Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петрі́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Кіровоградської області України. У 2020 році був об'єднаний з Олександрійським районом. Розташований на річці Інгулець, правій притоці річки Дніпро. Площа — 1195 км² (4,86 % від площі області). Адміністративний центр — смт Петрове. Дата утворення — 1929 рік. Населення становить 25 280 осіб (на 1 грудня 2011 року).
| Петрівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Кіровоградська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Кіровоградська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 3524900000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 23 307 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1195 км² | ||||
| Густота: | 21.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5237 | ||||
| Поштові індекси: | 28300—28338 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Петрове | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 13 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 35 | ||||
| Селища: | 2 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Сакара Тамара Вікторівна | ||||
| Голова РДА: | Больбот Валерій Вікторович | ||||
| Вебсторінка: | Петрівська РДА Петрівська райрада | ||||
| Адреса: | 28300, Кіровоградська обл., Петрівський р-н, смт. Петрове, вул. Святкова, 20 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Петрівський район розташований у південно-східній частині Кіровоградської області та межує на півночі з Олександрійським районом, на заході з Новгородківським і Долинським районами Кіровоградської області, на півдні та сході — з Дніпропетровською областю, з містом Жовті Води зокрема, центром уранової промисловості України. Розташований на річці Інгулець, правій притоці річки Дніпро.
| Олександрійський район | ||
| Новгородківський район, Долинський район |  | Дніпропетровська область (П'ятихатський район, Жовті Води) |
| Дніпропетровська область (Криворізький район) |
Відстань від обласного центру — 119 км. Територія району становить 119,5 тисяч га.
Корисні копалини
Є поклади бурого вугілля (Дніпровський буровугільний басейн), залізної руди (Криворізький залізорудний басейн).,
Водні ресурси
Найбільша річка — Інгулець. Інгулець протікає усією територією району з півночі на південь. Інші річки: Жовта, Зелена, Верблюжка. Озера: Блакитне Око (Балахівка).
На території Петрівського району багато ставків, на річці Інгулець — водосховище.
Природно-заповідний фонд
Ботанічний заказник
Власівська балка (загальнодержавного значення).
Орнітологічний заказник
Заповідні урочища
Новомогильне, Ганнівське, Бабеньківське урочище, Питомник, Балахівське урочище, Михайлівське.
Історія
Виникнення та Російська імперія
За легендою с. Петрове виникло в кінці XVII ст. як хутір козака Петрика, Петра Івановича Іваненка, який в 1696 р. загинув у бою з російсько-гетьманським військом під час татарсько-козацького набігу на Лівобережжя. За іншим переказом селище засноване запорізьким козаком Петром Глобою в 60-х роках XVIII ст.
Відомо, що в першій половині XVIII ст. тут були запорозькі зимівники, Інгулець служила природною межею між Буго-Гардскої й Кодацької паланки.
22 березня 1764 року ця територія відійшла до Єлисаветградської провінції знову створеної Новоросійської губернії.
Перша церква села була побудована в 1780 році. Пізніше на протилежному березі річки з'явилася ще одна церква. Називалися вони на честь Вознесіння (Вознесіння) та Покрови.
22 січня 1784 року Новоросійська губернія була реформована в Катеринославське намісництво, і с. Петрове увійшло до Олександрійського повіту.
12 грудня 1796 року намісництво було скасовано і створена Новоросійська губернія. Село Петрове опинилося в Єлисаветградському повіті (Олександрійський повіт розформувався).
8 жовтня 1802 року Новоросійська губернія розділилася на три, і с. Петрове відійшло до Миколаївської губернії.
15 травня 1803 року Миколаївська губернія була перейменована на Херсонську з переведенням губернського правління з Миколаєва до Херсона. 1 січня 1806 року Єлисаветградський повіт розділився на два — Єлисаветградський та Олександрійський, і с. Петрове перейшло до складу Олександрійського повіту.
У результаті виникнення Південних військових поселень, початок якому поклав указ 16 квітня 1817 року, с. Петрове з 1822 року увійшло до складу 2-го кавалерійського округу, де розселилися ескадрони Стародубського кірасирського полку, що входив в 3-тю кірасирську дивізію 2-го резервного кавалерійського корпусу. Штаб полку знаходився в с. Новому Стародубі, штаб дивізії — в с. Нова Прага, штаб корпусу — в Єлисаветграді.
За указом 4 червня 1857 року військові поселення почали ліквідовуватися, а населені пункти повертатися в цивільний стан, тобто в підпорядкування своїх повітів і губерній.
До революцій 1917 року і наступною за нею громадянською війною с. Петрове було у складі Олександрійського повіту Херсонської губернії.
Визвольні змагання
Українська Центральна Рада, яка прийшла до влади в Україні 4 березня 1917 р., і створена нею 7 листопада того ж року Українська Народна Республіка, підготували, але не змогли провести адміністративно — територіальну реформу.
У період гетьманування Павла Скоропадського (29 квітня — 14 грудня 1918 року) с. Петрове входило до Олександрійського повітового староства, а під час змінив гетьманат Директорії — до Олександрійського повітового комісаріату.
Радянський період
У травні 1919 року Херсонська губернія розділилася на дві — Одеську і Херсонську. У січні 1920 р. в с. Петрове остаточно встановлена радянська влада. Спеціальною постановою ВЦВРК від 28 січня 1920 р. був затверджений розділ губернії, і с. Петрове залишилося в Херсонській губернії.
13 березня 1920 року Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську з переведенням адміністративного центру м. Миколаїв.
У травні 1920 року була створена Кременчуцька губернія, затвердили укази ВУЦВК від 18 і 30 липня та 15 серпня 1920 р. Олександрійський повіт увійшов до складу цієї губернії.
У жовтні 1922 року Кременчуцька губернія була розформована, а Миколаївська увійшла до складу Одеської.
У 1923 році згідно з постановою ВЦВРК від 7 березня, затвердженої сесією ВЦВРК 12 квітня, повіти були ліквідовані, замість них утворено округи, що поділялися на райони. Селище Петрове стало районним центром Криворізької округи Катеринославської губернії.
3 червня 1925 р. були скасовані губернські поділи та проведено укрупнення округів.
У 1930 році, згідно з постановами ВУЦВК та РНК УРСР від 13 червня та 12 вересня, всі округи були скасовані та райони підпорядковані безпосередньо республіканському центру.
Таким чином, с. Петрове пройшло шлях від хутора або невеликого села в адміністративний центр одного з найдавніших і найбільших районів Кіровоградської області.
9 лютого 1932 року в Україні були створені області та с. Петрове виявилося у Дніпропетровській області.
22 вересня 1937 року була створена Миколаївська область, до якої перейшли кілька районів Дніпропетровської області, в тому числі й Петровський район.
10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР була утворена Кіровоградська область і с. Петрове стало одним з її тридцяти райцентрів.
З 8 серпня 1941 року по 21 жовтня 1943 року с. Петрове перебувало в німецькій окупації, у грудні 1943 року в селі була відновлена робота районних установ.
30 грудня 1962 року кількість районів Кіровоградської області в результаті їх укрупнення скоротилося вдвічі, і Петровський район значно збільшився шляхом території ліквідованих сільрад сусідніх районів.
Наступний 1963 рік с. Петрове отримало статус селища міського типу.
Після розукрупнення 1965—1967 років с. Петрове, стало центром району, територія якого вже не змінювалася до теперішнього часу.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіально поділяється на 2 селищні ради та 13 сільських рад, які об'єднують 39 населених пунктів та підпорядковані . Адміністративний центр — смт Петрове.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 14 427 | 2631 | 2459 | 4410 | 3491 | 1384 | 52 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 14 551 | 2352 | 1743 | 3591 | 4017 | 2577 | 271 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Українці | 26716 | 92,27 % |
| Росіяни | 1549 | 5,35 % |
| Молдовани | 204 | 0,70 % |
| Білоруси | 133 | 0,46 % |
| Вірмени | 99 | 0,34 % |
| Інші | 253 | 0,87 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Українська | 27095 | 93,58 % |
| Російська | 1529 | 5,28 % |
| Молдовська | 102 | 0,35 % |
| Вірменська | 91 | 0,31 % |
| Білоруська | 38 | 0,13 % |
| Інші | 99 | 0,34 % |
Населення району станом на 1 січня 2003 року становить 28,5 тис. осіб, із них міського — 9,94 тис. осіб, сільського — 19,1 тис. осіб.
Найбільші населені пункти:
- Петрове — 7760 осіб (2010)
- Новий Стародуб — 4964 ос.
- Ганнівка — 1655 ос.
- Луганка — 1283 ос.
- Іскрівка — 1137 ос.
Пам'ятки
У Петрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 30 пам'яток історії.
У Петрівському районі Кіровоградської області на обліку перебуває 8 пам'яток архітектури.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Петрівського району були створені 32 виборчі дільниці. Явка на виборах складала 62,51 % (проголосували 11 815 із 18 900 виборців). Голоси розподілилися так:
- Петро Порошенко — 48,34 % (5711 виборців)
- Юлія Тимошенко — 18,74 % (2214 виборців)
- Олег Ляшко — 10,22 % (1207 виборців)
- Анатолій Гриценко — 5,70 % (673 виборці)
- Сергій Тігіпко — 4,19 % (495 виборців).
Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,90 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 13 лютого 2020 року № 110/2020-рп «Про призначення В.Больбота головою Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області»
- . Інформаційна мережа - Новоукраїнське життя (Українська) . Архів оригіналу за 28 грудня 2019.
{{}}:|first=з пропущеним|last=() - Адміністративно-територіальний устрій Петрівського району на сайті Верховної Ради України
- [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 15 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 9 квітня 2017.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 28 березня 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Petrivskij rajon Petri vskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya u skladi Kirovogradskoyi oblasti Ukrayini U 2020 roci buv ob yednanij z Oleksandrijskim rajonom Roztashovanij na richci Ingulec pravij pritoci richki Dnipro Plosha 1195 km 4 86 vid ploshi oblasti Administrativnij centr smt Petrove Data utvorennya 1929 rik Naselennya stanovit 25 280 osib na 1 grudnya 2011 roku Petrivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Kirovogradska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastKod KOATUU 3524900000Utvorenij 1923Naselennya 23 307 na 1 01 2019 Plosha 1195 km Gustota 21 2 osib km Tel kod 380 5237Poshtovi indeksi 28300 28338Naseleni punkti ta radiRajonnij centr PetroveSelishni radi 2Silski radi 13Smt 2Sela 35Selisha 2Rajonna vladaGolova radi Sakara Tamara ViktorivnaGolova RDA Bolbot Valerij ViktorovichVebstorinka Petrivska RDA Petrivska rajradaAdresa 28300 Kirovogradska obl Petrivskij r n smt Petrove vul Svyatkova 20MapaPetrivskij rajon u VikishovishiGeografiyaPetrivskij rajon roztashovanij u pivdenno shidnij chastini Kirovogradskoyi oblasti ta mezhuye na pivnochi z Oleksandrijskim rajonom na zahodi z Novgorodkivskim i Dolinskim rajonami Kirovogradskoyi oblasti na pivdni ta shodi z Dnipropetrovskoyu oblastyu z mistom Zhovti Vodi zokrema centrom uranovoyi promislovosti Ukrayini Roztashovanij na richci Ingulec pravij pritoci richki Dnipro Vodospad na ozeri v seli ZeleneOleksandrijskij rajonNovgorodkivskij rajon Dolinskij rajon Dnipropetrovska oblast P yatihatskij rajon Zhovti Vodi Dnipropetrovska oblast Krivorizkij rajon Vidstan vid oblasnogo centru 119 km Teritoriya rajonu stanovit 119 5 tisyach ga Korisni kopalini Ye pokladi burogo vugillya Dniprovskij burovugilnij basejn zaliznoyi rudi Krivorizkij zalizorudnij basejn Vodni resursi Najbilsha richka Ingulec Ingulec protikaye usiyeyu teritoriyeyu rajonu z pivnochi na pivden Inshi richki Zhovta Zelena Verblyuzhka Ozera Blakitne Oko Balahivka Na teritoriyi Petrivskogo rajonu bagato stavkiv na richci Ingulec vodoshovishe Prirodno zapovidnij fond Botanichnij zakaznik Vlasivska balka zagalnoderzhavnogo znachennya Ornitologichnij zakaznik Petrivskij Zapovidni urochisha Novomogilne Gannivske Babenkivske urochishe Pitomnik Balahivske urochishe Mihajlivske IstoriyaViniknennya ta Rosijska imperiya Za legendoyu s Petrove viniklo v kinci XVII st yak hutir kozaka Petrika Petra Ivanovicha Ivanenka yakij v 1696 r zaginuv u boyu z rosijsko getmanskim vijskom pid chas tatarsko kozackogo nabigu na Livoberezhzhya Za inshim perekazom selishe zasnovane zaporizkim kozakom Petrom Globoyu v 60 h rokah XVIII st Vidomo sho v pershij polovini XVIII st tut buli zaporozki zimivniki Ingulec sluzhila prirodnoyu mezheyu mizh Bugo Gardskoyi j Kodackoyi palanki 22 bereznya 1764 roku cya teritoriya vidijshla do Yelisavetgradskoyi provinciyi znovu stvorenoyi Novorosijskoyi guberniyi Persha cerkva sela bula pobudovana v 1780 roci Piznishe na protilezhnomu berezi richki z yavilasya she odna cerkva Nazivalisya voni na chest Voznesinnya Voznesinnya ta Pokrovi 22 sichnya 1784 roku Novorosijska guberniya bula reformovana v Katerinoslavske namisnictvo i s Petrove uvijshlo do Oleksandrijskogo povitu 12 grudnya 1796 roku namisnictvo bulo skasovano i stvorena Novorosijska guberniya Selo Petrove opinilosya v Yelisavetgradskomu poviti Oleksandrijskij povit rozformuvavsya 8 zhovtnya 1802 roku Novorosijska guberniya rozdililasya na tri i s Petrove vidijshlo do Mikolayivskoyi guberniyi 15 travnya 1803 roku Mikolayivska guberniya bula perejmenovana na Hersonsku z perevedennyam gubernskogo pravlinnya z Mikolayeva do Hersona 1 sichnya 1806 roku Yelisavetgradskij povit rozdilivsya na dva Yelisavetgradskij ta Oleksandrijskij i s Petrove perejshlo do skladu Oleksandrijskogo povitu U rezultati viniknennya Pivdennih vijskovih poselen pochatok yakomu poklav ukaz 16 kvitnya 1817 roku s Petrove z 1822 roku uvijshlo do skladu 2 go kavalerijskogo okrugu de rozselilisya eskadroni Starodubskogo kirasirskogo polku sho vhodiv v 3 tyu kirasirsku diviziyu 2 go rezervnogo kavalerijskogo korpusu Shtab polku znahodivsya v s Novomu Starodubi shtab diviziyi v s Nova Praga shtab korpusu v Yelisavetgradi Za ukazom 4 chervnya 1857 roku vijskovi poselennya pochali likvidovuvatisya a naseleni punkti povertatisya v civilnij stan tobto v pidporyadkuvannya svoyih povitiv i gubernij Do revolyucij 1917 roku i nastupnoyu za neyu gromadyanskoyu vijnoyu s Petrove bulo u skladi Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi Vizvolni zmagannya Ukrayinska Centralna Rada yaka prijshla do vladi v Ukrayini 4 bereznya 1917 r i stvorena neyu 7 listopada togo zh roku Ukrayinska Narodna Respublika pidgotuvali ale ne zmogli provesti administrativno teritorialnu reformu U period getmanuvannya Pavla Skoropadskogo 29 kvitnya 14 grudnya 1918 roku s Petrove vhodilo do Oleksandrijskogo povitovogo starostva a pid chas zminiv getmanat Direktoriyi do Oleksandrijskogo povitovogo komisariatu Radyanskij period U travni 1919 roku Hersonska guberniya rozdililasya na dvi Odesku i Hersonsku U sichni 1920 r v s Petrove ostatochno vstanovlena radyanska vlada Specialnoyu postanovoyu VCVRK vid 28 sichnya 1920 r buv zatverdzhenij rozdil guberniyi i s Petrove zalishilosya v Hersonskij guberniyi 13 bereznya 1920 roku Hersonska guberniya bula perejmenovana v Mikolayivsku z perevedennyam administrativnogo centru m Mikolayiv U travni 1920 roku bula stvorena Kremenchucka guberniya zatverdili ukazi VUCVK vid 18 i 30 lipnya ta 15 serpnya 1920 r Oleksandrijskij povit uvijshov do skladu ciyeyi guberniyi U zhovtni 1922 roku Kremenchucka guberniya bula rozformovana a Mikolayivska uvijshla do skladu Odeskoyi U 1923 roci zgidno z postanovoyu VCVRK vid 7 bereznya zatverdzhenoyi sesiyeyu VCVRK 12 kvitnya poviti buli likvidovani zamist nih utvoreno okrugi sho podilyalisya na rajoni Selishe Petrove stalo rajonnim centrom Krivorizkoyi okrugi Katerinoslavskoyi guberniyi 3 chervnya 1925 r buli skasovani gubernski podili ta provedeno ukrupnennya okrugiv U 1930 roci zgidno z postanovami VUCVK ta RNK URSR vid 13 chervnya ta 12 veresnya vsi okrugi buli skasovani ta rajoni pidporyadkovani bezposeredno respublikanskomu centru Takim chinom s Petrove projshlo shlyah vid hutora abo nevelikogo sela v administrativnij centr odnogo z najdavnishih i najbilshih rajoniv Kirovogradskoyi oblasti 9 lyutogo 1932 roku v Ukrayini buli stvoreni oblasti ta s Petrove viyavilosya u Dnipropetrovskij oblasti 22 veresnya 1937 roku bula stvorena Mikolayivska oblast do yakoyi perejshli kilka rajoniv Dnipropetrovskoyi oblasti v tomu chisli j Petrovskij rajon 10 sichnya 1939 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR bula utvorena Kirovogradska oblast i s Petrove stalo odnim z yiyi tridcyati rajcentriv Z 8 serpnya 1941 roku po 21 zhovtnya 1943 roku s Petrove perebuvalo v nimeckij okupaciyi u grudni 1943 roku v seli bula vidnovlena robota rajonnih ustanov 30 grudnya 1962 roku kilkist rajoniv Kirovogradskoyi oblasti v rezultati yih ukrupnennya skorotilosya vdvichi i Petrovskij rajon znachno zbilshivsya shlyahom teritoriyi likvidovanih silrad susidnih rajoniv Nastupnij 1963 rik s Petrove otrimalo status selisha miskogo tipu Pislya rozukrupnennya 1965 1967 rokiv s Petrove stalo centrom rajonu teritoriya yakogo vzhe ne zminyuvalasya do teperishnogo chasu Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Petrivskogo rajonu Rajon administrativno teritorialno podilyayetsya na 2 selishni radi ta 13 silskih rad yaki ob yednuyut 39 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Administrativnij centr smt Petrove NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 14 427 2631 2459 4410 3491 1384 52Zhinki 14 551 2352 1743 3591 4017 2577 271Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki52 85 271 85 80 84 317 248 75 79 705 498 70 74 820 553 65 69 735 1057 60 64 1304 592 55 59 805 852 50 54 909 990 45 49 999 1078 40 44 1046 991 35 39 917 1067 30 34 799 1274 25 29 829 1421 20 24 834 1038 15 20 909 1127 10 14 971 859 5 9 729 645 0 4 652 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib VidsotokUkrayinci 26716 92 27 Rosiyani 1549 5 35 Moldovani 204 0 70 Bilorusi 133 0 46 Virmeni 99 0 34 Inshi 253 0 87 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib VidsotokUkrayinska 27095 93 58 Rosijska 1529 5 28 Moldovska 102 0 35 Virmenska 91 0 31 Biloruska 38 0 13 Inshi 99 0 34 Naselennya rajonu stanom na 1 sichnya 2003 roku stanovit 28 5 tis osib iz nih miskogo 9 94 tis osib silskogo 19 1 tis osib Najbilshi naseleni punkti Petrove 7760 osib 2010 Novij Starodub 4964 os Gannivka 1655 os Luganka 1283 os Iskrivka 1137 os Pam yatkiDokladnishe Pam yatki istoriyi Petrivskogo rajonu U Petrivskomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti na obliku perebuvaye 30 pam yatok istoriyi Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Petrivskogo rajonu U Petrivskomu rajoni Kirovogradskoyi oblasti na obliku perebuvaye 8 pam yatok arhitekturi Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Petrivskogo rajonu buli stvoreni 32 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 62 51 progolosuvali 11 815 iz 18 900 viborciv Golosi rozpodililisya tak Petro Poroshenko 48 34 5711 viborciv Yuliya Timoshenko 18 74 2214 viborciv Oleg Lyashko 10 22 1207 viborciv Anatolij Gricenko 5 70 673 viborci Sergij Tigipko 4 19 495 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 1 90 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 13 lyutogo 2020 roku 110 2020 rp Pro priznachennya V Bolbota golovoyu Petrivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kirovogradskoyi oblasti Informacijna merezha Novoukrayinske zhittya Ukrayinska Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka Administrativno teritorialnij ustrij Petrivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Naselennya za stattyu ta vikom 2001 Arhiv originalu za 15 travnya 2022 Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 9 kvitnya 2017 ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 28 bereznya 2016