У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна USS Rhode Island Род Айленд англ USS Rhode Island BB 17 американськ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Rhode Island.

«Род-Айленд» (англ. USS Rhode Island (BB-17) — американський пре-дредноут та перший корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Род-Айленд.

«Род-Айленд»
USS Rhode Island (BB-17)

Пре-дредноут «Род-Айленд»
Служба
Тип/клас	Пре-дредноут
Держава прапора	Сполучені Штати Америки
На честь	другий корабель флоту «Род-Айленд», названий на честь однойменного штату
Корабельня	Fore River Shipyard, Квінсі
Закладено	1 травня 1902
Спущено на воду	17 травня 1904
Введено в експлуатацію	19 лютого 1906
На службі	1906–1920
Виведений зі складу флоту	30 червня 1920
Статус	1 листопада 1923 року проданий на брухт
Бойовий досвід	Мексиканська революція * Американська окупація Веракруса Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	15 188 т (стандартна) 16 352 т (стандартна)
Довжина	134 м (загальна)
Ширина	23 м
Осадка	7 м
Бронювання	Головний пояс: 152—279 мм Палуба: 50-76 мм Башти головного калібру: 305 мм Барбети: 254 мм Бойова рубка: 229 мм
Технічні дані
Рухова установка	12 парових машин Babcock & Wilcox 2 парові котли
Гвинти	2 гвинти
Потужність	19 000 к.с. (14 000 кВт)
Швидкість	19 вузлів (35 км/год)
Екіпаж	812 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 (2 × 2) × 330-мм гармати 8 (4 × 2) × 203-мм гармат 12 × 152-мм гармат 20 × 76-мм універсальних гармат 12 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss
Торпедно-мінне озброєння	4 × 533-мм торпедних апарати

«Род-Айленд» був закладений 1 травня 1902 року на верфі компанії Fore River Shipyard у Квінсі, де 17 травня 1904 року корабель був спущений на воду. 19 лютого 1906 року він увійшов до складу ВМС США.

Історія служби

Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року)

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Род-Айленда» був похід «Великого Білого флоту», який за підтримки суден забезпечення за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу, виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. У Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив свої льохи вугіллям у Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців. Потім американські кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Див. також

Примітки

Виноски

Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».
В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

Джерела

JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). . . Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

Посилання

USS Rhode Island (Battleship # 17, later BB-17), 1906—1923(англ.)
BB-17 USS RHODE ISLAND(англ.)
USS Rhode Island BB-17(англ.)
USS Rhode Island(англ.)
USS Rhode Island (1904)(рос.)
USS Rhode Island (Battleship #17) BB-17

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Rhode Island (BB-17)

Albertson, Mark (2007). They'll Have to Follow You!: The Triumph of the Great White Fleet. Mustang, Oklahoma: Tate Publishing & Enterprises. .
Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. .
Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — (англ.)
Jones, Jerry W. (1998). U.S. Battleship Operations in World War I. Annapolis: Naval Institute Press. .

[1] Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».

[3] В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

[GWF-H-00-2] JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). . . Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.