Времівка

Вре́мівка — село Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області в Україні.

село Времівка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Волноваський район
Громада	Великоновосілківська селищна громада
Облікова картка	Времівка
Основні дані
Населення	▼ 1229 (01.01. 2016 р.)
Площа	2,483 км²
Густота населення	495 осіб/км²
Поштовий індекс	85500
Телефонний код	+380 6243
Географічні дані
Географічні координати	47°50′04″ пн. ш. 36°48′48″ сх. д. / 47.83444° пн. ш. 36.81333° сх. д. / 47.83444; 36.81333Координати: 47°50′04″ пн. ш. 36°48′48″ сх. д. / 47.83444° пн. ш. 36.81333° сх. д. / 47.83444; 36.81333
Середня висота над рівнем моря	106 м
Водойми	р. Мокрі Яли
Відстань до обласного центру	90,8 км
Відстань до районного центру	3,3 км
Найближча залізнична станція	Роя
Відстань до залізничної станції	45,2 км
Місцева влада
Адреса ради	85500, Донецька обл., Волноваський р-н, смт Велика Новосілка, вул. Пушкіна, 32
Сільський голова	Тюрін Сергій Станіславович
Карта
Времівка
Времівка
Мапа
Времівка у Вікісховищі

Загальні відомості

Село розташоване на лівому березі р. Мокрі Яли. Відстань до райцентру становить близько 3 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Неподалік від села розташований ботанічний заказник місцевого значення Балка Північна.

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому селі Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 822 особи (437 чоловічої статі та 385  — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств, існували 2 заводи.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі, центрі Времівської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 329 осіб, налічувалось 47 дворових господарств, існувала школа.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1692 осіб (836 чоловічої статі та 856 — жіночої), з яких 1679 — православної віри.

У 1908 році в селах Времівка, Якимівка, Михайлівка, Мар'ївка й Софіївка разом мешкало 2032 особи (1084 чоловічої статі та 948 — жіночої), налічувалось 305 дворових господарств.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1431 особа, з яких 664 чоловіки та 767 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1331 особа.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	66,59 %
російська	33,04 %
білоруська	0,07 %
болгарська	0,07 %
молдовська	0,07 %
німецька	0,07 %

Відомі особи

• Безверхий Антон (?-1932?) — анархіст, учасник махновського руху.
• Білогуров Олександр Іванович (1914—1942) — Герой Радянського Союзу.
•  — мати п'яти дітей — згідно з Указом Президента України № 846/2007 присвоєно посесне звання «Мати-героїня».
• Косматенко Анатолій Денисович — український письменник.
• Принцевський Іван Дмитрович (нар. 1922) — український графік.
• (1888—1921) — анархіст.
•  — народна майстриня (вишивка), вчитель фізики за фахом.

Загинули у боях за село

21 квітня 2022

• Семенець Олексій Миколайович (1995—2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
• Макаров Руслан Анатолійович (1993—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.
• Мусин Дмитро (1996-26.04.2022) боєць Дніпропетровської бригади Сил територіальної оборони ЗСУ
• Синчук Владислав Володимирович(27.11.1997—24.11.2022) -солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну. 24 листопада загін з 6 осіб потрапив під мінометний обстріл, смертельно поранений Синчук В.В загинув на місці. Поховали воїна в рідному місті Сміла.

Примітки

1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 402) (рос. дореф.)
2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 30 (рос. дореф.)
3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 13-1)
5. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

• Яхно І. П., Яхно А. П. «Времівка на Донеччині».
• Яхно І. П., Яхно А. П. «Времівський поклик».

Посилання

• http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=3704 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• http://www.rius.kiev.ua/konk2008/polotnyanui_litopus_donetsk^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• http://afisha.dn.ua/descript/event2897/index.html^{[недоступне посилання з червня 2019]}