Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Кінематограф США — термін, що позначає кіноіндустрію США, найбільшу у світі, і зосереджену, головним чином, в околицях містечка Голлівуд (поблизу Лос-Анджелеса, штат Каліфорнія), в якому знаходяться офіси та знімальні павільйони найбільших кінокомпаній США. Індустрія кіно також добре розвинена у місті Нью-Йорк та у штаті Флорида.
Кінематограф Північної Америки |
---|
Нерідко поняття «американський кінематограф» і «Голлівуд» об'єднують, але це невірно. Американське кіно це не тільки величезна кіноіндустрія Голлівуду, але і добре розвинена система незалежного кіно.
Історія голлівудського кіно
Виникнення
До початку 20 століття існувало кілька десятків дрібних кіностудій, переважно в Нью-Йорку. Дорога оренда приміщень, постійні судові позови, велика кількість похмурих і дощових днів заважали кіновиробництву. І висвітлення в павільйонах через слабо розвинених освітлювальних засобів і малої світлочутливості кіноплівки безпосередньо залежало від сонячного світла.
Голлівуд, що отримало назву від величезного ранчо, що знаходилося на його місці наприкінці 19 століття, розташована в околицях глухого Лос-Анджелес а, володіла винятковими кліматичними та географічними особливостями: більше ніж 300 сонячних днів у році, поблизу гірські масиви (в тому числі знаменитий Великий каньйон), величезні простори прерій і тихоокеанське узбережжя. Місто під боком могло поставляти будівельні матеріали та робочі ресурси, а з часом стати центром з виробництва кіноустаткування і кіноматеріалів (що і відбулося надалі).
Чуйно реагувала на політичні події компанія «Вайтограф». У берегів Гавани в 1898 році відбулася подія, що послужила приводом для початку американо-іспанської війни. За загадкових обставин був підірваний американський крейсер «Мен». У перший же день конфлікту С. Блектон зняв і випустив фільм під назвою «Іспанський прапор зірваний». Сотні копій фільму з великим успіхом розійшлися протягом декількох днів. Таким чином, вже на самому ранньому етапі свого розвитку кінематограф США відкрито виявляв своє ставлення до політичних подій.
Землі під забудову діставалися практично задарма, і в Голлівуді почався небачений будівельний бум. У 1907 кіновиробництво почалося в Лос-Анджелесі. У 1913 в Голлівуді. Перший фільм, з якого почалася історія Голлівуду був вестерном Сесіл Блаунт де Мілль Сесіла Б. де Мілля «Чоловік індіанки (фільм) Чоловік індіанки».
До 1920, завдяки швидкому зростанню низки великих студій і виникненню системи кінозірок, тут знімалося близько 800 фільмів щорічно, а сама назва стала символом розкоші, солодкого життя та ілюзорної магії кіно.
Протягом якихось 15 років скромне село перетворилася на столицю кіноіндустрії Америки, оскільки в ньому зосередилося близько 90 % американських кіностудій.
Становлення
Становлення американського кінематографа, найпопулярнішого на сьогодні, почалося в 1892 році, коли Томас Едісон сконструював кінескоп. Перший публічний сеанс відбувся в Нью-Йорку в мюзик-холі Байела і Костера. Сеанс складався з невеликих гумористичних і танцювальних номерів.
Через 9 років з'явилися «Нікелодеони» — вид дешевих кінотеатрів у США початку 20 століття, вхід до яких коштував 5 центів. З кожним роком кількість театрів збільшувалася, і до 1908 року їх було вже понад три тисячі. Звичайно ж, нова розвага мала великий успіх у глядачів. Загострення конкуренції приводило до краху дрібніших студій.
Стали з'являтися великі об'єднання — так звані кінотрести. Ті своєю чергою стали об'єднуватися з прокатними фірмами. Наприклад:
- В 1912 «Парамаунт»
- В 1919 «Юнайтед артістс» (Мері Пікфорд, Дуглас Фербенкс, Чарлі Чаплін та Девід Гріффіт)
- В 1924 «Метро — Голден — Маєр»
- В 1925 «Ворнер бразерс»
Перша студія в Каліфорнії була створена в 1911 році незалежною компанією «Нестор». До 1914 року почалося будівництво фундаментальніших студій багато в чому завдяки активній участі у проєктах фірм, що входять в Компанію кінопатентів: «Байограф», «Вайтанраф» і т. д.
Орієнтація американської кінопромисловості на масового глядача сильно обмежувала «авторські» можливості режисерів. Система вимагала «видовищних» фільмів, що приносять більше прибутку, і тому на перший план вийшли не режисери, а актори — зірки (виникла система кінозірок) та продюсери.
Розвиток американського кінематографа не завжди йшло гладко. Суперечності, зіткнення різних напрямків і тенденцій, розорення і відродження студій, їх об'єднання. Досить виразно в житті Голлівуду проглядалася тенденція до укрупнення кіновиробництва. Наприклад, у 1915 році була створена студія «Метро», в 1919 — «Голдвін Пікчерз», а в 1924 році вони об'єдналися в «Метро-Голдвін-Маєр».
Розквіт
Головні досягнення Голлівуду пов'язані з розробкою жанрів:
- Комедії М. Ліндера, Ч. Чапліна, Б. Кітона, Г. Ллойда, братів Маркс
- Мелодрами за участю
- Вестерни
- Фільми-нуар з Г. Богартом
- Мюзикли з Фредом Астером та Джином Келлі
- Трилери А. Хічкока
- і т. ін. аж до фантастичних стрічок, жахів, бойовиків та блокбастерів останнього часу, — всі ці жанри живуть і виникають «на вимогу» масового глядача, задають досить вузькі рамки для самовираження режисера.
Післявоєнний період
Для повоєнного періоду характерно створення пеплумов — високобюджетних масштабних кінострічок великого хронометражу по античних сюжетів, з великою кількістю грандіозних сцен масовок і вражаючих уяву декорацій, приміром, «Бен-Гур». Саме з них почалася популярність широкоекранного кіно, яке дозволяло глядачеві «розкрити очі ширше», насолоджуючись панорамою, збудованою у кадрі. Перші десятиліття після війни також вважаються часом розквіту традиційних голлівудських мюзиклів.
Сучасний період
Сучасний період у голлівудському кіно розпочався наприкінці 1960-х років з розвалом студійної системи. Інтерес до традиційних, шаблонних студійних фільмів за участю зірок неухильно падав, і багато хто навіть великі кіностудії були поставлені на межу розорення. Студійні боси дивувалися про те, яке кіно хоче бачити глядач, і почалися експерименти. Серед молодих режисерів, яким був даний шанс продемонструвати свої здібності, виявилися Джордж Лукас, Стівен Спілберг, Мартін Скорсезе, Френсіс Форд Коппола, Браян Де Пальма. І саме ця група режисерів сформувала сучасний кінематограф в тому вигляді, в якому він увійшов в XXI століття. Їхні фільми наприкінці 1960-х і на початку 1970-х мали величезний успіх, саме через них виникло слово «блокбастер». Керівники великих студій стали довіряти молодим режисерам, запрошувати їх для зйомок стало модно, тим більше що вони, вийшовши з кіношкіл і маленьких студій, вміли укладатися в дуже невеликі бюджети. Потужна хвиля нового, незвичайного, відвертого кіно 1970-х захопила глядачів і в голлівудському кіно почалася нова епоха.
Голлівудський кінематограф виступає ідеологічним знаряддям, таким собі символом сучасної Америки та засобом формування іміджу цієї держави на світовій арені.
Обсяги виробництва голлівудського кіно
Зірки голлівудського кіно
Інститут зірок
Інститут зірок у голлівудському кіно почав виникати ще приблизно в 1920-х роках, сформувався протягом 1930-х і досягнув розквіту в 1940-х та 1950-х. Зірки здавалися глядачам небожителями, майбутніх зірок спеціально готували на курсах при кіностудіях. Величезна піар-індустрія при великих кіностудіях спеціально працювала над створенням і підтримкою іміджу зірок. Жовта преса пильно стежила за кожним кроком зірок, розповідаючи про всі події в їх життя і про ексцентричних витівки самих зірок, які таким чином перевіряли межі своєї популярності. Лише в 1970-х роках, з крахом студійної системи та зародженням сучасного голлівудського кінематографа, інтерес до зірок почав набувати інший відтінок: зірки стали ближче, вони вже не здавалися недосяжними. З другого боку, зірки ставали набагато самостійнішими й, урешті-решт, до 1980-х років повністю звільнилися від контролю кіностудій і стали самі формувати свій імідж і навіть самі вибирати репертуар фільмів, в яких вони будуть грати. А до 1990-х років самостійність зірок досягла такого масштабу, що не було перебільшенням сказати, що багато в чому вони самі диктують стиль і напрям розвитку кінематографа, вибираючи ті чи інші фільми, поява у яких відразу приносить фільмів популярність і високі касові збори. Таким чином ситуація кардинально змінилася в порівнянні з 1940-ми роками: кіностудії лише пропонують матеріал для зірок, а зірки, гонорари яких досягли позахмарних вершин, вибираючи той чи інший фільм для зйомки, якраз і задають цим напрям розвитку цілих жанрів.
Знамениті режисери
- Вуді Аллен
- Роберт Альтман
- Девід Ворк Ґріффіт
- Сесіл Блаунт де Мілль
- Клінт Іствуд
- Стенлі Кубрик
- Джеймс Камерон
- Пітер Джексон
- Орсон Веллс
- Джон Форд
- Джон Х'юстон
- Джордж Лукас
- Стівен Спілберг
- Мартін Скорсезе
- Френсіс Форд Коппола
- Браян Де Пальма
- Спайк Лі
- Біллі Вайлдер
- Вільям Вайлер
- Квентін Тарантіно
- Люк Бессон
Відомі актори
- Фред Астер
- Джон Беррімор
- Воррен Бітті
- Гамфрі Богарт
- Клара Боу
- Крістіан Бейл
- Марлон Брандо
- Бред Пітт
- Кеті Бейтс
- Лорен Беколл
- Енн Бенкрофт
- Кім Бесінгер
- Дензел Вашингтон
- Жа Жа Габор
- Ава Гарднер
- Кларк Гейбл
- Джуді Гарленд
- Айрін Данн
- Роберт де Ніро
- Олівія де Хевілленд
- Джеймс Дін
- Доріс Дей
- Бетт Девіс
- Кірк Дуглас
- Клінт Іствуд
- Джоан Кроуфорд
- Даян Кітон
- Джин Келлі
- Сільвестр Сталлоне
- Курт Рассел
- Грейс Келлі
- Дебора Керр
- Ніколас Кейдж
- Тоні Кертіс
- Бінг Кросбі
- Джеймс Кегні
- Вероніка Лейк
- Джек Леммон
- Вів'єн Лі
- Мірна Лой
- Лайза Міннеллі
- Мерілін Монро
- Пол Ньюман
- Джек Ніколсон
- Том Круз
- Аль Пачіно
- Грегорі Пек
- Сідні Пуатьє
- Джинджер Роджерс
- Джулія Робертс
- Меріл Стріп
- Барбара Стрейзанд
- Барбара Стенвік
- Ширлі Темпл
- Спенсер Трейсі
- Елізабет Тейлор
- Різ Візерспун
- Джон Вейн
- Хіт Леджер
- Брюс Вілліс
- Ума Турман
- Бенедикт Кембербетч
- Чак Норріс
- Генрі Фонда
- Джейн Фонда
- Джоан Фонтейн
- Гаррісон Форд
- Джин Хекмен
- Том Генкс
- Кетрін Гепберн
- Одрі Гепберн
- Чарлтон Гестон
- Дастін Гоффман
- Шерон Стоун
- Джулія Ендрюс
- Енн-Маргрет
- Джонні Депп
- Арнольд Шварценеггер
- Крістен Стюарт
- Роберт Паттінсон
- Тейлор Лотнер
- Анджеліна Джолі
Фестивалі
У Сполучених Штатах Америки налічується понад 100 кінофестивалів різної тематики та специфіки:
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Kinematograf SShA termin sho poznachaye kinoindustriyu SShA najbilshu u sviti i zoseredzhenu golovnim chinom v okolicyah mistechka Gollivud poblizu Los Andzhelesa shtat Kaliforniya v yakomu znahodyatsya ofisi ta znimalni paviljoni najbilshih kinokompanij SShA Industriya kino takozh dobre rozvinena u misti Nyu Jork ta u shtati Florida Kinematograf Pivnichnoyi AmerikiKinematograf Kanadi Kinematograf SShA Neridko ponyattya amerikanskij kinematograf i Gollivud ob yednuyut ale ce nevirno Amerikanske kino ce ne tilki velichezna kinoindustriya Gollivudu ale i dobre rozvinena sistema nezalezhnogo kino Istoriya gollivudskogo kinoZnak Gollivudu na Gollivudskih pagorbah stav firmovim znakom kinoindustriyi SShA Viniknennya Do pochatku 20 stolittya isnuvalo kilka desyatkiv dribnih kinostudij perevazhno v Nyu Jorku Doroga orenda primishen postijni sudovi pozovi velika kilkist pohmurih i doshovih dniv zavazhali kinovirobnictvu I visvitlennya v paviljonah cherez slabo rozvinenih osvitlyuvalnih zasobiv i maloyi svitlochutlivosti kinoplivki bezposeredno zalezhalo vid sonyachnogo svitla Gollivud sho otrimalo nazvu vid velicheznogo rancho sho znahodilosya na jogo misci naprikinci 19 stolittya roztashovana v okolicyah gluhogo Los Andzheles a volodila vinyatkovimi klimatichnimi ta geografichnimi osoblivostyami bilshe nizh 300 sonyachnih dniv u roci poblizu girski masivi v tomu chisli znamenitij Velikij kanjon velichezni prostori prerij i tihookeanske uzberezhzhya Misto pid bokom moglo postavlyati budivelni materiali ta robochi resursi a z chasom stati centrom z virobnictva kinoustatkuvannya i kinomaterialiv sho i vidbulosya nadali Chujno reaguvala na politichni podiyi kompaniya Vajtograf U beregiv Gavani v 1898 roci vidbulasya podiya sho posluzhila privodom dlya pochatku amerikano ispanskoyi vijni Za zagadkovih obstavin buv pidirvanij amerikanskij krejser Men U pershij zhe den konfliktu S Blekton znyav i vipustiv film pid nazvoyu Ispanskij prapor zirvanij Sotni kopij filmu z velikim uspihom rozijshlisya protyagom dekilkoh dniv Takim chinom vzhe na samomu rannomu etapi svogo rozvitku kinematograf SShA vidkrito viyavlyav svoye stavlennya do politichnih podij Zemli pid zabudovu distavalisya praktichno zadarma i v Gollivudi pochavsya nebachenij budivelnij bum U 1907 kinovirobnictvo pochalosya v Los Andzhelesi U 1913 v Gollivudi Pershij film z yakogo pochalasya istoriya Gollivudu buv vesternom Sesil Blaunt de Mill Sesila B de Millya Cholovik indianki film Cholovik indianki Do 1920 zavdyaki shvidkomu zrostannyu nizki velikih studij i viniknennyu sistemi kinozirok tut znimalosya blizko 800 filmiv shorichno a sama nazva stala simvolom rozkoshi solodkogo zhittya ta ilyuzornoyi magiyi kino Protyagom yakihos 15 rokiv skromne selo peretvorilasya na stolicyu kinoindustriyi Ameriki oskilki v nomu zoseredilosya blizko 90 amerikanskih kinostudij Stanovlennya Stanovlennya amerikanskogo kinematografa najpopulyarnishogo na sogodni pochalosya v 1892 roci koli Tomas Edison skonstruyuvav kineskop Pershij publichnij seans vidbuvsya v Nyu Jorku v myuzik holi Bajela i Kostera Seans skladavsya z nevelikih gumoristichnih i tancyuvalnih nomeriv Cherez 9 rokiv z yavilisya Nikelodeoni vid deshevih kinoteatriv u SShA pochatku 20 stolittya vhid do yakih koshtuvav 5 centiv Z kozhnim rokom kilkist teatriv zbilshuvalasya i do 1908 roku yih bulo vzhe ponad tri tisyachi Zvichajno zh nova rozvaga mala velikij uspih u glyadachiv Zagostrennya konkurenciyi privodilo do krahu dribnishih studij Stali z yavlyatisya veliki ob yednannya tak zvani kinotresti Ti svoyeyu chergoyu stali ob yednuvatisya z prokatnimi firmami Napriklad V 1912 Paramaunt V 1919 Yunajted artists Meri Pikford Duglas Ferbenks Charli Chaplin ta Devid Griffit V 1924 Metro Golden Mayer V 1925 Vorner brazers Persha studiya v Kaliforniyi bula stvorena v 1911 roci nezalezhnoyu kompaniyeyu Nestor Do 1914 roku pochalosya budivnictvo fundamentalnishih studij bagato v chomu zavdyaki aktivnij uchasti u proyektah firm sho vhodyat v Kompaniyu kinopatentiv Bajograf Vajtanraf i t d Oriyentaciya amerikanskoyi kinopromislovosti na masovogo glyadacha silno obmezhuvala avtorski mozhlivosti rezhiseriv Sistema vimagala vidovishnih filmiv sho prinosyat bilshe pributku i tomu na pershij plan vijshli ne rezhiseri a aktori zirki vinikla sistema kinozirok ta prodyuseri Rozvitok amerikanskogo kinematografa ne zavzhdi jshlo gladko Superechnosti zitknennya riznih napryamkiv i tendencij rozorennya i vidrodzhennya studij yih ob yednannya Dosit virazno v zhitti Gollivudu proglyadalasya tendenciya do ukrupnennya kinovirobnictva Napriklad u 1915 roci bula stvorena studiya Metro v 1919 Goldvin Pikcherz a v 1924 roci voni ob yednalisya v Metro Goldvin Mayer Rozkvit Golovni dosyagnennya Gollivudu pov yazani z rozrobkoyu zhanriv Komediyi M Lindera Ch Chaplina B Kitona G Llojda brativ Marks Melodrami za uchastyu Vesterni Filmi nuar z G Bogartom Myuzikli z Fredom Asterom ta Dzhinom Kelli Trileri A Hichkoka i t in azh do fantastichnih strichok zhahiv bojovikiv ta blokbasteriv ostannogo chasu vsi ci zhanri zhivut i vinikayut na vimogu masovogo glyadacha zadayut dosit vuzki ramki dlya samovirazhennya rezhisera Pislyavoyennij period Dlya povoyennogo periodu harakterno stvorennya peplumov visokobyudzhetnih masshtabnih kinostrichok velikogo hronometrazhu po antichnih syuzhetiv z velikoyu kilkistyu grandioznih scen masovok i vrazhayuchih uyavu dekoracij primirom Ben Gur Same z nih pochalasya populyarnist shirokoekrannogo kino yake dozvolyalo glyadachevi rozkriti ochi shirshe nasolodzhuyuchis panoramoyu zbudovanoyu u kadri Pershi desyatilittya pislya vijni takozh vvazhayutsya chasom rozkvitu tradicijnih gollivudskih myuzikliv Suchasnij period Suchasnij period u gollivudskomu kino rozpochavsya naprikinci 1960 h rokiv z rozvalom studijnoyi sistemi Interes do tradicijnih shablonnih studijnih filmiv za uchastyu zirok neuhilno padav i bagato hto navit veliki kinostudiyi buli postavleni na mezhu rozorennya Studijni bosi divuvalisya pro te yake kino hoche bachiti glyadach i pochalisya eksperimenti Sered molodih rezhiseriv yakim buv danij shans prodemonstruvati svoyi zdibnosti viyavilisya Dzhordzh Lukas Stiven Spilberg Martin Skorseze Frensis Ford Koppola Brayan De Palma I same cya grupa rezhiseriv sformuvala suchasnij kinematograf v tomu viglyadi v yakomu vin uvijshov v XXI stolittya Yihni filmi naprikinci 1960 h i na pochatku 1970 h mali velicheznij uspih same cherez nih viniklo slovo blokbaster Kerivniki velikih studij stali doviryati molodim rezhiseram zaproshuvati yih dlya zjomok stalo modno tim bilshe sho voni vijshovshi z kinoshkil i malenkih studij vmili ukladatisya v duzhe neveliki byudzheti Potuzhna hvilya novogo nezvichajnogo vidvertogo kino 1970 h zahopila glyadachiv i v gollivudskomu kino pochalasya nova epoha Gollivudskij kinematograf vistupaye ideologichnim znaryaddyam takim sobi simvolom suchasnoyi Ameriki ta zasobom formuvannya imidzhu ciyeyi derzhavi na svitovij areni Obsyagi virobnictva gollivudskogo kinoZirki gollivudskogo kinoInstitut zirok Institut zirok u gollivudskomu kino pochav vinikati she priblizno v 1920 h rokah sformuvavsya protyagom 1930 h i dosyagnuv rozkvitu v 1940 h ta 1950 h Zirki zdavalisya glyadacham nebozhitelyami majbutnih zirok specialno gotuvali na kursah pri kinostudiyah Velichezna piar industriya pri velikih kinostudiyah specialno pracyuvala nad stvorennyam i pidtrimkoyu imidzhu zirok Zhovta presa pilno stezhila za kozhnim krokom zirok rozpovidayuchi pro vsi podiyi v yih zhittya i pro ekscentrichnih vitivki samih zirok yaki takim chinom pereviryali mezhi svoyeyi populyarnosti Lishe v 1970 h rokah z krahom studijnoyi sistemi ta zarodzhennyam suchasnogo gollivudskogo kinematografa interes do zirok pochav nabuvati inshij vidtinok zirki stali blizhche voni vzhe ne zdavalisya nedosyazhnimi Z drugogo boku zirki stavali nabagato samostijnishimi j ureshti resht do 1980 h rokiv povnistyu zvilnilisya vid kontrolyu kinostudij i stali sami formuvati svij imidzh i navit sami vibirati repertuar filmiv v yakih voni budut grati A do 1990 h rokiv samostijnist zirok dosyagla takogo masshtabu sho ne bulo perebilshennyam skazati sho bagato v chomu voni sami diktuyut stil i napryam rozvitku kinematografa vibirayuchi ti chi inshi filmi poyava u yakih vidrazu prinosit filmiv populyarnist i visoki kasovi zbori Takim chinom situaciya kardinalno zminilasya v porivnyanni z 1940 mi rokami kinostudiyi lishe proponuyut material dlya zirok a zirki gonorari yakih dosyagli pozahmarnih vershin vibirayuchi toj chi inshij film dlya zjomki yakraz i zadayut cim napryam rozvitku cilih zhanriv Znameniti rezhiseri Vudi Allen Robert Altman Devid Vork Griffit Sesil Blaunt de Mill Klint Istvud Stenli Kubrik Dzhejms Kameron Piter Dzhekson Orson Vells Dzhon Ford Dzhon H yuston Dzhordzh Lukas Stiven Spilberg Martin Skorseze Frensis Ford Koppola Brayan De Palma Spajk Li Billi Vajlder Vilyam Vajler Kventin Tarantino Lyuk BessonVidomi aktori Fred Aster Dzhon Berrimor Vorren Bitti Gamfri Bogart Klara Bou Kristian Bejl Marlon Brando Bred Pitt Keti Bejts Loren Bekoll Enn Benkroft Kim Besinger Denzel Vashington Zha Zha Gabor Ava Gardner Klark Gejbl Dzhudi Garlend Ajrin Dann Robert de Niro Oliviya de Hevillend Dzhejms Din Doris Dej Bett Devis Kirk Duglas Klint Istvud Dzhoan Krouford Dayan Kiton Dzhin Kelli Silvestr Stallone Kurt Rassel Grejs Kelli Debora Kerr Nikolas Kejdzh Toni Kertis Bing Krosbi Dzhejms Kegni Veronika Lejk Dzhek Lemmon Viv yen Li Mirna Loj Lajza Minnelli Merilin Monro Pol Nyuman Dzhek Nikolson Tom Kruz Al Pachino Gregori Pek Sidni Puatye Dzhindzher Rodzhers Dzhuliya Roberts Meril Strip Barbara Strejzand Barbara Stenvik Shirli Templ Spenser Trejsi Elizabet Tejlor Riz Vizerspun Dzhon Vejn Hit Ledzher Bryus Villis Uma Turman Benedikt Kemberbetch Chak Norris Genri Fonda Dzhejn Fonda Dzhoan Fontejn Garrison Ford Dzhin Hekmen Tom Genks Ketrin Gepbern Odri Gepbern Charlton Geston Dastin Goffman Sheron Stoun Dzhuliya Endryus Enn Margret Dzhonni Depp Arnold Shvarcenegger Kristen Styuart Robert Pattinson Tejlor Lotner Andzhelina DzholiFestivaliU Spoluchenih Shtatah Ameriki nalichuyetsya ponad 100 kinofestivaliv riznoyi tematiki ta specifiki Kinofestival 10 menshe 10 Kinofestival Garden Stejt Mizhnarodnij kinofestival u Malibu Kinofestival u Mauyi Kinofestival Sandens Festival dokumentalnih filmiv Chechnya Chikazkij vidkritij kinofestivalDiv takozhYevropejskij kinematograf Oskar kinopremiya Klasichnij kinematograf Gollivudu Nezalezhne kinovirobnictvo Italijskij kinematograf Ukrayinske kinoPosilannya