Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Плавунець круглодзьобий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Шлюбне вбрання  Зимове вбрання | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phalaropus lobatus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал круглодзьобого плавунця Гніздування Зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Плавуне́ць круглодзьо́бий (Phalaropus lobatus) — невеликий прибережний птах ряду Сивкоподібних, поширений на гніздуванні в арктичних районах Євразії та Північної Америки. Під час гніздування висиджує яйця та піклується про молодих птахів виключно самець. Перелітний птах, який мігрує переважно океанічними маршрутами, що малохарактерно для більшості куликів. В Україні рідкісний мігруючий птах на всій території.
Опис
Морфологічні ознаки
Невеликий кулик з відносно короткими ногами, цівка яких сплющена, а пальці, включаючи задній, мають шкіряні плавальні лопаті. Маса тіла 34-45 г, довжина тіла 18-19 см, розмах крил 31-34 см. Самки більші і яскравіше забарвлені, ніж самці. У дорослої самки в шлюбному вбранні голова темно-сіра; від очей, через боки шиї, до вола проходить руда смуга; горло і нижня частина щік білі; спина і покривні пера крил сірувато-чорні, з рудуватими смугами; надхвістя темно-сіре, по краях біле; воло темно-сіре; решта низу білувата, з темно-сірими плямами на боках тулуба; зверху на крилі вздовж основи другорядних махових пер проходить біла смуга, яку видно в польоті; махові пера темно-сірі; стернові пера темно-сірі, центральні — темніші; дзьоб чорний; ноги темно-сірі; у позашлюбному оперенні голова і шия білі, з темно-сірою плямою на тім'ї і потилиці та темними смугами за очима; спина сіра, з білими поздовжніми смугами; низ білий. Дорослий самець у шлюбному вбранні схожий на шлюбну дорослу самку, але смуги на боках шиї рудуваті; у позашлюбному оперенні такий, як позашлюбна доросла самка. Молодий птах зверху темно-бурий, з вохристими смугами; тім'я, потилиця, задня частина шиї, смуги біля очей чорні; лоб, вуздечка, горло і щоки білі; воло по боках сіре; решта низу біла. Дорослий птах у позашлюбному вбранні від дорослого плоскодзьобого плавунця відрізняється тоншим дзьобом, білими поздовжніми смугами на спині, світлішою плямою на тім'ї і потилиці, а у шлюбному — білим горлом і білим низом з темно-сірими плямами по боках тулуба; молодий від молодого плоскодзьобого плавунця — контрастнішими темними плямами на голові та виразними поздовжніми вохристими смугами на спині і плечах.
Звуки
Поклик — пискливе «кіть»; шлюбний крик — трель, яка складається з серії покликів.
Поширення
Євразія від Скандинавії на схід до Чукотського півострова, узбережжя Анадирської затоки і Камчатки. На північ до арктичного узбережжя. На південь в Скандинавії до 62-ї паралелі, у Фінляндії до 64-ї паралелі, до затоки і острова Сааремаа, району Вологди, на узбережжі Білого моря і в долині Обі до 65-ї паралелі, в долині Єнісею до 64-ї паралелі, до північного узбережжя Охотського моря, південного краю Камчатки. Острови: Гренландія, Ісландія, Фарерські, Оркнейські, Шетландські, Гебридські, Шпіцберген, Оленій, Карагінський, Командорські, Врангеля, Сахалін.
Північна Америка від Аляски на схід до Лабрадору. На північ до арктичного узбережжя. На південь до північно-західної частини Британської Колумбії, південної частини Юкону, Маккензі, північного Саскачевану, північної Манітоби, північного Онтаріо, затоки Джеймс, Північного Квебеку. Острови: Алеутські, південна частина Вікторії, Саутгемптон, південна частина Баффінової Землі.
Зимує по узбережжю Середземного моря. На Азорських островах, біля південних берегів Ірану, Аравійського півострова, Індії, на південь до Нової Гвінеї. В Америці зимує в морі південніше Каліфорнії до узбережжя Чилі.
В Україні круглодзьобий плавунець є нечисленним осіннім і в більшості районів дуже рідкісним весняним перелітним птахом. У найбільшій кількості буває під час перельотів на морському узбережжі.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 85—220 тис. пар. Світову популяцію оцінюють у 3,6-4,5 млн особин. Чисельність виду скорочується.
Річний цикл
Міграція
Весняний переліт круглодзьобого плавунця в Україні починається у квітні і триває до кінця травня. Летять весною ці кулики майже завжди невеликими щільними зграйками. Самки з'являються приблизно на тиждень раніше за самців. Осінній переліт починається в Україні ще в липні. Під час осіннього перельоту плавунці тримаються, зазвичай, зграйками, зупиняються на затоках річок, на солоних озерцях і лиманах морського узбережжя, у відкритому морі.
Гніздування
Гніздиться в тундрі і лісотундрі по берегам озер і на заболочених ділянках. Як і у всіх інших видів плавунчиків, типові ролі самки і самця в статевій поведінці інвертовані. Самки приваблюють самців, конкурують за територію і агресивно захищають гніздо. Відклавши яйця, вони мігрують на південь, залишаючи самців висиджувати пташенят і піклуватися за молодняком. На місця гніздування прилітають у кінці травня — на початку червня. Відразу після прильоту починається утворення пар. Гнізда влаштовують завжди у вологих місцях, близько біля води, серед осоки, пухівки або іншої рослинності. На верхівці купинки плавунець витоптує заглиблення і приминає траву, яка служить вистилкою, або вистилає його сухими травинками. У повній кладці чотири оливкових з темними плямами яйця. Розміри яєць 27–34 х 18–23 мм. Повні кладки зустрічаються починаючи з першої половини червня. Насиджує самець, проте самка тримається біля гнізда і, ймовірно, іноді теж сідає на кладку яєць. Насиджування триває 20—21 день. Пташенят, що вилупилися, самець веде до води, де вони ховаються серед прибережної рослинності. У віці 25—27 днів пташенята літають і плавають, як дорослі птахи.
Линяння
Повне линяння у деяких птахів починається в липні, але частина ще в першій половині серпня має повне шлюбне вбрання. Першими линяють махові пера і пера нижньої сторони тіла. У кінці серпня у частини птахів линяння закінчується, але деякі особини линяють до жовтня. Молоді птахи линяють і вкриваються зимовим оперенням у вересні і жовтні. Передшлюбне линяння відбувається на місцях зимівлі.
Живлення
Плавунці живляться, зазвичай, плаваючи на воді і збираючи корм з поверхні води або з її поверхневих шарів. Вони поїдають водяних жуків, клопів, наземних комах, які потрапили у воду, іноді донні форми личинок комарів-дзвінців і волохокрильців. На морі живляться також бокоплавами, деякими молюсками. Крім тваринної їжі, ймовірно, нерідко їдять нитчасті водорості.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- BirdLife International. 2012. Phalaropus lobatus. The IUCN Red List of Threatened Species 2012: e.T22693490A38833152. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2012-1.RLTS.T22693490A38833152.en. Downloaded on 20 March 2016.
Література
- Фауна України. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
- Josep del Hoyo, Andrew Elliott, Jordi Sargatal. Handbook of the Birds of the World. — Volume 3: Hoatzin to Auks. — Lynx Edicions, 1996. — 821 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plavunec kruglodzobij Shlyubne vbrannya Zimove vbrannya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Plavunec Phalaropus Vid Plavunec kruglodzobij Binomialna nazva Phalaropus lobatus Linnaeus 1758 Areal kruglodzobogo plavuncya Gnizduvannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Category Phalaropus lobatus Vikividi Phalaropus lobatus EOL 1049565 ITIS 176735 MSOP 22693490 NCBI 240204 Fossilworks 368470 Plavune c kruglodzo bij Phalaropus lobatus nevelikij priberezhnij ptah ryadu Sivkopodibnih poshirenij na gnizduvanni v arktichnih rajonah Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki Pid chas gnizduvannya visidzhuye yajcya ta pikluyetsya pro molodih ptahiv viklyuchno samec Perelitnij ptah yakij migruye perevazhno okeanichnimi marshrutami sho maloharakterno dlya bilshosti kulikiv V Ukrayini ridkisnij migruyuchij ptah na vsij teritoriyi OpisMorfologichni oznaki Samka u shlyubnomu vbranni na vodi Nevelikij kulik z vidnosno korotkimi nogami civka yakih splyushena a palci vklyuchayuchi zadnij mayut shkiryani plavalni lopati Masa tila 34 45 g dovzhina tila 18 19 sm rozmah kril 31 34 sm Samki bilshi i yaskravishe zabarvleni nizh samci U dorosloyi samki v shlyubnomu vbranni golova temno sira vid ochej cherez boki shiyi do vola prohodit ruda smuga gorlo i nizhnya chastina shik bili spina i pokrivni pera kril siruvato chorni z ruduvatimi smugami nadhvistya temno sire po krayah bile volo temno sire reshta nizu biluvata z temno sirimi plyamami na bokah tuluba zverhu na krili vzdovzh osnovi drugoryadnih mahovih per prohodit bila smuga yaku vidno v poloti mahovi pera temno siri sternovi pera temno siri centralni temnishi dzob chornij nogi temno siri u pozashlyubnomu operenni golova i shiya bili z temno siroyu plyamoyu na tim yi i potilici ta temnimi smugami za ochima spina sira z bilimi pozdovzhnimi smugami niz bilij Doroslij samec u shlyubnomu vbranni shozhij na shlyubnu doroslu samku ale smugi na bokah shiyi ruduvati u pozashlyubnomu operenni takij yak pozashlyubna dorosla samka Molodij ptah zverhu temno burij z vohristimi smugami tim ya potilicya zadnya chastina shiyi smugi bilya ochej chorni lob vuzdechka gorlo i shoki bili volo po bokah sire reshta nizu bila Doroslij ptah u pozashlyubnomu vbranni vid doroslogo ploskodzobogo plavuncya vidriznyayetsya tonshim dzobom bilimi pozdovzhnimi smugami na spini svitlishoyu plyamoyu na tim yi i potilici a u shlyubnomu bilim gorlom i bilim nizom z temno sirimi plyamami po bokah tuluba molodij vid molodogo ploskodzobogo plavuncya kontrastnishimi temnimi plyamami na golovi ta viraznimi pozdovzhnimi vohristimi smugami na spini i plechah Zvuki source source Zvuki pid chas poshuku yizhi Poklik pisklive kit shlyubnij krik trel yaka skladayetsya z seriyi poklikiv PoshirennyaYevraziya vid Skandinaviyi na shid do Chukotskogo pivostrova uzberezhzhya Anadirskoyi zatoki i Kamchatki Na pivnich do arktichnogo uzberezhzhya Na pivden v Skandinaviyi do 62 yi paraleli u Finlyandiyi do 64 yi paraleli do zatoki i ostrova Saaremaa rajonu Vologdi na uzberezhzhi Bilogo morya i v dolini Obi do 65 yi paraleli v dolini Yeniseyu do 64 yi paraleli do pivnichnogo uzberezhzhya Ohotskogo morya pivdennogo krayu Kamchatki Ostrovi Grenlandiya Islandiya Farerski Orknejski Shetlandski Gebridski Shpicbergen Olenij Karaginskij Komandorski Vrangelya Sahalin Pivnichna Amerika vid Alyaski na shid do Labradoru Na pivnich do arktichnogo uzberezhzhya Na pivden do pivnichno zahidnoyi chastini Britanskoyi Kolumbiyi pivdennoyi chastini Yukonu Makkenzi pivnichnogo Saskachevanu pivnichnoyi Manitobi pivnichnogo Ontario zatoki Dzhejms Pivnichnogo Kvebeku Ostrovi Aleutski pivdenna chastina Viktoriyi Sautgempton pivdenna chastina Baffinovoyi Zemli Zimuye po uzberezhzhyu Seredzemnogo morya Na Azorskih ostrovah bilya pivdennih beregiv Iranu Aravijskogo pivostrova Indiyi na pivden do Novoyi Gvineyi V Americi zimuye v mori pivdennishe Kaliforniyi do uzberezhzhya Chili V Ukrayini kruglodzobij plavunec ye nechislennim osinnim i v bilshosti rajoniv duzhe ridkisnim vesnyanim perelitnim ptahom U najbilshij kilkosti buvaye pid chas perelotiv na morskomu uzberezhzhi ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 85 220 tis par Svitovu populyaciyu ocinyuyut u 3 6 4 5 mln osobin Chiselnist vidu skorochuyetsya Richnij ciklMigraciya Zgrajka pid chas migraciyi 27 kvitnya Gvatemala Vesnyanij perelit kruglodzobogo plavuncya v Ukrayini pochinayetsya u kvitni i trivaye do kincya travnya Letyat vesnoyu ci kuliki majzhe zavzhdi nevelikimi shilnimi zgrajkami Samki z yavlyayutsya priblizno na tizhden ranishe za samciv Osinnij perelit pochinayetsya v Ukrayini she v lipni Pid chas osinnogo perelotu plavunci trimayutsya zazvichaj zgrajkami zupinyayutsya na zatokah richok na solonih ozercyah i limanah morskogo uzberezhzhya u vidkritomu mori Gnizduvannya Yajcya v oologichnij kolekciyi Puhove ptashenya Gnizditsya v tundri i lisotundri po beregam ozer i na zabolochenih dilyankah Yak i u vsih inshih vidiv plavunchikiv tipovi roli samki i samcya v statevij povedinci invertovani Samki privablyuyut samciv konkuruyut za teritoriyu i agresivno zahishayut gnizdo Vidklavshi yajcya voni migruyut na pivden zalishayuchi samciv visidzhuvati ptashenyat i pikluvatisya za molodnyakom Na miscya gnizduvannya prilitayut u kinci travnya na pochatku chervnya Vidrazu pislya prilotu pochinayetsya utvorennya par Gnizda vlashtovuyut zavzhdi u vologih miscyah blizko bilya vodi sered osoki puhivki abo inshoyi roslinnosti Na verhivci kupinki plavunec vitoptuye zagliblennya i priminaye travu yaka sluzhit vistilkoyu abo vistilaye jogo suhimi travinkami U povnij kladci chotiri olivkovih z temnimi plyamami yajcya Rozmiri yayec 27 34 h 18 23 mm Povni kladki zustrichayutsya pochinayuchi z pershoyi polovini chervnya Nasidzhuye samec prote samka trimayetsya bilya gnizda i jmovirno inodi tezh sidaye na kladku yayec Nasidzhuvannya trivaye 20 21 den Ptashenyat sho vilupilisya samec vede do vodi de voni hovayutsya sered priberezhnoyi roslinnosti U vici 25 27 dniv ptashenyata litayut i plavayut yak dorosli ptahi Linyannya Povne linyannya u deyakih ptahiv pochinayetsya v lipni ale chastina she v pershij polovini serpnya maye povne shlyubne vbrannya Pershimi linyayut mahovi pera i pera nizhnoyi storoni tila U kinci serpnya u chastini ptahiv linyannya zakinchuyetsya ale deyaki osobini linyayut do zhovtnya Molodi ptahi linyayut i vkrivayutsya zimovim operennyam u veresni i zhovtni Peredshlyubne linyannya vidbuvayetsya na miscyah zimivli ZhivlennyaPlavunci zhivlyatsya zazvichaj plavayuchi na vodi i zbirayuchi korm z poverhni vodi abo z yiyi poverhnevih shariv Voni poyidayut vodyanih zhukiv klopiv nazemnih komah yaki potrapili u vodu inodi donni formi lichinok komariv dzvinciv i volohokrilciv Na mori zhivlyatsya takozh bokoplavami deyakimi molyuskami Krim tvarinnoyi yizhi jmovirno neridko yidyat nitchasti vodorosti PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 BirdLife International 2012 Phalaropus lobatus The IUCN Red List of Threatened Species 2012 e T22693490A38833152 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2012 1 RLTS T22693490A38833152 en Downloaded on 20 March 2016 LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini O B Kistyakivskij K Vid vo AN URSR 1957 432 s Josep del Hoyo Andrew Elliott Jordi Sargatal Handbook of the Birds of the World Volume 3 Hoatzin to Auks Lynx Edicions 1996 821 s ISBN 84 87334 20 2