Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Мерл темнощокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Темнощокий мерл (Національний парк Какум, Гана) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Lamprotornis splendidus (Vieillot, 1822) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Turdus splendidus | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Мерл темнощокий (Lamprotornis splendidus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.
Опис
Довжина птаха становить 29-36 см, розмах крил становить 40 см, вага 119-150. Самці є дещо більшими за самиць. Обличчя і скроні чорні, верхня частина голови спереду зеленувата, позаду синювата. На шиї з боків і плечах золотисто-бронзові плями. Верня частина спини синя, нижня частина спини світло-фіолетово-синя, надхвістя і верхні покривні пера хвоста синьо-зелені. Підборіддя сиювате, нижня частина тіла фіолетова, груди мають бронзовий відтінок, по центру живота проходить мідна смуга, нижня частина живота і хвіст чорнувато-фіолетові. Загалом оперення має характерний райдужний металевий відблиск. Очі блідо-жовті.
Самиці мають дещо менш фіолетове забарвлення, особливо на животі, а скоріше синє. У молодих птахів голова і шия зеленуваті, кінчики пер на них металево-блискучі. Верхня частина тіла у них синювата, нижгня частина тіла коричнева, обличчя і скроні темно-коричневі. Крила і хвіст блискучі, однак решта тіла помітно менш райдужна, ніж у дорослих птахів. У представників підвиду L. s. chrysonotis голова, шия і плечі більш зелені, ніж у дорослих птахів, горло і груди синювато-фіолетові, бронзова смуга на грудях більш вузька. У самиць підвиду L. s. lessoni верхня частина грудей більш фіолетова, а бронзова смуга більш вузька і знаходиться ближче до живота. У представників підвиду L. s. bailundensis голова, шия і плечі більш зелені, махові пера більш сині, а верхня частина грудей пурпурова.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:
- L. s. chrysonotis Swainson, 1837 — від Сенегалу і Гамбії до Того;
- L. s. splendidus (Vieillot, 1822) — від Нігерії і південного Камеруну до Ефіопії, західної Кенії, північно-західної Танзанії і північної Анголи;
- L. s. lessoni (Pucheran, 1858) — острів Біоко;
- L. s. bailundensis (Neumann, 1920) — південь Анголи, південний схід ДР Конго і Замбія.
Поширення і екологія
Темнощокі мерли мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Кот-д'Івуарі, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Еквадоріальній Гвінеї, Габоні, Республіці Конго, Демократичній Республіці Конго, Анголі, Замбії, Південному Судані, Уганді, Руанді, Бурунді, Кенії, Танзанії і Ефіопії. Вони живуть в кронах вологих рівнинних і заболочених тропічних лісів, в мангрових і галерейних лісах та в садах. Вони зустрічаються великими зграями, які можуть нараховувати до кількох десятків тисяч птахів. Щодня ці птахи розбиваються на менші зграйки до сотні птахів, які розлітаються по навколишній теритоії, віддалячись від місця, де всі птахи разом сплять, на відстань до 15-20 км. Ввечері вони повертаються назад.
Темнощокі мерли живляться різноманітними плодами, зокрема фікусами, Xylopia, Maesopsis, Pycnanthus, Myristica, Dacryodes, Persea тощо, а також комахами, такими як мурахи, терміти, коники, іншими безхребетними, зокрема равликами, іноді навіть дрібними ящірками або амфібіями. Початок сезону розмноження у них різниться в залежності від регіону: на узбережжі Західної Африки він триває з грудня по травень, в Габоні з січня по березень. Гніздо відкрите або кулеподібне. робиться з гілочок, листя, трави і лоз, розміщується на дереві. зазвичай на висоті від 8 до 37 м над землею, або в дуплі, часто в покинутому дуплі дятла. В кладці від 2 до 3 яєць.
Примітки
- BirdLife International (2016). Lamprotornis splendidus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 25 грудня 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 грудня 2022.
Джерела
- Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Merl temnoshokij Temnoshokij merl Nacionalnij park Kakum Gana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Merl Lamprotornis Vid Merl temnoshokij Binomialna nazva Lamprotornis splendidus Vieillot 1822 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Turdus splendidus Posilannya Vikishovishe Lamprotornis splendidus Vikividi Lamprotornis splendidus ITIS 560689 MSOP 22710716 NCBI 245041 Merl temnoshokij 2 Lamprotornis splendidus vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shpakovih Sturnidae Meshkaye v Africi na pivden vid Sahari Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya i ekologiya 4 Primitki 5 DzherelaOpisred nbsp Temnoshokij merl Kamerun Dovzhina ptaha stanovit 29 36 sm rozmah kril stanovit 40 sm vaga 119 150 Samci ye desho bilshimi za samic Oblichchya i skroni chorni verhnya chastina golovi speredu zelenuvata pozadu sinyuvata Na shiyi z bokiv i plechah zolotisto bronzovi plyami Vernya chastina spini sinya nizhnya chastina spini svitlo fioletovo sinya nadhvistya i verhni pokrivni pera hvosta sino zeleni Pidboriddya siyuvate nizhnya chastina tila fioletova grudi mayut bronzovij vidtinok po centru zhivota prohodit midna smuga nizhnya chastina zhivota i hvist chornuvato fioletovi Zagalom operennya maye harakternij rajduzhnij metalevij vidblisk Ochi blido zhovti Samici mayut desho mensh fioletove zabarvlennya osoblivo na zhivoti a skorishe sinye U molodih ptahiv golova i shiya zelenuvati kinchiki per na nih metalevo bliskuchi Verhnya chastina tila u nih sinyuvata nizhgnya chastina tila korichneva oblichchya i skroni temno korichnevi Krila i hvist bliskuchi odnak reshta tila pomitno mensh rajduzhna nizh u doroslih ptahiv U predstavnikiv pidvidu L s chrysonotis golova shiya i plechi bilsh zeleni nizh u doroslih ptahiv gorlo i grudi sinyuvato fioletovi bronzova smuga na grudyah bilsh vuzka U samic pidvidu L s lessoni verhnya chastina grudej bilsh fioletova a bronzova smuga bilsh vuzka i znahoditsya blizhche do zhivota U predstavnikiv pidvidu L s bailundensis golova shiya i plechi bilsh zeleni mahovi pera bilsh sini a verhnya chastina grudej purpurova Pidvidired Vidilyayut chotiri pidvidi 3 L s chrysonotis Swainson 1837 vid Senegalu i Gambiyi do Togo L s splendidus Vieillot 1822 vid Nigeriyi i pivdennogo Kamerunu do Efiopiyi zahidnoyi Keniyi pivnichno zahidnoyi Tanzaniyi i pivnichnoyi Angoli L s lessoni Pucheran 1858 ostriv Bioko L s bailundensis Neumann 1920 pivden Angoli pivdennij shid DR Kongo i Zambiya Poshirennya i ekologiyared Temnoshoki merli meshkayut v Senegali Gambiyi Gvineyi Bisau Gvineyi Syerra Leone Liberiyi Kot d Ivuari Gani Togo Benini Nigeriyi Kameruni Centralnoafrikanskij Respublici Ekvadorialnij Gvineyi Gaboni Respublici Kongo Demokratichnij Respublici Kongo Angoli Zambiyi Pivdennomu Sudani Ugandi Ruandi Burundi Keniyi Tanzaniyi i Efiopiyi Voni zhivut v kronah vologih rivninnih i zabolochenih tropichnih lisiv v mangrovih i galerejnih lisah ta v sadah Voni zustrichayutsya velikimi zgrayami yaki mozhut narahovuvati do kilkoh desyatkiv tisyach ptahiv Shodnya ci ptahi rozbivayutsya na menshi zgrajki do sotni ptahiv yaki rozlitayutsya po navkolishnij teritoiyi viddalyachis vid miscya de vsi ptahi razom splyat na vidstan do 15 20 km Vvecheri voni povertayutsya nazad Temnoshoki merli zhivlyatsya riznomanitnimi plodami zokrema fikusami Xylopia Maesopsis Pycnanthus Myristica Dacryodes Persea tosho a takozh komahami takimi yak murahi termiti koniki inshimi bezhrebetnimi zokrema ravlikami inodi navit dribnimi yashirkami abo amfibiyami Pochatok sezonu rozmnozhennya u nih riznitsya v zalezhnosti vid regionu na uzberezhzhi Zahidnoyi Afriki vin trivaye z grudnya po traven v Gaboni z sichnya po berezen Gnizdo vidkrite abo kulepodibne robitsya z gilochok listya travi i loz rozmishuyetsya na derevi zazvichaj na visoti vid 8 do 37 m nad zemleyu abo v dupli chasto v pokinutomu dupli dyatla V kladci vid 2 do 3 yayec Primitkired BirdLife International 2016 Lamprotornis splendidus informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 25 grudnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Nuthatches Wallcreeper treecreepers mockingbirds starlings oxpeckers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 25 grudnya 2022 Dzherelared Feare Chris Craig Adrian 1999 Starlings and Mynas Princeton University Press ISBN 0 7136 3961 X Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Merl temnoshokij amp oldid 43947050