Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стегозавр грец στέγος дах σαῦρος ящірка рід травоїдних стегозавроподібних панцирних динозаврів пізньої Юри що характериз

Stegosaurus stenops

Stegosaurus stenops

Стегозавр (грец. στέγος — «дах» σαῦρος — «ящірка») — рід травоїдних стегозавроподібних панцирних динозаврів пізньої Юри, що характеризувалися характерними пласкими кістковими пластинами вздовж хребта та шипами на хвості. Скам'янілості цього роду були знайдені на заході США і в Португалії, де вони зустрічаються в шарах від кімериджського до титонського віку, що датуються періодом від 155 до 145 млн років тому. З видів, які були класифіковані у верхній формації Моррісона на заході США, лише три є загальновизнаними: Stegosaurus stenops, S. ungulatus та S. sulcatus. Знайдено рештки понад 80 особин цього роду. Через його хвостові шипи та спинні пластини, стегозавр є одним з найбільш легко впізнаваних динозаврів, наряду з тиранозавром, трицератопсом та апатозавром.

Стегозавр
Період існування: пізня юра (кимеридж—титон), 155–145 млн р. т.
image
Змонтований скелет S. stenops (на прізвисько «Софі»), Музей природознавства, Лондон
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: †Птахотазові (Ornithischia)
Підряд: †Стегозаври (Stegosauria)
Родина: †Стегозаврові (Stegosauridae)
Підродина: †
Рід: †Стегозавр (Stegosaurus)
Marsh, 1877
Типовий вид
†Stegosaurus stenops
Marsh, 1887
Species
  • †S. ungulatus Marsh, 1879
  • †S. stenops Marsh, 1887
  • †S. sulcatus Marsh, 1887
Синоніми
  • Hypsirhophus Cope, 1879
  • Diracodon Marsh, 1881
image Вікісховище: Stegosaurus

Історія відкриття

image
Застаріла модель стегозавра у Парку Юрського Періоду в Балтув, Польща

Стегозавр, один з багатьох динозаврів, описаних у часи «Війни за кістки», був вперше зібраний Артуром Лейксом і складався з декількох хвостових хребців, шкірної пластини та кількох додаткових посткраніальних елементів, які були зібрані на північ від Моррісона, штат Колорадо, в кар'єрі Лейкса. Ці перші фрагментовані кістки стали голотипом Stegosaurus armatus, коли єльський палеонтолог Отніел Чарльз Марш описав їх у 1877 р. Марш спочатку вважав, що рештки належать водній черепахоподібній тварині, а підставою для наукової назви «даховий ящір» (англ. roof(ed) lizard) стало його раннє переконання, що пластини лежали рівно на спині тварини, накладаючись одна на одну, як черепиця на даху.

Опис

Більшість інформації, відомої про стегозаврів, було отримано зі скам'янілостей дорослих особин. Проте пізніше були знайдені й скелети молодих динозаврів.

Загальний вигляд

Великий чотириногий травоїдний динозавр, стегозавр мав дуже незвичну статуру: важку аркоподібну спину, короткі передні кінцівки, голову що трималася близько до землі, і хвіст що тримався високо угорі. Велика кількість пластин та шипів довго була предметом для роздумів. Шипи, швидше за все, використовувалися для захисту, а пластини відігравали ще й терморегуляційну функцію (захист від перегрівання). Стегозавр був найбільшим зі стегозавроподібних (більшим за представників родів Kentrosauria та Huayangosauria), і, бувши розміром приблизно з автобус, все ж таки мав багато спільних анатомічних особливостей (таких як хвостові шипи та пластини) з іншими родами стегозаврів.

На передніх лапах було по п'ять пальців, на задніх — по чотири, і тільки два внутрішніх пальці закінчувалися копитами. На кожній лапі позаду пальців розташовувалась м'яка подушка. Передні лапи були значно коротші за задні, що спричиняло дивну поставу. Хвіст знаходився достатньо високо, в той час, як голова була розташована близько до землі, на відстані приблизно 1 метр.

image
Порівняння розмірів стегозавра та сучасної людини

Морфометрія

Маючи від 6 до 7,5 метрів завдовжки й 4—4,7 заввишки, стегозавр є одним з найбільш впізнаваних динозаврів завдяки двом рядам характерних пластин, у формі повітряного змія, які розташовані уздовж його аркоподібної спини, та двом парам довгих шипів на кінці хвоста — тагомайзеру. Важив стегозавр 3,5 тонни. Хоча стегозавр і був великою твариною, все ж таки поступався у розмірах своїм сучасникам, гігантським завроподам.

Одна зі статевонезрілих особини, знайдена у 1994 році у Вайомінгу, була 4,6 метра у довжину і 2 метри у висоту, і за оцінками важила приблизно 2,3 тонни. Її виставлено в Університеті Вайомінґського Геологічного Музею. Ще менші скелети, 210 см у довжину та 80 см у висоту (у спині), виставлені у Денверському Музеї Природи та Науки.

Череп

image
Зуб стегозавра.

Довгий та вузький череп був малим порівняно з тілом. В нього була маленька анторбітальна фінестра, отвір між носом і оком, що був звичайним для більшості архозаврів. Він також є у сучасних птахів, але відсутній у крокодилів. Низьке розташування голови дозволяє припустити, що стегозавр, можливо, об'їдав низькозростаючу рослинність. Це припущення підтверджується тим, що у нього не було передніх зубів, замість яких був рогоподібний дзьоб або рамфотека. Зуби стегозаврів були маленькими, трикутними, з пласкими скошеними гранями зі слідами зношення. Це свідчить про те, що стегозаври все ж таки перетирали ними свою їжу. Внутрішнє розташування щелеп підтверджує, що у стегозаврі були щоки, які втримували їжу у роті під час жування.

Попри розміри тіла, мозок стегозавра був дуже маленьким, його величина не перевищувала волоський горіх. Добре збережений череп стегозавра дозволив Отніелю Чарльзу Маршу у 1880-х роках отримати зліпок мозкового заглиблення або ендокраніальний зліпок, що давав можливість визначити розмір мозку. Ендокраніальний зліпок показав, що мозок стегозавра, дійсно, був дуже маленьким, напевно, найменшим серед динозаврів. Той факт, що тварина вагою понад 4,5 тонни мала мозок не більше 80 грамів, широко сприяв розповсюдженню давньої популярної ідеї про те, що динозаври були надзвичайно дурними; зараз цю ідею спростовано.

Спинні пластини

Найбільш впізнавані риси стегозавра — це його покривні пластини, які складалися з 17—22 окремих пластин і пласких шипів. Подібно до шипів і щитів анкілозаврів, кісткові пластини стегозаврів еволюціонували з низькокілевих остеодерм, характерних для базальних тиреофорів. Пластини не були безпосередньо прикріплені до скелета тварини, а виростали зі шкіри. Найбільші пластини знаходилися на стегнах і могли сягати понад 60 см завширшки й 60 см заввишки. Функція пластин стегозавра виступає предметом численних дискусій. Марш припускав, що вони слугували своєрідною формою броні, хоча Давіташвілі (1961) заперечував це, стверджуючи, що вони були надто крихкими й погано розміщеними для оборонних цілей, залишаючи боки тварини незахищеними. Крістіансен і Чопп (2010), вивчивши добре збережений зразок відбитка шкіри гесперозавра — іншого роду родини спинозаврів, дійшли висновку, що пластини були вкриті кератиновою оболонкою, яка мала б зміцнювати пластину в цілому і надавати їй гострі різальні краї.

Інша можлива функція пластин полягала в тому, що вони могли допомагати контролювати температуру тіла тварини, подібно до гребенів синапсидів диметродона та едафозавра (а також вух сучасних слонів та кроликів). Пластини мали кровоносні судини, що проходили через жолобки, і повітря, що обтікало пластини, мало б охолоджувати кров. Буффреніль та ін. (1986) виявили «надзвичайну васкуляризацію зовнішнього шару кістки», що було розцінено як доказ того, що пластини «діяли як засоби терморегуляції». Аналогічно, структурне порівняння пластин стегозавра 2010 року з остеодермою алігатора, схоже, підтверджує висновок про те, що потенціал для терморегуляторної ролі пластин стегозавра безумовно існує.

Судинна система пластин, як припускають, відігравала певну роль у сигналізації про загрозу, оскільки стегозавр міг накачувати їх кров'ю, змушуючи їх «червоніти» та сигналізувати про небезпеку яскравим червоним кольором. Однак пластини стегозавра були вкриті рогом, а не шкірою. Великий розмір пластин дозволяє припустити, що вони могли слугувати для збільшення видимого зросту тварини, або для залякування ворогів, або для того, щоб справити враження на інших представників свого ж виду в тій чи іншій формі сексуальної демонстрації. Дослідження форми та розмірів пластин гесперозавра, проведене у 2015 році, дозволило припустити, що вони були статево диморфними: широкі пластини належали самцям, а вищі — самицям.

Тагомайзер (хвостові шипи)

Докладніше: Тагомайзер

На хвості у стегозаврів було кілька пар гострих кістяних або ороговілих шипів завдовжки 1 м. Ці шипи, ймовірно, слугували для захисту від хижих динозаврів. Розмахуючи хвостом з шипами, стегозаври могли завдати нападникам серйозних ушкоджень.

Розмноження

Відомо, що динозаври, у тому числі й стегозавр, відкладали декілька відносно невеликих яєць у неглибокі ямки, вириті в землі. Яйця вони засипали піском, щоб їх зігрівали сонячні промені. Новонародженні дитинчата росли дуже швидко, щоб не стати легкою здобиччю для хижаків.

Під час захисту від нападників дитинчат поміщали у центрі стада. Оскільки стегозавр був стадною твариною, домінантний самець боровся з іншими за право оволодіти самицями й бути ватажком стада[].

Палеоекологія

Стегозаври жили на заході Північної Америки у юрському періоді і ранній крейді з геттангу до раннього валанжину (хоча деякі стегозаври стеноруси збереглися до 60 мільйонів років тому). Моррісонська формація класифікується як напівпосушливе середовище з чітко вираженими вологими й сухими сезонами та пологими заплавами. Рослинність варіювалася від прирічкових лісів до хвойних, деревоподібних папоротей і папоротевих саван. Флора цього періоду представлена скам'янілостями зелених водоростей, грибів, мохів, хвощів, папоротей, саговників, ґінкго та кількох родин хвойних. Стегозавр міг історично співіснувати з такими динозаврами, як апатозаври, диплодоки, камаразаври та алозаври, останні з яких могли полювати на нього.

Див. також

Примітки

  1. Marsh, O. C. (1 грудня 1877). A new order of extinct Reptilia (Stegosauria) from the Jurassic of the Rocky Mountains. American Journal of Science (англ.). Т. s3-14, № 84. с. 513—514. doi:10.2475/ajs.s3-14.84.513. ISSN 0002-9599. Процитовано 18 жовтня 2023.
  2. Marsh, O. C. (1 грудня 1879). Notice of new Jurassic reptiles (PDF). American Journal of Science (англ.). Т. s3-18, № 108. с. 501—505. ISSN 0002-9599. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
  3. Galton, Peter M. (2010-09). Species of plated dinosaur Stegosaurus (Morrison Formation, Late Jurassic) of western USA: new type species designation needed. Swiss Journal of Geosciences (англ.). Т. 103, № 2. с. 187—198. doi:10.1007/s00015-010-0022-4. ISSN 1661-8726. Процитовано 18 жовтня 2023.
  4. Revan, Ariel (27 квітня 2011). Reconstructing an Icon: Historical Significance of the Peabody’s Mounted Skeleton of Stegosaurus and the Changes Necessary to Make It Correct Anatomically (PDF). yale.edu (англійською) . Процитовано 18 жовтня 2023.
  5. Carpenter, Kenneth, ред. (2001). The armored dinosaurs. Life of the past. Bloomington, Ind: Indiana University Press. ISBN .
  6. Marsh, O. C. (1 березня 1880). Principal characters of American Jurassic dinosaurs, Part III. American Journal of Science (англ.). Т. s3-19, № 111. с. 253—259. doi:10.2475/ajs.s3-19.111.253. ISSN 0002-9599. Процитовано 18 жовтня 2023.
  7. Davitashvili, L.Sh., Teoriya polovogo otbora (The Theory of Sexual Selection), Moscow: Akad. Nauk SSSR, 1961.
  8. Christiansen, Nicolai A.; Tschopp, Emanuel (2010-09). Exceptional stegosaur integument impressions from the Upper Jurassic Morrison Formation of Wyoming. Swiss Journal of Geosciences (англ.). Т. 103, № 2. с. 163—171. doi:10.1007/s00015-010-0026-0. ISSN 1661-8726. Процитовано 18 жовтня 2023.
  9. de Buffrénil, V.; Farlow, J. O.; de Ricqlès, A. (1986). Growth and function of Stegosaurus plates: evidence from bone histology. Paleobiology (англ.). Т. 12, № 4. с. 459—473. doi:10.1017/S0094837300003171. ISSN 0094-8373. Процитовано 18 жовтня 2023.
  10. Farlow, James O.; Thompson, Carl V.; Rosner, Daniel E. (11 червня 1976). Plates of the Dinosaur Stegosaurus : Forced Convection Heat Loss Fins?. Science (англ.). Т. 192, № 4244. с. 1123—1125. doi:10.1126/science.192.4244.1123. ISSN 0036-8075. Процитовано 18 жовтня 2023.
  11. Brusatte, Steve (2012). Dinosaur paleobiology. Topics in paleobiology. Chichester: Wiley-Blackwell. ISBN .
  12. Farlow, James O.; Hayashi, Shoji; Tattersall, Glenn J. (2010-09). Internal vascularity of the dermal plates of Stegosaurus (Ornithischia, Thyreophora). Swiss Journal of Geosciences (англ.). Т. 103, № 2. с. 173—185. doi:10.1007/s00015-010-0021-5. ISSN 1661-8726. Процитовано 18 жовтня 2023.
  13. Carpenter, Kenneth, ред. (1998). The Upper Jurassic Morrison Formation: an interdisciplinary study ; Denver Museum of Natural History, Denver, USA, May 26 - 28, 1994. Modern geology. New York, NY: Gordon & Breach. ISBN .
  14. Gilmore, Charles W. (1914). Osteology of the armored Dinosauria in the United States National Museum, with special reference to the genus Stegosaurus. Washington: Govt. print. off.
  15. Saitta, Evan Thomas (22 квітня 2015). Kuntner, Matjaž (ред.). Evidence for Sexual Dimorphism in the Plated Dinosaur Stegosaurus mjosi (Ornithischia, Stegosauria) from the Morrison Formation (Upper Jurassic) of Western USA. PLOS ONE (англ.). Т. 10, № 4. с. e0123503. doi:10.1371/journal.pone.0123503. ISSN 1932-6203. Процитовано 18 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  16. Anderson, Orin J.; Lucas, Spencer G. (1997). The upper Jurassic Morrison Formation in the Four Corners region. Mesozoic Geology and Paleontology of the Four Corners Area. New Mexico Geological Society. doi:10.56577/ffc-48.139. Процитовано 18 жовтня 2023.
  17. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Посилання

    image Це незавершена стаття про динозаврів.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Stegozavr grec stegos dah saῦros yashirka rid travoyidnih stegozavropodibnih pancirnih dinozavriv piznoyi Yuri sho harakterizuvalisya harakternimi plaskimi kistkovimi plastinami vzdovzh hrebta ta shipami na hvosti Skam yanilosti cogo rodu buli znajdeni na zahodi SShA i v Portugaliyi de voni zustrichayutsya v sharah vid kimeridzhskogo do titonskogo viku sho datuyutsya periodom vid 155 do 145 mln rokiv tomu Z vidiv yaki buli klasifikovani u verhnij formaciyi Morrisona na zahodi SShA lishe tri ye zagalnoviznanimi Stegosaurus stenops S ungulatus ta S sulcatus Znajdeno reshtki ponad 80 osobin cogo rodu Cherez jogo hvostovi shipi ta spinni plastini stegozavr ye odnim z najbilsh legko vpiznavanih dinozavriv naryadu z tiranozavrom triceratopsom ta apatozavrom Stegozavr Period isnuvannya piznya yura kimeridzh titon 155 145 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ NZmontovanij skelet S stenops na prizvisko Sofi Muzej prirodoznavstva LondonBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Arhozavri Archosauria Klada Dinozavri Dinosauria Ryad Ptahotazovi Ornithischia Pidryad Stegozavri Stegosauria Rodina Stegozavrovi Stegosauridae Pidrodina Rid Stegozavr Stegosaurus Marsh 1877Tipovij vid Stegosaurus stenops Marsh 1887Species S ungulatus Marsh 1879 S stenops Marsh 1887 S sulcatus Marsh 1887SinonimiHypsirhophus Cope 1879 Diracodon Marsh 1881Vikishovishe StegosaurusIstoriya vidkrittyaZastarila model stegozavra u Parku Yurskogo Periodu v Baltuv Polsha Stegozavr odin z bagatoh dinozavriv opisanih u chasi Vijni za kistki buv vpershe zibranij Arturom Lejksom i skladavsya z dekilkoh hvostovih hrebciv shkirnoyi plastini ta kilkoh dodatkovih postkranialnih elementiv yaki buli zibrani na pivnich vid Morrisona shtat Kolorado v kar yeri Lejksa Ci pershi fragmentovani kistki stali golotipom Stegosaurus armatus koli yelskij paleontolog Otniel Charlz Marsh opisav yih u 1877 r Marsh spochatku vvazhav sho reshtki nalezhat vodnij cherepahopodibnij tvarini a pidstavoyu dlya naukovoyi nazvi dahovij yashir angl roof ed lizard stalo jogo rannye perekonannya sho plastini lezhali rivno na spini tvarini nakladayuchis odna na odnu yak cherepicya na dahu OpisBilshist informaciyi vidomoyi pro stegozavriv bulo otrimano zi skam yanilostej doroslih osobin Prote piznishe buli znajdeni j skeleti molodih dinozavriv Zagalnij viglyad Velikij chotirinogij travoyidnij dinozavr stegozavr mav duzhe nezvichnu staturu vazhku arkopodibnu spinu korotki peredni kincivki golovu sho trimalasya blizko do zemli i hvist sho trimavsya visoko ugori Velika kilkist plastin ta shipiv dovgo bula predmetom dlya rozdumiv Shipi shvidshe za vse vikoristovuvalisya dlya zahistu a plastini vidigravali she j termoregulyacijnu funkciyu zahist vid peregrivannya Stegozavr buv najbilshim zi stegozavropodibnih bilshim za predstavnikiv rodiv Kentrosauria ta Huayangosauria i buvshi rozmirom priblizno z avtobus vse zh taki mav bagato spilnih anatomichnih osoblivostej takih yak hvostovi shipi ta plastini z inshimi rodami stegozavriv Na perednih lapah bulo po p yat palciv na zadnih po chotiri i tilki dva vnutrishnih palci zakinchuvalisya kopitami Na kozhnij lapi pozadu palciv roztashovuvalas m yaka podushka Peredni lapi buli znachno korotshi za zadni sho sprichinyalo divnu postavu Hvist znahodivsya dostatno visoko v toj chas yak golova bula roztashovana blizko do zemli na vidstani priblizno 1 metr Porivnyannya rozmiriv stegozavra ta suchasnoyi lyudiniMorfometriya Mayuchi vid 6 do 7 5 metriv zavdovzhki j 4 4 7 zavvishki stegozavr ye odnim z najbilsh vpiznavanih dinozavriv zavdyaki dvom ryadam harakternih plastin u formi povitryanogo zmiya yaki roztashovani uzdovzh jogo arkopodibnoyi spini ta dvom param dovgih shipiv na kinci hvosta tagomajzeru Vazhiv stegozavr 3 5 tonni Hocha stegozavr i buv velikoyu tvarinoyu vse zh taki postupavsya u rozmirah svoyim suchasnikam gigantskim zavropodam Odna zi statevonezrilih osobini znajdena u 1994 roci u Vajomingu bula 4 6 metra u dovzhinu i 2 metri u visotu i za ocinkami vazhila priblizno 2 3 tonni Yiyi vistavleno v Universiteti Vajomingskogo Geologichnogo Muzeyu She menshi skeleti 210 sm u dovzhinu ta 80 sm u visotu u spini vistavleni u Denverskomu Muzeyi Prirodi ta Nauki Cherep Zub stegozavra Dovgij ta vuzkij cherep buv malim porivnyano z tilom V nogo bula malenka antorbitalna finestra otvir mizh nosom i okom sho buv zvichajnim dlya bilshosti arhozavriv Vin takozh ye u suchasnih ptahiv ale vidsutnij u krokodiliv Nizke roztashuvannya golovi dozvolyaye pripustiti sho stegozavr mozhlivo ob yidav nizkozrostayuchu roslinnist Ce pripushennya pidtverdzhuyetsya tim sho u nogo ne bulo perednih zubiv zamist yakih buv rogopodibnij dzob abo ramfoteka Zubi stegozavriv buli malenkimi trikutnimi z plaskimi skoshenimi granyami zi slidami znoshennya Ce svidchit pro te sho stegozavri vse zh taki peretirali nimi svoyu yizhu Vnutrishnye roztashuvannya shelep pidtverdzhuye sho u stegozavri buli shoki yaki vtrimuvali yizhu u roti pid chas zhuvannya Popri rozmiri tila mozok stegozavra buv duzhe malenkim jogo velichina ne perevishuvala voloskij gorih Dobre zberezhenij cherep stegozavra dozvoliv Otnielyu Charlzu Marshu u 1880 h rokah otrimati zlipok mozkovogo zagliblennya abo endokranialnij zlipok sho davav mozhlivist viznachiti rozmir mozku Endokranialnij zlipok pokazav sho mozok stegozavra dijsno buv duzhe malenkim napevno najmenshim sered dinozavriv Toj fakt sho tvarina vagoyu ponad 4 5 tonni mala mozok ne bilshe 80 gramiv shiroko spriyav rozpovsyudzhennyu davnoyi populyarnoyi ideyi pro te sho dinozavri buli nadzvichajno durnimi zaraz cyu ideyu sprostovano Spinni plastini Najbilsh vpiznavani risi stegozavra ce jogo pokrivni plastini yaki skladalisya z 17 22 okremih plastin i plaskih shipiv Podibno do shipiv i shitiv ankilozavriv kistkovi plastini stegozavriv evolyucionuvali z nizkokilevih osteoderm harakternih dlya bazalnih tireoforiv Plastini ne buli bezposeredno prikripleni do skeleta tvarini a virostali zi shkiri Najbilshi plastini znahodilisya na stegnah i mogli syagati ponad 60 sm zavshirshki j 60 sm zavvishki Funkciya plastin stegozavra vistupaye predmetom chislennih diskusij Marsh pripuskav sho voni sluguvali svoyeridnoyu formoyu broni hocha Davitashvili 1961 zaperechuvav ce stverdzhuyuchi sho voni buli nadto krihkimi j pogano rozmishenimi dlya oboronnih cilej zalishayuchi boki tvarini nezahishenimi Kristiansen i Chopp 2010 vivchivshi dobre zberezhenij zrazok vidbitka shkiri gesperozavra inshogo rodu rodini spinozavriv dijshli visnovku sho plastini buli vkriti keratinovoyu obolonkoyu yaka mala b zmicnyuvati plastinu v cilomu i nadavati yij gostri rizalni krayi Insha mozhliva funkciya plastin polyagala v tomu sho voni mogli dopomagati kontrolyuvati temperaturu tila tvarini podibno do grebeniv sinapsidiv dimetrodona ta edafozavra a takozh vuh suchasnih sloniv ta krolikiv Plastini mali krovonosni sudini sho prohodili cherez zholobki i povitrya sho obtikalo plastini malo b oholodzhuvati krov Buffrenil ta in 1986 viyavili nadzvichajnu vaskulyarizaciyu zovnishnogo sharu kistki sho bulo rozcineno yak dokaz togo sho plastini diyali yak zasobi termoregulyaciyi Analogichno strukturne porivnyannya plastin stegozavra 2010 roku z osteodermoyu aligatora shozhe pidtverdzhuye visnovok pro te sho potencial dlya termoregulyatornoyi roli plastin stegozavra bezumovno isnuye Sudinna sistema plastin yak pripuskayut vidigravala pevnu rol u signalizaciyi pro zagrozu oskilki stegozavr mig nakachuvati yih krov yu zmushuyuchi yih chervoniti ta signalizuvati pro nebezpeku yaskravim chervonim kolorom Odnak plastini stegozavra buli vkriti rogom a ne shkiroyu Velikij rozmir plastin dozvolyaye pripustiti sho voni mogli sluguvati dlya zbilshennya vidimogo zrostu tvarini abo dlya zalyakuvannya vorogiv abo dlya togo shob spraviti vrazhennya na inshih predstavnikiv svogo zh vidu v tij chi inshij formi seksualnoyi demonstraciyi Doslidzhennya formi ta rozmiriv plastin gesperozavra provedene u 2015 roci dozvolilo pripustiti sho voni buli statevo dimorfnimi shiroki plastini nalezhali samcyam a vishi samicyam Tagomajzer hvostovi shipi Dokladnishe Tagomajzer Na hvosti u stegozavriv bulo kilka par gostrih kistyanih abo orogovilih shipiv zavdovzhki 1 m Ci shipi jmovirno sluguvali dlya zahistu vid hizhih dinozavriv Rozmahuyuchi hvostom z shipami stegozavri mogli zavdati napadnikam serjoznih ushkodzhen RozmnozhennyaVidomo sho dinozavri u tomu chisli j stegozavr vidkladali dekilka vidnosno nevelikih yayec u negliboki yamki viriti v zemli Yajcya voni zasipali piskom shob yih zigrivali sonyachni promeni Novonarodzhenni ditinchata rosli duzhe shvidko shob ne stati legkoyu zdobichchyu dlya hizhakiv Pid chas zahistu vid napadnikiv ditinchat pomishali u centri stada Oskilki stegozavr buv stadnoyu tvarinoyu dominantnij samec borovsya z inshimi za pravo ovoloditi samicyami j buti vatazhkom stada dzherelo PaleoekologiyaStegozavri zhili na zahodi Pivnichnoyi Ameriki u yurskomu periodi i rannij krejdi z gettangu do rannogo valanzhinu hocha deyaki stegozavri stenorusi zbereglisya do 60 miljoniv rokiv tomu Morrisonska formaciya klasifikuyetsya yak napivposushlive seredovishe z chitko virazhenimi vologimi j suhimi sezonami ta pologimi zaplavami Roslinnist variyuvalasya vid pririchkovih lisiv do hvojnih derevopodibnih paporotej i paporotevih savan Flora cogo periodu predstavlena skam yanilostyami zelenih vodorostej gribiv mohiv hvoshiv paporotej sagovnikiv ginkgo ta kilkoh rodin hvojnih Stegozavr mig istorichno spivisnuvati z takimi dinozavrami yak apatozavri diplodoki kamarazavri ta alozavri ostanni z yakih mogli polyuvati na nogo Div takozh9880 Stegozavr asteroyid nazvanij na chest cih dinozavriv PrimitkiMarsh O C 1 grudnya 1877 A new order of extinct Reptilia Stegosauria from the Jurassic of the Rocky Mountains American Journal of Science angl T s3 14 84 s 513 514 doi 10 2475 ajs s3 14 84 513 ISSN 0002 9599 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Marsh O C 1 grudnya 1879 Notice of new Jurassic reptiles PDF American Journal of Science angl T s3 18 108 s 501 505 ISSN 0002 9599 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka Galton Peter M 2010 09 Species of plated dinosaur Stegosaurus Morrison Formation Late Jurassic of western USA new type species designation needed Swiss Journal of Geosciences angl T 103 2 s 187 198 doi 10 1007 s00015 010 0022 4 ISSN 1661 8726 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Revan Ariel 27 kvitnya 2011 Reconstructing an Icon Historical Significance of the Peabody s Mounted Skeleton of Stegosaurus and the Changes Necessary to Make It Correct Anatomically PDF yale edu anglijskoyu Procitovano 18 zhovtnya 2023 Carpenter Kenneth red 2001 The armored dinosaurs Life of the past Bloomington Ind Indiana University Press ISBN 978 0 253 33964 5 Marsh O C 1 bereznya 1880 Principal characters of American Jurassic dinosaurs Part III American Journal of Science angl T s3 19 111 s 253 259 doi 10 2475 ajs s3 19 111 253 ISSN 0002 9599 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Davitashvili L Sh Teoriya polovogo otbora The Theory of Sexual Selection Moscow Akad Nauk SSSR 1961 Christiansen Nicolai A Tschopp Emanuel 2010 09 Exceptional stegosaur integument impressions from the Upper Jurassic Morrison Formation of Wyoming Swiss Journal of Geosciences angl T 103 2 s 163 171 doi 10 1007 s00015 010 0026 0 ISSN 1661 8726 Procitovano 18 zhovtnya 2023 de Buffrenil V Farlow J O de Ricqles A 1986 Growth and function of Stegosaurus plates evidence from bone histology Paleobiology angl T 12 4 s 459 473 doi 10 1017 S0094837300003171 ISSN 0094 8373 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Farlow James O Thompson Carl V Rosner Daniel E 11 chervnya 1976 Plates of the Dinosaur Stegosaurus Forced Convection Heat Loss Fins Science angl T 192 4244 s 1123 1125 doi 10 1126 science 192 4244 1123 ISSN 0036 8075 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Brusatte Steve 2012 Dinosaur paleobiology Topics in paleobiology Chichester Wiley Blackwell ISBN 978 0 470 65658 7 Farlow James O Hayashi Shoji Tattersall Glenn J 2010 09 Internal vascularity of the dermal plates of Stegosaurus Ornithischia Thyreophora Swiss Journal of Geosciences angl T 103 2 s 173 185 doi 10 1007 s00015 010 0021 5 ISSN 1661 8726 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Carpenter Kenneth red 1998 The Upper Jurassic Morrison Formation an interdisciplinary study Denver Museum of Natural History Denver USA May 26 28 1994 Modern geology New York NY Gordon amp Breach ISBN 978 90 5699 183 8 Gilmore Charles W 1914 Osteology of the armored Dinosauria in the United States National Museum with special reference to the genus Stegosaurus Washington Govt print off Saitta Evan Thomas 22 kvitnya 2015 Kuntner Matjaz red Evidence for Sexual Dimorphism in the Plated Dinosaur Stegosaurus mjosi Ornithischia Stegosauria from the Morrison Formation Upper Jurassic of Western USA PLOS ONE angl T 10 4 s e0123503 doi 10 1371 journal pone 0123503 ISSN 1932 6203 Procitovano 18 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Anderson Orin J Lucas Spencer G 1997 The upper Jurassic Morrison Formation in the Four Corners region Mesozoic Geology and Paleontology of the Four Corners Area New Mexico Geological Society doi 10 56577 ffc 48 139 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaCe nezavershena stattya pro dinozavriv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ