Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лейхтенбергія Leuchtenbergia Leuchtenbergia principis Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація

Leuchtenbergia

Leuchtenbergia
Лейхтенбергія
Leuchtenbergia
image
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба:
Рід: Лейхтенбергія (Leuchtenbergia)
Hook.
Вид: Лейхтенбергія князівська
Біноміальна назва
Leuchtenbergia principis
Hook.
Типовий вид
Leuchtenbergia principis
Hook.
Посилання
image Вікісховище: Leuchtenbergia
image Віківиди: Leuchtenbergia
image EOL: 5191676
IPNI: 5390-1
image ITIS: 907388
image МСОП: 152572
image NCBI: 130135
The Plant List: tro-5107415

Лейхтенбергія (Leuchtenbergia Hook. 1848) — монотипний рід сукулентних рослин з родини кактусових. Містить єдиний вид Leuchtenbergia principis Hook. 1848 (укр. Лейхтенбергія князівська).

Історія

image
Ілюстрація Leuchtenbergia principis у виданні 1904 року К. Шумана, М. Гюрке і (укр. «Квітучі кактуси»)
image
Leuchtenbergia principis в Королівських ботанічних садах в Кью
image
Квітуча лейхтенбергія
image
Квітка лейхтенбергії
image
Leuchtenbergia principis у Дрезденському ботанічному саду
image
фрукти

Рід був вперше описаний англійським ботаніком, директором Королівських ботанічних садів у Кью Вільямом Гукером. Родова назава дана на честь (1817—1852) — молодшого брата Ежена Богарне, . У 1837 році Максиміліан приїхав до Росії і у 1839 обвінчався з донькою імператора Миколи I Марією. Серед іншого, Максиміліан Лейхтенбрзький патронував експедицію до Південної Америки (1841—1843), яку очолив барон . На честь покровителя одну із знайдених рослин назвали «лейхтенбергією».

В деяких європейських колекціях лейхтенбергії з'явились одразу після завершення експедиції Карвінського. Потім протягом півстоліття ця рослина лишалась справжнім раритетом, і лише на початку XX століття лейхтенбергії знову з'явились в Європі.

Цей кактус відрізняється своєрідною будовою стебла, що зовнішньо нагадує агаву, звідси його місцева назва — «агава-кактус». Це споріднює його з Ariocarpus agavoides і Astrophytum caput-medusae, який деякі таксономісти розглядають як природний гібрид астрофітума з лейхтенбергією.

Ареал і екологія

Лейхтенбергія є . Ареал розповсюдження охоплює штати Коауїла, Дуранго, Нуево-Леон, Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас і Сакатекас. Мешкає в напівпустелях на вапнякових ґрунтах на висоті від 1 500 до 2 000 м над рівнем моря. Часто росте поруч з рослинами родів Agave, Yucca або .

Загальна біоморфологічна характеристика

Рослина одиночна, іноді кущиться, 20-35 см заввишки, іноді до 70 см. Стебло від кулястого до коротко циліндричного, чітко горбкувате, з віком дерев'яніє. Корінь великий і м'ясистий. Ребра відсутні. Замість ребер, з м'ясистого стебла ростуть вертикально-вихідні туберкули. Туберкули, блакитнуваті, довгі, листоподібні, трикутні в поперечному перерізі, 10-12 см завдовжки, з граничними ареолами. Колючки сплощені, гнучкі, паперові, часто викривлені, жовтуваті, до 15 см завдовжки. Радіальних колючок близько 5 см завдовжки — на кінцях кожної туберкули розташовано до 14. Центральних колючок — 1-2, близько 10 см завдовжки. Квіти — жовті, денні, воронкоподібні, ароматні, до 8 см завдовжки, 5-6 см в діаметрі — з'являються на краях молодих ареол у розпалі літа, цвітіння часто триває протягом декількох днів (за деякими джерелами 6 днів). Плоди, від яйцеподібних до довгастих, при дозріванні сухі, до 3 см завдовжки; оцвітина постійна. Насіння широкоовальні, 2,4 мм завдовжки, 2 мм завширшки, від чорних до коричневих.

Leuchtenbergia, ймовірно, найближче пов'язана з родом Ferocactus, і були створені гібриди між цими двома родами, які отримали назву .

Охорона у природі

Leuchtenbergia principis занесена до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи, статус — «Найменший ризик». Хоча існують загрози для деяких субпопуляцій, вони не викликають достатнього зниження чисельності рослин в популяції в цілому, що налічує близько 500 тис. особин. Деяку загрозу для роду становлять незаконний збір і велика рогата худоба та кози, що пасуться в його середовищі існування.

Leuchtenbergia principis занесена в Мексиці до .

Культивування

У колекціях рослини утримують в притінених умовах при нормальному поливі в період вегетації. Надлишок сонячного освітлення призводить до почервоніння кінчиків сосків і уповільнення росту стебла. Субстрат для вирощування може наполовину складатися з суміші рівних частин дернової і листової землі, до 30 % гравійних складових, решта — наповнювачі з домішкою торфу. pH — близько 5,8. Зимівля суха при температурі 6-10 °C. Ця рослина дуже чутлива до застійної вогкості, у зв'язку з чим кореневу шийку присипають дрібними камінчиками, крупним піском або щебенем.

Розмножують лейхтенбергії посівом. Їх великі плоди можуть містити по декілька сотень насінин, які дружно проростають і сіянці вже в ранньому віці дуже схожі на своїх батьків. У щепленнях рослини не мають потреби. Leuchtenbergia може почати цвісти через чотири роки після посадки, і в міру росту рослини квітки стають все більшими.

Всихання у дорослих екземплярів сосків в нижній частині стебла і його одерев'яніння — природне явище і не слід з ним боротися. При загниванні коренів решту стебла можна заново вкоренити. Навіть окремо зрізаний сосок можна укоренити з подальшим отриманням в зоні його ареоли нової рослини.

Стійка коренева система лейхтенбергій дозволяє використовувати їхні молоді екземпляри як постійні підщепи для сіянців аріокарпусів.

Див. також

Примітки

  1. Leuchtenbergia в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
  2. , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
  3. С. М. Приходько. Кактуси. − Видавництво «Наукова думка», 1974 (укр.)

Література

  • Curt Backeberg Die Cactaceae: Handbuch der Kakteenkunde. 2. Auflage. Band V, Gustav Fischer Verlag, Stuttgart New York 1984, (нім.)
  • Backeberg, Curt. Das Kakteenlexikon. — Jena: Fischer, VEB, 1979, 5. Aufl. (нім.)
  • David Hunt, «The New Cactus Lexicon» DH Books, 2006 , 9780953813445 (англ.)
  • , : Ariocarpus et cetera — The special, smaller genera of Mexican cacti. The British Cactus & Succulent Society, 2006, .
  • CONABIO. 2009. Catálogo taxonómico de especies de México. 1. In Capital Nat. México. CONABIO, Mexico City. (ісп.)
  • , , . Catálogo de Cactáceas Mexicanas. — Mexiko-Stadt : Universidad Nacional Autónoma de México, 2003. — 315 с. — . (ісп.)
  • и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)

Джерела

  • , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
  • С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
  • Лейхтенбергія на сайті Українського сайту про кактуси і кактусистів(рос.)
  •  Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — (рос.)
  • Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
  • . Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — , стор. 173 (рос.)
  • Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. (англ.)

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lejhtenbergiya Leuchtenbergia Leuchtenbergia principis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kaktusovi Cactaceae Pidrodina Cactoideae Triba Rid Lejhtenbergiya Leuchtenbergia Hook Vid Lejhtenbergiya knyazivska Binomialna nazva Leuchtenbergia principis Hook Tipovij vid Leuchtenbergia principis Hook Posilannya Vikishovishe Leuchtenbergia Vikividi Leuchtenbergia EOL 5191676 IPNI 5390 1 ITIS 907388 MSOP 152572 NCBI 130135 The Plant List tro 5107415 Lejhtenbergiya Leuchtenbergia Hook 1848 monotipnij rid sukulentnih roslin z rodini kaktusovih Mistit yedinij vid Leuchtenbergia principis Hook 1848 ukr Lejhtenbergiya knyazivska IstoriyaIlyustraciya Leuchtenbergia principis u vidanni 1904 roku K Shumana M Gyurke i ukr Kvituchi kaktusi Leuchtenbergia principis v Korolivskih botanichnih sadah v Kyu Kvitucha lejhtenbergiya Kvitka lejhtenbergiyi Leuchtenbergia principis u Drezdenskomu botanichnomu sadu frukti Rid buv vpershe opisanij anglijskim botanikom direktorom Korolivskih botanichnih sadiv u Kyu Vilyamom Gukerom Rodova nazava dana na chest 1817 1852 molodshogo brata Ezhena Bogarne U 1837 roci Maksimilian priyihav do Rosiyi i u 1839 obvinchavsya z donkoyu imperatora Mikoli I Mariyeyu Sered inshogo Maksimilian Lejhtenbrzkij patronuvav ekspediciyu do Pivdennoyi Ameriki 1841 1843 yaku ocholiv baron Na chest pokrovitelya odnu iz znajdenih roslin nazvali lejhtenbergiyeyu V deyakih yevropejskih kolekciyah lejhtenbergiyi z yavilis odrazu pislya zavershennya ekspediciyi Karvinskogo Potim protyagom pivstolittya cya roslina lishalas spravzhnim raritetom i lishe na pochatku XX stolittya lejhtenbergiyi znovu z yavilis v Yevropi Cej kaktus vidriznyayetsya svoyeridnoyu budovoyu stebla sho zovnishno nagaduye agavu zvidsi jogo misceva nazva agava kaktus Ce sporidnyuye jogo z Ariocarpus agavoides i Astrophytum caput medusae yakij deyaki taksonomisti rozglyadayut yak prirodnij gibrid astrofituma z lejhtenbergiyeyu Areal i ekologiyaLejhtenbergiya ye Areal rozpovsyudzhennya ohoplyuye shtati Koauyila Durango Nuevo Leon San Luyis Potosi Tamaulipas i Sakatekas Meshkaye v napivpustelyah na vapnyakovih gruntah na visoti vid 1 500 do 2 000 m nad rivnem morya Chasto roste poruch z roslinami rodiv Agave Yucca abo Zagalna biomorfologichna harakteristikaRoslina odinochna inodi kushitsya 20 35 sm zavvishki inodi do 70 sm Steblo vid kulyastogo do korotko cilindrichnogo chitko gorbkuvate z vikom derev yaniye Korin velikij i m yasistij Rebra vidsutni Zamist reber z m yasistogo stebla rostut vertikalno vihidni tuberkuli Tuberkuli blakitnuvati dovgi listopodibni trikutni v poperechnomu pererizi 10 12 sm zavdovzhki z granichnimi areolami Kolyuchki splosheni gnuchki paperovi chasto vikrivleni zhovtuvati do 15 sm zavdovzhki Radialnih kolyuchok blizko 5 sm zavdovzhki na kincyah kozhnoyi tuberkuli roztashovano do 14 Centralnih kolyuchok 1 2 blizko 10 sm zavdovzhki Kviti zhovti denni voronkopodibni aromatni do 8 sm zavdovzhki 5 6 sm v diametri z yavlyayutsya na krayah molodih areol u rozpali lita cvitinnya chasto trivaye protyagom dekilkoh dniv za deyakimi dzherelami 6 dniv Plodi vid yajcepodibnih do dovgastih pri dozrivanni suhi do 3 sm zavdovzhki ocvitina postijna Nasinnya shirokoovalni 2 4 mm zavdovzhki 2 mm zavshirshki vid chornih do korichnevih Leuchtenbergia jmovirno najblizhche pov yazana z rodom Ferocactus i buli stvoreni gibridi mizh cimi dvoma rodami yaki otrimali nazvu Ohorona u prirodiLeuchtenbergia principis zanesena do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo Soyuzu Ohoroni Prirodi status Najmenshij rizik Hocha isnuyut zagrozi dlya deyakih subpopulyacij voni ne viklikayut dostatnogo znizhennya chiselnosti roslin v populyaciyi v cilomu sho nalichuye blizko 500 tis osobin Deyaku zagrozu dlya rodu stanovlyat nezakonnij zbir i velika rogata hudoba ta kozi sho pasutsya v jogo seredovishi isnuvannya Leuchtenbergia principis zanesena v Meksici do KultivuvannyaU kolekciyah roslini utrimuyut v pritinenih umovah pri normalnomu polivi v period vegetaciyi Nadlishok sonyachnogo osvitlennya prizvodit do pochervoninnya kinchikiv soskiv i upovilnennya rostu stebla Substrat dlya viroshuvannya mozhe napolovinu skladatisya z sumishi rivnih chastin dernovoyi i listovoyi zemli do 30 gravijnih skladovih reshta napovnyuvachi z domishkoyu torfu pH blizko 5 8 Zimivlya suha pri temperaturi 6 10 C Cya roslina duzhe chutliva do zastijnoyi vogkosti u zv yazku z chim korenevu shijku prisipayut dribnimi kaminchikami krupnim piskom abo shebenem Rozmnozhuyut lejhtenbergiyi posivom Yih veliki plodi mozhut mistiti po dekilka soten nasinin yaki druzhno prorostayut i siyanci vzhe v rannomu vici duzhe shozhi na svoyih batkiv U sheplennyah roslini ne mayut potrebi Leuchtenbergia mozhe pochati cvisti cherez chotiri roki pislya posadki i v miru rostu roslini kvitki stayut vse bilshimi Vsihannya u doroslih ekzemplyariv soskiv v nizhnij chastini stebla i jogo oderev yaninnya prirodne yavishe i ne slid z nim borotisya Pri zagnivanni koreniv reshtu stebla mozhna zanovo vkoreniti Navit okremo zrizanij sosok mozhna ukoreniti z podalshim otrimannyam v zoni jogo areoli novoyi roslini Stijka koreneva sistema lejhtenbergij dozvolyaye vikoristovuvati yihni molodi ekzemplyari yak postijni pidshepi dlya siyanciv ariokarpusiv Div takozhSistematika kaktusovihPrimitkiLeuchtenbergia v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 S M Prihodko Kaktusi Vidavnictvo Naukova dumka 1974 ukr LiteraturaCurt Backeberg Die Cactaceae Handbuch der Kakteenkunde 2 Auflage Band V Gustav Fischer Verlag Stuttgart New York 1984 ISBN 3 437 30383 X nim Backeberg Curt Das Kakteenlexikon Jena Fischer VEB 1979 5 Aufl nim David Hunt The New Cactus Lexicon DH Books 2006 ISBN 0953813444 9780953813445 angl Ariocarpus et cetera The special smaller genera of Mexican cacti The British Cactus amp Succulent Society 2006 ISBN 0 902099 78 7 CONABIO 2009 Catalogo taxonomico de especies de Mexico 1 In Capital Nat Mexico CONABIO Mexico City isp Catalogo de Cactaceas Mexicanas Mexiko Stadt Universidad Nacional Autonoma de Mexico 2003 315 s ISBN 970 9000 20 9 isp i dr Kaktusy Izdanie 2 e Alma Ata Kajnar 1974 g ros Dzherela Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 S M Prihodko Kaktusi Kiyiv Naukova dumka 1974 207 il s ukr Lejhtenbergiya na sajti Ukrayinskogo sajtu pro kaktusi i kaktusistiv ros Kaktusy v gostyah i doma Feniks 2007 g 472 s ISBN 978 966 651 431 1 ros Kaktusy Spravochnik Kiev Naukova dumka 1986 g 286 s il ros Vse o kaktusah Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2004 208 s il ISBN 5 306 00348 6 stor 173 ros Edward F Anderson The Cactus Family 776 r ISBN 0 881924989 angl Posilannyahttp www desert tropicals com Plants Cactaceae Leuchtenbergia html 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Leuchtenbergia na sajti CACTUSPEDIA nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Leuchtenbergia na sajti The Plant List 5 veresnya 2017 u Wayback Machine Leuchtenbergia na sajti Germplasm Resources Information Network GRIN Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl Leuchtenbergia v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Leuchtenbergia na sajti Plantsystematics angl nedostupne posilannya z lipnya 2019 http cactiguide com cactus genus Leuchtenbergia 8 serpnya 2015 u Wayback Machine http www cactuspro com encyclo Leuchtenbergia 13 veresnya 2015 u Wayback Machine fr ros Ukrayinskij sajt pro kaktusi ta kaktusistiv ros

Дата публікації:
Топ