Аріокарпус Aiocarpus | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Ariocarpus retusus , | ||||||||||||||||||||
близько 10, див. текст | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Аріокарпус (Ariocarpus (1838)) — рід з родини кактусових. Ареал — США і Мексика.
Історія роду
Перший опис роду дав М. Шейдвеллер 1838 р. Назва аріокарпус пов'язана з подібністю плодів (грец. carpos — плід) з плодами сорту горобини Sorbus aria. Спочатку рід складався з 5 видів. За сучасною систематикою до нього входять крім власне аріокарпусів монотипний рід Neogomesia Castan., що включає вид Neogomesia agavioides Castan. (названий ім'ям М. Гомеса, державного діяча Мексики, «neos» (грец.) — новий) і рід Roseocactus Berger (від лат. «roseus» — рожевий) з 4 видами близьких за морфологічною будовою і незвичайних за формою кактусів.
Морфологія
Рід складається з видів, що характеризуються цілим рядом морфологічних особливостей. На низьких, плескатих стеблах розташовані тверді дельтоподібні, призматичні або тригранні сосочки 3-5 см довжиною. Епідерміс сіро-зелений або сіро-коричневий, жорсткий, щільний. На кінцях сосочків знаходиться частина ареоли, на якій знаходиться рудиментарна колючка. Для A. retusus (найтиповіший випадок) характерне поступове віддалення колючкової частини ареоли від квіткової та подальший її розвиток у вершини сосочка. Це призводить до утворення в зоні росту сильного опушення. У A. trigonus подовження ареоли відбувається перед частиною, яка несе колючки, і ніколи не викликає відокремлення її від квіткової частини. Таку коротку і цільну ареолу називають мономорфною на відміну від попередньої, диморфної. Квіти білі, жовті, червоні, дзвонові форми, 3-5 см в діаметрі, з'являються з шерстистих аксил поблизу точки росту і не в'януть протягом декількох днів.
У «розеокактусів» стебла кулясті сильно плескаті, 1-5 см заввишки і 5-10 см в діаметрі, з плоскою верхівкою, не утворюють бічних пагонів. Перекривають один одного, твердими, сильно розвиненими сосочками трикутної або ромбоподібної форми, 2-3 см завдовжки і шириною. Різниця між «розеокактусами» і «аріокарпусами» полягає в тому, що шорстка тверда поверхня сосочків «розеокактусів» в поздовжньому напрямку розділена глибокою опушеною борозенкою, яка відсутня у «аріокарпусів». Епідерміс щільний, грубий, від брудно-зеленого до коричневого забарвлення, від чого рослини важко відрізнити від оточуючої кам'янистій поверхні. Квіти рожевих або пурпурово-рожевих тонів, 2-4 см в діаметрі, з'являються з основи борозенки, на відміну від «аріокарпусів», у яких вони розташовуються в аксилах між сосочками. Квіти відкриті протягом трьох-чотирьох днів.
Всі аріокарпуси мають розгалужену систему соконосних каналів і великі резервуари рідини у вигляді товстих, ріпоподібних і кореневих бульб з нечисленними всмоктувальними корінцями. Корінь під час посух зменшується в об'ємі, втягуючи надземну частину рослини в ґрунт майже повністю.
Зав'язь гола. Плоди білі, зеленуваті або червонуваті, м'ясисті, голі, округлі або довгасті, 0,5-2 см завдовжки. При дозріванні висихають і розпадаються. Насіння дрібне, чорне, у більшості видів довго (десятки років) зберігає здатність до проростання. Всі види синтезують густий слиз, який місцеві мешканцы використовують як природний клей.
Ареал
США (Техас) і Мексика (Дуранго, Коауїла, Нуево-Леон, Сан-Луїс-Потосі, Тамауліпас). Рослини-ендеміки, зустрічаються рідко, ростуть переважно в посушливих областях Мексиканського нагір'я, на виходах вапняних порід і оголених скель, на пористих ґрунтах з великим вмістом органічних сполук і кальцію, під прикриттям низькорослих чагарників та сухих трав, на висоті від 200 до 2400 м над рівнем моря. Аріокарпуси зазвичай супроводжують агави, юки, опунції, ехіноцереуси, мамілярії. Для місць їх проживання характерна відсутність дощів в зимовий період і ранньою весною. З липня по вересень випадають тропічні зливи, із закінченням яких збігається цвітіння цих кактусів. В культурі аріокарпуси цвітуть з середини вересня до кінця листопада.
Культивування
Вирощування аріокарпусів справа не для новачків але це нескладні в культурі кактуси. Розвиваються вони дуже повільно. У літній період вони потребують яскравого, сонячного світла, щедрого поливу всього земляного кому але з довгим періодом його просихання (бажано поливати раз на 2-4 тижні в залежності від розміру горщика, мінералізації ґрунту, рівня сонячної освітленості), перепадів денних і нічних температур (тільки за цих умов буде вирощена гарно сформована і загартована рослина) тому бажано вирощувати їх на свіжому повітрі(це можуть бути різні навіси із плівки чи полікарбонату або наприклад завіконна полиця, головне накривати вчасно від літніх злив) у період вегетації або в теплицях де пропонується максимум сонячного світла. Щоб уникнути загнивання кореневої шийки її необхідно обсипати дрібним гравієм, змішаним з деревним вугіллям. У зимові місяці аріокарпуси утримують при температурі 4-8°С, абсолютно без поливу, тільки завдяки прохолодній зимівлі рослина зможе гарно відпочити перед новим періодом вегетації. Ґрунтова суміш максимально проникна, глинисто-дернова, що містить до 70 % дрібного гравію, піску, мармурових або гравійних крихт. рН близько 6. Розмножуються насінням і щепленням живців. Сіянці рекомендується щепити на постійні підщепи і культивувати в щепленому вигляді але вирощування без прививок теж дають чудові результати, вирощування аріокарпусів з насіння не представляє особливих складностей. Хороші результати за підрощування сіянців на власних коренях дає утримання їх після пікірування в 3-4-х місячному віці у вологому, герметично закритому середовищі при розсіяному сонячному освітленні на термін до півтора років з наступною поступовою адаптацією підрослих рослин до оптимальних умов утримання.
Перелік видів
- Ariocarpus agavoides () E.F.Anderson
- Ariocarpus bravoanus H.M.Hern. & E.F.Anderson
- Ariocarpus fissuratus (Engelm.) K.Schum.
- ()
- Backeberg et Kil
- Ariocarpus kotschoubeyanus (Lem.) K.Schum.
- (Rose)
- Ariocarpus retusus
- Ariocarpus retusus subsp. pectinatus Weisbarth subspec. nov
- Ariocarpus scaphirostris Boed.
- Ariocarpus trigonus (Web.) Scheidw
Синоніми роду
Див. також
Примітки
- , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
Джерела
- , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
- Український сайт про кактуси і кактусистів(рос.)
- О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003. (рос.)
- Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. (рос.)
- Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — (рос.)
- Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. (англ.)
- . Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004. — 208 с., ил. — (рос.)
Посилання
- Кактуси в релігійних обрядах давньої та сучасної Америки
- http://www.theplantlist.org/browse/A/Cactaceae/Ariocarpus/ [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Ariocarpus на сайті «Cactuspedia» [ 26 серпня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Ariocarpus на сайті «Cactiguide.com» [ 18 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- Cactofili — фотографії кактусів [ 25 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Ariocarpus на сайті «Desert-tropicals» [ 13 червня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/40019393 [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Ariocarpus на сайті «Plantsystematics»(англ.)
- https://www.cactuspro.com/encyclo/Ariocarpus [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.] (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ariokarpus Aiocarpus Ariocarpus kotschoubeyanus Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kaktusovi Cactaceae Pidrodina Cactoideae Triba Cacteae Rid Ariokarpus Ariocarpus Tipovij vid Ariocarpus retusus Vidi blizko 10 div tekst Posilannya Vikishovishe Ariocarpus Vikividi Ariocarpus EOL 72011 IPNI 5207 1 ITIS 19875 NCBI 130093 Ariokarpus Ariocarpus 1838 rid z rodini kaktusovih Areal SShA i Meksika Istoriya roduPershij opis rodu dav M Shejdveller 1838 r Nazva ariokarpus pov yazana z podibnistyu plodiv grec carpos plid z plodami sortu gorobini Sorbus aria Spochatku rid skladavsya z 5 vidiv Za suchasnoyu sistematikoyu do nogo vhodyat krim vlasne ariokarpusiv monotipnij rid Neogomesia Castan sho vklyuchaye vid Neogomesia agavioides Castan nazvanij im yam M Gomesa derzhavnogo diyacha Meksiki neos grec novij i rid Roseocactus Berger vid lat roseus rozhevij z 4 vidami blizkih za morfologichnoyu budovoyu i nezvichajnih za formoyu kaktusiv MorfologiyaRid skladayetsya z vidiv sho harakterizuyutsya cilim ryadom morfologichnih osoblivostej Na nizkih pleskatih steblah roztashovani tverdi deltopodibni prizmatichni abo trigranni sosochki 3 5 sm dovzhinoyu Epidermis siro zelenij abo siro korichnevij zhorstkij shilnij Na kincyah sosochkiv znahoditsya chastina areoli na yakij znahoditsya rudimentarna kolyuchka Dlya A retusus najtipovishij vipadok harakterne postupove viddalennya kolyuchkovoyi chastini areoli vid kvitkovoyi ta podalshij yiyi rozvitok u vershini sosochka Ce prizvodit do utvorennya v zoni rostu silnogo opushennya U A trigonus podovzhennya areoli vidbuvayetsya pered chastinoyu yaka nese kolyuchki i nikoli ne viklikaye vidokremlennya yiyi vid kvitkovoyi chastini Taku korotku i cilnu areolu nazivayut monomorfnoyu na vidminu vid poperednoyi dimorfnoyi Kviti bili zhovti chervoni dzvonovi formi 3 5 sm v diametri z yavlyayutsya z sherstistih aksil poblizu tochki rostu i ne v yanut protyagom dekilkoh dniv U rozeokaktusiv stebla kulyasti silno pleskati 1 5 sm zavvishki i 5 10 sm v diametri z ploskoyu verhivkoyu ne utvoryuyut bichnih pagoniv Perekrivayut odin odnogo tverdimi silno rozvinenimi sosochkami trikutnoyi abo rombopodibnoyi formi 2 3 sm zavdovzhki i shirinoyu Riznicya mizh rozeokaktusami i ariokarpusami polyagaye v tomu sho shorstka tverda poverhnya sosochkiv rozeokaktusiv v pozdovzhnomu napryamku rozdilena glibokoyu opushenoyu borozenkoyu yaka vidsutnya u ariokarpusiv Epidermis shilnij grubij vid brudno zelenogo do korichnevogo zabarvlennya vid chogo roslini vazhko vidrizniti vid otochuyuchoyi kam yanistij poverhni Kviti rozhevih abo purpurovo rozhevih toniv 2 4 sm v diametri z yavlyayutsya z osnovi borozenki na vidminu vid ariokarpusiv u yakih voni roztashovuyutsya v aksilah mizh sosochkami Kviti vidkriti protyagom troh chotiroh dniv Vsi ariokarpusi mayut rozgaluzhenu sistemu sokonosnih kanaliv i veliki rezervuari ridini u viglyadi tovstih ripopodibnih i korenevih bulb z nechislennimi vsmoktuvalnimi korincyami Korin pid chas posuh zmenshuyetsya v ob yemi vtyaguyuchi nadzemnu chastinu roslini v grunt majzhe povnistyu Zav yaz gola Plodi bili zelenuvati abo chervonuvati m yasisti goli okrugli abo dovgasti 0 5 2 sm zavdovzhki Pri dozrivanni visihayut i rozpadayutsya Nasinnya dribne chorne u bilshosti vidiv dovgo desyatki rokiv zberigaye zdatnist do prorostannya Vsi vidi sintezuyut gustij sliz yakij miscevi meshkancy vikoristovuyut yak prirodnij klej ArealSShA Tehas i Meksika Durango Koauyila Nuevo Leon San Luyis Potosi Tamaulipas Roslini endemiki zustrichayutsya ridko rostut perevazhno v posushlivih oblastyah Meksikanskogo nagir ya na vihodah vapnyanih porid i ogolenih skel na poristih gruntah z velikim vmistom organichnih spoluk i kalciyu pid prikrittyam nizkoroslih chagarnikiv ta suhih trav na visoti vid 200 do 2400 m nad rivnem morya Ariokarpusi zazvichaj suprovodzhuyut agavi yuki opunciyi ehinocereusi mamilyariyi Dlya misc yih prozhivannya harakterna vidsutnist doshiv v zimovij period i rannoyu vesnoyu Z lipnya po veresen vipadayut tropichni zlivi iz zakinchennyam yakih zbigayetsya cvitinnya cih kaktusiv V kulturi ariokarpusi cvitut z seredini veresnya do kincya listopada KultivuvannyaViroshuvannya ariokarpusiv sprava ne dlya novachkiv ale ce neskladni v kulturi kaktusi Rozvivayutsya voni duzhe povilno U litnij period voni potrebuyut yaskravogo sonyachnogo svitla shedrogo polivu vsogo zemlyanogo komu ale z dovgim periodom jogo prosihannya bazhano polivati raz na 2 4 tizhni v zalezhnosti vid rozmiru gorshika mineralizaciyi gruntu rivnya sonyachnoyi osvitlenosti perepadiv dennih i nichnih temperatur tilki za cih umov bude viroshena garno sformovana i zagartovana roslina tomu bazhano viroshuvati yih na svizhomu povitri ce mozhut buti rizni navisi iz plivki chi polikarbonatu abo napriklad zavikonna policya golovne nakrivati vchasno vid litnih zliv u period vegetaciyi abo v teplicyah de proponuyetsya maksimum sonyachnogo svitla Shob uniknuti zagnivannya korenevoyi shijki yiyi neobhidno obsipati dribnim graviyem zmishanim z derevnim vugillyam U zimovi misyaci ariokarpusi utrimuyut pri temperaturi 4 8 S absolyutno bez polivu tilki zavdyaki proholodnij zimivli roslina zmozhe garno vidpochiti pered novim periodom vegetaciyi Gruntova sumish maksimalno pronikna glinisto dernova sho mistit do 70 dribnogo graviyu pisku marmurovih abo gravijnih kriht rN blizko 6 Rozmnozhuyutsya nasinnyam i sheplennyam zhivciv Siyanci rekomenduyetsya shepiti na postijni pidshepi i kultivuvati v sheplenomu viglyadi ale viroshuvannya bez privivok tezh dayut chudovi rezultati viroshuvannya ariokarpusiv z nasinnya ne predstavlyaye osoblivih skladnostej Horoshi rezultati za pidroshuvannya siyanciv na vlasnih korenyah daye utrimannya yih pislya pikiruvannya v 3 4 h misyachnomu vici u vologomu germetichno zakritomu seredovishi pri rozsiyanomu sonyachnomu osvitlenni na termin do pivtora rokiv z nastupnoyu postupovoyu adaptaciyeyu pidroslih roslin do optimalnih umov utrimannya Perelik vidivAriocarpus agavoides E F Anderson Ariocarpus bravoanus H M Hern amp E F Anderson Ariocarpus fissuratus Engelm K Schum Backeberg et Kil Ariocarpus kotschoubeyanus Lem K Schum Rose Ariocarpus retusus Ariocarpus retusus subsp pectinatus Weisbarth subspec nov Ariocarpus scaphirostris Boed Ariocarpus trigonus Web ScheidwSinonimi roduAnhalonium Lem Neogomesia Neogomezia Buxb orth var Roseocactus A Berger Stromatocactus ex nom inval Div takozhSistematika kaktusovihPrimitki Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Dzherela Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Ukrayinskij sajt pro kaktusi i kaktusistiv ros O V Ilyashenko i dr Kaktusy Doneck Skif 2003 ros Niko Vermyolen Kaktusy Per s angl L R Ermakovoj M Izdatelskij Dom Kladez 1998 144 s s il ISBN 5 85292 021 5 ros Kaktusy v gostyah i doma Feniks 2007 g 472 s ISBN 978 966 651 431 1 ros Kaktusy Spravochnik Kiev Naukova dumka 1986 g 286 s il ros Edward F Anderson The Cactus Family 776 r ISBN 0 881924989 angl Vse o kaktusah Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2004 208 s il ISBN 5 306 00348 6 ros PosilannyaKaktusi v religijnih obryadah davnoyi ta suchasnoyi Ameriki http www theplantlist org browse A Cactaceae Ariocarpus 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Ariocarpus na sajti Cactuspedia 26 serpnya 2011 u Wayback Machine angl Ariocarpus na sajti Cactiguide com 18 chervnya 2011 u Wayback Machine angl Cactofili fotografiyi kaktusiv 25 chervnya 2011 u Wayback Machine Ariocarpus na sajti Desert tropicals 13 chervnya 2011 u Wayback Machine angl http www tropicos org Name 40019393 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Germplasm Resources Information Network GRIN Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl Ariocarpus na sajti Plantsystematics angl https www cactuspro com encyclo Ariocarpus 29 bereznya 2016 u Wayback Machine fr