Па́рдубицький край (чеськ. Pardubický kraj) — адміністративна одиниця 1-го (край) в Чехії. Розташований у східній частині історичної області Богемія, а також, частково, в північно-західній Моравії. Адміністративний центр краю — місто Пардубиці.
Пардубицький край Pardubický kraj | |
---|---|
Край | |
Прапор краю | Герб краю |
Засновано у 2000 році | |
Країна: | Чехія |
Адміністративний центр: | Пардубиці |
Гейтман: | Мартін Харват (АНО) |
Площа: | 4 519 км² |
Кількість жителів: | ▼ 518 228 (26.03.2011) |
Густота населення: | 114,68 осіб/км² |
Найвища точка: | 1424 м (г. ) |
Історична земля: | Богемія + Моравія |
Кількість округів: | 4 округи |
ISO 3166-2: | CZ-PA |
(CZ-NUTS): | CZ053 |
: | E |
Офіційний сайт | |
Розташування | |
Мапа | |
Географія
Край розташований в історичних областях Богемія і Моравія, на північному сході Чехії. На півночі межує із Краловоградецьким краєм, на заході — із Центральночеським, на південному заході — із краєм Височіна, на південному сході — із Південноморавським, на сході — із Оломоуцьким краєм (всі краї Чехії); на північному сході межує із землею Нижньосілезьким воєводством (Польща).
Більшу частину території краю займають безладно розкидані пагорби і групи пагорбів різної форми й узвишшя, які простягаються до самих низин долини річки Лаби. На кордоні з Польщею лежить третій за висотою гірських масивів Чехії — з найвищою вершиною, горою (1424 м), який лежить на кордоні із Польщею. Північний захід масиву складають низькі, з плоскими вершинами . На півдні Залізними та Ждярськими горами, починається Чесько-Моравська височина
Близько 44% території краю використовується в сільському господарстві, 29,4% займають ліси.
Найбільша річка краю , ліва притока Лаби — належить до басейну Північного моря. Частина території краю дренується річкою Світава, лівої притоки Свратки — басейну: Диє → Морава → Дунай → Чорне море. Регіоном проходить великий європейський вододіл між Північним і Чорним морями.
Населення
В Пардубицькому краї проживає 518 228 мешканець станом на 26 березня 2011 року (понад 5% населення Чехії). Середня щільність населення краю нижче середньої по країні (Чехія — 130 осіб на км²) і становить — 114,7 особи на км². Найвища щільність населення у місті Пардубиці (1172), найнижча — в окрузі Світави (76,36). За цими показниками край займає 11-те місце за чисельністю населення і 10-те — за щільністю, серед всіх 13 країв республіки та столиці.
Роки | 1961 | 1970 | 1980 | 1991 | 2001 | 2010 | 2011 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення, осіб | 483 254 | 488 766 | 512 573 | 508 718 | 508 281 | 520 319 | 518 228 |
Адміністративний поділ
Площа Пардубицького краю становить 4 519 км², що становить 5,79% від усієї території Чехії, і займає 10-ме місце серед країв республіки.
Край ділиться на 4 округи в яких, своєю чергою, налічується 498 населених пунктів, у тому числі: 38 міст, 9 містечок та 451 село, 15 муніципальних утворень з розширеними повноваженнями. У містах з кількістю жителів понад 10 000 осіб проживає понад 42% жителів регіону. В селах з кількістю жителів менш як 500, живе 14% жителів.
Округи Пардубицького краю (2011) | ||||
---|---|---|---|---|
Округ | Населення, осіб | Площа, км² | Густота, осіб/км² | Населенні пункти, (міст / сіл) |
Пардубіце | 169 042 | 880,09 | 192,07 | 8+1 / 112 |
Світави | 105 263 | 1 378,56 | 76,36 | 7+1 / 116 |
Усті-над-Орлиццю | 139 373 | 1 258,31 | 110,76 | 10+2 / 115 |
Хрудім | 104 550 | 992,62 | 105,33 | 13+5 / 108 |
Найбільші міста
У Пардубицькому краї нараховується 38 міст і 9 містечок. Найбільші із них приведені в таблиці. Дані по чисельності населення міст вказані станом на 26 березня 2011) року.
Місто | Населення | Місто | Населення | |
---|---|---|---|---|
Пардубіце | 91 073 | Пршелоуч | 9 108 | |
Хрудім | 23 369 | 8 972 | ||
Світави | 17 090 | Хоцень | 8 839 | |
16 069 | Голіце | 6 492 | ||
14 662 | 6 365 | |||
12 553 | 6 071 | |||
Моравська-Тршебова | 10 708 | 5 243 | ||
Літомишль | 10 233 | 4 889 | ||
10 133 | Краліки | 4 495 | ||
Глінсько | 10 072 | 4 205 |
Економіка
Пардубицький край є аграрно-промисловим регіоном. Частка промислового виробництва у валовому внутрішньому продукті краю становить 34%, торгівля становить 12%.
Для регіону характерний високий рівень розвитку таких галузей промисловості як: (загального машинобудування), а також текстильної, пошив одягу, шкір-галантерейної, хімічної промисловості.
Важливу роль в економіці краю відіграє сільськогосподарський сектор. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 60,75% земель регіону, лісів — 29%, водних ресурсів — 1,35%.
Транспорт
Залізнична мережа краю має загальну протяжність понад 500 кілометрів. Через регіон проходять важливі міжнародні залізничні лінії, ділянки яких: — Оломоуц — Острава і далі на Словаччину, є частиною III-го європейського транспортного коридору, а Брно — Відень — Братислава — Будапешт, частиною — І-го коридору.
У регіоні близько 4500 км автомобільних доріг. Автомагістраль D11 ([cs]), є частиною європейського маршруту E67, Прага — Гельсінкі (Фінляндія) і проходить північною частиною краю. Інша важлива авмагістраль E442 пов'язує Карловарський край із Словаччиною, і слідує маршрутом Карлові Вари — Усті-над-Лабем — Ліберець — Голице — — Літомишль — Світави — Моравська-Тршебова — Оломоуц→ … → Жиліна (Словаччина). Авмагістраль E461 прокладена за маршрутом Світави — Брно — Відень (Австрія).
Туризм
Прискореного розвитку в краї набирає туризм. На підтримку його розвитку і зв'язку з іншими суб'єктами господарювання округу заснована компанія «Східна Чехія».
У культурному житті регіону туристів приваблюють музичні фестивалі: «Музична весна в Пардубіце», музичний фестиваль Беджріха Сметани в Літомишлі. У Пардубіце є драматичний театр.
До історичних об'єктів, що приваблює туристів, належать численні визначні пам'ятки краю:
- Замок Пардубіце з експозиціями музею Східної Чехії (XIII ст.);
- Замок в Літомішлі, включений в список світової спадщини ЮНЕСКО (XVI ст.);
- Замок в Бистрому ([cs] — пам'ятник культури Чеської Республіки (1097);
- Замок в Моравська Тршебова ([cs] — побудований у XIII ст.;
- Замок Новий Град ([cs]) — побудований в кінці XVIII ст. на місці старого замку;
- Музей маріонеток у Хрудімі;
- Африканський музей в Голіце.
Примітки
- Результати перепису населення та житлового фонду 2011 року, за регіонами [ 2015-03-29 у Wayback Machine.] (чес.)
- Чеська республіка(чес.)
- Компанія «Східна Чехія»(чес.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пардубицький край |
- Офіційний сайт адміністрації краю(чес.)
- Чеське статистичне управління — ČSÚ(чес.)
- Чеська республіка(чес.)
- Пардубицький край(чес.)
Краловоградецький край | Краловоградецький край | Польща |
Середньочеський край | Оломоуцький край | |
Край Височина | Край Височина | Південноморавський край |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa rdubickij kraj chesk Pardubicky kraj administrativna odinicya 1 go kraj v Chehiyi Roztashovanij u shidnij chastini istorichnoyi oblasti Bogemiya a takozh chastkovo v pivnichno zahidnij Moraviyi Administrativnij centr krayu misto Pardubici Pardubickij kraj Pardubicky krajKrajPrapor krayu Gerb krayuLitomishlskij zamokZasnovano u 2000 rociKrayina ChehiyaAdministrativnij centr PardubiciGejtman Martin Harvat ANO Plosha 4 519 km Kilkist zhiteliv 518 228 26 03 2011 Gustota naselennya 114 68 osib km Najvisha tochka 1424 m g Istorichna zemlya Bogemiya MoraviyaKilkist okrugiv 4 okrugiISO 3166 2 CZ PACZ NUTS CZ053 EOficijnij sajtRoztashuvannyaMapaGeografiyaGora Kraj roztashovanij v istorichnih oblastyah Bogemiya i Moraviya na pivnichnomu shodi Chehiyi Na pivnochi mezhuye iz Kralovogradeckim krayem na zahodi iz Centralnocheskim na pivdennomu zahodi iz krayem Visochina na pivdennomu shodi iz Pivdennomoravskim na shodi iz Olomouckim krayem vsi krayi Chehiyi na pivnichnomu shodi mezhuye iz zemleyu Nizhnosilezkim voyevodstvom Polsha Bilshu chastinu teritoriyi krayu zajmayut bezladno rozkidani pagorbi i grupi pagorbiv riznoyi formi j uzvishshya yaki prostyagayutsya do samih nizin dolini richki Labi Na kordoni z Polsheyu lezhit tretij za visotoyu girskih masiviv Chehiyi z najvishoyu vershinoyu goroyu 1424 m yakij lezhit na kordoni iz Polsheyu Pivnichnij zahid masivu skladayut nizki z ploskimi vershinami Na pivdni Zaliznimi ta Zhdyarskimi gorami pochinayetsya Chesko Moravska visochina Blizko 44 teritoriyi krayu vikoristovuyetsya v silskomu gospodarstvi 29 4 zajmayut lisi Najbilsha richka krayu liva pritoka Labi nalezhit do basejnu Pivnichnogo morya Chastina teritoriyi krayu drenuyetsya richkoyu Svitava livoyi pritoki Svratki basejnu Diye Morava Dunaj Chorne more Regionom prohodit velikij yevropejskij vododil mizh Pivnichnim i Chornim moryami NaselennyaV Pardubickomu krayi prozhivaye 518 228 meshkanec stanom na 26 bereznya 2011 roku ponad 5 naselennya Chehiyi Serednya shilnist naselennya krayu nizhche serednoyi po krayini Chehiya 130 osib na km i stanovit 114 7 osobi na km Najvisha shilnist naselennya u misti Pardubici 1172 najnizhcha v okruzi Svitavi 76 36 Za cimi pokaznikami kraj zajmaye 11 te misce za chiselnistyu naselennya i 10 te za shilnistyu sered vsih 13 krayiv respubliki ta stolici Zmina chiselnosti naselennya krayu Roki 1961 1970 1980 1991 2001 2010 2011Naselennya osib 483 254 488 766 512 573 508 718 508 281 520 319 518 228Administrativnij podilCentralna plosha PardubiceOkrugi Pardubickogo krayu Plosha Pardubickogo krayu stanovit 4 519 km sho stanovit 5 79 vid usiyeyi teritoriyi Chehiyi i zajmaye 10 me misce sered krayiv respubliki Kraj dilitsya na 4 okrugi v yakih svoyeyu chergoyu nalichuyetsya 498 naselenih punktiv u tomu chisli 38 mist 9 mistechok ta 451 selo 15 municipalnih utvoren z rozshirenimi povnovazhennyami U mistah z kilkistyu zhiteliv ponad 10 000 osib prozhivaye ponad 42 zhiteliv regionu V selah z kilkistyu zhiteliv mensh yak 500 zhive 14 zhiteliv Okrugi Pardubickogo krayu 2011 Okrug Naselennya osib Plosha km Gustota osib km Naselenni punkti mist sil Pardubice 169 042 880 09 192 07 8 1 112Svitavi 105 263 1 378 56 76 36 7 1 116Usti nad Orliccyu 139 373 1 258 31 110 76 10 2 115Hrudim 104 550 992 62 105 33 13 5 108Najbilshi mistaMisto Golice Gradecka vulicya U Pardubickomu krayi narahovuyetsya 38 mist i 9 mistechok Najbilshi iz nih privedeni v tablici Dani po chiselnosti naselennya mist vkazani stanom na 26 bereznya 2011 roku Misto Naselennya Misto NaselennyaPardubice 91 073 Prshelouch 9 108 Hrudim 23 369 8 972 Svitavi 17 090 Hocen 8 839 16 069 Golice 6 492 14 662 6 365 12 553 6 071 Moravska Trshebova 10 708 5 243 Litomishl 10 233 4 889 10 133 Kraliki 4 495 Glinsko 10 072 4 205 EkonomikaPardubickij kraj ye agrarno promislovim regionom Chastka promislovogo virobnictva u valovomu vnutrishnomu produkti krayu stanovit 34 torgivlya stanovit 12 Dlya regionu harakternij visokij riven rozvitku takih galuzej promislovosti yak zagalnogo mashinobuduvannya a takozh tekstilnoyi poshiv odyagu shkir galanterejnoyi himichnoyi promislovosti Vazhlivu rol v ekonomici krayu vidigraye silskogospodarskij sektor Zagalna plosha silskogospodarskih ugid stanovit 60 75 zemel regionu lisiv 29 vodnih resursiv 1 35 TransportAvtomagistral E67 Zaliznichna merezha krayu maye zagalnu protyazhnist ponad 500 kilometriv Cherez region prohodyat vazhlivi mizhnarodni zaliznichni liniyi dilyanki yakih Olomouc Ostrava i dali na Slovachchinu ye chastinoyu III go yevropejskogo transportnogo koridoru a Brno Viden Bratislava Budapesht chastinoyu I go koridoru U regioni blizko 4500 km avtomobilnih dorig Avtomagistral D11 cs ye chastinoyu yevropejskogo marshrutu E67 Praga Gelsinki Finlyandiya i prohodit pivnichnoyu chastinoyu krayu Insha vazhliva avmagistral E442 pov yazuye Karlovarskij kraj iz Slovachchinoyu i sliduye marshrutom Karlovi Vari Usti nad Labem Liberec Golice Litomishl Svitavi Moravska Trshebova Olomouc Zhilina Slovachchina Avmagistral E461 prokladena za marshrutom Svitavi Brno Viden Avstriya TurizmZamok Novij Grad Priskorenogo rozvitku v krayi nabiraye turizm Na pidtrimku jogo rozvitku i zv yazku z inshimi sub yektami gospodaryuvannya okrugu zasnovana kompaniya Shidna Chehiya U kulturnomu zhitti regionu turistiv privablyuyut muzichni festivali Muzichna vesna v Pardubice muzichnij festival Bedzhriha Smetani v Litomishli U Pardubice ye dramatichnij teatr Do istorichnih ob yektiv sho privablyuye turistiv nalezhat chislenni viznachni pam yatki krayu Zamok Pardubice z ekspoziciyami muzeyu Shidnoyi Chehiyi XIII st Zamok v Litomishli vklyuchenij v spisok svitovoyi spadshini YuNESKO XVI st Zamok v Bistromu cs pam yatnik kulturi Cheskoyi Respubliki 1097 Zamok v Moravska Trshebova cs pobudovanij u XIII st Zamok Novij Grad cs pobudovanij v kinci XVIII st na misci starogo zamku Muzej marionetok u Hrudimi Afrikanskij muzej v Golice PrimitkiRezultati perepisu naselennya ta zhitlovogo fondu 2011 roku za regionami 2015 03 29 u Wayback Machine ches Cheska respublika ches Kompaniya Shidna Chehiya ches PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pardubickij krajOficijnij sajt administraciyi krayu ches Cheske statistichne upravlinnya CSU ches Cheska respublika ches Pardubickij kraj ches Kralovogradeckij kraj Kralovogradeckij kraj Polsha Serednocheskij kraj Olomouckij kraj Kraj Visochina Kraj Visochina Pivdennomoravskij kraj