Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чичимецька війна (1547—1590) — військовий конфлікт між Іспанською імперією та групою індіанських народів Мексики чичимеками. Війна почалася через вісім років після дворічного [en]. Чичимецьку війну можна вважати продовженням цього повстання, оскільки в ці роки бої не припинялися. На відміну від повстання в Мікстоні, деякі індіанські племена, зокрема какскани, були на боці іспанців. Війна велася у регіоні [en] (сучасні штати Мексики Сакатекас, Гуанахуато (штат), Агуаскальєнтес, Халіско, Керетаро і Сан-Луїс-Потосі).
| Чичимецька війна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Іспанська імперія та її союзники: | |||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Племінні вожді
| Іспанські полководці
| ||||||||
Передумови
У 1546 році поблизу Серро-де-ла-Буфа в Сакатекасі іспанець [es] відкрив значні поклади срібла. 8 вересня того ж року було засноване місто Сакатекас. Після відкриття цих родовищ срібла тисячі людей переселилися в околиці Серро-де-ла-Буфо з надією збагатитися. Вони оселилися поблизу шахт Сан-Мартін, Чалчіхуїтес, Авіно, Сомбререте, Френілло, Мазапіл та Н'євес. Місцеві жителі, тобто індіанці-чичимеки, обурилися приходом на їхні землі чужинців-іспанців. До того ж, іспанці прагнули підкорити собі індіанців для того, щоб вони добували срібло у шахтах. Іспанські солдати почали здійснювати набіги на поселення чичимеків. Після падіння Теночтітлана іспанці вірили, що чичимеків буде легко розгромити та підкорити, оскільки вони вели кочовий спосіб життя.
Хід війни
Війна з чичимеками виявилася набагато складнішою та довшою, ніж очікували іспанці. Перший спалах військових дій відбувся наприкінці 1550 року, коли представники народу сакатека напали на маршрут поставок срібла в області племені пурепеча. За кілька днів до цього вони атакували іспанські колонії за 16 км на південь від Сакатекаса. У 1551 році племена гуачичіли та приєдналися до війни, вбивши 14 іспанських солдат поблизу форпосту Сан-Міґель-де-Альєнде. У 1553—1554 роках були здійснені одні з найбільших нападів на іспанців. Зокрема, під час одного з них індіанці напали на кілька іспанських вагонів та вбили на них всіх іспанців. Під час цього ж нападу було викрадено, а згодом знищено від 32000 до 40000 песо. До кінця 1561 року чичимеки вбили понад 4000 іспанців та їх союзників. У 1570-х роках повстання поширилося, коли плем'я почало здійснювати напади у Керетаро.
Іспанський уряд вперше вдався до врегулювання конфлікту мирним шляхом, проте коли іспанці зрозуміли, що так впоратись неможливо, у 1567 році вони почали провадити «Війну вогнем і кров'ю», обіцяючи смерть і поневолення чичимеків. Одним із пріоритетів ведення війни для Нової Іспанії було тримання доріг і шляхів сполучення відкритими, адже це сприяє пересуванню військ.
У 1575—1585 роках чичимеки почали атакувати іспанські поселення зі ще більшою силою. Іспанці не досягали успіху навіть випробовуючи нові способи обману. Королівські дороги та форти були зруйновані. Збільшення кількості солдат не сприяло військовим успіхам, оскільки ті здійснювали рейди на чичимецькі поселення, ще більше посилюючи ворожнечу. Перебування деяких індіанських племен на боці іспанців, зокрема каксканів, також не сприяло їхньому успіху. Проте корінні народи — союзники Іспанії отримали додаткові права: на володіння колонізованою землею, на їзду верхи на іспанських конях та на носіння іспанських мечів.
«Придбання миру»
Бачачи невдачу у боротьбі з чичимеками, віцекороль Нової Іспанії [es] вирішив запропонувати чичимекам мир. Він вирішив надати підтримку у харчуванні та матеріальному забезпеченні індіанцям в обмін на капітуляцію. Крім того, чичимеки мали дозволити місіонерам у своїх громадах проповідувати католицьке християнство. Посередниками між Новою Іспанією та корінними народами стали так звані «індіанці миру», тобто євангелізовані індіанці, які прийняли християнство, серед яких були тлашкала (альтепетль) та пурепеча. Укладення цього мирного договору пізніше закріпилося з назвою «придбання миру».
Наслідки
Внаслідок «придбання миру» більша частина чичимеків перейшла на осілий спосіб життя. Також велика частина корінних народів навернулася у католицтво. Наслідки Чичимецької війни спричинили асиміляцію чичимеків серед мексиканського суспільства. Проте у сучасній Мексиці ще є 10 тисяч носіїв [ru], які є номінальними католиками та сповідують власні вірування.
Незважаючи на «придбання миру», деякі групи корінних народів переселилися в гори, де продовжили періодичні набіги на іспанські поселення.
Примітки
- Díaz, Mario Arturo Palacios (1 січня 2010). La Guerra del Mixtón, el origen de la Guerra Chichimeca del siglo XVI. Horizonte Histórico - Revista semestral de los estudiantes de la Licenciatura en Historia de la UAA (ісп.). № 2. с. 49—52. Процитовано 18 квітня 2021.
- . web.archive.org. 14 березня 2016. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 9 березня 2021.
- Bakewell, P. J. Silver Mining and Society in Colonial Mexico: Zacatecas, 1546—1700. Cambridge: Cambridge U Press, 1971, pp. 4-14
- Serrano, Jesús Gómez (1 липня 2001). La guerra Chichimeca, la fundación de Aguascalientes y el exterminio de la población aborigen (1548-1620). Un ensayo de reinterpretación. Caleidoscopio - Revista Semestral de Ciencias Sociales y Humanidades (ісп.). № 10. с. 7—67. doi:10.33064/10crscsh334. ISSN 2395-9576. Процитовано 18 квітня 2021.
- Powell, pp. 29-30, 60-62, 124
- Powell, pp. 158—171
- La guerra chichimeca y la paz comprada. Arqueología Mexicana (ісп.). 16 листопада 2017. Процитовано 18 квітня 2021.
- Albert, Salvador Bernabéu (2010). Poblar la inmensidad: sociedades, conflictividad y representación en los márgenes del Imperio Hispánico (siglos XV-XIX) (ісп.). Editorial CSIC - CSIC Press. ISBN .
- Sixtenth Century Indigenous Jalisco. www.indigenouspeople.net. Процитовано 18 квітня 2021.
- . web.archive.org. 5 березня 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 березня 2021.
- . web.archive.org. 29 листопада 2012. Архів оригіналу за 29 листопада 2012. Процитовано 18 квітня 2021.
- . web.archive.org. 15 листопада 2016. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 18 квітня 2021.
Література
- Powell, Philip Wayne. Soldiers, Indians, & Silver: The Northward Advance of New Spain, 1550—1600. Berkeley, California: University of California Press, 1952 (republished 1969)
- Schmal, John P. . Houston Institute for Culture. 2004.
- Schmal, John P. . 2004.
- Hernandez, Manuel G. «Cartas de Indias: Publicalas Por Primera Vez» Ministerio De Formento 1877. 326—340. Madrid. Print.
- Santa Maria, Guillermo de. «Guerra de los Chichimecas: Mexico 1575 — Zirosto 1580» Paleography by Carrillo Cazares, Alberto. 2nd Ed. University of Guadalajara, Michoacan College, University of Norte, University Los Lagos, 220. San Luis College 2003. Print.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chichimecka vijna 1547 1590 vijskovij konflikt mizh Ispanskoyu imperiyeyu ta grupoyu indianskih narodiv Meksiki chichimekami Vijna pochalasya cherez visim rokiv pislya dvorichnogo en Chichimecku vijnu mozhna vvazhati prodovzhennyam cogo povstannya oskilki v ci roki boyi ne pripinyalisya Na vidminu vid povstannya v Mikstoni deyaki indianski plemena zokrema kakskani buli na boci ispanciv Vijna velasya u regioni en suchasni shtati Meksiki Sakatekas Guanahuato shtat Aguaskalyentes Halisko Keretaro i San Luyis Potosi Chichimecka vijnaData1547 1590MisceRegion en suchasna Meksika PrichinaZakinchennya en rozshirennya kolonialnoyi politiki Ispanskoyi imperiyiRezultatFaktichna peremoga chichimekiv nominalna peremoga ispanciv Ukladennya mirnogo dogovoru Perehid chichimekiv na sidyachij sposib zhittya prijnyattya katolicizmu Chastkove zberezhennya kulturi identichnosti ta movi chichemekivStoroniChichimeki Sakateka GuachichiliIspanska imperiya ta yiyi soyuzniki Tlashkalteki Kakskani Otomi Purepecha en KomanduvachiPleminni vozhdi Chajn Yuak Martinijo Kakayi Makoliya Nachankajal Gualiname Francisko Kulgavij Kopuz Starshij Nakoloname Kviatuaya Pakvalame Ksale Bartolomillo Anton Rayado MaksorroIspanski polkovodci Ernando Martel Migel Kaldera Pedro de AndaKarta dorig i mist na pivnochi Novoyi Ispaniyi u XVI stolittyaNarodi chichimeki naprikinci XVI stolittyaPeredumoviU 1546 roci poblizu Serro de la Bufa v Sakatekasi ispanec es vidkriv znachni pokladi sribla 8 veresnya togo zh roku bulo zasnovane misto Sakatekas Pislya vidkrittya cih rodovish sribla tisyachi lyudej pereselilisya v okolici Serro de la Bufo z nadiyeyu zbagatitisya Voni oselilisya poblizu shaht San Martin Chalchihuyites Avino Sombrerete Frenillo Mazapil ta N yeves Miscevi zhiteli tobto indianci chichimeki oburilisya prihodom na yihni zemli chuzhinciv ispanciv Do togo zh ispanci pragnuli pidkoriti sobi indianciv dlya togo shob voni dobuvali sriblo u shahtah Ispanski soldati pochali zdijsnyuvati nabigi na poselennya chichimekiv Pislya padinnya Tenochtitlana ispanci virili sho chichimekiv bude legko rozgromiti ta pidkoriti oskilki voni veli kochovij sposib zhittya Hid vijniVijna z chichimekami viyavilasya nabagato skladnishoyu ta dovshoyu nizh ochikuvali ispanci Pershij spalah vijskovih dij vidbuvsya naprikinci 1550 roku koli predstavniki narodu sakateka napali na marshrut postavok sribla v oblasti plemeni purepecha Za kilka dniv do cogo voni atakuvali ispanski koloniyi za 16 km na pivden vid Sakatekasa U 1551 roci plemena guachichili ta priyednalisya do vijni vbivshi 14 ispanskih soldat poblizu forpostu San Migel de Alyende U 1553 1554 rokah buli zdijsneni odni z najbilshih napadiv na ispanciv Zokrema pid chas odnogo z nih indianci napali na kilka ispanskih vagoniv ta vbili na nih vsih ispanciv Pid chas cogo zh napadu bulo vikradeno a zgodom znisheno vid 32000 do 40000 peso Do kincya 1561 roku chichimeki vbili ponad 4000 ispanciv ta yih soyuznikiv U 1570 h rokah povstannya poshirilosya koli plem ya pochalo zdijsnyuvati napadi u Keretaro Ispanskij uryad vpershe vdavsya do vregulyuvannya konfliktu mirnim shlyahom prote koli ispanci zrozumili sho tak vporatis nemozhlivo u 1567 roci voni pochali provaditi Vijnu vognem i krov yu obicyayuchi smert i ponevolennya chichimekiv Odnim iz prioritetiv vedennya vijni dlya Novoyi Ispaniyi bulo trimannya dorig i shlyahiv spoluchennya vidkritimi adzhe ce spriyaye peresuvannyu vijsk U 1575 1585 rokah chichimeki pochali atakuvati ispanski poselennya zi she bilshoyu siloyu Ispanci ne dosyagali uspihu navit viprobovuyuchi novi sposobi obmanu Korolivski dorogi ta forti buli zrujnovani Zbilshennya kilkosti soldat ne spriyalo vijskovim uspiham oskilki ti zdijsnyuvali rejdi na chichimecki poselennya she bilshe posilyuyuchi vorozhnechu Perebuvannya deyakih indianskih plemen na boci ispanciv zokrema kakskaniv takozh ne spriyalo yihnomu uspihu Prote korinni narodi soyuzniki Ispaniyi otrimali dodatkovi prava na volodinnya kolonizovanoyu zemleyu na yizdu verhi na ispanskih konyah ta na nosinnya ispanskih mechiv Pridbannya miru Bachachi nevdachu u borotbi z chichimekami vicekorol Novoyi Ispaniyi es virishiv zaproponuvati chichimekam mir Vin virishiv nadati pidtrimku u harchuvanni ta materialnomu zabezpechenni indiancyam v obmin na kapitulyaciyu Krim togo chichimeki mali dozvoliti misioneram u svoyih gromadah propoviduvati katolicke hristiyanstvo Poserednikami mizh Novoyu Ispaniyeyu ta korinnimi narodami stali tak zvani indianci miru tobto yevangelizovani indianci yaki prijnyali hristiyanstvo sered yakih buli tlashkala altepetl ta purepecha Ukladennya cogo mirnogo dogovoru piznishe zakripilosya z nazvoyu pridbannya miru NaslidkiVnaslidok pridbannya miru bilsha chastina chichimekiv perejshla na osilij sposib zhittya Takozh velika chastina korinnih narodiv navernulasya u katolictvo Naslidki Chichimeckoyi vijni sprichinili asimilyaciyu chichimekiv sered meksikanskogo suspilstva Prote u suchasnij Meksici she ye 10 tisyach nosiyiv ru yaki ye nominalnimi katolikami ta spoviduyut vlasni viruvannya Nezvazhayuchi na pridbannya miru deyaki grupi korinnih narodiv pereselilisya v gori de prodovzhili periodichni nabigi na ispanski poselennya PrimitkiDiaz Mario Arturo Palacios 1 sichnya 2010 La Guerra del Mixton el origen de la Guerra Chichimeca del siglo XVI Horizonte Historico Revista semestral de los estudiantes de la Licenciatura en Historia de la UAA isp 2 s 49 52 Procitovano 18 kvitnya 2021 web archive org 14 bereznya 2016 Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2021 Bakewell P J Silver Mining and Society in Colonial Mexico Zacatecas 1546 1700 Cambridge Cambridge U Press 1971 pp 4 14 Serrano Jesus Gomez 1 lipnya 2001 La guerra Chichimeca la fundacion de Aguascalientes y el exterminio de la poblacion aborigen 1548 1620 Un ensayo de reinterpretacion Caleidoscopio Revista Semestral de Ciencias Sociales y Humanidades isp 10 s 7 67 doi 10 33064 10crscsh334 ISSN 2395 9576 Procitovano 18 kvitnya 2021 Powell pp 29 30 60 62 124 Powell pp 158 171 La guerra chichimeca y la paz comprada Arqueologia Mexicana isp 16 listopada 2017 Procitovano 18 kvitnya 2021 Albert Salvador Bernabeu 2010 Poblar la inmensidad sociedades conflictividad y representacion en los margenes del Imperio Hispanico siglos XV XIX isp Editorial CSIC CSIC Press ISBN 978 84 937961 5 0 Sixtenth Century Indigenous Jalisco www indigenouspeople net Procitovano 18 kvitnya 2021 web archive org 5 bereznya 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2021 web archive org 29 listopada 2012 Arhiv originalu za 29 listopada 2012 Procitovano 18 kvitnya 2021 web archive org 15 listopada 2016 Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 18 kvitnya 2021 LiteraturaPowell Philip Wayne Soldiers Indians amp Silver The Northward Advance of New Spain 1550 1600 Berkeley California University of California Press 1952 republished 1969 Schmal John P Houston Institute for Culture 2004 Schmal John P 2004 Hernandez Manuel G Cartas de Indias Publicalas Por Primera Vez Ministerio De Formento 1877 326 340 Madrid Print Santa Maria Guillermo de Guerra de los Chichimecas Mexico 1575 Zirosto 1580 Paleography by Carrillo Cazares Alberto 2nd Ed University of Guadalajara Michoacan College University of Norte University Los Lagos 220 San Luis College 2003 Print