HMS Queen Mary (укр. КЙВ Королева Мері) — британський лінійний крейсер типу «Лайон» періоду Першої світової війни. Названий на честь британської королеви Марії, дружини короля Георга V. Останній лінійний крейсер Королівських ВМС, що був збудований до початку війни. Належав до 1-ї ескадри лінійних крейсерів. В час Ютландської битви отримав численні попадання з німецьких лінійних крейсерів, вибухнув і затонув з 1266 членами екіпажу. 1991 року віднайдений на дні моря.
КЙВ Королева Мері | ||
---|---|---|
HMS Queen Mary | ||
HMS Queen Mary. До 1914 | ||
Служба | ||
Тип/клас | Лінійний крейсер | |
Попередній клас | HMS Princess Royal (1911) | |
Наступний клас | HMS Tiger (1913) | |
Держава прапора | Британська імперія | |
Належність | •Королівський ВМФ Великої Британії | |
На честь | королеви Марії | |
Корабельня | Palmers, Джарроу | |
Первинна вартість | 2 060 000 фунтів | |
Закладено | 6 березня 1911 | |
Спущено на воду | 20 березня 1912 | |
Введено в експлуатацію | 4 вересня 1913 | |
На службі | 1913–1916 | |
Загибель | 31 травня 1916 | |
Бойовий досвід | Перша світова війна Ютландська морська битва | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | конструктивна 26.770 т макс. 31.650 т | |
Довжина | вл 201,2 м 213,4 м | |
Ширина | 27,16 м | |
Осадка | 8,1 м | |
Бронювання | борт 102—229 мм верхня палуба 25 мм нижня палуба 25-64 мм башти 229 мм барбети 229 мм рубка 254 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 42 [en] 4 [de] | |
Гвинти | 4×трилопатеві | |
Потужність | 78.700 к.с. (57.884 кВт) | |
Швидкість | макс. 28,0 вузлів (52 (км/год)) | |
Дальність плавання | 5 610 мм при 10 вузлах | |
Екіпаж | 997—1275 осіб | |
Озброєння | ||
Артилерія | 8×343-мм L/45 Sk 14×102-мм L/50 Sk | |
Торпедно-мінне озброєння | 2×підводні ТА ∅ 533-мм (8 торпед) |
Історія
Лінійні крейсери класу «Lion» проектували згідно з концепцією Першого Лорда Адміралтейства адмірала Джона Фішера, як швидкі, добре озброєні кораблі з послабленим панцирним захистом заради високої швидкості. Згідно з планами розбудови флоту третій лінійний крейсер класу Lion мали збудувати у 1910–1911 роках. За тодішньою практикою конструкція лінійного крейсера узгоджувалась з лінійними кораблями класу King George V (англ. King George V-class battleship), що будувались одночасно з ними. Проект HMS Queen Mary був дещо модернізований і корабель став на метр довшим, на 16 см ширшим, через що потужність парових турбін збільшили на 5.000 к.с. задля збереження швидкості через збільшення водотоннажності на 650 т. Крейсер отримав нову модифікацію гармат головного калібру, дещо змінену систему панцирного захисту, форму передньої рубки, розміщення передньої щогли. Через ці зміни HMS Queen Mary інколи виокремлюють в окремий клас британських лінійних крейсерів, оскільки конструкція двох попередніх крейсерів класу «Lion» відповідала лінкорам класу «Orion».
Британське Адміралтейство затвердило змінений проект HMS Queen Mary у серпні 1910, що дозволило у березні 1911 закласти корабель. Його спустили на воду у присутності королеви Марії. Першим командиром корабля став [en].
Конструкція
Через застосування більш важких 635-кг набоїв головного калібру водотоннажність крейсера зросла на 650 т, через що для збереження його осадки була дещо збільшена ширина і довжина. також було дещо змінено схему розміщення гармат допоміжних калібрів. При проектуванні HMS Queen Mary намагались усунути недоліки, що проявились при експлуатації двох перших крейсерів даної серії — [en] та HMS Princess Royal. Бойовий пост на фок-щоглі був задимленим через розміщення позаду , через що щоглу винесли перед нею. На HMS Dreadnought 1905 каюти офіцерів перенесли на ніс поближче до їхніх бойових постів. Таке розміщення повторювали на усіх нових кораблях, але через скарги офіцерів починаючи з HMS Queen Mary на носі розмістили приміщення матросів, а каюти офіцерів знову повернули на корму, де вперше застосували балкон (англ. sternwalk). На час бойових дій чисельність екіпажу збільшувалась з 997 осіб до 1 275.
Парові турбіни Парсона розміщувались попарно з двох сторін корпусу в окремих приміщеннях. Турбіни високого тиску приводили в рух зовнішні гвинти через валопровід, а турбіни низького тиску — внутрішні гвинти. На ходових випробуваннях у червні 1913 турбіни розвинули потужність 83 000 к.с. (62 000 кВт) замість проектних 75 000 к.с., але це дало незначний приріст швидкості до 28 вузлів (52 км/год). У семи котельнях розміщувалось 42 водотрубні котли Ярроу, для яких на крейсері перевозили 3660 т вугілля і 1190 т мазуту, що забезпечували дальність дії крейсера в 5610 м. миль (10.390 км, 6.460 миль) при швидкості 10 вузлів (19 км/год).
Озброєння
На HMS Queen Mary встановили 8×343-мм гармат головного калібру [en] у чотирьох баштах з гідравлічним приводом. Вертикальний кут обстрілу гармат становив −3° до +20° при дальності стрільби бронебійними снарядами 21 780 м при скорострільності 1,5-2 постріли на хвилину. Боєкомплект на один ствол виносив 110 набоїв.
Їх доповнювали 16×101,6-мм гармат [en], розміщених на палубі у казематах. Вертикальний кут обстрілу гармат становив −7° до +15° при дальності стрільби 14-кг набоями 10.400 м. Боєкомплект на один ствол виносив 150 снарядів.
У жовтні 1914 встановили зенітні гармати — скорострільну 57-мм гармату Гочкіса та 76,2-мм QF 3-inch 20 cwt, яка стріляла 5,7 кг набоями на висоту 7010 м.
Два підводні 533-мм торпедні апарати розміщувались по бортах з боєкомплектом 14 торпед Mk II з боєголовками вагою 181 кг. При 45 вузлах (83 км/год) їхня дальність дії становила 4 115 м, при 29 вузлах (54 км/год) 9144 м.
На час будівництва HMS Queen Mary відбувся значний прогрес у розвитку технологій управління вогнем. У лютому 1913 Адміралтейство придбало п'ять комплектів управління вогнем Артура Поллена для порівняльних випробовувань. Нагорі бойової рубки Queen Mary встановили 2,7-м далекомір, а резервна позиція містилась на кормі. Під бойовою рубкою містилась передавальна станція з механічною системою визначення дальності та відхилення Argo Clock Mk IV для гармат.
Захист
Захист складався з цементованих панцирних плит Круппа (англ. Krupp cemented steel, KCA) — 229-мм головного панцирного пояса вздовж ватерлінії по центру корпусу (116 м) і поступово зменшувався до 152-мм, 127-мм, 102-мм на траверзах. Цей пояс йшов на 0,91 м під ватерлінію і 2,59 м над нею. Над цим поясом по бортах цитаделі крейсера до рівня нижньої панцирної палуби (24,5-мм) йшли дешевші 152-мм стальні листи, що звужувались до 127-мм, 102-мм, а товщина поперечних переборок становила 98-мм. Верхня частина бортів у 24,5 мм доходила до верхньої 32-мм палуби. Поза межами цитаделі товщина палуб коливалась у межах 25,4 мм — 64 мм.
Носові каземати спереду захищали 51-мм плити, з боків 76-мм, згори 25,4-мм. Кормова протимінна батарея не мала захисту. Передня рубка мала вертикальний 254-мм захист і 76-102 мм горизонтальний. Кормова рубка мала 152-мм вертикальний захист і 76-102 мм горизонтальний.
Товщина стінок башт виносила 229—203 мм, барбету башт над палубою 229 мм, поміж панцирними палубами 203 мм і 76 у нижній частині. Боєзапас захищали 38-мм — 64 мм плити.
Служба
Після включення до складу ВМС Британії у складі 1-ї ескадри лінійних крейсерів (1 ЕЛК) HMS Queen Mary у лютому 1914 здійснив візит до Бреста, у червні — у Росію.
З початком війни 28 серпня 1914 HMS Queen Mary взяв участь у битві за , коли британські 5 лінійних крейсерів, 8 легких крейсерів, 33 торпедні човни, 8 підводних човнів атакували німецькі патрульні кораблі у складі 6 малих крейсерів, 19 торпедних човнів, 12 тральщиків, користуючись з того, що через відплив до місця битви не могли підійти німецькі важкі кораблі. Надалі у складі 1 ЕЛК під командуванням віце-адмірала Девіда Бітті HMS Queen Mary брав участь у операціях на морі, що не призвели до сутичок з кораблями Кайзерліхе Маріне.
Вже у січні — лютому 1915 крейсер перебував у доку на модернізації і не брав участі у військових діях. 31 травня 1916 1 ЕЛК вийшла з флотом для перехоплення виходу Гохзеєфлоту у Північне море. О 15:32 лінійні крейсери обох сторін зійшлись у морі, а адмірали Бітті і Гіппер розпочали маневрування. О 15:48 крейсери Гіппера відкрили вогонь на відстані 16.000 м. Передні башти HMS Queen Mary о 15:50 почали обстріл SMS Seydlitz. Під час другого залпу о 15:57 метальний заряд з верхньої кормової башти викликав пожежу у нижній. Після чергового маневру до обстрілу «Королеви Мері» долучився [en]. О 16:17 «Queen Mary» пошкодила 150-мм гармату «Seydlitz», отримавши о 16:21 з нього два попадання і о 16:26 два з «Derfflinger», що викликали вибух боєзапасу однієї чи двох передніх башт головного калібру. Корабель почав перевертатись і йти під воду. Уламки з нього посипались на HMS Tiger, що йшов позаду і змушений був змінити курс. Загинуло 1266 членів екіпажу. 18 моряків врятували британські малі кораблі HMS Laurel, HMS Petard, HMS Tipperary і ще двох німецькі.
Рештки корабля
Рештки корабля охороняються з 31 травня 2006 (90-а річниця битви) за законом [en] (1986), перешкоджаючи знищенню решток крейсера дайверами, збирачами скарбів, сувенірів. Залишки HMS Queen Mary виявили 1991 року на глибині 60 м з видимістю 20-30 м. Археолог Іннес Маккартні дослідив рештки впродовж 2001—2003 років. Він виявив, що затонулий корабель розвалився на три великі частини. Сильно пошкоджена кормова частина корабля лежить догори дном, занурена у піщаний ґрунт. Передня частина розірвана до другої димової труби. За рештками Маккартні дійшов висновку, що, напевно, у центральній частині корабля вибухнув відносно невеликий боєзапас середнього калібру передньої батареї. Вибух не пошкодив кормову частину, але розірвав корабель навпіл. Після цього детонували боєприпаси передніх башт головного калібру, що зруйнували носову частину.
Джерела
- Brooks, John (2005). Dreadnought Gunnery and the Battle of Jutland: The Question of Fire Control. Cass Series: Naval Policy and History 32. New York: Routledge. . (англ.)
- Brown, David K. (2003). The Grand Fleet: Warship Design and Development 1906—1922 (reprint of the 1999 ed.). London: Caxton Editions. . (англ.)
- Burr, Lawrence (2006). British Battlecruisers 1914—1918. New Vanguard 126. Oxford, UK: Osprey. . (англ.)
- Burt, R. A. (1986). British Battleships of World War One. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. . (англ.)
- Campbell, N. J. M. (1978). Battle Cruisers. Warship Special 1. Greenwich, UK: Conway Maritime Press. . (англ.)
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. . OCLC 67375475. (англ.)
- Corbett, Julian (1997). Naval Operations. History of the Great War: Based on Official Documents III (reprint of the 1940 second ed.). London and Nashville, Tennessee: Imperial War Museum in association with the Battery Press. . (англ.)
- Great Britain (1924). Narrative of the Battle of Jutland. London: H.M. Stationery Office. OCLC 558451990.
- Massie, Robert (2004). Castles of Steel: Britain, Germany and the Winning of the Great War. New York: Random House. . (англ.)
- Parkes, Oscar (1990). British Battleships (reprint of the 1957 ed.). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. . (англ.)
- Roberts, John (1997). Battlecruisers. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. .
- Silverstone, Paul H. (1984). Directory of the World's Capital Ships. New York: Hippocrene Books. .
Посилання
- HMS Queen Mary, 1913 [ 22 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- HMS Queen Mary [ 30 листопада 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
- British 21 inch torpedo (англ.)
- [en]
- [en]
- [en]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
HMS Queen Mary ukr KJV Koroleva Meri britanskij linijnij krejser tipu Lajon periodu Pershoyi svitovoyi vijni Nazvanij na chest britanskoyi korolevi Mariyi druzhini korolya Georga V Ostannij linijnij krejser Korolivskih VMS sho buv zbudovanij do pochatku vijni Nalezhav do 1 yi eskadri linijnih krejseriv V chas Yutlandskoyi bitvi otrimav chislenni popadannya z nimeckih linijnih krejseriv vibuhnuv i zatonuv z 1266 chlenami ekipazhu 1991 roku vidnajdenij na dni morya KJV Koroleva Meri HMS Queen Mary HMS Queen Mary Do 1914 Sluzhba Tip klas Linijnij krejser Poperednij klas HMS Princess Royal 1911 Nastupnij klas HMS Tiger 1913 Derzhava prapora Britanska imperiya Nalezhnist Korolivskij VMF Velikoyi Britaniyi Na chest korolevi Mariyi Korabelnya Palmers Dzharrou Pervinna vartist 2 060 000 funtiv Zakladeno 6 bereznya 1911 Spusheno na vodu 20 bereznya 1912 Vvedeno v ekspluataciyu 4 veresnya 1913 Na sluzhbi 1913 1916 Zagibel 31 travnya 1916 Bojovij dosvid Persha svitova vijna Yutlandska morska bitva Identifikaciya Parametri Tonnazh konstruktivna 26 770 t maks 31 650 t Dovzhina vl 201 2 m 213 4 m Shirina 27 16 m Osadka 8 1 m Bronyuvannya bort 102 229 mm verhnya paluba 25 mm nizhnya paluba 25 64 mm bashti 229 mm barbeti 229 mm rubka 254 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 42 en 4 de Gvinti 4 trilopatevi Potuzhnist 78 700 k s 57 884 kVt Shvidkist maks 28 0 vuzliv 52 km god Dalnist plavannya 5 610 mm pri 10 vuzlah Ekipazh 997 1275 osib Ozbroyennya Artileriya 8 343 mm L 45 Sk 14 102 mm L 50 Sk Torpedno minne ozbroyennya 2 pidvodni TA 533 mm 8 torped IstoriyaSpusk na vodu HMS Queen Mary 1912 Linijni krejseri klasu Lion proektuvali zgidno z koncepciyeyu Pershogo Lorda Admiraltejstva admirala Dzhona Fishera yak shvidki dobre ozbroyeni korabli z poslablenim pancirnim zahistom zaradi visokoyi shvidkosti Zgidno z planami rozbudovi flotu tretij linijnij krejser klasu Lion mali zbuduvati u 1910 1911 rokah Za todishnoyu praktikoyu konstrukciya linijnogo krejsera uzgodzhuvalas z linijnimi korablyami klasu King George V angl King George V class battleship sho buduvalis odnochasno z nimi Proekt HMS Queen Mary buv desho modernizovanij i korabel stav na metr dovshim na 16 sm shirshim cherez sho potuzhnist parovih turbin zbilshili na 5 000 k s zadlya zberezhennya shvidkosti cherez zbilshennya vodotonnazhnosti na 650 t Krejser otrimav novu modifikaciyu garmat golovnogo kalibru desho zminenu sistemu pancirnogo zahistu formu perednoyi rubki rozmishennya perednoyi shogli Cherez ci zmini HMS Queen Mary inkoli viokremlyuyut v okremij klas britanskih linijnih krejseriv oskilki konstrukciya dvoh poperednih krejseriv klasu Lion vidpovidala linkoram klasu Orion Britanske Admiraltejstvo zatverdilo zminenij proekt HMS Queen Mary u serpni 1910 sho dozvolilo u berezni 1911 zaklasti korabel Jogo spustili na vodu u prisutnosti korolevi Mariyi Pershim komandirom korablya stav en Konstrukciya HMS Queen Mary Cherez zastosuvannya bilsh vazhkih 635 kg naboyiv golovnogo kalibru vodotonnazhnist krejsera zrosla na 650 t cherez sho dlya zberezhennya jogo osadki bula desho zbilshena shirina i dovzhina takozh bulo desho zmineno shemu rozmishennya garmat dopomizhnih kalibriv Pri proektuvanni HMS Queen Mary namagalis usunuti nedoliki sho proyavilis pri ekspluataciyi dvoh pershih krejseriv danoyi seriyi en ta HMS Princess Royal Bojovij post na fok shogli buv zadimlenim cherez rozmishennya pozadu cherez sho shoglu vinesli pered neyu Na HMS Dreadnought 1905 kayuti oficeriv perenesli na nis poblizhche do yihnih bojovih postiv Take rozmishennya povtoryuvali na usih novih korablyah ale cherez skargi oficeriv pochinayuchi z HMS Queen Mary na nosi rozmistili primishennya matrosiv a kayuti oficeriv znovu povernuli na kormu de vpershe zastosuvali balkon angl sternwalk Na chas bojovih dij chiselnist ekipazhu zbilshuvalas z 997 osib do 1 275 Parovi turbini Parsona rozmishuvalis poparno z dvoh storin korpusu v okremih primishennyah Turbini visokogo tisku privodili v ruh zovnishni gvinti cherez valoprovid a turbini nizkogo tisku vnutrishni gvinti Na hodovih viprobuvannyah u chervni 1913 turbini rozvinuli potuzhnist 83 000 k s 62 000 kVt zamist proektnih 75 000 k s ale ce dalo neznachnij pririst shvidkosti do 28 vuzliv 52 km god U semi kotelnyah rozmishuvalos 42 vodotrubni kotli Yarrou dlya yakih na krejseri perevozili 3660 t vugillya i 1190 t mazutu sho zabezpechuvali dalnist diyi krejsera v 5610 m mil 10 390 km 6 460 mil pri shvidkosti 10 vuzliv 19 km god Ozbroyennya Shema zahistu HMS Queen Mary Na HMS Queen Mary vstanovili 8 343 mm garmat golovnogo kalibru en u chotiroh bashtah z gidravlichnim privodom Vertikalnij kut obstrilu garmat stanoviv 3 do 20 pri dalnosti strilbi bronebijnimi snaryadami 21 780 m pri skorostrilnosti 1 5 2 postrili na hvilinu Boyekomplekt na odin stvol vinosiv 110 naboyiv Yih dopovnyuvali 16 101 6 mm garmat en rozmishenih na palubi u kazematah Vertikalnij kut obstrilu garmat stanoviv 7 do 15 pri dalnosti strilbi 14 kg naboyami 10 400 m Boyekomplekt na odin stvol vinosiv 150 snaryadiv U zhovtni 1914 vstanovili zenitni garmati skorostrilnu 57 mm garmatu Gochkisa ta 76 2 mm QF 3 inch 20 cwt yaka strilyala 5 7 kg naboyami na visotu 7010 m Dva pidvodni 533 mm torpedni aparati rozmishuvalis po bortah z boyekomplektom 14 torped Mk II z boyegolovkami vagoyu 181 kg Pri 45 vuzlah 83 km god yihnya dalnist diyi stanovila 4 115 m pri 29 vuzlah 54 km god 9144 m Na chas budivnictva HMS Queen Mary vidbuvsya znachnij progres u rozvitku tehnologij upravlinnya vognem U lyutomu 1913 Admiraltejstvo pridbalo p yat komplektiv upravlinnya vognem Artura Pollena dlya porivnyalnih viprobovuvan Nagori bojovoyi rubki Queen Mary vstanovili 2 7 m dalekomir a rezervna poziciya mistilas na kormi Pid bojovoyu rubkoyu mistilas peredavalna stanciya z mehanichnoyu sistemoyu viznachennya dalnosti ta vidhilennya Argo Clock Mk IV dlya garmat Zahist Pereriz pancirnogo zahistu krejsera Zahist skladavsya z cementovanih pancirnih plit Kruppa angl Krupp cemented steel KCA 229 mm golovnogo pancirnogo poyasa vzdovzh vaterliniyi po centru korpusu 116 m i postupovo zmenshuvavsya do 152 mm 127 mm 102 mm na traverzah Cej poyas jshov na 0 91 m pid vaterliniyu i 2 59 m nad neyu Nad cim poyasom po bortah citadeli krejsera do rivnya nizhnoyi pancirnoyi palubi 24 5 mm jshli deshevshi 152 mm stalni listi sho zvuzhuvalis do 127 mm 102 mm a tovshina poperechnih pereborok stanovila 98 mm Verhnya chastina bortiv u 24 5 mm dohodila do verhnoyi 32 mm palubi Poza mezhami citadeli tovshina palub kolivalas u mezhah 25 4 mm 64 mm Nosovi kazemati speredu zahishali 51 mm pliti z bokiv 76 mm zgori 25 4 mm Kormova protiminna batareya ne mala zahistu Perednya rubka mala vertikalnij 254 mm zahist i 76 102 mm gorizontalnij Kormova rubka mala 152 mm vertikalnij zahist i 76 102 mm gorizontalnij Tovshina stinok basht vinosila 229 203 mm barbetu basht nad paluboyu 229 mm pomizh pancirnimi palubami 203 mm i 76 u nizhnij chastini Boyezapas zahishali 38 mm 64 mm pliti Sluzhba Vibuh na HMS Queen Mary 31 travnya 1916 Pislya vklyuchennya do skladu VMS Britaniyi u skladi 1 yi eskadri linijnih krejseriv 1 ELK HMS Queen Mary u lyutomu 1914 zdijsniv vizit do Bresta u chervni u Rosiyu Z pochatkom vijni 28 serpnya 1914 HMS Queen Mary vzyav uchast u bitvi za koli britanski 5 linijnih krejseriv 8 legkih krejseriv 33 torpedni chovni 8 pidvodnih chovniv atakuvali nimecki patrulni korabli u skladi 6 malih krejseriv 19 torpednih chovniv 12 tralshikiv koristuyuchis z togo sho cherez vidpliv do miscya bitvi ne mogli pidijti nimecki vazhki korabli Nadali u skladi 1 ELK pid komanduvannyam vice admirala Devida Bitti HMS Queen Mary brav uchast u operaciyah na mori sho ne prizveli do sutichok z korablyami Kajzerlihe Marine Vzhe u sichni lyutomu 1915 krejser perebuvav u doku na modernizaciyi i ne brav uchasti u vijskovih diyah 31 travnya 1916 1 ELK vijshla z flotom dlya perehoplennya vihodu Gohzeyeflotu u Pivnichne more O 15 32 linijni krejseri oboh storin zijshlis u mori a admirali Bitti i Gipper rozpochali manevruvannya O 15 48 krejseri Gippera vidkrili vogon na vidstani 16 000 m Peredni bashti HMS Queen Mary o 15 50 pochali obstril SMS Seydlitz Pid chas drugogo zalpu o 15 57 metalnij zaryad z verhnoyi kormovoyi bashti viklikav pozhezhu u nizhnij Pislya chergovogo manevru do obstrilu Korolevi Meri doluchivsya en O 16 17 Queen Mary poshkodila 150 mm garmatu Seydlitz otrimavshi o 16 21 z nogo dva popadannya i o 16 26 dva z Derfflinger sho viklikali vibuh boyezapasu odniyeyi chi dvoh perednih basht golovnogo kalibru Korabel pochav perevertatis i jti pid vodu Ulamki z nogo posipalis na HMS Tiger sho jshov pozadu i zmushenij buv zminiti kurs Zaginulo 1266 chleniv ekipazhu 18 moryakiv vryatuvali britanski mali korabli HMS Laurel HMS Petard HMS Tipperary i she dvoh nimecki Reshtki korablyaReshtki korablya ohoronyayutsya z 31 travnya 2006 90 a richnicya bitvi za zakonom en 1986 pereshkodzhayuchi znishennyu reshtok krejsera dajverami zbirachami skarbiv suveniriv Zalishki HMS Queen Mary viyavili 1991 roku na glibini 60 m z vidimistyu 20 30 m Arheolog Innes Makkartni doslidiv reshtki vprodovzh 2001 2003 rokiv Vin viyaviv sho zatonulij korabel rozvalivsya na tri veliki chastini Silno poshkodzhena kormova chastina korablya lezhit dogori dnom zanurena u pishanij grunt Perednya chastina rozirvana do drugoyi dimovoyi trubi Za reshtkami Makkartni dijshov visnovku sho napevno u centralnij chastini korablya vibuhnuv vidnosno nevelikij boyezapas serednogo kalibru perednoyi batareyi Vibuh ne poshkodiv kormovu chastinu ale rozirvav korabel navpil Pislya cogo detonuvali boyepripasi perednih basht golovnogo kalibru sho zrujnuvali nosovu chastinu DzherelaBrooks John 2005 Dreadnought Gunnery and the Battle of Jutland The Question of Fire Control Cass Series Naval Policy and History 32 New York Routledge ISBN 0 415 40788 5 angl Brown David K 2003 The Grand Fleet Warship Design and Development 1906 1922 reprint of the 1999 ed London Caxton Editions ISBN 1 84067 531 4 angl Burr Lawrence 2006 British Battlecruisers 1914 1918 New Vanguard 126 Oxford UK Osprey ISBN 1 84603 008 0 angl Burt R A 1986 British Battleships of World War One Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 0 87021 863 8 angl Campbell N J M 1978 Battle Cruisers Warship Special 1 Greenwich UK Conway Maritime Press ISBN 0 85177 130 0 angl Colledge J J Warlow Ben 2006 1969 Ships of the Royal Navy The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy Rev ed London Chatham Publishing ISBN 978 1 86176 281 8 OCLC 67375475 angl Corbett Julian 1997 Naval Operations History of the Great War Based on Official Documents III reprint of the 1940 second ed London and Nashville Tennessee Imperial War Museum in association with the Battery Press ISBN 1 870423 50 X angl Great Britain 1924 Narrative of the Battle of Jutland London H M Stationery Office OCLC 558451990 Massie Robert 2004 Castles of Steel Britain Germany and the Winning of the Great War New York Random House ISBN 0 224 04092 8 angl Parkes Oscar 1990 British Battleships reprint of the 1957 ed Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 1 55750 075 4 angl Roberts John 1997 Battlecruisers Annapolis Maryland Naval Institute Press ISBN 1 55750 068 1 Silverstone Paul H 1984 Directory of the World s Capital Ships New York Hippocrene Books ISBN 0 88254 979 0 PosilannyaHMS Queen Mary 1913 22 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl HMS Queen Mary 30 listopada 2015 u Wayback Machine angl PrimitkiBritish 21 inch torpedo angl en en en