Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуачичіли ісп Guachichil корінний індіанський народ Мексики До приходу європейців вони займали найширшу територію з усіх

Гуачичіли

Гуачичіли

Гуачичіли (ісп. Guachichil) — корінний індіанський народ Мексики. До приходу європейців вони займали найширшу територію з усіх індіанців Центральної Мексики. Гуачічіли кочували великий регіоном Сакатекас, а також частково по території сучасних мексиканських штатів Сан-Луїс-Потосі, Гуанахуато, Халіско, Мічоакан, Коауїла.

Гуачичіли
image
Карта територій націй чичимека. Гуачічіли позначені фіолетовим кольором
КількістьНевідомо
АреалЦентральна Мексика (штати Сакатекас, Гуанахуато, Сан-Луїс-Потосі
Близькі до:Інші чичимеки
МоваГуачичіл, іспанська
Релігіякатолицизм

Етимологія назви

Відомо, що гуачічіли фарбували свої голови у червоний колір. Назва гуачичіл походить від nahuatl kua-itl (голова) та chichil-tic (червоний), що означає «голови, пофарбовані в червоний колір».

Мова

Мова гуачичіл вимерла, про неї відомо дуже мало. Можливо ця мова належала до юто-ацтецької мовної сім'ї та була тісно пов'язана з мовою [ru].

Історія

Гуачичіли були дуже войовничим народом. Деякі історики вважають, що саме вони сприяли початку боротьби корінних індіанців Мексики проти іспанців.

Відомо, що воїни гуачичіли билися дуже запекло, навіть якщо були смертельно поранені. Ця риса була однією з основних причин поразки іспанців у Чичимецькій війні. Лук і стріли Чичімеки були майстерно виготовлені, що дозволяє проникнути в іспанську броню.

Гуачичіли були кочовими племенами. Це робило їх дуже рухливими. Крім того, вони добре розумілися на земляних сховках та травах. Гуачичіли високо цінували шкіру тварин та європейські скальпи. Особливе значення для них мали люди з рудувато-червоним волоссям, адже цей колір є кольором племені. Руді жінки і діти були великим стимулом для досягнення миру в регіоні.

Як стверджують іспанські розповіді про війни з чичимеками, гуачичіли в бою будуть покладатися на хитрість та обман, а не на грубу силу. Бойова тактика гуачичілів досить особлива. Перед тим, як піти в бій, вони фарбують своє обличчя червоним кольором. У бою, під час наступу вони кричать дуже голосно, вдаючи себе звірами та лякаючи таким чином іспанців та інших ворогів, а також їхню бойову худобу. Іспанці називали гуачичілів «El Camino Del Infierno», або «Шлях пекла».

Див. також

Примітки

  1. Miller, Wick. (1983). Uto-Aztecan languages. In W. C. Sturtevant (Ed.), (Vol. 10, pp. 113–124). Washington, D.C.: Smithsonian Institution.
  2. . www.houstonculture.org. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 8 березня 2021.
  3. . LatinoLA. Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 8 березня 2021.

Література

  • Hernandez, Manuel G. «Cartas de Indias: Publicalas Por Primera Vez» Ministerio De Formento 1877. 326—340. Madrid. Print.
  • Powell, Philip Wayne. «Soldiers, Indians & silver; the northward advance of New Spain, 1550—1600.» Berkeley: University of California Press, 1952. Print
  • Santa Maria, Guillermo de. «Guerra de los Chichimecas: Mexico 1575 — Zirosto 1580» Paleography by Carrillo Cazares, Alberto. 2nd Ed. University of Guadalajara, Michoacan College, University of Norte, University Los Lagos, 220. San Luis College 2003. Print.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Guachichili isp Guachichil korinnij indianskij narod Meksiki Do prihodu yevropejciv voni zajmali najshirshu teritoriyu z usih indianciv Centralnoyi Meksiki Guachichili kochuvali velikij regionom Sakatekas a takozh chastkovo po teritoriyi suchasnih meksikanskih shtativ San Luyis Potosi Guanahuato Halisko Michoakan Koauyila GuachichiliKarta teritorij nacij chichimeka Guachichili poznacheni fioletovim koloromKilkistNevidomoArealCentralna Meksika shtati Sakatekas Guanahuato San Luyis PotosiBlizki do Inshi chichimekiMovaGuachichil ispanskaReligiyakatolicizmEtimologiya nazviVidomo sho guachichili farbuvali svoyi golovi u chervonij kolir Nazva guachichil pohodit vid nahuatl kua itl golova ta chichil tic chervonij sho oznachaye golovi pofarbovani v chervonij kolir MovaMova guachichil vimerla pro neyi vidomo duzhe malo Mozhlivo cya mova nalezhala do yuto acteckoyi movnoyi sim yi ta bula tisno pov yazana z movoyu ru IstoriyaGuachichili buli duzhe vojovnichim narodom Deyaki istoriki vvazhayut sho same voni spriyali pochatku borotbi korinnih indianciv Meksiki proti ispanciv Vidomo sho voyini guachichili bilisya duzhe zapeklo navit yaksho buli smertelno poraneni Cya risa bula odniyeyu z osnovnih prichin porazki ispanciv u Chichimeckij vijni Luk i strili Chichimeki buli majsterno vigotovleni sho dozvolyaye proniknuti v ispansku bronyu Guachichili buli kochovimi plemenami Ce robilo yih duzhe ruhlivimi Krim togo voni dobre rozumilisya na zemlyanih shovkah ta travah Guachichili visoko cinuvali shkiru tvarin ta yevropejski skalpi Osoblive znachennya dlya nih mali lyudi z ruduvato chervonim volossyam adzhe cej kolir ye kolorom plemeni Rudi zhinki i diti buli velikim stimulom dlya dosyagnennya miru v regioni Yak stverdzhuyut ispanski rozpovidi pro vijni z chichimekami guachichili v boyu budut pokladatisya na hitrist ta obman a ne na grubu silu Bojova taktika guachichiliv dosit osobliva Pered tim yak piti v bij voni farbuyut svoye oblichchya chervonim kolorom U boyu pid chas nastupu voni krichat duzhe golosno vdayuchi sebe zvirami ta lyakayuchi takim chinom ispanciv ta inshih vorogiv a takozh yihnyu bojovu hudobu Ispanci nazivali guachichiliv El Camino Del Infierno abo Shlyah pekla Div takozhChichimeki Sakateka KakskaniPrimitkiMiller Wick 1983 Uto Aztecan languages In W C Sturtevant Ed Vol 10 pp 113 124 Washington D C Smithsonian Institution www houstonculture org Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 8 bereznya 2021 LatinoLA Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 8 bereznya 2021 LiteraturaHernandez Manuel G Cartas de Indias Publicalas Por Primera Vez Ministerio De Formento 1877 326 340 Madrid Print Powell Philip Wayne Soldiers Indians amp silver the northward advance of New Spain 1550 1600 Berkeley University of California Press 1952 Print Santa Maria Guillermo de Guerra de los Chichimecas Mexico 1575 Zirosto 1580 Paleography by Carrillo Cazares Alberto 2nd Ed University of Guadalajara Michoacan College University of Norte University Los Lagos 220 San Luis College 2003 Print

Дата публікації:
Топ