Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутн

Європейське кіно — збірна назва для європейських кіношкіл.
Європейське кіно — найстарше у світі. За популярністю навіть у самій Європі воно поступається американському, але, з поваги до кінокритиків, можливо, навіть перевершує саме себе. Європейське кіно прийнято вважати академічним, хоча і в Європі знімаються комерційні касові фільми. На відміну від американського кіно, європейське часто спонсорується державою.
За час існування європейського кіно в ньому виникали різні течії і напрями: німецький експресіонізм, італійський неореалізм, французька нова хвиля, Догма 95.

Історія

Перед Першою світовою війною фактично в кожній європейській країні з'явилися свої національні кіностудії. У малих країнах їх було по дві-три, а у великих, таких як Франція та Німеччина, по кілька десятків. Звичайно, війна завдала значних втрат виробництву фільмів, але все ж багато студій вижили і навіть підняли художній рівень європейського фільму до небаченого раніше рівня.

В європейському кіно з'являються принципово нові напрями:

З 1970 року європейський кінематограф подарував світу багато гідних уваги картин і режисерів. Усе більш поширеним стає спільне виробництво, коли кошти й акторів для фільму надає не одна країна, а дві або декілька. Деякі з ранніх спроб такого роду були не дуже обнадійливими. На них озброїлися критики, а публіка не балувала своєю увагою. Проте такі картини, як "Кінотеатр «Парадізо» Джузеппе Торнаторе (Італія-Франція) і трилогія Кшиштофа Кислєвського «Три кольори: синій, білий, червоний» (Франція — Швейцарія — Польща), удостоєні багатьох призів, довели плідність подібної співпраці.

Та все ж турбота про процвітання національної кіно-промисловості залишається в Європі головним питанням. Французькі та італійські картини як і раніше мають велику популярність у всьому світі. Але навіть у цих країнах на 2007 рік дуже мало з'явилося робіт, які могли б змагатися з досягненнями «нової хвилі» 1960-х років. Кінематографісти Данії і Швеції також перебувають у тіні минулого.

Європейські кінофестивалі

Європейські нагороди

Див. також

Європейська кіноакадемія

Додаткова література

Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми / пер. з рос. С.В. Мірошніченко, ред. А.Ф. Парамонов. — Харків, 2007. — 328 с. — .

Посилання

— Огляди, трейлери, інтерв'ю, новини і анонси останніх і майбутніх фільмів Європи
Cineuropa [ 18 грудня 2020 у Wayback Machine.]
European Cinema Research Forum [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
European Film Promotion [ 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про кінематограф.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Європейський кінематограф у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Портал