Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Американська окупація Веракруса (англ. United States occupation of Veracruz) — збройний конфлікт, що стався внаслідок окупації американськими збройними силами мексиканського морського порту Веракрус у відповідь на так званий «Інцидент в Тампіко». В результаті ведення в той історичний період Америкою політики великого кийка мексиканська територія перебувала під окупацією збройних сил США протягом семи місяців.
| Американська окупація Веракруса United States occupation of Veracruz | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Бананові війни, Мексиканська революція | |||||||||||
 Морська піхота США підіймає прапор над захопленим Веракрусом. 1914 | |||||||||||
| Координати: 19°11′24″ пн. ш. 96°09′11″ зх. д. / 19.19000000002777995° пн. ш. 96.15305555558377648° зх. д. | |||||||||||
| |||||||||||
| Сторони | |||||||||||
 США |  Мексика | ||||||||||
| Командувачі | |||||||||||
| адмірал | Густаво Маасс Мануель Азуета | ||||||||||
| Військові сили | |||||||||||
| 2 300 морських піхотинців | |||||||||||
| Втрати | |||||||||||
| Військові втрати: 22 загиблих 70 поранених 1 затонув | Військові втрати: 152–172 загиблих солдатів 195—250 поранених 150+ міліціонерів загинуло невідома кількість цивільних загинула та була поранена | ||||||||||
Передумови
Основною причиною різкого загострення міжнародних стосунків між США та Мексикою став , коли владу в країні захопив генерал Хосе Уерта, що оголосив себе тимчасовим президентом Мексики та встановив диктатуру. На той час у країні вже точилася Мексиканська революція проти автократичного правління Порфіріо Діаса, яка розпочалася у 1910 році й тривала до 1917 року (втім, збройні та політичні сутички продовжувалися до кінця 1920-х). У свою чергу, американський уряд відправив до мексиканських берегів декілька кораблів Атлантичного флоту ВМС США.
Формальним приводом до початку воєнних дій послугував незначний інцидент, що стався 9 квітня 1914 року в Тампіко. Дев'ять американських моряків за наказом командира канонерського човна були відправлені придбати 440 галонів гасу, необхідного для корабля, на місцевий склад пального. З кінця березня місто перебувало під облогою конституціоналістів Х.Уерти, і стратегічний міст поряд зі складом палива напередодні був оголошений забороненою зоною. Моряки викликали підозри у військового патруля, який затримав їх до з'ясування деталей, але після нетривалого з'ясування обставин американських матросів відпустили. Конфлікт вважався начебто вичерпаним.
Втім, командувач американським флотом контр-адмірал Г. Майо зажадав офіційного вибачення та салюту з 21 артилерійської гармати. Причиною такої поведінки американського адмірала було те, що 2 квітня його наполегливо «запросили» здійснити трикратний прапору Мексики на честь святкування визволення міста Пуебла мексиканським генералом П. Діасом від французьких окупантів у 1867 році.
Рішення адмірала Г. Майо було схвалено міністерством ВМС США і особисто президентом В. Вільсоном. Останній пункт ультиматуму був відхилений мексиканською стороною, і В. Вільсон звернувся до Конгресу за дозволом на проведення окупації Веракруса. 14 квітня Атлантичний флот США отримав наказ підготуватися до експедиції в Мексиці. 20 квітня надійшло повідомлення, що у Веракрусі збирається пришвартуватися німецьке судно SS «Іпіранга» з вантажем гвинтівок, кулеметів і боєприпасів, закупленим російським віце-консулом Леоном Раастом для уряду Уерти в 1913 році.
Початок окупації
О 11:30 ранку 21 квітня підготовлений адміралом десант з 285 озброєних матросів з лінкорів «Флорида» і та 502 морських піхотинці на вельботах висадився у морському порту Веракруса. З початком висадки в порту зібрався величезний натовп місцевого населення. Американські військові, що висадилися на берег, не зустріли ніякого опору й за короткий час зайняли порт, митницю, центральний телеграф, вокзал і склади. Гарнізон міста на чолі з генералом Густаво Маасом відмовився вступати в бій та відступив з Веракруса. Але комодор М.Азуета очолив патріотично налаштованих курсантів Військово-морської академії та на чолі цього невеликого загону прийняв бій проти американців. Незабаром до них приєдналися 200 солдатів мексиканської армії. По всьому місту спалахнули осередки вуличних боїв.
До вечора контр-адмірал Ф.Флетчер ухвалив рішення посилити десантне угруповання та підтягнути більше військ і опанувати весь Веракрус, не тільки припортову зону. До мексиканського берега підійшли п'ять американських лінкорів та два крейсери. На борту кораблів був батальйон морської піхоти майора С.Батлера, перекинутий з Панами. З особового складу екіпажів бойових кораблів організували зведений загін з 1200 осіб та відправили на берег на посилення.
О 07:45 22 квітня американські сили розпочали новий наступ. Моряки з кораблів, для яких ведення загальновійськового бою не було відомо, зазнали перші втрати. Спроба їхньої атаки на Військово-морську академію, де забарикадувалися морські кадети та місцеві стрільці, була відбита. Другу спробу вони вжили вже за підтримки вогню корабельної артилерії , і . До 17 годин місто було зайнято американськими військами. У деяких поодиноких кварталах ще точилася стрілянина, але до 24 квітня весь опір був придушений.
1 травня до місця подій прибув з Філадельфії третій зведений полк морської піхоти під командуванням полковника Л.Воллера, який звів усі наявні сили у бригаду, чисельністю 3 141 офіцер та солдат. Після цього матроси повернулися на кораблі, а до Мексики прибула бригада американської армії. Окупація продовжувалася до 23 листопада, доки усі американські сили не були виведені з Веракруса.
Див. також
Посилання
- The United States Armed Forces and the Mexican Punitive Expedition: Part 1 [ 23 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- U.S. Intervention in Central America: Kellogg's Charges of a Bolshevist Threat [ 7 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Джерела та література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Американська окупація Веракруса |
- Michel Gobat, Confronting the American Dream: Nicaragua under U.S. Imperial Rule, Duke University Press, Durham, NC, 2005
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Obituary of US Sailor Frank Nejedly 23 April 1914 «The Milwaukee Sentinel May 3, 1914» .p.4[недоступне посилання]
- Alejandro de Quesada, «The Hunt for Pancho Villa: The Columbus Raid and Pershing's Punitive Expedition», page 12. Osprey Publishing, March 2012.
- Gastón García Cantú (1996) Las invasiones norteamericanas en México, p. 276, Fondo de Cultura Económica, México.
- Alan McPherson (2013) Encyclopedia of U.S. Military Interventions in Latin America, p. 393, ABC-CLIO, USA.
- Susan Vollmer (2007) Legends, Leaders, Legacies, p. 79, Biography & Autobiography, USA.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amerikanska okupaciya Verakrusa angl United States occupation of Veracruz zbrojnij konflikt sho stavsya vnaslidok okupaciyi amerikanskimi zbrojnimi silami meksikanskogo morskogo portu Verakrus u vidpovid na tak zvanij Incident v Tampiko V rezultati vedennya v toj istorichnij period Amerikoyu politiki velikogo kijka meksikanska teritoriya perebuvala pid okupaciyeyu zbrojnih sil SShA protyagom semi misyaciv Amerikanska okupaciya Verakrusa United States occupation of VeracruzBananovi vijni Meksikanska revolyuciyaMorska pihota SShA pidijmaye prapor nad zahoplenim Verakrusom 1914 Morska pihota SShA pidijmaye prapor nad zahoplenim Verakrusom 1914Koordinati 19 11 24 pn sh 96 09 11 zh d 19 19000000002777995 pn sh 96 15305555558377648 zh d 19 19000000002777995 96 15305555558377648Data 21 kvitnya 23 listopada 1914Misce Verakrus shtat Verakrus MeksikaPrivid Rezultat peremoga SShA vivedennya amerikanskih vijsk cherez pivroku okupaciyiTeritorialni zmini Timchasova vijskova prisutnist SShA na teritoriyi MeksikiStoroniSShA MeksikaKomanduvachiadmiral Gustavo Maass Manuel AzuetaVijskovi sili2 300 morskih pihotincivVtratiVijskovi vtrati 22 zagiblih 70 poranenih 1 zatonuv Vijskovi vtrati 152 172 zagiblih soldativ 195 250 poranenih 150 milicioneriv zaginulo nevidoma kilkist civilnih zaginula ta bula poranenaPeredumoviOsnovnoyu prichinoyu rizkogo zagostrennya mizhnarodnih stosunkiv mizh SShA ta Meksikoyu stav koli vladu v krayini zahopiv general Hose Uerta sho ogolosiv sebe timchasovim prezidentom Meksiki ta vstanoviv diktaturu Na toj chas u krayini vzhe tochilasya Meksikanska revolyuciya proti avtokratichnogo pravlinnya Porfirio Diasa yaka rozpochalasya u 1910 roci j trivala do 1917 roku vtim zbrojni ta politichni sutichki prodovzhuvalisya do kincya 1920 h U svoyu chergu amerikanskij uryad vidpraviv do meksikanskih beregiv dekilka korabliv Atlantichnogo flotu VMS SShA Formalnim privodom do pochatku voyennih dij posluguvav neznachnij incident sho stavsya 9 kvitnya 1914 roku v Tampiko Dev yat amerikanskih moryakiv za nakazom komandira kanonerskogo chovna buli vidpravleni pridbati 440 galoniv gasu neobhidnogo dlya korablya na miscevij sklad palnogo Z kincya bereznya misto perebuvalo pid oblogoyu konstitucionalistiv H Uerti i strategichnij mist poryad zi skladom paliva naperedodni buv ogoloshenij zaboronenoyu zonoyu Moryaki viklikali pidozri u vijskovogo patrulya yakij zatrimav yih do z yasuvannya detalej ale pislya netrivalogo z yasuvannya obstavin amerikanskih matrosiv vidpustili Konflikt vvazhavsya nachebto vicherpanim Vtim komanduvach amerikanskim flotom kontr admiral G Majo zazhadav oficijnogo vibachennya ta salyutu z 21 artilerijskoyi garmati Prichinoyu takoyi povedinki amerikanskogo admirala bulo te sho 2 kvitnya jogo napoleglivo zaprosili zdijsniti trikratnij praporu Meksiki na chest svyatkuvannya vizvolennya mista Puebla meksikanskim generalom P Diasom vid francuzkih okupantiv u 1867 roci Rishennya admirala G Majo bulo shvaleno ministerstvom VMS SShA i osobisto prezidentom V Vilsonom Ostannij punkt ultimatumu buv vidhilenij meksikanskoyu storonoyu i V Vilson zvernuvsya do Kongresu za dozvolom na provedennya okupaciyi Verakrusa 14 kvitnya Atlantichnij flot SShA otrimav nakaz pidgotuvatisya do ekspediciyi v Meksici 20 kvitnya nadijshlo povidomlennya sho u Verakrusi zbirayetsya prishvartuvatisya nimecke sudno SS Ipiranga z vantazhem gvintivok kulemetiv i boyepripasiv zakuplenim rosijskim vice konsulom Leonom Raastom dlya uryadu Uerti v 1913 roci Pochatok okupaciyiO 11 30 ranku 21 kvitnya pidgotovlenij admiralom desant z 285 ozbroyenih matrosiv z linkoriv Florida i ta 502 morskih pihotinci na velbotah visadivsya u morskomu portu Verakrusa Z pochatkom visadki v portu zibravsya velicheznij natovp miscevogo naselennya Amerikanski vijskovi sho visadilisya na bereg ne zustrili niyakogo oporu j za korotkij chas zajnyali port mitnicyu centralnij telegraf vokzal i skladi Garnizon mista na choli z generalom Gustavo Maasom vidmovivsya vstupati v bij ta vidstupiv z Verakrusa Ale komodor M Azueta ocholiv patriotichno nalashtovanih kursantiv Vijskovo morskoyi akademiyi ta na choli cogo nevelikogo zagonu prijnyav bij proti amerikanciv Nezabarom do nih priyednalisya 200 soldativ meksikanskoyi armiyi Po vsomu mistu spalahnuli oseredki vulichnih boyiv Do vechora kontr admiral F Fletcher uhvaliv rishennya posiliti desantne ugrupovannya ta pidtyagnuti bilshe vijsk i opanuvati ves Verakrus ne tilki priportovu zonu Do meksikanskogo berega pidijshli p yat amerikanskih linkoriv ta dva krejseri Na bortu korabliv buv bataljon morskoyi pihoti majora S Batlera perekinutij z Panami Z osobovogo skladu ekipazhiv bojovih korabliv organizuvali zvedenij zagin z 1200 osib ta vidpravili na bereg na posilennya O 07 45 22 kvitnya amerikanski sili rozpochali novij nastup Moryaki z korabliv dlya yakih vedennya zagalnovijskovogo boyu ne bulo vidomo zaznali pershi vtrati Sproba yihnoyi ataki na Vijskovo morsku akademiyu de zabarikaduvalisya morski kadeti ta miscevi strilci bula vidbita Drugu sprobu voni vzhili vzhe za pidtrimki vognyu korabelnoyi artileriyi i Do 17 godin misto bulo zajnyato amerikanskimi vijskami U deyakih poodinokih kvartalah she tochilasya strilyanina ale do 24 kvitnya ves opir buv pridushenij 1 travnya do miscya podij pribuv z Filadelfiyi tretij zvedenij polk morskoyi pihoti pid komanduvannyam polkovnika L Vollera yakij zviv usi nayavni sili u brigadu chiselnistyu 3 141 oficer ta soldat Pislya cogo matrosi povernulisya na korabli a do Meksiki pribula brigada amerikanskoyi armiyi Okupaciya prodovzhuvalasya do 23 listopada doki usi amerikanski sili ne buli vivedeni z Verakrusa Div takozhPolitika velikogo kijka Spisok vijn za uchastyu SShA Vidnosini SShA Meksika Okupaciya Dominikanskoyi RespublikiPosilannyaThe United States Armed Forces and the Mexican Punitive Expedition Part 1 23 kvitnya 2014 u Wayback Machine U S Intervention in Central America Kellogg s Charges of a Bolshevist Threat 7 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Amerikanska okupaciya VerakrusaMichel Gobat Confronting the American Dream Nicaragua under U S Imperial Rule Duke University Press Durham NC 2005PrimitkiVinoski DzherelaObituary of US Sailor Frank Nejedly 23 April 1914 The Milwaukee Sentinel May 3 1914 p 4 nedostupne posilannya Alejandro de Quesada The Hunt for Pancho Villa The Columbus Raid and Pershing s Punitive Expedition page 12 Osprey Publishing March 2012 Gaston Garcia Cantu 1996 Las invasiones norteamericanas en Mexico p 276 Fondo de Cultura Economica Mexico Alan McPherson 2013 Encyclopedia of U S Military Interventions in Latin America p 393 ABC CLIO USA Susan Vollmer 2007 Legends Leaders Legacies p 79 Biography amp Autobiography USA