, поділіть поміж собою”. І от, Федосій сконав. Процес поховання проходив так: в степу, біля шляху, відрили могилу, шовком і оксамитом обгорнули труп і опустили до ями. Засипавши землею не стали робити могилку, навпаки, ескадрон вершників кілька разів проскакав туди і назад, щоб кінськими копитами забити місце поховання, щоб нікому не прийшло в голову глумитися над приданим землі тілом загиблого. Таким чином місце поховання Щуся так і залишиться невідомим.
Зовнішність
Федос Щусь — один із найбільш колоритних, і цікавих, але в той же час один із найбільш жорстоких анархістів часів громадянської війни. Його згадують як екстравагантного хлопця, який любив строкато вдягатися, змішуючи військові однострої різних родів армій додаючи до них барвисті деталі: бант замість краватки, яскраві сорочки, — як колись було притаманно запорізьким козакам. Спогади очевидців засвідчують, що Щусь одягався в шитий гусарський мундир, надівав матроську безкозирку, на шиї носив кавказький кинджал, за поясом була старовинна шабля і револьвер Кольта.
Як згадує Микола Сарма-Соколовський:
Пізньої осені, коли Сура зашерхла першою кригою, вночі махновська кіннота, ламаючи кригу, перебрела Суру і опинилася в Привільному, а штаб армії Махна зразу ж до попа і заночував у нас: всі були забрьохані, втомлені і розлючені, але мамина смачна гаряча вечеря всіх обігріла і навіть зробила лагідними. В штабі самого Махна не було — його заступав Петро (Федосій) Щусь, справжній запорожець-велетень, з русявим волоссям до пліч та великою шаблюкою в оправі кавказького срібла. Тато милувався ним, шкодуючи, що він пішов до Махна, а не до Петлюри…
Вшанування памʼяті
2 липня в с. Хоружівка Недригайлівського району Сумської області представниками Сумської організації Національної спілки краєзнавців України, МГО «Українське козацтво», САУ вшановано пам'ять загиблих козаків Повстанської селянської армії.
У хоружівському клубі (колишня церква) проведено історико-краєзнавчий семінар, присвячений тим далеким подіям. З аналізом подій майже столітньої давнини виступили Голова СОО НСКУ Олег Корнієнко, директор Недригайлівського краєзнавчого музею Іван Аборовський, доцент кафедри історії України СумДПУ кандидат історичних наук Олександр Вовк, голова сумського осередку САУ письменник Аркадій Поважний.
Учасники заходу переглянули документальний фільм, присвячений повстанському руху. На західній околиці села встановлено пам'ятний хрест з написом «Земля і Воля», біля якого священики УПЦ КП відслужили панахиду.
Значення особи в історії Махновського руху
Феодосій Щусь відіграв одну з найважливіших ролей як в історії Махновського руху так і громадянської війни взагалом. Він став своєрідним символом повстанства. Жорстокий, але справедливий анархіст із колоритною зовнішністю. Людина яку любили і поважали селяни, людина яку як смерті боялися вороги. Революція і повстанський рух були частиною його життя, яскравим прикладом цього є вірш написаний самим Феодосієм Щусем:
Лютая погодка, воля задарма,
Вырвана решётка, взорвана тюрьма
Гулевань без меры, бей из «винтаря»
Во христову веру, в батюшку-царя!
Красная поддевка, верная гармонь
Шашка, да винтовка, да братишка-конь!…
Доигрался голубь, получай за всех!
Головою в прорубь, сапогами в снег…
Чёрные знамена впереди полков
Берегись Будённый Батькиных клинков!
Утром спозаранку, полем, вдоль реки
Пронеслись тачанки, прорвались «братки»
Вольный ветер в поле с нами заодно
Долго будут помнить Нестора Махно!…
Примітки
- 130 років махновцю Федьці Щусю. 25 березня 2023.
- Найстильніший анархіст Федосій Щусь. 14 липня 2023.
Джерела
- Биография Федора Щуся [ 2 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Щусь Федор [ 5 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Валерий Волковинський. Нестор Махно: легенди і реальність [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fedosij Yustinovich Shus 25 bereznya 1893 Dibrivka Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya 30 chervnya 1921 Sumskij povit Harkivska guberniya ukrayinskij revolyucioner anarhist odin iz providnih komandiriv Revolyucijnoyi povstanskoyi armiyi Ukrayini prava ruka Nestora Mahna Fedosij Yustinovich ShusIm ya pri narodzhenniFedosij Yustinovich ShusPrizvisko Fedos Moryachok Matros Narodzhennya25 bereznya 1893 1893 03 25 s Dibrivka Oleksandrivskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert30 chervnya 1921 1921 06 30 28 rokiv Sumskij povit Harkivska guberniyaKrayinaVilna teritoriyaPrinalezhnistRevolyucijna povstanska armiya UkrayiniRoki sluzhbi1917 1921ZvannyamatrosKomanduvannyapartizanskij zagin kavalerijska brigada 1 go Doneckogo korpusu Revolyucijnoyi povstanskoyi armiyi Ukrayini mahnovciv Vijni bitviUkrayinska revolyuciya Shus Fedosij Yustinovich u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Narodivsya v seli Dibrivka Velikomihajlivka Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi v ukrayinskij selyanskij rodini kozackogo pohodzhennya Vijskova kar yera Listivka F Shusya titci pid chas sluzhbi na floti U 1915 roci dostrokovo vzyatij na vijskovu sluzhbu Spochatku potrapiv do navchalnogo pidrozdilu Chornomorskogo flotu a zgodom sluzhiv matrosom Fedos zavzhdi govoriv sho sluzhiv na linijnomu korabli Ivan Zlatoust ale zhodnih dokumentalnih pidtverdzhen jogo slovam ne znajshlosya Z velikoyu virogidnistyu Shus prohodiv sluzhbu na yakomus neznachnomu korabli a istoriyu pro sluzhbu na Zlatousti vigadav dlya solidnosti Za chasi sluzhbi zajmavsya sportom volodiv prijomami francuzkogo boksu i doskonalo volodiv borotboyu dzhiu dzhitsu Gromadyanska vijna Fedosij Shus U 1917 roci zacikavlyuyetsya ideyami anarhizmu vstupaye v zagin revolyucijnih matrosiv ale zgodom povertayetsya na batkivshinu de staye diyalnim chlenom Chornoyi gvardiyi anarhistskogo tovaristva Gulyajpillya Zgurtovuye vlasnij partizanskij zagin Voyuye v osnovnomu proti avstro nimeckih vijsk i Derzhavnoyi Varti Skoropadskogo V odnij iz sutichok iz getmanskoyu vartoyu zagin Shusya buv rozbitij Fedosij iz zalishkami svoyih odnodumciv perehovuyetsya u Dibrivskomu lisi 26 veresnya 1918 roku na shusivciv natraplyaye agitacijno rejdovij zagin Nestora Mahna do yakogo priyednuyetsya Shus i jogo lyudi Piznishe pislya vdalogo rozgromu avstro ugorskogo polku v Dibrivkah de atakoyu keruvav Mahno shusivci obrali Mahna svoyim batkom a Shus stav jogo viddanim pribichnikom Z 1919 roku chlen shtabu 3 yi Zadniprovskoyi brigadi im batka Mahna z lipnya po serpen nachalnik kavaleriyi zagonu Mahna z veresnya po gruden komandir kavalerijskoyi brigadi 3 go korpusu Z travnya 1920 po kviten 1921 chlen shtabu Povstanskoyi Armiyi 1921 nachshtabu 2 yi grupi RPAU Zagibel Shus sered bijciv Chornoyi gvardiyi Shus sered komandiriv mahnovciv Zaginuv 30 chervnya 1921 r pid Nedrigajlovom sho na Sumshini v poli mizh selami Besedivka i Horuzhivka v boyu z 8 yu diviziyeyu Chervonogo kozactva Pohovanij spochatku za selom bilya shlyahu razom z inshimi mahnovcyami ta nevdovzi tila buli eksgumovani chekistami yaki spodivalisya sered ubitih znajti Mahna i za perekazami miscevih zhiteliv znajshovshi Shusya navit salyutuvali gadayuchi sho natrapili na tilo Mahna Fragment spogadiv P Z Skugorova Na pochatku chervnya u sela Kostyantinivka banditi napali na roz yizd pershoyi sotni vbili komandira sotni poranili dvoh kozakiv i rozsiyavshi nash roz yizd zupinilisya v seli Otrimavshi povidomlennya polk nadislav na zustrich bandi pivsotnyu z yakoyu poyihav i ya nam bulo nakazano diyati valkoyu pochati perestrilku i vidstupiti zamanyuyuchi protivnika na uzlissya Tut roztashuvavsya u zasidci ves nash vinishuvalnij zagin Pochalasya perestrilka Gikayuchi kinulisya mahnovci v ataku ale buli vidbiti Perestrilka posilyuvalasya i mi pochali vidhoditi Velika grupa mahnovciv nastupala nam na p yati Priskoryuyuchi nastup pivsotnya sila na zalishenij u balci konej ta chvalom povernula do lisu Vershniki suprotivnika kinulisya za nami a za nimi ruhalas pihota Mi distalisya do uzlissya rizko spinili konej i povernuli v ataku Iz zasidki vdariv polk i nespodivankoyu poyavi zbiv voroga iz panteliku Pivsotnik Sergij Kovalevskij kinuvsya u samu gushavinu banditiv Rubali yih neshadno Na poli zmagan zalishilosya bilya dvohsot spobornikiv Mahna Nastupnogo ranku selyani iz susidnogo hutoru rozpovili sho pislya boyu mahnovci privezli na kulemetnij tachanci zastelenij kilimami ta chornimi znamenami vbitogo komandira i hovali v gayu z pochestyami Za yihnimi slovami zabitij buv lyudinoyu serednogo zrostu z dovgim temnim volossyam i oblichchya jogo pobite vispoyu Za vsima oznakami ce buv sam batko Mahno Nashe komanduvannya povidomilo Ukrayinskomu kerivnictvu Mahno vbitij Ale potribni buli dokazi Dovelosya vikopati trup Vbitim buv ne Mahno a jogo najblizhchij pomichnik Shus Urivok iz byuletenyu Zabuti mogili ukrayinskogo vijska na vshanuvannya pam yati kozakiv Povstanskoyi revolyucijnoyi selyanskoyi armiyi u s Horuzhivci Nedrigajlivskogo rajonu Sumskoyi oblasti 30 chervnya 1921 Uporyadkovanij golovoyu SOO NSKU O M Korniyenkom Pole de zaginuv F Shus mizh selami Horuzhivka i Besedivka Na ranok 30 chervnya peresliduvani chervonimi mahnovci prodovzhili ruh u zahidnomu napryamku projshovshi s Derkachivku dopoki nareshti ne dosyagli s Horuzhivki Nedrigajlivskij r n Povstanska armiya zajshla u nachebto spokijne selo ale potrapili pid kombinovanu ataku 60 go i 488 go strileckih polkiv protivnika kotri perebuvali u zasidci Ce zmusilo povstanciv spishno shukati ukrittya v roztashovanih zahidnishe Horuzhivki selah Besedivka i Grinivka vulici yakih voni namagalisya peregoroditi barikadami Odnak z kozhnoyu hvilinoyu stanovishe mahnovciv stavalo vse bilsh i kritichnishim do miscya boyu pidijshli chervonci Grigor yeva pidtyagnulisya avtochastini ta pihota Bulo virisheno zalishivshi v selah nevelikij zagin skuvati vulichnim boyem 60 j i 488 go strilecki polki chervonih i rozdilivshi osnovni sili na 2 grupi prorivatisya u riznih napryamkah Pivdenna grupa mahnovciv z uspihom vibila z s Mali Budki chervonih Pershij bataljon 58 go radyanskogo polku ne vstig vchasno pidijti a zagin na vantazhivkah cherez boyaguztvo komskladu nevdovzi rozstrilyanogo za virokom Poltavskogo divizijnogo revtribunalu rozbigsya bez boyu V Malih Budkah mahnovci zahopili j spalili poslanij dlya zv yazku z chastinami avtomobil shtabu Karalni pihotni chastini sho same naspili ne dali zavoloditi reshtoyu pokinutogo majna ale j utrimati grupu mahnovciv vid prorivu na pivdennij bereg richki Suli cherez s Korovinci vzhe ne zmogli Pivnichna zh grupa povstanciv na choli z N I Mahnom vidijshla z s Grinivki Nedrigajlivskogo r nu na s Bizhivku Burinskogo r nu de bula perehoplena chervoncyami Grigor yeva i pislya vidchajdushnoyi shabelnoyi sichi zaznavshi vazhkih vtrat Rozdililasya dlya prorivu na dribni grupki Vidijshovshi na Terni vona vzyala kurs na pivden pivdennij shid Najimovirnishe same v cij sutichci z chervincyami P P Grigor yeva i zaginuv F Yu Shus Zgidno zi spogadami uchasnika boyu P Skugorova i svidchennyami polonenogo chervonoarmijcya Sinyavskogo F Shus ne buv kinutij jogo tilo bulo pokladene na tachanku Mozhlivo vin buv pohovanij nepodalik vid miscya boyu Za inshimi povidomlennyami partizani dovezli do s Kostyantinivka Krasnokutskogo r nu suchasnoyi Harkivskoyi oblasti de i pohovali Zgidno zi statteyu zemlyaka Shusya Vasilya Zajceva Fedosij Shus sproba sprostuvannya legend Fedosij zaginuv vid kulemetnoyi chergi i pohovannya pobratimi maksimalno utayemnichili Sho do zagibeli Fedosiya Shusya to v usih avtoriv isnuye odna legenda 6 chervnya 1921 roku jogo vrazila kulemetna cherga iz dzvinici miscevoyi cerkvi yaka i stala prichinoyu jogo mittyevoyi smerti Ale de ce trapilosya privodyatsya rizni miscya u Yakova Shali bilya stanciyi Lozova u listi Mahna do P Arshinova na Poltavshini a u bilshosti avtoriv u mistechku Nedrigajlove Lebedinskogo povitu Harkivskoyi guberniyi teper ce Sumska oblast Mahno tak pisav tomu sho vin nakazav pributi 2 j grupi mahnovciv pid komandoyu Mefodiya Zabudka de nachalnikom shtabu buv Fedosij Shus v Konstantinogradskij povit Poltavskoyi guberniyi dlya ob yednannya z 1 yu grupoyu pid komanduvannyam samogo Batka Mahna shob zreshtoyu vdariti po stolici ukrayinskogo bilshovizmu Harkovu Konstantinograd krashe drugih povitiv na Poltavshini vidnosivsya do mahnovciv Ale 2 j grupi shob uniknuti peresliduvannya 8 yi diviziyi Chervonogo kozactva Primakova prijshlosya vidijti dalshe na pivnich do cogo samogo Nedrigajlova de i trapilasya bida Tam v poli pid Nedrigajlovim Fedosiya Shusya i pohovali ne nasipayuchi mogili a navpaki zrivnyali yiyi z zemleyu she j dekilka raziv proyihali po nij grupoyu vershnikiv shob chervoni karateli peresliduvachi ne znajshli mogili i ne poglumilisya nad ostankami vidatnogo diyacha mahnovskogo ruhu V zhovtni 1921 roku dayuchi pokazannya kerivnictvu chervonogo karalnogo zagonu v primishenni Gavrilivskogo volrevkomu Mefodij Zabudko rozpoviv pro zagibel i pohovannya svogo nachshtabu Fedosiya Shusya Mozhe ya de v chomu povtoryusya ale ya dumayu varto privesti cyu rozpovid z pershih vust Viddalyayuchis vid peresliduvannya 8 yi diviziyi Chervonogo kozactva mi prohodili z zagonom mimo mistechka Nedrigajlove I raptom z dzvinici miscevoyi cerkvi zastrochiv kulemet i Shus buv smertelno poranenij Pered smertyu vin zapovidav Yaksho ya pomru to use sho znahoditsya u moyij tachanci podilit pomizh soboyu I ot Fedosij skonav Proces pohovannya prohodiv tak v stepu bilya shlyahu vidrili mogilu shovkom i oksamitom obgornuli trup i opustili do yami Zasipavshi zemleyu ne stali robiti mogilku navpaki eskadron vershnikiv kilka raziv proskakav tudi i nazad shob kinskimi kopitami zabiti misce pohovannya shob nikomu ne prijshlo v golovu glumitisya nad pridanim zemli tilom zagiblogo Takim chinom misce pohovannya Shusya tak i zalishitsya nevidomim ZovnishnistFedos Shus odin iz najbilsh koloritnih i cikavih ale v toj zhe chas odin iz najbilsh zhorstokih anarhistiv chasiv gromadyanskoyi vijni Jogo zgaduyut yak ekstravagantnogo hlopcya yakij lyubiv strokato vdyagatisya zmishuyuchi vijskovi odnostroyi riznih rodiv armij dodayuchi do nih barvisti detali bant zamist kravatki yaskravi sorochki yak kolis bulo pritamanno zaporizkim kozakam Spogadi ochevidciv zasvidchuyut sho Shus odyagavsya v shitij gusarskij mundir nadivav matrosku bezkozirku na shiyi nosiv kavkazkij kindzhal za poyasom bula starovinna shablya i revolver Kolta Yak zgaduye Mikola Sarma Sokolovskij Piznoyi oseni koli Sura zasherhla pershoyu krigoyu vnochi mahnovska kinnota lamayuchi krigu perebrela Suru i opinilasya v Privilnomu a shtab armiyi Mahna zrazu zh do popa i zanochuvav u nas vsi buli zabrohani vtomleni i rozlyucheni ale mamina smachna garyacha vecherya vsih obigrila i navit zrobila lagidnimi V shtabi samogo Mahna ne bulo jogo zastupav Petro Fedosij Shus spravzhnij zaporozhec veleten z rusyavim volossyam do plich ta velikoyu shablyukoyu v opravi kavkazkogo sribla Tato miluvavsya nim shkoduyuchi sho vin pishov do Mahna a ne do Petlyuri Vshanuvannya pamʼyatiVidznachennya 90 richchya ostannogo boyu mahnovciv u seli Horuzhivka 2 lipnya 2011 r 2 lipnya v s Horuzhivka Nedrigajlivskogo rajonu Sumskoyi oblasti predstavnikami Sumskoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini MGO Ukrayinske kozactvo SAU vshanovano pam yat zagiblih kozakiv Povstanskoyi selyanskoyi armiyi U horuzhivskomu klubi kolishnya cerkva provedeno istoriko krayeznavchij seminar prisvyachenij tim dalekim podiyam Z analizom podij majzhe stolitnoyi davnini vistupili Golova SOO NSKU Oleg Korniyenko direktor Nedrigajlivskogo krayeznavchogo muzeyu Ivan Aborovskij docent kafedri istoriyi Ukrayini SumDPU kandidat istorichnih nauk Oleksandr Vovk golova sumskogo oseredku SAU pismennik Arkadij Povazhnij Uchasniki zahodu pereglyanuli dokumentalnij film prisvyachenij povstanskomu ruhu Na zahidnij okolici sela vstanovleno pam yatnij hrest z napisom Zemlya i Volya bilya yakogo svyasheniki UPC KP vidsluzhili panahidu Znachennya osobi v istoriyi Mahnovskogo ruhuFeodosij Shus vidigrav odnu z najvazhlivishih rolej yak v istoriyi Mahnovskogo ruhu tak i gromadyanskoyi vijni vzagalom Vin stav svoyeridnim simvolom povstanstva Zhorstokij ale spravedlivij anarhist iz koloritnoyu zovnishnistyu Lyudina yaku lyubili i povazhali selyani lyudina yaku yak smerti boyalisya vorogi Revolyuciya i povstanskij ruh buli chastinoyu jogo zhittya yaskravim prikladom cogo ye virsh napisanij samim Feodosiyem Shusem Lyutaya pogodka volya zadarma Vyrvana reshyotka vzorvana tyurma Gulevan bez mery bej iz vintarya Vo hristovu veru v batyushku carya Krasnaya poddevka vernaya garmon Shashka da vintovka da bratishka kon Doigralsya golub poluchaj za vseh Golovoyu v prorub sapogami v sneg Chyornye znamena vperedi polkov Beregis Budyonnyj Batkinyh klinkov Utrom spozaranku polem vdol reki Proneslis tachanki prorvalis bratki Volnyj veter v pole s nami zaodno Dolgo budut pomnit Nestora Mahno Primitki130 rokiv mahnovcyu Fedci Shusyu 25 bereznya 2023 Najstilnishij anarhist Fedosij Shus 14 lipnya 2023 DzherelaBiografiya Fedora Shusya 2 lipnya 2011 u Wayback Machine Shus Fedor 5 serpnya 2011 u Wayback Machine Valerij Volkovinskij Nestor Mahno legendi i realnist 6 bereznya 2016 u Wayback Machine