Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ольга Олександрівна Федченко до шлюбу Армфельд 1845 1921 російська ботанікиня член кореспондент Петербурзької академії н

O.Fedtsch.

O.Fedtsch.

Ольга Олександрівна Федченко, до шлюбу Армфельд (1845—1921) — російська ботанікиня, член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1906 року (з 1917 — Російської академії наук).

Федченко Ольга Олександрівна
image
Ім'я при народженніангл. Olga Aleksandrovna Armfeld
Народилася30 жовтня (11 листопада) 1845[1]
Москва, Російська імперія
Померла24 квітня 1921(1921-04-24) (75 років)
Петроград, Російська СФРР
ПохованняСмоленське православне кладовище
Місце проживанняРосійська імперія
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьботанік, мандрівниця-дослідниця, мисткиня, ботанічна колекціонерка, наукова ілюстраторка, картографка, ентомологиня, ботанічна ілюстраторка, збирач зразків для зоологічних колекцій
Alma materd
Галузьботаніка[2], флора[2], Асфоделові[2] і ентомологія[2]
ЧленствоПетербурзька академія наук
d
d
БатькоQ4069674?
У шлюбі зd[3]
Дітиd
image Федченко Ольга Олександрівна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федченко.

Ранні роки

Ольга Армфельд народилася в будівлі Московського університету, де її батько Олександр Осипович Армфельд, професор університету й інспектор Миколаївського інституту виховного будинку, мав квартиру. З дев'яти дітей (п'ятеро синів і чотири дочки) Ольга була третя. До 11 років вона виховувалася будинку, вчилася музиці, малюванню, німецької та французької мов. В 11 років вступила в Московський Миколаївський інститут. Ще в інституті Федченко займалася збором зоологічних і ботанічних колекцій. Літо юна Ольга Армфельд проводила в селі Тропарьово ; в 1861—1862 роках склала гербарій Можайського повіту, яким користувався при складанні довідника «Московська флора». Найбільш цікаві екземпляри її ентомологічної колекції увійшли до «Списку двокрилих Московського навчального округу» О. П. Федченко.

У 1864 році за пропозицією Н. К. Зенгера 19-річна Ольга Армфельд була обрана членкинею-засновницею щойно створеного Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії. Вона брала активну участь у науковій роботі гуртка, яким керував професор зоології А. П. Богданов. У тому ж році вона закінчила курс Миколаївського інституту, після чого три роки давала уроки (історія, малювання, німецьку та французьку мови), хоча матеріально була цілком забезпечена. Займалася також науковим перекладом статей із французької, німецької та англійської мов для журналу «Садівництво», зокрема переклала главу з «зоологічних листів» (нім. Zoologische Briefe Zoologische Briefe) Г. Йегера і більшу частину книги Й. М. Перт «Духовне життя тварин: факти і спостереження» (нім. Ueber das Seelenleben der Tiere Ueber das Seelenleben der Tiere).

Наукова діяльність

Ольга Ампферт продовжувала працювати в Зоологічному музеї, де познайомилася з Олексієм Павловичем Федченком, який тільки що закінчив курс природного відділення університету, де займався зоологією і антропологією. Знайомство відбулося завдяки подібності їх наукових інтересів. Вони разом перекладали перший том «Антропології» (виданої в 1867 році). Ампферт записувала для Федченка вимірювання немовлят із Виховного будинку, обчислювала антропологічні дані, перекладала листи іноземних вчених. Разом вони допомагали зоологічному музею влаштувати етнографічну виставку, що відбулася в 1867 році.

2 липня 1867 вони одружилися, після чого вирушили в поїздку Скандинавією, відвідали Фінляндію і Швецію. У Гельсінгфорсі і Стокгольмі вона допомагала чоловікові в вимірі фінських і шведських черепів, малювала їх за допомогою діаграфа. На початку 1868 року Федченки побували в Австрії та Італії, де Ольга займалася складанням і вивченням гербаріїв, продовжила збір колекції комах, робила необхідні замальовки, а її чоловік готувався до експедиції в Туркестан (Ольга була призначена ботаніком цієї експедиції). Після повернення з-за кордону вони брали участь в I З'їзді російських природознавців, який проходив в Санкт-Петербурзькому університеті.

Туркестанська експедиція (1868—1872)

У 1868 році Федченко супроводжувала чоловіка в очоленій ним експедиції, організованій Московським товариством любителів природознавства в маловивченому тоді Туркестані, де провела з невеликою перервою три роки. У січні 1869 році Федченки прибули в Самарканд. У Самарканді і потім в Ташкенті Ольга Федченко малювала види відвідуваних місцевостей і виконувала для чоловіка малюнки для його робіт. Робота в Туркестанській експедиції вимагала не тільки серйозної наукової підготовки, матеріальних витрат, але і особистої відваги, оскільки місцеве населення не завжди доброзичливо і з розумінням ставилось до діяльності російських вчених. Для охорони експедиції була виділена сотня козаків з артилерією. Деякий час загін охорони очолював відомий згодом герой російсько-турецької війни 1877—1878 років генерал М. Д. Скобелєв. Одного разу експедиція потрапила в засідку збройних горців в ущелині біля озера Куль-і-Колон в районі міста Пенджикента. Ольга Федченко доглядала за пораненими, робила перев'язки і до приходу основних сил конвою вела себе спокійно і відважно. За три роки — з 1869 по 1871 — Федченки здійснили чотири експедиції Туркестаном: долиною річки Зеравшан, до озера Іскандеркуль, в пустелю Кизилкум і Ферганською долиною до Заалайського хребта.

У перервах між експедиціями Федченки жили в Ташкенті, займаючись аналізом отриманих матеріалів. Крім того, Ольга Федченко збирала і препарувала комах, вела переписку з російськими та зарубіжними вченими, робила замальовки місцевості. Згодом з її етюдів і нарисів робив малюнки А. К. Саврасов:134. Ольга Федченко зібрала гербарій з кількох тисяч видів рослин, серед яких багато описала вперше. Вона привезла в Москву коріння ферули мускусної, або сумбула (Ferula moschata) до того мало відомої вченим. Висаджені в Ботанічному саду, корені дали квітучі і плодоносні рослини. Ботанічні збори Ольги Федченко дали картину флористичного складу районів, обстежених під час експедиції. Колекції подружжя Федченко «Туркестанський гербарій» та «Безхребетні Туркестанського краю» довгий час служили матеріалом для роботи російських натуралістів.

За гербарій і альбом малюнків з видами Туркестану Ольга Федченко була удостоєна Великої золотої медалі Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії. Після повернення в Москву Федченко займалася обробкою зібраних матеріалів і брала участь в організації Туркестанського розділу Політехнічної виставки 1872 року.

Поїздка Європою. Видавнича діяльність

У вересні 1872 Федченки вирушили до Європи, де чоловік хотів ознайомитися з альпійськими льодовиками, щоб підготуватися до експедиції на Памір. Лютий і березень 1873 року вони провели в Лейпцигу, де Ольга народила сина Бориса. Потім вони переїхали в Гейдельберг, тут Ольга Федченко переклала з англійської статтю Генрі Юля «Історія та географія верхів'їв Амудар'ї» для «Відомостей Географічного товариства». Цей переклад із примітками і доповненнями Ольги Федченко, самого Юля і Н. В. Ханикова був удостоєний срібної медалі Російського географічного товариства. Проживши 6 тижнів в Люцерні, Федченки , а в серпні 1873 року вирушили на Женевське озеро, в Монтрі, де Ольга залишилася з грудним сином, а чоловік вирушив в Шамоні, щоб здійснити сходження на Монблан, під час якого загинув у 29-річному віці.

Трагічна загибель чоловіка не зламала Ольгу Федченко. Вважаючи своїм обов'язком видати матеріали Туркестанської наукової експедиції, вона привернула до цієї роботи багатьох вчених, самостійно редагувала матеріали, які готувались до видання праці. Завдяки її високому професіоналізму та енергії за два неповних роки матеріали були не тільки оброблені, але і видані. Вони включали і альбом літографій «Види російського Туркестану за малюнками з натури О. А. Федченко». За участю зоолога В. та інших вчених Ольга Федченко випустила в виданні Товариства любителів природознавства на кошти К. П. Кауфмана кілька томів з описом флори і фауни Туркестану, підготувала до виходу в світ 24 випуски «Праць Туркестанської експедиції», поставивши на обкладинці ім'я чоловіка — Олексія Федченко. За її участі було видано «Подорож в Коканд, альбоми видів і антропологічні дані тубільців Туркестану, розроблені А. П. Богдановим». У 1874 році Федченко написала «Fedtschenko's Reisen in Turkestan, 1868—1870» (Petermanns «Mitth.», 1874, тетр. VI, з картою). В знак уваги і поваги до наукових праць Ольги Федченко з дослідження Туркестану імператор Олександр II надіслав їй в подарунок золотий браслет, прикрашений рубінами і діамантами.

Дослідження кінця XIX століття

Значна частина опублікованих в кінці XIX століття наукових праць Ольги Федченко присвячена ботаніці, насамперед, дикоростучої і культурної флори Середньої Азії.

Попри зайнятість, Федченко не шкодувала сил і часу для виховання сина, якому вона самостійно зуміла дати вищу освіту: він закінчив природниче відділення Московського університету.

З 1881 по 1887 рік вела наукову роботу на ботанічному матеріалі Московської губернії, за участю сина поповнювала гербарій Можайського і Серпухівського повітів Московської губернії. У 1884 році в ботанічному саду Московського університету Федченко зайнялася розбиранням гербаріїв та визначенням рослин. Свої флористичні дослідження вона завершила на початок 1890-х, результати були опубліковані в «Popular Science news», а список мохів — в «Працях Петербурзького ботанічного саду».

Ольга Федченко здійснила разом із сином ряд поїздок з ботанічними цілями: на Урал в 1891 і 1892 роках, у Крим в 1893 році, в Закавказзя в 1894 році, в Туркестан, де вивчала флору Західного Тянь-Шаню, в 1897 році. Нарешті, в 1901 році, також з сином, вона здійснила подорож на Памір (до кордону Афганістану) і зібрала багатий ботанічний матеріал. Результатом цього стали публікації "Матеріали до флори Південного Алтаю ", «Список рослинності, зібраної в Омському повіті», «Каталог гербарію Туркестанської наукової експедиції», «Перелік рослин Туркестану», «Флора Паміру».

Акліматизаційний сад

У 1895 році Ольга Федченко здійснила свій давній задум — створила сад з метою акліматизації південних і східних рослин в Середній смузі Росії. Акліматизаційний сад був створений в садибі Ольгіно Можайського повіту Московської губернії, в цьому саду Федченко протягом 25 років проводила кропітку роботу з вивчення декоративних рослин (головним чином ірисів). Акліматизаційний сад Ольги Федченко був відомий в усьому світі завдяки науковій діяльності і розсилці по заявках рідкісного насіння.

Її син, Борис Олексійович Федченко став професором-геоботаніки, знавцем флори Середньої Азії. У 1900 році йому запропонували роботу в Імператорському ботанічному саду. Разом з сином переїхала в Санкт-Петербург і Ольга Федченко. Звідси в 1901 році вони вирушили в експедицію на Памір, де відвідали малодоступний район Шугнан і пройшли до річки Пяндж на кордоні з Афганістаном. Підсумком цієї експедиції стала монографія «Флора Паміру» і п'ять додатків до неї. У Туркестані Ольга Федченко побувала після цього ще двічі — в 1910 і 1915 роках. Під час останньої експедиції їй було 70 років.

За три роки до цього вона відвідала Міжнародну виставку садівництва в Лондоні, займалася науковою роботою в ботанічних садах Берліна, Лондона і Женеви. До цього часу вона була вже науковицею зі світовим ім'ям. Ольга Федченко продовжувала працювати до останніх днів свого життя. За місяць до смерті 21 березня 1921 року побачила її остання, сімдесята друкована праця «Нові матеріали по знанню роду Eremurus».

Визнання

У 1874 році Товариство любителів природознавства, антропології та етнографії обрало Ольгу Федченко своєю почесною членкинею. Протягом кількох років вона була секретаркою Товариства. Московське суспільство випробувачів природи також прийняло її в свої ряди. У 1906 році Федченко була обрана членом-кореспондентом Петербурзької академії наук. Вона стала першою в Росії жінкою-ботанікинею, удостоєної цієї честі.

Ряд зарубіжних наукових товариств — Паризьке географічне товариство, , , природи обрали її своїм почесним членом.

У 1922 році науковий співробітник Ботанічного саду Академії наук СРСР М. М. Ільїн назвав ім'ям Ольги Федченко рід середньоазіатських рослин Ольгея (Olgaea) із родини Айстрових (Asteraceae). Видові епітети приблизно 100 видів з 30 родин рослин — olgae, також названі на честь Ольги Федченко.

Наукові праці

Ольга Федченко адрукувала спільно з сином Б. О. Федченко:

  • Материал к флоре Южного Алтая
  • Список растений, собранных в Омском уезде в 1898 году
  • Note sur quelques plantes de Boukharie
  • Matériaux pour la Flore de la Crimée
  • Matériaux pour la Flore de Caucase
  • Ranunculaceae Русского Туркестана
  • Высшие тайнобрачные Русского Туркестана
  • Каталог гербария Туркестанской учёной экспедиции
  • Федченко О. А., Федченко Б. А. Список Orobanchaceae гербария // Мат-лы к познанию фауны и флоры Росс. империи. Отд. ботан.. — 1899. — Вип. 3. — С. 203—210.

Адреси

У 1880-х роках — вулиця Мала Молчановка в Москві, будинок 6 (прибутковий будинок В. Б. Казакова).

Примітки

  1. Biographies of the Entomologists of the World — Senckenberg German Entomological Institute.
    d:Track:Q57831640d:Track:Q472839
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Stafleu F., Cowan R. S. Taxonomic literature: A selective guide to botanical publications and collections with dates, commentaries and types — Utrecht: Bohn, Scheltema & Holkema, 1976. — Т. 1. — (Taxonomic literature. 2-ге видання) — — doi:10.5962/T.206090
    d:Track:Q599839d:Track:Q39297398d:Track:Q56684621d:Track:Q56684603d:Track:Q6108714d:Track:Q56649865
  4. Чаурина Р. А. . Архів оригіналу за 23.10.2013.
  5. Тишкина А. Г. Путешественница и ботаник О. А. Федченко // Российские женщины и европейская культура: материалы V конференции, посвящённой теории и истории женского движения / Сост. и отв. ред. Г. А. Тишкин. — СПб. : Санкт-Петерб. философск. общ., 2001. — С. 132—136.
  6. Электронная картотека МОИП — Федченко Ольга Александровна [ 16 вересня 2009 у Wayback Machine.]
  7. Not. Syst. Herb. Hort. Petrop. iii. 141 (1922)
  8. Головкин Б. Н. Что в имени тебе моём? // Наука и жизнь : журнал. — 2003. — № 3.
  9. International Plant Names Index — searched on Plant Names: Species = olgae and Ranks = spec
  10. D. Gledhill.The names of plants
  11. Сорокин В. «Роднее, милее Молчановки ничего нет» // Наука и жизнь : журнал. — М. : Правда, 1986. — № 10. — С. 87. — ISSN 0028-1263.

Література

  • Комаров В. Л. Ольга Александровна Федченко. Некролог // Изв. Росс. акад. наук, 6 серия. — 1921. — Т. 15. — С. 1—18.
  • Федченко Б. А. К биографии О. А. Федченко // Изв. Гл. бот. сада РСФСР. — 1924. — Т. 23, вип. 2.
  • Ботанические коллекции и поездки О. А. Федченко // Изв. Гл. бот. сада РСФСР. — 1924. — Т. 23, вип. 2. — С. 97—98.
  • Иванов Д. Л. Из личных воспоминаний об О. А. Федченко // Изв. Гл. бот. сада РСФСР. — 1924. — Т. 23, вип. 2. — С. 23.
  • Васильченко И. Т. К 100-летию путешествия А. П. Федченко и О. А. Федченко по северной окраине Памира // Ботан. журн. — 1972. — Т. 57, вип. 3. — С. 413—416.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Olga Oleksandrivna Fedchenko do shlyubu Armfeld 1845 1921 rosijska botanikinya chlen korespondent Peterburzkoyi akademiyi nauk z 1906 roku z 1917 Rosijskoyi akademiyi nauk Fedchenko Olga OleksandrivnaIm ya pri narodzhenniangl Olga Aleksandrovna ArmfeldNarodilasya30 zhovtnya 11 listopada 1845 1 Moskva Rosijska imperiyaPomerla24 kvitnya 1921 1921 04 24 75 rokiv Petrograd Rosijska SFRRPohovannyaSmolenske pravoslavne kladovisheMisce prozhivannyaRosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistbotanik mandrivnicya doslidnicya mistkinya botanichna kolekcionerka naukova ilyustratorka kartografka entomologinya botanichna ilyustratorka zbirach zrazkiv dlya zoologichnih kolekcijAlma materdGaluzbotanika 2 flora 2 Asfodelovi 2 i entomologiya 2 ChlenstvoPeterburzka akademiya nauk d dBatkoQ4069674 U shlyubi zd 3 Ditid Fedchenko Olga Oleksandrivna u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedchenko Ranni rokiOlga Armfeld narodilasya v budivli Moskovskogo universitetu de yiyi batko Oleksandr Osipovich Armfeld profesor universitetu j inspektor Mikolayivskogo institutu vihovnogo budinku mav kvartiru Z dev yati ditej p yatero siniv i chotiri dochki Olga bula tretya Do 11 rokiv vona vihovuvalasya budinku vchilasya muzici malyuvannyu nimeckoyi ta francuzkoyi mov V 11 rokiv vstupila v Moskovskij Mikolayivskij institut She v instituti Fedchenko zajmalasya zborom zoologichnih i botanichnih kolekcij Lito yuna Olga Armfeld provodila v seli Troparovo v 1861 1862 rokah sklala gerbarij Mozhajskogo povitu yakim koristuvavsya pri skladanni dovidnika Moskovska flora Najbilsh cikavi ekzemplyari yiyi entomologichnoyi kolekciyi uvijshli do Spisku dvokrilih Moskovskogo navchalnogo okrugu O P Fedchenko U 1864 roci za propoziciyeyu N K Zengera 19 richna Olga Armfeld bula obrana chlenkineyu zasnovniceyu shojno stvorenogo Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi Vona brala aktivnu uchast u naukovij roboti gurtka yakim keruvav profesor zoologiyi A P Bogdanov U tomu zh roci vona zakinchila kurs Mikolayivskogo institutu pislya chogo tri roki davala uroki istoriya malyuvannya nimecku ta francuzku movi hocha materialno bula cilkom zabezpechena Zajmalasya takozh naukovim perekladom statej iz francuzkoyi nimeckoyi ta anglijskoyi mov dlya zhurnalu Sadivnictvo zokrema pereklala glavu z zoologichnih listiv nim Zoologische Briefe Zoologische Briefe G Jegera i bilshu chastinu knigi J M Pert Duhovne zhittya tvarin fakti i sposterezhennya nim Ueber das Seelenleben der Tiere Ueber das Seelenleben der Tiere Naukova diyalnistOlga Ampfert prodovzhuvala pracyuvati v Zoologichnomu muzeyi de poznajomilasya z Oleksiyem Pavlovichem Fedchenkom yakij tilki sho zakinchiv kurs prirodnogo viddilennya universitetu de zajmavsya zoologiyeyu i antropologiyeyu Znajomstvo vidbulosya zavdyaki podibnosti yih naukovih interesiv Voni razom perekladali pershij tom Antropologiyi vidanoyi v 1867 roci Ampfert zapisuvala dlya Fedchenka vimiryuvannya nemovlyat iz Vihovnogo budinku obchislyuvala antropologichni dani perekladala listi inozemnih vchenih Razom voni dopomagali zoologichnomu muzeyu vlashtuvati etnografichnu vistavku sho vidbulasya v 1867 roci 2 lipnya 1867 voni odruzhilisya pislya chogo virushili v poyizdku Skandinaviyeyu vidvidali Finlyandiyu i Shveciyu U Gelsingforsi i Stokgolmi vona dopomagala cholovikovi v vimiri finskih i shvedskih cherepiv malyuvala yih za dopomogoyu diagrafa Na pochatku 1868 roku Fedchenki pobuvali v Avstriyi ta Italiyi de Olga zajmalasya skladannyam i vivchennyam gerbariyiv prodovzhila zbir kolekciyi komah robila neobhidni zamalovki a yiyi cholovik gotuvavsya do ekspediciyi v Turkestan Olga bula priznachena botanikom ciyeyi ekspediciyi Pislya povernennya z za kordonu voni brali uchast v I Z yizdi rosijskih prirodoznavciv yakij prohodiv v Sankt Peterburzkomu universiteti Turkestanska ekspediciya 1868 1872 U 1868 roci Fedchenko suprovodzhuvala cholovika v ocholenij nim ekspediciyi organizovanij Moskovskim tovaristvom lyubiteliv prirodoznavstva v malovivchenomu todi Turkestani de provela z nevelikoyu perervoyu tri roki U sichni 1869 roci Fedchenki pribuli v Samarkand U Samarkandi i potim v Tashkenti Olga Fedchenko malyuvala vidi vidviduvanih miscevostej i vikonuvala dlya cholovika malyunki dlya jogo robit Robota v Turkestanskij ekspediciyi vimagala ne tilki serjoznoyi naukovoyi pidgotovki materialnih vitrat ale i osobistoyi vidvagi oskilki misceve naselennya ne zavzhdi dobrozichlivo i z rozuminnyam stavilos do diyalnosti rosijskih vchenih Dlya ohoroni ekspediciyi bula vidilena sotnya kozakiv z artileriyeyu Deyakij chas zagin ohoroni ocholyuvav vidomij zgodom geroj rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv general M D Skobelyev Odnogo razu ekspediciya potrapila v zasidku zbrojnih gorciv v ushelini bilya ozera Kul i Kolon v rajoni mista Pendzhikenta Olga Fedchenko doglyadala za poranenimi robila perev yazki i do prihodu osnovnih sil konvoyu vela sebe spokijno i vidvazhno Za tri roki z 1869 po 1871 Fedchenki zdijsnili chotiri ekspediciyi Turkestanom dolinoyu richki Zeravshan do ozera Iskanderkul v pustelyu Kizilkum i Ferganskoyu dolinoyu do Zaalajskogo hrebta U perervah mizh ekspediciyami Fedchenki zhili v Tashkenti zajmayuchis analizom otrimanih materialiv Krim togo Olga Fedchenko zbirala i preparuvala komah vela perepisku z rosijskimi ta zarubizhnimi vchenimi robila zamalovki miscevosti Zgodom z yiyi etyudiv i narisiv robiv malyunki A K Savrasov 134 Olga Fedchenko zibrala gerbarij z kilkoh tisyach vidiv roslin sered yakih bagato opisala vpershe Vona privezla v Moskvu korinnya feruli muskusnoyi abo sumbula Ferula moschata do togo malo vidomoyi vchenim Visadzheni v Botanichnomu sadu koreni dali kvituchi i plodonosni roslini Botanichni zbori Olgi Fedchenko dali kartinu floristichnogo skladu rajoniv obstezhenih pid chas ekspediciyi Kolekciyi podruzhzhya Fedchenko Turkestanskij gerbarij ta Bezhrebetni Turkestanskogo krayu dovgij chas sluzhili materialom dlya roboti rosijskih naturalistiv Za gerbarij i albom malyunkiv z vidami Turkestanu Olga Fedchenko bula udostoyena Velikoyi zolotoyi medali Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi Pislya povernennya v Moskvu Fedchenko zajmalasya obrobkoyu zibranih materialiv i brala uchast v organizaciyi Turkestanskogo rozdilu Politehnichnoyi vistavki 1872 roku Poyizdka Yevropoyu Vidavnicha diyalnist U veresni 1872 Fedchenki virushili do Yevropi de cholovik hotiv oznajomitisya z alpijskimi lodovikami shob pidgotuvatisya do ekspediciyi na Pamir Lyutij i berezen 1873 roku voni proveli v Lejpcigu de Olga narodila sina Borisa Potim voni pereyihali v Gejdelberg tut Olga Fedchenko pereklala z anglijskoyi stattyu Genri Yulya Istoriya ta geografiya verhiv yiv Amudar yi dlya Vidomostej Geografichnogo tovaristva Cej pereklad iz primitkami i dopovnennyami Olgi Fedchenko samogo Yulya i N V Hanikova buv udostoyenij sribnoyi medali Rosijskogo geografichnogo tovaristva Prozhivshi 6 tizhniv v Lyucerni Fedchenki a v serpni 1873 roku virushili na Zhenevske ozero v Montri de Olga zalishilasya z grudnim sinom a cholovik virushiv v Shamoni shob zdijsniti shodzhennya na Monblan pid chas yakogo zaginuv u 29 richnomu vici Tragichna zagibel cholovika ne zlamala Olgu Fedchenko Vvazhayuchi svoyim obov yazkom vidati materiali Turkestanskoyi naukovoyi ekspediciyi vona privernula do ciyeyi roboti bagatoh vchenih samostijno redaguvala materiali yaki gotuvalis do vidannya praci Zavdyaki yiyi visokomu profesionalizmu ta energiyi za dva nepovnih roki materiali buli ne tilki obrobleni ale i vidani Voni vklyuchali i albom litografij Vidi rosijskogo Turkestanu za malyunkami z naturi O A Fedchenko Za uchastyu zoologa V ta inshih vchenih Olga Fedchenko vipustila v vidanni Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva na koshti K P Kaufmana kilka tomiv z opisom flori i fauni Turkestanu pidgotuvala do vihodu v svit 24 vipuski Prac Turkestanskoyi ekspediciyi postavivshi na obkladinci im ya cholovika Oleksiya Fedchenko Za yiyi uchasti bulo vidano Podorozh v Kokand albomi vidiv i antropologichni dani tubilciv Turkestanu rozrobleni A P Bogdanovim U 1874 roci Fedchenko napisala Fedtschenko s Reisen in Turkestan 1868 1870 Petermanns Mitth 1874 tetr VI z kartoyu V znak uvagi i povagi do naukovih prac Olgi Fedchenko z doslidzhennya Turkestanu imperator Oleksandr II nadislav yij v podarunok zolotij braslet prikrashenij rubinami i diamantami Doslidzhennya kincya XIX stolittya Znachna chastina opublikovanih v kinci XIX stolittya naukovih prac Olgi Fedchenko prisvyachena botanici nasampered dikorostuchoyi i kulturnoyi flori Serednoyi Aziyi Popri zajnyatist Fedchenko ne shkoduvala sil i chasu dlya vihovannya sina yakomu vona samostijno zumila dati vishu osvitu vin zakinchiv prirodniche viddilennya Moskovskogo universitetu Z 1881 po 1887 rik vela naukovu robotu na botanichnomu materiali Moskovskoyi guberniyi za uchastyu sina popovnyuvala gerbarij Mozhajskogo i Serpuhivskogo povitiv Moskovskoyi guberniyi U 1884 roci v botanichnomu sadu Moskovskogo universitetu Fedchenko zajnyalasya rozbirannyam gerbariyiv ta viznachennyam roslin Svoyi floristichni doslidzhennya vona zavershila na pochatok 1890 h rezultati buli opublikovani v Popular Science news a spisok mohiv v Pracyah Peterburzkogo botanichnogo sadu Olga Fedchenko zdijsnila razom iz sinom ryad poyizdok z botanichnimi cilyami na Ural v 1891 i 1892 rokah u Krim v 1893 roci v Zakavkazzya v 1894 roci v Turkestan de vivchala floru Zahidnogo Tyan Shanyu v 1897 roci Nareshti v 1901 roci takozh z sinom vona zdijsnila podorozh na Pamir do kordonu Afganistanu i zibrala bagatij botanichnij material Rezultatom cogo stali publikaciyi Materiali do flori Pivdennogo Altayu Spisok roslinnosti zibranoyi v Omskomu poviti Katalog gerbariyu Turkestanskoyi naukovoyi ekspediciyi Perelik roslin Turkestanu Flora Pamiru Aklimatizacijnij sad U 1895 roci Olga Fedchenko zdijsnila svij davnij zadum stvorila sad z metoyu aklimatizaciyi pivdennih i shidnih roslin v Serednij smuzi Rosiyi Aklimatizacijnij sad buv stvorenij v sadibi Olgino Mozhajskogo povitu Moskovskoyi guberniyi v comu sadu Fedchenko protyagom 25 rokiv provodila kropitku robotu z vivchennya dekorativnih roslin golovnim chinom irisiv Aklimatizacijnij sad Olgi Fedchenko buv vidomij v usomu sviti zavdyaki naukovij diyalnosti i rozsilci po zayavkah ridkisnogo nasinnya Yiyi sin Boris Oleksijovich Fedchenko stav profesorom geobotaniki znavcem flori Serednoyi Aziyi U 1900 roci jomu zaproponuvali robotu v Imperatorskomu botanichnomu sadu Razom z sinom pereyihala v Sankt Peterburg i Olga Fedchenko Zvidsi v 1901 roci voni virushili v ekspediciyu na Pamir de vidvidali malodostupnij rajon Shugnan i projshli do richki Pyandzh na kordoni z Afganistanom Pidsumkom ciyeyi ekspediciyi stala monografiya Flora Pamiru i p yat dodatkiv do neyi U Turkestani Olga Fedchenko pobuvala pislya cogo she dvichi v 1910 i 1915 rokah Pid chas ostannoyi ekspediciyi yij bulo 70 rokiv Za tri roki do cogo vona vidvidala Mizhnarodnu vistavku sadivnictva v Londoni zajmalasya naukovoyu robotoyu v botanichnih sadah Berlina Londona i Zhenevi Do cogo chasu vona bula vzhe naukoviceyu zi svitovim im yam Olga Fedchenko prodovzhuvala pracyuvati do ostannih dniv svogo zhittya Za misyac do smerti 21 bereznya 1921 roku pobachila yiyi ostannya simdesyata drukovana pracya Novi materiali po znannyu rodu Eremurus ViznannyaU 1874 roci Tovaristvo lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi obralo Olgu Fedchenko svoyeyu pochesnoyu chlenkineyu Protyagom kilkoh rokiv vona bula sekretarkoyu Tovaristva Moskovske suspilstvo viprobuvachiv prirodi takozh prijnyalo yiyi v svoyi ryadi U 1906 roci Fedchenko bula obrana chlenom korespondentom Peterburzkoyi akademiyi nauk Vona stala pershoyu v Rosiyi zhinkoyu botanikineyu udostoyenoyi ciyeyi chesti Ryad zarubizhnih naukovih tovaristv Parizke geografichne tovaristvo prirodi obrali yiyi svoyim pochesnim chlenom U 1922 roci naukovij spivrobitnik Botanichnogo sadu Akademiyi nauk SRSR M M Ilyin nazvav im yam Olgi Fedchenko rid serednoaziatskih roslin Olgeya Olgaea iz rodini Ajstrovih Asteraceae Vidovi epiteti priblizno 100 vidiv z 30 rodin roslin olgae takozh nazvani na chest Olgi Fedchenko Naukovi praciOlga Fedchenko adrukuvala spilno z sinom B O Fedchenko Material k flore Yuzhnogo Altaya Spisok rastenij sobrannyh v Omskom uezde v 1898 godu Note sur quelques plantes de Boukharie Materiaux pour la Flore de la Crimee Materiaux pour la Flore de Caucase Ranunculaceae Russkogo Turkestana Vysshie tajnobrachnye Russkogo Turkestana Katalog gerbariya Turkestanskoj uchyonoj ekspedicii Fedchenko O A Fedchenko B A Spisok Orobanchaceae gerbariya Mat ly k poznaniyu fauny i flory Ross imperii Otd botan 1899 Vip 3 S 203 210 AdresiU 1880 h rokah vulicya Mala Molchanovka v Moskvi budinok 6 pributkovij budinok V B Kazakova PrimitkiBiographies of the Entomologists of the World Senckenberg German Entomological Institute d Track Q57831640d Track Q472839 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Stafleu F Cowan R S Taxonomic literature A selective guide to botanical publications and collections with dates commentaries and types Utrecht Bohn Scheltema amp Holkema 1976 T 1 Taxonomic literature 2 ge vidannya ISBN 90 313 0225 2 doi 10 5962 T 206090 d Track Q599839d Track Q39297398d Track Q56684621d Track Q56684603d Track Q6108714d Track Q56649865 Chaurina R A Arhiv originalu za 23 10 2013 Tishkina A G Puteshestvennica i botanik O A Fedchenko Rossijskie zhenshiny i evropejskaya kultura materialy V konferencii posvyashyonnoj teorii i istorii zhenskogo dvizheniya Sost i otv red G A Tishkin SPb Sankt Peterb filosofsk obsh 2001 S 132 136 Elektronnaya kartoteka MOIP Fedchenko Olga Aleksandrovna 16 veresnya 2009 u Wayback Machine Not Syst Herb Hort Petrop iii 141 1922 Golovkin B N Chto v imeni tebe moyom Nauka i zhizn zhurnal 2003 3 International Plant Names Index searched on Plant Names Species olgae and Ranks spec D Gledhill The names of plants Sorokin V Rodnee milee Molchanovki nichego net Nauka i zhizn zhurnal M Pravda 1986 10 S 87 ISSN 0028 1263 LiteraturaKomarov V L Olga Aleksandrovna Fedchenko Nekrolog Izv Ross akad nauk 6 seriya 1921 T 15 S 1 18 Fedchenko B A K biografii O A Fedchenko Izv Gl bot sada RSFSR 1924 T 23 vip 2 Botanicheskie kollekcii i poezdki O A Fedchenko Izv Gl bot sada RSFSR 1924 T 23 vip 2 S 97 98 Ivanov D L Iz lichnyh vospominanij ob O A Fedchenko Izv Gl bot sada RSFSR 1924 T 23 vip 2 S 23 Vasilchenko I T K 100 letiyu puteshestviya A P Fedchenko i O A Fedchenko po severnoj okraine Pamira Botan zhurn 1972 T 57 vip 3 S 413 416 PosilannyaFedchenko Olga Aleksandrovna Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ