Погонич малий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Дорослий самець | ||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Porzana parva (Scopoli, 1769) | ||||||||||||||
Ареал малого погонича гніздування шляхи міграції зимування проживання (сезонність нерегулярна) | ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Погонич малий (Porzana parva) — вид птахів з роду Погонич (Porzana) родини Пастушкові. Один з 6-ти видів роду. В Україні гніздовий, перелітний птах. Населяє водно-болотні угіддя, веде прихований спосіб життя, тому на очі трапляється рідко.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла 40-60 г, довжина тіла 18-20 см, розмах крил 34-39 см. Дорослий самець зверху бурий, з темними плямами і білими рисками; щоки, смуги над очима, горло, шия з боків і спереду, низ тулуба синювато-сірі; черево ззаду з білими смугами; підхвістя чорно-буре, з білими смугами; махові і стернові пера темно-бурі; дзьоб зеленкуватий, на основі нижньої щелепи червона пляма; ноги зеленкуваті; райдужна оболонка ока червона. У дорослої самки щоки, горло, шия з боків і спереду, верхня частина вола білуваті; низ вола, груди, боки тулуба і черево вохристі. Молодий птах подібний до дорослої самки, але низ з білими смугами; райдужна оболонка ока коричнева.
Від погонича-крихітки відрізняється червоною плямою на дзьобі та довшою частиною першорядних махових пер, яку видно з-під третьорядних, а також відсутністю білих смуг на боках тулуба; крім того, відрізняється голосом.
Звуки
Шлюбний крик самця — голосне «квек — квек…», у самки — з закінченням «…квар — рр — р — р»; поклик — тихе «квек», «дуг — дуг…» або «тап — тап…», крик тривоги — різке «тьюк».
Поширення
Гніздовий ареал простягається від Східної Європи до Західного Сибіру. Поширений від Нідерландів, Франції, північної Італії на схід до долини верхньої Обі в районах Новосибірська і Барнаула, до долини Тарима й оз. Лобнор. На північ в Прибалтиці до 59-ї паралелі, до Псковської, Калінінської, Володимирської, Рязанської областей, басейна Сури, району Казані, далі на схід, ймовірно, до 55-ї паралелі. На південь до північної Італії, Болгарії, Малої Азії, Закавказзя, далі на схід південна межа ареалу, ймовірно, простягається в північному Ірані, північному Афганістані, в області долини Тарима.
В Україні гніздиться на всій території, крім гір; в періоди міграцій може траплятися скрізь.
Зимує в південно-західній Європі, в басейні Середземного моря і Північній Африці.
Місця існування
На відміну від погонича звичайного віддає перевагу біотопам з більшою кількістю води. У період гніздування оселяється на рівнинних водоймах різного типу і площі — від крихітних ставків до великих озер і плавнів великих південних річок, як мілководних, так і глибоких з внутрішньоозерними сплавинами і заломами. Уникає річок зі швидкою течією, але оселяється біля повільних проток і рівчаків. Основна умова — присутність достатньо великої площі, покритої високою густою надводною рослинністю з мулистими мілководдями і обмілинами. Однаково охоче займає очеретяні, рогозові, осокові зарості, рідше мешкає в заплавних вільхових лісах, вербових хащах і на лісових водоймах.
Під час міграції іноді зупиняється на днювання в нетипових, сухих місцях далеко від водойм, у кущах і траві або, навпаки, серед широких відкритих просторів води, ховаючись у кущах.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 61—140 тис. пар, в Україні — 26—43 тис. пар. Популяція в Європі скорочується..
Гніздування
Малі погоничі прилітають на Україну у квітні. Мігрують поодинці або парами тільки вночі; на день зупиняються для живлення на болотах. Гніздяться окремими парами. Гнізда влаштовують в прихованому місці серед густої рослинності — на торішньому зламаному очереті, на плаву або в кущі осоки частіше над водою, ніж на березі. Гніздо укріплене на прим'ятому листі осоки і рогозу на висоті близько 20 см над водою і звите з листків рогозу, очерету і осоки. Самка відкладає 7-8 яєць. Шкаралупа гладка, зі слабким блиском. Основне забарвлення її може бути різноманітним — від світло-буруватого до світло-зелено-сірого. Воно рясно вкрито поверхневими дрібними світло-коричневими, буруватими або рудувато-бурими дрібними плямами, які часто розташовуються настільки щільно, що яйця виглядають однотонними (бурими). Менш помітними є глибокі плями — сіро-фіолетові або світло-сірі. Середній розмір яєць малого погонича в Європі — 30,62×21,54 мм. Насиджують кладку обидва батьки протягом 20—21 дня. Яйцекладка відбувається протягом травня. Пухові пташенята з'являються зазвичай у червні, а від повторних кладок пуховички часто зустрічаються ще і в першій половині серпня. У зв'язку з тим, що птахи починають насиджувати ще до закінчення відкладання яєць, пташенята вилуплюються не одночасно. Після вилуплення перших пташенят, їх водить один з батьків, а другий продовжує насиджувати решту яєць. У липні, коли пташенята ще не літають, у старих птахів починається повне линяння, під час якого вони на деякий час втрачають здатність літати; закінчується воно у вересні. Молодь восени линяє, одягаючи зимове вбрання дорослих птахів. Осінній відліт малих погоничів починається у вересні. На півдні України пролітні малі погоничі зустрічаються протягом жовтня, а останні затримуються до середини листопада.
Живлення
Основу раціону малого погонича складає тваринна їжа: комахи та їхні личинки, черв'яки, молюски, а також насіння і ніжні пагони водних рослин; за гастроліти птахам слугують дрібний пісок і дрібні камінчики. Малі погоничі розшукують їжу в густих прибережних заростях або на поверхні води, там де є зарості латаття та інших водних рослин. Активні цілодобово, але максимум трофічної активності припадає на сутінки та темний час доби.
Охорона
Погоничу малому загрожує ряд чинників, таких як знищення водно-болотних угідь під час меліорації, знищення заплав та вологих луків, осінні пали очеретів, раптовий спуск води з водосховищ, відстріл птахів мисливцями. Для збереження виду необхідне раціональне ведення сільського господарства на вологих луках, збереження та відновлення водно-болотних угідь (боліт, малих річок, тощо), заборона полювання та випалів очерету. Погонич малий охороняється Бернською (Додаток ІІ) та Боннською (Додаток ІІ) конвенціями, Директивою ЄС про охорону диких птахів (Додаток І).
Посилання
- BirdLife International 2016. Zapornia parva. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22692663A86162074. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22692663A86162074.en. Процитовано 1 листопада 2018.
- Porzana parva (Scopoli, 1769). Fauna Europaea http://www.faunaeur.org/. Процитовано 3.08.2015.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Література
- Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
Джерела
- BirdLife International 2016. Zapornia parva. The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T22692663A86162074. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T22692663A86162074.en. (англ.)
- Погонич малий на Avibase(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogonich malij Doroslij samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Pastushkovi Rallidae Rid Pogonich Porzana Vid Pogonich malij Binomialna nazva Porzana parva Scopoli 1769 Areal malogo pogonicha gnizduvannya shlyahi migraciyi zimuvannya prozhivannya sezonnist neregulyarna Sinonimi Rallus parva Scopoli 1769 Zapornia parva Scopoli 1769 Posilannya Vikishovishe Porzana parva Vikividi Porzana parva ITIS 176249 NCBI 1294531 Pogonich malij Porzana parva vid ptahiv z rodu Pogonich Porzana rodini Pastushkovi Odin z 6 ti vidiv rodu V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah Naselyaye vodno bolotni ugiddya vede prihovanij sposib zhittya tomu na ochi traplyayetsya ridko OpisMorfologichni oznaki Dorosla samka source source source source source source Porzana parva Masa tila 40 60 g dovzhina tila 18 20 sm rozmah kril 34 39 sm Doroslij samec zverhu burij z temnimi plyamami i bilimi riskami shoki smugi nad ochima gorlo shiya z bokiv i speredu niz tuluba sinyuvato siri cherevo zzadu z bilimi smugami pidhvistya chorno bure z bilimi smugami mahovi i sternovi pera temno buri dzob zelenkuvatij na osnovi nizhnoyi shelepi chervona plyama nogi zelenkuvati rajduzhna obolonka oka chervona U dorosloyi samki shoki gorlo shiya z bokiv i speredu verhnya chastina vola biluvati niz vola grudi boki tuluba i cherevo vohristi Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki ale niz z bilimi smugami rajduzhna obolonka oka korichneva Vid pogonicha krihitki vidriznyayetsya chervonoyu plyamoyu na dzobi ta dovshoyu chastinoyu pershoryadnih mahovih per yaku vidno z pid tretoryadnih a takozh vidsutnistyu bilih smug na bokah tuluba krim togo vidriznyayetsya golosom Zvuki Shlyubnij krik samcya golosne kvek kvek u samki z zakinchennyam kvar rr r r poklik tihe kvek dug dug abo tap tap krik trivogi rizke tyuk PoshirennyaGnizdovij areal prostyagayetsya vid Shidnoyi Yevropi do Zahidnogo Sibiru Poshirenij vid Niderlandiv Franciyi pivnichnoyi Italiyi na shid do dolini verhnoyi Obi v rajonah Novosibirska i Barnaula do dolini Tarima j oz Lobnor Na pivnich v Pribaltici do 59 yi paraleli do Pskovskoyi Kalininskoyi Volodimirskoyi Ryazanskoyi oblastej basejna Suri rajonu Kazani dali na shid jmovirno do 55 yi paraleli Na pivden do pivnichnoyi Italiyi Bolgariyi Maloyi Aziyi Zakavkazzya dali na shid pivdenna mezha arealu jmovirno prostyagayetsya v pivnichnomu Irani pivnichnomu Afganistani v oblasti dolini Tarima V Ukrayini gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir v periodi migracij mozhe traplyatisya skriz Zimuye v pivdenno zahidnij Yevropi v basejni Seredzemnogo morya i Pivnichnij Africi Miscya isnuvannyaNa vidminu vid pogonicha zvichajnogo viddaye perevagu biotopam z bilshoyu kilkistyu vodi U period gnizduvannya oselyayetsya na rivninnih vodojmah riznogo tipu i ploshi vid krihitnih stavkiv do velikih ozer i plavniv velikih pivdennih richok yak milkovodnih tak i glibokih z vnutrishnoozernimi splavinami i zalomami Unikaye richok zi shvidkoyu techiyeyu ale oselyayetsya bilya povilnih protok i rivchakiv Osnovna umova prisutnist dostatno velikoyi ploshi pokritoyi visokoyu gustoyu nadvodnoyu roslinnistyu z mulistimi milkovoddyami i obmilinami Odnakovo ohoche zajmaye ocheretyani rogozovi osokovi zarosti ridshe meshkaye v zaplavnih vilhovih lisah verbovih hashah i na lisovih vodojmah Pid chas migraciyi inodi zupinyayetsya na dnyuvannya v netipovih suhih miscyah daleko vid vodojm u kushah i travi abo navpaki sered shirokih vidkritih prostoriv vodi hovayuchis u kushah ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 61 140 tis par v Ukrayini 26 43 tis par Populyaciya v Yevropi skorochuyetsya GnizduvannyaYajcya v oologichnij kolekciyi Mali pogonichi prilitayut na Ukrayinu u kvitni Migruyut poodinci abo parami tilki vnochi na den zupinyayutsya dlya zhivlennya na bolotah Gnizdyatsya okremimi parami Gnizda vlashtovuyut v prihovanomu misci sered gustoyi roslinnosti na torishnomu zlamanomu ochereti na plavu abo v kushi osoki chastishe nad vodoyu nizh na berezi Gnizdo ukriplene na prim yatomu listi osoki i rogozu na visoti blizko 20 sm nad vodoyu i zvite z listkiv rogozu ocheretu i osoki Samka vidkladaye 7 8 yayec Shkaralupa gladka zi slabkim bliskom Osnovne zabarvlennya yiyi mozhe buti riznomanitnim vid svitlo buruvatogo do svitlo zeleno sirogo Vono ryasno vkrito poverhnevimi dribnimi svitlo korichnevimi buruvatimi abo ruduvato burimi dribnimi plyamami yaki chasto roztashovuyutsya nastilki shilno sho yajcya viglyadayut odnotonnimi burimi Mensh pomitnimi ye gliboki plyami siro fioletovi abo svitlo siri Serednij rozmir yayec malogo pogonicha v Yevropi 30 62 21 54 mm Nasidzhuyut kladku obidva batki protyagom 20 21 dnya Yajcekladka vidbuvayetsya protyagom travnya Puhovi ptashenyata z yavlyayutsya zazvichaj u chervni a vid povtornih kladok puhovichki chasto zustrichayutsya she i v pershij polovini serpnya U zv yazku z tim sho ptahi pochinayut nasidzhuvati she do zakinchennya vidkladannya yayec ptashenyata viluplyuyutsya ne odnochasno Pislya viluplennya pershih ptashenyat yih vodit odin z batkiv a drugij prodovzhuye nasidzhuvati reshtu yayec U lipni koli ptashenyata she ne litayut u starih ptahiv pochinayetsya povne linyannya pid chas yakogo voni na deyakij chas vtrachayut zdatnist litati zakinchuyetsya vono u veresni Molod voseni linyaye odyagayuchi zimove vbrannya doroslih ptahiv Osinnij vidlit malih pogonichiv pochinayetsya u veresni Na pivdni Ukrayini prolitni mali pogonichi zustrichayutsya protyagom zhovtnya a ostanni zatrimuyutsya do seredini listopada ZhivlennyaOsnovu racionu malogo pogonicha skladaye tvarinna yizha komahi ta yihni lichinki cherv yaki molyuski a takozh nasinnya i nizhni pagoni vodnih roslin za gastroliti ptaham sluguyut dribnij pisok i dribni kaminchiki Mali pogonichi rozshukuyut yizhu v gustih priberezhnih zarostyah abo na poverhni vodi tam de ye zarosti latattya ta inshih vodnih roslin Aktivni cilodobovo ale maksimum trofichnoyi aktivnosti pripadaye na sutinki ta temnij chas dobi OhoronaPogonichu malomu zagrozhuye ryad chinnikiv takih yak znishennya vodno bolotnih ugid pid chas melioraciyi znishennya zaplav ta vologih lukiv osinni pali ocheretiv raptovij spusk vodi z vodoshovish vidstril ptahiv mislivcyami Dlya zberezhennya vidu neobhidne racionalne vedennya silskogo gospodarstva na vologih lukah zberezhennya ta vidnovlennya vodno bolotnih ugid bolit malih richok tosho zaborona polyuvannya ta vipaliv ocheretu Pogonich malij ohoronyayetsya Bernskoyu Dodatok II ta Bonnskoyu Dodatok II konvenciyami Direktivoyu YeS pro ohoronu dikih ptahiv Dodatok I PosilannyaBirdLife International 2016 Zapornia parva The IUCN Red List of Threatened Species2016 e T22692663A86162074 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22692663A86162074 en Procitovano 1 listopada 2018 Porzana parva Scopoli 1769 Fauna Europaea http www faunaeur org Procitovano 3 08 2015 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 LiteraturaFauna Ukrainy T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini O B Kistyakivskij K Vid vo AN URSR 1957 432 s DzherelaBirdLife International 2016 Zapornia parva The IUCN Red List of Threatened Species2016 e T22692663A86162074 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2016 3 RLTS T22692663A86162074 en angl Pogonich malij na Avibase angl