Тлашкала (Tlaxcallān) — місто-держава у центральній Мексиці. Тласкала складалася з конфедерації чотирьох суспільних товариств — Окотелолько, Куіауіцлан, Тепетікпак й Тісатлан.
Тлашкала | |
---|---|
19°25′ пн. ш. 98°09′ зх. д. / 19.417° пн. ш. 98.150° зх. д.Координати: 19°25′ пн. ш. 98°09′ зх. д. / 19.417° пн. ш. 98.150° зх. д. | |
Країна | Мексика |
Розташування | Тласкала |
Тип | місто |
Дата заснування | 1348 |
Тлашкала Тлашкала (Мексика) | |
Історія
Тлашкальтеки
Племена тлашкательків розмовляли мовою науа, схожою з науатлем ацтеків. За низкою міфів тлашкательтеки вийшли з одного з ацтеками легендарного місця — Чикомостока.
За деякими відомостями тлашкальтеки були одними з останніх племен науа, що прийшли з півного заходу до Центральної Мексики — десь напочатку XIII ст. На думку низки дослідників, вони могли входили до чичимекського союзу, який знищив державу тольтеків. Деякий час вони вели кочовий або напівкочовий спосіб життя, наймаючись на службу до різних міст-держав.
Деякий час жили в околицях Тенайукі, потім, в рік «1 кремінь», перебралися в Пойаутлан, на південь від . Проте там у них почалися конфлікти з мешканцями Тескоко, в результаті чого вони, зазнавши поразки, повинні були знову шукати нове місце для поселення.
Утворення державності
Через деякий час тлашкальтеки влаштувалися на території, що відповідає сучасному штату Тласкала, де заснували поселення Тепетікпак («На верхівці гори»). Це сталося майже одночасно із заснуванням Теночтітлана. У 1348 році оформилася власна держава.
Незабаром вони після цього завдали поразки місту-державі Вешоцинко. Останнє у 1359 році перемогло державу Чолулу. У підсумки на тривалий час утворилася конфедерація Тлашкала-Уешоцінко. Дещо пізніше частина жителів Тлашкали відселити, утворивши нове поселення Окотелолько(на північ від сучасного м. Тласкали). Воно швидко стало найбільшим і розвиненим, з найбагатшим в області ринком, почасти тому, що разом там оселилася і частина жителів м. Чолула. Надалі на території Тлашкали-Уешоцінко закріпилися біженці з Чалько, долини Мехіко. Частина отомі також визнало зверхність тлашкальтекських володарів.
Згодом з Окотелолько, у свою чергу, відселити одна група його жителів, які висловили незадоволення своїм становищем. Вони заснували третю державу — Тісатлан. У період правління ацтекського тлатоані Іцкоатля і дещо раніше Тлашкала надала притулок Несауалькойотлю, якого Тесосомок вигнав з Тескоко. Тлашкальські воїни у 1427—1428 роках брали участь на боці Потрійного союзу в їх боротьбі з Ацкапоцалько.
Надалі тлашкальтеки побудували оборонну стіну по периметру своєї території. Звідси з'явилося ще одна назва їх території — «Тешкаллан» («місце стін»).
Боротьба з Теночтітланом
Спочатку Тлашкала мала вигідний доступ до Мексиканської затоки. Проте з початком квіткових війн з Ацтецькою імперією у 1387 році сила Тлашкали значно зменшилася. Напочатку XVI ст. Тлашкала була оточена з усіх боків Ацтецькою імперією.
У 1504 році спалахнула війна між містами долини Пуебло — Тлашкала та Уешоцінко, яке підтримала Ацтецька імперія. Спочатку при Ксилохочітлані противники Тласкали розбили її військо на чолі із Тизатлакаціном. Проте незабаром Тласкала розбила своїх ворогів під містом Атліско, спустошивши після цього землі Хуексоцінко. У 1503 році відбувся наступ основних сил Ацтецької імперії проти Тласкали, проте й він зазнав невдачі. Після перерви у 1507 році ацтеки знову розпочинають квіткові війни з метою послабити Тласкалу, що в значній мірі вдалося. Фактично перед приходом у Мексику іспанців Тласкала була на межі завоювання ацтеками.
В серпні 1520 року у долину Пуебло прийшов загін Е.Кортеса. Думки щодо іспанців у Тлашкалі розділилися. Одна група на чолі із Максиксаціном пропонувала укласти мир з Кортесом, друга на чолі із Шикотенкатлем Молодшим виступала за військові дії. Перемогла думка третьої на чолі із Темілотекатлем, який пропонував пропустити їх у долину Пуебло, а потім напасти на них. З 1 до 10 вересня відбувалися збройні сутички іспанців з тласкаланцями, в яких останні зазнали значних втрат. Врешті-решт Тласкала підкорилася Е.Кортесу й стала його союзником. Відразу розпочалися спроби навернути до християнства населення Тласкали. Проте знать Тласкали не поспішала приймати нову віру. Разом з тим Тласкала надало військо у розмірі 20 тисяч вояків.
Після цього Тласкала залишалася вірним союзником Е.Кортеса у підкоренні Ацтецької імперії. Особливо жорстоко поводилися тласкаланці при штурмі Теночтітлану у 1521 році.
Колоніальний період
Надалі Тлашкала залишилася вірним союзником Кортесу. У 1522 році брали участь у поході проти держава тарасків, приєдналися до експедиції Педро де Альварадо в Гватемалу в 1524 році. У 1529 році кілька тисяч тлашкальців брали участь у кампанії Нуньо де Гусмана, голови Першої Аудієнсії (уряду) Нової Іспанії в північно-західній Мексиці проти племен чичимеків.
Надалі Тласкала стала частиною іспанського віце-королівства Нова Іспанія, а за допомогу у завоюванні Теночтітлану була звільнена від сплати податків. Християнізація тлашкальтеків тривала і досягла свого піку наприкінці 20-х років XVI століття. До 1535 місту Тлашкала був присуджений герб і його зробили місцем перебування та засідання перший архієпископства Нової Іспанії.
Тлашкала допомагала іспанцям придушити Міштонське повстання чичимеків 1540—1541 років і брала участь на боці іспанців у Чичимецькій війні 1550—1590 років у Новій Галісії.
6 лютого 1585 іспанські влади в місті Сан Мартін (спеціалізувалося на видобутку руд) отримали припис короля Іспанії відправити на північ від 2000 до 4000 сімейних пар індіанців з Тлашкали та інших південних спільнот. 14 березня 1591 року віце-король Луїс де Веласко здійснив низку заходів для забезпечення збереження інтересів тлашкальтиеків, шляхом підписання низьких охоронних грамот (mandamientos de amparo) — для захисту володінь від посягань у майбутньому шляхом відібрання їх у спадкоємців. Їм надавався статус ідальго та звільнялися від сплати дані й різних податків.
Територія і населення
Тлашкала займала вигідне становище у долині Пуебло. Вона було досить щільно заселеною. За приблизними підрахунками у цій держави мешкало близько від 250 до 400 тисяч осіб. Займала доволі компакту територію — у діаметрі бл. 100 км.
Державний устрій
Тлашкала з первісного племінного союзу виросла в союз міст-держав, що зберегли значну автономію. У своєму розквіті Тлашкала об'єднувала чотири головних регіону — Окотелолько, Тісатлан, Куіауіцлан, Тепетікпак, кожен зі своїм головним правителем і своїми власними торговцями, суддями та іншими офіційними особами. Навколо цих чотирьох найважливіших центрів групувалися близько 30 дрібніших поселень.
Усі питання вирішувалися нас спільних нарадах представників міст-засновників тлашкальської федерації — рада чотирьох. До їх компетенції входило вирішення військових питань, вирішення прикордонних суперечок, регулювання відносин з сусідами. В інших питаннях, насамперед внутрішніх, кожне місто зберігало самостійність. Найбільш впливовими вважалися Окотелолько і Тісатлан. Тому іноді Тлашкалу називають аристократичною республікою. Втім це незовсім відповідає реальності.
Основу складала знать (pipiltzin), що поділялися на тлатоані, текутлі, піллі та теішуіуан. Проте переважно більшість населення належало до протсолюдинів (macehualtin).
Тлатоані Тепетікпака
- Кулуатекутлікуанац (бл. 1310-1350-ті)
- Атешакаліуеуе
- Панцінтеуктлі
- Кокоцін
- Тесклакоуацін
- Умакацін (?-бл.1500)
- Тлеуешолоцін (1500—1520)
Тлатоані Окотелолько
- Кукітакатль
- Папатотль
- Кульуатейоуальмінці
- Акатенуак
- Куітліцкатекутотолін
- Шочуатеутлімамалько
- Тлакомінуацін
- Макацін
- Машікатцін (1510—1520)
- Тіанітцтлатоуацін
Тлатоані Тісатлан
- Шайямачан
- Теполоуатекунтлі
- Цоцое
- Атлауа
- Уїтлалотеуктлі
- Шайякамачан
- Шікотенкатль I Уеуетль (1510—1519)
- Ашайякацін (1519-?)
Тлатоані Кіауіцлан
- Міцкітль
- Тіматекутлі
- Тешкайоуа
- Коауатцін
- Кууетцаітцін Саканкатцін
- Іякцін
- Цітлальпопокацін (1510—1526)
- Тлаленцін (1526—1550)
Економіка
Спочатку основним завданням було полювання. Втім поступово перейшли до землеробства — вирощували найкращий у Центральній Мексиці маїс, про що свідчить етимологія самого слова «Тлашкала» («люди маїсу», інше трактування — «місце тортильї»), зображення тортильї, маїсового коржа, на долоні входило в піктограму, що передавала назву Тлашкали.
Тлашкала вважалися економічно дуже бідною областю, особливо після розширення впливу ацтеків до морського узбережжя, яке сильно ускладнило економічний розвиток Тлашкали.
Спеціальні уповноважені збирали спеціальні податки з тлашкальського населення і данину з залежних племен.
Тлашкала експортувала переважно кукурудзу та кошеніль, з якої отримували червоний барвник. Імпорт включав до себе сіль, тканини з бавовни, перець чилі, ванілі, пір'я, тютюн, віск і мед. Торговельним центром було місто Окотелолько.
Міфологія
Тлашкальтеки поколонялися богу Камаштлі (Camaxtli, Camaxtle), що був їх племінним божеством з часів Чікомостока. Саме він обіцяв тлаштальцям «країну щастя». Камаштлі часто асоціюють з ацтекським богом Шіпе-Тотеком. Водночас з кочових часів у них збереглися як священна реліквія дві стріли.
Культура
Тлашкальтеки мали піктографічну писемність. Найбільш значущим джерелом, що найкраще зберігся є «Кодекс Тлашкали».
Джерела
- Muñoz Camargo, Diego (1982) [1892]. Historia de Tlaxcala. Alfredo Chavero. México.
- Charles Gibson, Tlaxcala in the Sixteenth Century (Yale: Yale University Press, 1952).
- Reyes García, Luis, ed. 1993. La escritura pictográfica en Tlaxcala. Tlaxcala: Universidad Autónoma de Tlaxcala.
- David Adams, The Tlaxcalan Colonies of Spanish Coahuila and Nuevo Leon: An Aspect of the Settlement of Northern Mexico (Ph.D. dissertation, University of Texas at Austin, 1971).
- «The Mighty Tlaxcalans of Mexico»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tlaskala Tlashkala Tlaxcallan misto derzhava u centralnij Meksici Tlaskala skladalasya z konfederaciyi chotiroh suspilnih tovaristv Okotelolko Kuiauiclan Tepetikpak j Tisatlan Tlashkala19 25 pn sh 98 09 zh d 19 417 pn sh 98 150 zh d 19 417 98 150 Koordinati 19 25 pn sh 98 09 zh d 19 417 pn sh 98 150 zh d 19 417 98 150Krayina MeksikaRoztashuvannyaTlaskalaTipmistoData zasnuvannya1348TlashkalaTlashkala Meksika TlaskalaIstoriyaTlashkalteki Plemena tlashkatelkiv rozmovlyali movoyu naua shozhoyu z nauatlem actekiv Za nizkoyu mifiv tlashkatelteki vijshli z odnogo z actekami legendarnogo miscya Chikomostoka Za deyakimi vidomostyami tlashkalteki buli odnimi z ostannih plemen naua sho prijshli z pivnogo zahodu do Centralnoyi Meksiki des napochatku XIII st Na dumku nizki doslidnikiv voni mogli vhodili do chichimekskogo soyuzu yakij znishiv derzhavu toltekiv Deyakij chas voni veli kochovij abo napivkochovij sposib zhittya najmayuchis na sluzhbu do riznih mist derzhav Deyakij chas zhili v okolicyah Tenajuki potim v rik 1 kremin perebralisya v Pojautlan na pivden vid Prote tam u nih pochalisya konflikti z meshkancyami Teskoko v rezultati chogo voni zaznavshi porazki povinni buli znovu shukati nove misce dlya poselennya Utvorennya derzhavnosti Cherez deyakij chas tlashkalteki vlashtuvalisya na teritoriyi sho vidpovidaye suchasnomu shtatu Tlaskala de zasnuvali poselennya Tepetikpak Na verhivci gori Ce stalosya majzhe odnochasno iz zasnuvannyam Tenochtitlana U 1348 roci oformilasya vlasna derzhava Nezabarom voni pislya cogo zavdali porazki mistu derzhavi Veshocinko Ostannye u 1359 roci peremoglo derzhavu Cholulu U pidsumki na trivalij chas utvorilasya konfederaciya Tlashkala Ueshocinko Desho piznishe chastina zhiteliv Tlashkali vidseliti utvorivshi nove poselennya Okotelolko na pivnich vid suchasnogo m Tlaskali Vono shvidko stalo najbilshim i rozvinenim z najbagatshim v oblasti rinkom pochasti tomu sho razom tam oselilasya i chastina zhiteliv m Cholula Nadali na teritoriyi Tlashkali Ueshocinko zakripilisya bizhenci z Chalko dolini Mehiko Chastina otomi takozh viznalo zverhnist tlashkaltekskih volodariv Zgodom z Okotelolko u svoyu chergu vidseliti odna grupa jogo zhiteliv yaki vislovili nezadovolennya svoyim stanovishem Voni zasnuvali tretyu derzhavu Tisatlan U period pravlinnya actekskogo tlatoani Ickoatlya i desho ranishe Tlashkala nadala pritulok Nesaualkojotlyu yakogo Tesosomok vignav z Teskoko Tlashkalski voyini u 1427 1428 rokah brali uchast na boci Potrijnogo soyuzu v yih borotbi z Ackapocalko Nadali tlashkalteki pobuduvali oboronnu stinu po perimetru svoyeyi teritoriyi Zvidsi z yavilosya she odna nazva yih teritoriyi Teshkallan misce stin Borotba z Tenochtitlanom Spochatku Tlashkala mala vigidnij dostup do Meksikanskoyi zatoki Prote z pochatkom kvitkovih vijn z Acteckoyu imperiyeyu u 1387 roci sila Tlashkali znachno zmenshilasya Napochatku XVI st Tlashkala bula otochena z usih bokiv Acteckoyu imperiyeyu U 1504 roci spalahnula vijna mizh mistami dolini Pueblo Tlashkala ta Ueshocinko yake pidtrimala Actecka imperiya Spochatku pri Ksilohochitlani protivniki Tlaskali rozbili yiyi vijsko na choli iz Tizatlakacinom Prote nezabarom Tlaskala rozbila svoyih vorogiv pid mistom Atlisko spustoshivshi pislya cogo zemli Hueksocinko U 1503 roci vidbuvsya nastup osnovnih sil Acteckoyi imperiyi proti Tlaskali prote j vin zaznav nevdachi Pislya perervi u 1507 roci acteki znovu rozpochinayut kvitkovi vijni z metoyu poslabiti Tlaskalu sho v znachnij miri vdalosya Faktichno pered prihodom u Meksiku ispanciv Tlaskala bula na mezhi zavoyuvannya actekami V serpni 1520 roku u dolinu Pueblo prijshov zagin E Kortesa Dumki shodo ispanciv u Tlashkali rozdililisya Odna grupa na choli iz Maksiksacinom proponuvala uklasti mir z Kortesom druga na choli iz Shikotenkatlem Molodshim vistupala za vijskovi diyi Peremogla dumka tretoyi na choli iz Temilotekatlem yakij proponuvav propustiti yih u dolinu Pueblo a potim napasti na nih Z 1 do 10 veresnya vidbuvalisya zbrojni sutichki ispanciv z tlaskalancyami v yakih ostanni zaznali znachnih vtrat Vreshti resht Tlaskala pidkorilasya E Kortesu j stala jogo soyuznikom Vidrazu rozpochalisya sprobi navernuti do hristiyanstva naselennya Tlaskali Prote znat Tlaskali ne pospishala prijmati novu viru Razom z tim Tlaskala nadalo vijsko u rozmiri 20 tisyach voyakiv Pislya cogo Tlaskala zalishalasya virnim soyuznikom E Kortesa u pidkorenni Acteckoyi imperiyi Osoblivo zhorstoko povodilisya tlaskalanci pri shturmi Tenochtitlanu u 1521 roci Kolonialnij period Nadali Tlashkala zalishilasya virnim soyuznikom Kortesu U 1522 roci brali uchast u pohodi proti derzhava taraskiv priyednalisya do ekspediciyi Pedro de Alvarado v Gvatemalu v 1524 roci U 1529 roci kilka tisyach tlashkalciv brali uchast u kampaniyi Nuno de Gusmana golovi Pershoyi Audiyensiyi uryadu Novoyi Ispaniyi v pivnichno zahidnij Meksici proti plemen chichimekiv Nadali Tlaskala stala chastinoyu ispanskogo vice korolivstva Nova Ispaniya a za dopomogu u zavoyuvanni Tenochtitlanu bula zvilnena vid splati podatkiv Hristiyanizaciya tlashkaltekiv trivala i dosyagla svogo piku naprikinci 20 h rokiv XVI stolittya Do 1535 mistu Tlashkala buv prisudzhenij gerb i jogo zrobili miscem perebuvannya ta zasidannya pershij arhiyepiskopstva Novoyi Ispaniyi Tlashkala dopomagala ispancyam pridushiti Mishtonske povstannya chichimekiv 1540 1541 rokiv i brala uchast na boci ispanciv u Chichimeckij vijni 1550 1590 rokiv u Novij Galisiyi 6 lyutogo 1585 ispanski vladi v misti San Martin specializuvalosya na vidobutku rud otrimali pripis korolya Ispaniyi vidpraviti na pivnich vid 2000 do 4000 simejnih par indianciv z Tlashkali ta inshih pivdennih spilnot 14 bereznya 1591 roku vice korol Luyis de Velasko zdijsniv nizku zahodiv dlya zabezpechennya zberezhennya interesiv tlashkaltiekiv shlyahom pidpisannya nizkih ohoronnih gramot mandamientos de amparo dlya zahistu volodin vid posyagan u majbutnomu shlyahom vidibrannya yih u spadkoyemciv Yim nadavavsya status idalgo ta zvilnyalisya vid splati dani j riznih podatkiv Teritoriya i naselennyaTlashkala zajmala vigidne stanovishe u dolini Pueblo Vona bulo dosit shilno zaselenoyu Za pribliznimi pidrahunkami u cij derzhavi meshkalo blizko vid 250 do 400 tisyach osib Zajmala dovoli kompaktu teritoriyu u diametri bl 100 km Derzhavnij ustrijTlashkala z pervisnogo pleminnogo soyuzu virosla v soyuz mist derzhav sho zberegli znachnu avtonomiyu U svoyemu rozkviti Tlashkala ob yednuvala chotiri golovnih regionu Okotelolko Tisatlan Kuiauiclan Tepetikpak kozhen zi svoyim golovnim pravitelem i svoyimi vlasnimi torgovcyami suddyami ta inshimi oficijnimi osobami Navkolo cih chotiroh najvazhlivishih centriv grupuvalisya blizko 30 dribnishih poselen Usi pitannya virishuvalisya nas spilnih naradah predstavnikiv mist zasnovnikiv tlashkalskoyi federaciyi rada chotiroh Do yih kompetenciyi vhodilo virishennya vijskovih pitan virishennya prikordonnih superechok regulyuvannya vidnosin z susidami V inshih pitannyah nasampered vnutrishnih kozhne misto zberigalo samostijnist Najbilsh vplivovimi vvazhalisya Okotelolko i Tisatlan Tomu inodi Tlashkalu nazivayut aristokratichnoyu respublikoyu Vtim ce nezovsim vidpovidaye realnosti Osnovu skladala znat pipiltzin sho podilyalisya na tlatoani tekutli pilli ta teishuiuan Prote perevazhno bilshist naselennya nalezhalo do protsolyudiniv macehualtin Tlatoani Tepetikpaka Kuluatekutlikuanac bl 1310 1350 ti Ateshakaliueue Pancinteuktli Kokocin Tesklakouacin Umakacin bl 1500 Tleuesholocin 1500 1520 Tlatoani Okotelolko Kukitakatl Papatotl Kuluatejoualminci Akatenuak Kuitlickatekutotolin Shochuateutlimamalko Tlakominuacin Makacin Mashikatcin 1510 1520 Tianitctlatouacin Tlatoani Tisatlan Shajyamachan Tepolouatekuntli Cocoe Atlaua Uyitlaloteuktli Shajyakamachan Shikotenkatl I Ueuetl 1510 1519 Ashajyakacin 1519 Tlatoani Kiauiclan Mickitl Timatekutli Teshkajoua Koauatcin Kuuetcaitcin Sakankatcin Iyakcin Citlalpopokacin 1510 1526 Tlalencin 1526 1550 EkonomikaSpochatku osnovnim zavdannyam bulo polyuvannya Vtim postupovo perejshli do zemlerobstva viroshuvali najkrashij u Centralnij Meksici mayis pro sho svidchit etimologiya samogo slova Tlashkala lyudi mayisu inshe traktuvannya misce tortilyi zobrazhennya tortilyi mayisovogo korzha na doloni vhodilo v piktogramu sho peredavala nazvu Tlashkali Tlashkala vvazhalisya ekonomichno duzhe bidnoyu oblastyu osoblivo pislya rozshirennya vplivu actekiv do morskogo uzberezhzhya yake silno uskladnilo ekonomichnij rozvitok Tlashkali Specialni upovnovazheni zbirali specialni podatki z tlashkalskogo naselennya i daninu z zalezhnih plemen Tlashkala eksportuvala perevazhno kukurudzu ta koshenil z yakoyi otrimuvali chervonij barvnik Import vklyuchav do sebe sil tkanini z bavovni perec chili vanili pir ya tyutyun visk i med Torgovelnim centrom bulo misto Okotelolko MifologiyaTlashkalteki pokolonyalisya bogu Kamashtli Camaxtli Camaxtle sho buv yih pleminnim bozhestvom z chasiv Chikomostoka Same vin obicyav tlashtalcyam krayinu shastya Kamashtli chasto asociyuyut z actekskim bogom Shipe Totekom Vodnochas z kochovih chasiv u nih zbereglisya yak svyashenna relikviya dvi strili KulturaTlashkalteki mali piktografichnu pisemnist Najbilsh znachushim dzherelom sho najkrashe zberigsya ye Kodeks Tlashkali DzherelaMunoz Camargo Diego 1982 1892 Historia de Tlaxcala Alfredo Chavero Mexico Charles Gibson Tlaxcala in the Sixteenth Century Yale Yale University Press 1952 Reyes Garcia Luis ed 1993 La escritura pictografica en Tlaxcala Tlaxcala Universidad Autonoma de Tlaxcala David Adams The Tlaxcalan Colonies of Spanish Coahuila and Nuevo Leon An Aspect of the Settlement of Northern Mexico Ph D dissertation University of Texas at Austin 1971 The Mighty Tlaxcalans of Mexico