Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Panzerkampfwagen I Pz Kpfw I Pz I звучить як панцеркампваґен букв Бойова броньована машина броньовик панцерник німецький

Panzer I

Panzer I

Panzerkampfwagen I (Pz.Kpfw.I, Pz.I) — звучить як «панцеркампваґен», (букв. «Бойова броньована машина», «броньовик», «панцерник») німецький броньовик (у літературі країн-союзників — легкий танк) 1930-х років. У західній літературі поширена також назва Panzer I (Панцер I), в радянській літературі традиційно позначався як Т-1, що науково невірно. Призначався для тренування танкових екіпажів та бойових дій.

Panzerkampfwagen I Ausf.A
image
Танк Panzerkampfwagen I Ausf.A
в музеї El Goloso (Іспанія)
Тип Легкий танк
Схема: моторне відділення ззаду, трансмісійне спереду, бойове та управління посередині
Історія використання
На озброєнні 1934–1954
Оператори image Третій Рейх
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник Friedrich Krupp AG, Daimler-Benz
Виробник image Третій Рейх, Daimler-Benz, M.A.N., Henschel-Werke, Rheinmetall,
Виготовлення 1933–1937
Виготовлена
кількість		 1574
Характеристики
Вага 5,4
Довжина 4020
Ширина 2060
Висота 1720
Обслуга 2
Приціл оптичний «Цейсс» T.Z.F.2 2-х кратного збільшення
Броня сталева хромонікелева катана
Лоб: верх: 13 / 21°, середина: 8 / 72°, низ: 13 / 25°
Борт: верх: 13-14,5 / 21°, низ: 13 / 0°
Корма: 13 / 15-55°, верх: 13 / 22°, середина: 13 / 15°, низ: 13 / 55°
Днище: 5
Башта: лоб: 13 / 8°, маска гармати: 15, борт: 13 / 22°, корма: 13 / 22°, дах: 8 / 81—90°
Другорядне
озброєння
 2 × 7,92-мм MG-13 пізніше MG-34
боєкомплект: 1525
зв'язок: радіостанція Fu 2
Двигун Krupp M305, 4-циліндровий, карбюраторний, горизонтально-опозитний, повітряного охолодження
57 (42 кВт)
Питома потужність 11,1
Трансмісія карданна передача, двохдисковий головний фрікціон сухого тертя, 5-ти ступінчата коробка передач Aphon FG 35 (5+1)
Підвіска зблоковані попарно, на листових ресорах, індивідуальна на вертикальних пружинах
дрібноланкові, двохгребневі, шириною 280 мм
тиск на ґрунт: 0,40
Дорожній просвіт 250
Паливо бензин
Швидкість шосе: 37
бездоріжжя: 10-12
Прохідність підйом: 30°
стінка: 0,37
рів: 1,4
брід: 0,6
image Panzer I у Вікісховищі

За німецької відомчої системи позначень військової техніки носив індекс Sd.Kfz.101. Перший німецький серійний панцерник/танк після закінчення Першої світової війни, Panzer I був розроблений в 1930—1934-х роках фірмами «Friedrich Krupp AG» («Крупп») і «Daimler-Benz» («Даймлер-Бенц»). Серійно виготовлявся з 1934 по 1937, всього було випущено 1574 танків цього типу. Через заборону Німеччині розробляти, випускати й мати на озброєнні танки будь-якого типу класифікувався як «малий сільськогосподарський трактор».

У середині 1930-тих років Pz.Kpfw.I склав основу щойно створених німецьких бронетанкових військ і залишався в цій ролі аж до 1937 року, коли почалося масове виробництво досконаліших танків. Перше бойове застосування танка відбулося в 1936 р. в ході Громадянської війни в Іспанії, пізніше танк активно використовувався німецькими військами на початковому етапі Другої світової війни. До 1941—1942 рр. він був повністю замінений сучаснішими танками і через граничну застарілість знятий з озброєння, проте в ролі навчально-тренувальної машини Panzer I використовувався аж до кінця війни. Крім Вермахту, Panzer I поставлявся, в основному в незначних кількостях, в ряд інших країн, у тому числі в Іспанію, де танки цього типу продовжували експлуатуватися аж до кінця 1940-х років.

Історія створення та виробництва

Kleintraktor / La.S.

За умовами Версальського мирного договору, Німеччині, яка зазнала поразки в Першій світовій війні було заборонено мати бронетанкові війська, за винятком незначної кількості бронеавтомобілів для потреб поліції. Крім політичних причин, в 1920-их роках цьому перешкоджали й причини економічні — промисловість Німеччини, розорена війною і ослаблена повоєнними репараціями і відторгненнями, була практично нездатна до виробництва бронетехніки. Проте, вже з 1925 року Управлінням озброєнь рейхсвера таємно велися роботи з створення нових танків, що у 1925—1930-ах призвели до створення декількох дослідних зразків, котрі, проте, не пішли в серію через виявлені численні конструктивні недоліки, але послужили базою для подальшого розвитку німецького танкобудування.

Історія машини, що стала пізніше відомою як Panzerkampfwagen I, стартувала на початку 1930 року, коли Управлінням озброєнь рейхсверу була ініційована розробка нової машини, що, для збереження секретності, іменувалася «малим трактором» (нім. Kleintraktor). Передбачалося використання «малого трактора» в ролі розвідувальної машини, бази для створення САУ, тягача; можливість ж використання такої малої машини як легкого танка була під питанням. Замовлення на розробку машини було видане фірмі «Крупп». Згідно з початковими вимогами, сформульованими Управлінням озброєнь, маса «малого трактора», оснащеного двигуном повітряного охолодження потужністю 60 к. с., не повинна була перевищувати трьох тонн. Як озброєння для нього передбачалася 20-мм автоматична гармата.

Перший проект «малого трактору», технічний опис якого було представлено «Крупп» 2 червня 1931 р., значно відрізнявся від майбутнього Pz.Kpfw.I. Оригінальною стороною цієї машини було компонування, яке передбачало розташування двигуна і трансмісії в лобовій частині, а бойового відділення і механізмів повороту разом з ведучими колесами — у кормовій. Розробник обґрунтовував подібне компонування як збільшенням обсягу бойового відділення, так і кращим розподілом навантаження на ходову частину, сприятливим для машини, яку планувалося використовувати в ролі тягача. Бронювання машини мало становити 13 мм в лобовий і бортовій частинах, 10 мм — у кормовій і 5 мм — у ділянці днища. Горизонтально-опозитний 4-х циліндровий карбюраторний двигун повітряного охолодження потужністю 60 к. с. мав надавати 3,5-тонній машині з екіпажем з двох осіб максимальну швидкість до 45 км/год. Розробка «надбудови» (верхньої частини корпусу), що ніяким чином не нагадувала трактор, велася паралельно з розробкою шасі у вигляді окремої програми. Початковий варіант надбудови, технічний опис якої було представлено фірмою «Крупп» 28 липня 1931 року, передбачав встановлення в рубці в лобовій частині корпусу 20-мм гармати в установці з обмеженими кутами обстрілу.

Проте, цей початковий варіант «малого трактору» так і не вийшов за стадію макетів. На той час були закінчені випробування прототипу «легкого трактора», що проводилися в 1930 році та показали схильність танка з кормовими провідними колесами до спадання гусениць. У зв'язку з цим, Управління озброєнь 18 вересня 1931 видало фірмі «Крупп» замовлення на перекомпонування шасі, з розташуванням двигуна в кормовій частині, а провідних коліс — в лобовій. 21 грудня 1931 фірмою «Крупп» була названа вартість контракту — 13 000 рейхсмарок за виготовлення підвіски й 30 700 рейхсмарок за збірку зразка шасі, а також терміни його виконання — прототип шасі повинен був бути готовий до травня 1932 року. 5 березня 1932 Управління озброєнь уклало з «Крупп» контракт, який передбачав до 30 червня 1932 виготовлення одного шасі «малого трактора» (нім. Kleinstraktor-Fahrgestell), що відповідав, крім іншого, наступним вимогам:

  • маса шасі не більше 2650 кг;
  • комерційний карбюраторний двигун повітряного охолодження «Крупп» M 301 потужністю 60 к. с.;
  • максимальна швидкість не менше 45 км/год;
  • можливість здолати максимальний підйом — не менш як 35°;
  • кругове 12,4-мм бронювання, що захищає від бронебійних куль гвинтівкового калібру.

Управлінням озброєнь планувалося, що «Крупп» візьме за основу при розробці ходової частини британський легкий трактор фірми «Карден-Лойд», три екземпляри якого планувалося під прикриттям придбати у Великій Британії й надати конструкторам для вивчення. Однак, перший зразок цієї машини було закуплено тільки в січні 1932 р., а інші два і зовсім прибули до Німеччини лише 11 жовтня того ж року. Тим часом, «Крупп», що мала в своєму розпорядженні для вивчення тільки фотографії або креслення «Карден-Лойда», 9 листопада 1931 вже надала Управлінню озброєнь попередні креслення підвіски, що істотно відрізнялися від британського зразка.

Паралельно з розробкою шасі, незалежно від цього велася й розробка «надбудови» (верхньої частини броньового корпусу) (нім. Aufbau). Перший проект, розробка якого була доручена фірмі «Крупп», передбачав установлення рубки з 20-мм автоматичною гарматою і кулеметом, змонтованими в лобовому броньовому листі в кульових установках. «Крупп» повинна була завершити розробку надбудови до 1 листопада 1932 року, однак 13 жовтня Управління озброєнь ухвалено рішення про заміну 20-мм гармати другим кулеметом, а згодом і зовсім про припинення робіт у цьому напрямку, на користь варіанту надбудови з баштою зі спареними кулеметами, розробка якої була доручена «Крупп» ще в липні 1932 року. Крім «Крупп» розробка надбудови була паралельно доручена також фірмі «Daimler-Benz».

image
Перший прототип Kleintraktor

У процесі створення шасі, Управлінням озброєнь неодноразово вносилися коректування в початкові вимоги, що стосувалися окремих вузлів і агрегатів. Обумовлений у контракті термін — 30 червня, фірмою «Крупп» витриманий не був. Готове шасі було вперше представлено фахівцям Управління озброєнь лише 29 липня 1932 ((Джерело: T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1|сторінки = 7)). На випробуваннях шасі продемонструвало гарну маневреність і м'якість підвіски. Разом з тим, потужність встановленого на шасі двигуна, не перевищувала 52 к. с., і була явно недостатня, тому шасі, яке виявилося ще й на 300 кг важче обумоівленої в контракті маси, зуміло на демонстраційних випробуваннях розвинути максимальну швидкість лише 28 км/год. Подальші випробування двигуна M 301, який передбачався до встановлення на «малий трактор», показали його нездатність розвинути потужність більше 54 к. с., проти заявлених «Крупп» 60 к. с., у зв'язку з чим фірмі було рекомендовано розглянути інші рухові установки або знайти шляхи підвищення потужності існуючої. Проте, надалі шасі з встановленими на ньому допрацьованим двигуном M 301 показало кращі результати, досягнувши максимальної швидкості в 42 км/год. Після подальших доробок, що стосувались, в основному, ходової частини, перший прототип «малого трактори» 19 вересня 1932 р. був офіційно прийнятий комісією Управління озброєнь.

Розробка шасі велася в рамках первинних вимог, що передбачали створення, фактично, кулеметної танкетки, однак в 1932 році ці пріоритети були змінені. Зі зростанням інтересу у військових колах рейхсверу до можливостей танків, в 1932 у Управлінням озброєнь був організований конкурс на створення легкого танка масою до 5 тонн. У конкурсі взяли участь фірми «Daimler-Benz», «MAN», «Хеншель», «Rheinmetall», а також «Крупп», з уже наявним у неї проектом «малого трактора», який і був у результаті обраний Управлінням озброєнь для створення майбутнього танка.

У січні-лютому 1933-го, проект «малого трактора» був дороблений фірмою «Крупп» з урахуванням висловлених в ході випробувань зауважень, після чого Управлінням озброєнь в лютому-березні був виданий замовлення на виготовлення ще п'яти шасі до 15 липня того ж року, за ціною 37 800 рейхсмарок за одиницю. Цього разу шасі повинні були бути виготовлені вже з броньовий хромоникельовой стали і передбачалося встановити на них «надбудови» з кулеметною баштою, розробка яких велася паралельно іншою фірмою. Терміни виготовлення «Крупп» знову витримані не були і першими шасі було прийняте комісією лише 25 липня, а чотири інших — 4 серпня 1933-го. Розробка «надбудови» ж ще більше затягувалася і ці п'ять шасі ними так ніколи обладнані не були.

1 липня 1933 Управління озброєнь повідомило «Крупп» про свої плани з розміщення на фірмі замовлення на 150 шасі першої серії «малого трактору». Одночасно, майбутньому Pz.Kpfw.I було присвоєно нове кодове позначення — «сільськогосподарський тягач» (нім. Landwirtschaftliche Schlepper або La.S.). До 1935-го з метою конспірації використовувалося також позначення трактор «Крупп» (нім. Krupp-Traktor). За попереднім планом, «Крупп» бралася зібрати перші 20 шасі до 31 грудня 1933 року, ще 30 — до кінця січня 1934 року і далі випускати по 25 шасі на місяць з тим, щоб виконати замовлення до 25 травня 1934 року. Планувалося, що друга серія шасі, також у кількості приблизно 150 одиниць, початок випуску якої було заплановано на жовтень 1934 року, буде замовлена в квітні того ж року і цього разу розподілена, крім «Крупп», також і між іншими фірмами — «Daimler-Benz», «MAN», «Хеншель», «Rheinmetall» і . У підсумку, однак, укладений в липні 1933 року контракт на виготовлення першої серії La.S. був розподілений між «Крупп», яка повинна була випустити 135 шасі та іншими п'ятьма перерахованими фірмами, кожна з яких повинна була зібрати по три шасі.

Початкові терміни виробництва La.S. фірмою «Крупп» були незабаром скореговані Управлінням озброєнь, згідно з остаточно затвердженими планами, перші 10 шасі повинні були бути зібрані в грудні 1933 року, щоб надалі досягнути цифри випуску в 25 машин щомісяця. Однак «Крупп» знову не витримала терміни початку постачань шасі, першими з яких були прийняті лише 25-26 січня 1934 року. Надалі, виробництво La.S. також відставало від плану, але у підсумку «Крупп» все ж таки вдалося виконати замовлення до жовтня 1934, коли повинно було початися виробництво другої серії. Вдалося виконати план і решті п'яти фірмам. Планувалося, що з березня 1935-го на всі 150 шасі перші серії будуть встановлені броньові «надбудови» з баштою, виробництво яких повинно було початися в тому ж році. Але надбудови, зібрані фірмою «Крупп», не витримали випробувань та Управлінням озброєнь прийняті не були. В результаті, замовлення «Крупп» на подальше виробництво надбудов Управлінням озброєнь було скасовано і всі подальші роботи в цьому напрямку були доручені «Даймлер-Бенц». Шасі ж перші серії забезпечені верхньою частиною броньового корпусу так і не були і застосовувалися лише для навчально-тренувальних цілей. Лише на 20 з них у 1935 році були встановлені спрощені надбудови з баштою, зібрані з неброневой сталі, з якими вони нетривалий час використовувалися в навчаннях.

Panzerkampfwagen I Ausf.A

image
Panzerkampfwagen I Ausf.A
image
Музейний Panzerkampfwagen I Ausf.A періоду Польської кампанії

Panzerkampfwagen I Ausf.B

image
Panzerkampfwagen I Ausf.B

Причиною появи другої модифікації Panzer I стала недостатня потужність двигуна «Крупп» , встановленого на Panzer I Ausf.A. Вже з самого початку випробувань першого прототипу, коли з'ясувалося, що з цим двигуном шасі не може розвинути швидкість понад 28 км/год, Управління озброєнь доручило фірмі «Крупп» розглянути інші варіанти двигуна. Хоча надалі, після доопрацювання, прототип зумів показати кращі результати і вирішено було почати його виробництво, не втрачаючи час на пошуки нового двигуна і роботи з його встановлення, роботи з пошуку нового двигуна для танка продовжувалися.

image
Музейний Panzerkampfwagen I Ausf.B періоду Польської кампанії

У листопаді 1932, фірмою «Крупп» був представлений попередній проект установки на шасі «малого трактора» V-подібного 8 — циліндрового двигуна повітряного охолодження потужністю 80 к. с. При цьому «Крупп» відразу уточнила, що при встановленні такого двигуна на стандартне шасі, об'єм бойового відділення зменшується і, щоб зберегти можливість встановлення на шасі броньової надбудови з кулеметною баштою, потрібно його подовження приблизно на 220 мм, а також переробка ходової частини підняттям лінивця з ґрунту. В 1933—1934 рр. було розглянуто ряд двигунів виробництва різних фірм і, в підсумку, до 1935 р. Управління озброєнь зупинилося на рядному 6-ти циліндровому двигуні рідинним охолодженням потужністю 100 к. с., створеному фірмою «Майбах». Оскільки цей двигун також не вміщувався в моторному відділенні стандартного шасі La.S, для нього було використано раніше створене фірмою «Крупп» подовжене шасі, яке відрізнялося додаванням у ходову частину п'ятого опорного і четвертого підтримуючого ковзанка, а також підняттям лінивця з ґрунту. Цей варіант шасі одержав назву La.S.-May., а модифікація Panzer I на його базі отримала позначення Panzerkampfwagen I Ausführung B(Ausf.B). Також для модифікацій Panzer I використовувалися позначення нім. mit Kruppmotor з мотором «Крупп» та — нім. mit Maybachmotor з двигуном «Майбах». За винятком подовженого корпусу і ходової частини, а також заміни рухової установки і частини трансмісії, іншим істотним змінам, у порівнянні з Panzer I Ausf.A, танк не піддавався.

До 15 січня 1936 р., Управлінням озброєнь було видане замовлення на виробництво 325 Panzer I Ausf.B, щоб таким чином довести кількість випущених Pz.Kpfw.I до 1500 одиниць. Контракти на виробництво танків були розподілені між фірмами «Daimler-Benz», «Хеншель», «MAN» і «Krupp-Gruson-Werk». Після ухвалення рішення про виділення 72 з замовлених шасі для виробництва командирських танків, було видане замовлення на додаткову серію з 150 машин, також розподілене між чотирма вище зазначеними фірмами. Точні графіки виробництва, як і у випадку з Panzer I Ausf.A, для Ausf.B невідомі, але поставка замовлених танків у війська була завершена до середини 1937-го року. Всього було випущено 399 танків цієї модифікації, у двох серіях, по 253 і 146 одиниць.

Навчальні машини

Крім 150 шасі La.S. першої серії, переобладнаних у навчально-тренувальні машини, фірма «Крупп-Грузонверк» отримала від Управління озброєнь замовлення на випуск подібних машин уже на шасі Panzer I Ausf.B. Нові машини, що отримали назву Schulfahrzeuge («навчальна машина» або «навчальне шасі»), відрізнялися від танків лише відсутністю броньованої надбудови над бойовим відділенням; та верхом моторного відсіку, захищеним тонкими листами неброневой сталі; а також наявністю поручнів на надгусеничних полицях. Виробництво Schulfahrzeuge здійснювалося фірмами «Krupp-Gruson-Werk», «Хеншель», «Daimler-Benz» і в чотири серії — 5b, 6b 7b і 8b Serie. Загальний випуск Schulfahrzeuge в 1936—1937 роках склав 295 одиниць.

Ще одним варіантом навчальної машини на шасі Panzer I Ausf.B стали Umsetz-Fahrzeuge, що відрізнялися від попереднього варіанту передбаченням можливості розміщення броньової надбудови із баштою, що перетворювало б їх у повноцінні танки. Для цього, надбудова над моторним відсіком виготовлялася з листів броньової сталі повної товщини; а також на шасі встановлювалися вузли кріплення, необхідні для встановлення надбудови із баштою. Усього в 1937 — 1938 роках фірмами «Грузонверк» і «Хеншель» було випущено дві серії шасі моделі Umsetz-Fahrzeuge загальною кількістю 147 одиниць. Наказом від 2 жовтня 1937 року, частинам офіційно було дозволено силами ремонтних майстерень переобладнати до 24 Pz.Kpfw.I Ausf.A зі складу кожної частини в імпровізовані навчальні машини, за зразком заводських. Зняті з цих машин броньові надбудови з баштами потім, після дрібних переробок, встановлювалися на шасі Umsetz-Fahrzeuge; перетворюючи їх, таким чином, на повноцінні танки.

L.K.A. и L.K.B.

Модифікації

  • Kleintraktor — прототипи шасі, зібрано 6 одиниць.
  • La.S. Umbauten (Krupp-Traktor, Panzerkampfwagen I ohne Aufbau) — перша серія шасі для танка, згодом переобладнаних у навчальні машини, випущено 150 одиниць.
  • Panzerkampfwagen I Ausf.A — перша серійна модифікація танка, з двигуном «Крупп», корпус та башта зварні, ходова частина з 5 опорними котками на борт, останній з яких виконував роль направляючого колеса. Компоновка, що стала класичною для німецьких танків, — двигун ззаду, трансмісія спереду. Випущено 1175 одиниць.
  • Panzerkampfwagen I Ausf.B — друга серійна модифікація танка, ходова частина подовжена на один опорний коток, а направляюче колесо підняте з ґрунту. Маса виросла до 5,8 тонн, довжина — до 4420 мм. Встановлені кулемети MG-34, боєкомплект — 2250 патронів. Двигун Maybach NL 38TR потужністю 100 к. с. В решті конструкція танка практично не змінилася. Випущено 399 одиниць.
  • Schulfahrzeug — навчальна машина на шасі Panzer I Ausf.B, без броньовий надбудови над відділенням управління. Випущено 295 одиниць.
  • Umsetz-Fahrzeug — навчальна машина на шасі Panzer I Ausf.B, що зберігала можливість переобладнання в танк шляхом установки броньовий надбудови. Випущено 147 одиниць.
  • LKA — експортний варіант танка на базі Panzer I, з укороченим шасі та 8-циліндровим двигуном «Крупп», зібраний один прототип.
  • LKB — експортний варіант танка на базі Panzer I Ausf.B, з 8-циліндровим двигуном «Крупп», зібрано три прототипи.
Виробничі серії Panzer I
Позначення серії Число машин
в серії 		Номери шасі
(Fgst.Nr.) 		Виробник Дати випуску Розшифровка
Kleintraktor 1 8000 «Крупп» березень-липень 1932 Перший прототип «малого трактора»
Kleintraktor 5 8001-8005 «Крупп» березень-серпень 1933 Передсерійні шасі «малого трактора»
1. Serie La.S. 150 8011-8803 липень 1933 — жовтень 1934 Перша серія шасі "трактора «Крупп»
135 8011-8145 «Крупп»
3 8401-8403 «Krupp-Gruson-Werk»
3 8501-8503 M.A.N.
3 8601-8603 «Rheinmetall»
3 8701-8703 «Хеншель»
3 8801-8803 «Daimler-Benz»
2. Serie La.S. 863 (848) 9001-10415 1934 — вересень 1936 Перша серія Panzer I Ausf.A
205 9001-9205 «Krupp-Gruson-Werk»
27 9207-9233 «Krupp-Gruson-Werk»
81 9235-9315 «Krupp-Gruson-Werk»
15 9351-9365 «Krupp-Gruson-Werk»
160 9501-9660 M.A.N.
110 9801-9910 «Rheinmetall»
150 10001-10150 «Хеншель»
115 10301-10415 «Daimler-Benz»
3. Serie La.S. 152 9206-10435 Друга серія Panzer I Ausf.A
2 9206, 9234 «Krupp-Gruson-Werk»
35 9316-9350 «Krupp-Gruson-Werk»
40 9661-9700 M.A.N.
36 9911-9930 «Rheinmetall»
35 10151-10185 «Хеншель»
20 10416-10435 «Daimler-Benz»
4. Serie La.S. 175 9366-10476 Третя серія Panzer I Ausf.A
40 9366-9405 «Krupp-Gruson-Werk»
30 9931-9960 «Rheinmetall»
64 10186-10249 «Хеншель»
41 10436-10476 «Daimler-Benz»
5 a.Serie La.S. 300 (253) 10478-14566 1936-1937 Перша серія Panzer I Ausf.B
60 (30) 10478-10537 «Daimler-Benz»
108 (107) 12501-12608 «Хеншель»
66 13501-13566 «M.A.N.»
66 (50) 14501-14566 «Krupp-Gruson-Werk»
6 a.Serie La.S. 146 10538-14720 Друга серія Panzer I Ausf.B
30 10538-10567 «Daimler-Benz»
48 12609-12656 «Хеншель»
34 13567-13600 «M.A.N.»
34 14687-14720 «Krupp-Gruson-Werk»

Опис конструкції

Компонування танка з заднім розташуванням двигуна і переднім — агрегатів трансмісії, відділення управління об'єднано з бойовим. Екіпаж танка складався з двох осіб — механіка-водія і командира, який також обслуговував баштові кулемети.

Корпус та башта

image
Схема бронюванняPanzer I Ausf.A

Pz.Kpfw.I мав рівномірне протикульне бронювання, що давало надійний захист тільки від куль гвинтівок та дрібних осколків снарядів. Корпус танка збирався з катаних листів гомогенної хромонікелевої броньової сталі, товщиною від 5 до 13 мм, твердістю 530 . Збирання здійснювалася за допомогою зварювання, з частковим застосуванням підкладного каркаса, що служив для підвищення жорсткості корпусу. Незважаючи на зварену конструкцію, для кріплення окремих деталей та вузлів до корпусу широко застосовувалися також з'єднання за допомогою болтів та заклепок- спочатку з плоскими, на танках пізніх випусків — з конічними кулестійкими голівками.

Корпус танка складався з двох основних частин: «ванни» шасі і «надбудови». Лобова частина «ванни» складається з 13-мм нижнього броньового листа, розташованого під кутом в 25 ° до вертикалі і 8-мм середнього бронеліста, розташованого під кутом в 70 °. Борта «ванни» складаються з цілісних вертикальних 13-мм бронелістов. Кормова частина також складається з 13-мм бронелістов, верхнього та нижнього, розташованих під кутами в 15 ° і 55 °, відповідно. Дно танка захищене 5-мм бронелистом. «Надбудова» корпусу складається з восьмигранної підбаштової коробки, розташованої над бойовим відділенням; та кормової частини, розміщеної над моторним відділенням. Вертикальні поверхні підбаштової коробки складаються з 13-мм бронелістов та розташовані під кутом в 21 °, а її дах- з 8-мм бронеліста. Кормова частина надбудови дещо розрізняється в залежності від модифікації танка. На Pz.Kpfw.I Ausf.A вона складається з 13-мм бортів, розташованих під кутом в 6 °, 13-мм корми, розташованої під кутом в 22 ° і 8-мм даху, що має нахил в 81 °. У Panzer I Ausf.B кормова частина має більшу висоту та інші кути нахилу даху та кормового листа — 87 ° і 0 °, відповідно. У деяких джерелах, втім, вказуються інші товщини броньових листів: 14-мм замість 13-мм для вертикальних поверхонь, 7-мм для даху моторного відділення, а також 18-мм для лобового листа надбудови. Незначним чином у різних джерелах можуть відрізнятися і кути нахилу броньових листів. Бойове відділення відокремлювалося від моторного протипожежною перегородкою.

Одномісна башта Pz.Kpfw.I мала конічну форму і розміщувалася в правій частині бойового відділення на роликовій опорі. Лобова частина башти складалася з 13-мм броньового листа розташованого під кутом в 8 ° до вертикалі та циліндричної кулеметної маски, що складалася з бронеліста змінної товщини: від 15 мм в районі осі проходження кулеметів до 7 мм на краях. Борта та корма башти складалися з 13-мм бронеліста, розташованого під кутом в 22 °, а дах башти складався з 8-мм лобового та кормового бронелістов, розташованих під кутами 81 ° і 90 °, відповідно. Поворот башти здійснювався вручну за допомогою гвинтового механізму, що забезпечував повний поворот башти за 60 оборотів штурвала. Також командир мав можливість, від'єднавши гвинтовий механізм, швидко повертати башту вручну за допомогою рукоятки.

Для посадки та висадки, кожен з членів екіпажу мав індивідуальний люк. Виконаний у формі напів-кола одностворчатий люк командира знаходився на даху башти, також в кришці цього люка був невеликий лючок для . Двостворчатий люк механіка-водія розташований на лівому борті корпусу та даху бойового відділення. Також в корпусі танка в районі моторного відділення є численні люки для доступу до рухової установки, а в середньому лобовому листі — люк для доступу до механізму повороту.

Озброєння

image
MG-13 в піхотній версії

Озброєння Panzer I складали два 7,92-мм кулемети, MG-13 на Panzer I Ausf.A і Panzer I Ausf. B ранніх випусків і MG-34 на Panzer I Ausf.B пізніх випусків. MG-13 мали скорострільність в 680 пострілів на хвилину та початкову швидкість кулі 890 м/с, у той час як MG-34 відрізнялися підвищеною до 825 пострілів на хвилину скорострільністю, але меншою початковою швидкістю кулі — 750 м/с. Частина танків оснащувалася кулеметами MG-13k, що відрізнялися від MG-13 вкороченим стволом. Кулемети забезпечувалися електроспуском, спускові гачки на їх рукоятках були дубльовані кнопками: на штурвали вертикальної наводки — для лівого кулемета і на штурвали повороту башти — для правого. Боєкомплект кулеметів складався з барабанних магазинів ємністю в 25 патронів, спочатку він становив 61 магазин або 1525 патронів, але з 1936 року був збільшений до 90 магазинів або 2250 патронів.

Кулемети встановлювалися в спареній установці у броньованій масці, що хитається; розміщеної на цапфах в лобової частини башти. Лівий кулемет був жорстко закріплений в броньованій масці, у той час як правий міг зміщуватися щодо нього за допомогою спеціального пристрою. Вертикальна наведення установки, в межах −12 … +18 ° здійснювалася вручну- як гвинтовим механізмом, так і простим її хитанням за допомогою рукояток кулеметів. Для наведення на ціль використовувався телескопічний приціл , відкалібрований на дистанції до 800 метрів і мав збільшення 2,5 × при полі зору в 28 °. Крім нього командир міг, при відчинених люках броньової маски, використовувати і прості діоптричні приціли.

Засоби спостереження та зв'язку

Для спостереження за місцевістю екіпаж Panzer I Ausf.A використовував оглядові лючки із оглядовими щілинами в частині з них. Механік-водій мав у своєму розпорядженні чотири лючки. Один, більшого розміру, із бінокулярними оглядовими щілинами, стояв у лобовому верхньому бронелисті корпусу. Два інших, із одиночними оглядовими щілинами, знаходились у скошених бортових листах, попереду й позаду посадкового люка механіка-водія. Ще один лючок, без оглядової щілини, було розташовано в кормовому листі надбудови. Командир мав для огляду один лючок з оглядовою щілиною в правому лобовому скошеному листі корпусу, а на перших 300 Panzer I Ausf.A також і в правому кормовому скошеному листі. Ще шість лючків розташовувалися у башті: два, без оглядових щілин — по бортах башти; два, з одиночними оглядовими щілинами — у кормовій її частині та ще два, без оглядових щілин — в кулеметній масці. Оглядові щілини в лючках мали ширину 4 мм та мали з-зовні дефлектори для відбиття куль та бризок свинцю. З внутрішнього боку, захист забезпечувався триплексним склоблоком товщиною 12 мм, який міг замінюватися броневою заслінкою. Набір оглядових приладів Panzer I Ausf.B був у цілому ідентичний, відрізняючись лише відсутністю кормового лючка механіка-водія.

Для зовнішнього зв'язку, Panzer I забезпечувалися УКХ-радіоприймачем . Радіопередавач мали лише командирські машини, на звичайних танках він був відсутній. Також всі танки забезпечувалися комплектом та . Для внутрішнього зв'язку між командиром та механіком-водієм служила переговорна труба.

Двигун та трансмісія

Одниією з головних відмінностей основних модифікацій Panzer I була силова установка. Panzer I Ausf.A оснащувалися 4-ох циліндровим карбюраторним двигуном повітряного охолодження моделі «Крупп» . Двигун мав робочий об'єм в 3460 см ³ та міг розвивати максимальну потужність, за різними даними, 57 або 60 к. с. при 2500 об/хв. Двигун встановлювався в передній частини моторного відділення по поздовжній осі танка, з боків від нього розташовувалися карбюратори і повітряні фільтри. Паливом для M305 служив етилований бензин із октановим числом 76, два паливних бака, місткістю 72 літри кожен, були розташовані в кормовій частині моторного відділення.

Panzer I Ausf.B оснащувалися рядним 6 — циліндровим карбюраторним двигуном рідинного охолодження моделі «Майбах» . При робочому об'ємі в 3800 см ³, він міг розвивати максимальну потужність в 100 л. С. при 3000 об / хв. Розміщення двигуна в моторному відділенні було аналогічно Panzer I Ausf.A, але два паливних бака, загальною місткістю 146 літрів, розташовувались тепер по правому борту корпусу в ізольованому відділенні. системи охолодження двигуна та генератор займали ліву частину моторного відділення.

Трансмісія Panzer I розміщувалася в передній частини корпусу та частково — в бойовому відділенні та відділенні управління. До її складу на Panzer I Ausf.A входили:

  • Редуктор з передавальним числом 0,763, був з'єднаний безпосередньо з двигуном та служив як для зниження обертів, так і для розміщення карданного валу як- найнижче у бойовому відділенні.
  • Карданний вал, що проходив через усе бойове відділення
  • Дводисковий головний фрикціон сухого тертя, об'єднаний у спільному блоці з коробкою передач та механізмами повороту
  • П'ятишвидкісна (5+1) механічна коробка передач з синхронізацією для другої, третьої та четвертої, а на коробках перших серій — також і п'ятої передачі.
  • Фрикційної-шестерний механізм повороту з стрічковими гальмами
  • Однорядні бортові передачі

Трансмісія Panzer I Ausf.B була в цілому схожа з Ausf.A, відрізняючись однак відсутністю редуктора та іншої коробкою передач — , синхронізованою на другий — п'ята передачах.

Ходова частина

Ходова частина Panzer I Ausf.A щодо одного борту складалася з: здвоєного ведучого колеса, чотирьох одиночних обгумованих опорних котків діаметром 530 мм, обгумованого лінивця, який був опущений на землю та грав роль п'ятого опорного котка, та трьох малих обгумованих підтримуючих котків. Опорні котки та лінивець — литі; опорні котки — алюмінієві, лінивець — сталевий. Підвіска опорних котків — змішана. Перший опорний коток підвішений індивідуально, на балансир, з'єднаний з пружиною та гідравлічним амортизатором. Другий та третій опорні котки, а також четвертий опорний коток та лінивець- зблоковані попарно у візках з підвіскою на листових ресорах.

Оскільки на Panzer I Ausf.B корпус танка був подовжений, а також для поліпшення характеристик підвіски, в неї були додані п'ятого опорний та четвертий підтримучий котки. П'ятий опорний коток замінив в системі підвіски лінивець, який був піднятий з ґрунту і замінений новим, меншого діаметра і необгумованим.

Гусениці Panzer I — цівкового зачеплення, дрібноланкові, двогребневі, складалися з литих траків Kgs. 67 280-90 шириною 260 мм із кроком 91 мм.

Збережені екземпляри

До нашого часу збереглось дуже небагато екземплярів основного танку Panzer I та ще менше — машин, створених на його основі:

Примітки

  1. А. Кощавцев, М. Князєв «Легкий танк Panzer I», М. — Моделист-конструктор, 2000 р. серії «Бронеколлекція № 2 (29)/2000»
  2. N. W. Duncan «Panzerkampfwagen I & II», Уіндзор— Profile Publications, 1970 серії «AFV Weapons № 15»
  3. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 2
  4. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1, стр.2
  5. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1
  6. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 4
  7. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 6
  8. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 5
  9. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор.25
  10. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 8
  11. (N.W. Duncan «Panzerkampfwagen I & II», Уіндзор Profile Publications, 1970 серії «AFV Weapons № 15»)
  12. («Pz1 12» T. L. Jentz. «Panzerkampfwagen I Kleintraktor to Ausf.B», Boyds, MD Panzer Tracts, 2002 серії «Panzer Tracts № 1-1» isbn=0-97084 −076-4)
  13. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 11
  14. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 17
  15. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 20
  16. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 21
  17. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 22
  18. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 23
  19. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 31
  20. T.Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 36
  21. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 78
  22. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 79-86
  23. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стор. 87
  24. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.2 стор. 121
  25. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.2 стор. 125
  26. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.2 стор. 126
  27. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 7
  28. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 14-15
  29. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 20
  30. T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.1 стр. 60
  31. 15 шасі були направлені для створення командирських машин / (T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стор. 60)
  32. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 60
  33. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 87
  34. 47 шасі були направлені для створення командирських машин / (T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.2 стор. 109)
  35. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 77
  36. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 99
  37. А. Кощавцев, М. Князєв «Легкий танк Panzer I», М. — Моделист-конструктор, 2000 р. серії «Бронеколлекція № 2 (29)/2000» стр. 13
  38. А. Кощавцев, М. Князєв «Легкий танк Panzer I», М. — Моделист-конструктор, 2000 р. серії «Бронеколлекція № 2 (29)/2000» стр. 9
  39. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 57
  40. А. Кощавцев, М. Князєв «Легкий танк Panzer I», М. — Моделист-конструктор, 2000 р. серії «Бронеколлекція № 2 (29)/2000» стр. 12
  41. T. Jentz.: «Panzerkampfwagen I» Vol.1 стр. 41

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Panzerkampfwagen I Pz Kpfw I Pz I zvuchit yak pancerkampvagen bukv Bojova bronovana mashina bronovik pancernik nimeckij bronovik u literaturi krayin soyuznikiv legkij tank 1930 h rokiv U zahidnij literaturi poshirena takozh nazva Panzer I Pancer I v radyanskij literaturi tradicijno poznachavsya yak T 1 sho naukovo nevirno Priznachavsya dlya trenuvannya tankovih ekipazhiv ta bojovih dij Panzerkampfwagen I Ausf ATank Panzerkampfwagen I Ausf A v muzeyi El Goloso Ispaniya Tip Legkij tank Shema motorne viddilennya zzadu transmisijne speredu bojove ta upravlinnya poserediniIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni 1934 1954Operatori Tretij RejhVijni Druga svitova vijnaIstoriya virobnictvaRozrobnik Friedrich Krupp AG Daimler BenzVirobnik Tretij Rejh Daimler Benz M A N Henschel Werke Rheinmetall Vigotovlennya 1933 1937Vigotovlena kilkist 1574HarakteristikiVaga 5 4Dovzhina 4020Shirina 2060Visota 1720Obsluga 2Pricil optichnij Cejss T Z F 2 2 h kratnogo zbilshennyaBronya staleva hromonikeleva katana Lob verh 13 21 seredina 8 72 niz 13 25 Bort verh 13 14 5 21 niz 13 0 Korma 13 15 55 verh 13 22 seredina 13 15 niz 13 55 Dnishe 5 Bashta lob 13 8 maska garmati 15 bort 13 22 korma 13 22 dah 8 81 90 Drugoryadne ozbroyennya 2 7 92 mm MG 13 piznishe MG 34 boyekomplekt 1525 zv yazok radiostanciya Fu 2Dvigun Krupp M305 4 cilindrovij karbyuratornij gorizontalno opozitnij povitryanogo oholodzhennya 57 42 kVt Pitoma potuzhnist 11 1Transmisiya kardanna peredacha dvohdiskovij golovnij frikcion suhogo tertya 5 ti stupinchata korobka peredach Aphon FG 35 5 1 Pidviska zblokovani poparno na listovih resorah individualna na vertikalnih pruzhinah dribnolankovi dvohgrebnevi shirinoyu 280 mm tisk na grunt 0 40Dorozhnij prosvit 250Palivo benzinShvidkist shose 37 bezdorizhzhya 10 12Prohidnist pidjom 30 stinka 0 37 riv 1 4 brid 0 6Panzer I u Vikishovishi Za nimeckoyi vidomchoyi sistemi poznachen vijskovoyi tehniki nosiv indeks Sd Kfz 101 Pershij nimeckij serijnij pancernik tank pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Panzer I buv rozroblenij v 1930 1934 h rokah firmami Friedrich Krupp AG Krupp i Daimler Benz Dajmler Benc Serijno vigotovlyavsya z 1934 po 1937 vsogo bulo vipusheno 1574 tankiv cogo tipu Cherez zaboronu Nimechchini rozroblyati vipuskati j mati na ozbroyenni tanki bud yakogo tipu klasifikuvavsya yak malij silskogospodarskij traktor U seredini 1930 tih rokiv Pz Kpfw I sklav osnovu shojno stvorenih nimeckih bronetankovih vijsk i zalishavsya v cij roli azh do 1937 roku koli pochalosya masove virobnictvo doskonalishih tankiv Pershe bojove zastosuvannya tanka vidbulosya v 1936 r v hodi Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi piznishe tank aktivno vikoristovuvavsya nimeckimi vijskami na pochatkovomu etapi Drugoyi svitovoyi vijni Do 1941 1942 rr vin buv povnistyu zaminenij suchasnishimi tankami i cherez granichnu zastarilist znyatij z ozbroyennya prote v roli navchalno trenuvalnoyi mashini Panzer I vikoristovuvavsya azh do kincya vijni Krim Vermahtu Panzer I postavlyavsya v osnovnomu v neznachnih kilkostyah v ryad inshih krayin u tomu chisli v Ispaniyu de tanki cogo tipu prodovzhuvali ekspluatuvatisya azh do kincya 1940 h rokiv Istoriya stvorennya ta virobnictvaKleintraktor La S Za umovami Versalskogo mirnogo dogovoru Nimechchini yaka zaznala porazki v Pershij svitovij vijni bulo zaboroneno mati bronetankovi vijska za vinyatkom neznachnoyi kilkosti broneavtomobiliv dlya potreb policiyi Krim politichnih prichin v 1920 ih rokah comu pereshkodzhali j prichini ekonomichni promislovist Nimechchini rozorena vijnoyu i oslablena povoyennimi reparaciyami i vidtorgnennyami bula praktichno nezdatna do virobnictva bronetehniki Prote vzhe z 1925 roku Upravlinnyam ozbroyen rejhsvera tayemno velisya roboti z stvorennya novih tankiv sho u 1925 1930 ah prizveli do stvorennya dekilkoh doslidnih zrazkiv kotri prote ne pishli v seriyu cherez viyavleni chislenni konstruktivni nedoliki ale posluzhili bazoyu dlya podalshogo rozvitku nimeckogo tankobuduvannya Istoriya mashini sho stala piznishe vidomoyu yak Panzerkampfwagen I startuvala na pochatku 1930 roku koli Upravlinnyam ozbroyen rejhsveru bula inicijovana rozrobka novoyi mashini sho dlya zberezhennya sekretnosti imenuvalasya malim traktorom nim Kleintraktor Peredbachalosya vikoristannya malogo traktora v roli rozviduvalnoyi mashini bazi dlya stvorennya SAU tyagacha mozhlivist zh vikoristannya takoyi maloyi mashini yak legkogo tanka bula pid pitannyam Zamovlennya na rozrobku mashini bulo vidane firmi Krupp Zgidno z pochatkovimi vimogami sformulovanimi Upravlinnyam ozbroyen masa malogo traktora osnashenogo dvigunom povitryanogo oholodzhennya potuzhnistyu 60 k s ne povinna bula perevishuvati troh tonn Yak ozbroyennya dlya nogo peredbachalasya 20 mm avtomatichna garmata Pershij proekt malogo traktoru tehnichnij opis yakogo bulo predstavleno Krupp 2 chervnya 1931 r znachno vidriznyavsya vid majbutnogo Pz Kpfw I Originalnoyu storonoyu ciyeyi mashini bulo komponuvannya yake peredbachalo roztashuvannya dviguna i transmisiyi v lobovij chastini a bojovogo viddilennya i mehanizmiv povorotu razom z veduchimi kolesami u kormovij Rozrobnik obgruntovuvav podibne komponuvannya yak zbilshennyam obsyagu bojovogo viddilennya tak i krashim rozpodilom navantazhennya na hodovu chastinu spriyatlivim dlya mashini yaku planuvalosya vikoristovuvati v roli tyagacha Bronyuvannya mashini malo stanoviti 13 mm v lobovij i bortovij chastinah 10 mm u kormovij i 5 mm u dilyanci dnisha Gorizontalno opozitnij 4 h cilindrovij karbyuratornij dvigun povitryanogo oholodzhennya potuzhnistyu 60 k s mav nadavati 3 5 tonnij mashini z ekipazhem z dvoh osib maksimalnu shvidkist do 45 km god Rozrobka nadbudovi verhnoyi chastini korpusu sho niyakim chinom ne nagaduvala traktor velasya paralelno z rozrobkoyu shasi u viglyadi okremoyi programi Pochatkovij variant nadbudovi tehnichnij opis yakoyi bulo predstavleno firmoyu Krupp 28 lipnya 1931 roku peredbachav vstanovlennya v rubci v lobovij chastini korpusu 20 mm garmati v ustanovci z obmezhenimi kutami obstrilu Prote cej pochatkovij variant malogo traktoru tak i ne vijshov za stadiyu maketiv Na toj chas buli zakincheni viprobuvannya prototipu legkogo traktora sho provodilisya v 1930 roci ta pokazali shilnist tanka z kormovimi providnimi kolesami do spadannya gusenic U zv yazku z cim Upravlinnya ozbroyen 18 veresnya 1931 vidalo firmi Krupp zamovlennya na perekomponuvannya shasi z roztashuvannyam dviguna v kormovij chastini a providnih kolis v lobovij 21 grudnya 1931 firmoyu Krupp bula nazvana vartist kontraktu 13 000 rejhsmarok za vigotovlennya pidviski j 30 700 rejhsmarok za zbirku zrazka shasi a takozh termini jogo vikonannya prototip shasi povinen buv buti gotovij do travnya 1932 roku 5 bereznya 1932 Upravlinnya ozbroyen uklalo z Krupp kontrakt yakij peredbachav do 30 chervnya 1932 vigotovlennya odnogo shasi malogo traktora nim Kleinstraktor Fahrgestell sho vidpovidav krim inshogo nastupnim vimogam masa shasi ne bilshe 2650 kg komercijnij karbyuratornij dvigun povitryanogo oholodzhennya Krupp M 301 potuzhnistyu 60 k s maksimalna shvidkist ne menshe 45 km god mozhlivist zdolati maksimalnij pidjom ne mensh yak 35 krugove 12 4 mm bronyuvannya sho zahishaye vid bronebijnih kul gvintivkovogo kalibru Upravlinnyam ozbroyen planuvalosya sho Krupp vizme za osnovu pri rozrobci hodovoyi chastini britanskij legkij traktor firmi Karden Lojd tri ekzemplyari yakogo planuvalosya pid prikrittyam pridbati u Velikij Britaniyi j nadati konstruktoram dlya vivchennya Odnak pershij zrazok ciyeyi mashini bulo zakupleno tilki v sichni 1932 r a inshi dva i zovsim pribuli do Nimechchini lishe 11 zhovtnya togo zh roku Tim chasom Krupp sho mala v svoyemu rozporyadzhenni dlya vivchennya tilki fotografiyi abo kreslennya Karden Lojda 9 listopada 1931 vzhe nadala Upravlinnyu ozbroyen poperedni kreslennya pidviski sho istotno vidriznyalisya vid britanskogo zrazka Paralelno z rozrobkoyu shasi nezalezhno vid cogo velasya j rozrobka nadbudovi verhnoyi chastini bronovogo korpusu nim Aufbau Pershij proekt rozrobka yakogo bula doruchena firmi Krupp peredbachav ustanovlennya rubki z 20 mm avtomatichnoyu garmatoyu i kulemetom zmontovanimi v lobovomu bronovomu listi v kulovih ustanovkah Krupp povinna bula zavershiti rozrobku nadbudovi do 1 listopada 1932 roku odnak 13 zhovtnya Upravlinnya ozbroyen uhvaleno rishennya pro zaminu 20 mm garmati drugim kulemetom a zgodom i zovsim pro pripinennya robit u comu napryamku na korist variantu nadbudovi z bashtoyu zi sparenimi kulemetami rozrobka yakoyi bula doruchena Krupp she v lipni 1932 roku Krim Krupp rozrobka nadbudovi bula paralelno doruchena takozh firmi Daimler Benz Pershij prototip Kleintraktor U procesi stvorennya shasi Upravlinnyam ozbroyen neodnorazovo vnosilisya korektuvannya v pochatkovi vimogi sho stosuvalisya okremih vuzliv i agregativ Obumovlenij u kontrakti termin 30 chervnya firmoyu Krupp vitrimanij ne buv Gotove shasi bulo vpershe predstavleno fahivcyam Upravlinnya ozbroyen lishe 29 lipnya 1932 Dzherelo T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 storinki 7 Na viprobuvannyah shasi prodemonstruvalo garnu manevrenist i m yakist pidviski Razom z tim potuzhnist vstanovlenogo na shasi dviguna ne perevishuvala 52 k s i bula yavno nedostatnya tomu shasi yake viyavilosya she j na 300 kg vazhche obumoivlenoyi v kontrakti masi zumilo na demonstracijnih viprobuvannyah rozvinuti maksimalnu shvidkist lishe 28 km god Podalshi viprobuvannya dviguna M 301 yakij peredbachavsya do vstanovlennya na malij traktor pokazali jogo nezdatnist rozvinuti potuzhnist bilshe 54 k s proti zayavlenih Krupp 60 k s u zv yazku z chim firmi bulo rekomendovano rozglyanuti inshi ruhovi ustanovki abo znajti shlyahi pidvishennya potuzhnosti isnuyuchoyi Prote nadali shasi z vstanovlenimi na nomu dopracovanim dvigunom M 301 pokazalo krashi rezultati dosyagnuvshi maksimalnoyi shvidkosti v 42 km god Pislya podalshih dorobok sho stosuvalis v osnovnomu hodovoyi chastini pershij prototip malogo traktori 19 veresnya 1932 r buv oficijno prijnyatij komisiyeyu Upravlinnya ozbroyen Rozrobka shasi velasya v ramkah pervinnih vimog sho peredbachali stvorennya faktichno kulemetnoyi tanketki odnak v 1932 roci ci prioriteti buli zmineni Zi zrostannyam interesu u vijskovih kolah rejhsveru do mozhlivostej tankiv v 1932 u Upravlinnyam ozbroyen buv organizovanij konkurs na stvorennya legkogo tanka masoyu do 5 tonn U konkursi vzyali uchast firmi Daimler Benz MAN Henshel Rheinmetall a takozh Krupp z uzhe nayavnim u neyi proektom malogo traktora yakij i buv u rezultati obranij Upravlinnyam ozbroyen dlya stvorennya majbutnogo tanka U sichni lyutomu 1933 go proekt malogo traktora buv doroblenij firmoyu Krupp z urahuvannyam vislovlenih v hodi viprobuvan zauvazhen pislya chogo Upravlinnyam ozbroyen v lyutomu berezni buv vidanij zamovlennya na vigotovlennya she p yati shasi do 15 lipnya togo zh roku za cinoyu 37 800 rejhsmarok za odinicyu Cogo razu shasi povinni buli buti vigotovleni vzhe z bronovij hromonikelovoj stali i peredbachalosya vstanoviti na nih nadbudovi z kulemetnoyu bashtoyu rozrobka yakih velasya paralelno inshoyu firmoyu Termini vigotovlennya Krupp znovu vitrimani ne buli i pershimi shasi bulo prijnyate komisiyeyu lishe 25 lipnya a chotiri inshih 4 serpnya 1933 go Rozrobka nadbudovi zh she bilshe zatyaguvalasya i ci p yat shasi nimi tak nikoli obladnani ne buli 1 lipnya 1933 Upravlinnya ozbroyen povidomilo Krupp pro svoyi plani z rozmishennya na firmi zamovlennya na 150 shasi pershoyi seriyi malogo traktoru Odnochasno majbutnomu Pz Kpfw I bulo prisvoyeno nove kodove poznachennya silskogospodarskij tyagach nim Landwirtschaftliche Schlepper abo La S Do 1935 go z metoyu konspiraciyi vikoristovuvalosya takozh poznachennya traktor Krupp nim Krupp Traktor Za poperednim planom Krupp bralasya zibrati pershi 20 shasi do 31 grudnya 1933 roku she 30 do kincya sichnya 1934 roku i dali vipuskati po 25 shasi na misyac z tim shob vikonati zamovlennya do 25 travnya 1934 roku Planuvalosya sho druga seriya shasi takozh u kilkosti priblizno 150 odinic pochatok vipusku yakoyi bulo zaplanovano na zhovten 1934 roku bude zamovlena v kvitni togo zh roku i cogo razu rozpodilena krim Krupp takozh i mizh inshimi firmami Daimler Benz MAN Henshel Rheinmetall i U pidsumku odnak ukladenij v lipni 1933 roku kontrakt na vigotovlennya pershoyi seriyi La S buv rozpodilenij mizh Krupp yaka povinna bula vipustiti 135 shasi ta inshimi p yatma pererahovanimi firmami kozhna z yakih povinna bula zibrati po tri shasi Pochatkovi termini virobnictva La S firmoyu Krupp buli nezabarom skoregovani Upravlinnyam ozbroyen zgidno z ostatochno zatverdzhenimi planami pershi 10 shasi povinni buli buti zibrani v grudni 1933 roku shob nadali dosyagnuti cifri vipusku v 25 mashin shomisyacya Odnak Krupp znovu ne vitrimala termini pochatku postachan shasi pershimi z yakih buli prijnyati lishe 25 26 sichnya 1934 roku Nadali virobnictvo La S takozh vidstavalo vid planu ale u pidsumku Krupp vse zh taki vdalosya vikonati zamovlennya do zhovtnya 1934 koli povinno bulo pochatisya virobnictvo drugoyi seriyi Vdalosya vikonati plan i reshti p yati firmam Planuvalosya sho z bereznya 1935 go na vsi 150 shasi pershi seriyi budut vstanovleni bronovi nadbudovi z bashtoyu virobnictvo yakih povinno bulo pochatisya v tomu zh roci Ale nadbudovi zibrani firmoyu Krupp ne vitrimali viprobuvan ta Upravlinnyam ozbroyen prijnyati ne buli V rezultati zamovlennya Krupp na podalshe virobnictvo nadbudov Upravlinnyam ozbroyen bulo skasovano i vsi podalshi roboti v comu napryamku buli dorucheni Dajmler Benc Shasi zh pershi seriyi zabezpecheni verhnoyu chastinoyu bronovogo korpusu tak i ne buli i zastosovuvalisya lishe dlya navchalno trenuvalnih cilej Lishe na 20 z nih u 1935 roci buli vstanovleni sprosheni nadbudovi z bashtoyu zibrani z nebronevoj stali z yakimi voni netrivalij chas vikoristovuvalisya v navchannyah Panzerkampfwagen I Ausf A Panzerkampfwagen I Ausf A Muzejnij Panzerkampfwagen I Ausf A periodu Polskoyi kampaniyi Panzerkampfwagen I Ausf B Panzerkampfwagen I Ausf B Prichinoyu poyavi drugoyi modifikaciyi Panzer I stala nedostatnya potuzhnist dviguna Krupp vstanovlenogo na Panzer I Ausf A Vzhe z samogo pochatku viprobuvan pershogo prototipu koli z yasuvalosya sho z cim dvigunom shasi ne mozhe rozvinuti shvidkist ponad 28 km god Upravlinnya ozbroyen doruchilo firmi Krupp rozglyanuti inshi varianti dviguna Hocha nadali pislya doopracyuvannya prototip zumiv pokazati krashi rezultati i virisheno bulo pochati jogo virobnictvo ne vtrachayuchi chas na poshuki novogo dviguna i roboti z jogo vstanovlennya roboti z poshuku novogo dviguna dlya tanka prodovzhuvalisya Muzejnij Panzerkampfwagen I Ausf B periodu Polskoyi kampaniyi U listopadi 1932 firmoyu Krupp buv predstavlenij poperednij proekt ustanovki na shasi malogo traktora V podibnogo 8 cilindrovogo dviguna povitryanogo oholodzhennya potuzhnistyu 80 k s Pri comu Krupp vidrazu utochnila sho pri vstanovlenni takogo dviguna na standartne shasi ob yem bojovogo viddilennya zmenshuyetsya i shob zberegti mozhlivist vstanovlennya na shasi bronovoyi nadbudovi z kulemetnoyu bashtoyu potribno jogo podovzhennya priblizno na 220 mm a takozh pererobka hodovoyi chastini pidnyattyam linivcya z gruntu V 1933 1934 rr bulo rozglyanuto ryad dviguniv virobnictva riznih firm i v pidsumku do 1935 r Upravlinnya ozbroyen zupinilosya na ryadnomu 6 ti cilindrovomu dviguni ridinnim oholodzhennyam potuzhnistyu 100 k s stvorenomu firmoyu Majbah Oskilki cej dvigun takozh ne vmishuvavsya v motornomu viddilenni standartnogo shasi La S dlya nogo bulo vikoristano ranishe stvorene firmoyu Krupp podovzhene shasi yake vidriznyalosya dodavannyam u hodovu chastinu p yatogo opornogo i chetvertogo pidtrimuyuchogo kovzanka a takozh pidnyattyam linivcya z gruntu Cej variant shasi oderzhav nazvu La S May a modifikaciya Panzer I na jogo bazi otrimala poznachennya Panzerkampfwagen I Ausfuhrung B Ausf B Takozh dlya modifikacij Panzer I vikoristovuvalisya poznachennya nim mit Kruppmotor z motorom Krupp ta nim mit Maybachmotor z dvigunom Majbah Za vinyatkom podovzhenogo korpusu i hodovoyi chastini a takozh zamini ruhovoyi ustanovki i chastini transmisiyi inshim istotnim zminam u porivnyanni z Panzer I Ausf A tank ne piddavavsya Do 15 sichnya 1936 r Upravlinnyam ozbroyen bulo vidane zamovlennya na virobnictvo 325 Panzer I Ausf B shob takim chinom dovesti kilkist vipushenih Pz Kpfw I do 1500 odinic Kontrakti na virobnictvo tankiv buli rozpodileni mizh firmami Daimler Benz Henshel MAN i Krupp Gruson Werk Pislya uhvalennya rishennya pro vidilennya 72 z zamovlenih shasi dlya virobnictva komandirskih tankiv bulo vidane zamovlennya na dodatkovu seriyu z 150 mashin takozh rozpodilene mizh chotirma vishe zaznachenimi firmami Tochni grafiki virobnictva yak i u vipadku z Panzer I Ausf A dlya Ausf B nevidomi ale postavka zamovlenih tankiv u vijska bula zavershena do seredini 1937 go roku Vsogo bulo vipusheno 399 tankiv ciyeyi modifikaciyi u dvoh seriyah po 253 i 146 odinic Navchalni mashini Krim 150 shasi La S pershoyi seriyi pereobladnanih u navchalno trenuvalni mashini firma Krupp Gruzonverk otrimala vid Upravlinnya ozbroyen zamovlennya na vipusk podibnih mashin uzhe na shasi Panzer I Ausf B Novi mashini sho otrimali nazvu Schulfahrzeuge navchalna mashina abo navchalne shasi vidriznyalisya vid tankiv lishe vidsutnistyu bronovanoyi nadbudovi nad bojovim viddilennyam ta verhom motornogo vidsiku zahishenim tonkimi listami nebronevoj stali a takozh nayavnistyu poruchniv na nadgusenichnih policyah Virobnictvo Schulfahrzeuge zdijsnyuvalosya firmami Krupp Gruson Werk Henshel Daimler Benz i v chotiri seriyi 5b 6b 7b i 8b Serie Zagalnij vipusk Schulfahrzeuge v 1936 1937 rokah sklav 295 odinic She odnim variantom navchalnoyi mashini na shasi Panzer I Ausf B stali Umsetz Fahrzeuge sho vidriznyalisya vid poperednogo variantu peredbachennyam mozhlivosti rozmishennya bronovoyi nadbudovi iz bashtoyu sho peretvoryuvalo b yih u povnocinni tanki Dlya cogo nadbudova nad motornim vidsikom vigotovlyalasya z listiv bronovoyi stali povnoyi tovshini a takozh na shasi vstanovlyuvalisya vuzli kriplennya neobhidni dlya vstanovlennya nadbudovi iz bashtoyu Usogo v 1937 1938 rokah firmami Gruzonverk i Henshel bulo vipusheno dvi seriyi shasi modeli Umsetz Fahrzeuge zagalnoyu kilkistyu 147 odinic Nakazom vid 2 zhovtnya 1937 roku chastinam oficijno bulo dozvoleno silami remontnih majsteren pereobladnati do 24 Pz Kpfw I Ausf A zi skladu kozhnoyi chastini v improvizovani navchalni mashini za zrazkom zavodskih Znyati z cih mashin bronovi nadbudovi z bashtami potim pislya dribnih pererobok vstanovlyuvalisya na shasi Umsetz Fahrzeuge peretvoryuyuchi yih takim chinom na povnocinni tanki L K A i L K B ModifikaciyiKleintraktor prototipi shasi zibrano 6 odinic La S Umbauten Krupp Traktor Panzerkampfwagen I ohne Aufbau persha seriya shasi dlya tanka zgodom pereobladnanih u navchalni mashini vipusheno 150 odinic Panzerkampfwagen I Ausf A persha serijna modifikaciya tanka z dvigunom Krupp korpus ta bashta zvarni hodova chastina z 5 opornimi kotkami na bort ostannij z yakih vikonuvav rol napravlyayuchogo kolesa Komponovka sho stala klasichnoyu dlya nimeckih tankiv dvigun zzadu transmisiya speredu Vipusheno 1175 odinic Panzerkampfwagen I Ausf B druga serijna modifikaciya tanka hodova chastina podovzhena na odin opornij kotok a napravlyayuche koleso pidnyate z gruntu Masa virosla do 5 8 tonn dovzhina do 4420 mm Vstanovleni kulemeti MG 34 boyekomplekt 2250 patroniv Dvigun Maybach NL 38TR potuzhnistyu 100 k s V reshti konstrukciya tanka praktichno ne zminilasya Vipusheno 399 odinic Schulfahrzeug navchalna mashina na shasi Panzer I Ausf B bez bronovij nadbudovi nad viddilennyam upravlinnya Vipusheno 295 odinic Umsetz Fahrzeug navchalna mashina na shasi Panzer I Ausf B sho zberigala mozhlivist pereobladnannya v tank shlyahom ustanovki bronovij nadbudovi Vipusheno 147 odinic LKA eksportnij variant tanka na bazi Panzer I z ukorochenim shasi ta 8 cilindrovim dvigunom Krupp zibranij odin prototip LKB eksportnij variant tanka na bazi Panzer I Ausf B z 8 cilindrovim dvigunom Krupp zibrano tri prototipi Virobnichi seriyi Panzer I Poznachennya seriyi Chislo mashin v seriyi Nomeri shasi Fgst Nr Virobnik Dati vipusku Rozshifrovka Kleintraktor 1 8000 Krupp berezen lipen 1932 Pershij prototip malogo traktora Kleintraktor 5 8001 8005 Krupp berezen serpen 1933 Peredserijni shasi malogo traktora 1 Serie La S 150 8011 8803 lipen 1933 zhovten 1934 Persha seriya shasi traktora Krupp 135 8011 8145 Krupp 3 8401 8403 Krupp Gruson Werk 3 8501 8503 M A N 3 8601 8603 Rheinmetall 3 8701 8703 Henshel 3 8801 8803 Daimler Benz 2 Serie La S 863 848 9001 10415 1934 veresen 1936 Persha seriya Panzer I Ausf A 205 9001 9205 Krupp Gruson Werk 27 9207 9233 Krupp Gruson Werk 81 9235 9315 Krupp Gruson Werk 15 9351 9365 Krupp Gruson Werk 160 9501 9660 M A N 110 9801 9910 Rheinmetall 150 10001 10150 Henshel 115 10301 10415 Daimler Benz 3 Serie La S 152 9206 10435 Druga seriya Panzer I Ausf A 2 9206 9234 Krupp Gruson Werk 35 9316 9350 Krupp Gruson Werk 40 9661 9700 M A N 36 9911 9930 Rheinmetall 35 10151 10185 Henshel 20 10416 10435 Daimler Benz 4 Serie La S 175 9366 10476 Tretya seriya Panzer I Ausf A 40 9366 9405 Krupp Gruson Werk 30 9931 9960 Rheinmetall 64 10186 10249 Henshel 41 10436 10476 Daimler Benz 5 a Serie La S 300 253 10478 14566 1936 1937 Persha seriya Panzer I Ausf B 60 30 10478 10537 Daimler Benz 108 107 12501 12608 Henshel 66 13501 13566 M A N 66 50 14501 14566 Krupp Gruson Werk 6 a Serie La S 146 10538 14720 Druga seriya Panzer I Ausf B 30 10538 10567 Daimler Benz 48 12609 12656 Henshel 34 13567 13600 M A N 34 14687 14720 Krupp Gruson Werk Opis konstrukciyiKomponuvannya tanka z zadnim roztashuvannyam dviguna i perednim agregativ transmisiyi viddilennya upravlinnya ob yednano z bojovim Ekipazh tanka skladavsya z dvoh osib mehanika vodiya i komandira yakij takozh obslugovuvav bashtovi kulemeti Korpus ta bashta Shema bronyuvannyaPanzer I Ausf A Pz Kpfw I mav rivnomirne protikulne bronyuvannya sho davalo nadijnij zahist tilki vid kul gvintivok ta dribnih oskolkiv snaryadiv Korpus tanka zbiravsya z katanih listiv gomogennoyi hromonikelevoyi bronovoyi stali tovshinoyu vid 5 do 13 mm tverdistyu 530 Zbirannya zdijsnyuvalasya za dopomogoyu zvaryuvannya z chastkovim zastosuvannyam pidkladnogo karkasa sho sluzhiv dlya pidvishennya zhorstkosti korpusu Nezvazhayuchi na zvarenu konstrukciyu dlya kriplennya okremih detalej ta vuzliv do korpusu shiroko zastosovuvalisya takozh z yednannya za dopomogoyu boltiv ta zaklepok spochatku z ploskimi na tankah piznih vipuskiv z konichnimi kulestijkimi golivkami Korpus tanka skladavsya z dvoh osnovnih chastin vanni shasi i nadbudovi Lobova chastina vanni skladayetsya z 13 mm nizhnogo bronovogo lista roztashovanogo pid kutom v 25 do vertikali i 8 mm serednogo bronelista roztashovanogo pid kutom v 70 Borta vanni skladayutsya z cilisnih vertikalnih 13 mm bronelistov Kormova chastina takozh skladayetsya z 13 mm bronelistov verhnogo ta nizhnogo roztashovanih pid kutami v 15 i 55 vidpovidno Dno tanka zahishene 5 mm bronelistom Nadbudova korpusu skladayetsya z vosmigrannoyi pidbashtovoyi korobki roztashovanoyi nad bojovim viddilennyam ta kormovoyi chastini rozmishenoyi nad motornim viddilennyam Vertikalni poverhni pidbashtovoyi korobki skladayutsya z 13 mm bronelistov ta roztashovani pid kutom v 21 a yiyi dah z 8 mm bronelista Kormova chastina nadbudovi desho rozriznyayetsya v zalezhnosti vid modifikaciyi tanka Na Pz Kpfw I Ausf A vona skladayetsya z 13 mm bortiv roztashovanih pid kutom v 6 13 mm kormi roztashovanoyi pid kutom v 22 i 8 mm dahu sho maye nahil v 81 U Panzer I Ausf B kormova chastina maye bilshu visotu ta inshi kuti nahilu dahu ta kormovogo lista 87 i 0 vidpovidno U deyakih dzherelah vtim vkazuyutsya inshi tovshini bronovih listiv 14 mm zamist 13 mm dlya vertikalnih poverhon 7 mm dlya dahu motornogo viddilennya a takozh 18 mm dlya lobovogo lista nadbudovi Neznachnim chinom u riznih dzherelah mozhut vidriznyatisya i kuti nahilu bronovih listiv Bojove viddilennya vidokremlyuvalosya vid motornogo protipozhezhnoyu peregorodkoyu Odnomisna bashta Pz Kpfw I mala konichnu formu i rozmishuvalasya v pravij chastini bojovogo viddilennya na rolikovij opori Lobova chastina bashti skladalasya z 13 mm bronovogo lista roztashovanogo pid kutom v 8 do vertikali ta cilindrichnoyi kulemetnoyi maski sho skladalasya z bronelista zminnoyi tovshini vid 15 mm v rajoni osi prohodzhennya kulemetiv do 7 mm na krayah Borta ta korma bashti skladalisya z 13 mm bronelista roztashovanogo pid kutom v 22 a dah bashti skladavsya z 8 mm lobovogo ta kormovogo bronelistov roztashovanih pid kutami 81 i 90 vidpovidno Povorot bashti zdijsnyuvavsya vruchnu za dopomogoyu gvintovogo mehanizmu sho zabezpechuvav povnij povorot bashti za 60 oborotiv shturvala Takozh komandir mav mozhlivist vid yednavshi gvintovij mehanizm shvidko povertati bashtu vruchnu za dopomogoyu rukoyatki Dlya posadki ta visadki kozhen z chleniv ekipazhu mav individualnij lyuk Vikonanij u formi napiv kola odnostvorchatij lyuk komandira znahodivsya na dahu bashti takozh v krishci cogo lyuka buv nevelikij lyuchok dlya Dvostvorchatij lyuk mehanika vodiya roztashovanij na livomu borti korpusu ta dahu bojovogo viddilennya Takozh v korpusi tanka v rajoni motornogo viddilennya ye chislenni lyuki dlya dostupu do ruhovoyi ustanovki a v serednomu lobovomu listi lyuk dlya dostupu do mehanizmu povorotu Ozbroyennya MG 13 v pihotnij versiyi Ozbroyennya Panzer I skladali dva 7 92 mm kulemeti MG 13 na Panzer I Ausf A i Panzer I Ausf B rannih vipuskiv i MG 34 na Panzer I Ausf B piznih vipuskiv MG 13 mali skorostrilnist v 680 postriliv na hvilinu ta pochatkovu shvidkist kuli 890 m s u toj chas yak MG 34 vidriznyalisya pidvishenoyu do 825 postriliv na hvilinu skorostrilnistyu ale menshoyu pochatkovoyu shvidkistyu kuli 750 m s Chastina tankiv osnashuvalasya kulemetami MG 13k sho vidriznyalisya vid MG 13 vkorochenim stvolom Kulemeti zabezpechuvalisya elektrospuskom spuskovi gachki na yih rukoyatkah buli dublovani knopkami na shturvali vertikalnoyi navodki dlya livogo kulemeta i na shturvali povorotu bashti dlya pravogo Boyekomplekt kulemetiv skladavsya z barabannih magaziniv yemnistyu v 25 patroniv spochatku vin stanoviv 61 magazin abo 1525 patroniv ale z 1936 roku buv zbilshenij do 90 magaziniv abo 2250 patroniv Kulemeti vstanovlyuvalisya v sparenij ustanovci u bronovanij masci sho hitayetsya rozmishenoyi na capfah v lobovoyi chastini bashti Livij kulemet buv zhorstko zakriplenij v bronovanij masci u toj chas yak pravij mig zmishuvatisya shodo nogo za dopomogoyu specialnogo pristroyu Vertikalna navedennya ustanovki v mezhah 12 18 zdijsnyuvalasya vruchnu yak gvintovim mehanizmom tak i prostim yiyi hitannyam za dopomogoyu rukoyatok kulemetiv Dlya navedennya na cil vikoristovuvavsya teleskopichnij pricil vidkalibrovanij na distanciyi do 800 metriv i mav zbilshennya 2 5 pri poli zoru v 28 Krim nogo komandir mig pri vidchinenih lyukah bronovoyi maski vikoristovuvati i prosti dioptrichni pricili Zasobi sposterezhennya ta zv yazku Dlya sposterezhennya za miscevistyu ekipazh Panzer I Ausf A vikoristovuvav oglyadovi lyuchki iz oglyadovimi shilinami v chastini z nih Mehanik vodij mav u svoyemu rozporyadzhenni chotiri lyuchki Odin bilshogo rozmiru iz binokulyarnimi oglyadovimi shilinami stoyav u lobovomu verhnomu bronelisti korpusu Dva inshih iz odinochnimi oglyadovimi shilinami znahodilis u skoshenih bortovih listah poperedu j pozadu posadkovogo lyuka mehanika vodiya She odin lyuchok bez oglyadovoyi shilini bulo roztashovano v kormovomu listi nadbudovi Komandir mav dlya oglyadu odin lyuchok z oglyadovoyu shilinoyu v pravomu lobovomu skoshenomu listi korpusu a na pershih 300 Panzer I Ausf A takozh i v pravomu kormovomu skoshenomu listi She shist lyuchkiv roztashovuvalisya u bashti dva bez oglyadovih shilin po bortah bashti dva z odinochnimi oglyadovimi shilinami u kormovij yiyi chastini ta she dva bez oglyadovih shilin v kulemetnij masci Oglyadovi shilini v lyuchkah mali shirinu 4 mm ta mali z zovni deflektori dlya vidbittya kul ta brizok svincyu Z vnutrishnogo boku zahist zabezpechuvavsya tripleksnim skloblokom tovshinoyu 12 mm yakij mig zaminyuvatisya bronevoyu zaslinkoyu Nabir oglyadovih priladiv Panzer I Ausf B buv u cilomu identichnij vidriznyayuchis lishe vidsutnistyu kormovogo lyuchka mehanika vodiya Dlya zovnishnogo zv yazku Panzer I zabezpechuvalisya UKH radioprijmachem Radioperedavach mali lishe komandirski mashini na zvichajnih tankah vin buv vidsutnij Takozh vsi tanki zabezpechuvalisya komplektom ta Dlya vnutrishnogo zv yazku mizh komandirom ta mehanikom vodiyem sluzhila peregovorna truba Dvigun ta transmisiya Odniiyeyu z golovnih vidminnostej osnovnih modifikacij Panzer I bula silova ustanovka Panzer I Ausf A osnashuvalisya 4 oh cilindrovim karbyuratornim dvigunom povitryanogo oholodzhennya modeli Krupp Dvigun mav robochij ob yem v 3460 sm ta mig rozvivati maksimalnu potuzhnist za riznimi danimi 57 abo 60 k s pri 2500 ob hv Dvigun vstanovlyuvavsya v perednij chastini motornogo viddilennya po pozdovzhnij osi tanka z bokiv vid nogo roztashovuvalisya karbyuratori i povitryani filtri Palivom dlya M305 sluzhiv etilovanij benzin iz oktanovim chislom 76 dva palivnih baka mistkistyu 72 litri kozhen buli roztashovani v kormovij chastini motornogo viddilennya Panzer I Ausf B osnashuvalisya ryadnim 6 cilindrovim karbyuratornim dvigunom ridinnogo oholodzhennya modeli Majbah Pri robochomu ob yemi v 3800 sm vin mig rozvivati maksimalnu potuzhnist v 100 l S pri 3000 ob hv Rozmishennya dviguna v motornomu viddilenni bulo analogichno Panzer I Ausf A ale dva palivnih baka zagalnoyu mistkistyu 146 litriv roztashovuvalis teper po pravomu bortu korpusu v izolovanomu viddilenni sistemi oholodzhennya dviguna ta generator zajmali livu chastinu motornogo viddilennya Transmisiya Panzer I rozmishuvalasya v perednij chastini korpusu ta chastkovo v bojovomu viddilenni ta viddilenni upravlinnya Do yiyi skladu na Panzer I Ausf A vhodili Reduktor z peredavalnim chislom 0 763 buv z yednanij bezposeredno z dvigunom ta sluzhiv yak dlya znizhennya obertiv tak i dlya rozmishennya kardannogo valu yak najnizhche u bojovomu viddilenni Kardannij val sho prohodiv cherez use bojove viddilennya Dvodiskovij golovnij frikcion suhogo tertya ob yednanij u spilnomu bloci z korobkoyu peredach ta mehanizmami povorotu P yatishvidkisna 5 1 mehanichna korobka peredach z sinhronizaciyeyu dlya drugoyi tretoyi ta chetvertoyi a na korobkah pershih serij takozh i p yatoyi peredachi Frikcijnoyi shesternij mehanizm povorotu z strichkovimi galmami Odnoryadni bortovi peredachi Transmisiya Panzer I Ausf B bula v cilomu shozha z Ausf A vidriznyayuchis odnak vidsutnistyu reduktora ta inshoyi korobkoyu peredach sinhronizovanoyu na drugij p yata peredachah Hodova chastina Hodova chastina Panzer I Ausf A shodo odnogo bortu skladalasya z zdvoyenogo veduchogo kolesa chotiroh odinochnih obgumovanih opornih kotkiv diametrom 530 mm obgumovanogo linivcya yakij buv opushenij na zemlyu ta grav rol p yatogo opornogo kotka ta troh malih obgumovanih pidtrimuyuchih kotkiv Oporni kotki ta linivec liti oporni kotki alyuminiyevi linivec stalevij Pidviska opornih kotkiv zmishana Pershij opornij kotok pidvishenij individualno na balansir z yednanij z pruzhinoyu ta gidravlichnim amortizatorom Drugij ta tretij oporni kotki a takozh chetvertij opornij kotok ta linivec zblokovani poparno u vizkah z pidviskoyu na listovih resorah Oskilki na Panzer I Ausf B korpus tanka buv podovzhenij a takozh dlya polipshennya harakteristik pidviski v neyi buli dodani p yatogo opornij ta chetvertij pidtrimuchij kotki P yatij opornij kotok zaminiv v sistemi pidviski linivec yakij buv pidnyatij z gruntu i zaminenij novim menshogo diametra i neobgumovanim Gusenici Panzer I civkovogo zacheplennya dribnolankovi dvogrebnevi skladalisya z litih trakiv Kgs 67 280 90 shirinoyu 260 mm iz krokom 91 mm Zberezheni ekzemplyariDo nashogo chasu zbereglos duzhe nebagato ekzemplyariv osnovnogo tanku Panzer I ta she menshe mashin stvorenih na jogo osnovi Panzer I Ausf A Vijskovij muzej Oslo Norvegiya Panzer I Ausf A Tankovij muzej Strengnes Shveciya Kolishnij eksponat muzeyu v Aksvalli Panzer I Ausf A Tankovij muzej Munster Nizhnya Saksoniya Nimechchina Panzer I Ausf A Vijskovij muzej El Goloso Madrid Ispaniya Panzer I Ausf A Privatna kolekciya Zhaka Littlfilda Portola SShA Panzer I Ausf B Vijskovij muzej El Goloso Madrid Ispaniya Panzer I Ausf B Vijskovo Istorichnij muzej Kubinka Rosiya Panzer I Ausf B Fort Li SShA Kolishnij eksponat Aberdinskogo poligonu Panzer I Ausf B Shtab vijskovogo centru San Clemente Zherona Ispaniya Panzer I Ausf F VK1801 Vijskovij muzej fortecya Kalemegdan Belgrad Serbiya Panzer I Ausf F VK1801 Vijskovo Istorichnij muzej Kubinka Rosiya Kleiner Panzerbefehlswagen Ausf B Tankovij muzej Bovington Dorset Velika Britaniya Panzerjager I Tehniko Istorichnij muzej Koblenc NimechchinaPrimitkiA Koshavcev M Knyazyev Legkij tank Panzer I M Modelist konstruktor 2000 r seriyi Bronekollekciya 2 29 2000 N W Duncan Panzerkampfwagen I amp II Uindzor Profile Publications 1970 seriyi AFV Weapons 15 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 2 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 2 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 4 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 6 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 5 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 25 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 8 N W Duncan Panzerkampfwagen I amp II Uindzor Profile Publications 1970 seriyi AFV Weapons 15 Pz1 12 T L Jentz Panzerkampfwagen I Kleintraktor to Ausf B Boyds MD Panzer Tracts 2002 seriyi Panzer Tracts 1 1 isbn 0 97084 076 4 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 11 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 17 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 20 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 21 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 22 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 23 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 31 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 36 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 78 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 79 86 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 87 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 2 stor 121 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 2 stor 125 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 2 stor 126 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 7 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 14 15 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 20 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 60 15 shasi buli napravleni dlya stvorennya komandirskih mashin T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 stor 60 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 60 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 87 47 shasi buli napravleni dlya stvorennya komandirskih mashin T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 2 stor 109 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 77 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 99 A Koshavcev M Knyazyev Legkij tank Panzer I M Modelist konstruktor 2000 r seriyi Bronekollekciya 2 29 2000 str 13 A Koshavcev M Knyazyev Legkij tank Panzer I M Modelist konstruktor 2000 r seriyi Bronekollekciya 2 29 2000 str 9 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 57 A Koshavcev M Knyazyev Legkij tank Panzer I M Modelist konstruktor 2000 r seriyi Bronekollekciya 2 29 2000 str 12 T Jentz Panzerkampfwagen I Vol 1 str 41

Дата публікації:
Топ