У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна USS Connecticut Коннектикут англ USS Connecticut BB 18 американськи

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: USS Connecticut.

«Коннектикут» (англ. USS Connecticut (BB-18) — американський пре-дредноут, головний у своєму класі та п'ятий корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Коннектикут.

«Коннектикут»
USS Connecticut (BB-18)

Пре-дредноут «Коннектикут». 1907
Служба
Тип/клас	Пре-дредноут класу «Коннектикат»
Держава прапора	Сполучені Штати Америки
На честь	п'ятий корабель флоту «Коннектикут», названий на честь однойменного штату
Корабельня	New York Naval Shipyard, Нью-Йорк
Замовлено	1 липня 1902
Закладено	10 березня 1903
Спущено на воду	29 вересня 1904
Введено в експлуатацію	29 вересня 1906
На службі	1906–1923
Виведений зі складу флоту	1 березня 1923
Статус	1 листопада 1923 року проданий на брухт
Бойовий досвід	Мексиканська революція * Американська окупація Веракруса Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	16 000 тонн (стандартна) 17 666 тонн (повна)
Довжина	139,1 м (загальна)
Ширина	23,4 м
Осадка	7,47 м
Бронювання	Головний пояс: 152—279 мм Палуба: 76 мм Башти головного калібру: 203—305 мм Барбети: 152—254 мм Каземати: 178 мм Бойова рубка: 229 мм
Технічні дані
Рухова установка	12 парових котлів Babcock & Wilcox
Гвинти	2 гребних гвинти
Потужність	16 500 к.с. (12 300 кВт)
Швидкість	18 вузлів (33 км/год)
Дальність плавання	6620 миль
Екіпаж	880 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	4 (2 × 2) × 305-мм гармати 8 (4 × 2) × 203-мм гармат 12 × 178-мм гармат 20 (20 × 1) × 76-мм універсальних гармат 12 (12 × 1) × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss 4 (4 × 1) × 37-мм гармати QF 1-pounder
Торпедно-мінне озброєння	4 × 533-мм торпедних апарати

«Коннектикут» був закладений 10 березня 1903 року на верфі компанії New York Naval Shipyard у Нью-Йорку. 29 вересня 1904 року він був спущений на воду, а 29 вересня 1906 року увійшов до складу ВМС США. На церемонії вводу корабля були лінкори «Техас», , «Айова», «Кірсардж», «Іллінойс», «Алабама», «Мен» і «Міссурі», а також бронепалубні крейсери і і допоміжний крейсер .

Історія служби

Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року)

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Коннектикута» був похід «Великого Білого флоту», який за підтримки суден забезпечення за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу, виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. У Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив свої льохи вугіллям у Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців. Потім американські кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

У зв'язку із запровадженням кайзерівською Німеччиною необмеженої підводної війни США вжило відповідних заходів. Серед іншого «Коннектикут» був повторно введений в дію 3 жовтня 1916 року. Через два дні адмірал Герберт О. Данн зробив корабель флагманом 5-ї дивізії лінкорів, передавши свій прапор з «Міннесоти». «Коннектикут» діяв уздовж східного узбережжя та в Карибському морі, поки 6 квітня 1917 року США не вступили в Першу світову війну. На час війни «Коннектикут» базувався на річці , штат Вірджинія.

Див. також

Примітки

Виноски

Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».
В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

Джерела

JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). . . Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
The Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012).

Посилання

USS Connecticut (BB-18) [ 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
BB-18 USS CONNECTICUT [ 1 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
Connecticut IV (Battleship No. 18) [ 13 травня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
USS Connecticut [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
Броненосцы типа Connecticut [ 13 травня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: USS Connecticut (BB-18)

Albertson, Mark (2007). U.S.S. Connecticut: Constitution State Battleship. Mustang, Oklahoma: Tate Publishing. . OCLC 173513595.
Alden, John D. (1989). American Steel Navy: A Photographic History of the U.S. Navy from the Introduction of the Steel Hull in 1883 to the Cruise of the Great White Fleet. Annapolis: Naval Institute Press. .
Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press.
Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — (англ.)

[1] Склад «Великого Білого флоту»: пре-дредноути «Коннектикут», «Канзас», «Вермонт», «Луїзіана», «Джорджія», «Нью-Джерсі», «Род-Айленд», «Вірджинія», «Міннесота», «Мен», «Міссурі», «Огайо», «Алабама», «Іллінойс», «Кірсадж», «Кентуккі»; ескадрені міноносці «Гопкінс», «Стюарт», «Галл», «Тракстон», «Лоуренс», «Віппл», «Арет'юза»; допоміжні військові судна «Калгоа», «Гласіер», «Пантер», «Янктон», «Реліф».

[4] В Гібралтарі флот вітали: британські лінкори «Албемарл», «Альбіон», крейсер «Девоншир», російські ескадрені броненосці «Слава», «Цесаревич», крейсери «Богатир», «Адмірал Макаров», «Олег» та низка голландських і французьких канонерських човнів

[GWF-H-00-2] JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). . . Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

[GWF-H-01-3] The Great White Fleet by Department of the Navy-- Naval History and Heritage Command Archived copy at the Library of Congress (4 February 2012).