Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Орябок лісовий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець орябка | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Tetrastes bonasia (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Bonasa bonasia (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Орябок лісовий, або орябок (Tetrastes bonasia) — вид невеликих птахів родини Фазанові (Phasianidae). Дуже широко поширений в північній половині Європи і по всій сибірській тайзі, один з найхарактерніших лісових птахів. Цей птах розмірами лише дещо більший від голуба. Вага коливається від 330 до 580 г. Довжина тіла 35—37 см. Це осілий вид, літає мало, воліючи бігати по землі. Злітає з шумом, переміщаючись на невеликі відстані. Тримається зазвичай парами або зграйками.
Зовнішній вигляд
Оперення орябка рябе, — рудувато-сіре з плямами (звідси українська назва виду). Зовні схожий на інших тетерукових (Tetraonidae), але, плесно у нього оперене лише на три чверті довжини та вкрите внизу на передній стороні двома рядами щитків, а пальці голі. Крила короткі, тупі.
Забарвлення оперення у самця і самки дещо схоже, сіруватого і рудого кольорів з чорними та білими штрихами, плямами і крапками. Воно настільки підходить до сірого фону гілок і стовбурів багатьох дерев, особливо ялин, оброслих лишайниками, що обрябок, притиснувшись до стовбура або припавши до гілки, стає цілком непомітним. Цей прийом використовується для переховування від мисливців та хижаків. Молоді орябки подібні до самок, з бульш рудими тонами на спині.
Залежно від типу лісу, в якому тримаються орябки, і відповідного підвиду цих птахів, їхнє забарвлення має численні варіації відтінків сірого і рудого. Так, орябки північно-східної Європи відрізняються загальним сивуватим тоном верхньої сторони, в Прибалтиці і Польщі до цього тону домішується рудий колір, у птахів Центральної Європи загальний тон більше рудий, а в особин, які поширені в Сибіру, — більше сірого кольору. Для самців характерними є чорна пляма на підборідді й горлі, добре виражений чубчик і широке червоне кільце голої шкіри навколо очей.
Поширення
Орябок поширений на більшій частині північної Євразії — від Скандинавського півострова і Піренеїв на заході до лісової зони Охотського узбережжя, Сахаліну, Маньчжурії, Кореї, Північної Японії, Північної Монголії і Алтаю на сході. Основні природні оселища на території колишнього СРСР — в лісовій зоні від Карпат до Сахаліну, включаючи ліси північного сходу Європейської частини Росії, Середнього і Північного Уралу, Зауралля, середньої смуги Сибіру і гірських хребтів по її південних межах до Бурятії включно. Відсутній в лісах Кавказу і Камчатки. На півночі воліє сирий і густий хвойний ліс, по південних околицях свого ареалу тримається в змішаному чорноліссі, особливо у березових, вільхових і осикових лісах.
В Україні осілий вид у Карпатах, на Поліссі та Розточчі, під повною охороною.
Спосіб життя
Орябки — мешканці лісів. Живуть осіло, здійснюючи лише коротку кормову кочівлю. Основні корми влітку і восени — зелені частини рослин, суниці, насіння і комахи. Люблять розгрібати мурашники, щоб дістати личинки мурах. Взимку і весною харчуються переважно бруньками дерев і лісовими ягодами, що залишились на гілках, особливо ягодами ялівцю. Взимку також годуються на деревах сережками берези, вільхи та інших видів. Ночують у снігу. Рятуючись від морозів, зариваються в сніг. Часом орябки гинуть під снігом через намерзання міцного насту. Замерзання часом спостерігається і в малосніжні зими. На орябків полюють хижаки — куниця, соболь і лисиця серед звірів та яструб великий серед птахів. Також становлять загрозу беркут, орлан-білохвіст і пугач. Хижаки особливо небезпечні для молодих птахів і пташенят.
Розмноження
На відміну від глушців і тетеруків, орябки є моногамними птахами та не збираються на групові токи. Орябки утворюють пари й селяться в сирих безлистих хвойних (ялиново-ялицевих) або змішаних лісах. Там, де орябків багато, в кінці літа вони нерідко утворюють невеликі зграйки, але вже з осені знову розбиваються на пари. Під час весняного токування самець видає характерний протяжний тонкий свист і переслідує самку, розпускаючи віялом хвіст, піднімаючи чубчик, надуваючись, волочачи по землі крила і роблячи різкі повороти. Самка, що зазвичай тримається поблизу самця, біжить на його посвист, видаючи час від часу грубіший і уривистий свист.
З потеплінням кількість токуючих птахів на окремих ділянках лісу збільшується, пари часто сходяться впритул, що приводить до гонитви один за одним і бійок між самцями. В період токування самці тримаються майже постійно на деревах, годуються мало і значно втрачають у вазі, разом з тим відбувається збільшення їх сім'яників. Самка, навпаки, багато годується на землі, додаючи у вазі до початку висиджування, після чого вага знижується.
Гнізда будують на землі. Гніздом служить ямка, викопана самкою в землі під кущем, лежачим стовбуром дерева або іншим подібним прикриттям і вистелена травою, листям і дрібними прутиками. У кладці буває від шести до восьми (рідше — 10 і навіть 14—15) яєць, розміром дещо більшим від голубиних, буро-жовтого кольору з червоно-бурими плямками. Самка насиджує яйця близько трьох тижнів. На яйцях самка сидить часто так міцно, що дозволяє взяти себе в руки. У висиджуванні самець не бере участі, але тримається поблизу від гнізда і допомагає самці в догляді за пташенятами. Пташенята, що вилупилися, покриті пухом і вже через кілька годин виходять з гнізда. Через чотири-п'ять днів вони можуть перепурхувати й до 10—11-го дня злітають на дерева. З тритижневого віку пташенята вже ночують на деревах; через шість тижнів досягають розмірів дорослих птахів. Перший час вони живляться комахами, пізніше — рослинним кормом.
Люди та орябки
Орябок у деяких країнах — цінний промисловий птах і один з найчисленніших і широко розповсюджених представників пернатої дичини. У нього ніжне біле м'ясо. На початку 20 століття на ринки Російської імперії щорічно надходило близько 5 млн орябків, а в сприятливі роки — до 7—10 млн цих птахів. До кінця 20 століття орябок залишався одним з популярних об'єктів здобичі мисливців лісової зони. Так, в Волго-В'ятському економічному районі в середньому за сезон один мисливець відстрілював від 3 до 9 орябків. В цілому орябок продовжує займати перше місце за питомою вагою в промислі борової дичини.
Навесні на орябка полюють з пищиком — дудочкою з гусячого пера або з пташиної ножної кістки, рідше з дерева і свинцю. На початку весни використовують приманки з голосом самця, а коли самки сядуть на яйця, підманюють самців голосом самки. Цей спосіб полювання дає дуже багато здобичі. Найкраще орябок йде рано вранці, з 9 години, і потім години за 2—3 до заходу. Підманутий рябчик підлітає до самого мисливця, який стріляє в нього, коли рябчик сидить.
Літнє полювання на рябчика проводиться або без собаки, або з собакою (лягавою і лайкою), роль якого, втім, кінчається, як тільки виводок знайдений. Орябки, сполохані з землі, звичайно не відлітають далеко, а поблизу ж розсаджуються на деревах і затаюються, підпускаючи на постріл мисливців, що видивляються їх. В кінці липня або в серпні молоді орябки також починають іти на пищик, причому, використовуються манки з голосом молодого орябка. Іноді пищиком користуються тільки для того, щоб за відгуком визначити місце, де причаївся рябчик на дереві.
Пізно восени, коли виводки вже розбиваються, молоді птахи добре летять на голос старого орябка. Найбільше здобувають орябків восени, всілякими пастками: петлями, сидіннями, пастушками, ковпаками, пружками, давушками й іншими самоловами.
Восени, а також ранньою зимою, на орябка полюють із загоничами, від легкого постукування яких по деревах орябки перелітають з дерева на дерево, поки не потраплять на стрілецьку лінію, де їхній шум у польоті видає їх мисливцеві. У Сибіру (на Алтаї) спостерігалося масове замерзання орябків наприкінці зими під снігом, куди вони зазвичай зариваються на ночівлю. Це трапляється, коли лютий мороз, що раптово схопив після відлиги, покриває сніг товстою крижаною кіркою, з-під якої орябки не можуть вибратися. Користуючись такими випадками, мисливці відшукують за деякими ознаками заморожені ночівлі й здобувають мерзлих орябків. Для полювання на орябків використовують шріт від № 7 (дрібний) до № 3 (середньо дрібний) залежно від обставин.
Охорона
На території України полювання заборонене. Орябків включено до Червоної книги України (1994, 2009, 2021), до Бернської (Додаток III) конвенції. З метою охорони слід проводити біотехнічні заходи з поліпшення кормових та захисних властивостей угідь, обмежити антропогенний вплив на біотопи поширення виду, регулювати чисельність ворогів, налагодити штучне розведення з наступною інтродукцією у природне середовище.
Посилання та примітки
- Alan P. Peterson. . Архів оригіналу за 4 листопада 2015. Процитовано 27 січня 2010.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — С. 126.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
- З шведської куховарської книги Elisabeth Östman (1869–1933): Östman E. Iduns kokbok. — 1911.
- Рисунок з книги: Naumann J.F. Naturgeschichte der Vögel Mitteleuropas. — Gera, 1897. — Band VI. — Tafel 8. (Природна історія птахів Середньої Європи.)
- Дані із статті Количева В. (1990) . Архів оригіналу за 20 січня 2008. Процитовано 23 травня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ().(рос.) - В дореволюційній Росії (до 1917 року) вживання подібних пасток у Європейській частині було заборонене. Крім того, на більшій території Європейської частини Росії полювання на орябків було заборонене з 1 березня до 1 липня.
- Відомості про полювання на рябчика узяті з Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона.
Література
- Кратюк О. Л. Орябок // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 441.
- Орябок в Червоній книзі України [ 27 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oryabok lisovij Samec oryabka Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Pidrodina Tetraoninae Rid Oryabok Tetrastes Vid Oryabok lisovij Binomialna nazva Tetrastes bonasia Linnaeus 1758 Sinonimi Bonasa bonasia Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Bonasa bonasia Vikividi Bonasa bonasia ITIS 175801 MSOP 141368 NCBI 64669 Fossilworks 369322 Oryabok lisovij abo oryabok Tetrastes bonasia vid nevelikih ptahiv rodini Fazanovi Phasianidae Duzhe shiroko poshirenij v pivnichnij polovini Yevropi i po vsij sibirskij tajzi odin z najharakternishih lisovih ptahiv Cej ptah rozmirami lishe desho bilshij vid goluba Vaga kolivayetsya vid 330 do 580 g Dovzhina tila 35 37 sm Ce osilij vid litaye malo voliyuchi bigati po zemli Zlitaye z shumom peremishayuchis na neveliki vidstani Trimayetsya zazvichaj parami abo zgrajkami Zovnishnij viglyadOperennya oryabka ryabe ruduvato sire z plyamami zvidsi ukrayinska nazva vidu Zovni shozhij na inshih teterukovih Tetraonidae ale plesno u nogo operene lishe na tri chverti dovzhini ta vkrite vnizu na perednij storoni dvoma ryadami shitkiv a palci goli Krila korotki tupi Zabarvlennya operennya u samcya i samki desho shozhe siruvatogo i rudogo koloriv z chornimi ta bilimi shtrihami plyamami i krapkami Vono nastilki pidhodit do sirogo fonu gilok i stovburiv bagatoh derev osoblivo yalin obroslih lishajnikami sho obryabok pritisnuvshis do stovbura abo pripavshi do gilki staye cilkom nepomitnim Cej prijom vikoristovuyetsya dlya perehovuvannya vid mislivciv ta hizhakiv Molodi oryabki podibni do samok z bulsh rudimi tonami na spini Zalezhno vid tipu lisu v yakomu trimayutsya oryabki i vidpovidnogo pidvidu cih ptahiv yihnye zabarvlennya maye chislenni variaciyi vidtinkiv sirogo i rudogo Tak oryabki pivnichno shidnoyi Yevropi vidriznyayutsya zagalnim sivuvatim tonom verhnoyi storoni v Pribaltici i Polshi do cogo tonu domishuyetsya rudij kolir u ptahiv Centralnoyi Yevropi zagalnij ton bilshe rudij a v osobin yaki poshireni v Sibiru bilshe sirogo koloru Dlya samciv harakternimi ye chorna plyama na pidboriddi j gorli dobre virazhenij chubchik i shiroke chervone kilce goloyi shkiri navkolo ochej PoshirennyaOryabok poshirenij na bilshij chastini pivnichnoyi Yevraziyi vid Skandinavskogo pivostrova i Pireneyiv na zahodi do lisovoyi zoni Ohotskogo uzberezhzhya Sahalinu Manchzhuriyi Koreyi Pivnichnoyi Yaponiyi Pivnichnoyi Mongoliyi i Altayu na shodi Osnovni prirodni oselisha na teritoriyi kolishnogo SRSR v lisovij zoni vid Karpat do Sahalinu vklyuchayuchi lisi pivnichnogo shodu Yevropejskoyi chastini Rosiyi Serednogo i Pivnichnogo Uralu Zaurallya serednoyi smugi Sibiru i girskih hrebtiv po yiyi pivdennih mezhah do Buryatiyi vklyuchno Vidsutnij v lisah Kavkazu i Kamchatki Na pivnochi voliye sirij i gustij hvojnij lis po pivdennih okolicyah svogo arealu trimayetsya v zmishanomu chornolissi osoblivo u berezovih vilhovih i osikovih lisah V Ukrayini osilij vid u Karpatah na Polissi ta Roztochchi pid povnoyu ohoronoyu Sposib zhittyaVzimku oryabok harchuyetsya brunkami i serezhkami na gilkah derev Oryabki meshkanci lisiv Zhivut osilo zdijsnyuyuchi lishe korotku kormovu kochivlyu Osnovni kormi vlitku i voseni zeleni chastini roslin sunici nasinnya i komahi Lyublyat rozgribati murashniki shob distati lichinki murah Vzimku i vesnoyu harchuyutsya perevazhno brunkami derev i lisovimi yagodami sho zalishilis na gilkah osoblivo yagodami yalivcyu Vzimku takozh goduyutsya na derevah serezhkami berezi vilhi ta inshih vidiv Nochuyut u snigu Ryatuyuchis vid moroziv zarivayutsya v snig Chasom oryabki ginut pid snigom cherez namerzannya micnogo nastu Zamerzannya chasom sposterigayetsya i v malosnizhni zimi Na oryabkiv polyuyut hizhaki kunicya sobol i lisicya sered zviriv ta yastrub velikij sered ptahiv Takozh stanovlyat zagrozu berkut orlan bilohvist i pugach Hizhaki osoblivo nebezpechni dlya molodih ptahiv i ptashenyat RozmnozhennyaOryabki zhivut parami i gnizdyatsya na zemli Tetrastes bonasia Na vidminu vid glushciv i teterukiv oryabki ye monogamnimi ptahami ta ne zbirayutsya na grupovi toki Oryabki utvoryuyut pari j selyatsya v sirih bezlistih hvojnih yalinovo yalicevih abo zmishanih lisah Tam de oryabkiv bagato v kinci lita voni neridko utvoryuyut neveliki zgrajki ale vzhe z oseni znovu rozbivayutsya na pari Pid chas vesnyanogo tokuvannya samec vidaye harakternij protyazhnij tonkij svist i peresliduye samku rozpuskayuchi viyalom hvist pidnimayuchi chubchik naduvayuchis volochachi po zemli krila i roblyachi rizki povoroti Samka sho zazvichaj trimayetsya poblizu samcya bizhit na jogo posvist vidayuchi chas vid chasu grubishij i urivistij svist Z poteplinnyam kilkist tokuyuchih ptahiv na okremih dilyankah lisu zbilshuyetsya pari chasto shodyatsya vpritul sho privodit do gonitvi odin za odnim i bijok mizh samcyami V period tokuvannya samci trimayutsya majzhe postijno na derevah goduyutsya malo i znachno vtrachayut u vazi razom z tim vidbuvayetsya zbilshennya yih sim yanikiv Samka navpaki bagato goduyetsya na zemli dodayuchi u vazi do pochatku visidzhuvannya pislya chogo vaga znizhuyetsya Gnizda buduyut na zemli Gnizdom sluzhit yamka vikopana samkoyu v zemli pid kushem lezhachim stovburom dereva abo inshim podibnim prikrittyam i vistelena travoyu listyam i dribnimi prutikami U kladci buvaye vid shesti do vosmi ridshe 10 i navit 14 15 yayec rozmirom desho bilshim vid golubinih buro zhovtogo koloru z chervono burimi plyamkami Samka nasidzhuye yajcya blizko troh tizhniv Na yajcyah samka sidit chasto tak micno sho dozvolyaye vzyati sebe v ruki U visidzhuvanni samec ne bere uchasti ale trimayetsya poblizu vid gnizda i dopomagaye samci v doglyadi za ptashenyatami Ptashenyata sho vilupilisya pokriti puhom i vzhe cherez kilka godin vihodyat z gnizda Cherez chotiri p yat dniv voni mozhut perepurhuvati j do 10 11 go dnya zlitayut na dereva Z tritizhnevogo viku ptashenyata vzhe nochuyut na derevah cherez shist tizhniv dosyagayut rozmiriv doroslih ptahiv Pershij chas voni zhivlyatsya komahami piznishe roslinnim kormom Lyudi ta oryabkiOryabok u deyakih krayinah cinnij promislovij ptah i odin z najchislennishih i shiroko rozpovsyudzhenih predstavnikiv pernatoyi dichini U nogo nizhne bile m yaso Na pochatku 20 stolittya na rinki Rosijskoyi imperiyi shorichno nadhodilo blizko 5 mln oryabkiv a v spriyatlivi roki do 7 10 mln cih ptahiv Do kincya 20 stolittya oryabok zalishavsya odnim z populyarnih ob yektiv zdobichi mislivciv lisovoyi zoni Tak v Volgo V yatskomu ekonomichnomu rajoni v serednomu za sezon odin mislivec vidstrilyuvav vid 3 do 9 oryabkiv V cilomu oryabok prodovzhuye zajmati pershe misce za pitomoyu vagoyu v promisli borovoyi dichini Navesni na oryabka polyuyut z pishikom dudochkoyu z gusyachogo pera abo z ptashinoyi nozhnoyi kistki ridshe z dereva i svincyu Na pochatku vesni vikoristovuyut primanki z golosom samcya a koli samki syadut na yajcya pidmanyuyut samciv golosom samki Cej sposib polyuvannya daye duzhe bagato zdobichi Najkrashe oryabok jde rano vranci z 9 godini i potim godini za 2 3 do zahodu Pidmanutij ryabchik pidlitaye do samogo mislivcya yakij strilyaye v nogo koli ryabchik sidit Litnye polyuvannya na ryabchika provoditsya abo bez sobaki abo z sobakoyu lyagavoyu i lajkoyu rol yakogo vtim kinchayetsya yak tilki vivodok znajdenij Oryabki spolohani z zemli zvichajno ne vidlitayut daleko a poblizu zh rozsadzhuyutsya na derevah i zatayuyutsya pidpuskayuchi na postril mislivciv sho vidivlyayutsya yih V kinci lipnya abo v serpni molodi oryabki takozh pochinayut iti na pishik prichomu vikoristovuyutsya manki z golosom molodogo oryabka Inodi pishikom koristuyutsya tilki dlya togo shob za vidgukom viznachiti misce de prichayivsya ryabchik na derevi Pizno voseni koli vivodki vzhe rozbivayutsya molodi ptahi dobre letyat na golos starogo oryabka Najbilshe zdobuvayut oryabkiv voseni vsilyakimi pastkami petlyami sidinnyami pastushkami kovpakami pruzhkami davushkami j inshimi samolovami Voseni a takozh rannoyu zimoyu na oryabka polyuyut iz zagonichami vid legkogo postukuvannya yakih po derevah oryabki perelitayut z dereva na derevo poki ne potraplyat na strilecku liniyu de yihnij shum u poloti vidaye yih mislivcevi U Sibiru na Altayi sposterigalosya masove zamerzannya oryabkiv naprikinci zimi pid snigom kudi voni zazvichaj zarivayutsya na nochivlyu Ce traplyayetsya koli lyutij moroz sho raptovo shopiv pislya vidligi pokrivaye snig tovstoyu krizhanoyu kirkoyu z pid yakoyi oryabki ne mozhut vibratisya Koristuyuchis takimi vipadkami mislivci vidshukuyut za deyakimi oznakami zamorozheni nochivli j zdobuvayut merzlih oryabkiv Dlya polyuvannya na oryabkiv vikoristovuyut shrit vid 7 dribnij do 3 seredno dribnij zalezhno vid obstavin OhoronaNa teritoriyi Ukrayini polyuvannya zaboronene Oryabkiv vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 2021 do Bernskoyi Dodatok III konvenciyi Z metoyu ohoroni slid provoditi biotehnichni zahodi z polipshennya kormovih ta zahisnih vlastivostej ugid obmezhiti antropogennij vpliv na biotopi poshirennya vidu regulyuvati chiselnist vorogiv nalagoditi shtuchne rozvedennya z nastupnoyu introdukciyeyu u prirodne seredovishe Posilannya ta primitkiAlan P Peterson Arhiv originalu za 4 listopada 2015 Procitovano 27 sichnya 2010 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 S 126 Arhiv originalu za 4 travnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 Z shvedskoyi kuhovarskoyi knigi Elisabeth Ostman 1869 1933 Ostman E Iduns kokbok 1911 Risunok z knigi Naumann J F Naturgeschichte der Vogel Mitteleuropas Gera 1897 Band VI Tafel 8 Prirodna istoriya ptahiv Serednoyi Yevropi Dani iz statti Kolicheva V 1990 Arhiv originalu za 20 sichnya 2008 Procitovano 23 travnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ros V dorevolyucijnij Rosiyi do 1917 roku vzhivannya podibnih pastok u Yevropejskij chastini bulo zaboronene Krim togo na bilshij teritoriyi Yevropejskoyi chastini Rosiyi polyuvannya na oryabkiv bulo zaboronene z 1 bereznya do 1 lipnya Vidomosti pro polyuvannya na ryabchika uzyati z Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Efrona LiteraturaKratyuk O L Oryabok Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 441 Oryabok v Chervonij knizi Ukrayini 27 travnya 2014 u Wayback Machine